Законодавчі ініціативи у сфері державно-приватного партнерства в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство культури та інформаційної' політики України

ЗАКОНОДАВЧІ ІНІЦІАТИВИ У СФЕРІ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УКРАЇНІ

Єфіменко Крістіна Олегівна

Начальник відділу

Анотація

державний приватний партнерство регулювання

У статті наведено основні проблеми законодавчого регулювання державно-приватного партнерства в Україні. Проаналізовано законопроекти, зареєстровані у Верховній Раді України на сьогоднішній день, які покликані вирішити проблемні питання підготовки та реалізації проектів державно-приватного партнерства в Україні. Визначено проблемні моменти, які ще потребують уваги суб'єктів законодавчої ініціативи в даній сфері.

Ключові слова: державно-приватне партнерство, ДПП, концесія, законодавчі ініціативи, законопроект, інвестиції.

Постановка проблеми

Для України на сьогоднішній день впровадження інституту державно-приватного партнерства (далі - ДПП) є чи не одним із найважливіших пріоритетів, зокрема, з огляду на необхідність залучення коштів приватного бізнесу з метою відбудови зруйнованої інфраструктури внаслідок російської агресії, для запуску виробництв та створення нових робочих місць з метою надання українському суспільству якісних та інноваційних послуг, а також для залучення коштів приватних інвесторів з метою забезпечення збереження та утримання пам'яток культурної спадщини в належному стані та зростання їх туристичної привабливості.

Так, в Україні на сьогодні постали об'єктивні обставини для оперативного вдосконалення законодавчого регулювання процедур та механізмів ДПП з метою залучення інвестиційних ресурсів у сфери, які є традиційно державними монополіями, що в свою чергу надасть можливість державі спрямовувати кошти на потреби оборони.

Українське законодавство, яке діє в сфері ДПП, не є досконалим та потребує значних змін. При цьому, український парламент працює в напряму його покращення та пропонує вирішення деяких існуючих проблем у цій сфері.

Аналіз досліджень та публікацій

Дослідженню природи ДПП приділено достатньо уваги вітчизняними науковцями, зокрема, П.І. Шелепницьким, М.Ю. Авксєнтьєвим, В.М. Гейцем, О.В. Захаріною, В.В. Дергачовою, К.С. Пашинською, К.В. Павлюк та іншими. Зазначені вчені вивчали різні аспекти реалізації державно-приватного партнерства в Україні. Однак на периферії уваги наукових досліджень залишається питання існуючих проблем законодавчого регулювання та законодавчих ініціатив, покликаних вирішити проблемні питання реалізації проектів ДПП в Україні.

Мета статті

Головною метою є аналіз законопроектів, зареєстрованих в Верховній Раді України, покликаних вирішити проблемні питання підготовки та реалізації проектів ДПП в Україні.

Виклад основного матеріалу

ДПП є однією з найбільш популярних у світі форм співпраці між державою та бізнесом, завдяки якій успішно реалізовуються довгострокові інвестиційні проекти, спрямовані на досягнення завдань соціально-економічного розвитку, підвищення рівня доступності та якості публічних послуг.

В статті 1 Закону України «Про державно-приватне партнерство» встановлено, що державно-приватне партнерство є співробітництвом між державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами в особі відповідних державних органів, що згідно із Законом України «Про управління об'єктами державної власності» здійснюють управління об'єктами державної власності, органів місцевого самоврядування, Національною академією наук України, національних галузевих академій наук (державних партнерів) та юридичними особами, крім державних та комунальних підприємств, установ, організацій (приватних партнерів), що здійснюється на основі договору в порядку, встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами, та відповідає ознакам ДПП, визначеним цим Законом [1].

Загалом державно-приватне партнерство можна визначити як вид довгострокової договірної співпраці між державою чи державними установами і приватною особою, яка пов'язана з наданням державних послуг приватною особою, водночас ризики діляться між двома сторонами [2].

Основними законодавчими актами, що регулюють відносини ДПП в Україні, є Господарський кодекс України, Земельний кодекс України, Закони України «Про державно-приватне партнерство», «Про концесію» та «Про управління об'єктами державної власності».

Основними проблемами в сфері ДПП, що потребують на сьогоднішній день законодавчих змін, є:

І Тривалість підготовки проектів ДПП.

Процедура підготовки проектів ДПП не дозволяє реалізувати проект швидше ніж за 18 місяців, а в деяких випадках - 24 місяці. Якщо прибрати етап розробки концептуальної записки, техніко-економічного обґрунтування (далі - ТЕО) та аналізу ефективності проекту ДПП відбудеться скорочення строку підготовки на 10-12 місяців, що з урахуванням умов сьогодення має бути реалізовано хоча б для проектів, реалізація яких є пріоритетною для економіки та держави. Перелік таких проектів має затверджуватися за рішенням Уряду.

2. Відсутність прозорого механізму відбору приватного партнера.

На сьогоднішній день механізм відбору приватного партнера дозволяє використовувати ДПП для передачі під контроль зацікавленого інвестора перспективних об'єктів державної власності без офіційної процедури приватизації і за непрозорими механізмами.

Так, удосконалення законодавства у сфері ДПП доцільно здійснювати в напрямку підвищення суспільного контролю за здійсненням ДПП на усіх стадіях його реалізації, зокрема, існує необхідність впровадження електронної системи закупівель для проектів ДПП за стандартами Європейського Союзу. Всі консультації з ринком та проведення конкурсів доцільно проводити на електронній торгівельній системі (далі - ЕТС).

3. Податкові ризики в рамках реалізації проектів ДПП.

Потребує законодавче закріплення особливостей оподаткування платників податків податком на прибуток в умовах дії договору, укладеного в рамках ДПП, у т.ч. концесії. Необхідним є доповнення переліку операцій, які не є об'єктами оподаткування податком на додану вартість, зокрема, повернення об'єкта ДПП державному партнеру та об'єкта концесії концесієдавцю, передачі об'єкта ДПП (концесії) новому приватному партнеру (концесіонеру) у разі заміни приватного партнера (концесіонера), передачі концесіонеру в порядку правонаступництва матеріальних та нематеріальних активів від юридичної особи-балансоутримувача майна, що є об'єктом концесії, відповідно до передавального акта. Внесення відповідних змін до Податкового кодексу України має забезпечити поліпшення інвестиційного клімату та зменшити податкові ризики в рамках реалізації проектів ДПП.

4 Проблема отримання та використання земельних ділянок в рамках ДПП.

Потрібно з дня прийняття рішення про доцільність здійснення ДПП та до підписання договору, укладеного в рамках ДПП, або відміни чи визнання конкурсу з визначення приватного партнера таким, що не відбувся, встановити заборону без згоди державного партнера здійснювати поділ, об'єднання з іншими земельними ділянками, передачу в заставу, приватну власність та користування земельних ділянок, необхідних для здійснення ДПП.

5 Проблеми отримання дозволів тощо приватними партнерами.

Потребують вирішення проблеми відсутності дієвого механізму притягнення до відповідальності за ненадання та/або несвоєчасне надання дозвільної та містобудівної документації приватним партнерам та врегулювання занадто бюрократизованого механізму отримання зазначеної документації.

6. Відсутність повноважень військово цивільних адміністрацій на укладання договорів ДПП.

Як тимчасовий вимушений захід нормалізації життєдіяльності населення в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації з метою залучення коштів приватних інвесторів для оперативної відбудови інфраструктури існує проблема вповноважень військово цивільних адміністрацій на укладання договорів ДПП.

7. Врегулювання особливостей реалізації ДПП в окремих сферах, зокрема у сфері культури та охорони культурної спадщини.

На сьогодні у сфері культури та охорони об'єктів культурної спадщини накопичено чимало проблемних питань, вирішення яких переважно стримується дефіцитом коштів, а вітчизняний курс на активне залучення пам'яток культурної спадщини та об'єктів культурного призначення в суспільний розвиток потребує залучення значних інвестицій для приведення цих об'єктів до належного стану. Створення умов для реалізації проектів ДПП щодо комплексного збереження й розвитку об'єктів культурної спадщини та об'єктів культурного призначення, потребує окремого законодавчого регулювання.

На сьогоднішній день у Верховній Раді України зареєстровано наступні законопроекти, покликані врегулювати основні проблемні питання в сфері ДПП:

1) Проект Закону № 7508 від 01.07.2022 [3] передбачає такі основні законодавчі зміни:

- впровадження електронної системи закупівель для проектів ДПП за стандартами ЄС;

- повноцінне впровадження проектів ДПП, заснованих на платежах з бюджету, де держава не передає інвестору ризик попиту, а по-суті оплачує «інфраструктуру в розстрочку» для післявоєнного відновлення України;

- спрощення процедури підготовки проектів ДПП, особливо, що стосуватимуться відновлення інфраструктури у післявоєнний період, проектів нового будівництва, що пов'язані з пост-воєнною перебудовою економіки, а також «малих» проектів до 5,3 млн Євро;

- спрощення загальної процедури підготовки проектів ДПП на державному та місцевому рівнях.

Законопроектом, зокрема, передбачаються зміни до процедури підготовки проектів ДПП (для всіх проектів відновлення). Так, державний партнер подає проекти короткий опис проекту ДПП на розгляд комісії Мінекономіки. Після обговорення за участі експертів проекти включаються Урядом до переліку об'єктів відновлення, що готуються за спрощеною процедурою ДПП. Для проектів, включених до зазначеного переліку, не розробляється концептуальна записка, ТЕО та не проводиться аналіз ефективності проекту.

Примірний кошторис капітальних та операційних витрат визначається на основі будівельного ТЕО, розробленого з урахуванням довідника кошторисної вартості за проектами-аналогами, затвердженого Урядом.

Підготовка проектів державного рівня до конкурсу здійснюється конкурсними комісіями (з питань інфраструктури, з питань безпеки та оборони, з економічних питань). Комунальні проекти - готуються централізованою комісію міста чи області.

Розробляються примірні пакети конкурсної документації для всіх видів структурування проектів в залежності від їх предмету (DBF, DBFM, DBFOM) та окремі методичні рекомендації для окремих галузей.

Зміни до процедури підготовки проектів ДПП передбачають, що всі консультації з ринком та проведення конкурсів проводитимуться на ЕТС.

Для однотипних галузевих проектів формуються типові кваліфікаційні вимоги до претендентів, що залежать від розміру об'єкту будівництва.

Також, передбачається можливість підготовки невеликих проектів (до 5 382 000 EUR) без підготовки ТЕО та аналізу ефективності.

Від сплати орендної плати за землю звільнятимуться юридичні особи - орендарі земельної ділянки для реалізації проектів відновлення.

2) Проект Закону № 3655 від 15.06.2020 [4] передбачає:

- врегулювання особливості оподаткування платників податків в умовах дії договору, укладеного в рамках ДПП, у тому числі, концесійного договору;

- врегулювання правовідносин у разі припинення діяльності балансоутримувача, все майно якого надано у концесію, та правонаступництва концесіонера;

- доповнення переліку операцій, які не є об'єктами оподаткування податком на додану вартість, зокрема, повернення об'єкта державно - приватного партнерства державному партнеру та об'єкта концесії концесієдавцю, передача об'єкта ДПП (концесії) новому приватному партнеру (концесіонеру) у разі заміни приватного партнера (концесіонера) та договору ДПП тощо.

3) Проект Закону № 3462 від 12.05.2020 [5] передбачає, зокрема доповнення законодавчо визначеного переліку повноважень військово - цивільних адміністрацій участю у ДПП.

4) Проектом Закону № 5808 від 20.07.2021 [6] пропонується:

- створення умов для розміщення готелів та інших закладів гостинності у рекреаційних зонах територій музеїв;

- створення умов для визначення об'єктів культурної спадщини, що є пам'ятками, об'єктами ДПП;

- визначення обов'язкових суб'єктів, що мають погоджувати договір управління пам'яткою культурної спадщини, укладений у рамках ДПП перед його підписанням;

- визначення умов для розірвання договору управління пам'яткою культурної спадщини, укладеного у рамках ДПП;

- заборона на визначення майнових прав, що випливають з договору управління пам'яткою культурної спадщини, укладеного у рамках ДПП, предметом застави;

- передбачення спеціальних вимог до договору управління пам'яткою культурної спадщини, укладеного у рамках ДПП, а також до його розірвання, направлених на забезпечення повноцінного збереження таких пам'яток.

5) Проект Закону № 7538 від 08.07.2022 [7] зокрема передбачає:

- запровадження можливості припинення права користування земельною ділянкою в разі прийняття рішення про здійснення ДПП для реалізації якого є необхідність в використанні даної земельної ділянки;

- запровадження механізму вилучення земельних ділянок без згоди землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень у разі вилучення земельних ділянок для цілей здійснення ДПП щодо проектів з відновлення інфраструктури та економіки, з подальшою передачею виключно концесіонеру або концесіодавцю для реалізації проекту відновлення інфраструктури;

- встановлення обмеження на передачу в заставу, приватну власність, користування, здійснення поділу, об'єднання з іншими земельними ділянками ділянок, необхідних для здійснення ДПП, без згоди державного партнера.

6) Проектом Закону № 7537 від 08.07.2022 [8] пропонується впровадити адміністративну відповідальність за відмову щодо надання дозвільної та містобудівної документації особам уповноваженим замовником на їх отримання.

Варто додатково зазначити, що зовсім нещодавно відбулися позитивні законодавчі зміни, зокрема, 18.08.2022 опубліковано Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» від 15.02.2022 № 2043-IX [9], яким, зокрема, врегульовано умови та особливості взяття довгострокових зобов'язань державним партнером в рамках здійснення ДПП, у тому числі концесії.

Висновки

Для України ДПП - один із найперспективніших способів залучення інвестицій в інфраструктурні проекти та проекти в сфері охорони культурної спадщини, що гостро потребує законодавчих змін, які ліквідують бар'єри для потенційних інвесторів та дадуть поштовх реалізації таких проектів.

Верховна Рада України працює в напряму покращення законодавства в сфері ДПП та пропонує вирішення деяких існуючих проблем.

Вдосконалення законодавчої бази, зокрема щодо зменшення кількості необхідних процедур та документів, прозорий відбір учасників (за допомогою електронної торгівельної системи) для реалізації проектів ДПП, удосконалення земельного та податкового законодавства з метою поліпшення інвестиційного клімату, посилення адміністративної відповідальності за перешкоджання реалізації проектів ДПП, впровадження особливостей реалізації ДПП в окремих сферах та галузях економіки, призведе до стрімкого розвитку в Україні такого виду взаємодії між державою та приватними інвесторами (партнерами) як ДПП.

Список використаних джерел

1. Про державно-приватне партнерство (Закон України). № 2404-VI. (2010). Вилучено з https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2404-17#Text;

2. Поляков, Р.Б. (2020). Поняття та функції державно-приватного партнерства. Актуальні проблеми держави і права, (86), 182-189;

3. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму залучення приватних інвестицій з використанням механізму державно-приватного партнерства для пришвидшення відновлення зруйнованих війною об'єктів та будівництва нових об'єктів, пов'язаних з післявоєнною перебудовою економіки України (Проект Закону). № 7508. (2022). Вилучено з https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39902;

4. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реалізації проектів на умовах державно-приватного партнерства (Проект Закону). № 3655. (2020). Вилучено з http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_Cpf351C69139;

5. Про внесення змін до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» щодо здійснення повноважень відповідної ради, передбачених Законом України «Про державно-приватне партнерство» (Проект Закону). № 3462. (2020). Вилучено з https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/2278;

6. Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для реалізації проєктів у сфері розвитку об'єктів культурного призначення та управління пам'ятками культурної спадщини в рамках державно-приватного партнерства. (Проект Закону). № 5808. (2021). Вилучено з http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1 ?id=&pf3511 =72577;

7. Про внесення змін до Земельного Кодексу України щодо вдосконалення механізму залучення приватних інвестицій з використанням механізму державно-приватного партнерства для пришвидшення відновлення зруйнованих війною об'єктів та будівництва нових об'єктів, пов'язаних з післявоєнною перебудовою економіки України. (Проект Закону). № 7538. (2022). Вилучено з https://itd.rada.gov.ua/biNInfo/BiHs/Card/39978;

8. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення механізму залучення приватних інвестицій з використанням механізму державно-приватного партнерства для пришвидшення відновлення зруйнованих війною об'єктів та будівництва нових об'єктів, пов'язаних з післявоєнною перебудовою економіки України. № 7537. (2022). Вилучено з http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_Cpf3511=74517;

9. Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (Закон України). № 2043-IX. (2022). Вилучено з https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2043-20#Text.

Размещено на Allbest.ru