Предмет договору міжнародного змішаного перевезення вантажу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Університет Комісії національної освіти (Краків), Інститут міжнародних відносин і журналістики

Волинський національний університет імені Лесі Українки

ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ МІЖНАРОДНОГО ЗМІШАНОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ

Віталій ЯРОЦЬКИЙ д.ю.н., професор,

в.о. зав. кафедри, ; член-кор. НАПрН України

Єва ЯСЮК к.ю.н., доцент,

Ольга ЮХИМЮК к.ю.н., доцент

Анотація

договірний міжнародний змішаний перевезення

Статтю присвячено аналізу особливостей правового регулювання договірних відносин у сфері міжнародних змішаних перевезень вантажів в міжнародному приватному праві. У дослідженні акцентовано увагу на ключовій ролі предмета перевезення як істотної умови договору міжнародного змішаного перевезення вантажу. Розкрито значення вантажної ємності як фактичного предмета договору міжнародного змішаного перевезення та актуалізовано питання стосовно впливу різних підходів до перевантаження на класифікацію змішаних перевезень - мультимодальні, інтермодальні та комбіновані. Висвітлено необхідність гармонізації національного законодавства з міжнародними стандартами.

Ключові слова: договір, договір перевезення вантажів, юридичні факти як підстава виникнення договору перевезення, змішані транспортні зобов'язання, цивільні правовідносини у сфері перевезення вантажів, надання транспортних послуг

Annotation

Vitalii YAROTSKYI Doctor of Legal Sciences, Professor, Acting Head of department, Yaroslav Mudryi National Law University; Corresponding Member of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine

Ewa JASIUK PhD in Legal Sciences, Associate Professor, University of the National Education Commission (Krakow), Institute of International Relations and Journalism

Olha YUKHYMIUK PhD in Legal Sciences, Associate Professor, Lesya Ukrainka Volyn National University

THE SUBJECT OF THE CONTRACT OF INTERNATIONAL MIXED CARGO TRANSPORTATION

The object of transportation is a key element in transportation relationships and constitutes an essential condition of the mixed transportation contract. The issue of the transportation object impacts whether transportation legal relations will arise at all and when they are considered to have started and finished. Specifically, it was concluded that certain categories of objects, such as deceased persons, cannot be considered cargo in international mixed transportation (i.e., they do not form respective legal relations) and have their separate legal regulation.

The transportation object can be classified according to various criteria, including the type of product, physical state, presence of packaging, method of loading and unloading, specific properties (including the hazard class), weight, and dimensions, etc. Specific properties, such as the characterization of "live cargo," can significantly affect the order and possibility of the respective transportation as a whole.

Of particular importance for the objects of mixed transportation is the cargo units (containers, trailers, barrels etc.), which essentially acts as the subject of the respective transportation. Based on this (in particular, the use of approaches that avoid reloading), mixed transportation can be classified into multimodal, intermodal, and combined.

The specifics of mixed transportation objects require a detailed analysis of their status in each jurisdiction through which the transport route passes. The harmonization of national legislative acts with international standards is an important direction for ensuring legal certainty and avoiding conflicts in legal regulation in the field of mixed transportation. This will ultimately contribute to both improving the economic condition and meeting intangible social needs.

Keywords: contract, cargo transportation contract, legal facts as a basis for a transportation contract, mixed transport obligations, civil legal relations in the field of cargo transportation, provision of transportation services

ВСТУП

Серед різноманітних правових форм транспортних операцій договірні змішані перевезення займають особливе місце, оскільки дають змогу оптимізувати логістичні ланцюги, знижуючи вартість і час доставки товарів через кордони. Така модель передбачає застосування двох або більше видів транспорту (наприклад, автомобільного, залізничного, морського, повітряного) в межах єдиного транспортного процесу, що, зі свого боку, породжує необхідність комплексного правового регулювання відносин, які виникають між учасниками такого договору перевезення.

Незважаючи на очевидні переваги, договірні міжнародні змішані перевезення супроводжуються численними правовими та організаційними складнощами. Серед них - питання розподілу відповідальності за збереження вантажу, особливості митного оформлення та страхування, порядок розв'язання спорів, що виникають з договірних та позадоговірних відносин у міжнародних змішаних перевезеннях. Окреслена проблематика додатково ускладнюється розмаїттям міжнародно-правових, національних та вітчизняних нормативно-правових актів, що регулюють ці відносини, а також потребою їх гармонізації з урахуванням специфіки кожного окремого виду транспорту, яким здійснюється перевезення вантажів.

У дослідженні акцентовано увагу на одній з ключових проблем міжнародних змішаних перевезень, а саме - особливостях правового регулювання предмета договору перевезення, що є їх істотною умовою. Оскільки, початковим моментом виконання договору перевезення можна визначити момент прийняття вантажу до перевезення, а кінцевим - дату оповіщення отримувача про прибуття предмета договору перевезення до кінцевого пункту призначення [1], з'ясування питання стосовно природи предмета договору міжнародних змішаних перевезень є ключовим для таких суспільних відносин, а факт його передачі до перевезення безносередньо впливає на вирішення проблемного питання, чи будуть виникати правовідносини з перевезення взагалі.

Тематика правового регулювання змішаних перевезень була предметом комплексного дослідження С.М. Павлюк, в дисертації якого обгрунтовано доцільність створення правового підгрунтя для забезпечення інтеграції різних видів транспорту [2]. Окремими питаннями правового регулювання перевезення вантажів займалися такі вітчизняні дослідники як Р.Б.Сірко, О.Л. Дзюбенко та ін. Водночас правова природа та специфіка предмета договору міжнародних змішаних перевезень вантажів і досі залишається малодослідженою.

МЕТА дослідження - визначення особливостей та правової природи предмета договору міжнародних змішаних перевезень вантажів в міжнародному приватному праві.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Стаття базується на працях вітчизняних і зарубіжних вчених та юристів-практиків з урахуванням останніх досягнень вітчизняної цивілістики. Методологічною основою наукової статті стали загальнонаукові та спеціально-наукові методи пізнання: діалектичний, формально-логічний. Діалектичний метод застосовувався у характеристиці відповідних правових явищ і процесів. За допомогою формально-логічного методу проаналізовано окремі норми чинного законодавства з досліджуваних питань.

РЕЗУЛЬТАТИ

Міжнародно-правова основа регулювання договірних міжнародних змішаних перевезень вантажів

Основним міжнародним актом, що регулює змішані перевезення, є Конвенція Організації Об'єднаних Націй про міжнародні змішані перевезення вантажів (Женева, 24 травня 1980 р.) [3]. Крім того, положення про змішані (мультимодальні) перевезення містяться в міжнародних конвенціях та двочи багатосторонніх договорах, зміст яких присвячено питанням перевезення вантажів відповідними видами транспорту.

Міжнародні договірні автомобільні перевезення вантажів передусім врегульовано нормативними приписами Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 1956 р. (CMR) [4].

Для залізничного транспорту основу правового регулювання досліджуваних договірних відносин становлять положення Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (COTIF) [5] (Берн, 1980 р.), а також такі додатки до неї: «Єдині правила до договору про міжнародне залізничне перевезення пасажирів (ЦІВ)», «Єдині правила до договору про міжнародне залізничне перевезення вантажів (ЦІМ)», «Регламентом про міжнародне перевезення небезпечних вантажів (РІД)» тощо.

Основним джерелом сучасного міжнародного повітряного права є Конвенція про міжнародну цивільну авіацію (Чиказька конвенція 1948-го р.) [6]. Водночас питання договірних міжнародних повітряних перевезень регулюються зазвичай Монреальською конвенцією 1999-го р. [7] про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень, яка поступово витісняє застарілу Варшавську конвенцію 1929-го р. для уніфікації деяких правил, що стосуються договірних міжнародних повітряних перевезень.

Для договірних морських перевезень найбільш актуальною на сьогодні є Конвенція Організації Об'єднаних Націй про морське перевезення вантажів (Гамбург, 1978 р.) [8], що набрало чинності 1 січня 1992 р. Її прийняття покликано замінити Міжнародну конвенцію про уніфікацію деяких правил, що стосуються коносаментів, підписану 25 серпня 1924 року в Брюсселі (відому як Гаазькі правила) та її дещо оновлену версію у вигляді Правил Вісбі 1968 р.

Вказані міжнародно-правові акти закріплюють правові основи здійснення договірних міжнародних змішаних перевезень вантажів, визначають права та обов'язки учасників досліджуваного договору перевезення, а також механізми вирішення можливих спорів. Водночас характерною особливістю предмета договорів міжнародних змішаних перевезень вантажу є те, що вони можуть підпадати під дію різних правових режимів на різних ділянках транспортного маршруту. Так, договірні відносини у сфері перевезення вантажу, що переміщується морем, підпадають під дію Гамбурзьких правил, а з переходом на сухопутний транспорт можуть бути об'єктом правового регулювання, наприклад, Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (CMR) або Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (COTIF).

Національна правова база з регулювання договірних міжнародних змішаних перевезень вантажу

Відповідно до положень ст. 908 Цивільного Кодексу України (ЦКУ) [9], що визначає загальні положення про перевезення, договором перевезення регулюється перевезення «вантажу», «пасажирів», «багажу» та «пошти». Отже, ЦКУ пропонує виокремлювати чотири можливих види предмета договору перевезення, кожен з яких впливає на особливості правового регулювання досліджуваних відносин.

Гл. 32 Господарського Кодексу України (ГКУ) [10] розкриває особливості такого предмета договору перевезення, як «вантаж». Так, згідно з ч. 1 ст. 306 ГКУ перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням «продукції виробничотехнічного призначення» та «виробів народного споживання». За ст. 262 ГКУ перша категорія включає у себе матеріальні блага, призначені для застосування у сфері виробництва в якості засобів виробництва, тоді як друга - для застосування у сфері особистого споживання. У разі, коли певні матеріальні блага можуть застосовуватися як у виробництві, так і для особистого споживання, їх правовий режим визначається залежно від цільового призначення.

Водночас ч. 5 ст. 306 ГКУ передбачає встановлення особливих умов перевезення для окремих видів вантажів, наводячи їх невичерпний перелік: вибухові речовини, зброя, отруйні, легкозаймисті, радіоактивні та інші небезпечні речовини тощо. Специфіка правового регулювання відносин у сфері їх застосування визначається ЦКУ та ГКУ і виданими згідно з ними поточними законами, транспортними статутами й іншими нормативно-правовими актами.

Таке розмаїття підходів у вирішенні питання правового регулювання відносин за договорами перевезення, об'єктивують наукову дискусію про необхідність досягнення такого рівня одноманітності в актах вітчизняного законодавства, який би взагалі виключав можливості виникнення колізій правових норм. Ця теза повною мірою стосується такої категорії, як предмет договору перевезення як його істотної умови. З цього приводу цікавою є наукова позиція О.Л. Дзюбенко, яка наголошує, що перелік предметів перевезень, визначений ЦКУ, по-перше, не є вичерпним [11], а по-друге, - конкурує з нормативно-правовими актами господарського законодавства України. До того ж ситуація виникнення колізії правових норм спостерігається, якщо аналізувати зміст окремих положень цивільного та господарського законодавства України і норм міжнародних договорів за участю України. Так, Розділ 24 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України [12] регулює перевезення покійників, що дає змогу віднести їх до предмета договору перевезення як окрему категорію, яка має особливий режим перевезення та не підпадає під жодну з раніше перелічених груп об'єктів. Проте необхідно наголосити, що відповідно до положень двосторонніх договорів між Урядом України та Урядами інших держав (наприклад, Правил перевезення вантажів у міжнародному прямому вантажному залізнично-поромному сполученні між портами України та портами Турецької Республіки, що мають залізничне сполучення, між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки, ратифікованих Законом України від 09.10.2013 р. № 633-VII), перевезення покійників віднесено до видів вантажу, який не приймається до перевезення у міжнародному сполученні різними видами транспорту (п. 5.1.4.) [13]. Саме тому актуальним питанням сьогодення залишається гармонізація та прогресивна уніфікація норм, що регулюють міжнародні змішані перевезення. Адже їх наслідком може бути не лише покращення ситуації правового забезпечення міжнародних транспортних відносин, які первісно є економічними за своєю природою, а й досягнення позитивного соціального ефекту для неекономічних правовідносин.

Окремо у контексті цього дослідження постає питання стосовно доцільності наявності у вітчизняному законодавстві певних термінів, які не мають аналогів у міжнародних правових документах. Так, наприклад, Закон України «Про залізничний транспорт» [14], окрім таких об'єктів перевезення як «пасажир», «багаж» та «вантаж» виокремлює ще й «вантажобагаж». У ст. 1 Закону, зокрема, зазначається, що під вантажобагажем слід розуміти вантаж, що перевозиться в пасажирських і поштово-багажних поїздах, водночас у змісті цього нормативно-правового акта не створено жодної статті (статей), які б присвячено вирішенню питання правового режиму такого об'єкта. Водночас згідно з Роз'ясненням Комітету Верховної Ради України (ВРУ) з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства [15] термін «вантаж» включає в себе поняття «вантажобагаж» (або товаробагаж), що робить ці терміни тотожними для міжнародних перевезень автомобільним, морським і річковим транспортом.

Особливості перевезення окремих видів вантажу

В обранні оптимального способу доставки вантажу необхідно враховувати низку чинників, що стосуються предмета договору перевезення, зокрема: тип вантажу, його розмір та вагу, спосіб пакування, загальну кількість, а також наявність специфічних умов та вимог до транспортування й термінів доставки, зокрема суму витрат для обраного способу перевезення та особливі потреби замовника. Крім того, обов'язково має бути враховано перелік дозволених до транспортування вантажів тим чи іншим видом транспорту.

Так, наприклад, застосування авіаційного транспорту для перевезень має найбільший перелік обмежень порівняно з іншими видами міжнародних перевезень. Проте цей спосіб є незамінним для швидкої доставки термінових вантажів, а такий підхід є особливо релевантним для перевезення документації, предметів великої цінності, товарів із обмеженим терміном придатності, фармацевтичної продукції та медичного обладнання, окремих небезпечних вантажів тощо.

Відповідно до положень міжнародних угод, таких як Європейська угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (далі - ADR) [16], вантажі поділяються на кілька класів залежно від ступеня їх небезпеки. Кожен клас вимагає спеціальних умов транспортування, пакування та маркування. Наприклад, перевезення вибухових матеріалів (клас 1 ADR) накладає на перевізника обов'язок забезпечення особливих умов безпеки, відмінних від умов перевезення інфекційних речовин (клас 6.2 ADR).

Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів» надає дефініцію поняття «небезпечний вантаж» [17], в якій перелічує окремі ознаки такого вантажу та зазначає, що він має бути віднесений до одного з класів небезпечних речовин залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину у відповідності до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана ВРУ або за результатами випробувань в установленому порядку. Такими класами, зокрема, є: клас 1 - вибухові речовини та вироби; клас 2 - гази; клас 3 - легкозаймисті рідини; клас 4.1 - легкозаймисті тверді речовини; клас 4.2 - речовини, схильні до самозаймання; клас 4.3 - речовини, що виділяють легкозаймисті гази під час стикання з водою; клас 5.1 - речовини, що окислюють; клас 5.2 - органічні пероксиди; клас 6.1 - токсичні речовини; клас 6.2 - інфекційні речовини; клас 7 - радіоактивні матеріали; клас 8 - корозійні речовини; клас 9 - інші небезпечні речовини та вироби.

Окрім «небезпечних вантажів», особливому регулюванню можуть піддаватися категорії вантажу зі специфічними властивостями: «швидкопсувні вантажі», «антисанітарні вантажі», «живі вантажі» тощо. Окресленими термінами, зокрема, оперують Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні [18]. Загалом наведені правила пропонують класифікувати вантажі також за такими ознаками як вид продукції (продукція сільського господарства, паливно-енергетичної промисловості тощо); фізичний стан (тверді, рідкі і газоподібні); наявність тари; спосіб вантаження і розвантаження (штучні, сипучі, навалочні і наливні); специфічні властивості; а також маса та габарити (великовагові, великогабаритні, небезпечні) тощо.

Значення вантажної ємності предмета договору перевезення

Принциповим в контексті цього дослідження також є вирішення проблеми, за допомогою якої вантажної ємності буде здійснюватися перевезення та чи не буде вона змінюватись впродовж чинності договору перевезення. Саме на підставі цього критерію змішані перевезення може бути класифіковано на мультимодальні, інтермодальні та комбіновані.

Так, особливістю мультимодальних перевезень є те, що під час переходу від одного виду транспорту до іншого відбувається перевантаження вантажу та заміна контейнера чи іншої тари. Водночас інтермодальні перевезення вирізняються застосуванням підходів, які дають змогу уникнути перевантаження товарів зі зміною транспортного засобу (наприклад, контейнерні та контрейлерні перевезення). Комбіноване перевезення також передбачає застосування методів безперервного транспортування, однак його особливістю є те, що більша частина маршруту припадає на залізничний, річковий або морський транспорт, тоді як автомобільний транспорт задіяно лише на початкових та/або кінцевих ділянках маршруту.

Значення вантажної ємності предмета договору перевезення вантажу для змішаного міжнародного перевезення викликало дискусії серед вітчизняних правників. Так, О.В. Кирилловою запропоновано класифікацію предметів договору змішаного перевезення для трьох його підвидів. До предмета договорів мультимодального перевезення дослідниця відносить: 1) вантаж, розміщений у вантажній одиниці (loading unit); 2) окреме вантажне місце (the unit load), тобто вантаж на піддоні або попередньо упакована вантажна одиниця, розміри якої за периметром відповідають габаритам піддону і яка може бути поміщена в інтермодальну транспортну одиницю (ІТО), зокрема контейнери, знімні кузови, напівпричепи; 3) вантаж у пакуваннях, якщо вони надані вантажовідправником. До предмета договорів інтермодального перевезення - вантаж в автотранспортному засобі (road vehicle) або в ІТО: контейнері, знімному кузові, напівпричепі. До об'єктів комбінованого перевезення - вантаж в автотранспортному засобі (road vehicle) або в ІТО: контейнері, знімному кузові, напівпричепі [19].

Наведена класифікація предметів договорів змішаного перевезення, на нашу думку, дає змогу певною мірою наблизитися до вирішення проблеми напрацювання уніфікованих норм, призначених для регулювання договірних міжнародних змішаних перевезень вантажів. Такі класифікації предмета договорів змішаних перевезень вантажів є важливими для вітчизняної правової науки ще й тому, що під час здійснення змішаних перевезень на перший план виходить не вантаж як конкретна матеріальна річ, а вантаж як «вантажна одиниця» чи іТО, тобто певна уніфікована категорія зі своєю правовою природою та специфікою.

ВИСНОВКИ

Предмет договору є одним із ключових елементів досліджуваних правовідносин перевезення та постає істотною умовою договору міжнародного змішаного перевезення вантажу.

З'ясування шляхів вирішення проблеми визначення правової природи предмета договору міжнародного змішаного перевезення вантажу безпосередньо впливає на вирішення ключового питання, чи будуть виникати правовідносини з перевезення взагалі. Дослідження специфіки правового режиму відповідного виду багажу істотно впливає на визначення категорій юридичних фактів, на підставі яких виникають, змінюються чи припиняються досліджувані правовідносини.

Предмет договору перевезення підлягає класифікації за різними критеріями, зокрема: вид продукції, її фізикний стан, наявність тари (звичайної чи спеціалізованої), спосіб завантаження і розвантаження, специфічні властивості (зокрема, клас небезпеки), маса та габарити тощо. Специфічні властивості предмета договору перевезення можуть істотно вплинути на порядок та процедуру міжнародного змішаного перевезення вантажу, водночас різні види транспорту, яким здійснюються перевезення, мають різні вимоги та процедури транспортування відповідних вантажів.

Особливе значення для належного і безпечного здійснення міжнародних змішаних перевезень вантажів має правовий режим вантажних ємностей (ємностей, у яких перевозиться вантаж). Варто зазначити, що фактично вантажна ємність є невіддільною від вантажу, що перевозиться і охоплюється категорією предмет договору міжнародного змішаного перевезення вантажу. У відносинах перевезення небезпечних вантажів ємність може мати досить значну вартість і згідно з умовами договору підлягати обов'язковому поверненню. Не менш важливим є застосування підходів, що дають змогу уникнути перевантаження у міжнародних змішаних перевезеннях, особливо це актуально у межах здійснення міжнародних мультимодальних, інтермодальних та комбінованих перевезень. Адже загальновідомо про значні суми штрафів, які встановлено в європейських країнах за перевищення нормативів завантаженості автотранспорту в ході здійснення договірних міжнародних автомобільних перевезень вантажу.

Подальше вдосконалення забезпечення ефективного правового регулювання відносин у сфері договірних міжнародних змішаних перевезень вантажу вимагає комплексного міжнародно-правового підходу. Він передбачає врахування інтересів усіх учасників транспортних правовідносин, проведення подальшої превентивної роботи у напрямі вдосконалення норм міжнародного транспортного права та положень вітчизняного законодавства в умовах глобалізації та інтернаціоналізації міжгосподарських зв'язків. Гармонізація транспортного законодавства України із міжнародними стандартами нормативного забезпечення договірних міжнародних змішаних перевезень вантажу постає запорукою забезпечення правової визначеності та уникнення колізій правового регулювання у цій сфері.

Список використаних джерел

1. Сірко Р.Б. Актуальні питання виконання договорів перевезення вантажів за законодавством України. Держава та регіони. Серія: Право. 2022. № 4 (78). С. 174-178. URL: https://doi.Org/10.32840/1813-338X-2022.4.25

2. Павлюк С.М. Правове регулювання перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні: дис.... д-ра філософії. Вінниця, 2020. URL: https://abstracts.donnu.edu.ua/article/view/8879

3. Конвенція Організації Об'єднаних Націй про міжнародні змішані перевезення вантажів від 24 травня 1980 р. URL: http://www.singlewindow.org/docspravo/12/119?lang=ukr

4. Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 р. Приєднання від 01.08.2006 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_234

5. Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) згідно з текстом Протоколу змін від 3 червня 1999 року від 09.05.1980. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_291#Text

6. Конвенція про міжнародну цивільну авіацію від 07.12.1944. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_038#Text

7. Конвенція про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень від 28.05.1999. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_594#Text

8. Конвенція Організації Об'єднаних Націй про морське перевезення вантажів від 31.03.1978. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_391

9. Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 р. № 435-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

10. Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 р. № 436-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/43615#Text

11. Дзюбенко О.Л. Особливості правового регулювання договорів перевезення. Адвокат. 2012, № 11. С. 31-34. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/adv_2012_11_8

12. Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України: Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 27 грудня 2006 р. № 1196. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#Text

13. Правила перевезення вантажів у міжнародному прямому вантажному залізнично-поромному сполученні між портами України та портами Турецької Республіки, що мають залізничне сполучення, між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки, ратифіковано Законом України від 09.10.2013 р. № 633-VII. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/792_086#Text

14. Про залізничний транспорт: Закон України від 04.07.1996 № 273/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/273/96вр#Text

15. Щодо надання роз'яснень у визначенні термінів вантаж, багаж і вантажобагаж в частині застосування до них ставки ПДВ з послуг по міжнародних перевезеннях: Лист Комітети Верховної Ради від 11.01.2006 р. № 06-12/10-14. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/rada/show/v0-14450-06#Text

16. ADR dangerous goods. Classes 1-9 of dangerous goods explained. URL: https://adrdangerousgoods.com/eng/articles/dangerousgoods-hazmat-classes/#article_section_class6

17. Про перевезення небезпечних вантажів: Закон України від 06.04.2000 р. № 1644-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-14#Text

18. Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні: Наказ Мінтрансу України від 14.10.1997 р. № 363. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0128-98#Text

19. Кириллова О.В. Теоретичні основи управління роботою флоту у транспортно-технологічних системах: дис.... д.т.н.: 05.22.01. Одеса, 2016. C. 169. URL: https://onmu.org.ua/spec_rada/Kirillova/part4.pdf

References

1. Sirko R.B. Topical issues of execution of contracts of carriage of goods under the legislation of Ukraine. State and regions. Series: Law. 2022. No. 4 (78). pp. 174-178. https://doi.org/10.32840/1813-338X-2022.4.25 (in Ukrainian).

2. Pavliuk S.M. Legal regulation of cargo transportation in direct mixed combination: PhD thesis. Vinnytsia, 2020. URL: https://abstracts.donnu.edu.ua/aiticle/view/8879 (in Ukrainian).

3. United Nations Conference on a Convention on International Multimodal Transport (1980, May 24). URL: http://www.singlewindow.org/docspravo/12/119?lang=ukr (in Ukrainian).

4. Convention on the Contract for the International Carriage of Goods by Road dated 1956, May 19. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_234 (in Ukrainian).

5. International Convention for the transportation of Passengers (COTIF) dated 1980, May 9. According to the text of the Protocol of changes (1999, June 3). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_291#Text (in Ukrainian).

6. Convention on International Civil Aviation dated 1944, December 7. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_038#Text (in Ukrainian).

7. Convention for the Unification of Certain Rules for International Carriage by Air dated 1999, May 28. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_594#Text (in Ukrainian).

8. United Nations Convention on the Carriage of Goods by Sea dated 1978, March 31. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_391 (in Ukrainian).

9. Civil Code of Ukraine, No. 435-IV dated 2003, January 16. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (in Ukrainian).

10. Commercial Code of Ukraine, No. 436-IV dated 2003, January 16. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text (in Ukrainian).

11. Dziubenko O.L. Features of legal regulation of transportation contracts. Lawer. 2012. No. 11. pp. 31-34. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/adv_2012_11_8 (in Ukrainian).

12. Order of the Ministry of Transport and Communications of Ukraine on Rules for transportation of passengers, luggage, cargo and mail by rail of Ukraine, No. 1196 dated 2006, December 27. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#Text (in Ukrainian).

13. Rules for the transportation of goods in the international direct freight railway and air connection between the ports of Ukraine and the ports of the Turkish Republic having a railway connection between the Cabinet of Ministers of Ukraine and the Government of the Turkish Republic, ratified by the Law of Ukraine, No. 633-VII dated 2013, October 9. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792_086#Text (in Ukrainian).

14. Law of Ukraine On Railway Transport, No. 273/96-ВР dated 1996, July 4. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/273/96вр#Text (in Ukrainian).

15. Letter Committees of the Verkhovna Rada On the provision of clarifications in the definition of the terms cargo, baggage and cargo baggage in terms of the application of the VAT rate for international transportation services to them, No. 06-12/10-14 dated 2006, January 11. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0-14450-06#Text (in Ukrainian).

16. ADR dangerous goods. Classes 1-9 of dangerous goods explained. Retrieved from: https://adrdangerousgoods.com/eng/articles/dangerous-goods-hazmat-classes/#article_sec.tion_class6

17. Law of Ukraine On transportation of dangerous goods, No. 1644-III dated 2004, April 6. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-14#Text (in Ukrainian).

18. Order of the Ministry of Transport of Ukraine On approval of the Rules of Transportation of Goods by Road Transport in Ukraine, No. 363 dated 1997, October 14. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0128-98#Text (in Ukrainian).

19. Kyryllova O.V. Theoretical bases of fleet management in transport and technological systems. dis.. Doctor of engineering sciences. Odesa, 2016. P. 169. URL: https://onmu.org.ua/spec_rada/Kirillova/part4.pdf (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru