Зарубіжний досвід регламентації кримінальної відповідальності за порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський університет права НАН України

Зарубіжний досвід регламентації кримінальної відповідальності за порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю

Олександр Олександрович Пономарьов,

аспірант

Постановка проблеми. Потреба у вивченні зарубіжного досвіду регламентації правових наслідків порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, обґрунтована тим, що контроль за нерозповсюдженням сучасних видів озброєння, у тому числі зброї масового знищення, засобів її доставки та вжиття необхідних заходів щодо недопущення використання товарів військового призначення і подвійного використання у терористичних та інших протиправних цілях є одним із найважливіших напрямів міжнародної діяльності та національної політики провідних країн світу¹. Виходячи з цього, вивчення законодавств зарубіжних держав про кримінальну відповідальність за порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, є не лише одним зі шляхів удосконалення національного кримінального законодавства, а й узгодження його положень з положеннями законодавств зарубіжних держав у контексті міжнародного співробітництва.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі питання, пов'язані з кримінальною відповідальністю за порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, які підлягають державному експортному контролю, досліджувалися у працях таких вчених, як: С.П. Галака, С.В. Грачов, О.М. Гришуткін, А.О. Данилевський, С.С. Мірошниченко, Р С. Орловський, Г.М. Перепелиця, О.І. Плужник, Н.М. Скляр, С.І. Кондратов, О.І. Сівер, О.В. Шамара, С.С. Яценко. Водночас деякі положення у зв'язку з процесом військової глобалізації потребують нових підходів до розуміння їх сутності, що надає підстави виокремити ряд нових напрямів у розробці проблеми.

Формулювання мети статті. З огляду на викладене метою цієї статті є аналіз зарубіжного досвіду регламентації правових наслідків порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Викладення основного матеріалу. Особливістю регламентації правових наслідків порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, є те, що лише окремі держави передбачають кримінальну відповідальність за це діяння саме у кримінальному законі. Так, у результаті дослідження кримінальних законів тридцяти країн, проведеного С.В. Грачовим і О.В. Шамарою, встановлено, що відповідальність за порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, крім Кримінального кодексу України (далі - КК України), безпосередньо передбачена окремою нормою у КК РФ, РБ, Казахстану, Грузії та Болгарії², тобто у пострадянських державах, причому двоє з яких є державами з недемократичним політичним режимом, та у державі, яка, хоча і наразі є членом ЄС, але тривалий час перебувала у сфері радянського впливу, що, крім іншого, залишило відбиток на національному кримінальному законодавстві. Поряд з тим на відміну від ст. 333 КК України, яка побудована як бланкетна норма, для встановлення змісту якої необхідно звернутись до підзаконних актів, у нормах кримінальних законодавств цих країн міститься конкретніший опис ознак кримінального правопорушення. А саме у ст. 275 КК Казахстану зазначено діяння та предмет кримінальних правопорушення: незаконний експорт технологій, науково-технічної інформації та послуг, які можуть бути використані при створенні зброї масового знищення, засобів його доставки, озброєння та військової техніки та стосовно яких встановлено спеціальний експортний контроль. Покарання, передбачене за це діяння, становить позбавлення волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією майна або без неї³. Отже, на відміну від ст. 333 КК України, ця стаття передбачає кримінальну відповідальність лише за одне діяння - незаконний експорт технологій, науково-технічної інформації та послуг, які можуть бути використані при створенні зброї масового знищення, засобів його доставки, озброєння та військової техніки та стосовно яких встановлено спеціальний експортний контроль, а не власне товарів як матеріальних засобів. Тобто ознаки кримінального правопорушення у ст. 275 КК Казахстану визначені значно вужче, ніж у ст. 333 КК України. Також відповідно до ч. 1 ст. 250 КК Казахстану передбачено відповідальність за переміщення через митний кордон, вчинене поза або з приховуванням від митного контролю чи з обманним використанням документів або засобів митної ідентифікації, чи поєднане з недекларуванням або недостовірним декларуванням отруйних, радіоактивних або вибухових речовин, озброєння, військової техніки, вибухових пристроїв, вогнепальної зброї та боєприпасів, ядерної, хімічної, біологічної та інших видів зброї масового ураження, матеріалів і устаткування, які можуть бути використані для створення зброї масового знищення. Вчинення інших діянь, які порушують порядок міжнародних передач товарів, визначених ст. 8 Закону Казахстану «Про експортний контроль»⁴, зумовлює адміністративну відповідальність за ст. 462 «Перешкоджання посадовим особам державних інспекцій та органів державного контролю та нагляду у виконанні ними службових обов'язків, невиконання постанов, розпоряджень та інших вимог», ст. 463 «Заняття підприємницькою або іншою діяльністю, а також здійснення дій (операцій) без відповідної реєстрації, дозволу чи направлення повідомлення» і ст. 464 «Порушення норм ліцензування» Кодексу Казахстану про адміністративні правопорушення. Спеціальних норм, які б передбачали правові наслідки порушення умов ліцензування або дозволів на здійснення зовнішньоекономічної діяльності зазначеним актом не передбачено. Не містить таких положень і Закон Казахстану від 28 грудня 2022 р. №172-VII «Про контроль за специфічними товарами», який наразі не набув чинності.

Відповідно до ст. 233 КК Болгарії особа, яка без відповідної ліцензії, реєстрації чи дозволу здійснює експорт, імпорт, передає, здійснює транзит, діє як посередник у операціях з озброєнням, товарами чи технологіями подвійного призначення, а також якщо така діяльність здійснюється з порушенням заборон, обмежень або санкцій, накладених Радою Безпеки ООН, Організацією з безпеки та співробітництва в Європі або ЄС, встановлених Радою Міністрів або які випливають з міжнародної угоди, стороною якого є Республіка Болгарія, караються позбавленням волі на строк до шести років та штрафом до 200 тис. левів. Частини друга та третя містять положення про особливості покарання в разі «особливо серйозних випадків» - позбавлення волі на строк від трьох до восьми років і штраф від до 500 тис. левів та в «незначних випадках» - штраф до 20 тис. левів. При цьому зброя, товари або технології подвійного застосування, які є об'єктом злочину, підлягають конфіскації на користь держави, незалежно від їх власності, а у разі якщо їх відсутності (невиявлен - ня) має бути сплачений еквівалент їх вартості, що визначається на підставі зовнішньоекономічного контрак - ту⁵. Отже, на відміну від ст. 333 КК України, у ст. 233 КК Болгарії названі дії, які охоплюються злочинним діянням, предмет - озброєнням, товарами чи технологіями подвійного призначення, а також додаткові ознаки об'єктивної сторони - вчинення цих дій має супроводжуватись порушенням заборон, обмежень або санкцій, накладених Радою Безпеки ООН, Організацією з безпеки та співробітництва в Європі або ЄС, встановлених Радою Міністрів або які випливають з міжнародної угоди, стороною якого є Республіка Болгарія. Проте, хоча у ст. 333 КК України не закріплено відповідних положень, підзаконні акти, які регламентують порядок здійснення міжнародних передач товарів, які підлягають державному експортному контролю, Список товарів військового призначення та Єдиний список товарів подвійного використання формуються з урахуванням відповідних заборон і санкцій.

Стаття 235 КК Грузії передбачає відповідальність за незаконний експорт технології, науково-технічної інформації або обслуговування щодо створення зброї масового знищення або засобів для його перевезення, озброєння або військової техніки, стосовно яких встановлено спеціальний експортний контроль, що карається штрафом або позбавленням свободи на строк від трьох до п'яти років. Крім цього, Законом №4027 від 22.12.2018 р. КК Грузії було доповнено ст. 235-1, якою, крім іншого, було криміналізовано експорт, імпорт, торгівлю токсичними хімікатами та їх прекурсорами, визначеними Конвенцією про хімічну зброю, а також пов'язані з ними незаконні угоди, в тому числі порушення правил обороту, визначеного міжнародним договором Грузії. Це діяння карається позбавленням свободи на строк від п'яти до десяти років, у тому разі, якщо воно вчинено з метою виготовлення хімічної зброї - позбавленням свободи від восьми до чотирнадцяти років, а юридична особа карається штрафом та позбавленням права здійснювати визначену діяльність або штрафом та ліквідацією. Норма, закріплена у ст. 235-1 КК Грузії, є спеціальною щодо норми, передбаченої ст. 235, оскільки у ній визначені конкретніші діяння та предмет кримінального правопорушення - токсичні хімікати та прекурсори, передбачені Конвенцією про хімічну зброю.

Ця Конвенція, повна назва якої - Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення, також ратифікована Україною. На відміну від КК Грузії, яким відповідальність за ці діяння передбачена окремою статтею та не містить посилань на те, що зазначені речовинипідлягають державному експортному контролю, ст. 333 КК України охоплює це діяння, оскільки хімічні токсичні агенти, системи зброї, в яких використовується хімічний спосіб надання руху, зазначені у Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю (позиція ML12).

Також відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», крім накладання штрафів, зазначених у цій статті, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, може скасовувати або зупиняти дію відповідного дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката, який він надав такому суб'єкту здійснення міжнародних передач товарів, або скасовувати його реєстрацію в цьому органі як суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів, наслідком чого є припинення дії всіх дозвільних документів і документів про гарантії, наданих такому суб'єкту, та чинних на день скасування реєстрації. У разі вчинення суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів, який має повноваження на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення або товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, правопорушень, передбачених абзацами другим - сьомим ст. 24 цього Закону, або у разі коли внаслідок таких правопорушень завдано значної шкоди політичним або еконо-

мічним інтересам держави, національній безпеці або обороні держави, Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, може скасувати раніше надані такій особі зазначені повноваження⁶.

Закріплення норм про кримінальну відповідальність лише за окремі діяння, які становлять порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, є характерним для таких держав, як Азербайджан, Вірменія, Молдова, Таджикистан.

У КК Молдови передбачено відповідальність за контрабанду токсичних і шкідливих речовин, зброї та боєприпасів, заборонених до використання у цивільному обігу або тих, що потребують отримання дозволу, базових компонентів вогнепальної зброї, стратегічних товарів, пристроїв військового призначення, вибухових, ядерних чи радіоактивних матеріалів (ч. 6 ст. 248 КК Молдови). Це діяння характеризується такими ознаками, як ввезення або вивезення з території Молдови як через встановлені для митного контролю місця, так і через місця, відмінні від встановлених для митного контролю, шляхом приховування у спеціально виготовлених або пристосованих для цього сховищах або з обманним використанням документів або засобів митної ідентифікації, або поєднане з недекларуванням або недостовірним декларуванням у митних документах. Вчинення контрабанди зазначених вище товарів карається штрафом у розмірі від 5500 до 6500 умовних одиниць або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, а у разі притягнення до відповідальності юридичної особи - штрафом у розмірі від 7 тис. до 11 тис. умовних одиниць із позбавленням права займатися певною діяльністю⁷.

Здійснюючи порівняння положень кримінальних законів зазначених вище держав з положення КК України, можна констатувати, що ст. 201 КК України «Контрабанда», предметом якої, крім іншого, є отруйні, сильнодіючі, вибухові речовини, радіоактивні матеріали, зброя або боєприпаси (крім гладкоствольної мисливської зброї або бойових припасів до неї), частини вогнепальної нарізної зброї, а також спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, побудована за якісно іншого підходу, ніж статті зазначеного закону, оскільки предмети ст. 201 і ст. 333 КК України розмежовані. Крім цього, порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають експортному контролю, не є тотожним контрабанді - переміщенню через митний кордон за проявами об'єктивної сторони.

Об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 333 КК України, полягає у порушенні визначеного порядку здійснення міжнародних перевезень товарів, що підлягають державному експортному контролю, проте товари легально переміщуються через митний кордон, а суть порушення становить відсутність або порушення умов ліцензування неналежної або неналежний дозвіл на експорт, імпорт або транзит товарів через територію України⁸. Поряд з тим вчинення діяння, у якому поєднано ознаки і контрабанди, і порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, які підлягають державному експортному контролю, тобто переміщення через митний кордон України з порушенням встановленого порядку такого переміщення матеріалів і обладнання до зброї масового ураження, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, військового майна, яке належить до певних видів сировини, матеріалів, обладнання чи технологій, стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких встановлено відповідні правила вивезення за межі України) кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 201 і 333 КК України.

Висновки. Отже, розглядаючи досвід регулювання кримінально-правових наслідків порушення порядку міжнародних передач товарів, які підлягають державному експортному контролю, у законодавствах окремих пострадянських держав, можна відмітити такі ознаки: 1) відсутність загальної норми, яка передбачала б відповідальність за порушення порядку міжнародних передач товарів, які підлягають державному експортному контролю; 2) криміналізація лише окремих діянь, що становлять порушення порядку міжнародних передач товарів, які підлягають державному експортному контролю, зокрема, контрабанди предметів, переміщення яких підлягає спеціальним правилам, у тому числі державному експортному контролю; 3) відносна непоширеність норм про відповідальність за незаконний експорт технологій, науково-технічної інформації та послуг, які можуть бути використані при створенні зброї масового знищення, засобів його доставки, озброєння та військової техніки та стосовно яких встановлено спеціальний експортний контроль, а також про незаконне підприємництво в частині порушення умов ліцензування при вчиненні діяльності з товарами, що підлягають спеціальному (державному експортному) контролю.

Література

правовий міжнародний експортний законодавство

1 Юрченко О.М. Рецензія на монографію С.В. Грачова, О.В. Шамара «Відповідальність за порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, за кримінальним законодавством України». Бюлетень Міністерства юстиції України. 2015. №10. С. 77-79.

2 Грачов С.В., Шамара О.В. Відповідальність за порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, за кримінальним законодавством України: монографія. Київ: Видавничий дім «Артек». 2015. 286 с.

3 Кримінальний кодекс Казахстану. URL: https://online.zakon.kz/document/? doc_id=31575252&doc_id2=315

4 Про експортний контроль: Закон Казахстану. URL: https://online.zakon.kz/Document/? doc_id=30116376

5 Кримінальний кодекс Болгарії. URL: https://www.globalwps.org/data/BGR/files/Criminal % 20Code.pdf

6 Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання: Закон України. URL: https://zakon.rada.gov. Ua/laws/show/549-15#Text

7 Кримінальний кодекс Молдови. URL: http://contment-onlme.com/Document/? doc_id=30394923

8 Козярук О.О. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів за кримінальним правом України (ст. 305 КК України): дис…. докт. філософії. Хмельницький, 2022. 291 с.

Размещено на Allbest.ru