Принцип свободи слова під час дії воєнного стану в Україні: окремі правові аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський державний університет

Принцип свободи слова під час дії воєнного стану в Україні: окремі правові аспекти

Вікторія Олегівна Панкратова

к.ю.н., доцент, старший викладач

Анотація

Статтю присвячено висвітленню особливостей дії принципу свободи слова під час воєнного стану в Україні. Визначено, що обмеження свободи слова мають позитивні та негативні наслідки, проаналізовано їх зміст. Зазначено, що законодавство України окреслює рамки введення воєнного стану та встановлює обов'язки щодо обмеження окремих прав та свобод у цей період. Наголошено на необхідності постійного моніторингу та адаптації правових механізмів для забезпечення свободи слова та важливості збереження цього принципу, навіть в період воєнного стану.

Ключові слова: принципи права, свобода, принцип свободи, свобода слова, права людини, воєнний стан, засоби масової інформації

Abstract

Viktoriia PANKRATOVA

PhD in Legal Sciences, Associate Professor, Senior Lecturer, Sumy State University

THE PRINCIPLE OF FREEDOM OF SPEECH DURING THE EFFECT OF MARTIAL STATE IN UKRAINE: CERTAIN LEGAL ASPECTS

Introduction. The paper focuses on a topical topic - the effect of the principle offreedom of speech in martial law conditions in Ukraine. It is noted that in the context of modern global realities, where the preservation of national security becomes the highest priority for the state, the issue of limiting freedom of speech in the conditions of martial law. In this context, the question arises of ensuring the rights and freedoms of citizens, in particular, freedom of speech, which is traditionally one of the fundamental values of a democratic society.

The purpose of the paper is to investigate the legal aspects of the principle of freedom of speech during martial law in Ukraine.

Results. The author emphasizes that the influence of martial law on freedom of speech in Ukraine is enormous because the ongoing war in Ukraine has a significant impact on freedom of speech. In this regard, during the martial law in Ukraine, freedom of speech is limited. In particular, some mass media were forced to suspend their work because their activities could be considered a violation of martial law. The paper analyzes leading scientists' approaches to limiting freedom of speech during martial law. They consider the conflict between ensuring national security and preserving citizens' fundamental rights and freedoms. The author summarizes that the scientific approach to restrictions on freedom of speech under martial law includes: an analysis of constitutional principles; the relationship with international law; the role of the Constitutional Court is to ensure legality and protect the rights of citizens.

Conclusion. The work summarizes that the scientific analysis of freedom of speech during wartime not only contributes to deepening the understanding of the problems of this sphere but also indicates the need to develop effective mechanisms for its protection in crises. It is summarized that restrictions on freedom of speech are possible during wartime.

Keywords: principles of law, freedom, the principle offreedom, freedom of speech, human rights, martial law, mass media

Вступ

У контексті сучасних глобальних реалій, де збереження національної безпеки стає вищим пріоритетом для держави, вирішального значення набуває забезпечення прав та свобод громадян, зокрема свободи слова, яка традиційно є однією з основоположних цінностей демократичного суспільства. Свобода слова в Україні через повномасштабну війну зазнала викликів. Зокрема, основні аспекти свободи слова можуть виявитися під тиском через низку заходів, призначених для забезпечення безпеки та утримання стабільності, що означає право держави обмежувати деякі права і свободи громадян, якщо це необхідно для забезпечення національної безпеки. Водночас обмеження свободи слова можуть спричиняти негативне сприйняття суспільством ситуації, зростання кількості фейків та дезінформації, які можуть бути частиною інформаційної війни росії.

МЕТА статті полягає у дослідженні правових аспектів дії принципу свободи слова під час воєнного стану в Україні.

Матеріали та методи

Інформаційну основу статті складають дослідження вітчизняних науковців, дані соціологічних опитувань, а також результати спеціальних тематичних досліджень.

У написанні статті застосовано загальнонаукові методи пізнання: аналіз і синтез, системний підхід та приватно наукові: формально-логічний та порівняльно-правовий. Їх поєднання дало змогу провести комплексне та всебічне вивчення матеріалу, оптимально застосувати нормативні акти та наукові праці. свобода слово законодавство правовий

Результати

Згідно із Законом України «Про правовий режим воєнного стану» [2] воєнний стан визначається як особливий правовий режим, що вводиться у країні у разі збройної агресії або загрози нападу. Ст. 20 Закону містить положення про те, що в умовах воєнного стану не може бути обмежено права і свободи людини і громадянина, передбачені ч. 2 ст. 64 Конституції України (КУ).

Вплив воєнного стану на свободу слова в Україні є колосальним, оскільки під час війни доступ до перевіреної правдивої інформації є особливо актуальним. Водночас, зважаючи на численні інформаційні атаки з боку країни-агресора та неконтрольоване поширення інформації, яка під час війни не підлягає розголошенню, в умовах воєнного стану є виправданим введення певних обмежень на реалізацію права на інформацію.

Вважаємо, що обмеження свободи слова має як позитивні, так і негативні наслідки. Розглядаючи позитивні аспекти, можна зазначити те, що такі обмеження можуть допомогти та запобігти поширенню дезінформації та пропаганди, які можуть завдати шкоди обороноздатності або безпеці України.

Засоби масової інформації під час воєнного стану змушені змінювати формат своєї роботи. Вони переходять на онлайн-формат, збільшують кількість репортажів з місць подій, а також створюють спеціальні проєкти, присвячені війні. З огляду на те, що журналісти часто опиняються на передовій подій, їхня безпека може бути серйозною проблемою. Уряд повинен вживати заходів для захисту журналістів, аби забезпечити їхню безпеку під час виконання їхньої професійної діяльності [2].

Зростання ролі соціальних мереж, які стали одним з основних джерел інформації для населення України та платформою для поширення дезінформації та пропаганди. У зв'язку з цим виникає необхідність посилення контролю за поширенням інформації у соціальних мережах, зокрема за поширенням дезінформації та пропаганди. Крім того, обмеження свободи слова, яка передбачається ст. 34 КУ [1], може допомогти забезпечити громадський порядок та запобігти заздалегідь скоординованим провокаціям, які можуть призвести до масових заворушень.

До негативних аспектів обмеження свободи слова можна віднести те, що вони можуть призвести до само- цензури, коли журналісти або інші представники ЗМІ будуть боятися поширювати будь-яку інформацію, яку може бути розцінено як порушення законодавства. У додаток обмеження свободи слова в контексті воєнного стану може суперечити принципу верховенства права, який є одним з основоположних принципів правової системи. Якщо обмеження не буде чітко визначеним, пропорційним та обґрунтованим, це може стати підставою для недемократичних практик, порушуючи основні права і свободи громадян.

Водночас законодавство України визначає рамки введення воєнного стану та встановлює обов'язки з обмеження окремих прав та свобод у цей період. Умови воєнного стану націлено на негайне реагування на аг- рози, що може призвести до тимчасового обмеження деяких прав, з метою забезпечення громадського порядку [4, с. 33].

Україна, керуючись принципами конституційної демократії та правової держави, визначає правові обмеження під час воєнного стану. Згідно зі ст. 64 КУ введення воєнного стану може бути оголошено на частині або на всій території держави у разі агресії проти України або загрози агресії [1].

Закон України «Про правовий режим воєнного стану» [2] є основним правовим документом, що регулює введення, дію та використання воєнного стану. Ст. 15 цього Закону надає органам влади право тимчасового обмеження чи заборони прав та свобод громадян в інтересах національної безпеки під час воєнного стану.

У контексті обмежень свободи слова під час воєнного стану важливе значення має ст. 17 цього Закону. Згідно з нею органи влади мають право обмежити діяльність ЗМІ та контролювати їхню інформаційну діяльність з метою забезпечення національної безпеки [2]. Передбачається можливість обмеження розповсюдження інформації, що може створити загрозу національній безпеці або підривати обороноздатність країни. Особливу увагу варто звернути на те, що такі обмеження повинні бути обґрунтованими, тимчасовими та пропорційними загрозі.

Закон передбачає можливість оскарження обмежень до Конституційного Суду України, який має визначити їхню відповідність конституційним нормам. Такий підхід до регулювання обмежень свободи слова в умовах воєнного стану відображає бажання забезпечити національну безпеку, одночасно зберігаючи важливі принципи конституційних прав та свобод громадян. Необхідність гармонізації заходів, спрямованих на захист країни в умовах кризи, з дотриманням основних цінностей демократії та правової держави.

Провідні науковці в області конституційного та міжнародного права у своїх дослідженнях аналізують проблематику обмеження свободи слова під час воєнного стану. Вони розглядають конфлікт між необхідністю забезпечення національної безпеки та збереженням основних прав та свобод громадян. Необхідно враховувати конституційні та міжнародні стандарти, а також забезпечити прозорі та обґрунтовані механізми обмежень з метою збереження конституційних цінностей та прав громадян в умовах воєнного конфлікту [3, с. 98].

Професор М. Ковалів наголошує на тому, що обмеження свободи слова є необхідним заходом в умовах загрози національній безпеці, тому конституційність таких обмежень повинна базуватися на принципах пропорційності, необхідності та обґрунтованості [4, с. 33].

Ю. Ірха зазначає, що обмеження свободи слова під час воєнного стану не повинно перетворюватися на інструмент цензури чи політичного переслідування. Він висвітлює важливість ролі Конституційного Суду в гарантуванні дотримання конституційних норм та прав громадян [4, с.34].

О. Бурмагін підкреслює, що будь-які обмеження повинні відповідати вимогам, закладеним у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод [5, с. 34].

Проаналізувавши думки вчених, можна зробити висновок, що науковий підхід до обмежень свободи слова в умовах воєнного стану включає в себе аналіз конституційних принципів, взаємозв'язку з міжнародним правом та роллю Конституційного Суду в забезпеченні законності та захисту прав громадян. Такий науковий підхід сприяє розумінню та розробленню ефективних механізмів обмежень у контексті сучасних викликів національної безпеки.

Україна як країна з багатовіковою історією та виборчою системою неодмінно стикається з численними викликами і випробуваннями у забезпеченні свободи слова, особливо під час воєнного конфлікту. У контексті важливості вільного вираження думок та різноманіття інформаційних поглядів, аналіз ризиків та проблем, пов'язаних із реалізацією свободи слова, стає надзвичайно актуальним. Враховуючи складну політичну обстановку та воєнні дії, дослідження впливу цих факторів на свободу слова є не лише академічним завданням, але й важливим кроком у розумінні сучасних викликів суспільства.

Однією з ключових проблем, що виникають у контексті свободи слова під час воєнного стану, є тенденція до введення цензури та контролю над інформацією. Навіть тоді, коли такі обмеження визначаються конституційними положеннями, є ризик, що їх може бути застосовано надто широко або без необхідного обґрунтування. Це може призвести до витіснення альтернативних поглядів та обмеження доступу до об'єктивної інформації, порушуючи тим самим принципи свободи слова.

Згідно з висновками науковців будь-які обмеження свободи слова у воєнний період були необхідними, адекватними та пропорційними до завдань забезпечення національної безпеки. Брак конкретних та обґрунтованих обмежень може стати причиною порушення прав і свобод громадян [4, с. 34].

Цікавими є результати соціологічні дослідження. Українські журналісти оцінювали стан свободи слова у 2023 р. у 6,4 бала за 10 бальною шкалою, де «1» - дуже погано, а «10» - дуже добре. Водночас значна частина опитаних працівників медіа після початку повномасш- табного вторгнення стикались у своїй діяльності з порушеннями права на свободу слова та інформації. Найчастіше журналісти заявляли про відмову посадових осіб у наданні суспільно важливої інформації (51 % опитаних), цензурування готових матеріалів або заборону оприлюднення певної інформації (22 %) та відмови в акредитації (17 %) [6]. У цьому аспекті важливим є питання знаходження розумного та пропорційного балансу між свободою слова та її обмеженням.

Іншою проблемою, на яку варто звернути увагу, є можливість недостатнього контролю та надмірного застосування правоохоронними органами своїх повноважень у сфері інформаційної безпеки. Це може призвести до затримання журналістів, обшуків редакцій та інших заходів, які обмежують доступ до інформації та створюють атмосферу страху, що загрожує свободі слова. Зокрема, внаслідок воєнного конфлікту може виникнути ситуація, коли правоохоронні органи використовують широкий діапазон заходів, включаючи переслідування журналістів чи блокування доступу до ресурсів мас-медіа, під виглядом необхідних заходів для забезпечення безпеки. Однак важливо враховувати, що обмеження свободи слова може відбуватися не лише через офіційні дії, але й через тиск, самоцензуру та інші форми неконструктивного впливу на журналісти та громадянське суспільство.

Тому виникає необхідність регулювання та контролю за діяльністю правоохоронних органів у сфері інформаційної безпеки, аби уникнути зловживань та порушень принципів свободи слова. Враховуючи концепцію розумної обмеженості та необхідності захисту національної безпеки, важливим є визначення балансу між заходами, необхідними для управління загрозами, і збереженням основних прав і свобод громадян.

У цьому контексті пріоритетним є визначення ефективних механізмів нагляду та відповідальності за дії правоохоронних органів у сфері інформаційної безпеки, щоб запобігти можливим порушенням конституційних гарантій свободи слова в умовах воєнного стану [5, с. 95].

Додатковою проблемою, що виникає в контексті свободи слова під час воєнного стану в Україні, є ризик політизації мас-медіа та інформаційного простору. За відсутності ефективного механізму контролю можливе використання засобів масової інформації владою для розповсюдження власних поглядів та пригнічення думок, що суперечать офіційній лінії. Така ситуація суперечить принципам об'єктивності та різноманіття інформаційного простору, що є важливим аспектом свободи слова.

Ще одним викликом є можливість виникнення само- цензури серед журналістів та медіа, що обурюються можливими наслідками критичного висловлення або розслідувань. Такий аспект може призвести до самоза- борони від публікацій, які влада може вважати неприйнятними, порушуючи таким чином ідею вільної та непоодинокої преси. Дослідження проведене Фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва у співпраці із Центром прав людини ZMINA у січні 2023 р. свідчить про те, що більшість працівників медіа (78 %) кажуть, що російське вторгнення збільшило кількість випадків самоцензури. Серед причин, що змушують журналістів до самоцензури: страх помилитися чи складнощі в перевірці інформації та власні переконання (по 45 %) і страх залишитися без роботи (44 %) [6].

Важливо також дослідити вплив цього фактора на висвітлення подій у воєнний період та його відображення в засобах масової інформації. Спрямованість дезінформації та фейків може призвести до паніки серед громадськості та створення штучних обмежень на розповсюдження істинної інформації. Це викликає необхідність розглядати механізми захисту від дезінформації та збереження об'єктивності інформаційного простору в умовах воєнного конфлікту.

Очевидним є факт, що для держав, що знаходяться у стані конфлікту, свобода вираження поглядів є далеко не першочерговим пріоритетом. Захист життя людей та національної безпеки стають визначальними чинниками політики держави у періоди нестабільності. Водночас значна частина протистояння продовжує відбуватися в інформаційному просторі із застосуванням інформаційних технологій. Тому необхідно здійснювати постійний моніторинг та адаптацію правових механізмів для забезпечення свободи слова та важливість збереження цього принципу, навіть в період воєнного стану.

Висновки

Науковий аналіз свободи слова під час воєнного часу не тільки сприяє поглибленню розуміння проблем цієї сфери, але й вказує на необхідність розроблення ефективних механізмів його захисту в умовах кризових ситуацій. Оскільки обмеження такого конституційного права є неоднозначним явищем, яке вимагає ретельного аналізу та уважного врахування контексту. З одного боку, впровадження обмежень може бути виправданим для забезпечення безпеки громадян та держави в умовах воєнного стану, а з іншого - це може породжувати ризик застосування цензури як інструменту політичного тиску чи обмеження свободи інформації.

Наукове дослідження також вказує на необхідність постійного вдосконалення законодавства та механізмів захисту свободи слова в умовах воєнного часу. Суттєвою є роль громадськості, правозахисних організацій та незалежних ЗМІ у протидії можливим зловживанням влади, а також у забезпеченні доступу до об'єктивної та різноманітної інформації.

Список використаних джерел

1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 34

2. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12 травня 2015 року. Відомості Верховної Ради. 2015. № 28.

3. Конституційні права, свободи і обов'язки людини і громадянина в Україні / за ред. Ю.С. Шемшученка. Київ, 2008. 252 с.

4. Кузніченко С.О. Концепт обмеження прав людини в умовах воєнного стану. Південноукраїнський правничий часопис. 2022. № 1-2. С. 32-36.

5. Свобода слова в умовах збройного конфлікту. Огляд практики Європейського суду з прав людини / О.О. Бурмагін та ін. Київ, 2019. 112 с.

6. Суспільне. Новини. Більшість українських журналістів вважають, що в Україні зберігається свобода слова.

Refrences

1. Constitution of Ukraine. Adopted by the Verkhovna Rada on June 28, 1996. Information ofthe Verkhovna Rada ofUkraine. 1996. № 30. art. 34. (in Ukrainian).

2. On the legal regime of martial law: Law of Ukraine dated May 12, 2015. Information ofthe Verkhovna Rada ofUkraine. 2015. №. 28. (in Ukrainian).

3. Constitutional rights, freedoms and duties of a person and a citizen in Ukraine / ed. Yu. S. Shemshuchenka. Kyiv, 2008. 252 p. (in Ukrainian).

4. Kuznichenko S.O. The concept of restriction of human rights in the conditions of martial law. South Ukrainian legal journal. 2022. № 1-2. pp. 32-36. (in Ukrainian).

5. Freedom of speech in conditions of armed conflict. Review of the practice of the European Court of Human Rights / O.O. Burmahin et al. Kyiv, 2019. 112 р. (in Ukrainian).

6. Public. News. The majority of Ukrainian journalists believe that freedom of speech is preserved in Ukraine.

Размещено на Allbest.ru