Правові особливості умов праці працівників під час війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правові особливості умов праці працівників під час війни

Шершень В.Р., студентка II курсу бакалаврату; Коваль А.В., студентка ІІ курсу бакалаврату; Немцев А.І., студент ІІ курсу бакалаврату, Остапенко Л.О. д.юр.н., професор кафедри цивільного права та процесу, Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національний університет «Львівська політехніка»

Анотація

В умовах воєнного стану питання праці робітників є не лише актуальним питанням, але й невід'ємною частиною соціально-економічних та політичних аспектів життя сучасного українського суспільства. В контексті війни умови праці є не лише фактором, що визначає рівень життя працівників, але й важливим чинником, що впливає на економічне функціонування України та її добробут. У статті підкреслюється важливість вивчення умов праці у воєнний час та можливі шляхи покращення їх для забезпечення належного рівня життя працівників. Особливості умов праці під час війни в Україні визначаються не лише фізичними труднощами, але й соціально-психологічними викликами, які впливають на самопочуття, емоційний стан та активність працівників. Також розглядаються акти, які регулюють права , умови та обов'язки працівників під час війни.

Здійснюється аналіз законодавства, яке регулює працевлаштування, охорону праці та соціальні гарантії у контексті воєнного часу. Висвітлюються аспекти, пов'язані із захистом прав індивідуумів у непередбачуваних ситуаціях, забезпечуючи їм належні умови праці та соціальний захист. У статті також розглядаються заходи та положення, спрямовані на забезпечення безпеки праці в умовах воєнного стану. Акцентується увага на важливості співпраці між владою та роботодавцями для ефективної реалізації заходів забезпечення прав працівників. Розглядаються виклики з якими стикаються працівники в сучасному соціально-економічному середовищі, висвітлюються потреби стратегій управління персоналом та навички, які допоможуть працівникам ефективно впоратись з сучасними викликами, забезпечуючи їхню професійну стабільність та самореалізацію. Отже, у даній статті ми вирішили проаналізувати виклики для працівників, особливості впливу робочого часу та сучасні аспекти умов праці працівників під час війни.

Ключові слова: воєнний час, умови праці, працівники, нормативні акти.

Annotation

In the conditions of martial law, the issue of workers' labor is not only an urgent issue, but also an integral part of the socio-economic and political aspects of the life of modern Ukrainian society. In the context of the war, working conditions are not only a factor that determines the standard of living of workers, but also an important factor that affects the economic functioning of Ukraine and its well-being. The article emphasizes the importance of studying working conditions in wartime and possible ways to improve them to ensure a proper standard of living for workers. The peculiarities of working conditions during the war in Ukraine are determined not only by physical difficulties, but also by social and psychological challenges that affect the well-being, emotional state and activity of workers. Acts regulating the rights, conditions and duties of workers during the war are also considered. An analysis of the legislation regulating employment, labor protection and social guarantees in the context of wartime is carried out. Aspects related to the protection of the rights of individuals in unforeseen situations, providing them with proper working conditions and social protection, are highlighted. The article also examines measures and regulations aimed at ensuring labor safety under martial law. Emphasis is placed on the importance of cooperation between the authorities and employers for the effective implementation of measures to ensure workers' rights. The challenges faced by employees in the modern socio-economic environment are considered, the needs of personnel management strategies and skills that will help employees effectively cope with modern challenges, ensuring their professional stability and self-realization are highlighted. So, in this article, we decided to analyze the challenges for workers, the specifics of the influence of working hours and modern aspects of the working conditions of workers during the war.

Keywords: wartime, working conditions, employees, regulations.

У зв'язку із воєнним станом в Україні, розпочатим російською федерацією, трудові спори стали актуальними через масовий відтік працівників за кордон та руйнування підприємств на окупованих територіях. Загальна мобілізація також призвела до змін у трудових відносинах, зокрема, звільнень та призупинення трудових контрактів.

Роботодавцям довелося приймати важливі рішення в умовах воєнного стану, що може призвести до трудових спорів. Проте, нові правила та судова практика надають основи для вирішення конфліктів, адаптуючись до умов воєнного часу. [1] Також хочемо відмітити що під час воєнного стану в Україні введено новий інструмент для бізнесу - призупинення трудового договору. Це означає можливість призупинити фактично виконання роботи без звільнення працівника. Тобто, роботодавець може тимчасово не надавати роботу, а працівник - не виконувати її, при цьому трудові відносини залишаються непорушеними.

Метою статті є розглянути правові особливості умов праці працівників під час війни. Результати Ініціатива про призупинення може виходити від обох сторін, але в більшості випадків це рішення приймається роботодавцем, оскільки це звільняє його від обов'язку виплати заробітної плати протягом цього періоду. З 19 липня 2022 року в Україні змінилися гарантії для мобілізованих працівників. Раніше роботодавці зобов'язані були не лише зберігати місце роботи та посаду для таких працівників, але й виплачувати їм середній заробіток. Проте зазначена вимога до збереження середнього заробітку була скасована. Тепер роботодавці повинні лише забезпечити збереження місця роботи та посади для мобілізованих працівників, навіть якщо вони призвані до Збройних Сил України або територіальної оборони. Відсутність обов'язку збереження середнього заробітку застосовується від 19 липня 2022 року. [2].

За останнім рішенням Верховного Суду, суд визнав незаконним звільнення добровольця Територіальної Роти Опору (ТРО), оскільки він перебував у складі добровольчого формування територіальної громади. Також підтверджено, що з 19 липня 2022 року роботодавці звільнені від обов'язку збереження середнього заробітку для мобілізованих. Наступна справа стосувалася банку, який виплачував мобілізованому працівнику середній заробіток, але припинив ці виплати з 1 серпня 2022 року. Верховний Суд підтримав рішення банку, підтвердивши, що роботодавці не зобов'язані виплачувати середній заробіток мобілізованим з 19 липня 2022 року. Однак роботодавець може добровільно продовжити такі виплати. Позитивним рішенням є збереження місця роботи та посади для мобілізованих працівників, і вони можуть звертатися до суду у випадках незаконного звільнення. Неоднозначність виникає стосовно збереження середнього заробітку для добровольців ТРО, і кожен випадок потребує окремого аналізу контракту та виконуваних обов'язків [8].

У березні 2022 року прийнято Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», що регулює трудові відносини під час конфлікту. Низка рішень Верховного Суду, сформованих до жовтня 2023 року, визначає певні позиції щодо застосування цього закону.

Закон України № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» став основним правовим документом для регулювання трудових відносин під час воєнного стану. Він передбачає, що норми законодавства про працю не застосовуються в певних випадках, які визначені цим законом. Також закон встановлює основні аспекти, такі як укладення і розірвання трудового договору, регулювання робочого часу, оплати праці, відпустки та призупинення трудового договору в умовах воєнного стану. Умови воєнного стану накладають особливі виклики на трудову сферу, і оптимальним вважається використання дистанційної або надомної форми праці. Це означає, що працівник може виконувати свої обов'язки поза офісом, в будь-якому безпечному місці за власним вибором, використовуючи інформаційно-комунікаційні технології. Ця модель відображає соціально-економічний контекст і враховує особливості такого типу зайнятості в умовах кризового стану[6,С.- 128].

Особливості впливу робочого часу на працівників. Згідно КЗпП, робочий день складає 8 годин, а тривалість робочого тижня не може перевищувати 40 годин. Стаття 52 Кодексу законів про працю України передбачає, що працівники працюють п'ять днів на тиждень і мають два вихідні на тиждень [6]. При домовленому робочому тижні тривалість щоденної роботи визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками, які затверджуються адміністрацією або уповноваженими нею органами первинної профспілкової організації підприємства, установи, організації і відповідає встановленій тривалості робочого часу [7].

Тривалість робочого часу може суттєво впливати на працівників у багатьох аспектах. Тривалість робочого дня може визначати рівень втоми та стресу, впливати на здоров' я та загальний стан працівника. Кожному потрібен час на відпочинок, отже робота це не виключення. Гнучкий графік також може сприяти більш ефективному балансу між роботою та особистим життям, забезпечуючи позитивний ефект на моральний стан працівника. Важливо врахувати також взаємодію з колективом та можливість самовираження на робочому місці.

Робочий час під час війни може бути змінено згідно із законодавством. В Україні нормальна тривалість робочого часу працівників на період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень. За додаткові години роботи працівникам повинні бути нараховані надбавки до заробітної плати[2].

Працівники можуть бути змушені працювати довше, ніж зазвичай, щоб забезпечити безпеку та добробут населення. У таких випадках, працівникам, повинні нараховуватися надбавки до заробітної плати за додаткові години роботи. Варто зауважити, що довгий робочий день, призводить до зниження продуктивності, збільшення кількості помилок та інших негативних наслідків. Якщо звернути увагу на нічні зміни, то вони можуть призвести низку проблем зі здоров'ям. У працівників, які працюють у нічні зміни змінюється біоритм а також порушується сон. Також проблемою є соціальна ізоляція, оскільки нічні зміни ускладнюють спілкування з друзями та рідними.

Виклики для працівників під час війни. Під час війни працівники стикаються з надзвичайними викликами, які впливають не лише на характер їхньої професійної діяльності, а й на всі аспекти їхнього життя. У цьому розділі розглядаються та аналізуються основні виклики, які трапляються з працівниками у воєнний час.

Безробіття. Війна продовжує руйнувати ринок праці в Україні. Слугує цьому звільнення працівників, скорочення та інші причини. Початок війни змусив більшість українських підприємств закритися: 10 мільйонів робітників перебувають у регіонах, де тривають бойові дії, а близько 7 мільйонів людей виїхали з України. Це суттєво вплинуло на зростання безробіття: 112 300 осіб були безробітними станом на 1 серпня 2023 року, порівняно з 317 000 осіб лютого 2022 року, ситуація покращилась, але все-таки це великі цифри для України. Причинами стали такі зміни, як виїзд за кордон або тимчасове перебування на окупованих територіях [1]. Роботодавці змушені приймати рішення про скорочення, призупинення трудових відносин та зміну умов праці. Звичайно, це не завжди прийнято для працівників. Багато підприємств на окупованих територіях тимчасово припинили своє існування. Офіси, склади та виробничі приміщення були зруйновані або пошкоджені обстрілами, що фізично позбавило бізнес робочих місць [2].

Низька заробітна плата. Економічна ситуація в Україні значно погіршилася з початку широкомасштабної окупації російськими агресорами частини країни. За цей час вони завдали нам сотні мільярдів доларів збитків, багато малих і середніх підприємців втратили роботу, а мільйони громадян стали біженцями за кордоном або внутрішньо переміщеними особами. За цей час гривня девальвувала майже на 40%, а ціни на продукти харчування за останній рік зросли більш ніж на 50%. Наразі мінімальна заробітна плата в Україні становить 6 700 гривень (еквівалент 168 євро), а прожитковий мінімум - 2 600 гривень (65 євро). Однак, з урахуванням податків, реальна мінімальна заробітна плата наразі становить 5394 гривні (135 євро). Це еквівалентно 180 гривням (4,5 євро) на день. За даними ООН, люди, які заробляють менше 5 євро на день, живуть за межею бідності. Ситуація така, що кожен, хто отримує мінімальну заробітну плату і не має іншого джерела доходу, перебуває за межею бідності. Тому вкрай необхідно переглянути мінімальні стандарти життя для найбільш вразливих верств населення в Україні, принаймні для того, щоб допомогти їм вийти з ситуації, в якій вони опинилися під час війни. За словами Марії Репко, заступника директора Центру економічної стратегії, прожитковий мінімум в Україні є нереалістичним, але для того, щоб це виправити, необхідно системно змінювати соціальну підтримку населення. Вона підкреслила, що зараз прожитковий мінімум не враховує потреби людей. Підвищення мінімальної зарплати стане моральною підтримкою для людей і дасть розуміння, що вони зможуть прогодувати свої сім'ї [3].

Небезпечні умови праці. З початку повномасштабної війни в Україні, російська федерація порушує конституційні права працівників на охорону життя і здоров'я у процесі трудової діяльності та на належні, безпечні і здорові умови праці, працівники страждають через бойові дії на робочому місці. Так, з 24 лютого 2022 року внаслідок бойових дій на виробництві було травмовано 368 працівників (63% від загальної кількості травмованих на виробництві), 142 з яких загинули (61% від загальної кількості загиблих на виробництві)[4].

Психологічний стан працівників. Здатність зосереджуватися на роботі та самоорганізовуватися була навичкою, якої бракувало багатьом працівникам до війни. Військова агресія погіршила цю ситуацію. Багато людей втратили бажання працювати, і багато керівників скаржаться на низьку ефективність роботи команди. Скорочення персоналу збільшило навантаження на тих працівників, яким вдалося зберегти свої робочі місця. Водночас невпевненість у завтрашньому дні та неможливість планувати навіть у короткостроковій перспективі майбутнього негативно впливають на темпи та якість роботи працівників. З одного боку, керівникам складно тиснути на працівників, розуміючи сьогоднішні реалії та пригнічений емоційний стан людей. З іншого боку, без належного контролю проекти гальмуються, прибутки перетворюються на збитки, а клієнти втрачаються. У перші тижні війни співробітники були розгублені та емоційно паралізовані. Базова потреба в безпеці була зруйнована майже для всіх українців. Багато хто опинився на межі боротьби за фізичне виживання. І навіть після закінчення війни потрібен час, щоб подолати порушення безпеки, відновити спокій і віру в безпеку. Тому люди потребують розуміння, співчуття та підтримки вже зараз [5].

працівник війна гарантія

Висновки

У воєнний час працівники стикаються зі значущими проблемами, такими як безробіття, низька заробітна плата, небезпечні умови праці та психологічні виклики. Ці аспекти суттєво впливають на їхнє професійне та особисте життя. Необхідність системних змін у соціальній підтримці та підвищення мінімальної заробітної плати визначається як важлива для поліпшення ситуації працівників. Робочий час, його тривалість та режим визначаються законодавством та внутрішнім трудовим розпорядком підприємства. Це не лише впливає на продуктивність, а й на здоров'я та рівновагу між роботою та особистим життям працівників. Гнучкий графік та належний режим робочого часу можуть сприяти покращенню якості праці та благополуччя персоналу. У контексті воєнного стану в Україні відзначається введення нових трудових норм із законом "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". Це спричинило важливі зміни у трудових відносинах, включаючи призупинення трудових договорів, що є новим інструментом для бізнесу під час кризи. Роботодавці взяли на себе відповідальність при збереженні місць роботи для мобілізованих працівників, хоча обов'язок виплати середнього заробітку був скасований. Важливим є також рішення Верховного Суду, що захищає права добровольців, що служать у територіальних формуваннях. Це вказує на необхідність адаптації трудових відносин до складних умов воєнного часу, щоб забезпечити справедливість та права працівників.

Список використаних джерел

1. Щонайменше 5 мільйонів людей в Україні втратили роботу через війну (20.11.2022 р.). Аналітичний портал «Словом і Ділом».

2. Цвєткова К. Звільнення, зміна умов праці під час війни: на чию сторону стане суд (13.11.2023 р.). Економічна правда.

3. Слуцький Б. Балансування на межі: чи може Україна підвищити життєві стандарти громадян у часи війни (22.11.2023 р.) УНІАН.

4. Бєлоусов П. Як подбати про безпечну працю під час воєнного стану (22.05.2023 р.). Охорона праці і пожежна безпека

5. Білас Л. Межа ефективності. Що допоможе здолати вигорання на роботі під час війни. Новини України - останні новини України сьогодні - УНІАН.

6. Кодекс законів про працю України: Закон від 10.12.1971 р. № 322-VIII

7. Жураківська В. Норми робочого часу: встановлення та тривалість. Бухгалтер.иа - сайт для бухгалтерів.

8. Микола К. Норма робочого часу 60 годин на тиждень: коли допускається в період воєнного стану. Бухгалтер.иа - сайт для бухгалтерів.

Размещено на Allbest.ru