Правовий захист інтелектуальної власності у цифровій економіці: зміст та особливості сучасних трактувань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правовий захист інтелектуальної власності у цифровій економіці: зміст та особливості сучасних трактувань

Борис Борисович Петрушин,

аспірант Київського університету права НАН України, директор навчального центру «ГРАНД»

Резюме

Петрушин Б.Б. Правовий захист інтелектуальної власності у цифровій економіці: зміст та особливості сучасних трактувань.

Авторська увага зосереджена на феномені й відповідному йому понятті «правовий захист інтелектуальної власності у цифровій економіці». Вказане поняття розглядається у зв'язку з розвитком цифрової економіки, в умовах якої інтелектуальна власність набуває статусу потужного бюджетоутворюючого засобу й потребує відповідного правого захисту. Метою представленого дослідження є інвентаризація наявних наукових підходів до визначення поняття «правовий захист інтелектуальної власності у цифровій економіці» задля уточнення його змісту й особливостей сучасних трактувань.

На підставі проведеного теоретичного дослідження узагальнено принципові для розуміння феномену правового захисту положення й характеристики. В роботі наводиться елементна структура правової охорони. Автором представлено власний варіант визначення поняття «правовий захист інтелектуальної власності у цифровій економіці», а також сформульовані пропозиції, щодо осучаснення термінологічного апарату національної юридичної науки.

Ключові слова: правовий захист, інтелектуальна власність, цифрова економіка.

Summary

Borys Petrushyn. Legal protection of intellectual property in the digital economy: content and peculiarities of modern interpretations.

The purpose of the article is an inventory of existing scientific approaches to the definition of legal protection of intellectual property in the field of the digital economy in order to clarify its content and features of modern interpretations. The corresponding task is implemented within the broader (and main) research topic: “Legal protection of intellectual property in the digital economy.”

The author's attention is focused on the phenomenon and the corresponding concept of “legal protection of intellectual property in the digital economy”. This concept is considered in connection with the development of the digital economy, under which intellectual property acquires the status of a powerful budget-forming tool and requires appropriate legal protection. The purpose of the presented research is to inventory existing scientific approaches to the definition of the concept of “legal protection of intellectual property in the digital economy” in order to clarify its content and features of modern interpretations.

On the basis of the conducted theoretical research, the fundamental provisions and characteristics for understanding the phenomenon of legal protection are summarized. The work provides an elementary structure of legal protection. The author presents his own version of the definition of the concept of “legal protection of intellectual property in the digital economy”, as well as formulated proposals for the modernization of the terminological apparatus of the national legal science.

Taking into account the above, taking into account the positions outlined at the stage of analysis of research and publications on the chosen topic, we note that (1) legal protection of intellectual property in the digital economy is an important concept of legal science and practice, (2) it is reflected in legal acts international and, to a lesser extent, national law, (3) legal protection of intellectual property in the digital economy is related to the exercise and realization of the rights and legitimate interests of a person, (4) the institution of legal protection of intellectual property in the digital economy is a system of legal norms aimed at ensuring the rights and legitimate interests of a person and restoring them in the event of their violation, (5) legal protection of intellectual property in the digital economy involves the involvement of a complex of legal means and forms, content which is determined by the subject area in which they are applied.

Thus, we have reason to define the legal protection of intellectual property in the digital economy as a specific legal institution aimed at ensuring the rights and interests of individuals provided for by law, which combines the norms of an authorizing (legislative) and law enforcement nature, and its implementation involves the involvement of a complex of legal means and forms, the content of which is determined by the subject area in which they are used.

Key words: legal protection, intellectual property, digital economy.

Постановка проблеми

правовий захист інтелектуальна власність

Питання правового захисту інтелектуальної власності перебуває у центрі сучасних суспільних цивільно-правових відносин. Це пов'язано з тим, що взагалі феномен власності, в тому числі й інтелектуальної власності, мають індивідуальний та суспільний ціннісні виміри, що зумовлює їхнє соціокультурне значення. Водночас інтелектуальна власність у сучасному цифровому просторі виступає потужним чинником суспільного поступу (як позитивного так і негативного плану). Означене твердження і нині має аксіоматичний характер, попри стрімкий перехід людства у нову реальність - цифрову економіку.

Специфіка такої економіки добре ілюструється заувагою, яка не так давно з'явилася на сайті новин цифрової економіки TechCrunch: «Uber, найбільша у світі компанія таксі, не володіє транспортними засоба-ми. Facebook, власник найпопулярніших медіа у світі, не створює контенту. Alibaba, найдорожчий роздріб-ний продавець, не має запасів. А Airbnb, найбільший у світі постачальник житла, не володіє нерухомістю... Відбувається щось цікаве» [1]. Водночас, про значення й перспективи цифрової економіки свідчить серйоз-ність, з якою до питань цифрової трансформації ставиться Європейський Союз. Зокрема, європейське інтег-раційне об'єднання досі виділило 127 мільярдів євро на цифрові реформи та інвестиції у національні плани відновлення та стійкості. При цьому держави-члени ЄС виділили в середньому від 26% до 30% своїх коштів Фонду відновлення та стійкості (RRF) саме на цифрову трансформацію, що перевищує обов'язковий поріг у 20% [2].

Зауважимо, що термін «цифрова економіка» з'явився ще у 1995 році у книзі Дона Тапскотта «Цифрова економіка: перспективи та небезпека в епоху мережевого інтелекту». Нині з теоретичної ідеї він перетворився на факт сучасного життя. При цьому, цифрову економіку визначають як всесвітню мережу економічної діяльності, комерційних операцій і професійних взаємодій, які забезпечуються інформаційно-комунікаційними технологіями [3]. Втім, цифрова економіка виходить за межі суто цифровізації та автоматизації, адже використовує сучасні технології для перетворення традиційних процесів обмінів і створення нових.

Як вказують експерти, нині маємо ситуацію, коли у інноваційно-інтенсивних країнах економіка транс-формувалася з економіки, де домінують матеріальні активи, до економіки, де домінують (захищені) немате-ріальні активи [4]. У зв'язку з цим кратно зростає увага до інститут інтелектуальної власності, який поряд з власністю на рухомі і нерухомі матеріальні об'єкти традиційно вважається найважливішим елементом сис-теми інститутів власності. Із розвитком цифрової економіки в умовах нових технологічних реалій інтелектуальна власність набуває статусу потужного бюджетоутворюючого засобу. «Це виступає одним із факторів розуміння необхідності створення правового режиму для включення в оборот незалежно від їх специфіки майже всіх видів інтелектуальних досягнень, всіх об'єктів інтелектуальної власності» [5, с. 33]. При цьому, вирішення означеного завдання, серед іншого, пов'язане із забезпеченням правової охорони інтелектуальної власності. Від так виникає необхідність уваги до правового захисту інтелектуальної власності у цифровій економіці, його змісту й особливостей сучасних трактувань.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Феномен правового захисту інтелектуальної власності у сфері цифрової економіки без перебільшення є одним з найбільш важливих у сучасній правовій науці. Як відзначають експерти, «правовий захист, як одна зі спеціальних юридичних гарантій здійснення суб'єктив-них прав, їх відновлення у разі порушення, є складним, багатоплановим явищем. Як наукова проблема вона складає предмет дослідження багатьох юридичних галузевих наук, а також загальної теорії права» [6, с. 14]. Так чи інакше воно застосовується у конституційному праві, кримінальному й цивільному процесах, адміністративному праві й адміністративному судочинстві, зокрема і в праві інтелектуальної власності. Широке застосування правового захисту інтелектуальної власності у сфері цифрової економіки засвідчує особливе значення відповідного феномену для юридичної теорії і практики, а також пояснює значну дослідницьку увагу до нього. Це підтверджується значним обсягом робіт, що написано за результатами аналізу феномену правового захисту й різних аспектів його прояву.

Серед означеного масиву наукових праць нашу увагу привернули: 1) важлива методологічна теза С. Кузьміної, яка обстоює думку, що захист, як матеріально-процесуальний інститут є сукупністю норм, що визначають форми, строки і способи відновлення порушених прав і інтересів, а також їх захист від порушень [7, с. 62]; 2) позиція А. Яреми, що захист прав тісно пов'язаний із їх здійсненням і реалізацією, при чому, право, що не захищається, втрачає свою сутність [8, с. 34]; 3) співзвучний підхід В. Назарова, відповідно до якого ефективний правовий захист пов'язаний зі створенням дієвих механізмів захисту прав та свобод людини, вдосконалення законодавства й практики правореалізації [9, с. 390]; 4) системний підхід М. Легенченко відповідно до якого, правовий захист є системою правових норм, спрямованих на відновлен-ня порушених прав та забезпечення інтересів особи [10, с. 170]; 5) позиція Р. Максимовича, згідно з якою функціональне призначення правого захисту полягає у захисті прав людини, що походить з конституційного пріоритетності людини, її прав і свобод [11, с. 106]; 6) міркування О. Кота з приводу того, що право на захист за своєю сутністю є передусім матеріально-правовою категорією, яка тісно пов'язано з процесуальними нормами [12, с. 189]; 7) спільна робота С. Булавіної і Т. Давидової, що розкриває теоретичні аспекти юридичних термінів «захист» та «охорона» [13]; 8) визначення Ю. Пустовітом правового захисту як комплексу правових засобів і форм, що здійснюють відновлення порушених суб'єктивних прав регламентованих нормами права у стані порушення [14, с. 384].

Аналіз вказаних та інших наукових доробків з відповідної проблематики дозволяє зробити висновок, що правовий захист інтелектуальної власності у сфері цифрової економіки, як окрема понятійна категорія, досі не здобуло однозначного наукового трактування й нормативного вираження. Крім того, обов'язковим елементом наукової дискусії щонайменше два десятки років є співставлення понять «охорона» і «захист», «правова охорона» і «правовий захист». Одразу зауважимо, що ми поділяємо позицію відповідно до якої, вказані понятійні пари є тотожними й змістовно пов'язаними. Водночас, можливо варто повернутися до ідеї відмови від використання терміна «охорона» та використовувати у законодавстві, і в правозастосовній практиці термін «захист», оскільки: 1) одночасне вживання вказаних понять певним чином ускладнює не тільки усвідомлення процесів, що відбуваються в межах їхнього змісту, але й перешкоджають належній реалізації прав; 2) законодавець не проводить чіткого розрізнення між цими двома термінами («захист» та «охорона») [15, с. 48].

Додамо і аргумент мовного характеру: українські терміни «захист» та «охорона» англійською подаються одним терміном «legal protection». Натомість поняття «правовий захист у суді» (або «судово-правовий захист») англійською подається словосполученням «legal remedy» (в окремих випадках - «judicial relief» або «judicial remedy»). Очевидно, що у контексті євроінтеграційних процесів, зокрема, приведення національно правової системи до стандартів ЄС, відповідні термінологічні неузгодженості теж потребують осмислення з метою осучаснення термінологічного апарату національної юридичної науки. Зрештою, у тому числі, керуючись означеними міркуваннями ми вважаємо за необхідне сформулювати власне розуміння правового захисту інтелектуального власності у сфері цифрової економіки.

Мета статті - інвентаризація наявних наукових підходів до визначення правового захисту інтелектуального власності у сфері цифрової економіки задля уточнення його змісту й особливостей сучасних трактувань. Відповідне завдання реалізується у межах ширшої (й головної) дослідницької теми: «Правовий захист інтелектуальної власності в цифровій економіці». Методологічні засоби дослідження обумовлені його теоретичним характером, що обґрунтовує залучення загально-теоретичних й аналітичних методів дослідження міжнародних й українських нормативно-правових актів, а також наукових праць за обраною темою.

Виклад основного матеріалу

Загальновизнано, що в Украйні за роки незалежності створено систему законодавства (що включає Цивільний кодекс України, понад десяток профільних законів у сфері інтелектуальної власності, а також низку підзаконних актів), яка сприяє належному рівню правової охорони інтелектуальної власності [5, с. 35-36]. Водночас, нові соціально-економічні реалії - зокрема стрімкий розвиток цифрової економіки, вимагають удосконалення вказаної системи законодавства, приведення її у відповідність до сьогоднішніх реалій і, навіть, створення передумов для належного реагування на виклики майбутнього (наприклад, щодо авторського права на винаходи Штучного Інтелекту). В цьому ключі перманентного осмислення й опрацювання потребує такий правовий інститут як-от правовий захист інтелектуальної власності у сфері цифрової економіки.

Крім того ми поділяємо позицію, що важливою методологічною підставою отримання нового знання, покращення вже наявних є понятійно-термінологічний апарат, його вивчення й удосконалення [13, с. 28]. Водночас, система понять і категорій є основним інструментарієм теоретичного осмислення певної пробле-ми, а також вербальним засобом передачі змісту певної наукової галузі. У зв'язку з цим, наукові поняття розглядаються як системні уявлення про світ, що відіграють центральне місце та роль у науці [16]. Ефективність такого інструментарію забезпечується його постійним оновленням й удосконаленням. Отож, з точки зору перспективи належного й ґрунтовного опрацювання теми правового захисту інтелектуальної власності в цифровій економіці логічно спеціальну увагу зосередити на феномені правового захисту і його понятійного вираження.

Передусім відзначимо, що правовий захист у будь-якій сфері суспільних відносин, в тому числі у сфері інтелектуальної власності є фундаментальною ідеєю для країн, що належать до простору демократичних, правових й соціальних держав. Ця позиція підтверджується цілою низкою фундаментальних міжнародних актів. Зокрема, Загальна декларація прав людини (ООН, 1948 р.) передбачає, що «всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом» (ст. 7). Крім цього, документом визначено, що «кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом» (ст. 8) [17]. Ідеї закріплені у Декларації, в тому числі про право на правовий захист, здобули свій розвиток у Хартії основних прав ЄС (Charter of Fundamental Rights of the EU), зокрема, у Розділі «Справедливість», ст. 47. Вказаною статтею постулюється право на ефективний засіб правового захисту у разі порушення прав (наприклад у сфері інтелектуальної власності), якщо ці права гарантовані законодавством Європейського Союзу [18]. Ще один документ, який варто згадати в цьому ключі - «Принципи, визначення та типові норми європейського приватного права» «Principles, Definitions and Model Rules of European Private Law (DCFR, 2009)», який містить положення (ст. 1.-1:102(2)), де закріплено принцип захисту прав людини, що ґрунтується на стандарти, які гарантують права та фундаментальні свободи [19].

З огляду вище сказаного є очевидним, що правовий захист інтелектуальної власності у сфері цифрової економіки належить до таких стандартів міжнародного права. Саме тому, з врахуванням вимог законодавства Європейського Союзу, у сфері захисту інтелектуальної власності відбуваються кардинальні зміни у вітчизняному законодавстві. Так, новим Законом України «Про авторське право і суміжні права» від 1 грудня 2022 року за № 2811 -IX передбачено створення державної системи правової охорони авторського права і суміжних прав як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері захисту інтелектуальної власності (п.18, ст. 1) [20].

З 15 квітня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності» від 20 березня 2023 року за № 2974-IX [21], яким усуваються прогалини між вітчизняним законодавством та певними положеннями Директиви 2004/48/ЄС про захист прав інтелектуальної власності. Аналізуючи ці зміни привертають увагу зміни у сфері відповідальності за порушення норм захисту інтелектуальної власності. Так, до прикладу, вилучення з цивільного обігу товарів, виготовлених або введених у цивільний обіг з порушенням права інтелектуальної власності здійснюється за рахунок особи, яка вчинила порушення. При ненавмисному або з недбалості порушенні прав інтелектуальної власності передбачено застосування разової грошової виплати правопорушником. У процесуальне законодавство внесено зміни, що регламентують процедуру отримання доказів у вигляді інформації про походження і мережі розповсюдження товарів чи послуг, які порушують право інтелектуальної власності.

Досліджуючи феномен правового захисту інтелектуальної власності у сфері цифрової економіки варто звернути увагу на те, що у Конституції України термін «захист» застосовується у зв'язку з такими правовими явищами як-от права, свободи, інтереси, репутація осіб, конкуренція у підприємницькій діяльності, інтелектуальна власність, суверенітет, кордон, незалежність й територіальна цілісність України, у контексті їх правового, судового та соціального захисту [14, с. 383]. Очевидно, що зміст правового захисту інтелектуальної власності у сфері цифрової економіки має корелювати з тією предметною сферою, у якій застосовується, сприяти усвідомленню й вирішенню тих завдань, що на неї покладаються.

Між тим, для розуміння феномену правового захисту інтелектуальної власності у сфері цифрової еко-номіки має значення позиція, відповідно до якої такий захист передбачає систему правових заходів, спрямованих на нейтралізацію порушень прав та законних інтересів особи: «захист, спрямований на поновлення порушених прав і обов'язків чи компенсацію втраченого права, як наслідок порушеного права, а разом вони складають процес забезпечення та гарантування прав» [13, с. 30]. При цьому поняття «захист» і «охорона», як вже наголошувалося, протиставляються й наповнюються різним змістом, відзначається, що «охорона» є первинним поняттям і включає в себе захист.

В обґрунтуванні такого трактування правового захисту інтелектуальної власності в цифровій економіці можна апелювати до факту порушення прав як відправної точки запуску механізму правого захисту і залученням відповідних правових методів. Проте, необхідно пам'ятати, що захист прав не можливий без фіксації відповідних прав у нормативно-правових актах - конституції або законах. Отож, правовий захист інтелектуальної власності в цифровій економіці починає працювати вже з моменту набуття чинності відповідних правових норм (наприклад, норм права інтелектуальної власності як основи авторських прав - права автора захищені, бо є Закон України «Про авторське право і суміжні права»).

Вважаємо, також, що правовий захист інтелектуальної власності в цифровій економіці має превентивне навантаження: право захищене, оскільки закріплене в законі, а його потенційне порушення передбачає відповідальність. Тут ми консолідуємося з позицією, що «захист прав є об'єктивною необхідністю, оскільки всі права, надані особистості і не забезпечені необхідними засобами захисту у випадку їх порушення, є лише «декларативними правами» [9, с. 387]. Щодо судової форми правового захисту інтелектуальної власності в цифровій економіці, то її можна розглядати як критичний (екстремальний) варіант захисту порушених прав та законних інтересів особи, що передбачає певні активні дії суб'єктів правого захисту у межах законом визначених процедур.

Означена позиція для нас має концептуальне значення, адже зумовлює необхідність у процесі дослід-ження проблематики правового захисту інтелектуальної власності в цифровій економіці зосередити увагу і на питаннях правого забезпечення відповідних прав, на практичних аспектах їхньої реалізації, в тому числі захисту в суді. За такого підходу елементами структури феномену правового захисту інтелектуальної власності в цифровій економіці розглядаємо: 1) правові норми (які визначають зміст та характер відповідних прав та інтересів; які визначають засоби реалізації і захисту таких прав та інтересів); 2) система правовідносин, що є предметом правового захисту інтелектуальної власності в цифровій економіці; 3) об'єкти правового захисту інтелектуальної власності в цифровій економіці; 4) суб'єкти правового захисту інтелектуальної власності в цифровій економіці; 5) форми і методи правового захисту інтелектуальної власності в цифровій економіці.

Висновки

Взявши до уваги вище викладене з урахуванням позицій, окреслених на етапі аналізу досліджень і публікацій за обраною темою, зауважимо, що (1) правовий захист інтелектуальної власності в цифровій економіці є важливим концептом юридичної науки і практики, (2) він має відображення у правових актах міжнародного та меншою мірою національного права, (3) правовий захист інтелектуальної власності в цифровій економіці пов'язаний із здійсненням і реалізацією прав та законних інтересів особи, (4) інститут правового захисту інтелектуальної власності в цифровій економіці є системою правових норм, спрямованих на забезпечення прав та законних інтересів особи і відновлення у раз їхнього порушення, (5) правовий захист інтелектуальної власності в цифровій економіці передбачає залучення комплексу правових засобів і форм, зміст яких детермінований предметною сферою, у якій вони застосовуються.

Таким чином, маємо підстави визначити правовий захист інтелектуальної власності в цифровій еконо-міці як специфічний правовий інститут, що орієнтований на забезпечення прав і інтересів особи передбаче-них законом, який об'єднує норми уповноважуючого (правоустановчого) і правозастосовного характеру, а його реалізація передбачає залучення комплексу правових засобів і форм, зміст яких детермінований пред-метною сферою, у якій вони застосовуються.

Посилання

What is digital economy? Unicorns, transformation and the internet of things. Deloitte. 2023. URL: https://www2.deloitte.com/mt/en/pages/technology/articles/mt-what-is-digital-economy.html.

The Digital Economy and Society Index (DESI). European Commission. 2022. URL: https://www2.deloitte.com/mt/en/pages/technology/articles/mt-what-is-digital-economy.html (дата звернення 5.08.2023).

Pratt M. K. Digital economy. TechTarget. September 2017. URL: https://www2.deloitte.com/mt/en/pages/technology/articles/mt-what-is-digital-economy.html (дата звернення 5.08.2023).

Ciuriak D. Intellectual Property and the Digital Economy: Five Issues for International Norms and Trade Rules. Social Science Research Network. September 9, 2021. URL: https://ssrn.com/abstract=3923127 or http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3923127 (дата звернення 5.08.2023).

Орлюк О. П. Дотримання прав інтелектуальної власності як моральна основа соціального прогресу. Альманах права. 2016. Вип. 7. С. 33-37.

Зельдіна О. Р., Хрімлі О. Г. Судовий захист прав суб'єктів підприємництва: теоретичні і практичні аспекти. Київ: Юрінком, 2015. 176 с.

Кузьміна С. А. Захист інтересів суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.04. Донецьк: НАН України, Ін-т екон.-правових досліджень, 2000. 194 с.

Ярема А. Г. Система способів захисту цивільних прав судом. Вісник Верховного Суду України. 2009. № 12 (112). С. 34-39.

Назаров В. В. Особливості механізму захисту прав людини у кримінальному провадженні. Форум права. 2009. № 1. С. 385-391.

Легенченко М. О. Поняття охорони і захисту права та їх співвідношення. Науковий вісних Херсонського державного університету. 2014. Т. 1. Вип. 6-1. С. 169-172.

Максимович Р. Співвідношення понять «охорона» та «захист» соціальних і економічних прав і свобод людини: теоретико-правові засади. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». 2014. Вип. 5. Т. 1. С. 101-106.

Кот О. О. Здійснення та захист суб'єктивних цивільних прав: проблеми теорії та судової практики. Київ: Алерта, 2017. 494 с.

Булавіна С., Давидова Т. «Захист» та «охорона»: теоретичні аспекти юридичних термінів. Історико-правовий часопис. 2017. №1 (9). С. 27-31.

Пустовіт Ю. Ю. Природа та сутність адміністративно-правової охорони. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. № 6. С. 381-386.

Вавженчук С. Я. Співвідношення понять «захист» та «охорона» трудових прав у чинному законодавстві. Форум права. 2010. Вип. 1. С. 45-49.

Kampourakis K. On the Meaning of Concepts in Science Education. Science & Education. 2018. Vol. 27. Р. 591-592.

Universal Declaration of Human Rights. United Nations General Assembly. 10 December 1948. United Nations. URL: https://www.un.org/en/about-us/universal-declaration-of-human-rights (дата звернення: 9.08.2023).

Charter of Fundamental Rights of the European Union, 2012/C 326/02. Official Journal of the European Union. 26.10.2012. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:12012P/TXT (дата звернення: 9.08.2023).

Principles, Definitions and Model Rules of European Private Law : Draft Common Frame of Reference (DCFR). Study Group on a European Civil Code, Research Group on the Existing EC Private Law (Acquis Group). 2009. URL: http://surl.li/gfylc (дата звернення 5.08.2023).

Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 1 грудня 2022 року за № 2811-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n855

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності» від 20 березня 2023 року за № 2974-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2974-20#Text

Размещено на Allbest.ru