Поняття заохочення як методу зміцнення трудової дисципліни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національний університет «Львівська політехніка»

Поняття заохочення як методу зміцнення трудової дисципліни

Копак Є.Д. студентка ІІ курсу

Ортлер Я.А. студентка ІІ курсу

Анотація

В статті розглядається питання заохочення, як методу підтримки, зміцнення та покращення трудової дисципліни. Зокрема, висвітлено важливість цього питання в контексті сучасності та як заохочення впливає на роботу підлеглих працівників. Забезпечуючи порядок, організованість та прагнення. Згадано про різні форми цього поняття та принципову різницю між ними.

Розглянуто ефективність заохочення та основні фактори можливого впливу на людей. Також, згадується Трудовий кодекс України та особливі норми ведення документації зокрема, про спеціальний розділ в трудовій книжці, який має назву "Зведення про заохочення" та правила його заповнення.

З'ясовано властивості морального і матеріального стимулювання, а також зосереджується увага на можливих підстав для заохочення.

Згадано основні нематеріальні засобами підтримання високої трудової активності та обґрунтовується важливість створення сприятливих умов праці, нормального психологічного клімату, переконання, сили прикладу, морального заохочення.

Досліджено проблематику переліку заохочень та теза - «кожен роботодавець одноосібно або за розпорядженнями регулює питання заохочення, як методу зміцнення трудової дисципліни.

Розглянуто різницю між роботодавцями та профспілками і як вони саме регулюють свою робота, та на що здатні вплинути.

Ключові слова: трудова дисципліна, поняття заохочення, моральне і матеріальне стимулювання, забезпечення порядку, нагородження та заохочення, методи зміцнення.

Annotation

The article deals with the issue of encouragement as a method of maintaining, strengthening and improving labor discipline. In particular, the importance of this issue in the context of modernity and how encouragement affects the work of subordinate employees is highlighted. Ensuring order, organization and aspiration. The author mentions the different forms of this concept and the fundamental difference between them.

The effectiveness of incentives and the main factors of possible influence on people are considered. The author also mentions the Labor Code of Ukraine and the special rules of documentation, in particular, a special section in the employment record book called "Summary of incentives" and the rules for filling it out.

The author explains the properties of moral and material incentives and focuses on the possible grounds for incentives.

The author mentions the main intangible means of maintaining high labor activity and substantiates the importance of creating favorable working conditions, a normal psychological climate, persuasion, the power of example, and moral encouragement.

The author examines the issues of the list of incentives and the thesis that "each employer, either individually or by order, regulates the issue of incentives as a method of strengthening labor discipline.

The author analyzes the difference between employers and trade unions and how they regulate their work and what they can influence.

Keywords: labor discipline, the concept of incentives, moral and material incentives, ensuring order, rewards and incentives, methods of strengthening.

Вступ

У своїй праці "Дослідження про природу і причини багатства народів", Адам Сміт в 1776 році підкреслював, що добробут країни залежить не стільки від природних ресурсів, скільки від організації її продуктивних сил. Він наводив приклади країн, таких як Японія і Голландія, які, не маючи значних природних ресурсів, досягли високого рівня багатства завдяки ефективному використанню своїх працездатних ресурсів. Сміт підкреслював, що праця є головним джерелом багатства. Він вважав, що люди, які безпосередньо виконують роботу, вносять найбільший трудовий внесок у розвиток економіки. Високий рівень продуктивності праці і ефективне використання ресурсів є ключовими факторами, що допомагають країні досягти багатства і процвітання.

Суспільство, за поглядом Сміта, є сукупністю індивідів, які вроджено мають певні властивості, що передбачають їхню економічну поведінку. Основними з цих властивостей є трудове походження матеріальних благ, схильність до обміну послугами або результатами своєї праці, а також егоїстичні інтереси - бажання поліпшити своє становище. Трудове походження матеріальних благ змушує людину жертвувати "своїм дозвіллям, свободою і спокоєм" на користь досягнення цих благ.

Схильність до обміну є важливою характеристикою людської природи, яка полягає в здатності людей міняти один предмет на інший. Цей процес обміну сприяє поділу праці і підвищує продуктивність діяльності. Кожна людина, керуючись своїми егоїстичними інтересами і пошуком особистої вигоди, оптимізує свої зусилля, що приносить користь всьому суспільству.

Метою статті є дослідити поняття заохочення як методу зміцнення трудової дисципліни.

Результати

Методи заохочення для зміцнення трудової дисципліни виникли внаслідок досліджень і практичного досвіду в галузі управління персоналом. Різні автори та дослідники внесли свій внесок у розробку таких методів. Один з найвідоміших дослідників у цій галузі - Фредерік Герцберг, який запропонував теорію двох факторів мотивації. Він стверджував, що для досягнення високої трудової дисципліни необхідно задовольняти два типи потреб: гігієнічні (якості робочого середовища, заробітної плати, статусу, безпеки т) та мотиваційні (визнання, досягнення, розвиток, виклики).

Іншим важливим автором є Ельтон Майо, який проводив дослідження на підприємствах у 192030 роках і виявив, що соціальні фактори, такі як взаємодія між колегами та відносини з керівництвом, мають значний вплив на трудову дисципліну.

Крім цього, багато компаній розробляють свої власні методи заохочення для зміцнення трудової дисципліни, враховуючи особливості своєї організації та персоналу. Наприклад, це можуть бути системи преміювання, похвали, можливості для професійного розвитку, створення командних проектів.

Праця є невід'ємною складовою життєдіяльності людей і має великий вплив на навколишнє природне середовище. Шляхом праці люди змінюють і пристосовують природу до своїх потреб, що дозволяє їм не лише забезпечувати своє існування, але й створювати умови для розвитку та прогресу суспільства. Якісна людська праця є основою економічного розвитку країн, сприяє підвищенню продуктивності економіки країн та ефективній роботі підприємств. Крім того, вона є ключовим фактором для створення та розвитку нових інновацій та технологій. Мотивовані працівники напряму впливають на конкуренцію, як на внутрішньому та і на світовому ринку та здійснює соціальний прогрес що сприяє покращенню якості життя населення.

Для підтримки та зміцнення трудової дисципліни і сьогодні використовують методи морального і матеріального стимулювання. Заохочення за успіхи в роботі це система нагород та похвали, яка мотивує працівників до досягнення високих результатів у своїй роботі. Це може включати фінансові стимули, такі як бонуси та премії, а також нематеріальні заохочення, такі як похвала, подяка, можливості для професійного розвитку, зростання в посаді та інші переваги.

Заохочення допомагає підтримувати мотивацію працівників, покращує їх задоволення від роботи та сприяють збереженню талановитих спеціалістів в компанії, а також сприяє порядку, організованості та підтримки трудової дисципліни.

Заходи заохочення поділяються:

за способом впливу на працівників - на моральні та матеріальні;

за оформлення та закріплення в правових актах - на правові та не правові;

за сферою дії - загальні, що застосовуються до будь-яких працівників, і спеціальні;

за органами, що їх застосовують.

Можливість заохочення працівника в роботі закладено у трудовому законодавстві, зокрема, у главі Х КЗпП. Згідно з абзацом першим ст.140 КЗпП трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечує створення необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, сумлінним ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. У трудових колективах має створюватися атмосфера нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. До порушників трудової дисципліни необхідно застосовувати заходи дисциплінарного та громадського впливу. У проєкт Трудового кодексу України увійшли ст. 266 «Заохочувальна відпустка за виконання державних та громадських обов'язків», ст. 388 «Заохочення за особливі трудові заслуги» та ст. 293 «Системи стимулювання оплати праці»[2]. На жаль, після мого дослідження всіх цих актів можна зробити висновок, що чинний Кодекс законів про працю України не наводить навіть приблизний перелік заохочень, які роботодавець може застосувати до працівників, які працюють сумлінно. Наприклад, стаття 144 КЗпП зазначає лише, що працівників можна заохочувати у будь-яких формах, які встановлені правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими трудовими колективами.

Тому в реаліях нашого часу сумлінні підприємства застосовують різні системи лояльності, грейди та бонусні програми.

Заохочення може мати різні форми, такі як фінансові стимули (премії, бонуси, підвищення заробітної плати, брендована продукція), нематеріальні стимули (визнання, похвала, подяка) або можливості професійного зростання (переведення на вищу посаду, навчання, тренінги).

Ефективність заохочення, як методу зміцнення трудової дисципліни залежить від кількох факторів. По-перше, заохочення повинно бути справедливим і прозорим, щоб уникнути недовіри та невдоволеності серед працівників. По-друге, стимули повинні бути достатньо привабливими, щоб мотивувати працівників до досягнення поставлених цілей. По-третє, заохочення повинно бути систематичним і постійним, щоб підтримувати постійний інтерес та мотивацію працівників. Заохочення можна ефективно застосовувати до всього колективу, що сприяє підвищенню престижу добросовісного працівника. Головна мета, яка мотивує людину до праці, полягає в задоволенні своїх потреб через отримання коштів. Усвідомлення цього перетворюється на свідому мету, яка мотивує працівника і надає наснаги до роботи. Незважаючи на те, що в Україні працю переважно сприймають як засіб заробітку, можна припустити, що потреба в грошах буде зростати до певної межі, яка залежить від рівня життя. Після досягнення цієї межі гроші стануть необхідним умовою для нормального життя та збереження людської гідності. У такому випадку, домінуючими можуть стати потреби в творчості та досягненні успіхів. Основними нематеріальними засобами підтримки високої трудової активності є створення сприятливих умов праці, нормального психологічного клімату, переконання, сила прикладу та моральні заохочення.

Можна виділяють три групи підстав для заохочення:

досягнення високих результатів у роботі;

точне й чітке виконання встановлених показників і їх перевиконання;

відмінне, дисципліноване щоденне виконання трудових обов'язків, незалежно від встановлених показників і строків роботи.

Заходи заохочення встановлюються роботодавцями або ж профспілками залежно від обставин. Роботодавці мають право встановлювати заходи заохочення для своїх працівників, такі як заробітна плата, премії, бонуси, пакети соціальних пільг, пенсійні та медичні програми, можливості професійного розвитку. Профспілки або уповноважені особи від трудового колективу щодо додержання умов праці в свою чергу ведуть переговори з роботодавцями щодо покращення умов праці та заходів заохочення. Вони можуть вимагати поліпшення умов праці, надання додаткових вигод та різних видів оздоровлення, додержання умов Закону України «Про охорону праці», якщо такий порушено.

Протягом трудової діяльності працівника до розділу «Відомості про нагородження» трудової книжки вносять відомості про нагородження державними нагородами та відзнаками України, перелік яких визначено у ст. 3 Закону України «Про державні нагороди України» від 16.03.2000 р. № 1549-III.

До розділу «Відомості про заохочення» уносять відомості про заохочення за успіхи в роботі й інші заохочення відповідно до чинного законодавства України (абз. 5 п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 р. № 58, далі -- Інструкція № 58).[1]

Трудова книжка є доказом трудових відносин між працівником і роботодавцем. Вона підтверджує факт зайнятості, умови праці, заробітну плату та інші права та обов'язки працівника. У разі конфлікту або спору між працівником і роботодавцем, трудова книжка може бути використана як доказ у судових процесах.

Зауважимо, законодавство не обмежує види та умови застосування заохочень працівникам. Заохочення можуть бути застосовані до працівників будь-якого підприємства в рамках правил внутрішнього трудового розпорядку. Проте, важливо зазначити, що працівник не може бути заохочений, якщо на нього накладено дисциплінарне стягнення, яке не було скасовано згідно зі статтею 151 Кодексу законів про працю України.

В трудовій книжки не записуються премії, передбачені системою заробітної платні або виплати яких носить регулярний характер. Цей розділ заповняється роботодавцем або працівником, в залежності від політики компанії та вимог законодавства. При звільненні працівника всі записи про нагородження і заохочення, зроблені в трудовій книжці під час його роботи на підприємстві, підтверджуються підписом керівника підприємства або особою, яка має спеціальну повноваження, та друком відділу кадрів.

Записи в трудовій книжці є офіційними документами і підлягають перевірці. Якщо виявиться, що записи про заохочення були зроблені нечесно або неправдиво, це може мати наслідки для працівника.

Кримінальна відповідальність за нечесні записи в трудовій книжці передбачена в законодавстві України. У нашій країні такий вчинок може кваліфікуватися як шахрайство або підробка документів, що є злочином.

Наслідки для працівника можуть включати штрафні санкції, адміністративну відповідальність або навіть кримінальне переслідування. Крім того, такий вчинок може призвести до втрати довіри роботодавця та погіршення стосунків на робочому місці.

Уникнення конкуренції між підлеглими і формування дружніх відносин між людьми на робочому місці є важливим завданням для створення здорового та продуктивного робочого середовища. Ось декілька порад, як цього досягти: Створюйте командний дух, залучайте своїх підлеглих до спільних проектів та завдань, де кожен може внести свій внесок. Встановлюйте чіткі цілі та рольові очікування, розуміння того, як кожна людина вносить свій внесок у досягнення цілей команди, допомагає уникнути непотрібної конкуренції. Сприяйте взаємодопомозі, створюйте атмосферу, де люди можуть допомагати один одному та обмінюватися знаннями і навичками. Визначте і посилюйте сильні сторони кожного працівника, визнайте унікальні таланти та навички кожного члена команди і дайте їм можливість розвиватися в цих областях. Створюйте можливості для спілкування та взаємодії, організовуйте командні заходи, які сприяють взаємному знайомству та спілкуванню між колегами. Будьте прикладом, як керівник, покажіть своїм підлеглим, що ви цінуєте співпрацю та взаємодопомогу, а не конкуренцію. Навчання та розвиток командного духу та дружніх відносин на робочому місці є процесом, який вимагає часу та зусиль. Проявляйте терпіння та поступово будуйте сприятливу атмосферу, де кожен може почуватися комфортно та сприяти успіху всієї команди.

В соціології праці обґрунтовується закономірність, яка говорить про те, що якщо адміністрація помічає кожну появу активності працівника і його заохочує, то активність працівників зростає, вони працюють більш ефективно, а організація одержує великий прибуток. Практика застосування заходів заохочень довела своєю ефективністю що вона значно покращує мотивацію та продуктивність працівників .[3,4]

Заохочення може мати суттєвий психологічний вплив на людину, підвищуючи її мотивацію, підтримуючи самооцінку, збільшуючи задоволення від роботи та сприяючи особистому розвитку. Коли людина отримує визнання за свою роботу або досягнення, вона почувається цінною та компетентною, що сприяє покращенню самооцінки. Заохочення також може зберегти та збільшити задоволення від роботи, а також сприяти розвитку працівника, надаючи йому можливості для навчання, розвитку нових навичок і отримання додаткових викликів. Крім того, заохочення може зміцнити командну співпрацю, покращуючи взаємодію між працівниками.

Висновки

Отже, закон надає право компаніям та підприємствам самостійно визначати умови та розмір преміювання. Положення про бонуси має бути частиною системи винагород робочого місця. Це положення визначає коло працівників, на яких поширюється система преміювання а також показники та умови преміювання кожної категорії працівників. Бонусні показники визначають не тільки право на отримання , а й на розмір.

Поєднання матеріального та морального стимулювання працівників сприяє формуванню мотивів сталої і тривалої дії. Ці мотиви характеризуються глибоким зануренням у внутрішній світ людини і здатністю отримувати задоволення, від усвідомлення важливості та захопленості роботою. Це має велике значення для ефективного управління персоналом, оскільки сприяє ефективному прояву трудової активності працівників та надає загальну картину відображення дисципліни.

Варто відзначити, що застосування заохочення є правом, а не обов'язком власника або керівника. Саме вони вирішують питання про доцільність та види заохочень для своїх підлеглих. Проте, роботодавцям варто пам'ятати, що саме за допомогою засобів морального та матеріального заохочення можна підвищити продуктивність праці конкретного працівника і покращити результати діяльності всього підприємства, установи або організації. заохочення трудовий дисципліна

Враховуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що заходи заохочення працівників виконують дві важливі функції. З одного боку, вони сприяють підвищенню професійної діяльності працівників, стимулюючи їх до досягнення кращих результатів і розвитку своїх навичок. З іншого боку, заохочення є важливим чинником зміцнення трудової дисципліни, оскільки вони надають працівникам мотивацію для дотримання правил і виконання своїх обов'язків належним чином.

Отже, заохочення як метод зміцнення трудової дисципліни має значний потенціал для підвищення продуктивності праці та мотивації працівників. Заохочення стимулює досягнення кращих результатів, підвищує лояльність до компанії, покращує атмосферу в колективі та знижує плинність кадрів. Використання заохочення як методу зміцнення трудової дисципліни може значно покращити результати будь-якої компанії.

Список використаних джерел

1. Амеба М. Заповнення трудової книжки: заохочення, звільнення та виправлення помилок. Газета інтерактивна бухгалтерія. 2019.

2. Карпишин О. Заохочуємо та караємо працівників. Вісник Фактор.2018.

3. Прокопенко О. Види заохочень і порядок їх застосування. Мего-Інфо Юридичний портал №1.2016..

4. Яремче М. Реферат з теорії держави і права. Вісник Docsity.2018.

Размещено на Allbest.ru