Етика технологічного суспільства, адміністративно-правові принципи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Етика технологічного суспільства, адміністративно-правові принципи

Лисенко Сергій Олексійович

доктор юридичних наук, професор,

заступник завідувач кафедри Національної безпеки

ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом», Україна

Анотація

Розглядається питання нової етики для сучасного технологічного суспільства, досліджуються адміністративно-правові наслідки за вчинки штучного інтелекту. Актуалізована необхідність адміністративно-правового регулювання персоналізації полягає в тому, щоб в найближчі десять років у кожної людини з'явилася можливість отримувати максимально кастомізований, спеціально виготовлений інформаційний продукт.

Ключові слова: технологічне суспільство, штучний інтелект, адміністративно-правові принципи

Питання нової етики для сучасного технологічного суспільства стоїть давно. І якщо щодо відповідальності людини за рішення, прийняті алгоритмами, все відносно зрозуміло, то адміністративно-правові наслідки за вчинки штучного інтелекту, прийняті без дозволу людини та шкідливі людям, залишаються наріжним каменем для правознавців. Ще гіршим залишається розуміння щодо адміністрування поведінки людей за допомогою штучного інтелекту заради розвитку суспільства.

На сьогоднішній день питання, що найбільш обговорюється в контексті етики поведінки в сучасному технологічному суспільстві, -- це надані особисті та біометричні дані. У липні 2020 року IBM зняли з ринку всю лінію продуктів для розпізнавання обличь. Справа в тому, що протягом 2016-2018 років фахівці виявили, що більшість комерційних продуктів у розпізнаванні осіб, які поставлялися найбільшими розробниками, включаючи IBM, мали різний рівень помилки. Так розпізнавання білих чоловіків мало менше похибок, ніж рівень помилки для темношкірих жінок. Достовірність впізнавання білих чоловіків становила понад 97%, а темношкірих жінок - від 65 до 80% [1].

Стало зрозумілим, що такі алгоритми вбудовані в правоохоронну систему, можуть недостовірно підозрювати темношкірих жінок в різних правопорушеннях. Щоб виправити таку проблему, компанія IBM на початку 2019 виклала на загальний огляд набір даних, заснований на публічно ліцензованих зображеннях мільйона осіб. Було встановлено, що стандартні навчальні датасети включили близько 2 тисяч фотографій осіб, і понад 70% з них -- білі чоловіки. Виходить, що коли навчання штучного інтелекту відбувається на некоректному наборі даних, то хоч би який хороший алгоритм не був, він все одно приходитиме до помилкових висновків. В такому разі перед розробниками постало питання розробки типових адміністративно-правових принципів створення алгоритмів навчання та використання штучного інтелекту.

Важливий адміністративно-правовий аспект будь-якого використання штучного інтелекту полягає у нормативному закріпленні принципу, що штучний доповнює людський інтелект, а не замінює його. Тобто кінцеве рішення, яке має правові наслідки, завжди має прийматися людиною.

У контексті етики використання штучного інтелекту можна навести кілька прикладів із хмарними сервісами для ЗМІ та маркетологів. Наприклад, було внормовано, що IBM Personality Insights, IBM Watson Advertising та IBM Watson Media призначались для залучення аудиторії онлайн за рахунок персоналізації контентної або продуктової пропозиції, а також в залежності від настрою споживача [2].

Мета адміністративно-правового регулювання персоналізації полягає в тому, щоб в найближчі десять років у кожної людини з'явилася можливість отримувати максимально кастомізований, спеціально виготовлений інформаційний продукт. Для цього, адміністративно-правовим шляхом, штучний інтелект необхідно розділити між рекомендаційними алгоритмами та всім виробничим ланцюжком. Нормативний регламент забезпечить, щоб продукт чи послуга були доступні особі в той момент, коли вона зробить відповідний запит, а не дратувати користувачів.

Новим перебігом адміністративно-правового регулювання штучного інтелекту є нейросимволічність. Наприклад, IBM створює ресурси, здатні навчатися за принципом навчання дітей, тобто в основі алгоритму лежатиме механізм когнітивної поведінки дитини. Таку наукову програму адмініструє Управління перспективних досліджень проектів міністерства оборони США [3].

Ця організація зробила внесок у розвиток величезної кількості технологій. Наприклад, Інтернет або системи автоматичного перекладу виникли як проекти Управління, а тепер вони лежать в основі технологічного світу. Навіть коли перспективні технології розробляються урядом, вони завдяки адміністративно - правовим нормам можуть мати як цивільне, так і військове застосування. Організації не можуть повністю обмежити використання своїх технологій у військових цілях. Наприклад, запатентовані розробки можна впровадити громадським закладам. Нормативні обмеження застосування технологій накладають уряди або самі власники технологій.

С точки зору етики важливо розробити адміністративно-правові заходи контролю над рухом передових технологій із гарантією їх використання за призначенням так, щоб воно не суперечило інтересам національної безпеки, пріоритетам зовнішньої політики чи суспільним цінностям. Для розвитку етики штучного інтелекту важливо підтримувати університетські дослідження, це допомагає знаходити вирішення нагальних проблем, які потім використовуються у широкому спектрі технологій.

Інша сторона адміністративно-правового регулювання етики штучного інтелекту має призводити до скорочення робочих місць. Ринок праці вирішує безліч управлінських та економічних завдань, які вимагають включення штучного інтелекту в сам процес.

На Всесвітньому економічному форумі в Давосі в січні 2018 засновник Alibaba Group Джек Ма попередив про настання адміністративно-правових наслідків, до яких призведе стрімкий розвиток технологій. Мільярдер також висловився про те, що не дотримання етики в нових технологіях та штучному інтелекті ризикує викликати безліч соціальних проблем. На його думку роботи та штучний інтелект у майбутньому знищать безліч професій та позбавлять людей робочих місць [4].

Джек Ма впевнений, що будь-який бізнес, не пов'язаний із інтернетом, у майбутньому може постраждати. Він також нагадав, що 15 років тому він уже попереджав про негативний вплив інтернет-торгівлі на традиційний бізнес. Також він зазначив, що розвиток роботів та штучного інтелекту необхідний для обробки великого обсягу даних, з яким людина не в змозі впоратися. При цьому машини не повинні замінювати людей. Потрібно створити такий адміністративно-правовий механізм, який дозволить їм займатися лише тим, що не можуть робити люди. Це зробило б технології партнером людини, а не її конкурентом [4].

Використання штучного інтелекту в правоохоронній системі не є новим етичним питанням на сьогодні. Наприклад, німецькі прокурори давно адміністративно-правовим шляхом запровадили використання технологій штучного інтелекту, таких як розпізнавання зображень та цифрову судову експертизу, для підвищення швидкості та точності обробки справ [5].

Регламент вимагав прийняття будь-яких рішень так, щоб машина ідентифікувала та видаляла вміст матеріалів справи, що не мали відношення до злочину. При цьому, вся цінна інформація залишалась збереженою. Машина також перетворювала складну, постійно мінливулюдську мову на стандартний математичний або геометричний формат, зрозумілий комп'ютеру. суспільство штучний інтелект

Додатково повідомлялося, що на початку грудня на 37-му пленарному засіданні Європейської комісії з ефективності правосуддя Ради Європи було прийнято низку адміністративно-правових документів у сфері цифровізації правосуддя [6].

Зараз, штучний інтелект у масовій свідомості асоціюється зі споживчими додатками, віртуальними асистентами та з аналітичними системами соціальних мереж. Етика поведінки в цьому напрямку склалася мама по собі, тому що саме з цим люди стикаються насамперед. Для завдань адміністративно-правового регулювання етики сучасного технологічного суспільства алгоритми штучного інтелекту це передусім цінний інструмент для оптимізації відносин.

Тому, на думку автора, важливо керуватися трьома основними принципами етики в питаннях адміністрування штучного інтелекту та використання даних. При цьому зазначені принципи мають лягти в основу всіх адміністративно-правових норм у цій сфері.

1. Безумовна корисність суспільству. Алгоритми глибоко вбудовуються у державні органи та у кожен бізнес і операційний процес, наприклад, роботизація адміністративних та інших послуг.

2. Чітке право власності. Дані належать тому, хто створив їх. Дотримання авторських прав не дозволяє нікому, крім власника, не надавати доступу до даних, які він зберігає та обробляє, включаючи уряд будь-якої країни. Винятком може бути лише судове розпорядження, видане у відповідні й юрисдикції.

3. Обов'язкова публічність даних. Організації використовують дані, які є загальнодоступними в силу закону або договору між суб'єктом персональних даних та тим, хто їх обробляє.

Для того, щоб відповідати цим принципам, адміністративно-правові норми повинні вимагати від нового проекту у галузі штучного інтелекту проходження схвалення комітету етики, до якого входитимуть як технологічні фахівці, так і юристи, експерти з психології та етики.

Список використаних джерел:

[1] Генеральний директор IBM Арвінд Крішна.https://www.ibm.com/blogs/policy/facial- recognition-susset-racial-justice-reforms/;

[2] Watson Personality Insights on Cloud Pak for Data as a Service. https://dataplatform.cloud.ibm.com/docs/content/svc-welcome/personality- insights.html;

[3] https://www.ibm.com/us-en/;

[4] Джек Ма. "Alibaba. The house that Jack Ma built"2016. K.Fund;

[5] Актуальні питання судової експертології, криміналістики та кримінального процесу. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 5 листопада 2019 року;

[6] The CEPEJ report containing the figures on the efficiency of the functioning of judicial systems in Europe has been published https://www.coe.int/en/web/cepej/home/- /asset_publisher/CO8SnxIjXPeD/.

Размещено на Allbest.ru