Проблематика впровадження підвідомчих експертних установ при органах досудового розслідування в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут права

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Коновалова Д.О.,

студентка

Наразі в Міністерстві юстиції активно вирішуються питання щодо створення і підвідомчих експертних установ, зокрема для Національного антикорупційного бюро України, через питання неефективності національних дослідницьких інститутів.

Експертиза - слово латинського походження - досвідчений, знаючий [1]. Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду [2].

Зокрема проблема гарантії захисту особи як учасника кримінального процесу від можливого необ'єктивного дослідження обставин, які впливають на встановлення істини у справі, знаходить своє виявлення у низці дискусійних питань щодо відомчого підпорядкування науково-дослідницьких центрів. Як відомо, в України низка установ, таких як НДІСЕ Міністерства юстиції України; ДУ «Науково-дослідний інститут психіатрії Міністерства охорони здоров'я»; Бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров'я обласних виконавчих комітетів та республіканське бюро (Автономної Республіки Крим, мають відомче підпорядкування. З 1991 року у складі Служби Безпеки України функціонує Українськийнауково-дослідницькийінститутспеціальноїтехнікитасудовихекспертиз, розвивається Головний експертно-криміналістичний центр у складі ДПСУ, тощо.

Зокрема Костюченко О.Ю. та Ахтирська Н.М. у своїй науковій роботі вважають, що подібні установи і відомче підпорядкування створює ризик порушення принципу неупередженості та незалежності експерта під час проведення експертизи та складанні висновку [3]. То чи може створення підвідомчої експертної установи при органі досудового розслідування гарантувати абсолютну неупередженість при проведенні експертизи та мінімізувати вплив і втручання самого органу та їх посадових осіб на висновки експерта? З цього приводу суддя ЄСПЛ Малінверні у справі «Шулепов проти Росії» ставить риторичне питання: «Чи буде нерозумною вимога того, що експерт, так само як і суддя, повинен бути незалежним та безстороннім?» [4].

При визначенні того, чи може орган вважатися «незалежним», ЄСПЛ бере до уваги наступні критерії: порядок призначення його членів та тривалість терміну повноважень; існування гарантій від зовнішнього тиску; чи притаманні органу зовнішні ознаки незалежності.

Наріжним каменем у цьому питанні є рішення ЄСПЛ у справі «Проскурніков проти Росії», який загалом поставив ідею відомчого підпорядкування експертних установ під сумнів. ЄСПЛ наголошує, що судовий розгляд має бути перш за все змагальним та гарантувати рівність сторін захисту та обвинувачення [5]. Така позиція ЄСПЛ має ключове значення для вирішення питання виведення всіх експертних структур з відомчого підпорядкування в окрему експертну установу. Нейтральність експертів поліції, служби безпеки чи інших відомств викликає сумніви хоча б на підставі того, що вони перебувають на службі в тих же органах, які здійснюють досудове розслідування, одержують заробітну плату в цих відомствах, премії, звання.

На практиці, органи досудового розслідування, що вимагають створення експертної установи відомчого підпорядкування, ідуть всупереч ч. 2 ст. 69 КПК, де вказано, що не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження або потерпілого. Так, у справі №991/4814/23 детектив НАБУ призначив проведення судової телекомунікаційної та комп'ютерно-технічної експертизи фахівцю, який був начальником відділу детективів кримінальної лабораторії управління аналітики та обробки інформації НАБУ. Тобто один детектив НАБУ призначив експертизу іншому детективу НАБУ. Більш того, були порушені строки проведення експертизи, які згідно Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз» не повинні перевищувати 90 календарних днів, що призвело до затягування судового розгляду [6]. Очевидно, відбулось грубе порушення не лише норм КПК, а і загалом ч. 1 ст. 6 ЄКПЛ, яка проголошує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом.

Більш того, створення і подальше існування підвідомчих експертних установ при органах досудового розслідування є прямим порушенням ст. 4 Закону України «Про судову експертизу», де зазначено, що гарантією незалежності судового експерта є існування установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду [2]. У справі BonischV. Austria від 6 травня 1985 року ЄСПЛ зазначав, що легко зрозуміти виникнення сумнівів, особливо у свідомості обвинуваченого, відносно нейтральності експерта, коли саме його висновок фактично є основою обвинувачення [7]. У справі «Соаре та інші проти Румунії» підставою для сумнівів в незалежності та об'єктивності є наступні факти: суб'єкти є діючими військовослужбовцями, мають звання та пільги, пов'язанні з виконанням службових обов'язків, вони можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності, наявною є структура ієрархічного підпорядкування.

Практикуючий адвокат С. Ханін наводить ситуацію зі своєї практики, коли детектив Національного антикорупційного бюро призначив криміналістичну експертизу до недержавної експертної установи, яка залучила фахівця, який за даними державного Реєстру атестованих судових експертів не має дійсного свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта.

Постаєпитанняпродоцільністьстворенняподібнихустановвсупереччинномузаконодавствутаймовірністьнеупередженогопроведенняекспертизособами, які перебувають на службі в органах досудового розслідування та підпорядковані їм.

Список використаних джерел

[1] Камлик М.І. Судова бухгалтерія: 5-те видання. Київ: Атіка, 2007. 552 с.

[2] Про судову експертизу: Закон України від 25 лютого1994 р. №4038-XII / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/4038-12/ed20170101 (дата звернення: 29.07.2019).

[3] Костюченко О.Ю. МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ПРАВОВОЇ РЕГЛАМЕНТАЦІЇ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ТА ЇХ ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ [Електронний ресурс] / О.Ю. Костюченко, Н.М. Ахтирська

[4] Shulepova v. Russia (no. 34449/03). ECHR. file:///C:/Users/Admin/Downloads/003 - 2572707-2801844% 20 (2).pdf

[5] ПроскурниковпротивРоссии (Жалоба №48364/11). Решение ЕСПЧ. 1 сентября 2020. https://european-court-help.ru/delo-4836-11 - proskurnikov-protiv-rossii/

[6] Ухвала від 09 серпня 2023 року. Справа №991/4814/23 http://iplex.com.ua/doc.php? regnum=112851572&red=100003502b41 fa71383e4e07504ab015592f7f&d=5

[7] Bonisch v. Austria (ARTICLE 50) (Application no. 8658/79). 2 June

1986 //https://www.google.com/search? q=B % C3% B6nisch+V.+Austria&rlz=1 C1 CHBD_e nUA912UA912&oq=B % C3% B6nisch+V.+Austria+&aqs=chrome..69i57.1213j0j1 5&sour ceid=chrome&ie=UTF-8

[8] Ханін С. Судові експертизи у WCC-провадженнях - практичні нюанси

[Електронний ресурс] / С. Ханін - Режим доступу до ресурсу: https://zib.com.ua/ua/156012-sudovi_ekspertizi_u_wcc-provadzhennyah__praktichni_nyuansi.html.

Размещено на Allbest.ru