Інформаційні заходи оборони держави в сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський університет права НАН України

ІНФОРМАЦІЙНІ ЗАХОДИ ОБОРОНИ ДЕРЖАВИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Вячеслав Юрійович Кривцов, аспірант

Постановка проблеми

Забезпечення інформаційної безпеки України є однією з найважливіших функцій держави. Для ефективного забезпечення оборони держави в умовах сьогодення необхідне посилення спроможностей щодо забезпечення інформаційної безпеки держави, її інформаційного простору, підтримки інформаційними засобами та заходами соціальної та політичної стабільності та захисту державного суверенітету, територіальної цілісності України, демократичного конституційного ладу, забезпечення прав та свобод кожного громадянина.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Окремі аспекти правового регулювання інформаційної сфери стали об'єктом наукового аналізу в працях українських і зарубіжних дослідників, зокрема І. Арістової, П. Біленчука, Р. Калюжного, Т. Костецької, О. Кохановської, Е. Макаренко, В. Цимбалюка. Ключовими для вивчення проблеми забезпечення інформаційної безпеки є дослідження В. Гурковського, О. Золотар, В. Копилова, Б. Кормича, В. Ліпкан. Водночас деякі положення щодо ефективного забезпечення інформаційної оборони держави у зв'язку з процесом військової глобалізації потребують нових підходів до розуміння їх сутності, що надає підстави виокремити ряд нових напрямів у розробці цієї проблеми.

Формулювання мети статті

З огляду на викладене метою цієї статті є визначення сукупності скоординованих дій, які готуються та здійснюються суб'єктами забезпечення національної безпеки і оборони України для протидії інформаційним викликам та загрозам.

Викладення основного матеріалу

Оборона України - система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, за необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони¹.

Визначаючи поняття інформаційної безпеки, можна виокремити декілька підходів окреслення сутності цього феномену, а саме розуміння інформаційної безпеки як:

1. Стану захищеності інформаційного простору.

2. Процесу управління загрозами та небезпеками, що забезпечує інформаційний суверенітет держави.

3. Стану захищеності національних інтересів держави в інформаційному середовищі.

4. Захищеності встановлених законом правил, за якими відбуваються інформаційні процеси в державі.

5. До суспільних відносин, пов'язаних із захистом життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави від реальних та потенційних загроз в інформаційному просторі.

6. Важливої функції держави.

7. Невід'ємної частини політичної, економічної, оборонної та інших складових національної безпеки.

Варто зазначити, що спостерігається тенденція до збільшення в зарубіжних засобах масової інформації обсягу матеріалів, що містять негативну, хибну (підривну) оцінку державної політики, керівництва держави, проти якої здійснюється агресія. Поширюються масштаби використання спеціальними службами державагресорів засобів інформаційно-психологічного впливу, що спрямований на дестабілізацію внутрішньополітичної та соціальної ситуації в різних регіонах світу і призводить до підриву суверенітету і порушення територіальної цілісності держав. У цю діяльність втягуються релігійні, етнічні, правозахисні та інші організації, а також окремі групи громадян².

Інтереси держави в інформаційній сфері полягають у створенні умов для гармонійного розвитку інформаційної інфраструктури держави, реалізації конституційних прав і свобод людини і громадянина в інтересах зміцнення конституційного ладу, суверенітету і територіальної цілісності країни, встановлення політичної і соціальної стабільності, економічного процвітання, безумовного виконання законів і підтримки міжнародного співробітництва на основі партнерства. Передусім загрози інтересам держави також можуть проявлятися у вигляді отримання протиправного доступу до відомостей, що становлять державну таємницю, до іншої конфіденційної інформації, розкриття якої може завдати збитків. Проте найбільш небезпечними джерелами загроз інтересам держави в інформаційному суспільстві може стати неконтрольоване поширення

інформаційної зброї та розгортання гонки озброєнь у цій галузі, спроби реалізації концепції ведення інформаційних війн. Серед найбільш серйозних завдань, які можуть вирішуватися за допомогою сучасної інформаційної зброї, можна виділити такі:

- створення атмосфери бездуховності та аморальності, негативного ставлення до культурної спадщини противника;

- маніпулювання суспільною свідомістю і політичною орієнтацією соціальних груп населення держави з метою створення політичної напруженості та хаосу;

- дестабілізація політичних відносин між партіями, об'єднаннями та рухами з метою провокації конфліктів, розпалювання недовіри, загострення політичної боротьби, провокування репресій проти опозиції, провокація взаємного знищення;

- зниження інформаційного забезпечення влади та управління, інспірація помилкових управлінських рішень;

- дезінформація населення про роботу державних органів, підрив їхнього авторитету, дискредитація органів управління;

- провокування соціальних, політичних, національних і релігійних сутичок;

- ініціювання страйків, масових заворушень та інших акцій економічного протесту;

- підрив міжнародного авторитету держави, її співробітництва з іншими країнами;

- завдання втрат життєво важливим інтересам держави в політичній, економічній, оборонній та інших сферах. Тому руйнівний вплив інформаційних загроз в інформаційному суспільстві може бути більш потужним та ефективним, ніж це уявляється³.

Атаки на інформаційні системи можуть мати серйозні у національному масштабі наслідки, як-то перебої в роботі систем комунікацій, витік конфіденційної інформації тощо⁴.

Актуальними загрозами національній безпеці України в інформаційній сфері є ведення інформаційної війни проти України та відсутність цілісної комунікативної політики держави, недостатній рівень медіакультури суспільства⁵. А в Стратегії інформаційної безпеки визначено актуальні виклики та загрози національній безпеці України в інформаційній сфері, стратегічні цілі та завдання, спрямовані на протидію таким загрозам, захист прав осіб на інформацію та захист персональних даних. Розглянемо основні визначення:

- інформаційна безпека України - складова частина національної безпеки України, стан захищеності державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу, інших життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, за якого належним чином забезпечуються конституційні права і свободи людини на збирання, зберігання, використання та поширення інформації, доступ до достовірної та об'єктивної інформації, існує ефективна система захисту і протидії завданню шкоди через поширення негативних інформаційних впливів, у тому числі скоординоване поширення недостовірної інформації, деструктивної пропаганди, інших інформаційних операцій, несанкціоноване розповсюдження, використання й порушення цілісності інформації з обмеженим доступом;

- інформаційна загроза - потенційно або реально негативні явища, тенденції і чинники інформаційного впливу на людину, суспільство і державу, що застосовуються в інформаційній сфері з метою унеможливлення чи ускладнення реалізації національних інтересів і збереження національних цінностей України і можуть прямо чи опосередковано завдати шкоди інтересам держави, її національній безпеці та обороні;

- інформаційні заходи оборони держави - сукупність скоординованих дій, які готуються та здійснюються суб'єктами забезпечення національної безпеки і оборони України в мирний час, в особливий період, в умовах воєнного або надзвичайного стану щодо прогнозування та виявлення інформаційних загроз у воєнній сфері, запобігання, стримування та відсічі збройній агресії проти України, протидії інформаційним загрозам з боку держави-агресора, а також здійснення інших необхідних дій в інформаційному протиборстві⁶.

Форми та способи забезпечення інформаційної оборони держави утворюють власне інструмент, з допомогою якого сили інформаційної безпеки вирішують увесь комплекс завдань із захисту життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави. Тому необхідне чітке юридичне оформлення при розробці нормативних актів, які регулюють діяльність органів інформаційної безпеки. Найважливіша вимога до обґрунтування способів, форм і механізмів їхньої реалізації полягає в абсолютному верховенстві права у будь-якій діяльності, у тому числі політичній. Своєю чергою кожний суб'єкт інформаційного процесу повинен мати відповідну правову свідомість, бути законослухняним, добре уявляти наслідки своїх дій для інших суб'єктів та міру відповідальності на випадок порушення їхніх життєво важливих інтересів. Це є принциповим, оскільки застосування тих чи інших форм і способів залежить від того, чи є інформаційні загрози наслідком ненавмисних або навмисних дій суб'єктів інформаційного процесу.

Головним завданням системи забезпечення інформаційної безпеки України є створення умов для організації управління системою інформаційної безпеки. До основних завдань системи забезпечення інформаційної безпеки належать:

- створення умов для забезпечення інформаційного суверенітету України;

- участь у вдосконаленні державного регулювання розвитку інформаційної сфери шляхом створення нормативно-правових і економічних передумов для розвитку національної інформаційної інфраструктури та ресурсів, впровадження новітніх технологій у цій сфері, наповнення внутрішнього та світового інформаційного простору достовірною інформацією про Україну;

- створення умов для активного залучення засобів масової інформації до боротьби з корупцією, зловживанням службовим становищем, іншими явищами, які загрожують національній безпеці України;

- забезпечення неухильного дотримання конституційного права громадян на свободу слова, доступу до інформації, недопущення неправомірного втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб у діяльність засобів масової інформації, дискримінації в інформаційній сфері й переслідування журналістів за політичні позиції;

- вжиття комплексних заходів щодо захисту національного інформаційного простору та протидії монополізації інформаційної сфери України;

- забезпечення інформаційної безпеки всіх складових елементів системи державного управління;

- забезпечення інформаційно-аналітичного потенціалу країни;

- реалізація державної політики інформаційної безпеки;

- ведення активної розвідувальної, контррозвідувальної й оперативно-розшукової діяльності з метою забезпечення інформаційної безпеки для відпрацювання стратегічних, тактичних і оперативних рішень у сфері державного управління інформаційною безпекою та вироблення механізмів їх реалізації;

- виявлення, попередження і припинення розвідувальної та іншої, спрямованої на завдання шкоди інформаційній безпеці України, діяльності спеціальних служб, а також окремих осіб чи організацій;

- виявлення, запобігання і припинення інформаційного тероризму та іншої діяльності, спрямованої на підрив функціонування системи державного управління;

- моніторинг (спостереження, оцінка і прогноз) стану інформаційної безпеки у зв'язку з впливом загроз і небезпек як зсередини, так і ззовні системи державного управління;

- протидія технічному проникненню до інформаційних систем органів державного управління з метою вчинення злочинів, проведення диверсійно-терористичної та розвідувальної діяльності;

- запобігання можливій протиправній та іншій негативній діяльності суб'єктів системи забезпечення національної безпеки зсередини системи їй на шкоду;

- забезпечення збереження державної таємниці тощо.

Висновки

На сьогодні в Україні розроблена відповідна правова і нормативна база та створена інфраструктура, що має забезпечити надійний захист інформації у державі. Поряд з тим слід пам'ятати, що технічні способи несанкціонованого зняття інформації та засоби протидії цим протиправним діям перебувають у постійному розвитку. На етапі підготовки держави до оборони неабияке значення має дотримання вимог щодо збереження державної таємниці та здійснення заходів з кібероборони держави для забезпечення її обороноздатності, вжиття заходів щодо стримування та протидії загрозам інформаційній безпеці України та нейтралізації інформаційної агресії, у тому числі спеціальних інформаційних операцій держави-агресора, спрямованих на підрив державного суверенітету, територіальної цілісності України, забезпечення інформаційної стійкості суспільства та держави, створення ефективної системи взаємодії між органами державної влади, органами місцевого самоврядування та суспільством, а також розвиток міжнародної співпраці у сфері інформаційної безпеки на засадах партнерства та взаємної підтримки.

Література

1. Про оборону України: Закон України. Поточна редакція від 01.01.2023. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 9. Ст. 106. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1932-12#Text

2. Богданович В. Ю., Ворович Б. О., Марко Є. І. Інформаційна безпека як основа воєнної безпеки держави та суспільства. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. № 3 (64) 2018. С. 44-48.

3. Інформаційна безпека держави: навч. посіб. для студ. спец. 6.170103 «Управління інформаційною безпекою», «Кібербезпека» / В. І. Гур'єв, Д. Б. Мехед, Ю. М. Ткач, І. В. Фірсова. Ніжин: ФОП Лук'яненко В. В. ТПК «Орхідея», 2018. 166 с.

4. Войціховський А. В. Кібербезпека як важлива складова системи захисту національної безпеки європейських країн. Журнал східноєвропейського права. 2018. № 53. С. 26-37.

5. Бєлай С. В., Корнієнко Д. М. Інформаційна безпека сьогодення - невід'ємна складова воєнної безпеки. Актуальні проблеми управління інформаційною безпекою держави. Київ: Національна академія Служби безпеки України, 2018. 408 с.

6. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 жовтня 2021 року «Про Стратегію інформаційної безпеки»: Указ Президента України № 685/2021. URL: https://www.president.gov.ua/documents/6852021-41069

Резюме

інформаційний безпека оборона держава

Кривцов В.Ю. Інформаційні заходи оборони держави в сучасних умовах.

У статті розкривається значущість інформаційної безпеки суспільства в сучасних умовах існування і розвитку держави та її важливість для забезпечення національної безпеки. Приділено увагу аналізу сучасних тенденцій розвитку інформаційних заходів безпеки та оборони держави. Досліджено питання інформаційної безпеки держави через з'ясування сутності інформаційного захисту людини, суспільства, держави як важливої складової національної безпеки України в умовах війни. Окреслено методи протидії інформаційним загрозам з боку держави-агресора, а також здійснення інших необхідних дій в інформаційному протиборстві.

Ключові слова: національна безпека, система забезпечення воєнної безпеки держави, інформаційна безпека, система забезпечення інформаційної безпеки, інформаційні війни, інформаційний вплив, інформаційна загроза.

Summary

Viacheslav Kryvtsov. State defense information measures in modern conditions.

The article reveals the significance of society's information security in the modern conditions of existence and development of the state and its importance for ensuring national security. Attention is paid to the analysis of modern trends in the development of information measures for the security and defense of the state. The issue of information security of the state has been investigated by clarifying the essence of information protection of a person, society, and the state as an important component of the national security of Ukraine in war conditions. The methods of countering informational threats from the aggressor state, as well as the implementation of other necessary actions in the informational struggle, are outlined.

It is noted that the appropriate legal and regulatory framework has been developed in Ukraine and the infrastructure has been created to ensure reliable protection of information in the state. At the same time, it should be remembered that technical methods of unauthorized removal of information and means of countering these illegal actions are in constant development. At the stage of preparing the state for defense, it is of great importance to comply with the requirements for the preservation of state secrets and the implementation of measures for the cyber defense of the state to ensure its defense capability, to take measures to deter and counter threats to the information security of Ukraine and to neutralize information aggression, including special information operations of the aggressor state, aimed at undermining the state sovereignty and territorial integrity of Ukraine, ensuring the information stability of society and the state, creating an effective system of interaction between state authorities, local self-government bodies and society, as well as the development of international cooperation in the field of information security on the basis of partnership and mutual support.

It is argued that in modern conditions, the issue of rapid adaptation to changes in the conditions of military globalization is important; transformation of usual ideas about war; the importance of the security component in the formation of a democratic state. The essence of security should be considered as the basis for understanding the essence of the function of the state. It is the security basis that is the basis for state intervention in the life of society. The implementation of the functions of the state has a permanent, systematic nature and occurs throughout the existence of objectively determined tasks facing the state. They arise, are carried out and develop in accordance with the tasks that the state must perform in specific historical conditions. Thus, as part of such a basic function of the state as the defense of the country, it is possible to distinguish a number of its non-basic functions: strengthening the armed forces, developing scientific and technical progress to provide them with weapons, ensuring the appropriate proportions of military and civilian production, etc.

Key words: national security, system of ensuring military security of the state; informational security; information security system; information wars; information influence, information threat.

Размещено на Allbest.ru