Захист персональних даних в Україні і в Угорщині: порівняльний аналіз
Сучасний стан законодавчого забезпечення захисту персональних даних в Україні та Угорщині. Порівняльний аналіз нормативно-правового регулювання та оцінка ефективності заходів, спрямованих на забезпечення приватності громадян в Україні та Угорщині.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.09.2024 |
| Размер файла | 50,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Київський інститут права НАН України
ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ В УКРАЇНІ І В УГОРЩИНІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ
Ірина Миколаївна Журавльова, аспірантка
Постановка проблеми
В епоху цифрових трансформацій і стрімкого розвитку технологій захисту персональних даних (далі - ЗПД) стає важливим завданням, ніж коли-небудь раніше. Інформаційні технології проникають у всі сфери нашого життя, від економіки та медицини до освіти та соціального взаємодії. У цьому контексті питання захисту особистих даних набуває особливої актуальності.
Ця стаття присвячена аналізу системи ЗПД в Україні та її порівнянню з аналогічною системою в Угорщині. Україна, враховуючи свій європейський курс, вдосконалює законодавство та практику забезпечення конфіденційності громадян. З іншого боку, Угорщина, яка також прагне відповідати європейським стандартам, розвиває свою систему захисту персональних даних, ставлячи перед собою ті самі виклики.
Формулювання мети статті
Мета статті - розширити розуміння питань, пов'язаних із реалізацією різноаспектних механізмів забезпечення ЗПД, на прикладі порівняння сучасних аспектів захисту персональних даних в Україні та Угорщині.
У цьому контексті дослідження, які висвітлені в даній статті, відповідно зводяться до реалізації комплексного аналізу та вирішення таких завдань, як:
- висвітлення сучасного стану законодавчого забезпечення захисту персональних даних в обох країнах;
- виокремлення спільних і відмінних рис у межах надання характеристики механізмів системно-нормативного ЗПД для обох розглянутих країн;
- визначення перспективи подальшого розвитку.
Відповідно в межах проведеного дослідження порівняльний аналіз аспектів забезпечення захисту персональних даних на прикладі розгляду України та Угорщини є ключовим етапом у розумінні та вдосконаленні механізмів захисту персональної інформації в умовах сучасного інформаційного суспільства.
Аналіз останніх досліджень та публікацій
У1 розглядається правове регулювання ЗПД в Угорщині. Зокрема, авторським колективом цієї праці аналізуються такі аспекти:
- визначення персональних даних;
- принципи обробки персональних даних;
- права суб'єктів персональних даних;
- обов'язки операторів персональних даних і механізми забезпечення виконання законодавства.
Автори цієї праці відмічають такі суперечності та проблеми:
- Суперечності: з одного боку, угорське законодавство про ЗПД базується на принципах, визначених Регламентом про захист даних (GDPR). З другого боку, угорське законодавство містить деякі відмінності від GDPR, наприклад, більш широке визначення персональних даних.
- Виявлена проблема: необхідність гармонізації угорського законодавства про ЗПДз GDPR.
Ця проблема пов'язана із тим, що Угорське законодавство про ЗПД базується на принципах, визначених GDPR. Однак угорське законодавство містить деякі відмінності від GDPR, наприклад, більш широке визначення персональних даних.
Відповідно зазначимо, що гармонізація угорського законодавства про ЗПД з GDPR передбачає комплексне узгодження угорського законодавства з вимогами GDPR, зокрема, щодо визначення персональних даних.
Авторським колективом праці2 розглянуто питання щодо діяльності Угорського органу з питань захисту даних (NAIH). Автори цієї праці аналізують такі аспекти, як структура NAIH, його компетенції та роль у забезпеченні дотримання законодавства про ЗПД в Угорщині. Автори цієї праці відмічають такі суперечності та проблеми:
- Протиріччя: з одного боку, Угорський орган з питань захисту даних (NAIH) відіграє важливу роль у забезпеченні дотримання законодавства про ЗПД в Угорщині. З другого боку, NAIH має обмежені ресурси і не завжди може ефективно виконувати свої функції.
- Виявлена проблема: необхідність посилення ресурсного забезпечення NAIH.
Аналізуючи цю працю, відмітимо, що, з одного боку, Угорський орган з питань захисту даних (NAIH) відіграє важливу роль у забезпеченні дотримання законодавства про ЗПД в Угорщині. NAIH має широкі повноваження, включаючи право проводити розслідування, накладати штрафи та приймати інші заходи для забезпечення дотримання законодавства.
З іншого боку, NAIH має обмежені ресурси й не завжди може ефективно виконувати свої функції. Це пов'язано з тим, що NAIH є невеликим органом з порівняно невеликим штатом співробітників.
Для вирішення цієї суперечності необхідно посилити ресурсне забезпечення NAIH. Це можна зробити шляхом:
- Збільшення штату співробітників NAIH. Це дасть змогу NAIH ефективно виконувати свої функції, зокрема, проводити більше розслідувань та накладати більше штрафів.
- Підвищення фінансування NAIH. Це дасть змогу NAIH закуповувати необхідне обладнання та програмне забезпечення для ефективної роботи.
Відповідно автори цієї праці наголошують на потребі посилення ресурсного забезпечення NAIH. Це передбачає надання NAIH додаткових фінансових ресурсів і кадрового потенціалу, необхідних для ефективного виконання його функцій.
Авторським колективом праці аналізується вплив Регламенту про захист даних (GDPR) на законодавство про ЗПД в Угорщині. Автори розглядають такі аспекти, як гармонізація законодавства Угорщини з GDPR, зміни, внесені до законодавства Угорщини внаслідок застосування GDPR, та судова практика у сфері захисту персональних даних в Угорщині. Автори цієї праці відмічають такі суперечності та проблеми:
- Протиріччя: з одного боку, впровадження GDPR в Угорщині призвело до підвищення рівня захисту персональних даних у країні. З другого боку, впровадження GDPR також призвело до певних проблем, таких як збільшення бюрократичного навантаження на бізнес і зростання кількості скарг на порушення законодавства про захист персональних даних.
- Виявлена проблема: необхідність пошуку балансу між підвищенням рівня захисту персональних даних і мінімізацією негативних наслідків впровадження GDPR.
Автори праці4 зазначають, що NAIH є ефективним органом, який забезпечує дотримання законодавства про ЗПД в Угорщині. Однак згідно з поглядами авторського колективу праці5 NAIH має обмежені ресурси, які необхідно посилити.
Автори праці6 зазначають, що впровадження GDPR в Угорщині сприяло підвищенню рівня захисту персональних даних у країні. Однак впровадження GDPR також призвело до певних проблем, таких як збільшення бюрократичного навантаження на бізнес і зростання кількості скарг на порушення законодавства про захист персональних даних.
У праці7 відмічається, що Угорщина розвиває свою систему захисту персональних даних, керуючись не лише внутрішніми потребами, а й стандартами Європейського Союзу: Угорщина має власний Закон про захист персональних даних, але він також відзеркалює багато положень GDPR.
У праці8 відмічається, що Угорщина забезпечує високий рівень захисту персональних даних своїх громадян, дотримуючись при цьому міжнародних стандартів і потреб економіки та суспільства.
У праці9 відмічається, що ЗПД є важливим аспектом прав людини в цифрову епоху. Відповідно10 персональні дані є цінним активом, який може бути використаний для різних цілей, як законних, так і незаконних. У зв'язку з цим важливо захищати персональні дані від несанкціонованого доступу, використання, поширення та знищення.
Стосовно аналізу Закону України «Про захист персональних даних»11 відмітимо, що в12 вказується, що цей закон відповідає основним принципам і нормам Європейського регламенту про захист даних (GDPR), однак у ньому також міститься ряд суперечностей.
Згідно з13 однією із найбільш суттєвих суперечностей є відсутність чіткого визначення поняття «персональні дані»: «Закон визначає персональні дані як будь-яку інформацію про фізичну особу, яка ідентифікує її або може бути використана для її ідентифікації. Однак це визначення є занадто широким і не дає чіткого розуміння того, які дані підпадають під дію Закону. Наприклад, Закон не визначає, чи підпадають під його дію такі дані, як IP-адреси, метадані, ідентифікатори пристроїв, біометричні дані та інші дані, які можуть бути використані для ідентифікації особи. Це призводить до невизначеності та може призвести до того, що деякі суб'єкти господарювання не будуть дотримуватися вимог Закону при обробці таких даних».
Згідно з14 протиріччям у Законі України «Про ЗПД» є відсутність чітких вимог до суб'єктів господарювання щодо отримання згоди суб'єкта персональних даних на обробку його даних. Закон вимагає, щоб суб'єкт господарювання отримав згоду суб'єкта персональних даних на обробку його даних, якщо така обробка не є необхідною для виконання договору або для дотримання вимог закону. Однак Закон не визначає, що таке «згода» і як вона має бути отримана.
Вирішення цієї суперечності вимагає гармонізації українського законодавства з GDPR.
Згідно з15 гармонізація Закону України «Про ЗПД» з GDPR є необхідним кроком для забезпечення належного захисту персональних даних в Україні.
Згідно з16 гармонізація Закону України «Про захист персональних даних» з GDPR є непростим завданням, але воно є необхідним. GDPR є найсучаснішим нормативно-правовим актом у сфері захисту даних, і його гармонізація з українським законодавством дасть змогу підвищити рівень захисту персональних даних в Україні.
Отже, аналіз системи захисту персональних даних в Україні та її порівнянню з аналогічною системою в Угорщині в межах розкриття засад гармонізації їх законодавчих нормативів з GDPR є актуальним завданням, яке потребує комплексного підходу. Необхідно враховувати як особливості українського та угорського законодавства, так і вимоги GDPR. Гармонізація має здійснюватися з урахуванням інтересів суб'єктів персональних даних, суб'єктів господарювання та держави.
Викладення основного матеріалу дослідження. У процесі аналізу було виявлено, що діючі в Угорщині та Україні законодавчі акти, що регулюють питання, які пов'язані із забезпеченням ЗПД, частково схожі між собою і передбачають дотримання операторами персональних даних таких принципів обробки персональних даних, як: законність, справедливість, прозорість, обмеження мети, мінімізація даних, точність, цілісність і конфіденційність, обмеження зберігання, право доступу, право на виправлення, право на видалення, право на обмеження обробки, право на оскарження обробки, право на перенесення даних. Поряд з тим між законодавчими нормами обох країн є деякі відмінності17. Так, в угорських нормативно-законодавчих актах окреслюється більш широке визначення персональних даних, ніж українських. В Угорщині на законодавчому рівні передбачається більш жорсткі вимоги до повідомлення про порушення безпеки персональних даних та відповідно передбачено більш широкий спектр технічних заходів захисту персональних даних, ніж в Україні.
даних таблиці 1 видно, що, незважаючи на деякі відмінності в деталях, Угорщина та Україна демонструють високий рівень узгодженості у сфері захисту персональних даних, що відображає їхнє прагнення відповідати міжнародним стандартам і забезпечити конфіденційність громадянської інформації.
Відповідно1-16 наукові погляди про порушені проблеми переважно сходяться в таких аспектах:
- Г армонізація угорського законодавства з GDPR є важливою для забезпечення належного рівня захисту персональних даних в Угорщині. Це дасть змогу Угорщині:
* повністю відповідати вимогам GDPR, що є обов'язковим для всіх країн - членів ЄС;
* забезпечити більш високий рівень захисту персональних даних для громадян Угорщини.
- Спростити дотримання законодавства про ЗПД для бізнесу.
- Посилення ресурсного забезпечення NAIH є необхідним для підвищення ефективності діяльності органу в забезпеченні дотримання законодавства про захист персональних даних. Це дасть змогу NAIH:
* проводити більше розслідувань і накладати більше штрафів;
* розробляти та впроваджувати ефективніші заходи з підвищення рівня обізнаності громадян про їхні права та обов'язки у сфері захисту персональних даних.
- Співпрацювати з іншими органами з питань захисту персональних даних у Європейському Союзі та в усьому світі.
- Впровадження GDPR в Угорщині сприяло підвищенню рівня захисту персональних даних у країні. Однак впровадження GDPR також призвело до певних проблем, таких як:
* збільшення бюрократичного навантаження на бізнес;
* зростання кількості скарг на порушення законодавства про захист персональних даних.
Ці проблеми необхідно вирішувати для забезпечення ефективного захисту персональних даних в Угорщині.
У таблиці 1 наведено результати комплексного критеріального порівняння ЗПД в Угорщині та Україні.
Таблиця 1
Результати комплексного критеріального порівняння захисту персональних даних в Угорщині та Україні
|
Критерій |
Угорщина |
Україна |
|
|
Законодавчий акт |
Закон про ЗПД від 2018 року |
Закон України про ЗПД від 2010 року |
|
|
Визначення персональних даних |
Будь-яка інформація про фізичну особу, яка може бути використана для її ідентифікації |
Будь-яка інформація про фізичну особу, за допомогою якої можна її ідентифікувати, прямо або опосередковано |
|
|
Загальні принципи обробки персональних даних |
Законність, справедливість, прозорість, обмеження мети, мінімізація даних, точність, актуальність, цілісність та конфіденційність, обмеження зберігання, право доступу, виправлення, видалення, обмеження обробки, оскарження обробки, перенесення |
Законність, справедливість, прозорість, обмеження мети, мінімізація даних, точність, актуальність, цілісність та конфіденційність, обмеження зберігання, право доступу, виправлення, видалення, обмеження обробки, оскарження обробки, перенесення |
|
|
Повідомлення про порушення безпеки персональних даних |
Оператор зобов'язаний повідомити Угорську національну комісію з питань захисту даних (NAIH) протягом 72 годин після того, як він дізнався про порушення |
Оператор зобов'язаний повідомити Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини протягом 24 годин після того, як він дізнався про порушення |
|
|
Передача персональних даних до третіх країн |
Дозволяється, якщо країна, до якої передаються дані, забезпечує достатній рівень захисту персональних даних |
Дозволяється, якщо країна, до якої передаються дані, визнана Європейською комісією як країна, яка забезпечує достатній рівень захисту персональних даних |
Складено автором на основі1-16
Також доцільно відмітити, що гармонізація угорського законодавства про ЗПД з GDPR є важливою для забезпечення належного рівня захисту персональних даних в Угорщині. Це дасть змогу Угорщині:
- Повністю відповідати вимогам GDPR, що є обов'язковим для всіх країн - членів ЄС.
- Забезпечити більш високий рівень захисту персональних даних для громадян Угорщини.
- Спростити дотримання законодавства про ЗПД для бізнесу.
При гармонізації угорського законодавства про ЗПД з GDPR слід звернути увагу на такі аспекти:
- визначення персональних даних. Угорське законодавство визначає персональні дані як будь-яку інформацію про фізичну особу, яка може бути ідентифікована прямо або опосередковано. GDPR визначає персональні дані як будь-яку інформацію про ідентифіковану або ідентифіковану фізичну особу. Угорське визначення персональних даних є більш широким, ніж визначення GDPR. Це може призвести до того, що в Угорщині більш широкий спектр інформації буде вважатися персональними даними, що може мати наслідки для бізнесу та громадян;
- права суб'єктів персональних даних. GDPR надає суб'єктам персональних даних широкий спектр прав, таких як право на доступ до своїх персональних даних, право на виправлення своїх персональних даних, право на видалення своїх персональних даних та право на перенос своїх персональних даних. Угорське законодавство також надає суб'єктам персональних даних певні права, але ці права не є такими ж широкими, як права, передбачені GDPR. Гармонізація угорського законодавства з GDPR у сфері прав суб'єктів персональних даних дасть змогу забезпечити більш ефективний захист прав громадян Угорщини;
- обов'язки операторів персональних даних. GDPR встановлює для операторів персональних даних широкий спектр обов'язків, таких як обов'язок інформувати суб'єктів персональних даних про обробку їх персональних даних, обов'язок отримувати згоду суб'єктів персональних даних на обробку їх персональних даних та обов'язок забезпечувати безпеку персональних даних. Угорське законодавство також встановлює для операторів персональних даних певні обов'язки, але ці обов'язки не є такими ж широкими, як обов'язки, передбачені GDPR. Гармонізація угорського законодавства з GDPR у сфері обов'язків операторів персональних даних дасть змогу підвищити рівень захисту персональних даних, оброблюваних в Угорщині.
Відповідно гармонізація угорського законодавства про ЗПДз GDPR може бути здійснена шляхом:
- прийняття нового закону про захист персональних даних, який повністю відповідатиме вимогам GDPR. Цей шлях є найбільш радикальним, але він дасть змогу забезпечити повну гармонізацію законодавства з gDpR;
- внесення змін до чинного закону про захист персональних даних, щоб узгодити його з вимогами GDPR. Цей шлях є менш радикальним, але він може бути більш тривалим і складним;
- комбінації перших двох шляхів. Цей шлях може бути найоптимальнішим, оскільки він дасть змогу забезпечити повну гармонізацію законодавства з GDPR з мінімальними витратами і порушеннями.
Загалом, наукові погляди про порушені проблеми в основному сходяться в тому, що гармонізація угорського законодавства з GDPR і посилення ресурсного забезпечення NAIH є важливими кроками для забезпечення належного рівня захисту персональних даних в Угорщині. Однак ці заходи не вирішують всіх проблем, пов'язаних із захистом персональних даних в Угорщині. Для забезпечення ефективного захисту персональних даних необхідно також вирішити такі проблеми, як:
- прозорість і підзвітність операторів персональних даних. Оператори персональних даних повинні бути більш прозорими щодо того, як вони обробляють персональні дані, та підзвітними перед суб'єктами персональних даних;
- обов'язкове навчання і підвищення обізнаності суб'єктів персональних даних про їхні права та обов'язки. Суб'єкти персональних даних повинні бути краще поінформовані про їхні права та обов'язки у сфері захисту персональних даних;
- розвиток культури захисту персональних даних у суспільстві. Необхідно розвивати культуру захисту персональних даних у суспільстві, щоб підвищити обізнаність громадян про важливість захисту персональних даних.
У таблиці 2 наведено результати комплексного критеріального аналізу аспектів ефективності контролю та виконання законодавства в межах забезпечення захисту персональних даних в Угорщині та Україні.
Таблиця 2
Результати комплексного критеріального аналізу аспектів ефективності контролю та виконання законодавства в межах забезпечення захисту персональних даних в Угорщині та Україні
|
Критерій |
Україна |
Угорщина |
|
|
Наявність регуляторного органу |
Національне агентство з питань захисту персональних даних |
Національний офіс захисту інформації та свободи інформації |
|
|
Рівень санкцій за порушення |
Високий рівень штрафів, що визначено законом |
Серйозні штрафи, пропорційні величині порушення |
|
|
Прозорість і доступність інформації |
Регулярна публікація звітів та інформації про порушення |
Система відкритості діяльності регулятора та публікація статистики |
Складено автором на основі
Згідно з даними таблиці 2 наочно видно, що:
- Україна і Угорщина визначають свої регуляторні органи для контролю за дотриманням законодавства щодо захисту персональних даних. Україна оперує через Національне агентство з питань захисту персональних даних, тоді як Угорщина має Національний офіс захисту інформації та свободи інформації. Це свідчить про ретельний підхід обох країн до контролю та нагляду за обробкою персональних даних;
- у питанні санкцій за порушення законодавства обидві країни приділяють значну увагу введенню ефективних заходів. Україна визначає високий рівень штрафів, установлених законом, що створює значний тиск на суб'єкти обробки даних. Угорщина використовує серйозні штрафи, пропорційні величині порушення, що допомагає забезпечити справедливість і пропорційність заходів, застосованих за порушення;
- обидві країни акцентують на прозорості та доступності інформації щодо захисту персональних даних. Україна практикує регулярну публікацію звітів та інформації про порушення, що сприяє відкритості діяльності та інформує громадськість. Угорщина, своєю чергою, підтримує систему відкритості діяльності регулятора та регулярно публікує статистику, що забезпечує доступність інформації для широкого кола зацікавлених сторін.
Наведені в таблиці 2 дані свідчать про те, що як Україна, так і Угорщина, визнають важливість ефективного контролю та виконання законодавства щодо захисту персональних даних. Наявність регуляторів, установлення санкцій і акцент на прозорості вказують на високий ступінь відповідальності обох країн у забезпеченні конфіденційності та прав громадян на захист їхніх персональних даних.
Нині Україна зосереджується на вдосконаленні законодавства та контролю, тоді як Угорщина активно розвиває систему кіберзахисту та намагається узгодити свої закони з європейськими. Подальше посилення освіти громадян щодо захисту персональних даних сприятиме створенню більш безпечного і цифрового суспільства в обох країнах.
Загалом, законодавство Угорщини передбачає більш широкий спектр технічних заходів захисту персональних даних, ніж законодавство України. Це може бути пов'язано з тим, що Угорщина є членом Європейського Союзу і повинна відповідати вимогам Регламенту GDPR. Однак, навіть якщо українське законодавство не вимагає обов'язкового застосування всіх цих заходів, їх використання може підвищити рівень захисту персональних даних.
Також зазначимо, що GDPR встановлює високий стандарт для захисту прав суб'єктів персональних даних, і його гармонізація з українським законодавством дасть змогу забезпечити відповідність українського законодавства міжнародним стандартам.
Для підвищення рівня захисту персональних даних в Україні доцільно впровадити деякі вимоги, які передбачені угорським законодавством, такі як:
- встановлення системи виявлення та запобігання вторгнень;
- здійснення резервного копіювання персональних даних.
Отже, порівняльний аналіз законодавства з захисту персональних даних в Україні та Угорщині показує багато спільних рис, оскільки обидві країни прагнуть відповідати європейським стандартам. Відповідно для поліпшення механізму захисту персональних даних в Україні та Угорщині в рамках подальшого розвитку доцільно проводити регулярні аудити захисту персональних даних для виявлення та усунення можливих ризиків і впровадження регулярного оновлення діючих норм законодавств обох країн для врахування нових технологій і підвищення ефективності контролю за дотриманням нормативів.
Висновки
Аналіз захисту персональних даних в Україні та порівняння з практикою в Угорщині вказують на значущі виклики та перспективи у сфері конфіденційності громадянської інформації. Обидві країни визнають важливість відповідності європейським стандартам, проте відмінності у втіленні та ефективності заходів потребують уваги. Україна зосереджується на вдосконаленні законодавства та контролю, тоді як Угорщина активно розвиває систему кіберзахисту та намагається узгодити свої закони з європейськими. Подальше посилення освіти громадян щодо захисту персональних даних, сприятиме створенню більш безпечного і цифрового суспільства в обох країнах.
Література
1. Hercegfalvi P. (2020). Data protection in Hungary: The law and practice. International Data Privacy Law, 10(4), 271-286.
2. Hercegfalvi P., & Polt T. (2021). The Hungarian data protection authority: A profile. International Data Privacy Law, 11(2), 121-136.
3. Hercegfalvi P., & Szabo M. (2022). The impact of the general data protection regulation on Hungary. International Data Privacy Law, 12(1), 27-42.
4. Polt T., & Hercegfalvi P. (2021). The Hungarian data protection authority: A case study of its enforcement of the general data protection regulation. Journal of European Public Policy, 28(1), 109-128.
5. Fleck Z., Chronowski N., Bard P. The Crisis of the Rule of Law, Democracy and Fundamental Rights in Hungary, MTA Law Working Papers 2022/4.
6. Drinoczi T. Jurisztokracia es alkotmanyoligarchia vagy tobbszinth alkotmanyossag es alapjogvedelem? Reflexiok Pokol Bela irasara. Jogelmeleti Szemle, No. 4, 2015, pp. 32-45.
7. Karelov K. Yu., Kopeichykova T. V. GDPR ta ZU «Pro zakhyst personalnykh danykh»: u chomu riznytsia ta yakykh zmin potrebuie natsionalne zakonodavstvo? Arbitrum. 10.02.2019. URL: https://arbitrium.com.ua/ua/gdpr-i-zu-o-zaschite-personalnyhdannyh-vchem-raznica-i-v-kakih-izmeneniyah-nuzhdaetsya-nacionalnoe-zakonodatelstvo.html
8. Sarvas M. (2019). Zhyttia pislia GDPR. Yurydychna hazeta - Legal newspaper, 25-26 (679-680). URL: https://yur-gazeta. com/publications/practice/inshe/zhittya-pislyagdpr.html
9. Regulation (EU) 2016/679 of the European Parliament and of the Council of 27 April 2016 on the protection of natural persons with regard to the processing of personal data and on the free movement of such data, and repealing Directive 95/46/EC (General Data Protection Regulation).
10. Жорж М., Саттон Г. Аналіз Закон України «Про захист персональних даних». Страсбург, 2012. 45 с.
11. Про Захист персональних даних: Закон України від 01.06.10 р. № 2297-VI. Відомості Верховної Ради України. 2010. № 34. Ст. 481.
12. Брыжко В. М. Сучасні основи захисту персональних даних в європейських правових актах. Інформація і право. 2016. № 3(18). С. 45-57.
13. Баранов О. А., Брижко В. М. Захист персональних даних в сфері інтернет-речей. Інформація і право. 2016. № 2(17). С. 85-91.
14. Пилипчук В. Г., Брижко В. М. Інформаційна безпека та приватність у сфері захисту персональних даних. Інформація і право. 2016. № 4(19). С. 60-70.
15. Брижко В. М., Фурашев В. М. Конвергенція новітніх технологій: стан і перспективи змін у інформаційних відносинах. Інформація і право. 2017. № 1(20). С. 51-67.
16. Пилипчук В. Г., Брижко В. М. Реформування і розвиток системи захисту персональних даних в Україні. Інформація і право. 2017. № 3. С. 5-21.
17. Regulation (EU) 2016/679 of the European Parliament and of the Council of 27 April 2016 on the protection of natural persons with regard to the processing of personal data and on the free movement of such data, and repealing Directive 95/46/EC (General Data Protection Regulation).
Резюме
угорщина захист персональний дані
Журавльова І.М. Захист персональних даних в Україні і в Угорщині: порівняльний аналіз.
У статті аналізуються системи захисту персональних даних в Україні та її порівнянню з аналогічною системою в Угорщині. Відповідно у статті на комплексному рівні розглянуто сучасний стан законодавчого забезпечення захисту персональних даних в Україні та Угорщині, здійснено порівняльний аналіз нормативно-правового регулювання, а також оцінено ефективність заходів, спрямованих на забезпечення приватності громадян.
Мета статті - розширити розуміння питань, пов'язаних із реалізацією різноаспектних механізмів забезпечення захисту персональних даних на прикладі порівняння сучасних аспектів захисту персональних даних в Україні та Угорщині. Було встановлено, що сучасні нормативно-правові та технічно-реалізаційні механізми захисту персональних даних в Україні та Угорщині є схожими. Однак між законодавчими нормами обох країн є деякі відмінності. Так, в угорських нормативно-законодавчих актах окреслюється більш широке визначення персональних даних, ніж українських. Зокрема, в Угорщині на законодавчому рівні передбачається більш жорсткі вимоги до повідомлення про порушення безпеки персональних даних і відповідно передбачено більш широкий спектр технічних заходів захисту персональних даних, ніж в Україні. Виявлена тенденція пов'язана з тим, що Угорщина є членом Європейського Союзу і повинна відповідати вимогам Регламенту GDPR.
Аналіз захисту персональних даних в Україні та порівняння з практикою в Угорщині вказують на значущі виклики та перспективи у сфері конфіденційності громадянської інформації. Обидві країни визнають важливість відповідності європейським стандартам, проте відмінності у втіленні та ефективності заходів потребують уваги. Україна зосереджується на вдосконаленні законодавства та контролю, тоді як Угорщина активно розвиває систему кіберзахисту та намагається узгодити свої закони з європейськими. Подальше посилення освіти громадян щодо захисту персональних даних сприятиме створенню більш безпечного і цифрового суспільства в обох країнах.
Ключові слова: персональні дані, нормативне регулювання, захист персональних даних, Угорщина, Україна, порівняльний аналіз.
Summary
Iryna Zhuravleva. Personal data protection in Ukraine and Hungary: a comparative analysis.
This article is dedicated to the analysis of the personal data protection systems in Ukraine and its comparison with a similar system in Hungary. The article comprehensively examines the current state of legislative provisions for personal data protection in Ukraine and Hungary, conducts a comparative analysis of regulatory frameworks, and evaluates the effectiveness of measures aimed at ensuring citizens' privacy.
The aim of the article is to broaden the understanding of issues related to the implementation of various mechanisms for personal data protection by comparing contemporary aspects of data protection in Ukraine and Hungary.
Throughout the writing of the article, it was established that the contemporary legal and technical mechanisms for personal data protection in Ukraine and Hungary are similar. However, there are certain differences in legislative norms between the two countries. For instance, Hungarian legislative acts outline a broader definition of personal data compared to Ukrainian legislation. Specifically, Hungary, as a member of the European Union, adheres to the stricter requirements of the GDPR regulation.
Conclusions: The analysis of personal data protection in Ukraine and the comparison with practices in Hungary reveal significant challenges and prospects in the realm of citizens' information confidentiality. Both countries recognize the importance of aligning with European standards, yet differences in implementation and effectiveness of measures require attention. Ukraine focuses on refining legislation and control, while Hungary actively develops its cybersecurity system and strives to harmonize its laws with European standards. Further enhancement of citizens' education on personal data protection will contribute to the creation of a more secure and digital society in both countries.
Key words: personal data, regulatory framework, data protection, Hungary, Ukraine, comparative analysis.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз сучасного стану пенсійного забезпечення в Україні і оцінка соціально-економічних чинників, що впливають на пенсійну систему. Стратегічні напрями пенсійної реформи і вивчення персоніфікованого обліку як складової частини реформи пенсійної системи.
дипломная работа [503,1 K], добавлен 21.08.2011Дослідження основних проблем правового регулювання зайнятості населення та забезпечення соціального захисту безробітних в Україні. Характеристика розробки проектів законів, спрямованих на розвиток трудового потенціалу та його ефективного використання.
реферат [29,5 K], добавлен 28.04.2011Правові засади регулювання відносин, пов’язаних з неплатоспроможністю у сфері господарської діяльності. Проблеми нормативно-правового забезпечення відновлення платоспроможності боржника. Шляхи удосконалення законодавства з запобігання банкрутства.
курсовая работа [37,6 K], добавлен 12.01.2016Правові норми і теорії, що визначають положення, ознаки, поняття та елементи режимів службової таємниці і персональних даних та їх співвідношення. Правові режими інформації з обмеженим доступом та конфіденційної інформації. Принцип безперервного захисту.
статья [20,3 K], добавлен 14.08.2017Державна політика щодо забезпечення регулювання у сферi автотранспортних перевезень. Аналіз сучасного стану розвитку автотранспортних підприємств в Україні. Шляхи удосконалення консультаційного забезпечення розвитку підприємницької діяльності в Україні.
дипломная работа [4,1 M], добавлен 16.02.2014Основні законні та підзаконні акти та норми, що регулюють пенсійне забезпечення. Органи, установи та організації, що здійснюють функціонування пенсійного забезпечення громадян в Україні. Накопичувальна, солідарна система пенсійного страхування.
дипломная работа [142,2 K], добавлен 18.02.2009Економіко-правові засади регулювання фондового ринку. Завдання та форми регулювання фондового ринку. Методи державного регулювання фондового ринку в Україні. Проблеми законодавчого забезпечення функціонування системи державного регулювання в Україні.
дипломная работа [396,1 K], добавлен 19.08.2010Дослідження питання правового регулювання зрошувальних та осушувальних земель на території Україні в різні періоди її історичного розвитку. Проаналізовано основні етапи формування законодавства щодо правового забезпечення проведення меліоративних заходів.
статья [22,1 K], добавлен 19.09.2017Історія розвитку законодавства сучасної України про соціальний захист малозабезпечених громадян. Норми міжнародного права про захист населення країни. Удосконалення ринку соціального страхування на добровільних засадах та підтримці з боку держави.
дипломная работа [91,3 K], добавлен 22.01.2014Організаційно-правові засади функціонування системи місцевого самоврядування в Україні. Аналіз сучасного стану формування, діяльності та система функцій місцевих держадміністрацій, структурно-функціональне забезпечення реалізації влади на рівні району.
дипломная работа [273,6 K], добавлен 19.11.2014Правоздатність в системі правовідносин по соціальному забезпеченню. Поняття і підстави пенсійного забезпечення за вислугу років. Перерахунок пенсій з більш високого заробітку. Соціальний захист категорії громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
контрольная работа [31,4 K], добавлен 20.07.2011Стан та розвиток законодавства у сфері охорони земель. Аналіз правового забезпечення основних заходів у галузі охорони земель. Проблеми правового забезпечення охорони земель в умовах земельної реформи. Шляхи вирішення проблем правового забезпечення.
дипломная работа [346,8 K], добавлен 03.08.2014Теоретичні аспекти захисту прав споживачів в Україні. Критерії якості товарів та послуг. Права, обов’язки споживачів. Аналіз законодавства з питань захисту прав споживачів, відповідальність за його порушення. Практика розгляду цивільних справ за позовами.
курсовая работа [36,5 K], добавлен 01.10.2009Місце адвокатури в юридичному механізмі захисту прав людини. Правове положення адвокатури згідно з "Правами, за якими судиться малоросійський народ". Історія розвитку української адвокатури з 1991 р. Її сучасний стан в Україні: проблеми й перспективи.
дипломная работа [111,3 K], добавлен 08.10.2015Правовий статус, поняття та зміст інформації з обмеженим доступом. Охорона державної таємниці в Україні. Поняття та зміст банківської та комерційної таємниці. Правова охорона персональних даних. Захист конфіденційної інформації, що є власністю держави.
курс лекций [159,8 K], добавлен 16.12.2010Еволюція законодавчих вимог щодо конкуренції. Світовий досвід правового регулювання конкуренції та преспективи його впровадження в Україні. Проблеми взаємодії норм Господарського кодексу з іншими нормативно-правововими актами конкурентного законодавства.
дипломная работа [132,8 K], добавлен 06.09.2015Розвиток соціально-економічної ситуації в Україні. Нормативно-правова основа загального стипендіального забезпечення студентської молоді. Законодавче забезпечення студентів академічними стипендіями. Підстави призначення та розміри соціальних стипендій.
контрольная работа [66,9 K], добавлен 26.02.2013Поняття та зміст правового статусу людини і громадянина. Громадянські права і свободи людини. Політичні права і свободи громадян в Україні. Економічні, соціальні та культурні права і свободи громадян в Україні. Конституційні обов’язки громадян України.
курсовая работа [40,7 K], добавлен 13.12.2010Дослідження проблемних аспектів правового забезпечення надання адміністративних послуг в електронній форм в Україні. Оцінка функціонування Єдиного державного порталу адміністративних послуг, що є джерелом інформації про адміністративні послуги в Україні.
статья [20,8 K], добавлен 06.09.2017Основні функції та завдання Пенсійного фонду України. Порівняння Пенсійних систем в країнах Європи та СНД. Стан пенсійного забезпечення громадян України. Проблеми реформування системи пенсійного забезпечення.
магистерская работа [203,6 K], добавлен 12.04.2007
