Публічно-управлінські підходи імплементації соціально-економічних пріоритетів держави у контексті аналізу міжнародних рейтингів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Публічно-управлінські підходи імплементації соціально-економічних пріоритетів держави у контексті аналізу міжнародних рейтингів України

Public administrative approaches to the implementation of socio-economic priorities of the state in the context of the analysis of international ratings of Ukraine

Колосовська І.І.

Доктор філософії у галузі «Публічне управління та адміністрування», професор, професор кафедри суспільно-гуманітарних наук, Українська академія друкарства, м. Львів, Україна

Зачепа А.М.

Доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри суспільно-гуманітарних наук, Українська академія друкарства, м. Львів, Україна

Iryna Kolosovska

PhD in Public Administration, Professor, Professor at the Department of Social Sciences and Humanities, Ukrainian Academy of Printing,

Lviv, Ukraine

Andriy Zachepa

Doctor of Philosophy, Professor, Head at the Department of Social Sciences and Humanities, Ukrainian Academy of Printing,

Lviv, Ukraine

Метою статті є здійснення аналізу міжнародних рейтингів з позиції оцінювання стану соціально-економічного розвитку України та обґрунтування публічно-управлінських підходів імплементації пріоритетів держави у контексті врахування сучасних викликів та загроз. Предмет дослідження - система соціально-економічних індикаторів та визначення пріоритетів публічного управління у розрізі динаміки міжнародних рейтингів України. З огляду на обґрунтування кореляції між якістю державного управління, рівнем людського розвитку, інноваційністю економіки, темпами покращення соціальних стандартів здійснено аналіз індексів людського розвитку, сприйняття корупції, економічної свободи, демократії, гендерного розриву та ін. Обґрунтовано сучасні публічно-управлінські підходи щодо імплементації ключових соціально-економічних пріоритетів держави у контексті врахування викликів, обумовлених воєнним станом в Україні. Визначено напрями здійснення публічно-управлінського впливу щодо досягнення ґендерного паритету в Україні шляхом розробки нових ґендерних стратегій на основі урахування досвіду провідних країн світу та адаптації національного законодавства до вимог ЄС; забезпечення інституційної сталості; мінімізації впливу ґендерних стереотипів у соціумі; імплементації практики ґендерного квотування на різних рівнях у сфері політики/управління/бізнесу; удосконалення юридичних механізмів реалізації прав жінок, які потенційно можуть стати жертвами дискримінації. Констатовано, що сучасні реалії і виклики війни здійснюють суттєвий вплив на трансформацію установок та орієнтацій громадян в соціально-економічній сфері, визначення соціальних потреб та пріоритетів. Вказано на важливість інтенсифікації демократичних управлінських механізмів для оперативного та конструктивного реагування на економічні та соціальні виклики як у внутрішньому, так і зовнішньому вимірах. Тип статті - теоретична. Ключові слова: публічно-управлінські підходи; соціально-економічний розвиток; індикатори; рейтингові показники; пріоритети.

The purpose of the article is to carry out an analysis of international ratings from the standpoint of assessing the state of socio-economic development of Ukraine and to justify public management approaches to the implementation of state priorities in the context of taking into account modern challenges and threats. The subject of the study is the system of socio-economic indicators and determination of priorities of public administration in terms of the dynamics of international ratings of Ukraine. In view of the substantiation of the correlation between the quality of public administration, the level of human development, the innovativeness of the economy, the rate of improvement of social standards, an analysis of human development indices was carried out; perception of corruption; economic freedom; democracy; gender gap, etc. Modern public management approaches to the implementation of the key socio-economic priorities of the state in the context of taking into account the challenges caused by the state of war in Ukraine are substantiated. Areas of public-management influence on achieving gender parity in Ukraine have been determined by developing new gender strategies based on the experience of leading countries and adapting national legislation to EU requirements; ensuring institutional stability; minimization of the influence of gender stereotypes in society; implementation of the practice of gender quotas at different levels in the sphere of politics/management/business; improvement of legal mechanisms for realizing the rights of women who may potentially become victims of discrimination. It was established that the modern realities and challenges of war exert a significant influence on the transformation of the attitudes and orientations of citizens in the socio-economic sphere, the determination of social needs and priorities. The importance of intensification of democratic management mechanisms for prompt and constructive response to economic and social challenges in both internal and external dimensions is indicated. The type of article is theoretical. Key words: public management approaches; socio-economic development; indicators; rating indicators; priorities.

ВСТУП

публічно-управлінський імплементація міжнародний рейтинг

У контексті актуалізації новітніх політичних, економічних та соціальних викликів, пов'язаних із воєнним станом в Україні, вагоме значення має позиціонування нашої країни у міжнародних рейтингових дослідженнях, що характеризують тенденції функціонування різних сфер суспільного життя, відображають динаміку соціально-економічного розвитку, національні пріоритети, систему економічних відносин і зв'язків, ціннісні установки, специфіку публічно-управлінської взаємодії.

Міжнародні рейтингові показники є важливими індикаторами для України як при реалізації державної політики, зокрема для обґрунтування перспективних публічно-управлінських підходів щодо оптимізації суспільного розвитку, визначення пріоритетів та можливостей вирішення актуальних соціально-економічних проблем, так і для міжнародних партнерів та стратегічних інвесторів у контексті їхньої співпраці з вітчизняними інституціями та організаціями. У межах даного дослідження зосередимо увагу на аналізі низки індексів, що стосуються людського розвитку, сприйняття корупції, економічної свободи; інвестиційної привабливості, демократії; гендерного розриву та ін.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Теоретико-прикладні аспекти публічного управління соціальним розвитком, аналіз динаміки показників соціально-економічного розвитку у контексті аналізу позицій України у міжнародних рейтингах є предметом досліджень низки науковців. Зокрема, Л. Антонюк [1] обґрунтовує стратегічні напрями підвищення міжнародних конкурентних позицій економіки України в умовах глобальної мережевізації, О. Вольська [2] розглядає питання формування інноваційної моделі соціального розвитку держави, трансформації механізмів державного управління соціальним розвитком; Я. Жаліло [3] досліджує вплив державної політики на формування людського капіталу, визначає широкий спектр факторів, що безпосередньо впливають на якість інституцій- них реформ та соціально-економічних стратегій, спрямованих на розвиток людського капіталу; Е. Лібанова [4] окреслює підходи до модернізації інструментарію розробки та реалізації соціальної політики на основі аналізу тенденцій людського розвитку, диспропорцій рівня та якості життя, стану функціонування системи державних соціальних стандартів і гарантій, Р Мадяр [5] досліджує міжнародні рейтинги як індикатори соціально-економічного розвитку України, зосереджує увагу на важливості інноваційного і людського потенціалу у контексті підвищення міжнародної конкурентоспроможності України у світових рейтингах; В. Скуратівський [6] розглядає питання державного регулювання розвитку соціальної сфери як чинника стабільного соціального розвитку, умови оптимізації соціального залучення та посилення зворотного впливу цінностей на соціальний прогрес українського суспільства; В. Трощинський [7] аналізує сучасну міжнародну та вітчизняну практику вимірювання соціального розвитку, визначає систему індикаторів як інструментарію аналізу регіональних проблем та вироблення відповідних управлінських рішень; Є. Чорна [8] досліджує державне управління соціальним розвитком та впровадження міжнародних соціальних стандартів, аналізує динаміку соціально-економічних показників України.

Попри значний науковий інтерес залишаються недостатньо розробленими питання, пов'язані із актуалізацією сучасних публічно-управлінських підходів щодо оцінювання системи соціально-економічних індикаторів та визначення пріоритетів у площині трансформації цінностей, потреб і тенденцій розвитку українського суспільства, зокрема в умовах воєнного стану.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ

Метою статті є аналіз міжнародних рейтингів з позиції оцінювання стану соціально-економічного розвитку України та обґрунтування публічно-управлінських підходів імплементації пріоритетів держави у контексті врахування сучасних викликів та загроз.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Методологічну основу склали загальнонауко- ві та спеціальні методи дослідження. Зокрема, у процесі вивчення означеної проблематики використовувалися методи системного аналізу, узагальнення та абстрагування (для характеристики системи соціально-економічних пріоритетів держави та обґрунтування публічно-управлінських підходів); аналітичний та порівняльний методи (для визначення динаміки міжнародних рейтингових показників України у вимірі людського розвитку, сприйняття корупції, економічної свободи; демократії; гендерного розриву та ін.). У сукупності це дало можливість системно розглянути теоретико-прикладні аспекти імплементації сучасних управлінських підходів та механізмів у контексті позиціонування нашої країни у міжнародних рейтингових дослідженнях.

РЕЗУЛЬТАТИ

Одним із важливих індикаторів, зокрема у сфері соціально-економічного розвитку, є Індекс людського розвитку (Human Development Index) ІЛР, що включає дані за такими напрямками: тривалість життя, освіта і добробут. У звіті за 20212022 рр. [9]. Україна посіла 77 місце серед 191 країни. Порівняно з попереднім звітом, Україна опустилася на одну позицію, проте її включено до переліку тих країн, що мають високий рівень розвитку.

Для визначення ІЛР в ООН оцінюють цілу низку інших індексів по окремих підрозділах, зокрема найбільш показовими є: здоров'я; освіта; дохід; нерівність [10].

У рейтингу «Індекс сприйняття корупції» (Corruption Perceptions Index - CPI) за 2022 р. Україна посіла 116-те місце зі 180 країн, набравши 33 бали. Необхідно вказати на важливість кількості балів, а не позиції у рейтингу. Так, кількість балів - 0 означає, що корупція фактично підміняє собою державу, натомість кількість балів - 100 означає, що корупція практично відсутня. Окрім того слід зауважити, що дана оцінка стосується лише державного сектора [11].

Динаміка зміни індексу сприйняття корупції в Україні за останні десять років вказує, що загалом за цей період показник України зріс на 8 балів, а набрані Україною бали у 2022 році є найвищим показником нашої країни з часу запуску оновленої методології СРІ. З метою суттєвого покращення показників України у зазначеному дослідженні на початку 2022 року Transparency International Ukraine було надано п'ять конкретних рекомендацій, проте, як констатовано у звіті, чотири з них виконано частково (зокрема, серед позитивних аспектів відзначено покращення контролю та підзвітності, ухвалення Національної антикорупційної стратегії у 2022 р., подання справ про корупцію до судів, зміцнення вразливих до корупції інститутів та функцій, зокрема судів, доступ до інформації про державні витрати, запровадження антикорупційних органів та реформ), а одну - проведення реформи конституційного правосуддя з урахуванням висновків, наданих Венеційською комісією, не виконано зовсім.

Важливо зауважити, що CPI вимірює саме сприйняття, а не фактичний рівень корупції. У фокусі цьогорічного СРІ - корупція, конфлікт та безпека. Ключовими критеріями для країн, які успішно долають корупцію, є верховенство права, незалежність контролюючих інституцій та негативне ставлення суспільства до ймовірних виявів зловживання представниками державних структур владними повноваженнями та публічними коштами в особистих цілях. Вимірювання індексу економічної свободи грунтується на розрахунку низки ключових показників, які згруповують у чотири блоки: (стовпи): верховенство права; обмеження уряду; регуляторна ефективність; відкритість ринків. У дослідженні «Economic Freedom Index-2022» [12] Україна посіла 130-е місце з показником 54,1 бала зі 100 можливихі і продовжує перебувати у зоні з гострим дефіцитом економічної свободи. У звіті за 2022 р. Україна розмістилася у категорії «переважно невільних» країн і зайняла передостаннє місце серед європейських країн. У дослідженні Heritage Foundation вказано на наявність в Україні низки проблемних аспектів, пов'язаних, насамперед, із фінансовою свободою та верховенством права. Схильність судової влади до політичного тиску та послаблює довіру суспільства. У даному контексті експерти акцентують увагу на наявності чіткої кореляції між економічною свободою, ефективністю публічного управління, рівнем людського розвитку, якістю довкілля, інноваційністю економіки, динамікою соціальних стандартів.

Індекс демократії (Democracy Index) - передбачає оцінювання демократичного стану країн за п'ятьма показниками, що відображають виборчий процес та плюралізм, функціонування уряду, політичну участь, демократичну політичну культуру, дотримання громадянських свобод. Останній звіт щодо визначення індексу демократії стосується 167 країн, його результати було оприлюднено у лютому 2023 р. [13]. Україна у цьому рейтингу посіла 87 місце. Політичний режим в Україні, як і раніше, визначено як гібридний, тоді як всі західні країни, з якими межує Україна, мають демократичний режим із недоліками. Україні у звіті Democracy Index 2022 приділено окреме есе, де, зокрема, вказано на важливість такого проблемного аспекту як корупція [14].

У контексті сучасних трансформаційних перетворень на особливу увагу заслуговує проблематика ґендерної рівності/нерівності як чутливого індикатора якості та демократичності публічного управління. В Україні упродовж тривалого періоду державна політика щодо створення рівних ґендерних можливостей не була ефективною, що призвело до наявності значних проявів нерівності та суттєво позначилось на уповільненні соціально-економічного розвитку та формуванні демократичного суспільства. Попри певні позитивні сучасні тенденції, інституціональні механізми забезпечення ґендерної рівності в Україні ще не є стабільними та потребують відповідної підтримки і модернізації.

Ключовим показником визначення ґендерного паритету вважається індекс ґендерного розриву (Gender Inequality Index, GII), який вимірюється за показниками у чотирьох основних сферах: економічна участь та кар'єрні можливості; рівень освіти; здоров'я і тривалість життя; політичні права та можливості. Шкала вимірювання Індексу від 0 до 1, де 0 - повна нерівність статей, а 1 - рівність. У звіті, опублікованому у 2023 році, Україна посіла в глобальному рейтингу 66- те місце, піднявшись на 15 позицій у порівнянні із попереднім роком [15]. Динаміка рейтингових позицій України за Індексом глобального ґендер- ного розриву за останні десять років свідчить про незначні коливання, за виключенням 2022 р., коли вона опустилася на 81 місце. У порівнянні з європейськими країнами, для України характерний найнижчий рівень ґендерного балансу у площині представництва жінок у політичній сфері та системі державного управління.

З огляду важливість означеної проблематики пріоритетними публічно-управлінськими напрямами досягнення ґендерного паритету в Україні слід визначити: розробку нових ґендерних стратегій на основі урахування досвіду провідних країн світу та адаптації національного законодавства до вимог ЄС; забезпечення інсти- туційної сталості; мінімізацію впливу ґендерних стереотипів у соціумі; імплементацію практики ґендерного квотування на різних рівнях у сфері політики/управління/бізнесу; удосконалення правових механізмів реалізації прав жінок.

ДИСКУСІЯ ТА ВИСНОВКИ

публічно-управлінський імплементація міжнародний рейтинг

Одним із ключових завдань в умовах війни та на шляху України до повноправного членства в Європейському Союзі є модернізація державної політики соціально-економічного розвитку, що вимагає імплементації максимально дієвих управлінських підходів та механізмів. На підставі аналізу міжнародних рейтингових показників України слід констатувати, що сучасні реалії і виклики війни здійснюють суттєвий вплив на трансформацію цінностей та орієнтацій громадян в соціально-економічній сфері, визначення соціальних потреб та пріоритетів. Україні важливо інтенсифікувати використання демократичних управлінських механізмів для оперативного та конструктивного реагування на економічні та соціальні виклики як у внутрішньому, так і зовнішньому вимірах шляхом посилення інтеграції зусиль, засобів, ресурсів та можливостей державних і неурядових інституцій, активізації практики ефективного міжсекторного партнерства, використання інноваційних технологій та публічно-управлінських інструментів соціально-економічного розвитку та ін.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Antoniuk, L., & Cherkas, N. (2019). Hlobalna ekonomichna merezhevizatsiia u konkurentnomu zrostanni krain [Global economic networking in the competitive growth of countries]. Mizhnarodna ekonomichna polityka - International economic policy, 2 (31), 82-100. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mep_2019_2_5Ukrainy. DOI: 10.33111/iep.2019.31.03 [in Ukrainian].

2. Volska, O. (2013). Transformatsiia mekhanizmiv derzhavnoho upravlinnia sotsialnym rozvytkom [Transformation of mechanisms of state management of social development]. Publichne upravlinnia: teoriia ta praktyka - Public administration: theory and practice, 1,30-34. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pubupr_2013_1_7 [in Ukrainian].

3. Zhalilo, Ya., Pyshchulina, O., Yurochko, T., & Mishchenko, M. (2018). Rozvytok liudskoho kapitalu: na shliakhu do yakisnykh reform [Development of human capital: on the way to quality reforms]. Kyiv : Zapovit. Retrieved from https://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_LUD_KAPITAL.pdf. Ukrainy [in Ukrainian].

4. Libanova, E. (Ed.) (2015). Liudskyi rozvytok v Ukraini. Modernizatsiia sotsialnoi polityky: rehionalnyi aspekt [Human development in Ukraine. Modernization of social policy: regional aspect]. Kyiv: Instytut demohrafii ta sotsialnykh doslidzhen im. M.V. Ptukhy NAN Ukrainy [in Ukrainian].

5. Madiar, R. (2019). Mizhnarodni reitynhy yak indykatory sotsialno-ekonomichnoho rozvytku Ukrainy [International ratings as indicators of socio-economic development of Ukraine]. Investytsii: praktyka ta dosvid - Investments: practice and experience, 22, 24-28. Doi: 10.32702/2306-6814.2019.22.24 [in Ukrainian].

6. Skurativskyi, V. & Popova, T. (2015). Vplyv sotsialnoi sfery na protses sotsialnoho zaluchennia: problemy derzhavnoho rehuliuvannia [The influence of the social sphere on the process of social involvement: problems of state regulation]. Naukovi zapysky Instytutu zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy - Scientific notes of the Institute of Legislation of the Verkhovna Rada of Ukraine, 5, 106-112 [in Ukrainian].

7. Troshchynskyi, V., Melnychuk, L., & Yarosh, N. (2020). Systemy otsiniuvannia sotsialnoho rozvytku ehioniv: mizhnarodnyi dosvid ta vitchyzniana praktyka [Assessment systems of social development of regions: international experience and domestic practice]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy - Bulletin of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, 1(96), 62-69. DOI 10.36030/2310-2837-1(96)-2020-62-69 [in Ukrainian].

8. Chorna, Ye., Koshova, S. (2021). Derzhavne upravlinnia sotsialnym rozvytkom ta vprovadzhennia mizhnarodnykh sotsialnykh standartiv [State management of social development and implementation of international social standards]. Investytsii: praktyka ta dosvid - Investments: practice and experience, 19, 115-122. DOI: 10.32702/23066814.2021.19.115 Retrieved from http://www.investplan.com.ua/pdf/19_2021/21.pdf [in Ukrainian].

9. Human Development Report 2021-2022. Uncertain Times, Unsettled Lives: Shaping our Future in a Transforming World (September 08, 2022). UNDP in Ukraine: website. Retrieved from https://hdr.undp.org/content/ human-development-report-2021-22.

10. Ukraina u svitovykh reitynhakh-2023: shcho zminylos pid chas viiny (2023) [Ukraine in the world rankings-2023: what changed during the war]. My - Ukraina: vebsait - We are Ukraine: website. Retrieved from https://weukraine.tv/ top/ukrayina-u-svitovyh-rejtyngah-2023-shho-zminylos-pid-chas-vijny/ [in Ukrainian].

11. Indeks spryiniattia koruptsii 2022 [Corruption Perceptions Index 2022]. Transparency International Ukraine: website. Retrieved from https://cpi.ti-ukraine.org/en/ [in Ukrainian].

12. Economic Freedom Index-2022. The Heritage Foundation: website. Retrieved from https://www.heritage.org/ index/

13. Democracy Index 2022. The Economist Intelligence Unit: website. Retrieved from https://www.eiu.com/n/ campaigns/democracy-index-2022/

14. Ukraina u svitovykh reitynhakh-2023: shcho zminylos pid chas viiny (2023) [Ukraine in the world rankings-2023: what changed during the war] (07.04.2023). My - Ukraina: vebsait - We are Ukraine: website. Retrieved from https:// weukraine.tv/top/ukrayina-u-svitovyh-rejtyngah-2023-shho-zminylos-pid-chas-vijny/ [in Ukrainian].

15. Global Gender Gap Report 2023. World Economic Forum: website. Retrieved from https://www.weforum.org/ publications/series/global-gender-gap-report/.

Размещено на Allbest.ru