До питання доцільності встановлення покарання за вчинення розбою в умовах воєнного або надзвичайного стану

Размещено на http://allbest.ru

Київський національний університет ім. Т. Шевченка

До питання доцільності встановлення покарання за вчинення розбою в умовах воєнного або надзвичайного стану

Граб Андрій Володимирович

магістр Навчально-наукового інституту права

Україна

Розбій передбачений розділом VI Особливої частини Кримінального кодексу України (далі - КК України) в ст. 187 [1], як один із видів кримінальних правопорушень проти власності. В свою чергу, право приватної власності є непорушним, дане положення закріплене в ст. 41 Конституції України [2].

Тобто, жодна особа не може бути протиправно позбавлена права власності, всупереч її волі, це є неприпустимим порушенням гарантованих Конституцією прав. У той же час, посягання на право власності може відбуватись насильницьким методом шляхом завдання безпосередньої шкоди, або погрозою завдання такої шкоди, життю та здоров'ю особи. Застосування насильства або погроза такого застосування, виділяє кримінальне правопорушення на абсолютно інший рівень суспільної небезпеки. покарання кримінальний розбій україна воєнний

Встановлено, що розбій, як корисливо-насильницький злочин проти власності, посягає відразу на два об'єкти кримінально-правової охорони - майно та життя чи здоров'я людини. Характеризується цей злочин прямим умислом, корисливою метою та мотивом (який може бути не тільки корисливим), які досягаються завдяки застосуванню такого способу заволодіння майном як фізичне або психічне насильство.

24 лютого 2022 року Російська Федерація почала повномасштабне вторгнення на територію України. В цей же день, Президент України своїм указом №64/2022 постановив ввести в Україні воєнний стан, який триває і досі. Зважаючи на актуальні умови криміногенної обстановки в Україні, пов'язані з неодноразовим вчиненням кримінальних правопорушень в умовах воєнного стану, було прийнято Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» №2117-IX від 03.03.2022 р. [3].

Зокрема, цим Законом було доповнено ч. 4 ст. 187 КК України словами "чи в умовах воєнного або надзвичайного стану" після слів "організованою групою".

Метою зазначеної криміналізації вчинення розбою умовах воєнного або надзвичайного стану є запобігання їх скоєнню в такий важкий для нашої країни час. Зважаючи на той рівень суспільної небезпеки, котрий несе в собі воєнний або надзвичайний стан, безсумнівно, це було вимушене рішення з боку законодавця. За допомогою статистичних даних, наданих Офісом Генерального прокурора [4], було з'ясовано, що у 2021 році потерпілих осіб від застосування насильства під час вчинення розбою було понад 1040, що є вражаючою цифрою. З настанням війни для нашої країни, ці цифри можуть суттєво відрізнятись за аналогічний період у 2022 році і скоріше за все, в більшу сторону.

Однак, ст. 187 КК України має низку проблемних питань, які вже довгий час обговорюються на правозастосовчому та науковому рівні. Йде мова про недоцільність вживання терміну «напад» у складу розбою, адже напад не може бути обов'язковою ознакою розбою, на відміну від насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого.

Також, доволі дискусійне питання, чому б не доповнити ч. 4 ст. 187 КК України новою особливо кваліфікуючою ознакою після слів «...або поєднаний...» словами «із застосуванням зброї або інших предметів, які можуть бути використані для заподіяння насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, їх демонстрація».

Це доповнення є необхідним, зважаючи на зарубіжний досвід Кримінальних кодексів Республіки Польщі [5], Федеративної Республіки Німеччини [6], Франції [7] та Болгарії [8], які встановлюють таку відповідальність в частині покарання за розбій, та статистику застосування зброї при його вчиненні. Більше того, особливо зараз, коли з настанням війни зброя є чи не основним атрибутом вчинення багатьох кримінальних правопорушень, а це створює особливо небезпечний характер таких діянь, що підвищує можливості винного завдати серйозну шкоду життю та здоров'ю потерпілому. Застосування зброї суттєво сприяє досягненню злочинної мети суб'єкта розбою, через залякування особи.

Тому, доповнюючи статті КК України, необхідно забезпечити їх належну кримінально-правову кваліфікацію. Без сумнівів, що такі нововведення породжують нові виклики для з'ясування сутності кваліфікації розбою. Адже криміналізувати діяння - це лише одна сходинка, на шляху до правильного застосування тієї чи іншої статті.

Таким чином, встановлення покарання за вчинення розбою в умовах воєнного або надзвичайного стану є цілком доцільним, виправданим та вимушеним кроком зі сторони законодавця. В той же час, необхідно продовжувати розробку ефективних заходів щодо запобігання корисливо- насильницьким злочинам, яким і є саме розбій. Зважаючи на війну та велику кількість зброї, яка її неодмінно супроводжує, вважається доцільним доповнити ч. 4 ст. 187 КК України не лише словами "чи в умовах воєнного або надзвичайного стану", а й словами «із застосуванням зброї або інших предметів, які можуть бути використані для заподіяння насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, їх демонстрація».

Зважаючи на це, потрібно здійснити ґрунтовну кримінально-правову характеристику складу розбою, включаючи набір його об'єктивних та суб'єктивних ознак в Україні та іноземних державах, а також кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак цього злочину, враховуючи чинний воєнний стан на території України. Актуальним і важливим є проведення низки наукових досліджень, в першу чергу, спрямованих на забезпечення результативного вивчення всіх детермінант розбою, здійснення аналізу чинної норми щодо кримінальної відповідальності за вчинення розбою, розробки на цій основі й обґрунтування пропозицій щодо її майбутнього удосконалення та приведення у відповідність з актуальними умовами воєнного сьогодення, що є необхідним для сучасної юридичної теорії та практики.

Список використаних джерел

[1] Кримінальний кодекс України від 05 квітня 2001 року №2341-III. Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341 -14#Text.

[2] Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. Вилучено з.https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96%D0%B2%D1%80#Text.

[3] Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» №2117-IX від 03.03.2022 р. Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341 -14#Text.

[4] Звітність «Єдиний звіт про кримінальні правопорушення», форма №1, затверджена наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року №299.

[5] Кримінальний кодекс Республіки Польща 1997 р. Дата оновлення: 1997. Вилучено з https://www.legislationline.org/ download/id/ 7354/file/ Poland_CC_1997_en.pdf.

[6] Кримінальний кодекс Федеративної республіки Німеччина 1971 р. Дата оновлення:19.06.2019. Вилучено з https://www.legislationline.org/download/id/100 03/file/GERM_CC_en.pdf.

[7] Кримінальний кодекс Франції 1992 р. Дата оновлення: 12.10.2005. Вилучено з https://www.legislationline.org/ download/id/ 3316/file/France_Criminal%20Code%20up dated%20on%2012-10-2005.pdf.

[8] Кримінальний кодекс Болгарії 1968 р. Дата оновлення: 19.12.2017. Вилучено з https://www.legislationline.org/ download/id/8395/file/ Bulgaria_Criminal_Code_168_am 2017_ENG.pdf.

Размещено на Allbest.ru