Концептуальні засади реформування системи державного нагляду (контролю) у галузі електроенергетики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗВО «Міжнародний університет бізнесу і права»

Концептуальні засади реформування системи державного нагляду (контролю) у галузі електроенергетики

Федоренко С.В.,

здобувач, кафедра адміністративного, кримінального права і процесу

м. Херсон

Анотація

Констатована необхідність використання у діяльності уповноваженого державного органу контролю у галузі електроенергетики найкращого інструментарію, що знайшов своє відображення у положеннях чинного та перспективного законодавства. Підкреслено, що розвиток державної контрольно-наглядової діяльності у галузі електроенергетики має спиратись на найбільш прогресивні концепції державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, незалежно від загального характеру або галузевого контексту. Звернена увага на те, що ключовими сучасними напрямами посилення функціональної та інституцій - ної спроможності системи державного нагляду (контролю) є визначення її основним призначенням не виявлення допущених суб'єктами господарювання порушень застосовних до їх діяльності вимог законодавства із подальшим застосуванням до них заходів відповідальності за це, а запобігання правопорушенням шляхом навчально-методичного супроводу суб'єктів господарювання щодо відвернення ризиків у їх діяльності та створення органом державного нагляду (контролю) умов для самостійного оперативного коригування суб'єктом господарювання його діяльності. Визначено, що концептуальні засади реформування системи державного енергетичного контролю мають включати встановлення підстави для позитивного висновку за підсумками аудиту технічного, а також інших критеріїв високого рівня добровільного дотримання суб'єктом господарювання вимог нормативно-правових актів у галузі електроенергетики й взаємодії із органом державного нагляду (контролю) на партнерських засадах, які є умовами для надання їм підвищеного рівня сервісу та оптимізації застосування щодо них контрольно-наглядових заходів. Наприклад, цими критеріями можуть бути ті, що прив'язані до суми накладених на суб'єкта господарювання штрафних санкцій за результатами проведених заходів державного контролю або кількості й наслідків технологічних порушень в роботі його об'єктів електроенергетики за декілька років до прийняття рішення про послаблення режиму державного контролю за його діяльністю, а також до його згоди на посилений порядок взаємодії з органом державного нагляду (контролю) з поточних питань діяльності відповідного суб'єкта господарювання. Також, нагальною є потреба щодо посилення навчально-методичного супроводу суб'єктів господарювання (шляхом проведення навчальних заходів щодо управління небезпеками, роз'яснення причин їх виникнення, сертифікації деяких категорій працівників суб'єктів господарювання тощо) з боку органу державного нагляду (контролю) у галузі електроенергетики для у рамках стимулювання розвитку внутрішніх систем управління ризиками у діяльності суб'єктів господарювання. Стаття має теоретичний характер.

Ключові слова: навчально-методичний супровід суб'єктів господарювання; привілейований режим державного нагляду (контролю) у галузі електроенергетики; призначення системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; співпраця органу державного нагляду (контролю) із суб'єктом господарювання.

Abstract

Conceptual framework for reforming the system of government supervision (control) over the electricity industry

Serhii Fedorenko

Ph.D. Researcher, Department of Administration, Criminal Law and Procedure, International University of Business and Law,

Kherson, Ukraine

The author highlights the necessity of using the best tools in the activities of electricity regulatory authority, which was reflected in the provisions of the current and prospective legislation of Ukraine. The article emphasized as well that the government supervision (control) over the electricity industry must be based on the most progressive concepts of government supervision (control) over economic activities, regardless of general nature or industry context of relevant principles, rules and regulations. It was determined that the conceptual principles of the reform of the state energy control system should include setting out the basis for positive conclusions of a technical audit of electricity market operators, as well as other criteria of a high level of voluntary compliance by the business entity with the requirements of regulatory acts related to electricity industry and, moreover, to interaction with the electricity regulatory authority on a partnership basis, which are conditions for providing electricity market operators with a higher level of service and optimizing the application of control measures with respect to them. For instance, these criteria can be those related to the amount of fines imposed on electricity market operators as a result of control measures or the incidence and consequences of technological violations in the operation of its electricity facilities within a number years before the decision to relax the regime of government control over its activities, as well as to its consent to the enhanced procedure of interaction with the electricity regulatory authority on current issues of the activity of the relevant electricity market operator. Furthermore, the author states that there is an urgent need to strengthen educational and methodological support of business entities (by conducting training events on hazard management, explaining the causes of risk occurrence, certification of certain categories of employees of business entities, etc.) by the electricity regulatory authority for stimulating the development of internal risk management systems in the activities of electricity market operators. The article is of a theoretical character. Key words: designation of the system of state supervision (control) of economic activities; cooperation of regulatory authority with business entities; educational and methodical support of business entities; privileged mode of government supervision (control) over the electricity industry.

Основна частина

контрольний електроенергетика державний

Заходи державного енергетичного контролю (нагляду) є одним з основоположних складових елементів механізму державного регулювання у галузі електроенергетики, який покликаний забезпечувати дотримання засад та правил функціонування ринку виробництва та обігу електричної енергії. Для цього спеціалізований ринковий регулятор та інші уповноважені державні органи наділяються компетенцією щодо спостереження за виконанням учасниками ринку електричної енергії у ході їх господарської діяльності вимог щодо проектування, технічної експлуатації та ремонту електроустановок, мереж та енергетичного обладнання, захисту прав споживачів й забезпечення захищеності інших національних інтересів у сфері електроенергетики із подальшим вжиттям заходів реагування за необґрунтовані тривалі відключення від електропостачання, незадовільний технічний стан обладнання електричних мереж, відхилення якості електричної енергії від державних стандартів та інші порушення вимог нормативно-правових актів у галузі електроенергетики. Зважаючи на важливість ефективного державного енергетичного контролю (нагляду) для сталого розвитку суспільства та складність його реалізації через комплекс багатоаспектних економічних та технічних чинників, його організаційна модель та правовий інструментарій має якомога більшою мірою відповідати найбільш прогресивним принципам державної регуляторної політики та державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Зокрема, має забезпечуватись використання у діяльності уповноваженого державного органу контролю у галузі електроенергетики найкращого інструментарію, що знайшов своє відображення у положеннях чинного та перспективного законодавства. Крім того, розвиток державної контрольно-наглядової діяльності у галузі електроенергетики має спиратись на найбільш прогресивні концепції державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, незалежно від загального характеру або галузевого контексту. У зв'язку з цим слід взяти до уваги доктринальні та авторитетні зарубіжні фундаментальні принципи та положення, що лежать в основі законопроектів щодо реформування загальних та спеціальних заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. З урахуванням цього, має бути осмислена та оцінена перспектива, насамперед: 1) диференціації режимів контролю (нагляду) за діяльністю суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на ринку виробництва та обігу електричної енергії, шляхом визначення більш сприятливих умов адміністративного навантаження контрольно-наглядового характеру (надання їм підвищеного рівня сервісу та оптимізації застосування заходів контролю (нагляду)) на тих з них, які мають позитивну історію господарської діяльності та погодились співпрацювати із органами державного контролю (нагляду) на особливих партнерських засадах; 2) встановлення об'єктивних критеріїв прийнятності суб'єкта господарювання для встановлення привілейованого режиму державного контролю (нагляду) за його діяльністю; 3) посилення навчально-методичного супроводу суб'єктів господарювання з боку відповідних органів державного контролю (нагляду) для стимулювання розвитку внутрішніх систем управління ризиками недотримання (невиконання) вимог галузевого законодавства.

Сучасна наукова думка, присвячена ключовим аспектам системи державного нагляду (контролю) у галузі електроенергетики, майже не зачіпає питання реформування її організаційного та регуляторного підґрунтя ані у світлі загальних напрямів посилення функціональної та інституційної спроможності механізму державного нагляду (контролю), ані крізь призму оцінки комплексних та точкових заходів реформування системи державного нагляду (контролю) у галузі електроенергетики.

Ознайомившись із науковою літературою та аналітичними публікаціями фахівців у галузі електроенергетики можемо констатувати, що питанням організації, повноважень та порядку діяльності органів державного енергетичного контролю (нагляду) приділяється значна увага, що підтверджується, зокрема, широкими за обсягом та значними за глибиною дослідження напра - цюваннями В.М. Цепенди [1]. Зокрема, вчений указує на те, що методами контролю діяльності суб'єктів енергетичного ринку є передбачені нормативно-правовими актами способи встановлення і застосування обов'язкових вимог, перевірок, обмежень, заборон, дозволів на провадження господарської діяльності та продукції суб'єктів енергетичного ринку. Автор також констатував, що закордонні країни переважно використовують непрямі (непрямі) методи державного регулювання та контролю сфери енергетики, додавши, що на сучасному етапі соціально-економічного розвитку перевага віддається таким методам державного регулювання і контролю в сфері енергетики, які сприяють залученню інвестицій і стимулюють енергетичні компанії з раціонального використання ресурсів, впровадження інновацій, зниження витрат, підвищення якості послуг, що надаються, а також впровадженню та ефективному використанню альтернативних джерел енергії [1]. Водночас, наукових положень та рекомендацій, присвячених запровадженим та запропонованим законодавчим нововведенням концептуального рівня, що стосуються державного нагляду (контролю) за дотриманням нормативно-правових актів у галузі електроенергетики, через їх нещодавню появу виявити у науковій думці не вдалось. За цих умов слід викласти авторський погляд на передумови та перспективи реформування системи державного нагляду (контролю) у галузі електроенергетики, який вирізняється високим рівнем новизни, не обтяжуючи дослідження необов'язковою компілятивною складовою.

Метою цієї статті є визначення концептуальних засад реформування системи державного нагляду (контролю) у галузі електроенергетики.

Це дослідницьке завдання виконане із застосуванням, насамперед, формально-догматичного методу у рамках критичного осмислення відповідних законодавчих положень з їх абстрагуванням від середовища їх застосування, а також методу державно-правового моделювання для окреслення концептуальних контурів системи державного нагляду (контролю) у галузі електроенергетики в Україні.

Насамперед, слід окреслити контури концептуальних рамок шляхів вдосконалення засад та правил державного контролю (нагляду) дотримання законодавчих вимог, що стосуються функціонування ринку виробництва та обігу електричної енергії. Ці концептуальні рамки формуються, серед іншого, тенденціями розвитку загальних та галузевих механізмів державного нагляду (контролю).

Так, за основоположними ціннісними та технологічними засадами, що лежать в основі комплексних заходів реформування системи податкового адміністрування та, серед іншого, втілені у проекті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» від 13 березня 2024 р. №11084, нова концепція податкового адміністрування пронизана ідеєю про те, що в особі податкового інспектора платник податків має отримати не фіскально орієнтованого контролера, а доброзичливого account manager, який супроводжуватиме платника податків, а в податковому контролі акценти змістяться з виявлення помилок і покарання платника податків на супровід, перевірку та коригування його повсякденної поведінки [2]. Це нововведення системного рівня передбачене, насамперед, концепцією системи управління ризиками, яка згідно із Національною стратегією доходів України має бути запроваджена до 2027 р. із поступовою інтеграцією в основу управління діяльністю контролюючого органу [3].

Курс на переорієнтацію системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності з пасивного спостереження за діяльністю суб'єктів господарювання та переслідування їх за виявлені порушення у їх діяльності на профілактику недотримання (невиконання) ними вимог законодавства за участю органів державного нагляду (контролю) позначилась й на положеннях проекту закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю)», які передбачають зобов'язання органів державного нагляду (контролю) проводити навчальні заходи для суб'єктів господарювання щодо управління небезпеками (ризиками), роз'яснення причин їх виникнення, навчання управлінню ризиками з метою профілактики порушень та спрямування діяльності суб'єктів господарювання на відвернення небезпек [4; 5].

Видається доречним констатувати й те, що вищевикладені пріоритети розвитку засад та правил державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання повною мірою узгоджуються із висвітленими у підготовленому Міністерством економіки України проекті розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції реформування системи державного нагляду (контролю)» основними недоліками існуючої системи державного нагляду (контролю), якими визначено, у тому числі, спрямованість діяльності органів державного нагляду (контролю) на виявлення порушень та застосування санкцій, а не на запобігання правопорушенням [6].

У цьому зв'язку варто відзначити законодавчі положення та законопроекти з питань конкретного контрольно-наглядового інструментарію у галузі електроенергетики, який має забезпечити більш сприятливе середовище для діяльності учасників ринку вироблення та обігу електричної енергії шляхом балансування захисту інтересів суспільства та суб'єктів господарювання й утвердження партнерських відносин між бізнесом і державою. Насамперед, у цьому зв'язку йдеться про аудит технічний. Нагадаємо, що за змістом ст. 18 проекту закону України «Про державний енергетичний контроль» аудит технічний проводиться Державною службою енергетичного нагляду України за зверненням підконтрольного суб'єкта та у його рамках здійснюється систематизований аналіз технічного стану та організації експлуатації об'єктів підконтрольних суб'єктів з метою виявлення, попередження та усунення порушень вимог законодавства у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики. За результатами аудиту надають пропозиції щодо усунення цих порушень або видається акт, який збільшує періодичність здійснення планових заходів державного енергетичного контролю (нагляду) такого суб'єкта у 1,5 рази [7]. Також, привертають увагу приписи ч. 9 ст. 10 Закону України «Про енергетичну ефективність», які заохочують суб'єктів господарювання до запровадження сертифікованих відповідно до міжнародних стандартів внутрішніх систем енергетичного та/ або екологічного менеджменту під умовою звільнення їх від деяких заходів державного контролю (нагляду) у галузі електроенергетики (ч. 9 ст. 10 Закону України «Про енергетичну ефективність») [8]. Разом з тим, увагу привертає увагу й те, що не пропонується установити законом об'єктивні критерії для позитивного висновку за підсумками аудиту технічного та інших умов для прийнятності суб'єкта господарювання для встановлення привілейованого режиму державного контролю (нагляду) за його діяльністю.

Референтним зразком механізму підтримки суб'єктів господарювання з позитивною історією на партнерських засадах шляхом надання їм підвищеного рівня сервісу та оптимізації застосування контрольно-наглядових заходів може бути організаційний та правовий інструментарій, що пропонується до запровадження у рамках системи податкового адміністрування у проекті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства». Особливу цінність мають критерії критеріїв віднесення платників податків до цієї категорії для охоплення їх спеціальним режимом податкового адміністрування. Зокрема, у пп. 69.41.1. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України [9] пропонується передбачити, що до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні особи та фізичні особи-підприємці, що одночасно відповідають таким вимогам:

а) відсутність податкового боргу та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску або загальна сума податкового боргу та/або боргу зі сплати єдиного внеску не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

б) відсутність за результатами документальних перевірок платника податків неузгоджених податкових (грошових) зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями, за якими сума грошових зобов'язань або зменшення податку на додану вартість, заявленого до бюджетного відшкодування, перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

в) відсутність допущених платником податків фактів порушення податкових обов'язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень);

г) відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів протягом року;

ґ) відсутність прийнятого щодо платника податків рішення про його відповідність критеріям ризиковості платника податку на додану вартість;

д) відсутність прийнятого щодо платника податків рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів;

е) відповідність, залежно від обраної системи оподаткування, критеріям, визначеним у пп. 69.41.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» у редакції проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» [10].

Принагідно зауважимо, що платники податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства отримуватимуть такі переваги:

- непроведення документальних перевірок, за винятком окремих випадків, скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування (5 календарних днів);

- скорочення строків надання індивідуальних податкових консультацій (5 календарних днів);

- закріплення за платником податків компла - єнс-менеджера (спеціального працівника контролюючих органів);

- платник податків на свій запит у 5-денний строк має право отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків [10].

Обмірковуючи вищевикладене, констатуємо, що сучасними основоположними напрямами посилення функціональної та інституційної спроможності системи державного нагляду (контролю) є визначення її основним призначенням не виявлення допущених суб'єктами господарювання порушень застосовних до їх діяльності вимог законодавства із подальшим застосуванням до них заходів відповідальності за це, а запобігання правопорушенням шляхом навчально-методичного супроводу суб'єктів господарювання щодо відвернення ризиків у їх діяльності та створення органом державного нагляду (контролю) умов для самостійного оперативного коригування суб'єктом господарювання його діяльності.

У світлі цього, позитивною тенденцією розвитку системи державного енергетичного нагляду (контролю) на засадничому та інструментальному рівнях є формування законодавчих пропозицій щодо утвердження у ній заходів, що заохочуватимуть суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у галузі електроенергетики, до звернення за проведенням щодо них добровільних заходів державного контролю (нагляду), за підсумками яких надаватимуться рекомендації щодо виправлення виявлених порушень або відтерміновуються планові заходи державного контролю (нагляду) у галузі електроенергетики (аудит технічний), а також до запровадження сертифікованих відповідно до міжнародних стандартів внутрішніх систем енергетичного та/або екологічного менеджменту під умовою звільнення їх від деяких заходів державного контролю (нагляду) у галузі електроенергетики. Ці нововведення узгоджуються із перенесенням акцентів у загальній системі державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на запровадження заходів, які дозволять суб'єкту господарювання попередити порушення вимог законодавства, залучивши фахівців органу державного нагляду (контролю) або незалежної організації із відповідною авторизацією, з метою виявлення, попередження та усунення порушень вимог законодавства до початку здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) та без застосування санкцій. Водночас, проблематика правового регулювання та законодавчого оформлення цих заходів заохочення включає, насамперед, те, що не пропонується установити законом об'єктивні критерії для позитивного висновку за підсумками аудиту технічного та інших умов для прийнятності суб'єкта господарювання для встановлення привілейованого режиму державного контролю (нагляду) за його діяльністю.

Концептуальні засади реформування системи державного енергетичного контролю мають включати встановлення підстави для позитивного висновку за підсумками аудиту технічного, а також інших критеріїв високого рівня добровільного дотримання суб'єктом господарювання вимог нормативно-правових актів у галузі електроенергетики й взаємодії із органом державного нагляду (контролю) на партнерських засадах, які є умовами для надання їм підвищеного рівня сервісу та оптимізації застосування щодо них контрольно-наглядових заходів. Наприклад, цими критеріями можуть бути ті, що прив'язані до суми накладених на суб'єкта господарювання штрафних санкцій за результатами проведених заходів державного контролю або кількості й наслідків технологічних порушень в роботі його об'єктів електроенергетики за декілька років до прийняття рішення про послаблення режиму державного контролю за його діяльністю, а також до його згоди на посилений порядок взаємодії з органом державного нагляду (контролю) з поточних питань діяльності відповідного суб'єкта господарювання.

Також, нагальною є потреба щодо посилення навчально-методичного супроводу суб'єктів господарювання (шляхом проведення навчальних заходів щодо управління небезпеками, роз'яснення причин їх виникнення, сертифікації деяких категорій працівників суб'єктів господарювання тощо) з боку органу державного нагляду (контролю) у галузі електроенергетики для у рамках стимулювання розвитку внутрішніх систем управління ризиками у діяльності суб'єктів господарювання.

Бібліографічний список

1. Tsependa, V.M. (2019). Metody ta model derzhavnoho kontroliu v sferi enerhetyky [Methods and model of regulatory control over the electric energy market]. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok - Public administration: improvement and development, 7. DOI: 10.32702/2307-2156-2019.7.102 [In Ukrainian].

2. Poiasniuvalna zapyska do proektu Zakonu Ukrainy «Pro vnesennia zmin do Podatkovoho kodeksu Ukrainy shchodo osoblyvostei podatkovoho administruvannia pid chas voiennoho stanu dlia platnykiv podatkiv z vysokym rivnem dobrovilnoho dotrymannia podatkovoho zakonodavstva» [Explanatory report to the draft law of Ukraine amending the Tax Code of Ukraine regarding the peculiarities of tax administration during martial law for taxpayers with a high level of voluntary compliance with tax legislation of 13 March 13 2024 no. 11084]. Retrieved from https:// itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/2251552 [In Ukrainian].

3. Ministry of Finance of Ukraine. (2023). Natsionalna stratehiia dokhodiv na 2024-2030 roky [National Revenue Strategy 2024-2030]. Retrieved from https://mof.gov.ua/storage/files/National % 20Revenue % 20Strategy_2030.pdf [In Ukrainian].

4. Proekt Zakonu Ukrainy «Pro osnovni zasady derzhavnoho nahliadu (kontroliu)» vid 5 serpnia 2021 roku №5837 [Draft Law of Ukraine `On the Basic Principles of State Supervision (Control)' of 5 August 2021 no. 5837]. Retrieved from https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34? id=&pf3511=72616&pf35401=551899 [In Ukrainian].

5. Vysnovok Holovnoho naukovo-ekspertnoho upravlinnia aparatu Verkhovnoi Rady Ukrainy do proektu Zakonu Ukrainy «Pro osnovni zasady derzhavnoho nahliadu (kontroliu)» vid 5 serpnia 2021 roku №5837 [Opinion of the Main Scientific Expert Department of the Verkhovna Rada of Ukraine to the draft Law of Ukraine `On the Basic Principles of State Supervision (Control)' of 5 August 2021 no. 5837]. Retrieved from https://itd.rada.gov.ua/billInfo/ Bills/pubFile/1691822 [In Ukrainian].

6. Ministerstvo ekonomiky Ukrainy. Proekt rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy «Pro skhvalennia Kontseptsii reformuvannia systemy derzhavnoho nahliadu (kontroliu)» [Ministry of Economy of Ukraine. Draft order of the Cabinet of Ministers of Ukraine `On approval of the Concept of reforming the system of government supervision (control)'] (2019). Retrieved from https://www.me.gov.ua/Documents/Download? id=3f57ce45-a21c-43d1-b4e7 - acc7982a3de4 [In Ukrainian].

7. Proekt Zakonu Ukrainy «Pro derzhavnyi enerhetychnyi kontrol» vid 11 sichnia 2024 roku [Draft Law of Ukraine `On State Energy Control' of 11 January 2024]. Retrieved from https://sies.gov.ua/regulyatorna-diyalnist/proekti - regulyatornih-aktiv/proiekt-zakonu-ukrainy-pro-derzhavnyi-enerhetychnyi-kontrol-12022024 [In Ukrainian].

8. Pro enerhetychnu efektyvnist: Zakon Ukrainy vid 21 zhovtnia 2021 roku №1818-IX [On energy efficiency: Law of Ukraine of 21 October 2021 no. 1818-IX]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1818-20#Text [In Ukrainian].

9. Podatkovyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 2 hrudnia 2010 roku №2755-VI [Tax Code of Ukraine: Law of Ukraine of 2 December 2010 No. 2755-VI]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 [In Ukrainian].

10. Proekt zakonu Ukrainy Pro vnesennia zmin do Podatkovoho kodeksu Ukrainy shchodo osoblyvostei podatkovoho administruvannia pid chas voiennoho stanu dlia platnykiv podatkiv z vysokym rivnem dobrovilnoho dotrymannia podatkovoho zakonodavstva [Draft Law of Ukraine amending the Tax Code of Ukraine regarding the peculiarities of tax administration during martial law for taxpayers with a high level of voluntary compliance with tax legislation of 13 March 13 2024 no. 11084]. Retrieved from https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/2251549 [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru