Стратегічне інформаційне управління в системі безпеки та оборони: інтеграція та оптимізація

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стратегічне інформаційне управління в системі безпеки та оборони: інтеграція та оптимізація

Юрій Руснак

кандидат юридичних наук, заслужений юрист України, заступник начальника центру - начальник науково-дослідного управління проблем ресурсного забезпечення у воєнній сфері, сфері оборони та військового будівництва Центру воєнно-стратегічних досліджень, Національний університет оборони України

Юлія СТУЖУК

наукова співробітниця науково-дослідного відділу правових проблем у сфері міжнародного співробітництва науково-дослідного управління проблем ресурсного забезпечення у воєнній сфері, сфері оборони та військового будівництва Центру воєнно-стратегічних досліджень, Національний університет оборони України

Дослідження статті сфокусовано на аналізі та розробці підходів до формування єдиного інформаційного простору складових сектору безпеки і оборони. Особливий акцент робиться на важливості передових технологій для забезпечення найвищого рівня прийняття рішень та оперативної реакції в умовах сучасних воєнно-політичних викликів. Проаналізовано систему інформаційно-аналітичного забезпечення для Збройних Сил України та виокремлено проблеми чинної системи інформаційно-аналітичного забезпечення Збройних Сил України. Встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення поділяється на два рівні, зокрема: інформаційний та аналітичний. Інформаційний рівень системи інформаційно-аналітичного забезпечення визначає параметри перетворення та використання інформаційної бази даних, які забезпечують процес управління. Аналітичний рівень сприяє формуванню управлінських рішень. Визначено, що для того, щоб досягнути необхідні оперативні та інші спроможності складових сектору безпеки і оборони, важливо створювати (розвивати) ситуаційні центри державних органів, які є складовими сектору безпеки і оборони, а також ситуаційні центри інших органів державної та місцевої влади, забезпечуючи 'їх ефективну координацію з використанням можливостей Головного ситуаційного центру України. Встановлено, що ситуаційний центр є організаційно-технічною системою, завдяки якій забезпечується збір, накопичення, обробка і аналіз інформації (моніторинг), яка є необхідною для здійснення прогнозування, планування та прийнят-тя рішень у сфері національної безпеки і оборони. Проаналізовано нормативну базу для створення ситуаційних центрів в Україні в різних сферах її діяльності. Конкретизовано перелік вимог, які висуваються до програмного та апаратного забезпечення ситуаційного центру, його підсистем і мереж, а також забезпечення захисту інформації. Надано практичні рекомендації щодо створення (розвитку) ситуаційних центрів в Україні. Отримані результати можуть стати основою для подальших стратегічних ініціатив щодо вдосконалення систем управління військовими операціями для забезпечення високого рівня си- нергії та ефективності використання ресурсів оборони та безпеки. інформаційний простір безпека оборона

Ключові слова: інформаційний простір; Сили безпеки і оборони; інформаційно- аналітичне забезпечення; національна безпека.



Rusnak Yu., Stuzhuk Yu. STRATEGIC INFORMATION MANAGEMENT IN THE SECURITY AND DEFENSE SYSTEM: INTEGRATION AND OPTIMIZATION

The research focuses on the analysis and development of approaches to the formation of a unified information space for the components of the security and defense sector. A special emphasis is placed on the importance of advanced technologies for ensuring the highest level of decisionmaking and operational response in the context of contemporary military-political challenges. The information-analytical support system for the Armed Forces of Ukraine has been analyzed, identifying problems within the existing information-analytical support system of the Armed Forces of Ukraine. It has been established that information-analytical support is divided into two levels: informational and analytical. The informational level of the information-analytical support system defines the parameters for transforming and utilizing the information database, which supports the management process. The analytical level aids in forming management decisions. It is determined that to achieve the necessary operational and other capabilities of the components of the security and defense sector, it is important to create (develop) situational centers of state authorities that are components of the security and defense sector, as well as situational centers of other state and local government bodies, ensuring their effective coordination using the capabilities of the Main Situational Center of Ukraine. It has been established that a situational center is an organizational-technical system that facilitates the collection, accumulation, processing, and analysis of information (monitoring), which is necessary for forecasting, planning, and decisionmaking in the sphere of national security and defense. The regulatory basis for creating situational centers in Ukraine in various spheres of its activity has been analyzed. A specific list of requirements for the software and hardware of the situational center, its subsystems, and networks, as well as information protection, has been detailed. Practical recommendations for the creation (development) of situational centers in Ukraine are provided. The obtained results can serve as a basis for further strategic initiatives aimed at improving military operation management systems to ensure a high level of synergy and efficiency in using defense and security resources.

Keywords: information space; security and defense forces; information-analytical support; national security.



ВСТУП

Постановка проблеми. У сучасних умовах стрімкого розвитку технологій та зростання загроз безпеки в умовах широкомасштабного вторгнення російської федерації необхідність ефективної організації інформаційного простору в сфері оборони та безпеки стає пріоритетною. Інтеграція Збройних Сил та інших складових сектору безпеки і оборони України (СБіО) в єдиний інформаційний простір є ключовим аспектом забезпечення національної безпеки.

Дослідження спрямоване на виявлення та впровадження ефективної системи інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ), яка сприятиме оптимізації функціонування Збройних Сил та інших складових Сил безпеки. Забезпечення єдиного інформаційного простору дозволить поліпшити координацію дій і забезпечити швидкий обмін критичною інформацією.

Отже, це дослідження є актуальним і важливим кроком у розвитку системи національної безпеки, спрямованого на забезпечення ефективного використання інформаційних ресурсів для вчасного виявлення та реагування на потенційні загрози.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження єдиного інформаційного простору як організаційного підґрунтя управління військами описано в роботі С. Яроша [1]. Моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору Сил оборони України висвітлено в роботі В. Кацалапа, С. Ковальова, О. Марченка [2]. Окреслення методичного підходу щодо синтезу систем моніторингу інформаційного простору за критерієм опти- мальності в інтересах Сил оборони України досліджували П. Сніцаренко, В. Кацалап [3]. Утім з урахуванням аналізу окреслених наукових праць важливим є дослідження інформаційного управління в системі безпеки та оборони, оскільки це забезпечує ефективне реагування на сучасні загрози та виклики.

Метою статті є комплексне та всебічне дослідження інформаційного управління в системі безпеки та оборони.



РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

На сучасному етапі у діяльності органів державного (військового) управління немає цілісної системи ІАЗ Збройних Сил України, яка б надавала відповідним керівникам підтримку у прийнятті рішень для забезпечення визначеного рівня воєнної безпеки держави [4, 5]. Пов'язано це насамперед з тим, що чинні інформаційні та аналітичні структури держави не об'єднані в єдину інформаційну мережу, використовують різні методики для проведення розрахунків і мають недостатній рівень автоматизації процесу управління суб'єктами СБіО у кризових ситуаціях. Залежно від наявності загроз воєнній безпеці характер інформації, яка потрібна для прийняття органу військового управління (ОВУ) рішень в інтересах підтримання необхідного рівня воєнної безпеки держави, швидко змінюється, а масив інформації, що потребує обробки й аналізу, може бути необмежений.

Серед основних проблем в чинній системі ІАЗ Збройних Сил України варто виділити такі:

недостатній рівень нормативно-правового забезпечення у Збройних Силах України щодо створення інформаційних ресурсів і продуктів, надання інформаційних послуг та функціонування системи ІАЗ органів управління Збройних Сил загалом;

відсутність інтегрованої системи інформаційно-аналітичних органів Збройних Сил України, які б функціонально, технологічно та технічно взаємодіяли;

відсутність у Збройних Силах України єдиної системи класифікації та кодування інформації;

недостатній рівень розвитку загальних інформаційних ресурсів у Збройних Силах України та відсутність інтегрованого банку даних, призначеного для інтеграції в загальнодержавну інформаційну структуру;

необхідність використання системного сертифікованого програмно-математичного забезпечення, що вже позитивно було використано в практичній діяльності;

відсутність сертифікованих засобів закриття інформації та ін.

Окремо слід виокремити недостатність оснащення ОВУ програмно-апаратними засобами, а також, відсутність скоординованої системи показників і затверджених методик їх розрахунку. Це призводить до відсутності прозорості у відстеженні відповідності та узгодженості поставлених цілей на всіх рівнях управління, у недостатньому контролі за їх виконанням та ускладнює процеси прийняття рішень з метою забезпечення досягнення зазначених цілей.

З урахуванням вищезазначеного необхідно створити сучасну систему ІАЗ Збройних Сил України, яка б розширила можливості системи забезпечення воєнної безпеки України задля підтримання стабільності в умовах дії більш широкого спектру загроз передусім невійськовими заходами, а у випадку їхньої неефективності, нейтралізувати з використанням воєнно-політичних, воєнно-технічних, воєнно-економічних, інформаційних та інших заходів. Для досягнення цієї мети система ІАЗ має структурно являти собою єдиний контур взаємодійних підсистем, спрямованих на інформаційно-аналітичну підтримку прийняття рішень ОВУ. У загальному контексті ІАЗ розглядається на двох рівнях: інформаційному та аналітичному.

Завдяки інформаційному рівню системи ІАЗ визначаються параметри трансформації і використання інформації бази даних (БД), що забезпечують процес управління. Основне призначення інформаційного рівня полягає у створенні системи взаємопов'язаних і взаємо- доповнювальних показників.

Головним завданням інформаційного рівня під час створення ефективної системи ІАЗ є наповнення відповідних БД. Така робота має бути організована з урахуванням не тільки можливості ОВУ, окремих суб'єктів СБіО, але й органів державної влади, усього суспільства та особистих інтелектуальних ресурсів окремих громадян [6].

У загальній БД і БД елементів системи пропонується мати інформаційні одиниці, які згруповані відповідно до паспортів загроз національній безпеці та використовуються для формування і управління інтегрованим потенціалом протидії загрозі, що виникла. У межах єдиної автоматизованої інформаційної системи формування БД реалізується відповідно до таких науково обґрунтованих напрямів:

воєнно-політичного характеру;

воєнно-стратегічного планування;

воєнно-економічного впливу;

воєнно-технічного вдосконалення;

воєнно-кібернетичної безпеки; інформаційно-психологічного впливу;

інших аспектів, таких як соціальні та демографічні чинники та інші.

Важливе значення має аналітична складова ІАЗ, за допомогою якої потрібно забезпечити [7]:

обґрунтованість прийняття рішень, досягнута застосуванням ефективних методів обробки та аналізу інформації, зокрема й нечіткої;

оперативність виконання завдань аналізу;

ефективне оцінювання та прогнозування різноманітних ситуацій, що можуть виникнути.

У системі управління вирішальне значення має аналітичний рівень, який сприяє формуванню управлінських рішень. Елементами цього рівня є інституціональна, кадрова, організаційно-функціональна та нормативно- правова підсистеми.

Важливим чинником підвищення ефективності управління державою, особливо в умовах кризових і надзвичайних ситуацій, є забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень за допомогою інструментарію ситуаційного аналізу та моделювання з урахуванням показників стану національної безпеки та СБіО України. Якісне виконання цього завдання передбачає аналіз та інтеграцію різноманітних за природою та значними за об'ємом потоків і масивів даних з метою формування тематичної (цільової) інформації [8].

Беззаперечним є той факт, що важливим шляхом досягнення необхідних оперативних та інших спроможностей складових СБіО є впровадження (розвиток) ситуаційних центрів (СЦ) державних органів, що належать до СБіО, а також СЦ інших органів державної та місцевої влади, забезпечення їх ефективної координації з використанням можливостей Головного ситуаційного центру України [9]. Важливим є створення умов для забезпечення взаємодії цієї системи з Ситуаційним центром НАТО (SITCEN) [10]. Ситуаційний центр є організаційно-технічною системою, завдяки якій забезпечується збір, накопичення, обробка і аналіз інформації (моніторинг), що є необхідною для здійснення прогнозування, планування та прийняття рішень у сфері національної безпеки й оборони [11].

Відповідно до чинної нормативно-правової бази перед державою постають завдання зі створення (розвитку) СЦ в Україні, у різних сферах її діяльності, а саме - згідно зі “Стратегією національної безпеки України” [12]: Україна запровадить національну систему стійкості з метою забезпечення високого рівня готовності суспільства та держави до ефективної реакції на різноманітні загрози. У межах цієї системи передбачено:

систематичний аналіз ризиків, своєчасна ідентифікація потенційних загроз і визначення вразливостей;

ефективне стратегічне планування і кризовий менеджмент, зокрема завдяки впровадженню універсальних протоколів реагування на кризові ситуації та відновлення з урахуванням рекомендацій НАТО;

дієву та чітку координацію органів СБіО, інших державних органів, територіальних громад, бізнесу, громадянського суспільства і населення задля запобігання й реагування на загрози та подолання наслідків надзвичайних ситуацій;

налагодження, а також підтримання надійних каналів комунікації органів державної влади та населення на всій території України;

зміцнення бойового потенціалу Збройних Сил України та інших органів Сил оборони внаслідок удосконалення та розвитку на основі сучасних технологій систем управління, телекомунікацій, розвідки, логістики; посилення координації усіх органів СБіО задля виконання спільних завдань; для системного захисту України від загроз національній безпеці необхідним є розвиток СБіО.

З метою реалізації окресленого Україна має створити систему ефективного управління та координації діяльності органів СБіО, удосконалити її архітектуру; завершити створення національної системи кібербезпеки, сформувавши сучасні спроможності суб'єктів забезпечення кібербезпеки і кібероборони та зміцнивши систему їх взаємодії, а також організувати розбудову та використання комплексних систем відеоспостереження з аналітичною складовою в інтересах громадської безпеки.

Згідно зі “Стратегією воєнної безпеки” [13] встановлено пріоритет для досягнення цілей державної політики у воєнній сфері, сфері оборони та військовому будівництві. Основні завдання містять впровадження об'єднаного керівництва з підготовки та ведення всеохоп- ної оборони України, реалізація яких передбачає створення системи комплексного стратегічного аналізу воєнних загроз національній безпеці, координацію розвідувальних органів та розвиток об'єднаних розвідувальних спроможностей Сил оборони. Мета полягає в отриманні повної та достовірної випереджувальної інформації для своєчасного ухвалення рішень з питань забезпечення воєнної безпеки держави. Додатково передбачається формування системи об'єднаного керівництва з підготовки та ведення всеохопної оборони України відповідно до євроатлантичних принципів, що стане частиною системи управління державою. Це забезпечить мобілізацію воєнного, економічного та соціального потенціалу для всебічної оборони України, а також здійснення демократичного цивільного контролю над Силами оборони країни.

Згідно з положеннями Річної національної програми під егідою Комісії Україна - НАТО на 2020 рік виокремлено:

впровадження інформаційно-аналітичної системи підтримки прийняття рішень у галузі державного управління;

створення мережі СЦ державних органів у системі стратегічних комунікацій;

створення мережі СЦ моніторингу, аналізу ризиків для попередження загроз об'єктам критичної інфраструктури;

розширення функціональних можливостей СЦ СБіО, що досягається завдяки виконанню пріоритетного завдання зі створення системи СЦ складових сектору оборони для того, щоб оперативно приймати рішення у сфері оборони [14].

Згідно з положеннями Річної національної програми під егідою Комісії Україна - НАТО на 2021 рік визначено:

1) щодо здатності територіальних громад ефективно запобігати та протидіяти дестабі- лізаційним чинникам і конфліктам:

забезпечення якісної та надійної взаємодії між органами місцевого самоврядування та правоохоронними органами у контексті аналізу та оцінки ризиків із показниками на таких рівнях: загальнодержавний, регіональний і місцевий;

визначення порядку, завдяки якому відбуватиметься обмін інформацією з оцінки ризиків між державними органами та органами місцевого самоврядування та інше;

2) щодо встановлення системи національних стратегічних комунікацій:

затвердження та постійне оновлення стандартів і методик, що стосуються проведення моніторингу засобів масової інформації та збору аналітичних даних;

створення мережі ситуаційних центрів у державних органах (у межах системи національних стратегічних комунікацій) та інше;

3) щодо створення державної системи захисту критичної інфраструктури:

створення мережі ситуаційних центрів моніторингу та аналізу ризиків з метою запобігання загрозам для об'єктів критичної інфраструктури. Окреслене досягається завдяки виконанню завдань, які полягають у формуванні нормативно-правової бази для функціонування ситуаційних центрів; створенні ефективної системи обміну інформацією між суб'єктами та об'єктами державної системи захисту критичної інфраструктури для прогнозування можливих загроз, а також запобігання їм;

4) щодо створення системи управління Силами оборони:

проведення аудиту процесів прийняття рішень у Силах оборони за стандартами НАТО;

гармонізація законодавства України у сфері оборони відповідно до нормативних документів НАТО щодо визначення операційних просторів (земля, повітря, вода, кіберпростір, космічний та інформаційний простори);

розгортання єдиної структури командування, контролю та координації оборонних сил на стратегічному, оперативному і тактичному рівнях, гармонізованої з системами військового управління країн-членів НАТО;

створення Національної телекомунікаційної мережі з можливістю надання сучасних телекомунікаційних послуг;

унормування порядку взаємоз'єднання спеціальних телекомунікаційних мереж, спеціальних інформаційно-телекомунікаційних систем і систем спеціального зв'язку;

інтегрування відомчих телефонних (мультимедійних) мереж СБіО в систему міжвідомчого телефонного зв'язку;

створення мобілізаційного сегмента транспортної платформи Національної телекомунікаційної мережі;

створення автоматизованої системи оперативного (бойового) управління, зв'язку, розвідки та спостереження складових сектору безпеки і оборони України відповідно до стандартів, доктрин і рекомендацій НАТО, що досягається виконанням пріоритетного завдання із забезпечення відповідності стандартам, доктринам і рекомендаціям НАТО автоматизації системи C4ISR для видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України та інших складових сектору безпеки і оборони України на таких рівнях, як на оперативний і тактичний;

забезпечення взаємодії системи управління оборонними ресурсами із автоматизованою системою оперативного (бойового) управління, зв'язку, розвідки та спостереження складових Сил оборони, що досягається завдяки виконанню пріоритетного завдання з упровадження компоненти системи C4ISR;

5) щодо створення умови задля безпечного функціонування кіберпростору та його використання в інтересах особи, суспільства і держави:

створення єдиної мережі галузевих ситуаційних центрів кібербезпеки, спроможної забезпечити оперативне реагування на кібер- загрози на рівні, який відповідає стандартам НАТО, що досягається виконанням таких пріоритетних завдань. Серед них - чітке визначення сфери відповідальності державних органів, що беруть участь у створенні єдиної мережі галузевих ситуаційних центрів кібербезпеки, та ухвалення концепції її формування [15].

Згідно з Указом Президента України “Щодо удосконалення мережі СЦ та цифрової трансформації сфери національної безпеки і оборони”:

визначено розширення та подальший розвиток єдиної мережі СЦ, складовими якої мають бути Головний СЦ України, Урядовий СЦ, СЦ органів СБіО, СЦ центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також резервні та рухомі СЦ;

окреслено подальший розвиток мережі СЦ за допомогою інформаційно-аналітичної системи Головного СЦ України; можливість щодо розгортання резервних СЦ у запасних резервних (міських, позаміських) пунктах управління, рухомих СЦ задля того, щоб забезпечувати стійкість і живучість системи управління державою в особливий період, зокрема в умовах воєнного стану, в умовах надзвичайного стану та під час виникнення кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України та інше [16].

Відповідно до розширеного переліку завдань в окреслених нормативно-правових актах передбачається створення (розширення, розвиток): мережі СЦ у державних органах (зокрема в межах системи національних стратегічних комунікацій); мережі СЦ моніторингу та аналізу ризиків з метою запобігання загрозам для об'єктів критичної інфраструктури; системи СЦ СБіО для оперативного прийняття рішень у сфері оборони; мережі галузевих СЦ кібербезпеки; єдиної мережі СЦ [17].

Варто зазначити, що 11 липня 2023 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 705 “Питання мережі ситуаційних центрів”, якою затверджені:

1. Положення про ситуаційний центр Кабінету Міністрів України.

2. Примірне положення про ситуаційний центр центрального органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, іншого державного органу, органу сектору безпеки і оборони.

3. Вимоги до програмного та апаратного забезпечення ситуаційного центру, його підсистем та мереж, а також забезпечення захисту інформації.

Ситуаційні центри мають бути обладнані уніфікованим програмним та апаратним забезпеченням з інформаційно-аналітичного супроводження прийняття управлінських рішень, яке складатиметься:

зі сховища даних і системи керування базами даних;

інструментів аналізу та візуалізації даних від різних джерел, а також побудови прогностичних моделей на їх основі;

модуля геоінформаційних систем і технологій з метою створення та подальшої роботи з наборами геопросторових даних;

захищеного відеоконференцзв'язку для забезпечення синхронного обміну аудіовізуальною інформацією в режимі реального часу;

електронних комунікаційних мереж для того, щоб забезпечувати обмін інформацією включно з передаванням даних та аудіовізуальної інформації, яка має різні ступені обмеження доступу між комунікаційними вузлами, ситуаційними центрами та іншими суб'єктами інформаційного обміну;

технічної підтримки програмно-апаратного комплексу задля того, щоб забезпечувати інтероперабельність, стійке і безперервне функціонування, тестування, конфігурацію та відстеження продуктивності відповідно до визначеного регламенту [18].

Отже, загальна мета створення СЦ полягає у постійному моніторингу стану об'єкта управління. Це дозволяє зекономити час, який зазвичай витрачається на збір даних під час кризових ситуацій. Основні завдання містять прогнозування розвитку ситуації, використовуючи аналіз наявної інформації, моделювання наслідків управлінських рішень з використанням інформаційно-аналітичних систем, проведення експертної оцінки управлінських рішень, їх оптимізацію та ефективне управління під час кризових ситуацій [19].

З урахуванням аналізу ключових нормативно-правових актів щодо створення (розвитку) СЦ в Україні пропонуємо:

1. Створення інтегрованої інформаційної платформи:

аналітична складова. Використання комплексного аналізу великих даних (Big Data) і розвиток системи штучного інтелекту для автоматизації процесів збору, обробки та ана- 92 лізу інформації. Це забезпечить оперативне реагування на кризові ситуації, підвищення точності прогнозування та ефективність ухвалення рішень;

практична імплементація. Розробка муль- тимодальної інформаційної платформи, яка інтегрує дані з різноманітних джерел включно з соціальними мережами, відкритими державними базами даних, сенсорними даними тощо. Застосування алгоритмів машинного навчання для аналізу текстових, аудіо та візуальних даних.

2. Міжвідомчу та міжнародну кооперацію: аналітична складова. Вивчення міжнародного досвіду в сфері управління кризовими ситуаціями та ситуаційними центрами. Аналіз ефективності міжвідомчої координації та співробітництва на міжнародному рівні, з метою визначення найкращих практик і можливостей для адаптації та імплементації в Україні;

практична імплементація. Створення механізмів для забезпечення ефективної міжвідомчої взаємодії та інтеграції з міжнародними партнерами. Розвиток програм обміну знаннями, навчання та спільних досліджень.

3. Моніторинг та оцінку ефективності:

аналітична складова. Розробка комплексної системи показників для оцінки ефективності роботи ситуаційних центрів. Це має включати індикатори оперативності реагування, точності аналітики, впливу на прийняття рішень і загальної вартості для суспільства;

практична імплементація. Впровадження системи моніторингу та регулярної оцінки, яка дозволить аналізувати ефективність роботи ситуаційних центрів, ідентифікувати області для удосконалення, а також вносити корективи в стратегічне планування.

4. Удосконалення нормативно-правового забезпечення:

аналітична складова. Аналіз чинних нормативно-правових актів, що регулюють діяльність СЦ в умовах кризових ситуацій.

практична імплементація. Розробка нормативно-правого акта, яким можна закріпити визначення “кризової ситуації”, їх типовий перелік і порядок дій СЦ в умовах виникнення тієї чи іншої кризової ситуації.

Ефективність і успішність розвитку мережі ситуаційних центрів в Україні залежить не лише від глибокого та всебічного аналізу існуючих умов та потреб, але й від спроможності адаптуватись до середовища, що постійно змінюється. Ефективне втілення цих пропозицій передбачає постійну взаємодію між науковцями, практиками, державними установами та міжнародними організаціями для обміну знаннями та досвідом. Необхідно створити механізми для регулярної оцінки впливу реалізованих заходів, ідентифікації проблемних зон та оперативного внесення корективів у стратегічні плани та оперативні процедури. Основою для цього має стати розвиток інноваційних підходів і технологій, що сприятиме не лише підвищенню рівня національної безпеки, але й загальному соціально-економічному розвитку країни.



ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Результати аналізу показали, що розвиток інформаційно-аналітичного забезпечення є важливим етапом у забезпеченні ефективного функціонування Збройних Сил та інших складових СБіО, оскільки це дозволяє забезпечувати своєчасний збір, аналіз та обробку інформації, яка є критичною для прийняття обґрунтованих рішень на різних рівнях управління. Інтеграція технологій та аналітичних систем сприяє підвищенню оперативності та прийняттю обґрунтованих стратегічних рішень, забезпечуючи злагоджену взаємодію між різними інформаційними потоками та аналітичними інструментами, що значно прискорює процес збору, обробки та аналізу даних.

Створення ситуаційних центрів стає необхідністю для централізованого моніторингу та аналізу інформації, що надходить з різних джерел, забезпечуючи оперативне реагування на загрози та вирішення проблем безпеки, оскільки сучасний світ характеризується високою динамікою змін, зростанням обсягів інформації та посиленням загроз безпеці на національному та глобальному рівнях.

Здійснення оптимізації через впровадження передових технологій та удосконалення аналітичного підходу стає запорукою підвищення відповідності до вимог сучасного стратегічного управління в галузі безпеки та оборони, оскільки це сприяє значному підвищенню ефективності вирішення завдань захисту і протидії потенційним загрозам. Отже, формування єдиного інформаційного простору складових сектору безпеки і оборони є актуальним завданням, яке вимагає комплексного підходу та системних змін.

Перспективами подальших досліджень вважаємо розвиток інноваційних технологій для ефективної інтеграції розвідувальної, аналітичної та оперативної інформації з метою оптимізації прийняття стратегічних рішень.

Список використаних джерел

1. Ярош С. П. Єдиний інформаційний простір як організаційне підґрунтя управління військами. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2010. № 3(9). С. 82-88.

2. Кацалап В. О., Ковальов С. Ю., Марченко О. М. Моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору сил оборони України. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. № 3(42)/2021. С. 97-104.

3. Сніцаренко П. М., Кацалап В. О. Методичний підхід щодо синтезу систем моніторингу інформаційного простору за критерієм оптималь- ності в інтересах сил оборони України. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. № 2(44)/2022. С. 82-88.

4. Горбенко А. Ю., Головченко О. В., Голобо- родько М. Ю. Аналіз досвіду створення та бойового застосування систем оперативного управління. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського. Київ : НУОУ, 2017. № 2(60). С. 98-102.

5. Цифровий вимір Збройних Сил України. За яких умов це можливо? URL: http://opk.com. ua/цифровий-вимір-зсу-за-яких-умов-це-можл/ (дата звернення: 25.01.2024).

6. Богуцький С., Поліщук Л. Аналіз досвіду створення АСУ військами і зброєю у збройних силах країн НАТО і України. GEOFORUM'2018 : тези доповідей 23 Міжн. наук.-техн. конф., м. Львів, 1820 квітня 2018 р. Львів : Видавництво “Львівської політехніки”, 2018. С. 79-80.

7. Олександр Сирський. Війна на Кавказі показала: без автоматизованої системи управління 93 військами важко досягти результату. URL: https:// www.ukrinform.ua/rubric-ato/3152814-oleksandr- sirskij-komanduvac-suhoputnih-vijsk-zs-ukraini. html (дата звернення: 20.01.2024).

8. Кучеренко Ю. Ф. Оцінка ефективності автоматизованих систем управління міжвидових угруповань військ. Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. Харків : ХУПС, 2013. № 2. С. 49-51.

9. Про створення та забезпечення діяльності Головного ситуаційного центру України : Указ Президента України від 28 лютого 2015 року № 115/2015. URL: https://www.president.gov. ua/documents/1152015-18567 (дата звернення: 28.01.2024).

10. Сальнікова О. Ф., Посмітюх О. І., Петренко М. І. Ситуаційний центр як ефективний механізм стратегічних комунікацій. Інвестиції: практика та досвід. № 17/2021. С. 62-66.

11. Устименко О. В. Моніторинг національної безпеки як складова механізму стратегічного планування. Вісник НАДУ. 2016. № 4. С. 50-55.

12. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року “Про Стратегію національної безпеки України” : Указ Президента України від 14.09.2020 № 392/2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/392/2020#Text (дата звернення: 02.02.2024).

13. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2021 року “Про Стратегію воєнної безпеки України” : Указ Президента України від 25.03.2021 № 121/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/121/2021#Text (дата звернення: 28.01.2024).

14. Про Річну національну програму під егідою Комісії Україна - НАТО на 2020 рік : Указ Президента України від 26.05.2020 № 203/2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203/2020#Text (дата звернення: 28.01.2024).

15. Про Річну національну програму під егідою Комісії Україна - НАТО на 2021 рік : Указ Президента України від 11.05.2021 № 189/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189/2021#Text (дата звернення: 28.01.2024).

16. Щодо удосконалення мережі ситуаційних центрів та цифрової трансформації сфери національної безпеки і оборони : Рішення Ради нац. безпеки і оборони України від 04.06.2021 : станом на 19 черв. 2021 р. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/n0039525-21#Text (дата звернення: 28.01.2024).

17. Машталір В., Гудима О. Концептуальний підхід до формування моделі організаційної структури Ситуаційного центру Міністерства оборони України. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2023. Т. 47, № 2. С. 31-40.

18. Питання мережі ситуаційних центрів : по

станова Кабінету Міністрів України від 11.07.2023 № 705. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/

show/705-2023-ii#Text (дата звернення: 28.01.2024).

19. Гречанінов В. Ф. Деякі питання щодо удосконалення мережі ситуаційних центрів сектора безпеки і оборони. Математичні машини і системи. 2021. № 3. С. 34-46.

References

1. Yarosh S. P. (2010). Yedynyy informatsiynyy prostir yak orhanizatsiyne pidgrunttya upravlinnya viyskamy [Unified information space as the organizational basis for military management]. Suchasni informatsiyni tekhnolohiyi u sferi bezpeky ta oborony, no. 3(9), pp. 82-88. [in Ukrainian]

2. Katsalap V. O., Kovalov S. Yu., Marchenko O. M. (2021). Modelyuvannya monitorynhu kohnityvnoho informatsiynoho prostoru syl oborony Ukrayiny [Modeling monitoring of the cognitive information space of the defense forces of Ukraine]. Suchasni informatsi- yni tekhnolohiyi u sferi bezpeky ta oborony, no. 3(42), pp. 97-104. [in Ukrainian]

3. Snitsarenko P. M., Katsalap V. O. (2022). Metodychnyy pidkhid shchodo syntezu system moni- torynhu informatsiynoho prostoru za kryteriyem opti- malnosti v interesakh syl oborony Ukrayiny [Methodical approach to the synthesis of information space monitoring systems based on the criterion of optimality in the interests of the defense forces of Ukraine]. Suchasni informatsiyni tekhnolohiyi u sferi bezpeky ta oborony, no. 2(44), pp. 82-88. [in Ukrainian]

4. Horbenko A. Yu., Holovchenko O. V., Ho- loborodko M. Yu. (2017). Analiz dosvidu stvorennia ta boiovo-ho zastosuvannia system operatyvnoho up- ravlinnia [Analysis of the experience of creating and combat use of operational management systems]. Zbirnyk naukovykh prats Tsentru voyenno-stratehich- nykh doslidzhen Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy imeni Ivana Cherniakhovskoho, no. 2(60), pp. 98-102. [in Ukrainian]

5. Zbroyni Sily Ukrainy. Za yakykh umov tse mozhlyvo? [Armed Forces of Ukraine. Under what conditions is this possible?]. Retrieved from: http://opk.com.ua/tsyfrovyi-vymir-zsu-za-yaky- kh-umov-tse-mozhly/ (accessed 25 January 2024). [in Ukrainian]

6. Bohutskyi S., Polishchuk L. (2018). Analiz dos- vidu stvorennia ASU viyskamy i zbroieiu u zbroinykh sylakh krayin NATO i Ukrayiny [Analysis of experience in creating ASU systems in the armed forces of NATO countries and Ukraine]. Proceedings of the 23th Mizhnarodnoyi naukovo-tekhnichnoyi konfer- entsiyi “GEOFORUM'2018”. Lviv : Lvivska politekh- nika, pp. 79-80. [in Ukrainian]

7. Oleksandr Syrskyi. Viyna na Kavkazi poka- zala: bez avtomatyzovanoi systemy upravlinnia viys- kamy vazhko dosiahnyty rezultatu [War in the Caucasus showed: without an automated military command and control system, it is difficult to achieve results]. Retrieved from: https://www.ukrinform.ua/rubric- ato/3152814-oleksandr-sirskij-komanduvac-suhoput- nih-vijsk-zs-ukraini.html (accessed 20 January 2024). [in Ukrainian]

8. Kucherenko Yu. F. (2013). Otsinka efektyvnosti avtomatyzovanykh system upravlinnia mizhvidovykh uhru-povan viysk [Assessment of the effectiveness of automated control systems for interspecies groupings of troops]. Nauka i tekhnika Povitrianykh Syl Zbro- inykh Syl Ukrainy, no. 2, pp. 49-51. [in Ukrainian]

9. Ukaz Prezydenta Ukrainy “Pro stvorennia ta zabezpechennia diyalnosti Holovnoho situatsiyno- ho tsentru Ukrayiny” [On the creation and support of the activities of the Main Situational Center of Ukraine activity no. 115/2015]. (2015, 28 February). Retrieved from: https://www.president.gov.ua/docu- ments/1152015-18567 (accessed 28 January 2024). [in Ukrainian]

10. Salnikova O. F., Posmityukh O. I., Petrenko M. I. (2021). Situatsiynyi tsentr yak efektyvnyi mekha- nizm stratehichnykh komunikatsiy [Situation center as an effective mechanism for strategic communications]. Investytsii: praktyka ta dosvid, no. 17, pp. 6266. [in Ukrainian]

11. Ustymenko O. V. (2016). Monitorynh natsion- alnoyi bezpeky yak skladova mekhanizmu stratehich- noho planuvannia [Monitoring of national security as a component of strategic planning]. Visnyk NADU, no. 4, pp. 50-55. [in Ukrainian]

12. Ukaz Prezydenta Ukrainy “Pro rishennya Rady natsionalnoyi bezpeky i oborony Ukrainy “Pro Stratehiyu natsionalnoyi bezpeky Ukrainy” № 392/2020 [On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine on the Strategy of National Security of Ukraine activity no. 392/2020]. (2020, 14 September). Retrieved from: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/392/2020#Text (accessed 02 February 2024). [in Ukrainian]

13. Ukaz Prezydenta Ukrainy “Pro rishennya Rady natsionalnoyi bezpeky i oborony Ukrainy “Pro Stratehiyu voyennoyi bezpeky Ukrainy”” № 121/2021 [On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine on the Strategy of Military Security of Ukraine activity no. 121/2021]. (2021, 25 March). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/121/2021#Text (accessed 28 January 2024). [in Ukrainian]

14. Ukaz Prezydenta Ukrainy “Pro Richnu nat- sionalnu programu pid ehidoiu Komisiyi Ukraina

- NATO na 2020 rik” № 203/2020 [On the Annual National Program under the auspices of the Ukraine- NATO Commission for 2020 activity no. 203/2020]. (2020, 26 May). Retrieved from: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/203/2020#Text (accessed 28 January 2024). [in Ukrainian]

15. Ukaz Prezydenta Ukrainy “Pro Richnu nat- sionalnu programu pid ehidoiu Komisiyi Ukraina

- NATO na 2021 rik” № 189/2021 [On the Annual National Program under the auspices of the Ukraine- NATO Commission for 2021 activity no. 189/2021]. (2021, 11 May). Retrieved from: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/189/2021#Text (accessed 28 January 2024). [in Ukrainian]

16. Rishennya Rady natsionalnoyi bezpeky i obo- rony Ukrainy “Shchodo udoskonalennia merezhi situ- atsiynykh tsentriv ta tsyfrovoi transformatsii sfery natsionalnoyi bezpeky i oborony” [On the improvement of the network of situational centers and the digital transformation of the sphere of national security and defense]. (2021, 04 June). Retrieved from: https://za- kon.rada.gov.ua/laws/show/n0039525-21#Text (accessed 28 January 2024). [in Ukrainian]

17. Mashtalir V., Gudima O. (2023). Konstseptu- alnyy pidkhid do formuvannya modeli orhanizatsiynoyi struktury Situatsiynoho tsentru Ministerstva oborony Ukrainy [Conceptual approach to forming the model of the organizational structure of the Situation Center of the Ministry of Defense of Ukraine]. Suchasni informatsiyni tekhnolohiyi u sferi bezpeky ta oborony, no. 47(2), pp. 31-40. [in Ukrainian]

18. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy “Py- tannia merezhi situatsiynykh tsentriv” № 705 [Issues of the network of situational centers activity no. 705]. (2023, 11 July). Retrieved from: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/705-2023-n#Text (accessed 28 January 2024). [in Ukrainian]

19. Grechaninov V. F. (2021). Deyaki pytannya shchodo udoskonalennya merezhi situatsiynykh tsen- triv sektora bezpeky i oborony [Some issues regarding the improvement of the network of situational centers of the security and defense sector]. Matematychni mashyny i systemy, no. 3, pp. 34-46. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru

...