Особливості адміністративно-правового регулювання виробництва та обігу цементу в Україні

postgraduate student, Leonid Yuzkov Khmelnytskyi University of Management and Law

PECULIARITIES OF ADMINISTRATIVE AND LEGAL REGULATION OF CEMENT PRODUCTION AND CIRCULATION IN UKRAINE

РЕЗУЛЬТАТИ

Цементна галузь України як системний елемент національного господарського комплексу відіграє фундаментальну роль у розвитку інфраструктурних об'єктів та відповідно сприяє підвищенню якості життя населення. Важливість цієї галузі обумовлено її центральним місцем у будівельному секторі, адже цемент є основним матеріалом для виробництва бетону, що є критичним компонентом майже кожного будівництва - від житлових комплексів до масштабних інфраструктурних проєктів. Згідно з аналізом цементна галузь впливає на економіку не тільки через безпосереднє виробництво та продаж продукції, але й через забезпечення робочих місць, сприяння розвитку суміжних індустрій (таких як видобуток сировини, машинобудування, транспортні послуги), а також через формування податкових надто- джень до державного бюджету. В контексті реалізації інфраструктурних проєктів цементна галузь постає як ключова ланка, що забезпечує необхідну матеріально- технічну базу. Якість, доступність та стабільність постачання цементу мають прямий вплив на успішність реалізації таких проєктів, які зі свого боку впливають на розвиток виробничої, транспортної, соціальної інфраструктури та житлово-комунального господарства.

Вплив цементної галузі на якість життя населення не може бути недооцінено. Забезпечуючи матеріали для будівництва житла та інфраструктурних об'єктів, галузь сприяє створенню комфортних умов проживання, доступності та якості соціальних послуг. Крім того, інвестиції в інфраструктурні проєкти, що пов'язані з використанням цементу, є значним драйвером економічного зростання, що, зі свого боку, позитивно впливає на рівень зайнятості та дохід населення. Однак для забезпечення сталого розвитку цементної галузі та макси- мізації її позитивного впливу на економіку країни та добробут населення необхідно адекватне державне регулювання. Це включає розроблення та впровадження ефективних механізмів податкової, митної, інвестиційної політики, впровадження стандартів якості та екологічних норм, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного виробництва цементу як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках [5].

У рамках концептуального обґрунтування вдосконалення механізмів державного регулювання ЗЕД підприємств цементної галузі України слід зазначити, що ця галузь має стратегічне значення для економіки країни, що обумовлює необхідність глибокого аналізу та оптимізації державних важелів впливу. У дослідженні, поданому О. Гаркушею, К. Денисовим, А. Ігнатюком та іншими експертами, акцентовано увагу на необхідності комплексного підходу до регулювання цементної галузі [2]. Автори наголошують на важливості таких аспектів, як виважена податкова політика, митне регулювання, заходи стосовно захисту вітчизняного ринку від нероб- росовісного імпорту, а також стимулювання інвестицій у сектор. Аналізуючи регулювання ЗЕД, необхідно враховувати зобов'язання України в рамках членства в СОТ. Як зазначено у роботах Дж. Ікенберрі та В. Маць- ківа, політика у сфері ЗЕД повинна коригуватися з урахуванням міжнародних стандартів та правил, зокрема у частині антидемпінгових заходів, правил оцінювання якості продукції та екологічних норм. Важливим аспектом є також стимулювання внутрішньої конкуренції та інновацій у галузі. Як зазначають С. Мосіюк та Дж. Стігліц, розвиток конкурентного середовища та підтримка науково-дослідних робіт можуть стати ключовими факторами підвищення ефективності та конкурентоспроможності галузі на міжнародному рівні [12, 13]. Не менш важливим є питання екологічної відповідальності та сталого розвитку. Регулювання у цій сфері має враховувати не тільки поточні потреби галузі, але й довгострокові перспективи розвитку, збереження природних ресурсів, мінімізацію впливу виробництва на довкілля.

Для забезпечення необхідності підтримки цементної галузі, важливим є вдосконалення механізму регулювання ЗЕД галузі, як це висвітлено у дослідженні. У цьому контексті, важливе значення мають праці таких авторів як О. Гаркуша, К. Денисов, А. Ігнатюк, які акцентують увагу на необхідності розвитку інтегрованих підходів до регулювання галузі [2]. Це включає адаптацію національного законодавства до міжнародних стандартів, стимулювання іноземних та внутрішніх інвестицій, а також впровадження ефективних митних процедур. У контексті міжнародного співробітництва особливо актуальним є аналіз правил СОТ та їх впливу на зовнішньоекономічну політику (ЗЕП) України, як це висвітлено у дослідженні. Захист вітчизняного ринку від недобросовісного імпорту, як зазначається в роботах Дж. Ікенберрі та В. Мацьківа, є важливим чинником підтримки цементної галузі, який потребує детального регулювання та стратегічного підходу [12]. Так, підтримка цементної галузі України є багатогранним завданням, що вимагає вдосконалення регуляторного механізму, адаптації до міжнародних вимог, стимулювання інвестицій та захисту вітчизняного ринку. Важливим є врахування відповідних наукових робіт та досліджень, що роблять внесок у формування комплексної стратегії підтримки та розвитку цементної галузі України.

Аналіз сучасного стану та визначення проблематики регулювання цементної галузі України займають центральне місце у розробленні стратегій сталого розвитку та інтеграції у глобальну економіку. Актуальність цього аналізу підкреслюється у низці досліджень та публікацій, які висвітлюють широкий спектр питань, пов'язаних зі змістом та механізмами регулювання, а також із проблемами, що потребують наукового обґрунтування. У дослідженнях О. Гаркуші, К. Денисова, А. Ігнатюка особливу увагу приділено аналізу ЗЕП та державного регулювання, які є вирішальними у формуванні умов для ефективного функціонування галузі [2]. Вказані автори зазначають, що регулювання цементної галузі має вразо- вувати як внутрішні, так і зовнішні чинники, включаючи глобальні тенденції, міжнародні зобов'язання та кон'юнктуру світових ринків. Галузеве регулювання зіштовхується з низкою викликів, зокрема з нестабільністю ринків, зміною законодавчих рамок, екологічними обмеженнями, а також потребою адаптації до новітніх технологій та інноваційних підходів. Роботи В. Мацьківа та С. Мосіюка акцентують на необхідності гнучкого підходу до регулювання, здатного відповідати на швидкі зміни в галузі та забезпечувати стале виробництво. Проблематика зовнішньоекономічного регулювання охоплює широке поле питань, пов'язаних з експортно-імпортною діяльністю, митними процедурами, заходами антидемпінгового захисту та взаємодією з міжнародними торговельними організаціями [4, c.244]. Дж. Ікенберрі та Дж. Стігліц у своїх роботах підкреслюють важливість врахування міжнародних стандартів та вимог у формулюванні ЗЕП, наголошуючи на потребі гармонізації національного законодавства з між народними правилами [12, 13].

Галузева специфіка цементної індустрії України впливає на формулювання та впровадження регулятивних політик, зумовлюючи необхідність глибокого розуміння унікальних властивостей цієї галузі. Важливими аспектами цієї специфіки є структура ринку, ресурсні можливості, товарна та географічна структура імпорту, а також законодавчі та виробничо-комерційні умови діяльності підприємств. Окрім того, потенціал змін у галузі, особливо в контексті екологічної відповідальності, вимагає врахування у процесі регулювання. В основі ефективного зовнішньоекономічного регулювання лежить чітко визначене національне законодавство, що створює юридичні рамки для діяльності підприємств:

- Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (від 16 квітня 1991 р. №959-XII) становить фундамент для регулювання експортно-імпортних операцій, митного регулювання та валютних відносин, гарантуючи правову основу для зовнішньоекономічних угод [7].

- Закон України «Про основи національної безпеки України» (від 19 червня 2003 р. №964-IV) визначає стратегічні напрями захисту національних інтересів у зовнішньоекономічному контексті, підкреслюючи роль держави у стабілізації економіки [9].

- Закон України «Про митний тариф України» (від 5 квітня 2001 р. №2371-III) регулює оподаткування ім.- портованих та експортованих товарів, що є ключовим фактором у формуванні цінової політики та конкурентного середовища на ринку [8].

Інтеграція України у світову економіку передбачає дотримання міжнародних норм та участь у глобальних торговельних системах, що вимагає гармонізації національного законодавства з міжнародними зобов'язаннями:

- Угода про заснування СОТ: Україна як член СОТ зобов'язана відповідати стандартам та правилам організації, забезпечуючи справедливі умови для міжнародної торгівлі та захист національних інтересів.

- Двосторонні та багатосторонні торговельні угоди: налагодження взаємовигідних торговельних відносин через міжнародні угоди сприяє розширенню ринків для української продукції та залученню іноземних інвестицій [10].

Адаптація до швидкозмінних умов світової економіки вимагає застосування специфічних регулятивних інструментів, які дають змогу ефективно реагувати на зовнішні виклики:

- Антидемпінгові заходи та компенсаційні мита: захист вітчизняного виробника від недобросовісної конкуренції та забезпечення рівних умов на ринку за допомогою застосування антидемпінгових заходів та компенсаційних мит.

- Ліцензування та квотування: регулювання обсягів імпорту/експорту за допомогою системи ліцензування та квот, що дає змогу збалансувати ринкову пропозицію та попит.

- Екологічні стандарти та норми: впровадження строгих екологічних стандартів, відповідно до міжнародних угод та національного законодавства, для зниження негативного впливу галузі на навколишнє середовище [1, c. 207].

Кожен з цих регулятивних інструментів відіграє свою важливу роль у формуванні стійкої та конкурентоспроможної цементної галузі, забезпечуючи її здатність адаптуватися до зовнішніх викликів та внутрішніх потреб.

Міжнародний контекст та правила СОТ:

1. Роль СОТ у формуванні ЗЕП. СОТ встановлює загальні принципи та правила для міжнародної торгівлі, які впливають на всі сфери ЗЕД, включаючи цементну галузь. Основні принципи включають:

- Недискримінація: принцип національного режиму та принцип найбільшого сприяння, що забезпечують рівні умови для всіх учасників торгівлі.

- Прозорість: зобов'язання країн-членів публікувати свої торговельні регуляції та забезпечувати прозорість у своїх торговельних політиках.

- Сприяння вільній торгівлі: шляхом поступового зниження митних тарифів та інших торговельних бар'єрів.

2. Вплив правил СОТ на цементну галузь України:

- Захист від демпінгу: СОТ дає змогу застосовувати антидемпінгові мита проти імпортованих товарів, які продаються за ціною нижчою за собівартість. Це важливо для захисту цементної галузі України від недобросовісної конкуренції.

- Субсидії та заходи компенсації: СОТ регулює використання субсидій, даючи змогу вживати компенсаційні заходи у разі, коли субсидії в інших країнах завдають шкоди вітчизняним виробникам.

- Технічні бар 'єри у торгівлі (ТБТ) та Санітарні та фітосанітарні заходи (СФЗ): Правила СОТ зобов'язують країни застосовувати міжнародні стандарти, що може впливати на експортні можливості цементної галузі, особливо в контексті вимог до якості та екологічних стандартів.

3. Перспективи та виклики в контексті СОТ. Дотримання правил СОТ надає Україні можливості для розширення міжнародної торгівлі та залучення інвестицій. Однак це також ставить перед країною виклики, пов'язані з необхідністю адаптації внутрішніх регулятивних стандартів до міжнародних вимог, забезпечення відповідності продукції встановленим стандартам та зміцнення конкурентоспроможності на світовому ринку. Україні важливо продовжувати активну роботу у рамках СОТ, а також застосовувати міжнародні стандарти та правила як інструменти для підвищення ефективності та сталості цементної галузі [3].