Державне управління інформаційною сферою: виклики цифровізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжрегіональна Академія управління персоналом

Державне управління інформаційною сферою: виклики цифровізації

Богоніс Андрій Ростилавович,

аспірант кафедри публічного адміністрування

м. Київ

Анотація

Метою дослідження є характеристика особливостей державного управління інформаційною сферою в умовах цифровізації. Встановлено, що в умовах сьогодення, саме державне управління інформаційною сферою є ключовим аспектом забезпечення національної безпеки в епоху цифрових технологій. Доведено, що цифровізація впливає на систему державного управління інформаційною сферою, пропонуючи безпрецедентні можливості для ефективності, прозорості та взаємодії, а також створюючи нові проблеми. Визначено, що інформаційна сфера динамічна і постійно розширюється, на неї впливають технологічні досягнення та мінливі способи спілкування окремих осіб та спільнот та доступу до інформації. Встановлено, що щоб використати весь потенціал цифровізації, уряди повинні усунути ризики кібербезпеки, подолати цифровий розрив та інвестувати у цифрові компетенції своєї робочої сили. Встановлено, що через державне управління інформаційною сферою існує можливість досягнення високого рівня національної безпеки. Визначено, що сьогодні ефективне державне управління інформаційною сферою відіграє важливу роль у боротьбі з гіперпоширенням шкідливого контенту, такого як розпалювання ненависті, екстремістські ідеології та хибна інформація. Уряд зобов'язаний захищати своїх громадян від небезпек, пов'язаних з таким контентом, зберігаючи при цьому фундаментальне право на свободу слова. Доведено, що цифровізація по своїй природі як такій, трансформує систему державного управління інформаційною сферою, революціонізуючи способи взаємодії уряду з громадянами, управління ресурсами. Проаналізовано особливості впливу системи державного управління на забезпечення національної безпеки. Охарактеризовано вплив цифровізації на інформаційну сферу. Доведено, що саме цифровізація відкриває потенціал для більш прозорого, ефективного та колективного управління, забезпечуючи спілкування в режимі реального часу та прийняття рішень на основі даних.

Ключові слова: цифровізація, державне управління, цифрові технології, система управління, інформація, інформаційна сфера, кібербезпека

Abstract

Bogonis Andrii Rostylavovych Postgraduate student of the Department of Public Administration, Interregional Academy of Personnel Management, Kyiv

State management of the information sphere: digitalization challenges

The purpose of the study is to characterize the peculiarities of state management of the information sphere in the context of digitalization. It has been established that in today's conditions, state management of the information sphere is a key aspect of ensuring national security in the era of digital technologies. It is proven that digitalization affects the system of state management of the information sphere, offering unprecedented opportunities for efficiency, transparency, and interaction, as well as creating new challenges. It is determined that the information sphere is dynamic and constantly expanding, influenced by technological achievements and the changing ways of communication of individuals and communities and access to information. It has been established that to leverage the full potential of digitalization, governments must mitigate cybersecurity risks, overcome the digital divide, and invest in the digital competencies of their workforce. It has been established that through state management of the information sphere, it is possible to achieve a high level of national security. It is determined that today, effective state management of the information sphere plays an important role in combating the hyper-proliferation of harmful content, such as hate speech, extremist ideologies, and misinformation. The government is obligated to protect its citizens from dangers associated with such content while preserving the fundamental right to freedom of speech. It is proven that digitalization by its nature transforms the system of state management of the information sphere, revolutionizing the ways of government interaction with citizens, and resource management. The peculiarities of the influence of the state administration system on ensuring national security are analyzed. The impact of digitalization on the information sphere is characterized. It is proven that digitalization itself opens up potential for more transparent, efficient, and collective management, enabling real-time communication and data-based decision-making.

Keywords: digitalization, state management, digital technologies, management system, information, information sphere, cybersecurity

Основна частина

Постановка проблеми. Слід зазначити, що в умовах сьогодення, саме державне управління інформаційною сферою є ключовим аспектом забезпечення національної безпеки в епоху цифрових технологій. В епоху, коли інформація вільно перемішується через кордони одним натисканням кнопки, здатність держави ефективно керувати та регулювати цей потік стає вирішальною. Не можливо повністю звільнити від контролю інформаційну сферу в якій внаслідок цифровізації, немає жодних кордонів. Це передбачає не лише захист конфіденційних даних та критично важливу інфраструктуру від кіберзагроз, а й забезпечення того, щоб інформаційна екосистема підтримувала цінності та цілі суспільства, якому вона служить. Саме завдяки результативному державному управлінню уряди можуть захиститися від дезінформації та зовнішніх загроз. Слід зазначити при цьому, що державне управління інформаційною сферою має важливе значення для створення збалансованого та інклюзивного цифрового середовища. Реалізуючи політику, що сприяє рівному доступу до інформації та технологій, держава може пом'якшити цифровий розрив, який часто відокремлює місто від села, молодих від літніх та багатих від менш забезпечених. Така нерівність, якщо її не зупинити, може призвести до значної соціальної та економічної нерівності, яка перешкоджає національному розвитку. Тому втручання держави має життєво важливе значення для забезпечення того, щоб переваги цифрової революції були доступними всіма верствами суспільства. Держава повинна прагнути використати цифровізацію на користь населення, а не приховувати й обмежувати так зване оцифрування. При цьому, участь держави також відіграє ключову роль у підтримці розвитку та стійкості місцевого контенту та збереження культури в інформаційній сфері. Заохочуючи виробництво та розповсюдження місцевого контенту, уряди можуть сприяти зміцненню почуття національної ідентичності та гордості, а також просувати культурну різноманітність на світовій арені.

При цьому, сьогодні ефективне державне управління інформаційною сферою відіграє важливу роль у боротьбі з гіперпоширенням шкідливого контенту, такого як розпалювання ненависті, екстремістські ідеології та хибна інформація. Уряд зобов'язаний захищати своїх громадян від небезпек, пов'язаних з таким контентом, зберігаючи при цьому фундаментальне право на свободу слова. Завдяки такому продуманому регулюванню та розвитку програм цифрової грамотності держава може надати людям можливість критично оцінювати інформацію, з якою вони стикаються, сприяючи формуванню більш поінформованих та стійких громадян.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти державного управління розкривалися в роботах таких вчених, як В.О. Cмірнова, І. А. Кравцея, В.М. Тарасова, Є. О. Авчіннікова, В.А. Бурлюка, К.В. Городового, В.О. Корхового, М.Ф. Криштановича, А.К. Левандовського, П.В. Опенька, Ю.В. Шевчука, Є. А. Юфа та ін. Однак низка теорій і концепцій в контексті врахування інформаційної сфери та цифровізації, досі залишаються не розкритими повною мірою, що й зумовило вибір даної тематики, її сучасну актуальність.

Метою статті є характеристика особливостей державного управління інформаційною сферою в умовах цифровізації.

Виклад основного матеріалу. Державне управління уособлює в собі процеси, організації та окремих осіб, яким доручено реалізовувати політику, встановлену урядом [1-2]. Такого роду процес включає управління державними ресурсами, реалізацію державної політики та надання послуг громадянам. По суті, державне управління виступає як сполучна ланка між урядом та його громадянами, забезпечуючи задоволення потреб суспільства за допомогою ефективного та дієвого прийняття вірних й безпеково-орієнованих рішень. Відтак, сюди віднесемо поєднання елементів політології, менеджменту, соціології та права, спрямовані на сприяння суспільному благу та підвищенню якості життя всередині спільноти. За допомогою стратегічного планування, регулювання та нагляду державне управління прагне досягти цілей прозорим, підзвітним та чутливим до потреб громадськості безпековим способом. Не слід забувати, що державне управління напряму впливає на забезпечення національної безпеки. (табл.).

Особливості впливу системи державного управління на забезпечення національної безпеки

Інформаційна сфера, з іншого боку, відноситься до сукупності процесів, засобів масової інформації, цифрових платформ та нормативної бази. При цьому сюди віднесено й створення, поширення і споживання інформації, а також інфраструктуру і технології, які полегшують ці процеси. Такого роду сфера має вирішальне значення для формування громадської думки, культурних норм та суспільних цінностей. Відтак, її роль у забезпеченні демократичної участі, освітніх можливостей та економічного розвитку важко переоцінити при цьому [3-5]. Сюди віднесемо не лише фізичні дані та інформаційні технології, але й соціальні, культурні, економічні, та політичні процеси, пов'язані з обігом інформації. Це означає, що до інформаційної сфери належать медіа (традиційні та цифрові), бібліотеки, архіви, освітні і наукові установи, інтернет-сервіси, телекомунікації, а також усі види софтверу і баз даних. Інформаційна сфера також включає законодавчу та нормативну базу, яка регулює збір, обробку, захист та розповсюдження інформації. З розвитком цифрових технологій межі інформаційної сфери значно розширились, охоплюючи віртуальні простори, соціальні мережі, блоги, форуми, а також нові форми цифрового контенту, як-от відео, подкасти, інтерактивні платформи для навчання та розваг.

Інформаційна сфера динамічна і постійно розширюється, на неї впливають технологічні досягнення та мінливі способи спілкування окремих осіб та спільнот та доступу до інформації. Сьогодні, державне управління інформаційною сферою включає нормативно-правову і політичну основу, що регулює обмін і використання інформації всередині країни. Це охоплює широкий спектр діяльності: від нагляду за засобами масової інформації та цифровими платформами до захисту конфіденційності даних та забезпечення національної безпеки у кіберпросторі (рис.).

державний управління інформаційний безпека

Вплив цифровізації на інформаційну сферу

Цифровізація істотно впливає на державне управління інформаційною сферою, створюючи нові виклики та можливості для управління. Оскільки цифрові технології дедалі більше впроваджуються у всі аспекти життя, способи, з допомогою яких уряди регулюють потоки інформації та захищають конфіденційність даних, мають розвиватися [6-10]. Цифровізація відкриває потенціал для більш прозорого, ефективного та колективного управління, забезпечуючи спілкування в режимі реального часу та прийняття рішень на основі даних. Слід зазначити при цьому, що так званий перетин цифровізації та державного управління знаменує собою трансформаційний період в управлінні інформаційною сферою. Ця ера цифрового управління вимагає переосмислення традиційних методів державного управління з упором на використання можливостей цифрових технологій для покращення надання послуг, залучення громадян та управління широким та складним середовищем цифрової інформації. Оскільки цифровізація змінює інформаційну сферу, стратегії державного управління мають бути гнучкими, гарантуючи, що переваги цифрового віку будуть доступні всім, одночасно захищаючи від його потенційної шкоди.

Підсумовуючи зазначимо, що цифровізація по своїй природі як такій, трансформує систему державного управління інформаційною сферою, революціонізуючи способи взаємодії уряду з громадянами, управління ресурсами. Використовуючи цифрові технології, уряди можуть оптимізувати процеси, підвищити прозорість та ефективніше надавати послуги населенню. Такого роду цифрова трансформація дозволяє збирати та аналізувати дані в режимі реального часу, сприяючи більш обґрунтованому прийняттю рішень та забезпечуючи активний підхід до управління. При цьому, однією з ключових переваг цифровізації у державному управлінні є покращення надання державних послуг. Цифрові платформи дозволяють урядам пропонувати послуги онлайн, зменшуючи фізичні бар'єри для доступу та роблячи послуги більш інклюзивними. Така простота доступу є особливо вигідною для віддалених або недостатньо обслуговуваних груп населення, які традиційно могли стикатися зі значними перешкодами при доступі до державних послуг. Крім того, цифровізація дозволяє надавати персоналізовані послуги, коли державні послуги адаптуються до індивідуальних потреб, підвищуючи задоволеність та ефективність. Більше того, цифровізація державних послуг сприяє більшій прозорості та підзвітності, оскільки так звані цифрові сліди забезпечують чіткі та доступні записи дій та транзакцій уряду.

Проте, у підсумку слід зазначити також, що цифровізація державного управління також породжує серйозні проблеми, особливо з погляду кібербезпеки та захисту даних. Оскільки уряди збирають та зберігають все більше особистих даних, зростає ризик витоку даних та кібератак. Необхідно чітко усвідомлювати, що це вимагає надійних заходів кібербезпеки та суворих правил захисту даних для захисту конфіденційної інформації. Крім того, існує проблема цифрової нерівності - розрив між тими, хто має доступ до цифрових технологій та навичками їх використання, і тими, хто їх не має. Усунення цього розриву має вирішальне значення задля забезпечення справедливого розподілу вигод від цифровізації серед усіх верств суспільства.

Література

1. Kryshtanovych, M., Panfilova, T., Khomenko, A., Dziubenko, O., & Lukashuk, L. Optimization of state regulation in the field of safety and security of business: a local approach. Business: Theory and Practice, 24 (2), 2023, 613-621.

2. Borodina, M., Idrisov, H., Kapustina, D., Zhildikbayeva, A., Fedorov, A., Denisova, D., Gerasimova, E., Solovyanenko, N. State regulation of digital technologies for sustainable development and territorial planning. International Journal of Sustainable Development and Planning, Vol. 18, No. 5, 2023, pp. 1615-1624

3. Chupanova, K.A., Otrokov, O.Y., Mosina, N.V., Sekerin, V.D., Zharov, A.N., Garnik, S.V. Supply chain management concept and digital economy: Digital supply chain technological innovation. Indian Journal of Economics and Development, 17 (4), 2021: 928-933

4. Iskajyan, S.O., Kiseleva, I.A., Tramova, A.M., Timofeev, A.G., Mambetova, F.A., Mustaev, M.M. Importance of the information environment factor in assessing a country's economic security in the digital economy. International Journal of Safety and Security Engineering, 12 (6), 2022:691-697

5. Bekezhanov, D., Rzabay, A., Nesipbaev, O., Kopbassarova, F., Halibiyati, H. Legal significance of digitalization of environmental information in ensuring environmental safety. Journal of Environmental Management and Tourism, 3 (59), 2022: 656-664

6. Alieksieienko, T., Kryshtanovych, S., Noskova, M., Burdun, V., Semenenko, A. The use of modern digital technologies for the development of the educational environment in the system for ensuring the sustainable development of the region. International Journal of Sustainable Development and Planning, 17 (8), 2022: 2427-2434

7. Alazzam, F.A.F., Aldrou, K.K.A.R., Berezivskyy, Z., Zaverbnyj, A., Borutska, Y. State management of the system of rational environmental use in the context of commercial development of the bioeconomy: Ecological aspect. International Journal of Environmental Impacts, Vol. 6, No. 4, 2023, pp. 155-163

8. Kryshtanovych, M., Sakhanienko, S., Sylkin, O., Lypovska, S., Purtskhvanidze, O. Information Support of Public Administration in the Conditions of COVID-19. In 2022 12th International Conference on Advanced Computer Information Technologies (ACIT), Ruzomberok, Slovakia, 2022, pp. 290-293

9. Gunasekaran, M., Chandu, T., Daphne, L., Revathi S. Big data security intelligence for healthcare industry 4.0. Cybersecurity for Industry 4.0, 2017, 103-126

10. Sylkin, O., Kryshtanovych, M., Zachepa, A., Bilous, S., Krasko, A. Modeling the process of applying anti-crisis management in the system of ensuring financial security of the enterprise. Business: Theory and Practice, 20, 2019: 446-455

References

1. Kryshtanovych, M., Panfilova, T., Khomenko, A., Dziubenko, O., & Lukashuk, L. (2023). Optimization of state regulation in the field of safety and security of business: a local approach. Business: Theory and Practice, 24 (2), 613-621. [In English]

2. Borodina, M., Idrisov, H., Kapustina, D., Zhildikbayeva, A., Fedorov, A., Denisova, D., Gerasimova, E., Solovyanenko, N. (2023). State regulation of digital technologies for sustainable development and territorial planning. International Journal of Sustainable Development and Planning, Vol. 18, No. 5, pp. 1615-1624 [In English]

3. Chupanova, K.A., Otrokov, O.Y., Mosina, N.V., Sekerin, V.D., Zharov, A.N., Garnik, S.V. (2021). Supply chain management concept and digital economy: Digital supply chain technological innovation. Indian Journal of Economics and Development, 17 (4): 928-933 [In English]

4. Iskajyan, S.O., Kiseleva, I.A., Tramova, A.M., Timofeev, A.G., Mambetova, F.A., Mustaev, M.M. (2022). Importance of the information environment factor in assessing a country's economic security in the digital economy. International Journal of Safety and Security Engineering, 12 (6): 691-697 [In English]

5. Bekezhanov, D., Rzabay, A., Nesipbaev, O., Kopbassarova, F., Halibiyati, H. (2022). Legal significance of digitalization of environmental information in ensuring environmental safety. Journal of Environmental Management and Tourism, 3 (59): 656-664 [In English]

6. Alieksieienko, T., Kryshtanovych, S., Noskova, M., Burdun, V., Semenenko, A. (2022). The use of modern digital technologies for the development of the educational environment in the system for ensuring the sustainable development of the region. International Journal of Sustainable Development and Planning, 17 (8): 2427-2434 [In English]

7. Alazzam, F.A.F., Aldrou, K.K.A.R., Berezivskyy, Z., Zaverbnyj, A., Borutska, Y. (2023). State management of the system of rational environmental use in the context of commercial development of the bioeconomy: Ecological aspect. International Journal of Environmental Impacts, Vol. 6, No. 4, pp. 155-163 [In English]

8. Kryshtanovych, M., Sakhanienko, S., Sylkin, O., Lypovska, S., Purtskhvanidze, O. (2022). Information Support of Public Administration in the Conditions of COVID-19. In 2022 12th International Conference on Advanced Computer Information Technologies (ACIT), Ruzomberok, Slovakia, pp. 290-293 [In English]

9. Gunasekaran, M., Chandu, T., Daphne, L., Revathi S. (2017) Big data security intelligence for healthcare industry 4.0. Cybersecurity for Industry 4.0, 103-126 [In English]

10. Sylkin, O., Kryshtanovych, M., Zachepa, A., Bilous, S., Krasko, A. (2019). Modeling the process of applying anti-crisis management in the system of ensuring financial security of the enterprise. Business: Theory and Practice, 20: 446-455 [In English]

Размещено на Allbest.ru