Інститут використання спеціальних знань у кримінальному провадженні як інструмент діяльності представника потерпілого від ДТП на стадії досудового розслідування

Єдиним процесуальним засобом впливу на використання спеціальних знань у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування є подання слідчому, прокурору клопотання в порядку ст. 220 КПК України про призначення тієї чи іншої експертизи (як слідчої (розшукової) дії). Цей засіб застосовується як за попереднім узгодженням зі слідчим (у разі конструктивної взаємодії з ними), так і без нього (якщо така взаємодія має конфліктний характер). За останнього варіанту рішення (або бездіяльність) слідчого щодо розгляду цього клопотання оскаржується слідчому судді в порядку пп. 1 та 7 ч. 1 303 КПК України.

До позапроцесуальних засобів відносимо: надання представником потерпілого від ДТП слідчому (за його згодою) рекомендацій і консультацій з окремих питань використання спеціальних знань у кримінальному провадженні, зокрема й щодо залучення спеціалістів і призначення експертиз;

запрошення представником потерпілого від ДТП спеціаліста: 1) для надання консультацій слідчому (за згодою останнього); 2) участі у слідчих (розшукових) діях, коли слідчий не зміг його залучити, але вважає це доцільним;

звернення до слідчого з проханням внести до списку запитань, що ставляться перед експертом (спеціалістом), тих, які пропонує представник потерпілого від ДТП (відповідні пропозиції представнику доцільно формувати з огляду на результати попередніх консультацій з експертом);

внесення слідчому пропозицій щодо формулювання окремих запитань, які ставляться перед експертом;

надання слідчому рекомендацій щодо виправлення процесуальних помилок в частині призначення та організації проведення експертиз;

інформування (офіційне та неофіційне) прокурора, керівника органу досудового розслідування, керівника відповідного підрозділу або органу Національної поліції про неналежну організацію слідчим використання спеціальних знань у кримінальному провадженні (застосовується в разі усталеної конфліктної взаємодії);

надання слідчому рекомендацій щодо використання результатів проведених експертиз у кримінальному провадженні.

Висновки

На стадії досудового розслідування представники потерпілих від ДТП не мають змоги належним чином вплинути на процес використання спеціальних знань у кримінальному провадженні з метою виконання своїх завдань, що зумовлено вадами кримінального процесуального закону. Тому правове регулювання інституту використання спеціальних знань у кримінальному провадженні підлягає вдосконаленню шляхом внесення доповнень до чч. 2 та 3 ст. 71, ч. 1 ст. 242, ч. 1 ст. 243, чч. 1 та 2 ст. 244. У цих нормах доцільно передбачити права потерпілого (рівні за обсягом та змістом з правами сторони захисту) щодо залучення спеціалістів та проведення експертиз.

До запровадження таких змін представнику потерпілого від ДТП ватро спиратися на основи методики і тактики дій, запропоновані в цій науковій статті. Зокрема, доцільно: по-перше, налагодити і підтримувати конструктивну взаємодію зі слідчим; по-друге, мати належний рівень підготовки у відповідних галузях знань (автотехніка, трасологія, судова медицина тощо); по-третє, налагодити особисті контакти з фахівцями (бажано експертами) у зазначених галузях знань. Усе це дозволяє: правильно оцінити криміналістичну ситуацію та зробити висновки про необхідність залучення спеціалістів та (або) експертів; надати слідчому рекомендації з цього приводу, які ним сприйматимуться (з можливістю рекомендувати конкретного фахівця, із забезпеченням його явки, коли слідчий не може сам її забезпечити); вносити до переліку запитань, що ставляться перед експертом, таких, відповіді на які важливі для захисту прав та інтересів потерпілого; ефективно використати висновки, надані спеціалістами та експертами для виконання власних завдань у межах кримінального провадження; запобігти процесуальним помилкам слідчого в площині організації процесу використання спеціальних знань.

У разі неналагодження конструктивної взаємодії зі слідчим і незадовільної організації ним процесу використання спеціальних знань у кримінальному провадженні представник потерпілого від ДТП може використовувати процесуальний (клопотання про проведення експертизи як слідчої (розшукової) дії в порядку ст. 220 КПК України з подальшим оскарженням відмови або бездіяльності слідчого в порядку пп. 1 та 7 ч. 1 ст. 303 КПК України) і позапроцесуальний (офіційне та неофіційне інформування керівника органу досудового розслідування, процесуального керівника, керівника органу Національної поліції) інструментарій.

Перспективи подальших наукових розвідок убачаємо в розробленні питань використання представником потерпілого інституту спеціальних знань у кримінальному провадженні під час розгляду справи в суді.

Автор висловлює щиру вдячність: слідчим та адвокатам, які попри зайнятість і напруженість роботи погодилися взяти участь в опитуванні; ректорові Національної академії внутрішніх справ Володимиру Васильовичу Чернєю, проректорові Сергію Сергійовичу Чернявському, начальнику наукової лабораторії з проблем протидії злочинності Андрію Андрійовичу Вознюку за сприяння в організації проведення цього дослідження та оприлюднення його результатів.

References

1. Alvarez-Freire I., Lopez-Guarnido O., Cabarcos-Fernandez P., Couce-Sanchez M., Bermejo-Barrera A.M., Tabernero-Duque M.J. (2023). Statistical Analysis of Toxicological Data of Victims of Traffic Accidents in Galicia (Spain). Prevention Science, 24(1).

2. Baptistella A., Figueiredo H.C., de Mattos C.A., Bittar C.K. (2023). Cost analysis of motorcycle accident victims at a university hospital: perspectives from 2017 and 2020. Acta Ortopedica Brasileira, 31(1), 258318.

3. Barash L. (2021). Protsesualni problemy pryznachennia i provedennia sudovoi ekspertyzy [Procedural issues of assigning and conducting forensic examination]. Naukovyi visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav, 4, 262-268 [in Ukrainian].

4. Bazhaniuk V.V. (2021). Otsinka vysnovku eksperta u kryminalnomu provadzhenni [Evaluation of the experts opinion in criminal proceedings]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Yurysprudentsiia, 54(2), 110-113 [in Ukrainian].

5. Chellamuthu L., Kittu D., Bahurupi Y., Vasudevan K. (2023). An Exploratory Study on Quality of Life among Road Traffic Accident Victims in India. Indian Journal of Community Health, 35(1), 60-65.

6. Chornous Yu., Leliuk T. (2023). Organization of forensic examinations in criminal proceedings as a condition for the effectiveness of the investigation of criminal offences. Law Journal of the National Academy of Internal Affairs, 13(2), 50-62.

7. Chuang K.-T., Chu Y.-Y., Chen C.-T., Liao H.T. (2023). Facial Fracture Patterns and Severity of Associated Injuries After Motorcycle Accidents. Annals of plastic surgery, 90(1 Suppl 1), S26-S31.

8. Chychyrkin A.O. (2021). Vzaiemodiia slidchoho z ekspertnymy pidrozdilamy pid chas rozsliduvannia porushen pravyl bezpeky dorozhnoho rukhu abo ekspluatatsii transportu [Avtoreferat dysertatsii kandydata yurydychnykh nauk, Natsionalna akademiia vnutrishnikh spravj. Kyiv. 20 s. [in Ukrainian].

9. Demir N., Dokur M., Agdogan O., Koc S., Karadag M., Dokur 1.F. (2023). Electric scooters as a silent source of danger in increasing use among young people: a single-center in-depth accident analysis. Ulus Travma Acil Cerrahi Derg, 829(5), 596-604.

10. Estevanes J., Day J., Balaraman R., Buzzini P., Monjardez G. (2023). Forensic characterization and differentiation of automotive lubricating greases using Fourier Transform Infrared spectroscopy and Scanning Electron Microscopy- Energy Dispersive X-Ray Spectroscopy. Forensic Chemistry, 34, 100502.

11. Hrybachova I.P. (2021). Naukovo-praktychni aspekty vidshkoduvannia moralnoi shkody, zavdanoi vnaslidok dorozhno-transportnoi pryhody [Scientific and practical aspects of compensation for non-pecuniary damage caused as a result of a traffic accident]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal, 9, 61-63 [in Ukrainian].

12. Infante P., Jacinto G., Santos D., Nogueira P., Afonso A., Quaresma P., Silva M., Nogueira V., Rego L., Saias J., Gois P., Manuel P.R. (2023). Prediction of Road Traffic Accidents on a Road in Portugal: A Multidisciplinary Approach Using Artificial Intelligence, Statistics, and Geographic Information Systems. Information, 14(4), 238.

13. Kamabu K., La O Soria J., Tumwesigye D., Okedi X.F., Kyomukama L., Muhumuza J., Musinguzi B., Kavuma D., Vivalya B.M.N., Loduk M., Abdullah, W.S. (2023). 24 h mortality and its predictors among road traffic accident victims in a resource limited setting; a multicenter cohort study. BMC Surgery, 23(1), 97.

14. Kashkanov A.A. (2020). Metodyka otsiniuvannia i zmenshennia nevyznachenosti v zadachakh avtotekhnichnoi ekspertyzy dorozhnotransportnykh pryhod [Methodology for assessing and reducing uncertainty in the problems of automotive technical expertise of traffic accidents]. Visnyk mashynobuduvannia ta transportu, 1(11), 71-78 [in Ukrainian].

15. Kashkanov A.A., Rotshtein A.P, Kucheruk V.Yu., Kashkanov V.A. (2020). Tyre-Road friction Coefficient: Estimation Adaptive System. Vestnik Karagandinskogo universiteta. Seriia: Fizika, 2(98), 50-59.

16. Khaliavka V., Yurchyk O. (2021). Prychynnyi zviazok mizh diiamy uchasnykiv dorozhnoho rukhu ta vynyknenniam dorozhno-transportnoi pryhody [Causal relationships between the actions of road users and the origin of a road traffic accident]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo, 3, 268-275 [in Ukrainian].

17. Koshkarov A. (2022). Vyznachennia tekhnichnoi nespravnosti halmovoi systemy transportnoho zasobu pid chas provedennia avtotekhnichnoi ekspertyzy [Technical Malfunctions Determination of Vehicle Brake System while Road Accident Analysis]. Teoriia ta praktyka sudovoi ekspertyzy i kryminalistyky, 2(27), 120-130 [in Ukrainian].

18. Kyivskyi naukovo-doslidnyi instytut sudovykh ekspertyz (b.d.). Inzhenerno-transportna (avtotekhnichna) ekspertyza [in Ukrainian].

19. Malenko O.V. (2020). Problemni pytannia zabezpechennia realizatsii prav poterpiloho pid chas zaluchennia eksperta v kryminalnomu provadzhenni [Problems issues to ensure the implementation of the rights of the victim at the time of involvement of the expert in criminal proceedings]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal, 1, 253-256 [in Ukrainian].

20. Piddubna A.V. (2021). Problemni pytannia vzaiemodii pid chas rozsliduvannia porushen pravyl bezpeky dorozhnoho rukhu ta ekspluatatsii transportu [Problems of interaction during investigation of violations of traffic safety and transport operation rules]. Visnyk Luhanskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav im. E.O. Didorenka, 2(94), 311-324 [in Ukrainian].

21. Pusuluri V.L., Dangeti M.R., Kotamrazu M. (2023). Road crash zone identification and remedial measures using GIS. Innovative Infrastructure Solutions, 8(5), 146.

22. Rastogi A.K., Kumar T., Patil A., Kumar B. (2023). Deciding the cause of death in a victim of a road traffic accident became difficult due to interventions: a case report. Cureus, 15(1).

23. Savkina T.V., Yehorova T.M., Slipets O.O. et al. (2017). Metodyka psykholohichnoho doslidzhennia u spravakh shchodo zapodiiannia moralnykh strazhdan osobi ta vidshkoduvannia moralnoi shkody. Kharkiv: KhNDISE. 61 s. [in Ukrainian].

24. Serdiukov S.Ye. (2018). Problemni pytannia, shcho vynykaiut pid chas vyznachennia shvydkosti rukhu transportnykh zasobiv pered pervynnym kontaktuvanniam [Problematic issues that arise during the determination of the vehicles speed before collision]. Kryminalistychnyi visnyk, 2(30), 144-149 [in Ukrainian].

25. Shcherbakovskyi M.H. (2022, Veresen 30). Slidchi ta ekspertni pomylky, shcho obumovliuiut nedopustymist ekspertnoho vysnovku. V Teoretychni ta prykladni problemy sudovoi ekspertyzy i kryminalistyky: tezy dop. uchasnykiv nauk.-prakt. konf. Kharkiv, 37-40 [in Ukrainian].

26. Vovk M.Z., Zaiats O.S. (2023). Vidshkoduvannia shkody: problemy ta perspektyvy podalshoho reformuvannia zakonodavstva [The compensation for harm: problems and prospects for further legislative reform]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho Natsionalnoho Universytetu. Seriia: Pravo, 75(1), 167-172 [in Ukrainian].

27. Voichenko V.V., Kozlov S.V., Zubov O.L. (2018). Sudovo-medychna otsinka avtotravmy vodiia ta pasazhyriv za danymy kompleksnykh ekspertyz [Forensic evaluation of autotravi the driver and passengers according to comprehensive examinations] Sudovo-medychna ekspertyza, 2, 66-69 [in Ukrainian].

28. Xavier T.B., Silva Meira C.L., Rodrigues de Lemos J.G., Lacerda de Souza L., Ferreira D.P., de Vasconcelos Macedo D., Monnazzi M.S., Neto N.C., Rebelo Pontes H.A. (2023). Evaluation of the severity of facial and general trauma in child and adolescent victims of traffic accidents. Heliyon, 9(1), 12680.

29. Zarytskyi H.A. (2020). Problemni pytannia pry provedenni kompleksnykh ekspertyz u vypadkakh avtotravmy: sudovo-medychni aspekty. [Challenging issues relating to comprehensive examination in motor vehicle injuries: forensic medical aspects]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii, 3(20), 192-196 [in Ukrainian].

Список використаних джерел

1. Alvarez-Freire I., Lopez-Guarnido O., Cabarcos-Fernandez P, Couce-Sanchez M., Bermejo-Barrera A. M., Tabernero-Duque M.J. Statistical Analysis of Toxicological Data of Victims of Traffic Accidents in Galicia (Spain). Prevention Science. 2023. № 24(1).

2. Baptistella A., Figueiredo H. C., de Mattos C.A., Bittar C.K. Cost analysis of motorcycle accident victims at a university hospital: perspectives from 2017 and 2020. Acta Ortopedica Brasileira. 2023. No 31(1). Article number 258318.

3. Бараш Л. Процесуальні проблеми призначення і проведення судової експертизи. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2021. № 4. С. 262-268.

4. Бажанюк В. В. Оцінка висновку експерта у кримінальному провадженні. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. 2021. № 54(2). С. 110-113.

5. Chellamuthu L., Kittu D., Bahurupi Y., Vasudevan K. An Exploratory Study on Quality of Life among Road Traffic Accident Victims in India. Indian Journal of Community Health. 2023. No 35(1). P 60-65.

6. Chornous Yu., Leliuk T. Organization of forensic examinations in criminal proceedings as a condition for the effectiveness of the investigation of criminal offences. Law Journal of the National Academy of Internal Affairs. 2023. № 13(2). P 50-62.

7. Chuang K.-T., Chu Y.-Y., Chen C.-T., Liao H. T. Facial Fracture Patterns and Severity of Associated Injuries After Motorcycle Accidents. Annals of plastic surgery. 2023. № 90(1 Suppl 1). S26-S31.

8. Чичиркін А.О. Взаємодія слідчого з експертними підрозділами під час розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2021. 20 с.

9. Demir N., Dokur M., Agdogan O., Koc S., Karadag M., Dokur І. F. Electric scooters as a silent source of danger in increasing use among young people: a single-center in-depth accident analysis. Ulus Travma Acil Cerrahi Derg. 2023. № 829(5). P. 596-604.

10. Estevanes J., Day J., Balaraman R., Buzzini P, Monjardez G. Forensic characterization and differentiation of automotive lubricating greases using Fourier Transform Infrared spectroscopy and Scanning Electron Microscopy-Energy Dispersive X-Ray Spectroscopy. Forensic Chemistry. 2023. № 34. Article number 100502.

11. Грибачова І.П. Науково-практичні аспекти відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 9. С. 61-63.

12. Infante P., Jacinto G., Santos D., Nogueira P., Afonso A., Quaresma P., Silva M., Nogueira V., Rego L., Saias J., Gois P., Manuel P. R. Prediction of Road Traffic Accidents on a Road in Portugal: A Multidisciplinary Approach Using Artificial Intelligence, Statistics, and Geographic Information Systems. Information. 2023. No 14(4). Article number 238.

13. Kamabu K., La O Soria J., Tumwesigye D., Okedi X.F., Kyomukama L., Muhumuza J., Musinguzi B., Kavuma D., Vivalya B.M.N., Loduk M., Abdullah W.S. 24 h mortality and its predictors among road traffic accident victims in a resource limited setting; a multicenter cohort study. BMC Surgery. 2023. No 23(1). Article number 97.

14. Кашканов А. А. Методика оцінювання і зменшення невизначеності в задачах автотехнічної експертизи дорожньотранспортних пригод. Вісник машинобудування та транспорту. 2020. № 1(11). С. 71-78.

15. Kashkanov A.A., Rotshtein A.P., Kucheruk V.Yu., Kashkanov V.A. Tyre-Road friction Coefficient: Estimation Adaptive System. Vestnik Karagandinskogo universiteta. Seriia : Fizika. 2020. No 2(98). S. 50-59.

16. Халявка В., Юрчик О. Причинний зв'язок між діями учасників дорожнього руху та виникненням дорожньо-транспортної пригоди. Підприємництво, господарство і право. 2021. № 3. С. 268-275.

17. Кошкаров А. Визначення технічної несправності гальмової системи транспортного засобу під час проведення автотехнічної експертизи. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2022. № 2(27). С. 120-130.

18. Київський науково-дослідний інститут судових експертиз. Інженерно-транспортна (автотехнічна) експертиза. [б.д.].

19. Маленко О.В. Проблемні питання забезпечення реалізації прав потерпілого під час залучення експерта в кримінальному провадженні. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 1. С. 253-256.

20. Піддубна А.В. Проблемні питання взаємодії під час розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка. 2021. № 2(94). С. 311-324.

21. Pusuluri V.L., Dangeti M.R., Kotamrazu M. Road crash zone identification and remedial measures using GIS. Innovative Infrastructure Solutions. 2023. No 8(5). Article number 146.

22. Rastogi A.K., Kumar T., Patil A., Kumar B. Deciding the cause of death in a victim of a road traffic accident became difficult due to interventions: a case report. Cureus. 2023. № 15(1).

23. Савкіна Т.В., Єгорова Т.М., Сліпець О.О. та ін. Методика психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди. Харків: ХНДІСЕ, 2017. 61 с.

24. Сердюков С.Є. Проблемні питання, що виникають під час визначення швидкості руху транспортних засобів перед первинним контактуванням. Криміналістичний вісник. 2018. № 2(30). С. 144-149.

25. Щербаковський М.Г. Слідчі та експертні помилки, що обумовлюють недопустимість експертного висновку. Теоретичні та прикладні проблеми судової експертизи і криміналістики: тези доп. учасників наук.-практ. конф. (Харків, 30 верес. 2022 р.). Харків: НДІ ППСН, 2022. С. 37-40.

26. Вовк М.З., Заяць О.С. Відшкодування шкоди: проблеми та перспективи подальшого реформування законодавства. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Серія: Право. 2023. № 75(1). С. 167-172.

27. Войченко В.В., Козлов С.В., Зубов О.Л. Судово-медична оцінка автотравми водія та пасажирів за даними комплексних експертиз. Судово-медична експертиза. 2018. № 2. С. 66-69.

28. Xavier T.B., Silva Meira C.L., Rodrigues de Lemos J.G., Lacerda de Souza L., Ferreira D.P., de Vasconcelos Macedo D., Monnazzi M.S., Neto N.C., Rebelo Pontes H.A. Evaluation of the severity of facial and general trauma in child and adolescent victims of traffic accidents. Heliyon. 2023. № 9(1). Article number 12680.

29. Зарицький Г.А. Проблемні питання при проведенні комплексних експертиз у випадках автотравми: судово-медичні аспекти. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2020. № 3(20). С. 192-196.

Размещено на Allbest.ru