Особливості підготовки до пред’явлення для впізнання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості підготовки до пред'явлення для впізнання

Єлизавета Олександрівна Нирка

ад'юнкт Донецького державного університету внутрішніх справ*

Резюме

Нирка Є.О. Особливості підготовки до пред'явлення для впізнання.

У статті розглядаються питання щодо теоретичної розробки нових і вдосконалення вже існуючих правових та організаційних основ підготовчого етапу пред'явлення для впізнання, а також тактичних прийомів і рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності зазначеної слідчої (розшукової) дії. Проаналізовані окремі проблеми організації та тактики проведення підготовчого етапу пред'явлення для впізнання та специфіка змін в організації цієї слідчої (розшукової) дії з урахуванням нако-пиченого позитивного досвіду та критичного осмислення помилок.

Встановлено, що підготовчий етап пред'явлення для впізнання може різнитися щодо різних об'єктів впізнання, так і залежно від виду кримінального правопорушення, з приводу якого відбувається розслідування. Серед необхідних дій слідчого виокремлено: допит особи, яка буде впізнавати; складання плану проведення впізнання; створення умов провадження пред'яв-лення для пізнання; організація участі та роз'яснення процесуальних прав учасникам впізнання; визначення тактичної спря-мованості проведення слідчої (розшукової) дії з урахуванням тактичного ризику; визначення прийомів і способів фіксації ходу та результатів впізнання.

Ключові слова: кримінальне провадження, пред'явлення для впізнання, слідча (розшукова) дія, підготовний етап, так-тичний ризик, тактична комбінація, об'єкти впізнання.

Summary

Yelizaveta Nyrka. Peculiarities of preparation for presentation for identification.

In the article, the author considered issues related to the theoretical development of new and improvement of existing legal and organizational foundations for the preparatory stage of presentation for identification, as well as tactical techniques and recommendations aimed at increasing the effectiveness of the specified investigative (search) action. Separate problems of the organization and tactics of conducting the preparatory stage of presentation for recognition and the specifics of changes in the organization of this investigative (search) action are analyzed, taking into account the accumulated positive experience and critical understanding of mistakes.

It was determined that, from the point of view of criminology, the concept of «preparation for presentation for identification» should be considered as the initial stage of a tactical combination of the analysis of operative-investigative information regarding the potential participants of this investigative (search) action - the person who recognizes and the person to be recognized, assessing the situation at a certain moment of the investigation, posing the problem of making a decision on identification taking into account the tactical risk, as well as opposing the investigation as a whole

It has been established that the preparatory stage of presentation for identification may differ for different objects of identification, as well as depending on the type of criminal offense under investigation.

The author singles out the following among the necessary actions of the investigator: interrogation of the person who will be rec-ognized; drawing up a plan for conducting identification; creation of conditions for presentation for knowledge; organization of participation and explanation of procedural rights to identification participants; determination of the tactical orientation of the investigative (search) action taking into account the tactical risk; determination of techniques and ways of fixing the course and recognition results.

Key words: criminal proceedings, presentation for recognition, investigative (research) action, preparatory stage, tactical risk, tactical combination, recognition objects.

Постановка проблеми

підготовка пред'явлення впізнання

Однією із найефективніших слідчих (розшукових) дій ідентифікаційного характеру, необхідність у проведенні якої може виникнути під час розслідування більшості кримінальних правопорушень, є пред'явлення для впізнання. Практична важливість цієї слідчої (розшукової) дії зумовила постійну увагу до неї наук криміналістики та кримінального процесу, в яких зазначена слідча дія протягом десятків років розглядається в різних аспектах.

Окремі проблеми організації та тактики проведення підготовчого етапу пред'явлення для впізнання досі залишаються невирішеними навіть теоретично. Нині з урахуванням накопиченого позитивного досвіду та критичного осмислення помилок необхідно не тільки переглянути традиційні питання підготовки до пред'явлення для впізнання, а й розробити цілий комплекс додаткових рекомендацій щодо проведення під-готовчого етапу зазначеної слідчої (розшукової) дії. Зокрема, потребують унормування статті 228-231 Кри-мінального процесуального кодексу України (далі - КПК України)1, які містять у різному викладі обов'язкові вимоги щодо підготовки до проведення цієї слідчої (розшукової) дії залежно від об'єкта впізнання.

Недостатня наукова розробленість цілої низки питань, пов'язаних із підготовкою до пред'явлення для впізнання, і велика практична значущість цієї слідчої (розшукової) дії у розслідуванні кримінальних право-порушень свідчать про актуальність теми наукової роботи, що й зумовило її вибір.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання цієї проблеми, показує, що питанням процесуального порядку проведення пред'явлення для впізнання взагалі й окремим організа-ційним і тактичним питанням цієї слідчої (розшукової) дії зокрема приділяється значна увага в сучасній юридичній літературі. До того ж предметом дослідження науковців стають як особливості пред'явлення різних об'єктів для впізнання, так і особливості пред'явлення для впізнання залежно від виду кримінального правопорушення, з приводу якого відбувається розслідування. Так, ці питання певним чином висвітлювалися у роботах І. Басистої, В. Бахіна, О. Волобуєвої, М. Головецького, М. Єфімова, І. Теслюк, Л. Удалової та ін. Але питання, пов'язані з організацією та тактикою підготовки до цієї слідчої (розшукової) дії, в юридичній літературі досліджено недостатньо.

Формування цілей статті (постановка завдання)

Основна мета наукової статті полягає в теоретичній розробці нових і вдосконаленні вже існуючих правових та організаційних основ підготовчого етапу пред'явлення для впізнання, а також тактичних прийомів і рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності зазначеної слідчої (розшукової) дії.

Викладення основного матеріалу

З точки зору криміналістики поняття «підготовка до пред'явлення для впізнання» має розглядатися, на нашу думку, як початкова стадія тактичної комбінації з аналізу опера-тивно-слідчої інформації щодо потенційних учасників цієї слідчої (розшукової) дії - особи, яка впізнає, та особи, яку впізнають, оцінки ситуації, що склалася на певний момент розслідування, постановки проблеми щодо прийняття рішення про проведення впізнання з урахуванням тактичного ризику, а також протидії роз-слідуванню в цілому.

Важливим психологічним чинником, який впливає на ухвалення рішення про провадження впізнання, є передбачувана форма перебігу пізнавального процесу, яка зумовлюється характером попередньої взаємодії особи, яка буде впізнавати, з об'єктом впізнання2.

І саме від того, наскільки правильно підібрано об'єкти для впізнання, дотримано процесуальні умови їх сприйняття, наскільки зміг слідчий грамотно оцінити ситуацію, що передує пред'явленню для впізнання, та яка складається на момент упізнання, залежить успіх використовуваних прийомів підготовки, проведення та перевірки результатів впізнання.

Визначаючи особливості застосування методу криміналістичного прогнозування під час проведення впізнання особи, речей, трупа, І. Теслюк акцентує увагу, що на підготовчому етапі пред'явлення для впізнання зазначений метод важливий для: аналізу слідчої ситуації, яка склалася на той час, з подальшим вирішенням тактичного рішення щодо доцільності проведення пред'явлення для впізнання; визначення тактичних завдань і заходів; підготовки об'єктів для пред'явлення для впізнання; вибору учасників зазначеної слідчої (розшукової) дії, а саме понятих, осіб, що будуть пред'являтися як пізнавальний об'єкт, та інших; забезпечення належних умов проведення пред'явлення для впізнання та відповідних технічних засобів (зв'язку, транспорту, фіксації ходу та результатів слідчої (розшукової) дії та ін.); вибору місця та часу; забезпечення охорони для осіб, які цього потребують (підозрюваний, обвинувачений)3.

Розглядаючи тактику проведення пред'явлення для впізнання поза візуальним спостереженням особи та шляхи її удосконалення, І. Басиста акцентує увагу на підготовчих діях слідчого та оперативних працівни-ків по проведенню такого пред'явлення особи для впізнання. До таких дій вона відносить: попередній допит особи, що буде впізнавати, метою якого є отримання точних ознак про особу, яка буде пред'являтися для впізнання; створення максимально зручних психологічних умов для особи, яка впізнає, для чого за необхідності може запрошуватися спеціаліст-психолог; комплексне застосування заходів безпеки шляхом забезпечення конфіденційності даних про особу, яка впізнає, а за необхідності - понятих та інших учасників судочинства; визначення часу і місця проведення пред'явлення для впізнання поза візуальним спостереженням особи, підготовка спеціально обладнаної кімнати та перевірка її технічного стану; розробка поетапного плану проведення слідчої дії та оперативне внесення у нього корективів залежно від ситуації, що склалася; визначення кола основних і факультативних учасників проведення слідчої дії; попереднє вивчення особи, що пред'являється для впізнання, та особи, що повинна впізнавати4.

Тактична сутність допиту особи, яка буде впізнавати, зводиться до отримання інформації безпосеред-ньо про цю особу, про час, коли сталася подія, яка сприймала нею в минулому, про об'єкт, який цікавить слідство, його ознаки, про можливість впізнати ці ознаки, ідентифікувати в процесі впізнання і підтвердити їх як ті, які були сприйняті за певних обставин раніше.

Слід зазначити, що з тактичної точки зору зазначена схема допиту деталізується окремими умовами, які дають можливість визначити кримінальну картину і прийняти рішення про тактику пред'явлення для впізнання в цілому. До таких умов можна віднести: оцінку обставин сприйняття допитуваним події, яка цікавить слідство; сприяння допитуваному в більш повному відтворенні обстановки події, що сприймалася ним; здійснення на допитуваного емоційно-психологічного впливу з метою нейтралізації можливого ухилення від надання правдивих показань; зміна позиції особи, яка буде впізнавати, у процесі пред'явлення для впізнання тощо.

Допитувана особа за допомоги слідчого відтворює у пам'яті уявний образ об'єкта, що спостерігався раніше, і психологічно налаштовується на майбутнє впізнання. Вона, надаючи показання про конкретні ознаки сприйнятого раніше об'єкта, аналізує їх і переконується в можливості ідентифікувати зазначений об'єкт, про що заявляє слідчому. Причому ступінь впевненості може бути різною. А слідчий шляхом постановки додаткових питань може підтвердити або похитнути цю впевненість з метою отримання об'єктивних результатів.

Виникає питання: чи слід психологічно налаштовувати допитувану особу на позитивний результат впізнання, якщо вона сама вагається, висловлює сумніви або взагалі вважає пред'явлення для пізнання безперспективною дією в даному конкретному випадку? Вважаємо, що категорично неприпустимими є якісь вмовляння з цього приводу, «психологічна обробка» на обов'язкове проведення впізнання. Це загрожує помилками в результатах цієї слідчої (розшукової) дії, і зрештою, у досягненні цілей розслідування. Завдання слідчого полягає в тому, щоб допомогти допитуваній особі конкретизувати прикмети, подолати нерішучість, невпевненість.

Важливим завданням підготовчого етапу пред'явлення для впізнання є підбір об'єктів, серед яких буде пред'являтися об'єкт, який сприймався раніше особою, для впізнання. Здійснюється ця процедура відповідно до вимог КПК України та з урахуванням вироблених наукою криміналістичних рекомендацій. Проте виникають і складнощі під час підбору таких об'єктів, зокрема, під час підготовки до пред'явлення осіб для впізнання. Неможливо навести вичерпний перелік ознак, за якими слід було б підбирати осіб, які будуть пред'являтися для впізнання. Проблему цю вирішує слідчий у кожній конкретній слідчій ситуації, виходячи з наявної в нього інформації про особу, яка буде пред'являтися для впізнання, та тих ознак, за якими має забезпечуватися подібність. Ми вважаємо, що при підборі людей для майбутнього впізнання за ознаками зовнішності повинні враховуватися передусім вік, зріст, статура, стать, національність та хоча б тип обличчя. Що стосується інших ознак зовнішності, то подібність за ними забезпечується лише тією мірою, як це можливо з урахуванням показань особи, яка буде впізнавати, і необхідно для об'єктивного проведення впізнання. В одних випадках це можуть бути овал обличчя та колір очей, довжина волосся, їх колір і вид зачіски, фасон і колір одягу, в інших, крім того, будь-які інші відмітні ознаки. При цьому не слід захоплюватися максимальною схожістю суб'єктів, що пред'являються для пізнання. Зайва подібність може лише ускладнити процес впізнавання.

Цікавим з цього питання є дослідження організаційно-тактичних особливостей використання представників громадськості у якості осіб, які пред'являються разом із підозрюваним як «статисти» для впізнання за «живим» голосом, яке у своїй роботі представили О. Кириченко та О. Христов5. Автори зазначили, що до типових слідчих ситуацій, які можуть виникнути під час цієї слідчої (розшукової) дії, необхідно віднести:

1) невідповідність характеристик голосу (гучності, розбірливості мовлення, тембру, статі особи та ін.) колег або осіб, які знаходяться у «близькому доступі», та характеристик голосу особи, що пред'являється для впізнання; 2) відмова колег або осіб, які знаходяться у «близькому доступі» від участі у проведенні цієї слідчої (розшукової) дії у якості статиста та ін. Вирішення таких слідчих ситуацій можливо за рахунок здійснення наступного алгоритму дій на підготовчому етапі пред'явлення для впізнання: запросити для участі у якості статистів групу осіб із числа одного трудового колективу (громадської організації, волонтерів тощо) у значній кількості (7-10 осіб) для можливості встановити схожі голоси (але не слід використовувати допомогу акторів театрів, естради, кіно тощо, оскільки їх голосам притаманна впізнаваність); провести інструктаж для осіб, які будуть відбиратися для участі у якості статистів (важливо наголосити, щоб кожен учасник не мав емоційного або психологічного хвилювання, для чого необхідно детально пояснити роль і значення їх присутності); за участю спеціаліста та спеціальних технічних засобів встановити голоси осіб, які будуть схожими (тембр, тональність, дзвінкість, акцент, вимова, статева належність та ін.); у випадку виявлення схожості голосів і мовлення менше трьох, додатково запросити представників цього або іншого колективу чи пересічних громадян (для цього слід використати допомогу оперативних працівників, або допомогу представників трудового колективу, які за результатами «відбору» не зможуть узяти участь за невідповідністю характеристик голосу або мовлення); за участю спеціаліста визначити характеристики голосів додатково запрошених осіб. Після відбору осіб (статистів), голос і мовлення яких відповідають вимогам, слід провести інші загальні підготовчі дії6.

Важливе значення отримання максимального об'єктивного результату пред'явлення для впізнання має створення належних умов провадження цієї слідчої (розшукової) дії. Вибір часу та місця проведення пред'явлення для впізнання обирає слідчий з урахуванням конкретних обставин кримінального проваджен-ня. В одних випадках це може бути його службовий кабінет та зручний для всіх учасників денний час. В інших - місце сприйняття події, що відбувалася раніше, з дотриманням її часових параметрів, урахування умов такого сприйняття. І це може вимагати відтворення відповідної обстановки.

Наприклад, під час розслідування злочинів проти моральності, зазначає М. Єфімов, обов'язковим важливим елементом підготовчого етапу пред'явлення для впізнання особи є визначення часу та місця проведення цієї слідчої (розшукової) дії. Адже час її проведення визначається з урахуванням двох моментів: фактичної можливості його проведення і першочерговості, оскільки чим раніше воно буде проведено, тим інформативніше будуть його результати, у зв'язку з тим, що пам'ять людини з накопиченням нової інформації втрачає попередню. Місце проведення пред'явлення для впізнання вимагає особливої підготовки тоді, коли необхідно забезпечити умови, що виключають візуальне сприйняття особою, яку впізнають, особи, яка буде впізнавати. Під час розслідування злочинів проти моральності можливість пред'явлення особи для впізнання у місці, де було вчинене кримінальне правопорушення, є недоцільним з огляду на сукупність факторів, що в даному випадку заважатимуть особі, яка впізнає, досліджувати особу, яку впізнають, відволікати її7.

Обов'язковим елементом підготовчого етапу пред'явлення для впізнання є підбір понятих, який слід здійснювати з огляду на те, що ними можуть бути лише громадяни, які не зацікавлені у результаті справи. Понятих рекомендується підбирати з-поміж сторонніх громадян, які не мають відношення до розслідуваного злочину. Але робити це потрібно заздалегідь, а не в останній момент, перед провадженням впізнання, коли ступінь появи в цій якості не випадкових людей надзвичайно високий. При цьому необхідно враховувати можливість подальшого допиту понятих про зміст і результати впізнання та підбирати таких осіб, які за своїм фізичним та психічним станом здатні адекватно сприймати те, що відбувається, та давати правильну інформацію про це.

У літературі пропонується для підтвердження слідчим особистої незацікавленості понятого, який залучається ним для участі під час проведення слідчих (розшукових) дій, законодавчо закріпити зобов'язання понятих повідомити інформацію про особисті зв'язки та відносини з іншими учасниками кримінального провадження, що підлягає занесенню слідчим до протоколу8.

Запрошення перекладача, спеціаліста, педагога та інших осіб включається до комплексу підготовчих дій, якщо участь їх у пред'явленні для впізнання в даному конкретному випадку є обов'язковою за законом або визнано необхідною слідчим.

Під час підготовки до пред'явлення для впізнання необхідно враховувати чинник тактичного ризику. Саме аналіз конкретної слідчої ситуації є вихідним пунктом прийняття слідчим певного тактичного рішення.

На дві групи чинників, що впливають на прийняття рішень в умовах тактичного ризику, звернув увагу О. Булулуков. Автор зазначає, що це: об'єктивні чинники (дефіцит часу, наявність випадковостей у розслі-дуванні, наявність протидії розслідуванню) та суб'єктивні чинники (досвід особи і її професійна підготовка, здатність до логічного мислення і рефлексивного управління, здатність до спостереження, можливість моделювання наслідків обраних рішень9.

У процесі підготовки до проведення пред'явлення для впізнання має бути вирішено і питання про тех-нічні засоби, які будуть потрібні як для фіксації ходу і результатів зазначеної слідчої (розшукової) дії, так і для проведення певних видів впізнання з використанням різної техніки (наприклад, пред'явлення особи для впізнання за голосом або ходою, в режимі відеоконференції тощо).

Висновки

Пред'явлення для впізнання як самостійна слідча (розшукова) дія за своєю криміналістич-ною природою є динамічною структурою системи використання тактичних прийомів з ідентифікації об'єк-тів різними учасниками кримінального провадження (свідком, потерпілим, підозрюваним, обвинуваченим). З урахуванням їх процесуального статусу визначається комплекс тактичних прийомів підготовки та прове-дення зазначеної слідчої (розшукової) дії. Серед необхідних дій слідчого з підготовки пред'явлення для впізнання слід виокремити: допит особи, яка буде впізнавати; складання плану проведення впізнання; створення умов провадження пред'явлення для пізнання; організація участі та роз'яснення процесуальних прав учасникам впізнання; визначення тактичної спрямованості проведення слідчої (розшукової) дії з урахуванням тактичного ризику; визначення прийомів і способів фіксації ходу та результатів впізнання. Проте підготовчий етап пред'явлення для впізнання може різнитися щодо різних об'єктів впізнання, так і залежно від виду кримінального правопорушення, щодо якого відбувається розслідування.

Література

1 Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 4651-17 (дата звернення: 18.05.2023).

2 Головецький М. О. Тактика узнавання і впізнання під час досудового слідства: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2002. 195 с. С. 127.

3 Теслюк І. О. Застосування методу криміналістичного прогнозування під час проведення впізнання особи, речей, трупа. Південноукраїнський правничий часопис. 2017. № 4. С. 71-73. С. 72.

4 Басиста І. В. Пред'явлення особи для впізнання поза її візуальним спостереженням: автореф. дис. .канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2006. 20 с. С. 11.

5 Кириченко О. В., Христов О. Л. Організаційно-тактичні особливості використання представників громадськості під час проведення пред'явлення для впізнання за голосом чи мовленням. Збірник Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України. 2021. № 1. С. 33-44.

6 Кириченко О. В., Христов О. Л. Названа праця. С. 38.

7 Єфімов М. М. Підготовчий етап пред'явлення особи для впізнання під час розслідування злочинів проти моральності. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. 2017. Випуск 1/2 (33/34). С. 186-189. С. 188.

8 Скрябін О. М. Проблемні питання участі понятих у кримінальному провадженні. Право і суспільство. 2020. № 5. С. 220-224. С. 223.

9 Булулуков О. Ю. Тактичний ризик при прийнятті тактичних рішень. Актуальні питання у сучасній науці. 2022. № 3(3). URL: perspectives.pp.ua (дата звернення: 27.05.2023).

Размещено на Allbest.ru