Спеціалізовані суди з інтелектуальної власності в Польщі та Україні: організація і функціонування
Розгляд організаційно-правових аспектів організації та функціонування спеціалізованих судів з інтелектуальної власності в системі судоустрою в умовах цифрової трансформації. Правові і цифрові інструменти у систематизації та кодифікації законодавства.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 25.09.2024 |
Размер файла | 36,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
НДІ інтелектуальної власності НАПрН України
Спеціалізовані суди з інтелектуальної власності в Польщі та Україні: організація і функціонування
Геннадій Олександрович Андрощук, кандидат економічних
наук, доцент, головний науковий співробітник
Резюме
У статті розглянуто організаційно-правові аспекти організації та функціонування спеціалізованих судів з ІВ в системі судоустрою в Республіці Польща та Україні в умовах цифрової трансформації, їх роль та правові і цифрові інструменти у систематизації та кодифікації законодавства, захисті прав ІВ, виявлене спільне та відмінне, позитивні та негативні моменти. Показано, що для цілей розгляду справ у сфері ІВ були створені спеціальні підрозділи в окружних судах у Гданську, Любліні, Познані та Варшаві, а також у апеляційних судах у Познані та Варшаві. Водночас, тривалий процес (понад шість років) формування Вищого суду з питань ІВ в Україні негативно впливає на стан розгляду справ у сфері ІВ та систему правосуддя в цілому.
Ключові слова: інтелектуальна власність, суди з інтелектуальної власності, захист прав, розгляд спорів, правові інструменти, ефективність, цифрова трансформація
Summary
Androshchuk Gennadii
Specialized intellectual property courts in Poland and Ukraine: organization and functioning
The digital transformation of the economy and society, the emergence of the latest technologies have made it important to effectively protect IP rights. The article examines the organizational and legal aspects of the organization and functioning of specialized IP courts in the judicial system in the Republic of Poland and Ukraine in the conditions of digital transformation, their role and legal and digital tools in the systematization and codification of legislation, protection of IP rights, common and different, positive and negative points. It is shown that for the purpose of handling cases in the field of IP, special units were created in the district courts in Gdansk, Lublin, Poznan and Warsaw, as well as in the appeal courts in Poznan and WarsawThe establishment and three years of operation of specialized IP courts in the Republic of Poland have proven their worth. Thanks to the specialization of judges, there was a significant acceleration of the consideration of cases and quick terms of their resolution - about 4 months. Confidence in IP courts has grown. At the same time, the institute of judicial experts is still weakly functioning. Therefore, the creation of an institute of technical experts is crucial for ensuring the proper functioning of specialized IP courts. The need to harmonize the practice of IP courts, the use of the institution of a preparatory meeting, as well as the availability of IP court decisions by publishing their depersonalized versions is noted. There is a question about increasing the number of IP courts (in particular, the creation in Wroclaw and Krakow), reducing the appellate review of cases, which is about a year.
At the same time, the long process (more than six years) of the formation of the Supreme Court on IP issues in Ukraine negatively affects the state of consideration of cases in the field of IP and the justice system as a whole. However, despite the full-scale invasion of the Russian Federation into Ukraine, the courts continue to work as usual, ensuring, thanks to remote justice, the consideration of IP disputes online. This contributes to the administration of justice in the conditions of war. With the start of the work of the National Office of Intellectual Property and Innovation (IP Office), the work on the launch of the IP Court has been significantly intensified. The task is to speed up the process of formation and launch of the IP court, introduction of e-judiciary. The key to effective protection will be the launch of the “protective triad”: the IP court, the appeal mechanism, as well as alternative (out-of-court) dispute resolution methods. After all, an effective system of protection of IP rights in Ukraine is an integral component of its investment attractiveness in the post-war reconstruction and economic development of the state.
Key words: intellectual property, intellectual property courts, rights protection, dispute resolution, legal instruments, efficiency, digital transformation.
Вступ
Постановка проблеми. Розвиток та цифрова трансформація суспільства, поява новітніх технологій потребує якісного та ефективного захисту винаходів, корисних моделей, промислових зразків, торговельних марок, топографій інтегральних мікросхем, комп'ютерних програм та інших об'єктів інтелектуальної власності (ІВ). Нині поява принципово нових інформаційних технологій у сфері промислової власності та об'єктів авторського права, встановлення тісних міжнародних господарських зв'язків, а також фундаментальна роль товарів та послуг з високою доданою вартістю в світовій економіці, зробили як ніколи важливою необхідність ефективного захисту прав ІВ. Спеціалізовані суди, які розглядають спори у сфері ІВ, існують у багатьох країнах Європи, зокрема у Німеччині, Франції, Швейцарії, Великобританії та інших. Їх діяльність позитивно вплинула на якість та строки розгляду справ такої категорії у згаданих країнах. Проте, місце цих судів у системі судоустрою, вимоги до суддів, категорії справ, що розглядають ці суди, у кожній країні мають свої відмінності з урахуванням національних особливостей кожної країн
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання функціонування судової влади та спеціалізованих судів у системі судоустрою були предметом дослідження багатьох провідних вчених та практиків, зокрема, Г. Андрощука, І. Бенедисюка, Ю. Бошицького, О. Блажківської, М. Галянтича, О. Дорошенка, І. Коваль, Ю. Капіци, А. Кодинця, О. Орлюк, Н. Мироненко, М. Потоцького, Р. Шишки, О. Штефан, Т. Ярошевської та ін. Водночас, питання функціонування судової влади та спеціалізованих судів з інтелектуальної власності (ІВ) у системі судоустрою Республіки Польща (РП) та України, їх роль у систематизації та кодифікації законодавства вивчені недостатньо. Частково ці питання були розглянуті авторами в роботі. [1]. З процедурного погляду кодифікація є найскладнішим видом систематизації, бо передбачає змістовне перероблення нормативно-правових актів, що полягає в усуненні розбіжностей між правовими нормами, скасуванні застарілих та прийнятті нових норм, що регулюють ту саму сферу суспільних відносин, мають і однаковий предмет, і спільні методи регулювання, на основі чого створюється новий кодифікований нормативно-правовий акт. Проте саме систематизація дозволяє досягнути більшої внутрішньої узгодженості та термінологічної єдності, виявити й ліквідувати прогалини в правовому регулюванні, застосувати єдині підходи до регулювання окремих об'єктів інтелектуальної власності, провести уніфікацію норм тощо [1, с. 97].
Формулювання мети статті. Проаналізувати організаційно - правові аспекти організації та функціонування спеціалізованих судів з ІВ в системі судоустрою в РП та Україні в умовах цифрової трансформації, їх роль та правові і цифрові інструменти у систематизації та кодифікації законодавства, захисті прав ІВ, виявити спільне та відмінне, позитивні та негативні моменти.
Викладення основного матеріалу
Розглянемо більш докладно питання організації та функціонування судової влади (на прикладі спеціалізованих судів з ІВ) в системі судоустрою РП та України. Сейм РП 13 лютого 2020 року ухвалив Закон про внесення змін до Закону - Цивільний процесуальний кодекс (ЦПК) та деякі інші закони. Проект був спрямований на створення окремих організаційних підрозділів у рамках єдиної судової системи, які б займалися справами в галузі авторського права і суміжних прав, промислової власності та пов'язаними з ними справами про недобросовісну конкуренцію. 1 липня 2020 року набули чинності зміни до ЦПК у сфері спеціалізованого судочинства у справах, пов'язаних із правами ІВ. Рушійною силою для внесення змін стала необхідність виконання Директиви 2004/48/ЄС Європейського парламенту та Ради від 29 квітня 2004 р. про захист прав ІВ у польській правовій системі та забезпечення судового захисту цих прав у межах єдиної та спеціалізованої судової системи. Насправді це означає судову реформу. Було створено не лише спеціалізовані в цій галузі суди, а й запроваджено нові правові інструменти, що дозволяють більш ефективно розглядати справи такого типу. [2-4]. Судова система з вирішення спорів у сфері ІВ до 30 червня 2020 р. була організована таким чином: справи про порушення прав ІВ віднесено до юрисдикції судів загальної юрисдикції та Верховного суду, справи про порушення прав промислової власності, що виникли внаслідок подання скарг на рішення Патентного відомства РП, було розглянуто Воєводським адміністративним судом у Варшаві та Вищим адміністративним судом, справи стосовно товарних знаків Співтовариства та промислових зразків Співтовариства розглядалися спеціально створеним 22-м відділенням Окружного суду у Варшаві - Судом з товарних знаків та промислових зразків Співтовариства ЄС.
Слід зазначити, що до 30 червня 2020 р. справи про заяву щодо визнання недійсним або відкликання права допускалися лише у Польському патентному відомстві. З іншого боку, зустрічний позов про визнання недійсним товарного знака та промислового зразка, який став підставою для нападу, розглядався в Окружному суді Варшави. Таким чином, виникла ситуація, коли між тими самими сторонами одночасно велося два розгляди, оскільки відповідач, бажаючи оскаржити дійсність закону, на якому ґрунтувався позов, був змушений порушити подальший розгляд. Роздробленість судової системи у справах у сфері ІВ не тільки не сприяла забезпеченню судового захисту прав ІВ, а й спричинила те, що цей захист не відповідав практичним потребам правовласників.
Суди з прав ІВ. [2-4]. Для цілей розгляду справ у сфері ІВ було виділено спеціальні організаційні підрозділи, повноваження яких буде обмежене лише справами у сфері «інтелектуальної власності». Ці підрозділи були створені в окружних судах у Гданську, Любліні, Познані та Варшаві, а також у апеляційних судах у Познані та Варшаві. Перелік справ, підвідомчих цим судам, посилається на ст. 2 пункт 8 Конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності від 14 липня 1967 року. Конвенцією про заснування ВОІВ інтелектуальною власністю визнані права на конкретні об'єкти (п. 8, ст. 2): «...інтелектуальна власність включає права, що відносяться до: літературних, художніх і наукових творів (охороняються авторським правом); виконавчої діяльності артистів, звукозапису, радіо- і телевізійних передач (охороняються як суміжні права); винаходів, наукових відкриттів, промислових зразків, товарних знаків (охороняються патентним правом і правом промислової власності), а також до захисту від недобросовісної конкуренції (охороняються відповідно до антимонопольного закону); а також усі інші права, що відносяться до інтелектуальної діяльності, у виробничій, науковій, літературній і художній галузях».
Такий перелік справ, переданих на вирішення судів з ІВ, означає, що ці суди будуть компетентні розглядати всі справи в галузі права промислової власності, авторського права і суміжних прав, а також розгляди, пов'язані з правами на нематеріальну власність, справ, пов'язаних з недобросовісною конкуренцією чи захистом особистих прав підприємців чи правовласників. Зміни також передбачають, що всі справи про ІВ підвищеного ступеня складності в технічній сфері, тобто справи стосовно програм для ЕОМ, комерційної таємниці технічного характеру, корисних моделей, винаходів, топографій інтегральних мікросхем, сортів рослин будуть розглядатися в спеціальному підрозділі, організованому при Окружному суді м. Варшави.
Слід зазначити, що поряд із виділенням вищезгаданих суди з ІВ, Суд ЄС з товарних знаків та Суд Співтовариства з промислових зразків припиняють своє існування, а їх повноваження були передані новостворе- ним судам, згаданим вище. Розгляд справ у судах з ІВ має бути покладено на суддів, які мають компетенцію та знання в галузі права ІВ (у т. ч. промислової) та боротьби з недобросовісною конкуренцією.
Положення ЦПК із внесеними змінами залишають за районними судами предметну юрисдикцію з питань ІВ (ст. 479.90 ЦПК). Відповідно до Постанови Міністра юстиції від 29 червня 2020 р. у наступних судах створено відділи ІВ:
- Окружний суд у Гданську розглядає справи, що перебувають у юрисдикції районних судів у Бидгощі, Ельблонзі, Кошаліні, Ольштині, Слупську, Торуні та Влоцлавеку;
- Окружний суд у Катовицях розглядає справи, що знаходяться в юрисдикції окружних судів у Бєльсь- ко-Бялі, Ченстохові, Глівицях, Кракові, Новому Сончі, Ополе, Рибнику та Тарнові;
- Окружний суд у Любліні розглядає справи, підсудні окружним судам у Кельці, Кросно, Перемишлі, Радомі, Жешуві, Седльці, Тарнобжезі та Замості;
- Окружний суд у Познані розглядає справи, що знаходяться в юрисдикції окружних судів у Гожуві- Велькопольському, Оленя-Гурі, Каліші, Коніні, Легниці, Лодзі, Серадзе, Щеціні, Свидниці, Вроцлаві та Зеле- на-Гурі;
- Окружний суд у Варшаві розглядає справи, підсудні районним судам у Білостоці, Ломжі, Остроленці, Петркуві-Трибунальському, Плоцьку, Сувалках та Варшаві-Празі у Варшаві.
Представництво. Нові правила також запроваджують зобов'язання замінити у судових розглядах в галузі ІВ, вартість якої буде вищою за 20 тис. злотих, адвоката, юрисконсульта та патентного повіреного. Це зобов'язання також поширюється на провадження у Верховному суді. Проте суд матиме право звільнити сторону (за заявою чи за посадою) від обов'язкового представництва у судовому процесі у ситуації, коли складність справи чи інші обставини не виправдовують обов'язкового представництва.
Конкретні правові інструменти. У рамках окремого провадження у сфері ІВ було запроваджено такі правові інструменти для забезпечення або отримання доказів:
- Заява про забезпечення доказів - цей захід може бути застосований як до порушення справи, так і в ході провадження до закриття провадження в суді першої інстанції. Воно може бути спрямоване не тільки підсудній, але й іншій особі, у розпорядженні якої знаходиться конкретний засіб доказування або може забезпечити його забезпечення. Зважаючи на те, що установа безпеки створює ризик отримання конфіденційної інформації, що має значення для конкуренції, суд зрештою визначає обсяг забезпечення та спосіб його використання. Для отримання забезпечення уповноважена сторона повинна буде обґрунтувати свою вимогу та продемонструвати законний інтерес у забезпеченні. Слід зазначити, нові правила запровадили досить широке розуміння поняття «правовий інтерес»: відсутність запитаного забезпечення унеможливлює або серйозно утруднене цитування або доказ важливих фактів, існує ризик знищення доказів, зволікання в отриманні доказів може унеможливити або надмірно утруднити досягнення мети збору доказів, з інших причин виникає потреба констатувати поточний стан справ.
- Заява про розкриття або видачу доказів - цей захід може бути застосований позивачем, який обґрунтував вимогу вимогою до відповідача оголошення або видачі доказів, які перебувають у його розпорядженні. Ухилення від виконання судового наказу про розкриття або видачу доказів або знищення доказів відповідачем з наступними наслідками: висновок суду про те, що факти, що підлягають встановленню цими доказами, вже встановлено, та зобов'язати відповідача відшкодувати витрати на всі процесуальні дії повністю або частково, незалежно від результату справи.
- Запит інформації - нові правила уніфікують правила т.зв. «Інформаційна вимога», яка досі регулювалася у різних правових актах. Відповідно до нових положень суд може до порушення справи про порушення або в ході розгляду до закінчення слухання справи в першій інстанції за заявою уповноваженої сторони, яка подала достовірні обставини, що свідчать про порушення, викликати порушника, надати інформацію про походження та мережі розповсюдження товарів чи послуг, якщо це необхідно для подання претензії. Запитуючи інформацію, яка має бути надана до початку провадження у справі про порушення, суд покладає на уповноважену сторону обов'язок порушити справу про порушення не пізніше одного місяця з дня виконання рішення про надання інформації.
Особливі види дій. У справах ІВ можна назвати такі види дій: взаємні у справах про порушення права на товарний знак або промисловий зразок допускається, якщо вона включає заяву про визнання недійсною або відкликання права охорони на товарний знак або включає заяву про визнання недійсним права на реєстрацію промислового зразка (поки можливо тільки Патентним відомством РП)), для встановлення того, чи не порушують дії, вжиті або плановані позивачем, патент, право на додаткову охорону, право на охорону товарного знака або право на реєстрацію, про визнання недійсним або анулювання права на охорону товарного знака або права на реєстрацію, визнання недійсним права на реєстрацію промислового зразка.
Підсумки змін. Закон передбачає набір 22 суддів, 22 помічників та 44 посадових осіб у районних судах, а також 4 суддів, 4 помічників та 8 посадових осіб в апеляційних судах. На думку Міністерства юстиції, така зміна необхідна, оскільки з'являються все більше судових позовів щодо авторського права та ІВ. Підсумовуючи, поправки до ЦПК запроваджується довгоочікуваний постулат підприємців, згідно з яким вирішення справ щодо ІВ має здійснюватися лише судами, підготовленими до цього за змістом та організацією, з одночасним використанням таких заходів правового захисту, які б полегшили реалізацію цих прав уповноваженими особами. Нові нормативні акти стандартизують низку заходів захисту, які раніше були відомі іншим нормативним актам, але через їхню розрізненість у правовій системі, тобто в авторському праві чи законодавстві про промислову власність, вони не використовувалися належним чином для забезпечення належного захисту правовласників. Тож у перелічених змінах слід бачити можливість вдосконалення судового провадження з предмету ІВ.
28 червня 2022 р. у Варшаві відбулася конференція «Два роки функціонування судів інтелектуальної власності в Польщі» (Dwa lata fUnkcjonowania Sadow Wlasnosci Intelektualnej w Polsce), присвячена дворічному функціонуванню судів з ІВ. [5]. У конференції взяли участь представники Міністерства юстиції, президент Патентного відомства, професора, які займаються питаннями ІВ, судді, які розглядають справи в судах ІВ, юрисконсульти, патентні повірені, а також представники асоціацій роботодавців. Дискусія була організована Патентним відомством РП у співпраці з Інститутом юстиції. Судді представили актуальну судову практику та позицію судів щодо спірних питань серед юристів-практиків, таких як друковані листи, надання інформації та забезпечення доказів, та розкрили специфіку своєї роботи у судах з ІВ. Дискусію також викликала запланована реформа загальної судової системи та пов'язана з цим побоювання ліквідації судів з ІВ. Однак запевнення були надані, зокрема, представником Міністерства юстиції про те, що суди не будуть закриті, і що розглядається питання збільшення кількості судів з ІВ. Відзначено, зокрема, добрі результати першого повного року роботи судів з ІВ та зростання кількості нових справ у поточному році. Два роки роботи спеціалізованих судів з ІВ виявились успішними. Середня тривалість судових розглядів становила 4,48 місяця 2020 року, коли норми почали діяти. Для порівняння, у 2021 році середня тривалість провадження у справі скоротилася до 4,18 місяця, а в першому кварталі цього року - до 3,2 місяці. Завдяки спеціалізації суддів відбулось значне прискорення розгляду справ. У першій інстанції по всій країні ухвалюють рішення понад десяток спеціалізованих суддів. За перший рік функціонування судів з ІВ у них було порушено 2746 справ, а лише за перший квартал поточного року - 1099 справ, що складає 40% минулорічного показника. Це також свідчить про до зростання довіри судів з ІВ. У 2021 році лише Варшавський суд отримав близько 1000 справ, швидкі терміни їх вирішення - близько 4 місяців - на думку учасників дискусії, підтвердили, що рішення про створення спеціалізованих судів з ІВ були кроком у правильному напрямку та сприяли професіоналізації судової влади. [5]. Президент Патентного відомства РП Едіта Дембі-Сівек також звернула увагу на цей аспект, наголосивши на взаємодоповнюваності діяльності Патентного відомства та ефективного функціонування судів з ІВ, що дозволяє ефективно захищати права ІВ, права власності у підприємців. Ситуація, коли сторони знають, що суддя, який розглядає спір, має досвід застосування правил у цій сфері, істотно підвищує рівень правової визначеності. Це також дозволяє формувати напрям юриспруденції та практики судового розгляду. Обговорювались також пропозиції щодо надання експертної технічної підтримки судам з ІВ, щоб прискорити розгляд та забезпечити однаковість рішень. Технічний експерт є ідеальним рішенням для поки що слабко функціонуючого інституту судових експертів. Зважаючи на те, що багато суддів ставляться до висновку судового експерта як до безперечного оракула, що має вирішальний вплив на результат спору, тому створення інституту технічних експертів має вирішальне значення для забезпечення належного функціонування спеціалізованих судів. [5,6]. Учасники конференції вернули особливу увагу на необхідність гармонізації практики судів з іВ, використання інституту підготовчого засідання, а також доступності ухвал судів з ІВ шляхом публікації їх знеособлених версій. Занадто великі відстані від місця проживання сторін до судів (яких на даний момент всього 5) у сьогоднішніх економічних реаліях змушують ставити питання про збільшення кількості судів з ІВ, наприклад у таких центрах як Вроцлав чи Краків. Це підтверджується також часом очікування слухання, особливо апеляційного розгляду, що становить близько року. Справи щодо ІВ - це найчастіше справи про порушення виключних прав, які необхідно вирішувати тут і зараз, а не за кілька років, коли уповноважена сторона - позивач зазнала таких величезних збитків, що навіть виграш їх не компенсує. Ще одним практичним питанням є робота секретаріатів судів, які у провадженні за заявами про захист часто припускаються помилок, що полягають у тому, що механічно зобов'язаним вручаються як заяви, так і рішення, у т. ч. рішення про відхилення таких заяв. У випадках, коли ці положення повинні бути вручені судовим приставом (наприклад, при накладенні арешту на товар), це відбувається не лише з порушенням правил, а й може призвести до труднощів у досягненні цілей забезпечення з погляду кредитора. Підсумовуючи, учасники конференції наголосили, що технологічний розвиток та залучення великих інвесторів до Польщі в галузі інновацій потребує ефективного та дієвого захисту ІВ, що гарантується судами з ІВ. [5]. Нові зміни до цивільного процесуального законодавства. [7]. 22 березня 2023 року Президент Республіки Польща підписав поправку до Цивільного процесуального кодексу, а 31 березня 2023 року акт був опублікований у Віснику законів Республіки Польща (пункт 614), який вносить структурні зміни в сферу надання тимчасової охорони у справах про ІВ. Закон набув чинності (переважно) через три місяці після опублікування, тобто 1 липня 2023 року. Кого він стосується? Поправка до Цивільно- процесуального кодексу (KPC) поширюється на всіх підприємців, які володіють правами ІВ, дійсними та діючими на території Польщі (включаючи торговельні марки ЄС та промислові зразки Співтовариства). Нові правила поширюються на ІВ як великих суб'єктів ринку, так і середніх чи малих підприємців. Приклади спорів щодо ІВ: копіювання або імітація продукту чи його упаковки, оманлива реклама, оманливе використання знаків, розповсюдження, відтворення, надання твору без згоди або перевищення ліцензії, онлайн-піратство, торгівля товарами, позначеними контрафактною торговою маркою, визначення авторства винаходу, використання чужого охоронюваного винаходу, копіювання бази даних. Положення про забезпечення позовів у справах ІВ. 1 липня 2023 року набули чинності положення поправки до Цивільного процесуального кодексу, які змінили правила подання заяв щодо забезпечення позовів у справах ІВ. На що слід звернути особливу увагу у зв'язку із змінами. Шестимісячний термін подання заяви на забезпечення. Принципова зміна у забезпечувальному провадженні, що відбулася відповідно до поправки до ЦПК, полягає у введенні шестимісячного строку для подання заяви про забезпечення вимог. Відповідно до ст. 755 § 2 3 ЦПК» з питань, перерахованих у ст. 479 89 суд відхиляє заяву про надання забезпечення, якщо її подано через 6 місяців з дня, коли стороні або учаснику процесу стало відомо про порушення його виключного права. Зазначені вище питання стосуються захисту авторських та суміжних прав, прав промислової власності та інших прав на нематеріальні активи (питання ІВ). До справ ІВ, передбачених положеннями (ст. 479 89 ЦПК), належать також питання, пов'язані з запобіганням і боротьбою з недобросовісною конкуренцією, захистом прав особистості тією мірою, як це стосується використання особистих прав з метою індивідуалізації, реклами або просування підприємця, товарів або послуг, а також захисту прав особи у зв'язку з науковою чи винахідницькою діяльністю. Введення жорсткого терміну подання заяви про забезпечення вимог викликає певні сумніви, оскільки негнучкість підходу у цьому питанні може не забезпечити достатній захист уповноваженої особи, не даючи їй достатньо часу для вжиття заходів, у цьому випадку підготувати та подати заяву. При цьому після закінчення зазначеного шестимісячного терміну спеціалізований суд з питань ІВ повинен відхилити заяву, діючи ex officio. Тому немає можливості взяти до уваги, наприклад, конкретні обставини тієї чи іншої справи та застосувати, наприклад, застереження про зловживання правами, навіть якщо для цього є явні підстави. З іншого боку, шестимісячний термін обчислюється від дня, коли стороні стало відомо про порушення її виключного права. Така форма регулювання означає, що вищезгадане відхилення судом заяви ex officio може виявитися скрутним. Варто звернути увагу на зміст положення ст. 736 § 1 ЦПК, яка не вимагає від сторони вказувати у заяві про забезпечення строк, що минув з дня, коли стороні стало відомо про порушення. Зрозуміло, відповідно до ст. 736 § 5 ЦПК, у заяві мають бути зазначені відомості про те, чи ведеться чи розпочато провадження про визнання виключного права недійсним, чи заяву про непоінформованість про таке провадження, але прямо вказувати не потрібно коли було порушено таке окреме провадження. Структура нового положення передбачає, що суд, який розглядає заяву про заборону, повинен визначити ex officio всі обставини, які дозволять йому оцінити, чи минуло шість місяців з дня, коли стороні стало відомо про порушення її виключного права. Варто наголосити, що застосування нової ст. 755 § 23 може лише визнати недійсним надання забезпечення, але не виключає можливості прийняття позову. У цьому випадку застосовуватимуться загальні положення про строки позовної давності та обов'язкові строки. Змагальний характер провадження щодо забезпечення позовів. [7]. Ще однією важливою зміною, яка набрала чинності з липня 2023 року в частині провадження у справах про забезпечення позовів, є запровадження принципу змагальності, тобто принципу, згідно з яким обидві сторони мають право висловлювати свою точку зору. На виконання ст. доповнено положення. 755 § 2 2 ЦПК, суд забезпечує після заслуховування зобов'язаної особи, за винятком випадків, коли необхідно негайно прийняти рішення за заявою. Це не стосується способів забезпечення, які повністю підлягають виконанню судового приставу або передбачають встановлення примусового управління над підприємством чи сільськогосподарським господарством або закладом, що входить до складу підприємства чи його частини чи частини сільськогосподарського підприємства. проведення. Нове становище, безумовно, позитивно вплине на хід забезпечувального провадження, забезпечивши зобов'язаній стороні можливість бути заслуханою та гармонізувавши підходи судів. Більше того, слід оцінити, що це добрий крок на шляху адаптації польських правил до тих, що діють в інших країнах ЄС. В обґрунтуванні проекту поправки вказується, що це положення є реакцією на несприятливе явище зловживання інститутом забезпечення вимог у випадках порушення прав ІВ, що, отже, може бути ефективним усуненням або суттєвим обмеженням конкуренції. Це є суттєвим порушенням загального принципу, за яким охоронне доручення видається без участі зобов'язаної сторони. Отже, нині у питаннях ІВ діє правило: прислухатися до зобов'язаної сторони. Єдиним винятком є ситуація, коли потрібний негайний дозвіл програми безпеки. Це нечітка фраза, яка залишає суду, що розглядає заяву про забезпечення, певну свободу в оцінці фактів, що становлять підставу заяви. Обґрунтованість позову та ймовірність визнання виключного права недійсним. [7]. Поправка до ЦПК від 9 березня 2023 року з 1 липня 2023 року також внесла нове положення щодо оцінки ймовірності пред'явлення позову у справах ІВ. Відповідно до нової доданої ст. 730 1 § 1 1 ЦПК з питань, зазначених у ст. 479 89 при оцінці обґрунтованості позову суд враховує ймовірність визнання виключного права недійсним в іншому провадженні. Ця обставина визначається на підставі інформації сторін, якщо вона не відома суду ex officio. Відповідно до поправок, уповноважена особа повинна зазначити у поданій заяві інформацію про наявність чи наявність провадження за визнанням виключного права недійсною, або включити заяву сторони чи учасника процесу про незнання такого провадження. Суд зобов'язаний перевірити, чи висока ймовірність визнання права недійсним у такій ситуації, і якщо так, відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Підсумовуючи зазначимо, що зміни у правилах охоронного провадження покликані сприяти зниженню кількості необґрунтованих заяв про забезпечення позовів щодо порушення прав ІВ. Водночас вони також введуть у судочинство важливий принцип змагальності, що може сприяти обмеженню часто надлишкового захисту, що надається позивачам у рамках забезпечення, та прискорить процес розгляду таких судових справ. Враховуючи вищевикладене, зміни, внесені до нормативних актів відповідно до поправки до ЦПК від 2023 року, слід визнати позитивними. Стандарти ЄС. Водночас, слід зазначити, що внесені нині до польського цивільного процесу зміни, які ставлять процесуальне рішення щодо надання забезпечення вимог у справах про ІВ залежно від оцінки стійкості виключного права, що підлягає примусовому виконанню, не є новаторським рішенням з європейської точки. зору. Наприклад, у Німеччині стандарт у цьому відношенні довгий час був набагато суворішим, оскільки, згідно з місцевою практикою, забезпечення вимог могло бути надано лише у разі, якщо дійсність виключного права була раніше підтверджена іншим рішенням (наприклад, рішенням заперечення або рішенням суду). Однак це зустріло негативну оцінку Суду Європейського Союзу, який у своєму рішенні від 28 квітня 2022 року (номер посилання C-44/21) чітко наголосив, що така судова практика встановлює вимогу, яка позбавляє будь-якої ефективності. (Ефект утиліти) статті. 9 розділ 1 літера (а) Директива 2004/48/EC Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2004 року про захист прав інтелектуальної власності. Отже, Суд підтвердив, що доти, доки виключне право залишається формально чинним, воно має користуватися повним обсягом захисту, гарантованим, зокрема, зазначеною директивою. У цьому світлі польське цивільно-процесуальне рішення відповідає стандарту, встановленому прецедентним правом ЄС. Статистика розгляду спорів. Нещодавно минуло 3 роки роботи судів ІВ в Польщі. Наведемо статистичні показники поточного стану розгляду спорів щодо прав ІВ (кількість справ в окружних судах у 1-му, 2-му і 3- му році) згідно даних 5 окружних судів Польщі. [8]. Варшава (1024, 1518, 1695), Катовіце (683, 891,1612), Познань (535, 810, 1126), Гданськ (299, 389, 448), Люблін (197, 295, 437). Як і в попередні два роки, найбільше справ було подано до Департаменту ІВ у Варшаві. Кількість справ у катовіцькому департаменті значно зросла. Такими темпами цілком можливо, що наступного року Департамент ІВ в Катовіце матиме найбільшу кількість справ. До того ж зі збільшенням кількості справ систематично збільшується кількість суддів. У перший рік був один суддя, у другий рік було двоє, а зараз є три судді у Департаменті ІВ в Катовіце. Варто зазначити, що як і в попередні роки, наведені цифри можуть не повністю відображати реальну кількість справ, що стосувалися, наприклад, авторських прав, торгових марок чи промислових зразків. При надходженні справи до відділу їй присвоюється умовне позначення, пов'язане з предметом справи. Часто справи заводять лише під одним знаком (навіть якщо вони стосуються кількох прав ІВ), залежно від суб'єктивного рішення судді. За третій рік роботи відділи ІВ стали більш охоче ділитися своїми судженнями. У системі правової інформації LEX можна знайти рішення майже всіх судів, однак рішень Любліна досі немає. Система правової інформації Legalis містить лише судові рішення з Варшави. [8]. Проблемні питання та виклики у сфері ІВ. 18-22 вересня 2023 р. у Цедзині під Кельце пройшов 42-й семінар патентних повірених університетів, присвячений питанням ІВ та методів управління нею. Семінар щорічно збирає найбільшу групу вчених, спеціалістів та практиків у Польщі, зокрема патентних повірених, які займаються охороною ІВ. У ході семінару обговорювалися найбільш злободенні теми сучасних викликів науці і практиці, такі як використання програм генеративного штучного інтелекту (Chat GPT). Зокрема, обговорювалися правові питання, пов'язані з охороною та використанням винаходів, корисних моделей, промислових зразків та товарних знаків, а також їх охороною відповідно до законодавства про авторське право. Предметом виступів та дискусій за участю суддів з ІВ, експертів Патентного відомства РП та вчених провідних академічних центрів Польщі стало питання функціонування судів з ІВ у Польщі та нещодавно ініційованої Єдиної патентної системи в Європейському Союзі. У ході семінару обговорювались також питання реформи законодавства ЄС про промислові зразки, порушення прав ІВ та захисту фармацевтичних винаходів, у тому числі на основі сертифікату додаткової охорони.
Україна. Вищий суд з питань інтелектуальної власності, або IP - суд - вищий спеціалізований суд у судовій системі України формально створений 29 вересня 2017 року. Відповідно до ст. 147 Закону «Про судоустрій і статус суддів» 13 лютого 2020 року здійснено державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи - Вищого суду з питань інтелектуальної власності (ІВ), про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5. У 2019 році Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» було визначено видатки на Вищий суд з питань ІВ, його апарат та здійснення правосуддя, а у 2020-му, призначено тимчасового виконувача обов'язки керівника апарату. Більше шести років тривають заходи стосовно забезпечення функціонування Вищого суду з питань ІВ та представництва такого суду як органу державної влади у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами. На жаль, в Україні в суперечках у сфері ІВ всі дороги ведуть... до Києва. А розглядати справи будуть судді, більшість яких не має спеціальної освіти у сфері ІВ. Довгий процес формування Вищого суду з питань ІВ загалом негативно впливає на стан розгляду справ у сфері ІВ та сферу правосуддя в цілому. Водночас, попри повномасштабне вторгнення рф в Україну суди продовжують працювати в штатному режимі, і завдяки дистанційному правосуддю також забезпечується можливість розгляду спорів у сфері ІВ онлайн, що, безперечно, сприяє здійсненню правосуддя в умовах війни.
З початком роботи Національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (ІР офісу) робота по запуску ІР суду значно активізувалась. Директорка ІР офісу д.ю.н. Олена Орлюк акцентує увагу на двох моментах. Перший - Звіт Європейської Комісії від 8 листопада 2023 року, яким констатовано значний прогрес сфери ІВ за останній рік, а також зазначено низку рекомендацій, які Україна має виконати на шляху до набуття повноправного членства в ЄС. Серед цих рекомендацій - запуск ІР-суду та розробка ефективних механізмів для боротьби з контрафактом і піратством. Другий момент: про пришвидшення процесу формування ІР-суду, посилення заходів боротьби з контрафактом та підвищення рівня захисту ІР-прав йшлося й під час нещодавнього дванадцятого засідання Українсько-Американської ради з торгівлі та інвестицій. На необхідності завершення процесу створення спеціалізованого ІР-суду Україні наголошують як в ЄС, так і США. Це зобов'язання, яке Україна має виконати. Найбільш оптимальним варіантом є завершити конкурс до ІР-суду, сформувати його стартовий склад. Створення ІР-суду засвідчить не лише іноземним інвесторам, а й національному бізнесу, що складні ІР-спори розглядатимуться спеціалізованими суддями, які зможуть кваліфіковано оцінювати надані сторонами докази й розбиратися в усіх обставинах справи. Водночас не слід покладати всю відповідальність за належний захист ІР-прав в Україні виключно на судову систему. Ключем для ефективного захисту стане запуск «захисної тріади»: ІР-суду, механізму апеляційного оскарження, а також альтернативних (позасудових) способів вирішення спорів. Директорка ІР офісу нагадала, що питання щодо передачі кримінальних проваджень в ІР-сфері до компетенції ІР-суду обговорювалося ще в 2019 році і залишилося відкритим. На її думку, такі кримінальні провадження треба також передавати до спеціалізованого суду. «Поки в Україні тривають процедури, пов 'язані з набуттям членства в ЄС, нам продовжать цілком справедливо дорікати контрафактом, підробками, піратством, порушенням ІР-прав в інтернеті. Тому нам треба вирішувати ці проблеми уже зараз», - переконана О. Орлюк. Необхідне удосконалення наявних механізмів захисту ІР-прав та розробці нових інструментів, які стимулюватимуть розвиток інноваційної економіки, сприятимуть розвиткові національного бізнесу та покращенню інвестиційного клімату країни, що в цілому має працювати на перемогу України та її відбудову. [10]. Розвиток співпраці між Касаційним господарським судом Верховного Суду та Судовим Інститутом ВОІВ. Інтеграцію української судової практики у сфері ІВ, навчання та обмін досвідом фахівців та спеціальні тренінгові програми для суддів нещодавно обговорили на зустрічі представників ІР офісу, Касаційного господарського суду Верховного Суду та Судового Інституту ВОІВ (WIPO Judicial Institute). Зустріч була присвячена поновленню і поглибленню співпраці, яка була перервана через повномасштабне російське вторгнення в Україну. Окрема увага була приділена таким темам: шляхи посилення співпраці між Верховним Судом та ВОІВ (зокрема, завершення процедур укладення Меморандуму між ВОІВ та ВС, який був у розробці до війни щодо доступу Верховного Суду до бази даних WIPO Lex та наповнення її українськими судовими справами); навчання кандидатів та запуск Вищого суду з питань ІВ в Україні, можливі інструменти його підтримки з боку ВОІВ; підтримка ВОІВ у забезпеченні підвищення кваліфікацій та навчанні суддів у сфері ІВ, доступ до чинних програм ВОІВ (зокрема курсів дистанційного навчання) та можлива розробка спеціалізованих програм для України; участь українських суддів у навчальних та просвітницьких заходах ВОІВ; використання Верховним Судом правової бази WIPO Lex (доступ до глобальної бази рішень юрисдикційних та судових органів з питань ІВ, відображення української практики та нормативно-правової бази в цьому сервісі); спеціалізовані тренінгові програми для суддів; участь у фахових вебінарах для суддів, на яких вони обговорюють теорію, практики та своє бачення останніх прецедентів. Така співпраця вкрай важлива для підвищення ефективності української системи захисту прав ІВ, - наголосила директорка ІР офісу д.ю.н. Олена Орлюк: «ІР офіс готовий долучитися до фасилітації та підтримки співпраці ВОІВ - Верховний Суд, надавати необхідну підтримку та посилювати можливості судової влади у навчанні та обміні даними. Для нас поновлення співпраці, тренінги і навчальні програми для суддів вкрай важливі. Ми обіцяємо докласти всіх зусиль зі свого боку і максимально включитись у розробку та розвиток навчальних та професійних програм підтримки для суду. Адже ефективна система захисту прав ІВ в Україні є невід'ємною складовою її інвестиційної привабливості у повоєнній відбудові та економічному розвитку».[11] ІР офіс зареєстрував офіційну електронну адресу в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС. Це суттєво прискорить та поліпшить взаємообмін процесуальними документами між Офісом, судами та іншими учасниками судових справ, в яких бере участь ІР офіс. Адже електронне судочинство - не лише економія часу та ресурсів, а й крок до європейських стандартів. Документарне судочинство давно неефективне, потребує значних людських та матеріальних ресурсів і часу. Тому долучення до системи е-суду є важливим кроком осучаснення ІР офісу. Це знизить людино-години, витрати на друк документів і призведе до суттєвої економії. Наступним кроком буде перехід відомства на участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції. Це дасть можливість ще більше знизити навантаження, оскільки час доїзду до суду і очікування на засідання буде заощаджено, наблизити українську судову систему та ІР офіс до європейських стандартів.
Висновки
спеціалізований суд інтелектуальна власність
Цифрова трансформація економіки та суспільства, поява новітніх технологій зробили важливою необхідність ефективного захисту прав ІВ. Створення та три роки функціонування спеціалізованих судів з ІВ в Республіці Польща довели свою Завдяки спеціалізації суддів відбулось значне прискорення розгляду справ та швидкі терміни їх вирішення - близько 4 місяців. Відбулося зростання довіри до судів з ІВ. Водночас, ще слабко функціонує інститут судових експертів. Тому створення інституту технічних експертів має вирішальне значення для забезпечення належного функціонування спеціалізованих судів з ІВ. Відзначається необхідність гармонізації практики судів з ІВ, використання інституту підготовчого засідання, а також доступності ухвал судів з ІВ шляхом публікації їх знеособлених версій. Ставиться питання про збільшення кількості судів з ІВ (зокрема, створення у Вроцлаві та Кракові), зменшення апеляційного розгляду справ,_що становить близько року.
Водночас, тривалий процес (понад шість років) формування Вищого суду з питань ІВ в Україні негативно впливає на стан розгляду справ у сфері ІВ та систему правосуддя в цілому. Однак, попри повномас- штабне вторгнення рф в Україну суди продовжують працювати в штатному режимі, забезпечуючи завдяки дистанційному правосуддю розгляд спорів у сфері ІВ онлайн. Це сприяє здійсненню правосуддя в умовах війни. З початком роботи Національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (іР офісу) робота по запуску ІР суду значно активізувалась. Ставиться завдання пришвидшити процес формування та запуску ІР-суду, запровадження е-судочинства. Ключем для ефективного захисту стане запуск «захисної тріади»: ІР-суду, механізму апеляційного оскарження, а також альтернативних (позасудових) методів вирішення спорів. Адже ефективна система захисту прав ІВ в Україні є невід'ємною складовою її інвестиційної привабливості у повоєнній відбудові та економічному розвитку держави.
Джерела
1. Андрощук Г. О., Дорошенко О. Ф. Кодифікація права промислової власності Польщі: аналіз основних положень нового законопроекту. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2022. № 4. С. 89-99.
2. Геннадій Андрощук Створення спеціалізованих судів у сфері інтелектуальної власності Польщі. URL: https://yur-gaze ta.com/publications/practice/zahist-mtelektualnoyi-vlasnosti-avtorske-pravo/stvorennya-specializovamh-sudiv-u-sferi-mtelektualnoyi- vlasnosti-polshchi.html
3. Геннадій Андрощук В Польщі інтелектуальною власністю займатимуться п'ять судів. URL: https://yur-gazeta.com/ golovna/v-polshchi-intelektualnoyu-vlasnistyu-zaymatimutsya-pyat-sudiv.html
4. Геннадій Андрощук Спеціалізовані суди з інтелектуальної власності: практика Польщі і України //Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 2. С. 33.
5. Dwa lata funkcjonowania Sadow Wlasnosci Intelektualnej w Polsce. URL: https://www.adwokatura.pl/konferencje-i-szkole nia/dwa-lata-funkcionowania-sadow-wlasnosci-intelektualnej-w-polsce/
6. Patrycja Rojek-Socha Eksperci pomoga scdziom od wlasnosci intelektualnej - MS szykuje zmiany. URL: https://www.prawo. pl/prawnicy-sady/sady-wlasnosci-intelektualnej-propozycje-zmian,516054.html
7. Przepisy o zabezpieczeniu roszczen w sprawach wlasnosci intelektualnej - zmiany od 1 lipca 2023 r. URL: https://www.tgc.eu/ publikacje/przepisy-o-zabezpieczeniu-roszczen-w-sprawach-wlasnosci-intelektualnej-zmiany-od-1-lipca-2023-r/
8. Urzad Patentowy Rzeczypospolitej Polskiej's Post. URL: https://pl.linkedin.com/posts/uprp_niedawno-min%C4%99%C5% 82y-3-lata-funkcjonowania-s%C4%85d%C3%B3w-activity-7107291440426201089-leW-?trk=public_profile_like_view
9. Seminarium Rzecznikow Patentowych Szkol Wyzszych. URL: https://kpsw.edu.pl/aktualnosci/seminarium-rzecznikow
10. Створення спеціалізованого ІР-суду - це зобов'язання, яке Україна має виконати, Олена Орлюк, очільниця ІР офісу. URL: https://ukrpatent.org/uk/news/main/stvorennia-spetsializovanoho-ip-sudu-20112023
11. Поновлення співпраці між Касаційним господарським судом Верховного Суду та Судовим Інститутом ВОІВ. URL: https://nipo.gov.ua/spivpratsia-khs-vs-sudovym-instytutom-wipo/
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Суть інтелектуальної власності - закріплених законом прав, які є результатом інтелектуальної діяльності в науковій, літературній, художній, промисловій галузях. Міжнародно-правові акти з питань інтелектуальної власності та державна система управління нею.
реферат [300,6 K], добавлен 11.10.2011Сутність інтелектуальної власності та види її порушень. Аналіз сучасного стану системи охорони інтелектуальної власності в Україні. Виявлення недоліків та проблем в законодавчій базі. Державна політика у сфері правової охорони інтелектуальної власності.
курсовая работа [222,8 K], добавлен 25.11.2012Договори про захист інтелектуальної власності. Глобальні договори системи охорони та міжнародні організації: всесвітня організація інтелектуальної власності, Європейська патентна організація. Визнання ролі України в розвитку міжнародної співпраці.
реферат [30,6 K], добавлен 23.12.2015Аналіз проблеми захисту інтелектуальної власності та шляхи їх подолання. Аналіз правових аспектів охорони інтелектуальної власності. Проблеми правового регулювання авторських та суміжних прав, характеристика основних напрямів подолання цих проблем.
статья [22,0 K], добавлен 19.09.2017Роль і значення інтелектуальної власності в суспільстві. Сучасний стан законодавчої бази в сфері інтелектуальної власності в Україні, його проблеми, співвідношення з правом власності на річ, перспективи розвитку та рекомендації щодо її вдосконалення.
реферат [47,6 K], добавлен 17.10.2009Поняття інтелектуальної власності. Загальні відомості про патентну інформацію та документацію. Відповідальність за порушення прав на об'єкти права інтелектуальної власності. Міжнародні договори, конвенції та угоди у сфері інтелектуальної власності.
учебное пособие [1,2 M], добавлен 12.12.2011Інноваційний розвиток, його роль та вплив на економічне зростання. Проблеми і перспективи розвитку системи охорони інтелектуальної власності України. Функціонування патентної системи. Структура державної системи правової охорони інтелектуальної власності.
реферат [93,4 K], добавлен 14.02.2013Право інтелектуальної власності в об'єктивному розумінні, його основні джерела та види. Ключові об'єкти та інститути права інтелектуальної власності. Суб’єктивні права інтелектуальної власності. Поняття і форми захисту права інтелектуальної власності.
презентация [304,2 K], добавлен 12.04.2014Філософсько-правовий аспект інтелектуальної власності в сучасному світі. Дослідження особливостей розвитку феномену постмодерну. Обґрунтування нових напрямів інтелектуальної власності. Сучасний етап розвитку інноваційних відносин в українській державі.
статья [31,6 K], добавлен 11.09.2017Інтелектуальна власність як юридична категорія та розвиток її як категорії права. Поняття права інтелектуальної власності. Законодавство України про інтелектуальну власність. Міжнародні нормативно-правові акти з питань інтелектуальної власності.
реферат [23,9 K], добавлен 30.10.2008Етапи становлення державної системи охорони інтелектуальної власності в Україні, її структура та установи. Ефективність захисту прав у сфері інтелектуальної власності. Міжнародні установи і законодавство з питань у сфері охорони промислової власності.
курсовая работа [60,8 K], добавлен 09.07.2009Поняття інтелектуальної власності, розвиток інтелектуальної власності в Україні. Поняття майнових і особистих немайнових прав автора. Способи використання об’єктів авторських прав. Поняття авторської винагороди. Розвиток міжнародної торгівлі ліцензіями.
контрольная работа [29,3 K], добавлен 18.11.2010Загальна характеристика інститутів інтелектуальної власності. Виявлення проблем, пов`язаних з набуттям, здійсненням, захистом та охороною даних прав. Методи вирішення проблем та вдосконалення законодавства України в сфері інтелектуальної власності.
курсовая работа [61,6 K], добавлен 12.09.2015Інститут інтелектуальної власності. Економіко-правовий зміст та структура інтелектуальної власності. Аналіз правотворення у сфері інтелектуального розвитку країни. Пріоритетні напрями оптимізації правового регулювання сфери інтелектуальної діяльності.
реферат [44,3 K], добавлен 27.09.2014Набуття та здійснення прав інтелектуальної власності. Право промислової власності (патентне право). Регулювання правовідносин у сфері інтелектуальної власності нормами цивільного, господарського та кримінально-процесуального законодавства України.
учебное пособие [54,1 K], добавлен 15.01.2012Аналіз правового регулювання договорів на розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Елементи ліцензійного договору, порядок його укладення і припинення. Види відповідальності за порушення майнових прав інтелектуальної власності в Україні.
дипломная работа [142,5 K], добавлен 11.01.2011Стадія ґенези права інтелектуальної власності. Розгалуження авторського права і промислової власності. Основні властивості інтелектуальної власності та її пріоритетне значення. Удосконалення системи патентного права. Поняття терміну "товарний знак".
реферат [23,2 K], добавлен 15.07.2009Методи та законодавча база захисту та запобігання порушенню прав інтелектуальної власності. Типові порушення авторського права та суміжних прав. Відстеження порушень прав інтелектуальної власності, форми та засоби їх захисту, визначення відповідальності.
реферат [432,6 K], добавлен 03.08.2009Розгляд особливостей цивільного, кримінального та адміністративно-правового способів охорони та захисту інтелектуальної власності згідно законодавства України. Порівняльна характеристика європейського і вітчизняного досвіду захисту авторських прав.
контрольная работа [40,5 K], добавлен 18.06.2011Основні поняття інтелектуальної власності. Правове регулювання відносин щодо об'єктів авторського права і суміжних прав. Правове регулювання відносин щодо об'єктів промислової власності. Передача та захист прав на об'єкти інтелектуальної власності.
книга [1,7 M], добавлен 02.12.2007