Сучасні підходи та межі гуманітарної дипломатії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Сучасні підходи та межі гуманітарної дипломатії

Коновалова Марта

м. Київ

Анотація

Метою статті є комплексне дослідження дефініцій «гуманітарна дипломатія» та кількісно-якісний аналіз наукових розвідок окресленої з наукометричної бази для визначення тематичних кластерів та зав'язків за ключовими словами.

Актуальність. Гуманітарна дипломатія має часто протилежне тлумачення, виходячи з різних контекстів та цілей. В умовах сучасних глобальних викликів, розуміння різних аспектів гуманітарної дипломатії має велике значення для розвитку ефективних стратегій міжнародного співробітництва, реагування на гуманітарні кризи, визначення кола суб'єктів.

Результати. У статтівизначено два основнихпідходи до розуміннягуманітарноїдипломатії. По-перше, розглядаєтьсягуманітарнадипломатія як інструментдосягненнязовнішньополітичнихцілей та національнихінтересів, що є результатом класичногорозумінняпоняттядипломатії. Цейпідхідакцентує на державнійстратегії та міжнароднихвідносинах, де дипломатіявиступає як інструментуправліннязовнішньополітичноюполітикою та захистунаціональнихінтересів. По-друге, гуманітарнадипломатіярозглядається як комунікативний акт, якийпокликанийстимулюватигуманітарнідії. Цейпідхідвизначаєгуманітарнудипломатію як спосібсприяннягуманітарнимцілям, сприяннязахисту прав людини та вирішеннюглобальних проблем, таких як бідність, голод, конфлікти та іншілюдськістраждання. Різниця в цихпідходахтакожвідображається в ціляхсуб'єктівгуманітарноїдипломатії: дипломат (офіційнийпредставникдержави) захищаєнаціональніінтереси, тоді як делегатинеурядовихорганізаційпредставляютьінтересивразливихкатегорійнаселення та працюють на благо людства. Крім того, у статті проведено аналізвзаємозв'язківключовихтермінів у науковихстаттях, щодозволяєідентифікуватикластери тематики та визначитиосновні напрямки досліджень у галузіміжнароднихвідносин та гуманітарноїдипломатії.

Висновки. У підсумку, стаття дозволяє краще розуміти дві важливі аспекти спектру гуманітарної дипломатії: ефективність гуманітарних дій в контексті глобальних викликів роль в розбудові іміджа країни та досягнення національних інтересів. Отриманірезультатинаголошують на значеннідипломатичнихзусильдержавних та недержавнихакторів у вирішеннігуманітарних проблем та вказують на потенційні напрямки подальшихдосліджень у ційобласті.

Ключові слова: гуманітарнадипломатія, національніінтереси, гуманізм, гуманітарнідії, вразливікатегоріїнаселення, гуманітарнадопомога, «м'яка сила»

Abstract

Modern Approaches and Boundaries of Humanitarian Diplomacy

Konovalova Marta

Ph.D.,

Taras Shevchenko National University of Kyiv (Kyiv, Ukraine)

The purpose of the article is a comprehensive study of the definitions of «humanitarian diplomacy» and a quantitative and qualitative analysis of the scientific views outlined from the scientometricdata base in order to determine thematic clusters and connections by key words.

Relevance. Humanitarian diplomacy has often conflicting interpretations based on different contexts and goals. In the conditions of modern global challenges, the understanding of various aspects of humanitarian diplomacy is of great importance for the development of effective strategies of international cooperation, response to humanitarian crises, and definition of the range of subjects.

Results. The article identifies two main approaches to understanding humanitarian diplomacy. First, humanitarian diplomacy is considered as a tool for achieving foreign policy goals and national interests, which is the result of the classical understanding of the concept of diplomacy. This approach emphasizes state strategy and international relations, where diplomacy acts as a tool for managing foreign policy and protecting national interests. Second, humanitarian diplomacy is considered as a communicative act, which is designed to stimulate humanitarian actions. This approach defines humanitarian diplomacy as a way to promote humanitarian goals, promote the protection of human rights, and address global problems such as poverty, hunger, conflict, and other human suffering. The difference in these approaches is also reflected in the goals of the subjects of humanitarian diplomacy: a diplomat (an official representative of the state) protects national interests, while delegates of non-governmental organizations represent the interests of vulnerable categories of the population and work for the benefit of humanity. In addition, the article analyzes the interrelationships of key terms in scientific articles, which allows identifying subject clusters and determining the main directions of research in the field of international relations and humanitarian diplomacy.

Conclusions. The article provide better understanding of two important aspects of the spectrum of humanitarian diplomacy: the effectiveness of humanitarian actions in the context of global challenges, and the role in building the country's image and the achievement of national interests. The obtained results emphasize the importance of diplomatic efforts of state and non-state actors in solving humanitarian problems and indicate potential directions for further research in this area.

Keywords: humanitarian diplomacy, national interests, humanitarianism, humanitarian actions, vulnerable categories of the population, humanitarian aid, soft power

Основна частина

Українська дипломатична практика сьогодення актуалізує розуміння різних явищ та термінів. В даному ракурсі вагомий інтерес становить поняття «гуманітарнадипломатія».Зпочаткуповномаштабного вторгнення в Україну на питаннях гуманітарної допомоги зосереджена робота вітчизняних та зарубіжних, державних та недержавних інститутів. Якщо звернутись до інструменту ООН з фінансового трекінгу (Financialtrackingservice, 2023), то бачимо, що Україна очолює список країн, що отримували гуманітарну допомогу в 2022-2023 рр. До п'ятірки найбільших надавачів гуманітарної допомоги за 2023 рік входять США, Німеччина, Європейська комісія, Японія, Швеція. Чи є це результатом гуманітарної дипломатії? Якими будуть наслідки та чи виникає певна залежність від країн-донорів? Чим керуються донори, коли приймають рішення про гуманітарну підтримку, чи сповідують власні інтереси, чи віддані гуманітарному праву? Для глибшого розуміння і дослідження варто розглянути дефініції терміну «гуманітарна дипломатія» та провести кількісне та якісне дослідження наукових тематичних розвідок, що визначає мету статті.

Для означеної мети було проведено аналіз дефініцій поняття «гуманітарна дипломатія» та використано метод бібліографічного картування наукових статей, які формують дослідницьку базу для окреслення дотичних сфер до поняття «гуманітарна дипломатія» і виокремлення особливих зв'язків та кластерів. Основна мета використання бібліографічного картування визначити чи існує безперечний зв'язок між гуманітарною дипломатією та національними інтересами чи переважає слідуванні гуманітарним принципам.

Дані були зібрані з наукометричної бази Scopus, процес збору та обробки даних передбачав декілька кроків: Крок 1. Виокремлення статей з ключовим словом «гуманітарна дипломатія» англійською мовою, без виокремлення конкретного періоду. Таким чином було отримано 398 статей; крок 2. Бібліографічний аналіз з використанням програмного забезпечення Biblioshinyта VOSviewer; крок 3. Візуалізація та інтерпретація отриманих результатів.

Для розуміння контексту варто виокремити дефініцію «гуманітарна дипломатія» через призму дипломатичної діяльності та поняття гуманізм. Класичне визначення дипломатії міститься в Оксфордському словнику англійської мови: «Дипломатія - це здійснення міжнародних відносин шляхом переговорів; сукупність засобів, що їх використовують посли й посланники з метою забезпечення переговорного процесу; праця або мистецтво дипломата». Авторське бачення розкриває поняття «дипломатії» як високоінтелектуального мистецтва взаємодії на міжнародній арені при захисті та просуванні національних інтересів держави (Балануца, 2022, c. 12). З огляду на розуміння поняття «гуманізм» як людиноцентричного погляду на світоустрій, гуманітарна дипломатія логічно визначає специфічну сферу дипломатичної діяльності, як то гуманітарна сфера з виокремленням предмету комунікаційного акту - кінцевого реципієнта - «вразливі групи населення». Таким чином, гуманітарна дипломатія проголосила примат прав людини і вийшла за традиційні рамки виняткової правосуб'єктності держави, тим самим акцентуючи увагу на філософії моралі та ціннісних орієнтирах. Гуманітарна дипломатія вирішує складні глобальні проблеми, що стосуються всього людства і дипломати мають адаптувати свої орієнтири для вимірювання успішності переговорів і співпраці, віддаляючи їх від торговельних балансів і максимізації прибутків, акцентуючи увагу на спільної долі людей (Bowden, &Metcalfe-Hough, 2022).

Разом з тим великий масив дефініцій гуманітарної дипломатії описаний з огляду на діяльність гуманітарних неурядових організацій. Метою гуманітарної дипломатії є захист, допомога та пошук рішень для біженців, внутрішньо переміщених осіб, осіб без громадянства та інших осіб, якими займається агентство…. Для цього потрібна адвокація з урядами та взаємодія як із суверенними державами, так і з недержавними суб'єктами. Це передбачає переконання державних і недержавних акторів тримати кордони відкритими, щоб отримати доступ до біженців, захистити їх і допомогти їм, а також працювати над довгостроковими рішеннями» (Q&A, &Clements, 2016). Діалог (приватний або публічний) між урядами та (або) гуманітарними організаціями, міжурядовими організаціями та неурядовими організаціями (НУО) або іншими недержавними суб'єктами» (Veuthey, 2012). Концепція гуманітарної дипломатії охоплює діяльність, яку проводять гуманітарні організації, щоб отримати простір від політичних і військових органів влади, щоб функціонувати сумлінно. Ця діяльність включає такі зусилля, як організація присутності гуманітарних організацій у певній країні, переговори щодо доступу до цивільного населення, яке потребує допомоги та захисту, моніторинг програм допомоги, сприяння повазі до міжнародного права та норм, підтримка осіб та установ корінного населення та залучення в адвокації на різних рівнях на підтримку гуманітарних цілей» (Smith, 2007). Гуманітарна дипломатія це переконання лідерів думки та офіційних осіб діяти весь час в інтересах вразливих соціальних груп чи індивідів із повної поваги до фундаментальних гуманітарних принципів. Таке визначення гуманітарної дипломатії було прийнято міжнародною федерацією Червоного Хреста і Червоного півмісяця.

Вищевказані визначення дають підстави стверджувати, що гуманітарна дипломатія виходить з особливості дипломатії як комунікативного процесу, при чому не обмежуючись лише офіційними/ державними представниками, а залучаючи інших недержавних суб'єктів міжнародних відносин. Посол Крістофер Лемб, спеціальний радник Австралійського Червоного Хреста та Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця (IFRC) вказує на вимоги до реалізації і оцінювання гуманітарної дипломатії: обов'язок переконувати, фокус на області знань, в якій ви є експертом, залучення зовнішніх партнерів за потреби (Harel, 2022), чим розширює екосистему суб'єктів гуманітарної дипломатії.

Отримуємо двояке розуміння гуманітарної дипломатії: по-перше, гуманітарна дипломатія як інструмент досягнення зовнішньополітичних цілей та національних інтересів, що природно розкривається з розуміння поняття дипломатії; по-друге, гуманітарна дипломатія, як інструмент стимулювання гуманітарної дії. Логіка розрізнення підходів також конкретизується цілями суб'єкта гуманітарної дипломатії: дипломат представляє національні інтереси, делегат НУО представляє інтереси вразливих категорій населення (Costas, 2023). Поняття «гуманітарна дипломатія» інтерпретувалося могутніми державами, аби виправдати втручання у внутрішні справи слабкіших міжнародних акторів; підлаштовувалось під еру інформатизації, долаючи кордони та фізичні перешкоди задля найшвидшої реакції на потрясіння; відкривало досі небачені можливості у своїй ефективності (Вікторов, Бажан, & Ковтун, 2021). Такий підхід балансує між класичним розумінням дипломатії як діяльності з реалізації національної зовнішньої політики і відповідальністю за реалізацію цілей сталого розвитку та відповідальністю та слідуванню гуманітарним цінностям.

Підтвердження гіпотези щодо національних інтересів дослідники згаданої вище статті висвітлюють на прикладі Сполучених Штатів, як для багатьох держав світу гуманітарна дипломатія перетворилась на інструмент покращення дво - та багатосторонніх відносин, шляхом надання фінансової, військової та натуральної допомоги.

Аргумент «власний інтерес донора» може бути пов'язаний з кількома цілями, які переслідують донори. Одна з них - геополітична. Гіпотеза полягає в тому, що надання гуманітарної допомоги може вплинути на відношення отримувача на користь донора. У цьому контексті зазвичай передбачається, що донор допомагатиме одержувачам, які мають однодумців або, принаймні, є потенційними політичними союзниками. Вчені використовують дані про голоси в ООН, щоб виміряти ефект політичного союзу. Однак політичний союз може бути як результатом, так і визначальним фактором розподілу допомоги (Alberto, &Dollar, 2000).

Інший підхід полягає в тому, щоб пов'язати фактор політичного союзу з колоніальним минулим донорів та наявністю великої діаспори в крані - отримувача допомоги. Згідно з групою дослідників, «лобіювання етнічних груп може впливати на структуру допомоги» (Berthelemy, 2006). Вони ілюструють цей аналіз даними, які показують значні обсяги допомоги, наданої Великобританією Індії, Сполученими Штатами Ізраїлю, Німеччиною Туреччині та Францією Камеруну. Вони дійшли висновку, що якщо припустити, що існує позитивна кореляція між етнічним складом і колоніальною історією країни-донора, це може пояснити, чому колишні колонії зазвичай є основними одержувачами офіційної допомоги на розвиток від своїх колишніх колоніальних правителів.

Також варто згадати концепцію «прив'язаної допомоги/ tiredaid», яка визначає гуманітарну допомогу як засіб отримання економічних і / або політичних дивідендів (Jepma, 1991).

Варто зазначити, що в більшості досліджень йде мова саме про гуманітарну допомогу як фактор «залучення» реципієнта на свою сторону.

Тому вважаємо за необхідне відрізняти гуманітарну дипломатію і гуманітарну дію (допомога, місія, інтервенція), які не є тотожними поняттями. ГД стимулює гуманітарні дії, має на меті убезпечити гуманітарні дії і постає як певна умова ефективності гуманітарної допомоги. Отже, гуманітарна дипломатія покликана доносити інформацію щодо ситуації в країнах/регіонах, що потерпають від конфліктів чи стихійних лих, щодо кризового становища вразливих груп населення, і разом з тим стимулювати гуманітарні дії. В умовах швидкого доступу до даних, важливо також зазначити про необхідність надійних даних для здійснення гуманітарної дипломатії, тому країни чи міжнародні організації часто заручаються підтримкою неурядових організацій (Altunisik, 2023).

Дипломатична функція в гуманітарній діяльності є інструментом, який часто гарантує, що гуманітарна дія може бути здійснена в першу чергу, і що вона належним чином реалізована та підтримується (Grace, 2016).

Практика дипломатії в гуманітарній діяльності все частіше відзначається як рушійний фактор в гуманітарній ефективності, і хоча визнання важливості дипломатії та адвокації повільно зростає, гуманітарній системі все ще бракує зосередженості, стратегії та міжвідомчої координації (Stoddard, Harmer, Haver, Taylor, &Harvey, 2015). Координація залежить від дипломатії, тобто спілкування, представництва, адвокації, діалогу і переговорів з урядами, організаціями та партнерами (OntheRoad, 2015).

Аналіз співвідношення ключових слів.

З метою визначення головних тематик досліджень в сфері гуманітарної дипломатії з допомого програмного забезпечення було побудовано хмаринку ключових слів (Рис. 1), яка позначає найбільш часто вживані ключові слова в обраному масиві даних (398 статей). Бачимо, що поняття «міжнародна співпраця», «гуманітарна дипломатія», «дипломатичні відносини», «гуманітарна допомога», «людина», «США» є найбільш вживаними в досліджуваних наукових статтях, що підтверджує двояку природу терміну гуманітарна дипломатія.

Рис. 1. Хмаринка ключових слів (програмне забезпечення Biblioshiny, масив даних статей з наукометричної бази Scopus, 394 статті)

Рис. 2. Зв'язки та кластери ключових слів (програмне забезпечення Biblioshiny, масив даних статей з наукометричної бази Scopus, 394 статті)

гуманітарний глобальний дипломатія

Також з метою виокремлення тематичних кластерів та зав'язків пов'язаних з гуманітарною дипломатією було візуалізовано мережу ключових слів з використанням програми VOSviewer. Рис. 2 показує основні зв'язки та кластери для досліджуваної теми.

Найбільший кластер, позначений червоним кольором визначає взаємозв'язок понять «дипломатія», «гуманітарна дипломатія»,

«конфлікти», «стихійні лиха», «гуманітарні інтервенції», «гуманізм», який означимо як гуманітарна дипломатія для подолання кризи. Під кризами розуміються збройні конфлікти, економічні кризи, стихійні лиха. Цей кластер спрямований на дослідження перетину дипломатичних зусиль і гуманітарних дій у розв'язанні конфліктів і подолання стихійних лих (Kogen, 2015). Тісний зв'язок між цими ключовими словами свідчить про цілісний підхід до вирішення глобальних криз, наголошуючи на дипломатичних рішеннях, які надають пріоритет гуманітарним міркуванням. Кластеризація відображає взаємопов'язану природу дипломатії як комунікативного акту і інструменту реалізації міжнародних відносин, гуманітаризму та вирішення конфліктів, підкреслюючи важливість стратегічних втручань для пом'якшення впливу конфліктів і стихійних лих на вразливі верстви населення.

Кластер, позначений синім кольором включає позначення «Covid-19», «дипломатія вакцин», «дипломатія охорони здоров'я», «гуманітарний», «Індія», означимо як гуманітарна дипломатія для охорони здоров'я. В масиві наукових статей конкретизована кризова ситуація, пов'язана з пандемією 2018-2019 рр, яка спричинила появу самостійних термінів в сфері гуманітарної дипломатії, як-то дипломатія вакцин чи охорони здоров'я. Включення поняття «гуманітарний» передбачає зосередженість на усуненні розбіжностей у здоров'ї та сприянні рівному доступу до вакцин, особливо в таких регіонах, як Індія, які сильно постраждали від пандемії. Кластер аналізує наслідки дипломатії вакцин для глобального управління охороною здоров'я та роль гуманітарної дипломатії у розбудові спільних підходів щодо боротьби з майбутніми пандеміями (Singh, Singh, Singh, &Chattu, 2023), в тому числі стосовно біженців (Ayasreh, 2023).

В тому ж ракурсі сформовано кластер, що позначений жовтим кольором гуманітарна дипломатія для забезпечення прав людини охоплює ключові слова «гуманітарна допомога», «права людини», «М'янма», «Китай». Спостерігається зосередження на наданні допомоги в регіонах, де поширені порушення прав людини, наприклад у М'янмі та деяких регіонах Китаю. Включення «гуманітарної допомоги» та «прав людини» підкреслює важливість вирішення гуманітарних криз, дотримуючись основних принципів прав людини. Групування цих ключових слів вказує на детальне дослідження складнощів, пов'язаних із гуманітарними інтервенціями та захистом прав людини в регіонах, відзначених політичними потрясіннями та порушеннями прав людини з одного боку і політикою захисту прав людини з іншого. Центральною темою виступає перехід від гуманітарної дипломатії до дипломатії прав людини (Costas, 2023), дослідженням дипломатичної поведінки країн щодо біженців з різних регіонів (Aleessawi, &Djaghrouri, 2023), гуманітарною дипломатією, пов'язаною з відповідальністю за захист (Thuzar, 2023).

Кластер гуманітарна дипломатія як м'яка сила включає слова та словосполучення «міжнародні відносини», «м'яка сила», «публічна дипломатія», «культурна дипломатія», «:ООН», «Африка», що дає можливість апелювати до висунутої в статті гіпотези, щодо спроби реалізації власних інтересів через гуманітарну дипломатію і використання гуманітарної дипломатії, яка на ряду з публічною і культурною дипломатією стає інструментом «м'якої сили» і чинником позитивного іміджу країни/міжнародної організації (Gong, 2021). Тут варто згадати СаймонаАнхольта, який зазначав, що привабливий імідж на світовій арені буде мати та країна, чий внесок у глобальний стійкий розвиток буде помітним для світової громадськості (Anholt, 2021). Гуманітарна допомога, яку країни надають іншим країнам включається в перелік складових публічної дипломатії, разом із освітніми та культурними ініціативами (Rakhmat, &Aswar, 2023). Включення в кластер «ООН» свідчить про наголос на багатосторонній дипломатії та співпраці в рамках міжнародної спільноти. Кластеризація цих ключових слів відображає цілісне розуміння практики публічної дипломатії і її завдань з формування в тому числі позитивного іміджу країни, що охоплює як традиційні державоцентричні підходи, так і нові форми дипломатії, спрямовані на залучення недержавних акторів і сприяння гуманітарній співпраці.

Таким чином, бібліографічне мапування та аналіз ключових слів виявив зв'язок понять гуманітарна дипломатія та національний інтерес у контексті м'якої сили та формування позитивного іміджу країни, що сприяє розбудові стійких відносин між країнами та досягнення зовнішньополітичних цілей.

В сучасному науковому дискурсі (наукометрична база Scopus), гуманітарна дипломатія виступає як ключовий аспект міжнародної співпраці, передумовою гуманітарних дій. Гуманітарна дипломатія розглядається в контексті примату прав людини та виходу за межі традиційної правосуб'єктності держав. Вона характеризується поверненням до філософії моралі та ціннісних орієнтирів, ставлячи людину та гуманітарні принципи в центр своєї стратегічної мети. Саме через таку конотацію гуманітарна дипломатія виступає інструментом реалізації «м'якої сили» держави і відіграє ключову роль в становленні позитивного іміджу країни.

Гуманітарна дипломатія, з одного боку, дозволяє державі максимально просувати свої інтереси за кордоном, розширюючи комунікативні та політичні можливості впливу. Застосування нових інструментів допомагає посилити класичні дипломатичні інститути. З іншого боку, гуманітарна дипломатія слугує ефективним засобом глобального діалогу, ґрунтуючись на принципах прав людини, міжнародному гуманітарному праві, толерантності та культурі світу, що є необхідним для реалізації цілей сталого розвитку, відповідального глобального управління та майбутнього співіснування.

Незважаючи на те, що гуманітарна дипломатія не вирішує системні протиріччя та конфлікти, що виникають на їх основі, вона відіграє ключову роль у відновленні соціумів після зовнішніх потрясінь, мінімізації можливих збитків і подальшого розвитку. Активна участь у гуманітарній дипломатії може стати конструктивним внеском країни в світові відносини, сприяючи сприйняттю її як позитивного актора в глобальному співтоваристві.

Для подальших досліджень рекомендується глибше вивчення кожного з кластерів та збірдодаткових статистичних даних і якісних характеристик для належного аналізу, дослідження залежності величини гуманітарної допомоги і іміджу і репутації країни в тій чи іншій країні, рівня впливу країни. Також важливим є фокус на трансформації ООН як ключового суб'єкта гуманітарної багатосторонньої дипломатії, адаптація якої є важливою для ефективного вирішення глобальних викликів і підтримки сталого розвитку.

Бібліографічні посилання

1. Балануца, О. (2022). Родзинки дипломатії: навчальний посібник. Дніпро: Середняк Т К.

2. Вікторов, К., Бажан, Я., & Ковтун, О. (2021). Еволюціяконцепції та складовігуманітарноїдипломатії. Науково-теоретичний альманах Грані, 24 (7-8), 77-86. https://doi.org/10.15421/172180 Alberto, A., &Dollar, D. (2000). Who Gives Foreign Aid to Whom and Why? Journal of Economic Growth, 5 (1), 33-63. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/40216022

3. Aleessawi, N., &Djaghrouri, L. (2023). A Legal - Communicative Reading of the International Diplomacy Behavior Towards Refugees. Journal of Statistics Applications & Probability, 12 (03), 1109-1121. DOI:10.18576/jsap/120319 Altunisik, M.B. (2023). Humanitarian diplomacy as Turkey's national role conception and performance: evidence from Somalia and Afghanistan. Southeast European and Black Sea Studies, 23 (3), 657-673. DOI: 10.1080/14683857.2022.2131978 Anholt, S. (2022). Thesis on webinar «Soft power and public diplomacy in times of war». Retrieved from https://www.youtube. com/watch? v=LE3THP5w0zk

4. Ayasreh, E. (2023). Humanitarian Diplomacy Strategy for Syrian Refugees and its Effect on Jordan's Foreign Policy. Journal of Liberty and International Affairs, 9 (1), 175-188. https://doi.org/10.47305/JLIA2391178a Berthelemy, J.-C. (2006). Bilateral Donors' Interest vs. Recipients' Development Motives in Aid Allocation: Do All Donors Behave the Same? Review of development economics, 10 (2), 179-194. DOI: 10.1111/j. 1467-9361.2006.00311.x Bowden, M., & Metcalfe-Hough, V. (2020, November). Humanitarian Diplomacy and Protection: Advocacy in an Age of Caution. Briefing Note, Humanitarian Policy Group.

5. Costas, M. (2023). Humanitarian diplomacy as moral history. Peacebuilding, 11 (1), 1-19, DOI: 10.1080/21647259.2022.2059963 Financial tracking service UN. (2023). Retrieved from https://fts.unocha.org/home/2023/ donors/view

6. Gong, L. (2021). Humanitarian diplomacy as an instrument for China's image-building. Asian Journal of Comparative Politics. https://doi.org/10.n77/20578911211019257

7. Grace, R. (2016). Humanitarian Negotiation: Key Challenges and Lessons Learned in an Emerging Field, Advanced Training Program on Humanitarian. Retrieved from http://atha.se/presentations/negotiation/index.html Harel, A. (2022). Humanitarian diplomacy and the influence of new actors and new technology. WebDebate #17 summary. Retrieved from https://www.diplomacy.edu/blog/webdebate-summary-humanitarian-diplomacy-and-influence-new-actors - and-new-technology/

8. Kogen, L. (2015). For the Public Good or Just Good Publicity? Celebrity Diplomacy and the Ethics of Representation. Mass Communication and Society, 18 (1), 37-57. DOI: 10.1080/15205436.2013.851699 On the Road to Istanbul: How Can the World Humanitarian Summit Make Humanitarian Response More Effective? (2015).

9. Geneva: CHS Alliance. Retrieved from http://www.chsalliance.org/files/files/CHS-Alliance-HAR-2015.pdf Q&A, & Clements, K. (2016). An Experienced Practitioner Addresses Today's Unprecedented Challenges. The Foreign Service Journal. Retrieved from http://www.afsa.org/humanitarian-diplomacy Rakhmat, M.Z., &Aswar, H. (2023). The Practice of Public Diplomacy by the Gulf Cooperation Council Countries Towards Indonesia. Journal of International Studies, 19 (1), 231-263. https://doi.org/10.32890/jis2023.19.1.9 Singh, B., Singh, S., Singh, B., &Chattu, V K. (2022). India's Neighbourhood Vaccine Diplomacy During COVID-19 Pandemic: Humanitarian and Geopolitical Perspectives. Journal of Asian and African Studies. https://doi.org/10.1177/00219096221079310 Smith, H. (2007). Humanitarian Diplomacy: Theory and Practice'. In H. Smith and L. Minear (Eds), Humanitarian Diplomacy: Practitioners and Their Craft. Geneva: United Nations University Press.

10. Stoddard, A., Harmer, A., Haver, K., Taylor, G., & Harvey, P. (2015). State of the Humanitarian System: 2015 Edition. London: ALNAP/ODI. Retrieved from http://www.alnap.org/resource/21036.aspx Thuzar, M. (2023). Myanmar and the Responsibility to Protect: Principles, Precedents, and Practicalities. Journal of International Peacekeeping, 26 (2-3), 189-211. https://doi.org/10.1163/18754112-26020006 Veuthey, M. (2012). Humanitarian Diplomacy: Saving It When It Is Most Needed. In Humanitarian Space, Webster University Geneva 16th Humanitarian Conference. Geneva: Webster University, (pp. 195-208). Retrieved from http://www.ungeneva. orderofmalta.int/docs/Humanitarian-Diplomacy-saving-it-when-it-is-most-needed.pdf

References

1. Alberto, A., & Dollar, D. (2000). Who Gives Foreign Aid to Whom and Why? Journal of Economic Growth, 5 (1), 33-63. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/40216022

2. Aleessawi, N., &Djaghrouri, L. (2023). A Legal - Communicative Reading of the International Diplomacy Behavior Towards Refugees. Journal of Statistics Applications & Probability, 12 (03), 1109-1121. DOI:10.18576/jsap/120319 Altunisik, M.B. (2023). Humanitarian diplomacy as Turkey's national role conception and performance: evidence from Somalia and Afghanistan. Southeast European and Black Sea Studies, 23 (3), 657-673. DOI: 10.1080/14683857.2022.2131978 Anholt, S. (2022). Thesis on webinar «Soft power and public diplomacy in times of war». Retrieved from https://www.youtube. com/watch? v=LE3THP5w0zk

3. Ayasreh, E. (2023). Humanitarian Diplomacy Strategy for Syrian Refugees and its Effect on Jordan's Foreign Policy. Journal of Liberty and International Affairs, 9 (1), 175-188. https://doi.org/10.47305/JLIA2391178a Balanutsa, O. (2022). Highlights of diplomacy: a study guide. Dnipro: Serednyak T.K.

4. Berthelemy, J.-C. (2006). Bilateral Donors' Interest vs. Recipients' Development Motives in Aid Allocation: Do All Donors Behave the Same? Review of development economics, 10 (2), 179-194. DOI: 10.1111/j. 1467-9361.2006.00311.x Bowden, M., & Metcalfe-Hough, V. (2020, November). Humanitarian Diplomacy and Protection: Advocacy in an Age of Caution. Briefing Note, Humanitarian Policy Group.

5. Costas, M. (2023). Humanitarian diplomacy as moral history. Peacebuilding, 11 (1), 1-19, DOI: 10.1080/21647259.2022.2059963 Financial tracking service UN. (2023). Retrieved from https://fts.unocha.org/home/2023/ donors/view

6. Gong, L. (2021). Humanitarian diplomacy as an instrument for China's image-building. Asian Journal of Comparative Politics. https://doi.org/10.1177/20578911211019257

7. Grace, R. (2016). Humanitarian Negotiation: Key Challenges and Lessons Learned in an Emerging Field, Advanced Training Program on Humanitarian. Retrieved from http://atha.se/presentations/negotiation/index.html Harel, A. (2022). Humanitarian diplomacy and the influence of new actors and new technology. WebDebate #17 summary. Retrieved from https://www.diplomacy.edu/blog/webdebate-summary-humanitarian-diplomacy-and-influence-new-actors - and-new-technology/

8. Kogen, L. (2015). For the Public Good or Just Good Publicity? Celebrity Diplomacy and the Ethics of Representation. Mass Communication and Society, 18 (1), 37-57. DOI: 10.1080/15205436.2013.851699 On the Road to Istanbul: How Can the World Humanitarian Summit Make Humanitarian Response More Effective? (2015).

9. Geneva: CHS Alliance. Retrieved from http://www.chsalliance.org/files/files/CHS-Alliance-HAR-2015.pdf Q&A, & Clements, K. (2016). An Experienced Practitioner Addresses Today's Unprecedented Challenges. The Foreign Service Journal. Retrieved from http://www.afsa.org/humanitarian-diplomacy

10. Rakhmat, M.Z.,&Aswar, H. (2023). The Practice of Public Diplomacy by the Gulf Cooperation Council Countries Towards Indonesia. Journal of International Studies, 19 (1), 231-263. https://doi.org/10.32890/jis2023.19.1.9 Singh, B., Singh, S., Singh, B., &Chattu, V K. (2022). India's Neighbourhood Vaccine Diplomacy During COVID-19 Pandemic: Humanitarian and Geopolitical Perspectives. Journal of Asian and African Studies. https://doi.org/10.1177/00219096221079310 Smith, H. (2007). Humanitarian Diplomacy: Theory and Practice'. In H. Smith and L. Minear (Eds), Humanitarian Diplomacy: Practitioners and Their Craft. Geneva: United Nations University Press.

11. Stoddard, A., Harmer, A., Haver, K., Taylor, G., & Harvey, P. (2015). State of the Humanitarian System: 2015 Edition. London: ALNAP/ODI. Retrieved from http://www.alnap.org/resource/21036.aspx Thuzar, M. (2023). Myanmar and the Responsibility to Protect: Principles, Precedents, and Practicalities. Journal of International Peacekeeping, 26 (2-3), 189-211. https://doi.org/10.1163/18754112-26020006 Veuthey, M. (2012). Humanitarian Diplomacy: Saving It When It Is Most Needed. In Humanitarian Space, Webster University Geneva 16th Humanitarian Conference. Geneva: Webster University, (pp. 195-208). Retrieved from http://www.ungeneva. orderofmalta.int/docs/Humanitarian-Diplomacy-saving-it-when-it-is-most-needed.pdf Viktorov, K., Bazhan, Ya.,&Kovtun, O. (2021). Evolution of the concept and components of humanitarian diplomacy. Scientific and theoretical almanac Grani, 24 (7-8), 77-86. https://doi.org/10.15421/172180

Размещено на Allbest.ru