Основоположні відомості про трудовий договір і підстави для його припинення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основоположні відомості про трудовий договір і підстави для його припинення

Добрянська І. І.

Кравченко А. Р.

Анотація

Сучасна Україна переживає соціально-економічні реформи, які характеризуються трансформаціями відносин власності та, відповідно, трудових відносин. Слід зазначити, що цей процес супроводжується такими негативними явищами, як безробіття, яке є наслідком масового вивільнення працівників. Тут важливу роль відіграє держава. Адже йдеться про уникнення соціальної напруги та цілеспрямований вплив на взаємовідносини між роботодавцями, працівниками та іншими суб'єктами трудових відносин. Одним із видів такого впливу є правове забезпечення трудових відносин, зокрема порядок і підстави припинення трудових відносин.

Конституція України є правовою основою формування та розвитку правових норм, що складають правову гарантію права на працю. Одним із засобів зміцнення цих гарантій має стати вдосконалення правових норм та забезпечення реалізації громадянами своїх прав на найману працю в умовах сучасних змін економічного, соціального та політичного життя.

Annotation. Modern Ukraine is experiencing socio-economic reforms, which are characterized by transformations of property relations and, accordingly, labor relations. It should be noted that this process is accompanied by such negative phenomena as unemployment, which is a consequence of the mass release of workers. The state plays an important role here. After all, it is about avoiding social tension and purposeful influence on mutual relations between employers, employees and other subjects of labor relations. One of the types of such influence is the legal provision of labor relations, in particular the procedure and grounds for termination of labor relations. трудовий договір роботодавець

An important feature of an employment contract is its stability. Both parties are interested in the duration of the employment relationship, as it allows the owner or an institution authorized by him to staff the production. Having a permanent staff that is familiar with production, the enterprise works in regular mode, the causes of various production problems are eliminated, defects and violations of labor discipline are reduced.

Employees are also concerned about the stability of labor relations, because the duration of the employment contract frees them from labor worries, provides an opportunity to constantly improve their own quality, and provides employees with a constant source of livelihood. However, the stability of the employment contract does not mean that the employment relationship cannot be terminated. The reason for such dismissal may be events, including the death of an employee, or legal facts, the list of which is determined by the current labor legislation.

The Constitution of Ukraine is the legal basis for the formation and development of legal norms that make up the legal guarantee of the right to work. One of the means of strengthening these guarantees should be the improvement of legal norms and ensuring that citizens realize their rights to paid work in the conditions of modern changes in economic, social and political life.

Keywords: employment contract, employer, termination of employment contract, employee, rights and obligations.

Вступ

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею за вільним вибором або з вільної згоди. Держава створює умови для повної реалізації громадянами своїх трудових прав, забезпечує рівні можливості у виборі професій і видів праці, здійснює професійне навчання, підготовку та перепідготовку з урахуванням суспільних потреб. Свої трудові права працівники реалізують шляхом укладення трудових договорів з підприємствами, установами, організаціями чи з громадянами, тому трудовий договір є основною і основною формою трудових відносин. Трудове законодавство України визначає трудові договори [1] . Мета статті - дослідити основоположні відомості про трудовий договір і підстави для його припинення.

Результати

Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядковуванням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін[2].

Сторонами трудового договору є працівник та власник підприємства, установи організації або вповноважений ним орган чи фізична особа[2].

Що стосується виду трудового договору, то в юридичній літературі в більшості випадків вид трудового договору визначається відповідно до статті 1 Закону про трудовий договір. 23 КЗпП України «Умови трудового договору», відповідно до цього пункту трудовий договір може бути: 1) безстроковим, безстроковим (це звичайний трудовий договір між роботодавцем і працівником; судячи з поведінки його умови , безстрокові трудові договори є основним і найпоширенішим видом трудових договорів на практиці);

2) в обумовлений термін, погоджений обома сторонами; 3) узгоджений під час виконання певної роботи [3].

Під формою трудового договору слід розуміти спосіб вираження волі його сторін з приводу їх взаємних прав та обов'язків у договорі. Письмова форма передбачає детальне викладення у договорі взаємних прав та обов'язків його сторін. Вона є особливо корисною при виникненні трудових спорів, у зв'язку з переведенням на іншу роботу, звільненням, зміною системи оплати праці тощо. Дотримання письмової форми мало б значний вплив на зменшення кількості таких трудових спорів та полегшення їх вирішення [4].

Письмова форма трудового договору поділяється на просту письмову і складну форму. У першому випадку документ, що фіксує зміст договору, підписується сторонами, які укладають договір, без залучення третіх осіб. Другий варіант передбачає залучення третьої особи (наприклад, батьків неповнолітнього або установи, яка зобов'язана давати згоду на призначення). Те саме стосується реєстрації договору уповноваженим органом (державною службою зайнятості, адміністративним органом)[4].

Хоч усні трудові договори теоретично визнаються чинним трудовим законодавством України, однак серед практиків, суддів та науковців немає єдиної думки щодо їх єдиного розуміння

Автор вважає, що трудові договори не можуть укладатися в усній формі в силу їх суспільної важливості та характеру виникаючих правовідносин.Наприклад, відповідно до Цивільного кодексу усні договори є перш за все ознакою договорів, які виконуються в момент укладення, а якщо договір має бути виконаний після укладення, він повинен бути укладений у письмовій формі [4].

Юриспруденція та законодавство використовують термін «трудовий договір» для опису його багатогранної природи. Крім того, існує кілька тлумачень цієї фрази. Важливо визнати цю характеристику, відстоюючи ідею трудового договору». Інститут трудового права є найважливішим, оскільки він відіграє значну роль у процесах кодифікації його системи та ціннісних кодів.

По-друге, трудовий договір являє собою важливу гарантію права на працю, вибір виду зайнятості і вільне розпорядження здібностями особи у сфері трудової діяльності.

По-третє, трудовий договір виступає як своєрідним юридичним містком - зв'язком між правовідносинами працевлаштування і трудовими право-відносинами. Його укладення означає припинення правовідносин працевлан-тування, оскільки мета працевлаштування досягнута.

По-четверте, словосполучення «трудовий договір» вживається в юридичній науці і практиці як передумова, необхідна для застосування до працівника рудового законодавства.

По-п'яте, трудовий договір виступає в ролі головної юридичної підстави виникнення трудових правовідносин, трудових прав і обов'язків. І як такий трудовий договір може виступати як єдиний юридичний факт або у поєднанні з будь-якими іншими юридичними фактами: актом обрання, актом призначення тощо [5].

Відповідно до статті 36 КЗпП України розірвання трудового договору ґрунтується на таких підставах:[6]

- угода сторін;

- закінчення строку, як зазначено в частинах 2 і 3 статті 23 КЗпП України, застосовується, крім випадків, коли трудові відносини тривають і жодна сторона не вимагала їх припинення;

- Законом про працю в Україні допускається призов або зарахування працівників і власників на військову службу та переведення їх на невійськову службу, крім випадків, коли працівник має місце роботи, передбачене статтею 119;

- розірвання трудового договору може відбутися за власною ініціативою працівника, за уповноваженим працівником власником підприємства (або іншою особою), а також за їх бажанням зібратися у разі необхідності відповідно до статей 40 і 41 КЗпП України;

- за його згодою працівник може бути переведений на інше підприємство, в установ, організацію, на виборну посаду;

- відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість за сумісництвом підприємства, установи, організації, а також відмова від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці;

- порушення судового рішення, яким працівника засуджено до позбавлення волі або іншого покарання без можливості продовження (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням);

- укладення трудового договору (контракту) протягом року після розірвання в порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» є обов'язковим для осіб, які звільнилися або припинили роботу, пов'язану з державою або місцевим самоврядуванням;

- згідно з положеннями Закону України «Про очищення влади»;

- визнання безпідставним майна та звернення його в дохід держави судом, відповідно до статті 290 Цивільного процесуального кодексу України є дієвим;

- на підставі трудового договору з гнучким графіком роботи;

-смерть фізичної особи або виконання офіційного рішення суду, яке вказує на ймовірно зниклих або померлих осіб;

- смерть працівника, визнаного судом безвісно відсутнім або померлого;

- працівник був відсутній на роботі більше чотирьох місяців, і причина цієї затримки невідома;

- підстави, передбачені іншими законами;

Звільнення працівника здійснюється шляхом надання до районного, районного в місті, обласного центру зайнятості електронної або паперової форми з відповідними відомостями та копіями документів, що підтверджують обставини, зазначені у пункті 81 частини першої статті 36 КЗпП України.

Дата припинення трудового договору визначається за заявка, яка була подана. Надається інформація про районний, районний у місті та обласний центр зайнятості за місцем звернення працівника на день розірвання договору.[7]

- первинний підрозділ виконавчої влади, що відповідає за реалізацію державного пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню («Пенсійний фонд України»).

- цю функцію здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Державна податкова служба України).

Порядок припинення трудового договору з підстав, визначених пунктом 81 частини першої КЗпП України, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Трудовий договір зберігає чинність у разі зміни роботодавця, а також його реорганізації.

Трудові договори, укладені на невизначений строк, або строкові трудові договори, які ще не закінчилися, можуть бути розірвані лише з ініціативи роботодавця з підстав, встановлених законом, і в порядку, встановленому законом. Це означає, що якщо законом передбачено право звільнити працівника, роботодавець реалізує це право на свій розсуд, тобто, він має право звільняти або не звільняти своїх працівників. [8].

Частина перша статті 36 КЗпП регулює можливість розірвання трудового договору за угодою сторін. Потреба у застосуванні ч. 1 ст. 36 КЗпП виникає переважно тоді, коли сторони строкового трудового договору розривають трудовий договір достроково. Якщо жодна зі сторін не має права на дострокове розірвання строкового трудового договору, вони можуть домовитися про розірвання договору відповідно до частини першої статті 36 КЗпП.

Закон не забороняє сторонам розривати строкові трудові договори за згодою сторін. Проте в цьому немає особливої необхідності. Працівник має право в будь-який час розірвати трудовий договір, попередивши роботодавця за два тижні. Якщо працівник пропонує звільнитися до закінчення двотижневого терміну, власник може на це погодитися . Однак у цьому випадку звільнення відбувається не за угодою сторін, а з ініціативи працівника (Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» [8].

Частина 2 статті 36 КЗпП регламентує можливість розірвання трудового договору у зв'язку із закінченням строку, На цій підставі трудовий договір може бути розірвано. Строковий трудовий договір повинен бути укладений відповідно до закону.

Стаття 41 КЗпП України містить додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за таких умов, як:

- Керівництво підприємства всіх форм власності (філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи), його уповноважені представники, керівник бухгалтерської фірми підприємства, його уповноважені представники, а також одноразове грубе порушення трудових обов'язків працівник Митні органи, органи державної податкової служби, органи державного управління та контролю, органи державного контролю за цінами (п. 1)

- Винна поведінка вищого керівництва підприємства, що призвела до несвоєчасної або не в повному обсязі виплати заробітної плати нижче встановленого законодавством мінімального розміру (п. 11)

- Злочинна поведінка співробітників, які безпосередньо оперують грошима, товарами або культурними цінностями.Якщо ці дії викликають втрату довіри до роботодавця (п.2)

- Злочинні діяння працівників освітньої галузі (п. 3)

- Злочини, вчинені працівниками, які працюють у сфері освіти (п. 4)

- Неетичні злочинні дії працівників, які виконують завдання в галузі освіти, якщо їхні дії є невідповідними для подальшого виконання цих завдань)

Трудовий кодекс також передбачає можливість розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, а також інші випадки:

- незадовільного результату випробування, встановленого при прийнятті на роботу (стаття 28 Кодексу законів про працю України);

- роботи за сумісництвом інших працівників, які не є сумісниками, та обмежень на роботу за сумісництвом, передбачених законодавством (Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства фінансів України (№ 43 від 28.06.93 р.), ст. 8); (ст. 8) (стаття 8) про звільнення з роботи за сумісництвом.

КЗпП також передбачає можливість розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця в інших випадках, таких як:

- недостатні результати іспиту при прийнятті на роботу (ст. 28 КЗпП України)

- робота за сумісництвом інших працівників, які не є сумісниками, та встановлені законодавством обмеження щодо роботи за сумісництвом (Затверджене положенням Положення про умови праці за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій) Міністерство праці України, Міністерство юстиції України та Міністерство фінансів України. (№ 43 від 28.06.93 р.), ст. 8 про звільнення з роботи за сумісництвом.

- обмеження щодо спільної роботи родичів на підприємствах (ст. 251 КЗпП України)

- відмова у переведенні та відмова від продовження роботи працівників у зв'язку зі зміною основних умов праці, необхідних і достатніх для укладення трудового договору ( п.6 ст 36 КЗпП України)

- порушення встановлених правил прийняття на роботу (стаття 7 КЗпП України) [9].

Висновки

Трудовий договір є важливим юридичним актом, який регулює трудові відносини між працівником і роботодавцем. Він має відповідати вимогам чинного законодавства України.

Підстави для припинення трудового договору чітко визначені в Кодексі законів про працю України. Розірвання трудового договору з будь-якої підстави має відбуватися з дотриманням законних процедур та з повагою до прав та інтересів обох сторін.

Список використаних джерел

1. Римар Б. А. Види трудового договору за законодавством України.Одеса,2009. 20 с.

2. Міністерство юстиції України. (14 листопада,2023). Трудовий договір та його види. URL:https://minjust.gov.ua/m/str 38256

3. Іванов, В. Підприємництво: правові основи. Київ: Академперіодика, 2022. 288 с.

4. Лещух Д. Р.Форма трудового договору. Вісник Львівського університету. Серія

міжнародні відносини, 1, (1999) ,107-112.

5. Петренко І. П, Іванова О.С. Актуальні проблеми правового регулювання земельних відносин в Україні. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». 2011. № 4 (7). С. 12-18.

6. Цивільний кодекс України : Закон України від 16.01.2003 р. № 435-IV : станом на 08.03.2024 р. - Х. : Право, 2024. - 1040 с.

7. Верховна Рада. Про оплату праці: від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР (чинний на 1 квітня 2023 р.)." https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр#Text (дата звернення: 6 березня 2024 р.).

8. Науково-практичнийкоментардостатті36КЗпП.

URL:https://ips.ligazakon.net/document/KK000039

9. Кодекс законів про працю України. (2023). Відомості Верховної Ради України, 1971, № 50, ст. 465.

Размещено на Allbest.ru