Привласнення інформаційно-цифрового інтелектуального продукту: перспективи імплементації європейського досвіду

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра міжнародної економіки і соціально-гуманітарних дисциплін

Український державний університет науки і технологій

Привласнення інформаційно-цифрового інтелектуального продукту: перспективи імплементації європейського досвіду

Леонідов І.Л.

кандидат економічних наук, доцент

Стаття присвячена дослідженню європейського досвіду привласнення інформаційно-цифрового інтелектуального продукту. Для досягнення мети дослідження використовувався варіант інтеграційного методу. Проведено аналіз інтернаціонального рівня взаємодії акторів привласнення інформаційно-цифрового інтелектуального продукту в спектрі його складових, атрибутів та умов. Особлива увага приділена дослідженню специфіки екстерналізації привласнення інтелектуального продукту в національній економіці Франції. Визначено проблеми втілення досягнень європейського досвіду реалізації привласнення в умовах національної економіки України, окреслено основні виклики та перспективи імплементації окремих умов привласнення інформаційно-цифрового інтелектуального продукту, сформованих в європейських країнах, в реалії вітчизняної економіки.

Ключові слова: привласнення інформаційно-цифрового інтелектуального продукту, належність, набуття, міжнародні відносини, європейський досвід.

Leonidov Ihor

Candidate of Economic Sciences, Docent, Associate Professor at the Department of International Economics and Social-Humanitarian Disciplines Ukrainian State University of Science and Technologies

Appropriation of informatively-digital intellectual product: prospects of implementation of European experience

The article was sanctified to research of European experience of appropriation of informatively-digital intellectual product. A variant of integration method was used for achieving of aim of the research. On the achievements of European experience of realization of appropriation of informatively-digital intellectual product was accented. The prospects of implementation of partial conditions of appropriation of informatively-digital intellectual product in France to realities of national economics of Ukraine were circumscribe. The analysis of international level of interaction of actors of appropriation of informatively-digital intellectual product in the spectrum of its elements, attributes and conditions was conducted. To research of specific of exteriorization of appropriation of informatively- digital intellectual product in France was spared the special attention. On the exert of appropriation mainly not own the created legitimate of informatively-digital of intellectual product in the conditions of intensifying of action of tendency of associating of small private ownership and its transforming at the largest into the economy of France was accented. The functional of appropriation not own the created legitimate informatively-digital intellectual product in the socio-economic clusters of its actors was detected. This functional in the system of equalizations was formalized. The means of diminishing of barriers of reproduction of appropriation of not own the created legitimate informatively-digital intellectual product in the socio-economic clusters of its actors were severed in next parts: government financial stimulus of development of knowledge in part of improvement of competence, skills and creation of "breach" of technologies (in the cluster of creators); patenting and licensing how the facts of "exhausting of rights" with domination of large appropriator above relatively of small (in the cluster of producers); government budgetary programs of stimulation of investment-innovative activity of private sector (in the cluster of mediators- entrepreneurs). At the maximization of actualized of the belonging of intellectual product and minimization of latent of the belonging of intellectual product was proposed the formalizing of functional of appropriation not own the created legitimate intellectual product in foreshortening of European experience. Practical importance of the paper was represented in an availability for government regulation of use of European experience of development of local types of industrial activity in Ukraine, and also them scientific accompaniment.

Key words: appropriation of informatively-digital intellectual product, belonging, acquisition, international relations, European experience.

Вступ

Постановка проблеми. Дослідження взаємодії акторів привласнення інформаційно-цифрового інтелектуального продукту на інтернаціональному рівні покликане забезпечити формування історико-емпірич- ного та економіко-теоретичного базису для створення сприятливих умов розширеного відтворення таких акторів у національній економіці. Гіпотези таких умов можуть ув'язуватися із виходом за національні кордони відносини товарності і планомірності, розвитком економічних тенденцій інтеграції й дезінтеграції та ін. Пошук адекватних умов розвитку привласнення інформаційно-цифрового інтелектуального продукту та розширеного відтворення його акторів неможливий без виявлення глибинних тенденцій інтернаціонального рівня їх взаємодії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми привласнення інтелектуального продукту на інтернаціональному рівні взаємодії їх акторів особливо в руслі тенденцій інтеграції й дезінтеграції, а також в частині сучасної знаннєво-інформаційної революції, опинились у центрі наукових інтересів цілої низки зарубіжних та вітчизняних дослідників. Результати пошуку відомих науковців дозволили виокремити основну інтеграції, в т.ч. взаємодії акторів привласнення інтелектуального продукту, як то: єдиний ринок, всередині якого не існує жодних перешкод (М. Алле [1]), монополістичний капіталізм (Ф. Перру [2]), поєднання дії ринкових сил (Р. Харрісон [3]), конкурентоспроможність та роль національних урядів (М. Портер [4]), взаємозв'язані «правові й інституційні відносини» та «ринкові відносини» (Р. Купер [5]), втручання держави в дії ринкового механізму (B. Balassa [6]) тощо. Всесвітньо визнані фундаментальні доробки наукової спільноти, як теоретичні й методологічні основи інтеграційних умов привласнення інформаційно-цифрового інтелектуального продукту та ін., лишають простір дослідникам у порівнянні міжнародного досвіду привласнення інформаційно-цифрового інтелектуального продукту, визначення його перспектив, наприклад, для повоєнного відновлення національної економіки. Зазначене актуалізує дане дослідження, обумовлює його ціль та задачі.

Формулювання цілей статті. Мета даної статті полягає в дослідженні європейського досвіду привласнення інформаційно-цифрового інтелектуального продукту та виявлення його перспектив для національної економіки України.

Виклад основного матеріалу дослідження

Вивчення екстерналізації привласнення інформаційно-цифрового інтелектуального продукту в ракурсі європейського досвіду передбачає акцент на інтернаціональному рівні взаємодії акторів такого привласнення не тільки в спектрі його складових та атрибутів, а й умов.

Приклад переважно товарних умов екстерналізації привласнення інтелектуального продукту може бути окреслений тенденцією асоціювання дрібної приватної власності та її перетворення у найкрупнішу в економіці Франції [7]. У французькому «лихварському» імперіалізмі вищою формою заперечення приватної власності на капітал стало його перетворення на об'єкт вивозу держави, в якій уособлювалися, насамперед, властивості національного актора як атрибута привласнення інтелектуального продукту. Наприклад, в неоднакових кредитних умовах вивозу капіталу проявлялася альтернативність дій держави, як актора привласнення, при наданні позик іншим державам; обмеженість державно-монополістичного регулювання привласнення інтелектуального продукту демонструвала відповідну адаптаційність в напрямі стимулювання наукоємного виробництва; схильності до асиміляції у держави, як актора привласнення, проявилися у сприянні (через вольові обмеження) пануванню великих володарів над відносно дрібними. Про мінливість відтворення зазначеного привласнення на початку XX століття свідчить лідерство Франції за концентрацією банків та розвитком фінансового капіталу, а також, відставання (за концентрацією виробництва і технічної оснащеністю) лідерів французької військової та хімічної промисловості від передових країн. Напередодні другої світової війни ієрархічно асоційована основа французького «лихварського» імперіалізму обумовила відтворювальний контур ремісничих майстерень з ручною працею і числом до 10 чоловік для 40% промислових робочих.

Виділяється провідна роль державних фінансів у змінах відтворення привласнення інтелектуального продукту в соціальному кластері творців в частині покращення компетентностей, особливо для розвитку знань і навичок у 11 технологічних комплексах, яким була відведена стратегічна роль.

З одного боку, зміни відтворення набуття олюдненого інтелектуального продукту в соціальному кластері творців стимулювалися заходами державної фінансової підтримки робочих місць та пов'язаних з ними навичок за рекомендацією «Національної ради з промисловості» CNI (Conseilnational de l'industrie) [8].

А з іншого боку, у змінах відтворення набуття уречевленого інтелектуального продукту в соціальному кластері творців віддзеркалений імпульс від реалізації урядових бюджетних програм створення у Франції (F) «проривних» технологій за рекомендацією Стратегічних комітетів промислових ланцюгів CSF (Comites Strategiques de Filiere, 2013 р.) [9]. Формалізація функціоналу такого привласнення (Ar ~ Asp, Ar ~ Ap, Ar ~ Ali&Asp) виходить із державного фінансування набуття творцем неосно-інтеграціоністського або неосно-конструктивістського інтелектуального продукту, його актуалізації як належності в «авторському екземплярі» та набуття (~) його продуцентом для надання йому альтернативних «правозахисних форм» (Ap - патентів, Ali - ліцензій, Asp - сектерів виробництва). Збереження наведеного тренду відтворення акторів привласнення інтелектуального продукту в кластері творців на сьогодення може ілюструватися витратами на НДДКР у ВВП Франції:

Отже, розширене відтворення привласнення неосно-конструктивістського (ICIPnc) та неосно-інтеграціоністського інтелектуального продукту (ICIPni) в соціальному кластері творців мало державні фінансові стимули розвитку знань в частині покращення компетентностей, навичок та створення «проривних» технологій.

Розширене відтворення привласнення інтелектуального продукту в соціальному кластері продуцентів стимулювалося участю Франції у міжнародних угодах стосовно захисту об'єктів інтелектуальної власності, таких як Паризька конвенція про охорону промислової власності [10] та ін.

Наприклад, відтворення набуття легітимних форм інтелектуального продукту в соціальному кластері продуцентів розширювалося за процедурою обов'язкового й примусового патентування та ліцензування у відповідності до Регламентації права на інтелектуальну власність Франції від 30 грудня 2005 р. [11].

Про розширене відтворення належності легітимного інтелектуального продукту в соціальному кластері продуцентів при його актуалізації свідчить імплементація міжнародних договорів, ратифікованих Францією [12] за Кодексом інтелектуальної власності Франції [13], а також легітимація міжнародних угод з класифікації об'єктів інтелектуальної власності на французькій мові, а саме, Локарнська угода про міжнародну класифікацію промислових зразків [14], Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків [15], Віденська угода про заснування Міжнародної класифікації зображувальних елементів знаків [16] та ін. Збереження окреслених тенденцій відтворення акторів привласнення легітимного інтелектуального продукту у сьогоденні може характеризуватися кількістю заявок на права інтелектуальної власності, поданих у Франції.

Отже, розширене відтворення привласнення легітимного інтелектуального продукту в соціальному кластері продуцентів підтверджує феномен «вичерпання прав» як факту панування великих володарів над відносно дрібними: набуття легітимного інтелектуального продукту відносно дрібним власником після актуалізації переходить у набуття великих володарів при розширенні актуалізації належних посереднику контрактів продажу «правозахисних форм» інтелектуального продукту. Наприклад, в інтересах національної оборони держава може здійснювати відчуження патенту згідно з французьким законодавством в будь-який час на території однієї з країн Європейського Союзу [17, с. 7]. Примусова передача таких прав можлива тільки разом із бізнесом, підприємством або частиною підприємства, до яких вони належать.

Зміни відтворення привласнення легітимного інтелектуального продукту в соціальному кластері посередників-підприємців визначалися альтернативами французьких урядових програм від самозабезпечення (за рахунок пропорційного розвитку всіх галузей) до участі в міжнародному поділі праці (через стимулювання освоєння продукції на основі «проривних» технологій, збільшення рівня локалізації виробництва на території країни з орієнтуванням на перспективи повернути країні провідні позиції в Європі).

Наприклад, на розширене відтворення належності неосно-конструктивістського інтелектуального продукту при його актуалізації в соціальному кластері посередників-підприємців спрямовувалися ініціативи Уряду Франції, подібні до «Великої національної позики» (Grand emprunt national) у розмірі 35 млрд євро для інвестування, наприклад, Програми «Інвестиції в майбутнє» (PIA) за кошт бюджетних програм [18] в напрямах: цифрова трансформація, інновації, навчання та навички, міжнародна діяльність.

Поряд з цим, розширене відтворення належності неосно-конструктивістського інтелектуального продукту в соціальному кластері посередників-підприємців пов'язувалося із досягненням цілей промислової політики «Нової промислової Франції» (Nouvelle France Industrielle) [19] та виконанням завдань: збільшення промислових інновацій; покращення компетентностей, особливо для розвитку знань і навичок у перспективних секторах.

Дійсно, розширене відтворення привласнення легітимного інтелектуального продукту в кластері посередників-підприємців забезпечувалося засобами досягнення подібних цілей, серед яких Урядом Франції виділялися «наскрізні» механізми: проєктування і промоційні рішення в частині спільних міжнародних заходів в індустрії з навчання та розвитку навичок. Урядове забезпечення передбачало залучення громадськості, що проявилося в Структурних проєктах «Становлення інноваційного біовиробництва через розвиток «проривних» (rupture) технологій», «Штучний інтелект і здоров'я», «Посилення місця Франції в Європі у боротьбі з антибіотикорезистентністю, капіталізація унікальних розробок, розвиток НДДКР та запуск у виробництво їхніх результатів» та ін.

Тренд розширеного відтворення привласнення легітимного інтелектуального продукту в кластері посередників-підприємців у сьогоденні може ілюструватися часткою «High-tech» виробництв у Франції.

Як бачимо, роль державних бюджетних програмам стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності приватного сектору Франції (F) у розширеному відтворенні привласнення легітимного інтелектуального продукту в соціальному кластері посередників-підприємців важко недооцінити.

Таким чином, в умовах посилення дії тенденції асоціювання дрібної приватної власності та її перетворення у найкрупнішу акцентовано на прояві привласнення переважно не власно створеного легітимного інтелектуального продукту у Франції. Виявлено функціонал привласнення не власно створеного легітимного інтелектуального продукту в соціально-економічних кластерах його акторів. Виділено засоби зменшення перешкод відтворення привласнення не власно створеного легітимного інтелектуального продукту в соціально-економічних кластерах його акторів. Функціонал привласнення не власно створеного легітимного інтелектуального запропоновано формалізувати системою рівнянь 1, 2, 3.

привласнення інформаційний цифровий інтелектуальний

Таблиця 1

Екстерналізація привласнення інтелектуального продукту в ракурсі досвіду Франції

Джерело: сформовано авторами

Результати дослідження особливостей екстерналізації привласнення інтелектуального продукту в ракурсі досвіду Франції можливо представити наступним чином (табл. 1).

Як бачимо, в якості результату дослідження особливостей екстерналізації привласнення інтелектуального продукту в ракурсі європейського досвіду виявлено його (привласнення) функціонал, що може формалізуватися в максимізації актуалізації належного інтелектуального продукту та мінімізації латентності належного інтелектуального продукту.

Висновки

За результатами аналізу привласнення інформаційно-цифрового інтелектуального продукту в ракурсі європейського досвіду, можливо зробити такі висновки:

1. Акцентовано на прояві привласнення переважно не власно створеного легітимного інформаційно-цифрового інтелектуального продукту в умовах посилення дії тенденції асоціювання дрібної приватної власності та її перетворення у найкрупнішу в економіці Франції.

2. Виявлено функціонал привласнення не власно створеного легітимного інформаційно-цифрового інтелектуального продукту в частині: державного фінансування набуття творцем неосно-інтеграціоністського або неосно-конструктивістського інтелектуального продукту, його актуалізації як належності в «авторському екземплярі» та набуття його продуцентом для надання йому альтернативних «правозахисних форм» (в кластері творців); актуалізація належних продуценту «правозахисних форм» інтелектуального продукту та набуття легітимного інтелектуального продукту відносно дрібним власником, однак, при актуалізації цей продукт переходить у набуття великих володарів-посередників в формі «контракту продажу» (в кластері продуцентів); актуалізація належного посереднику «контракту продажу правозахисної форми» інтелектуального продукту та набуття його споживачем-підприємцем для актуалізації як поновлення контракту або його поновлення з доповненнями (в кластері посередників-підприємців).

3. Серед засобів зменшення перешкод відтворення привласнення не власно створеного легітимного інтелектуального продукту в соціально-економічних кластерах його акторів виділено: державні фінансові стимули розвитку знань в частині покращення компетентностей, навичок та створення «проривних» технологій (в кластері творців); патентування та ліцензування, через які підтверджується факт «вичерпання прав» як панування великих володарів над відносно дрібними (в кластері продуцентів); державні бюджетні програми стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності приватного сектору (в кластері посередників-підприємців).

4. Функціонал привласнення не власно створеного легітимного інтелектуального продукту в ракурсі європейського досвіду може формалізуватися в максимізації актуалізації належного інтелектуального продукту та мінімізації латентності належного інтелектуального продукту.

5. Подальші дослідження мають бути спрямовані пошук перспектив імплементації окремих досягнень привласнення інформаційно-цифрового інтелектуального продукту, сформованих національній економіці Франції, до реалій національної економіки України.

Список використаних джерел

1. Allais M. La Liberalisation de's relations economiques Internationalers. Paris: Gauthier-Villars, 1972. 195 p.

2. Perroux F. Le marche commun et ses problemes: Les formes de la concurrence dans le Marche commun. Revue d'economi politique No. 1, Paris: Sirey, 1958. 378 p.

3. Harrison R. Europe in question: theories of regional international integration. London: George Allen & Unwin Ltd., 1974. 256 р.

4. Porter M. Competition in global industries (Research Colloquium. Harvard Business School). Harvard Business Review Press. 1986. 250 p.

5. Cooper, Richard N. «Worldwide vs. Regional Integration: Is There an Optimal Size of the Integrated Area?». Discussion Papers. 1974. 228 p.

6. Balassa B. The Theory of Economic Integration. Homewood, Illinois: Richard D. Irwin, 1961. 304 p.

7. Небрат В.В. Відбудова для розвитку: зарубіжний досвід та українські перспективи: міжнародна колективна монографія. Київ: НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України», 2023. 571 с.

8. Decret no. 2010-596 du 3 juin 2010 relatif au conseil national de l'industrie. URL: https://www.legifrance.gouv.fr/loda/id/ JORFTEXT000022299089 (дата звернення: 11.04.2024).

9. DECOUVREZ LES 19 CSF. URL: https://www.conseil-national-industrie.gouv.fr/decouvrez-19-csf (дата звернення: 11.04.2024).

10. Parisien un accord de une escorte une propriete industrielle. Une organisation une propriete intellectuelle universelle. URL: https://wipolex-res.wipo.int/edocs/lexdocs/laws/fr/fr/fr485fr.html (дата звернення: 11.04.2024).

11. Intellectual Property Regulations. URL: http://nbuv.gov.ua/vipolex/en/text.jsp?file_id=FR (дата звернення: 11.04.2024).

12. Code de la proprietary intellectuele (version consolidee au 23 fevrier 2015). Une organisation une propriete intellectuelle universelle. URL: https://wipolex-res.wipo.int/edocs/lexdocs/laws/fr/fr/fr485fr.html (дата звернення: 11.04.2024).

13. Бочарова Н.В. Законодавче забезпечення права інтелектуальної власності в країнах Європи (порівняльно-правовий аналіз). Порівняльно-правові дослідження. 2009. № 2. С. 118-123.

14. Міжнародна класифікація промислових зразків (Локарнська класифікація). Дев'ята редакція. URL: https://base.uipv.org/locarno/ (дата звернення: 11.04.2024).

15. Крайнев П.П. Патентування винаходів в Україні: монографія. Київ: Вид. Дім «Ін Юре», 2000. 340 с.

16. Віденська угода про заснування Міжнародної класифікації зображувальних елементів знаків. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ 995_h33 (дата звернення: 11.04.2024).

17. Ніколаенко С.І. Проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування щодо захисту прав інтелектуальної власності. Інтелектуальна власність. 2007. № 2. С. 4-14.

18. Acceleration de la modernisation des entreprises. URL: https://www.budget.gouv.fr/documentation/investir-pour- la-france-de-2030/423-acceleration-de-la-modernisation-des-0 (дата звернення: 11.04.2024).

19. La nouvelle France industrielle. Point d'etape sur les 34 plans de la nouvelle France industrielle.

URL: https://www.entreprises.gouv.fr/files/files/directions_services/politique-et-enjeux/competitivite/politique-industrielle/

dp-point-etape-34-plans-07052014.pdf (дата звернення: 11.04.2024).

References

1. Allais M. (1972) La Liberalisation de's relations economiques Internationalers. Paris. Gauthier-Villars.

2. Perroux F. (1958) Le marche commun et ses problemes: Les formes de la concurrence dans le Marche commun. Revue d'economi politique No. 1. Paris: Sirey.

3. Harrison R. (1974) Europe in question: theories of regional international integration. London: George Allen & Unwin Ltd.

4. Porter M. (1986) Competition in global industries (Research Colloquium. Harvard Business School). Harvard Business Review Press.

5. Cooper, Richard N. (1974) "Worldwide vs. Regional Integration: Is There an Optimal Size of the Integrated Area?" Discussion Papers.

6. Balassa B. (1961) The Theory of Economic Integration. Homewood, Illinois: Richard D. Irwin.

7. Nebrat V (2023) Vіdbudova dlja rozvitku: zarubіzhnij dosvіd ta ukrams'ld perspektivi: mіzhnarodna kolektivna monografija [Renewal for development: foreign experience and Ukrainian prospects: international collective monograph]. Kyiv: NAS Ukraine, GO "In-t econ. and prognostics. NAN Ukraine". (in Ukrainian)

8. Decret no. 2010-596 du 3 juin 2010 relatif au conseil national de l'industrie. Available at: https://www.legifrance.gouv.fr/ loda/id/JORFTEXT000022299089 (accessed April 11, 2024).

9. DECOUVREZ LES 19 CSF. Available at: https://www.conseil-national-industrie.gouv.fr/decouvrez-19-csf (accessed April 11, 2024).

10. Parisien un accord de une escorte une propriete industrielle. Une organisation une propriete intellectuelle universelle. Available at: https://wipolex-res.wipo.int/edocs/lexdocs/laws/fr/fr/fr485fr.html (accessed April 11, 2024).

11. Intellectual Property Regulations. Available at: http://nbuv.gov. ua/vipolex/en/text.jsp?file_id=FR (accessed April 11,2024).

12. Code de la proprietary intellectuele (version consolidee au 23 fevrier 2015). Une organisation une propriete intellectuelle universelle. Available at: https://wipolex-res.wipo.int/edocs/lexdocs/laws/fr/fr/fr485fr.html (accessed April 11, 2024).

13. Bocharova N. V. (2009) Zakonodavche zabezpechennjaprava mtelektual'noji vlasnosti v krajinakh Evropi (porivnjal'no- pravovij anatiz) [The legislative providing of right of intellectual ownership is in the countries of Europe (comparatively-legal analysis)]. Comparatively-legalresearches, no. 2, pp. 118-123.

14. Mіzhnarodna klasifikacya promislovikh zrazkrv (Lokarns'ka klasifikacya) [International classification of industrial prototypes (Classification of Locarno)]. Available at: https://base.uipv.org/locarno/ (accessed April 11, 2024). (in Ukrainian)

15. Krajnev P P (2000) Patentuvannja vinakhodrv v Ukraine monografija [Patenting of inventions in Ukraine: monograph]. Kyiv. (in Ukrainian)

16. Vіdens'ka ugoda pro zasnuvannja Mlzhnarodnoji klasifikacyi zobrazhuval'nikh elementiv znakiv [The Viennese agreement is about founding of International classification of depicting elements of signs]. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/995_h33 (accessed April 11, 2024). (in Ukrainian)

17. Nikolaеnko S. I. (2007) Problemi zakonodavchogo zabezpechennja ta pravozastosuvannja shchodo zakhistu prav mtelektual'no'i vlasnosti [Problems of the legislative providing and legal transactions in relation to defense of rights on the intellectual ownership]. Intellectual property, no. 2, pp. 4-14.

18. Acceleration de la modernisation des enterprises. Available at: https://www.budget.gouv.fr/documentation/investir-pour- la-france-de-2030/423-acceleration-de-la-modernisation-des-0 (accessed April 11, 2024).

19. La nouvelle France industrielle. Point d'etape sur les 34 plans de la nouvelle France industrielle. Available at: https://www.entreprises.gouv.fr/files/files/directions_services/politique-et-enjeux/ competitivite/politique-industrielle/dp-point- etape-34-plans-07052014.pdf (accessed April 11, 2024).

Размещено на Allbest.ru