Державна політика України в сфері інтелектуальної власності в контексті обміну даними в міжвідомчій комунікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна політика України в сфері інтелектуальної власності в контексті обміну даними в міжвідомчій комунікації

Михайло Віталійович Пономаренко

аспірант Київського університету права

Національної академії наук України

Резюме

Пономаренко М.В. Державна політика України в сфері інтелектуальної власності в контексті обміну даними в міжвідомчій комунікації.

Ця стаття присвячена аналізу державної політики України в сфері інтелектуальної власності в контексті обміну даними в міжвідомчій комунікації. У контексті вдосконалення електронного врядування та цифрової трансформації державних процесів стаття визначає ключові проблеми, зокрема потребу в єдиному підході до обміну даними та ефективних технологічних рішеннях.

Прозора система охорони прав інтелектуальної власності на бази даних є фундаментальним елементом для розвитку сучасної цифрової економіки та ефективного електронного урядування. Така система сприяє інноваціям, стимулюючи творчу діяльність та інвестиції у дослідження та розробки, що є життєво важливим для технологічного прогресу. Вона також забезпечує економічне зростання, сприяючи чесній конкуренції і захищаючи інвестиції, тим самим підтримуючи здорове ринкове середовище. Ця система відіграє ключову роль у забезпеченні відповідального використання інформації, зміцнюючи довіру громадськості до цифрових ініціатив держави, а також підсилює міжнародну співпрацю, дотримуючись глобальних стандартів. Крім того, вона захищає права споживачів та підприємств, гарантуючи доступ до якісної та надійної інформації. У цілому, наявність такої системи є необхідною для створення стійкої, інноваційної та прозорої цифрової економіки, що відповідає сучасним вимогам та викликам.

Однією з важливих пропозицій є введення терміну «бенефіціар даних» у систему публічних закупівель, що може полегшити обмін чутливою інформацією між відомствами та приватним сектором. Зазначається необхідність розробки нормативів для створення та обробки наборів даних, а також створення інформаційно-комунікаційних систем.

Стаття докладно розглядає систему «Трембіта» як приклад комунікаційного елемента в електронному врядуванні, що регулюється відповідним законодавством. У порівнянні з європейськими стандартами, виявлені важливі аспекти для вдосконалення, такі як впровадження елементів, що визначені Регламентом ЄС, а саме вікон попереднього перегляду, інформаційного брокера та семантичного репозиторію.

Ключовим висновком є необхідність уніфікації, узгодження та відповідності європейським стандартам у контексті обміну даними та захисту персональної інформації. Висловлюється думка, що створення органу контролю відповідності та глибокий аудит оприлюднення відкритих даних стануть ключовими кроками для побудови єдиної технічної основи та підвищення ефективності електронного врядування в Україні.

Ключові слова: програмне забезпечення, право інтелектуальної власності, бенефіціар даних, інформаційний брокер, семантичний репозиторій, замовлення технологічної розробки, Єдиний цифровий шлюз обміну даними, «Трембіта», «once- only», порядок надсилання запитів.

Summary

Mykhailo Ponomarenko. State policy of Ukraine in the field of intellectual property in the context of data exchange in interdepartmental communications.

This article analyzes Ukraine's state policy in the legislative regulation of data exchange and the role of Application Programming Interface (API) in interdepartmental communication. In the context of enhancing e-governance and the digital transformation of state processes, the article identifies key issues, including the need for a unified approach to data exchange and efficient technological solutions.

A transparent system for protecting intellectual property rights in databases is crucial for the growth of a modern digital economy and effective e-government. This system fosters innovation by encouraging creativity and investment in research and development, essential for technological advancement. It also supports economic growth by ensuring fair competition and safeguarding investments, contributing to a robust market environment.

Moreover, such a system is vital in guaranteeing the responsible use of information. It helps build public trust in digital initiatives undertaken by the state. Additionally, by adhering to international standards, this system enhances international cooperation.

Importantly, it safeguards the interests of consumers and businesses by providing access to quality, reliable information. In summary, the presence of this system is indispensable for the development of a sustainable, innovative, and transparent digital economy, meeting contemporary needs and challenges.

One crucial proposal is the introduction of the term “data beneficiaries” into the public procurement system, which could facilitate the exchange of sensitive information between agencies and the private sector. The development of norms for creating and processing datasets and the establishment of information and communication systems are also highlighted.

The article thoroughly examines the “Trembita” system as an example of a communication element in e-governance, regulated by relevant legislation. In comparison with European standards, important aspects for improvement are identified, such as the implementation of elements outlined in the EU Regulation, namely preview windows, information brokers, and a semantic repository.

The key conclusion emphasizes the necessity of unification, coordination, and compliance with European standards in the context of data exchange and personal information protection. The opinion is expressed that establishing a compliance control body and conducting in-depth audits of open data disclosure will be crucial steps in building a unified technical foundation and enhancing the efficiency of e-governance in Ukraine.

The text also discusses the need for digitization and optimization of electronic governance processes in Ukraine. It highlights the challenges of data exchange between developers and the government, emphasizing the importance of developing norms and methods for data processing. The “Trembita” system is mentioned as a means of harmonizing legislation in the field of digital services and e- governance with EU law. The text also mentions the necessity of building an OOTS system for information exchange among EU member states. It further discusses the prohibition of requesting documents or information from service recipients that are already in their possession, as stated in the Ukrainian Law on Administrative Services. The concept of an information broker is introduced, requiring the establishment of a compliance control body and the conduction of analytical research. The text also mentions the key points of the regulation regarding the format and collection of data, user authentication, and the technical characteristics and administration of the information exchange system. The need for standardization and the creation of a compliance control body for data storage and information provision is emphasized.

Key words: software, intellectual property law, data beneficiary, information broker, semantic repository, technological development order, Single Digital Data Gateway, “Trembita”, “once-only,” request submission procedure.

Постановка проблеми

державна політика інтелектуальна власність

У процесі здійснення державного управління виникає потреба цифровізації процесів та оптимізації електронного врядування, тобто створення програмного забезпечення, а також норм для законодавчого регулювання його обігу. Обсяги і операційні потреби таких замовлень повинні оприлюднюватися в особливому порядку для суспільства та, зокрема, бізнесу для того, щоб забезпечити конкурентне середовище, яке покращує ефективність розробки і впровадження технологічних змін.

Такий процес передбачає постійний обмін інформацією та чутливими даними між розробниками та державою як замовником розробки, що створює проблемне питання щодо порядку володіння, користування та розпорядження інтелектуальною власністю у вигляді масивів даних у подібних складних операціях.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагому роль відіграють дослідження, що проводяться інсти-туціями, такими як Всесвітня Організація Інтелектуальної Власності (WIPO), Мережа Центрів підтримки технологій та інновацій (TISCs), Український Інститут Інтелектуальної Власності, Європейська служба під-тримки з ІВ тощо.

Водночас відсутність поєднання в єдиній науковій роботі практичних знань з програмування та юри-дичних теорій та практик охорони програмного забезпечення створює поле для міркувань та пошуків з поданої теми.

Формулювання мети статті. Метою даної статті є виявлення проблем, пов'язаних з цифровізацією процесів у державному управлінні та оптимізацією електронного врядування. Зокрема, розглядається необ-хідність створення програмного забезпечення та норм для законодавчого регулювання його обігу з метою підвищення ефективності розробки та впровадження технологічних змін.

Стаття також націлена на вирішення проблеми обміну інформацією та чутливими даними між розроб-никами та державою в частині володіння, користування та розпорядження інтелектуальною власністю у формі масивів даних. Ця робота спрямована на заповнення прогалин у наукових дослідженнях, об'єднуючи практичні знання з програмування та юридичні теорії та практики охорони програмного забезпечення, сприяючи вдосконаленню взаємодії між розробниками та державою в цифровому просторі.

Виклад основного матеріалу

Необхідним кроком на шляху до реалізації єдиної державної політики в сфері публічних замовлень інноваційної технологічної розробки приватними виконавцями та бізнесом через системи публічних закупівель є введення терміну «бенефіціари даних». «Бенефіціар даних» означає фізичну або юридичну особу, яка отримує вигоду або цінність від використання даних. Ця особа чи організація може використовувати зібрану інформацію для прийняття рішень, отримання ширшого переліку інформації, покращення процесів або досягнення цілей. Вони також можуть отримати прямі чи непрямі переваги, такі як підвищення продуктивності, покращення послуг або підвищення прибутковості завдяки аналізу та використанню даних.

Відповідно до оновленого Закону України «Про авторське право та суміжні права», бази даних (компіляції даних) є об'єктами авторського права, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності [11].

Прозора система охорони прав інтелектуальної власності на бази даних є фундаментальним елементом для розвитку сучасної цифрової економіки та ефективного електронного урядування. Така система сприяє інноваціям, стимулюючи творчу діяльність та інвестиції у дослідження та розробку, що є життєво важливим для технологічного прогресу. Вона також забезпечує економічне зростання, сприяючи чесній конкуренції і захищаючи інвестиції, тим самим підтримуючи здорове ринкове середовище. Ця система відіграє ключову роль у забезпеченні відповідального використання інформації, зміцнюючи довіру громадськості до цифрових ініціатив держави, а також підсилює міжнародну співпрацю, дотримуючись глобальних стандартів. Крім того, вона захищає права споживачів та підприємств, гарантуючи доступ до якісної та надійної інформації. У цілому, наявність такої системи є необхідною для створення стійкої, інноваційної та прозорої цифрової економіки, що відповідає сучасним вимогам та викликам.

Оскільки масиви даних, які є об'єктом обміну між відомствами в процесі здійснення електронного вря- дування державою, є різними за своєю природою та технічними характеристиками, необхідним кроком на шляху до врегулювання та систематизації таких обмінів є розробка нормативів та методик створення та обробки наборів даних. В Україні такий законодавчий акт прийнято 21 жовтня 2015 року [6].

У подальшому побудова ефективної комунікації забезпечується створенням інформаційно-комунікаційної системи, призначеної для автоматизації та технологічного забезпечення обміну даними між суб'єктами електронної взаємодії з електронних інформаційних ресурсів на основі єдиних правил та протоколів обміну під час надання публічних (електронних публічних) послуг та здійснення інших повноважень відповідно до покладених на них завдань.

Система «Трембіта», робота якої законодавчо регулюється Постановою № 606 «Деякі питання елек-тронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів», виконує функції комунікативного еле-мента в структурі електронної взаємодії інформаційних ресурсів в Україні та є шляхом до гармонізації законодавства в сфері цифрових послуг та електронного врядування з правом ЄС [5].

Останніми Регламентами ЄС в сфері відкритих даних встановлено необхідність побудови OOTS (once- only technical system), яка забезпечує обмін інформацією між державними адміністраціями країн ЄС. Вона реалізує на практиці принцип «once-only», який стверджує, що громадяни не повинні бути змушені надавати інформацію органам влади, якщо інший орган влади вже володіє цією інформацією в електронному форматі. Регламент ЄС 2022/1463 (далі - Регламент) прийнятий на виконання та розвиток Регламенту ЄС 2018/1724, який в свою чергу започаткував та описав основні характеристики «Єдиного цифрового шлюзу обміну даними» [9].

В ході пошуку відповідного законодавства України встановлено, що основу регуляції відносин у сфері автоматизованого обміну інформації складає ряд чинних підзаконних нормативно-правових актів та Законів України.

Загалом принцип «once-only» частково передбачений ч. 7 ст. 9 Закону України «Про адміністративні послуги», яким заборонено суб'єкту надання адміністративної послуги вимагати від суб'єкта звернення документи або інформацію, що перебувають у володінні суб'єкта надання адміністративних послуг або у володінні державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ або організацій, що належать до сфери їх управління [1].

Подальше розширення взаємодії органів управління та міжвідомча комунікація дозволить поглибити використання цього принципу та мінімізувати кількість звернень.

Стосовно основних елементів «Трембіти» у порівнянні до вимог Регламенту щодо OOTS, то тут може-мо виділити ряд ключових технічних характеристик.

OOTS за Регламентом складається з наступного:

- процедурні портали тих, хто запитує інформацію, і служби даних постачальників інформації;

- посередницькі платформи, де це доречно;

- вікна попереднього перегляду;

- національні реєстри та сервіси;

- шлюзи для аутентифікації і ідентифікації користувачів;

- точки доступу користувачів;

- загальні сервіси (каталог даних; інформаційний брокер; семантичний репозиторій);

- елементи інтеграції та інтерфейси, необхідні для з'єднання компонентів.

«Трембіта» містить наступні компоненти:

- ядро системи «Трембіта»;

- ядро підсистеми моніторингу доступу до персональних даних;

- локальні компоненти системи «Трембіта»;

- локальні компоненти підсистеми моніторингу доступу до персональних даних;

- шлюзи безпечного обміну та опубліковані на них сервіси та підсистеми, які представляють електронні інформаційні ресурси.

Шляхом комперативного аналізу встановлено, що для узгодження технічних характеристик «Трембіти» згідно з Регламентом 2022/1463, необхідно імплементувати:

- Обов'язковість відображення вікон попереднього перегляду для користувачів.

- Інформаційний брокер.

- Семантичний репозиторій.

Інформаційний брокер, у розумінні Регламенту ЄС, означає послугу, яка дозволяє запитувачу інформації визначити, який тип інформації з іншої держави-члена відповідає вимогам щодо такої інформації для цілей національної процедури.

Семантичний репозиторій - означає набір метаданих, пов'язаних із інформаційним брокером і катало-гом даних, що складається з визначень імен, типів даних і елементів даних, пов'язаних із конкретними типа-ми інформації, щоб забезпечити взаєморозуміння та міжмовну інтерпретацію для постачальників інформа-ції. запитувачів інформації і користувачів під час обміну інформацією через OOTS.

Поняття інформаційного брокера, у розумінні Регламенту ЄС, є абсолютно новим для України і вимагає створення органу контролю відповідності формату збереження даних та порядку надання інформації усіма держателями, адміністраторами та постачальниками реєстрової інформації, а також проведення аналітичних досліджень щодо відповідності національних послуг процедурам в інших державах-членах ЄС, зокрема за допомогою системи YourEurope [10].

Семантичний репозиторій частково передбачено Постановою N° 835, яка описує порядок збору та оприлюднення наборів даних та метаданих, проте існує проблема в єдиному підході до тлумачення, форматування та методів збереження даних різними держателями реєстрів, тому ця процедура потребує додаткового узгодження [6].

Стосовно порядку надсилання запитів Регламент виділяє декілька ключових моментів:

- Обов'язкове інформування користувачів про формат надання послуг та збір даних.

- Надання можливості обирати частину інформації з реєстрів.

- Обов'язкова автентифікація користувачів.

- Чіткість запиту.

- Обов'язковий формат запиту.

- Переадресація користувачів.

Наразі законодавство України не повністю відповідає порядку обробки персональних даних який діє в ЄС (GDPR) в частині технологій обробки персональних даних, принципів та підстав обробки персональних даних, вимоги до їхньої обробки, визначення обов'язків сторін, що збирають та контролюють персональні дані, а також санкцій за порушення права на їхній захист.

Автентифікація користувачів (Розділ 3) та порядок надання інформації (ст. 16-17) врегульовано Зако-ном України «Про електронні довірчі послуги» на належному рівні [3].

Регламент встановлює обов'язок держав-членів ЄС створити технічну систему для обміну інформацією між державними адміністраціями країн ЄС та описує технічні характеристики і порядок адміністрування такої системи.

В Україні така система вже створена, але ряд питань потребують доопрацювання, зокрема:

1. Уніфікація підходу до тлумачення, форматування та методів збереження даних різними держателями реєстрів.

2. Узгодження технологій обробки персональних даних згідно з GDPR.

3. Створення органу контролю відповідності формату збереження даних та порядку надання інформації.

4. Доопрацювання порядку надсилання запитів користувачами.

Поглиблення роботи в напрямку аудиту оцінки стану оприлюднення і оновлення відкритих даних сприятиме створенню технічної основи для єдиного підходу до інформаційного обміну між державними органами, інституціями та користувачами такою інформацією.

Добре сформований набір даних із відкритою описаною структурою - це основа для того, що такий набір буде ефективно використаний для тих чи інших цілей, а також інтегрований в інформаційні, аналітич-ні, кадастрові системи тощо, що в свою чергу сприятиме подальшому інноваційному розвитку держави в частині електронного врядування.

Висновки

Отже, стаття підкреслює кілька ключових висновків, які мають важливе значення для вдос-коналення системи законодавчого регулювання інтелектуальної власності в контексті обміну даними та розвитку електронного врядування в Україні.

- Введення терміну «бенефіціар даних» у єдиний державний порядок публічних закупівель програмного забезпечення може сприяти ефективному використанню даних та оптимізації обміну чутливою інформацією між відомствами.

- Розробка нормативів для створення та обробки наборів даних та розвиток інформаційно-комунікаційної системи є ключовим кроком для систематизації та автоматизації обміну даними в межах електронного врядування та належного захисту прав авторів та розпорядників такої інформації.

- Деякі аспекти існуючої системи «Трембіта» вимагають доопрацювання та адаптації до європейських стандартів, зокрема стосовно обов'язкового відображення вікон попереднього перегляду, інформаційного брокера та семантичного репозиторію.

- Законодавство України повинно бути вдосконалене для врахування принципів та вимог GDPR, особливо в контексті технологій обробки персональних даних та визначення обов'язків сторін, які збирають та контролюють персональні дані.

- Уніфікація тлумачення, форматування та методів збереження даних різними держателями реєстрів та узгодження технологій обробки персональних даних із європейськими стандартами є критичними завданнями.

- Створення органу контролю відповідності є важливою передумовою для забезпечення відповідності стандартам інформаційного обміну та захисту даних.

- Глибокий аудит та оцінка оприлюднення відкритих даних є важливим етапом для створення технічної основи для єдиного підходу до інформаційного обміну та розвитку інновацій у сфері електронного вряду- вання в Україні.

Узагальнено, перераховані висновки та рекомендації є важливим внеском у вдосконалення системи обміну даними та розвиток електронного врядування в контексті європейських стандартів та норм захисту даних.

Література

Закон України «Про електронні довірчі послуги».

Закон України «Про публічні електронні реєстри».

Постанова № 606 «Деякі питання електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів».

Постанова № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних».

Положення про Національний реєстр електронних інформаційних ресурсів.

Стратегія державної політики у сфері відкритих даних на 2021-2025 роки.

Регламент ЄС 2022/1463 від 5 серпня 2022 року.

Інформаційна система національних послуг держав-членів СЄ «YourEurope». Режим доступу: https://europa.eu/you- reurope/

Закон України «Про авторське право та суміжні права».

Размещено на Allbest.ru