Перспективи удосконалення адміністративно-правового забезпечення прав ЛГБТ+ осіб в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспективи удосконалення адміністративно-правового забезпечення прав ЛГБТ+ осіб в Україні

Барчук А. Б.

Аспірантка, кафедра загальноправових дисциплін, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, Дніпро, Україна

У статті визначено перспективи удосконалення адміністративно-правового забезпечення прав ЛГБТ+ осіб в Україні. Акцентовано на те, що практична реалізація цього прагнення вимагає комплексного підходу, заснованого на поєднанні правових та організаційних заходів. Наголошено, що поєднання організаційно-правових заходів здійснюється, переважно, нормами адміністративного права. Водночас, забезпечення прав ЛГБТ+ осіб в Україні безпосередньо залежить від ефективності адміністративно-правових норм. Зроблено висновок про наявність численних проблем зі станом забезпечення прав ЛГБТ+ осіб в Україні. Підкреслено, що впровадження реальних новацій у досліджуваному питанні часто супроводжується незавершеністю реформ та відсутністю послідовності у їхній реалізації. У зв'язку із цим, сформовано перспективні напрямки удосконалення адміністративно-правового забезпечення прав ЛГБТ+ осіб, а саме: 1) належне законодавче закріплення антидискримінаційних норм; 2) розробка та впровадження механізмів ефективного реагування на випадки дискримінації та будь-яких проявів насильства щодо ЛГБТ+ осіб; 3) поширення культури толерантності в органах державної влади та місцевого самоврядування, освітніх закладах, на підприємствах, установах та організаціях будь-якої форми власності та в інших сферах публічного життя; 4) забезпечення доступу до медичних і соціальних послуг, зокрема, фармацевтичної допомоги, психологічної допомоги та медичної реабілітації; 5) залучення ЛГБТ+ осіб до процесів розробки та впровадження політики щодо захисту їхніх прав. Вказано на важливість створення в Україні більш толерантного суспільства, де всі люди, незалежно від їхньої сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, матимуть рівні права та можливості, будуть надійно захищені державою. Стаття має теоретичний характер та визначає перспективи удосконалення адміністративно-правового забезпечення відповідно до предмету дослідження.

Ключові слова: удосконалення; права і свободи; захист прав людини; ЛГБТ+; рівність; недискримінація; органи державної влади; органи місцевого самоврядування; воєнний стан; гарантії.

Anzhelika Barchuk

Postgraduate Student, Department of Common Law Disciplines, Dnipropetrovs'k State University of Internal Affairs, Dnipro, Ukraine

PROSPECTS FOR IMPROVING ADMINISTRATIVE AND LEGAL SUPPORT FOR THE RIGHTS OF LGBT+ PERSONS IN UKRAINE

The article identifies prospects for improving the administrative and legal support for the rights of LGBT+ persons in Ukraine. It is emphasized that the practical realization of this aspiration requires a comprehensive approach based on a combination of legal and organizational measures. It is emphasized that the combination of organizational and legal measures is carried out mainly by administrative law. At the same time, ensuring the rights of LGBT+ persons in Ukraine directly depends on the effectiveness of administrative law. It is concluded that there are numerous problems with the state of ensuring the rights of LGBT+ persons in Ukraine. It is emphasized that the introduction of real innovations in the issue under study is often accompanied by incomplete reforms and lack of consistency in their implementation. In this regard, the author formulates promising areas for improving the administrative and legal support for the rights of LGBT+ persons, namely: 1) proper legislative consolidation of anti-discrimination norms; 2) development and implementation of mechanisms for effective response to cases of discrimination and any manifestations of violence against LGBT+ persons; 3) promotion of a culture of tolerance in state and local authorities, educational institutions, enterprises, institutions and organizations of any form of ownership and in other areas of public life; 4) ensuring access to medical and social services, in particular, pharmaceutical care, psychological assistance and medical rehabilitation; 5) involvement of LGBT+ persons in the development and implementation of policies to protect their rights. The importance of creating a more tolerant society in Ukraine, where all people, regardless of their sexual orientation and gender identity, will have equal rights and opportunities and will be reliably protected by the state, is emphasized. The article is theoretical in nature and identifies the prospects for improving administrative and legal support in accordance with the subject matter of the study.

Key words: improvement; rights and freedoms; human rights protection; LGBT+; equality; non-discrimination; state authorities; local governments; martial law; guarantees.

ВСТУП

Розвиток України як демократичної соціальної правової держави у сукупності із реалізацією єв- роінтеграційних прагнень щодо повноправного входження до Європейського Союзу (далі - ЄС), вимагають досягнення певних стандартів захисту прав людини. Зокрема, це стосується подолання будь-яких проявів дискримінації, створення необхідних гарантій прав та свобод людини і громадянина, ефективного реагування держави на прояви порушень законних прав і свобод людини. Наближення вітчизняного законодавства до стандартів, що діють в ЄС не означає автоматичного виправлення ситуації у сфері забезпечення прав і свобод людини. Реалізація цього прагнення вимагає комплексного підходу, заснованого на поєднанні правових та організаційних заходів.

Також на погіршення стану забезпечення прав і свобод людини в Україні істотно вплинула збройна агресія, розпочата російською федерацією 24 лютого 2022 року. Особливо це торкнулося найбільш незахищених груп населення - дітей, осіб з інвалідністю, представників і представниць ЛГБТ+ спільноти, ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД людей, внутрішньо переміщених осіб тощо. орган державної влади самоврядування

Для усього вітчизняного суспільства головними питаннями ЛГБТ+ спільноти у 2023 році були допомога Збройним силам України у протистоянні російській агресії та мінімізація загроз в умовах війни. Багато українських ЛГБТ+ організацій у ці важкі часи спрямували свої зусилля на підтримку громади, зокрема, надання екстреної матеріальної та фінансової допомоги постраж- далим від бойових дій та надання тимчасового притулку біженцям з окупованих та близьких до активних бойових дій територій [1]. У зв'язку із цим, проблема відшукування перспектив удосконалення адміністративно-правового забезпечення прав ЛГБТ+ осіб в Україні потребує ґрунтовного опрацювання та належного вирішення.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ

Метою статті є визначення перспектив удосконалення адміністративно-правового забезпечення прав ЛГБТ+ осіб в Україні. Завдання дослідження полягають у визначені перспективних напрямків такого удосконалення на підставі аналізу наукових позицій та положень нормативно-правих актів.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Методологічне підґрунтя дослідження становить поєднання діалектичного, компаративного та аксіологічного методів, за допомогою яких розкрито сутність та особливості адміністративно-правового забезпечення прав ЛГБТ+ осіб в Україні, окреслені основні напрямки його удосконалення з використанням законодавчих положень, а також наукового доробку з відповідної проблематики.

РЕЗУЛЬТАТИ

На початку, зупинимось на тому, що на веб-сайті ради Європи під абревіатурою ЛГБТ+ запропоновано розуміти лесбіянок, геїв, бісек- суальних та трансгендерних/транссексуальних осіб. Однак визнається, що ці чотири літери не обов'язково включають усіх тих, чия сексуальність не є гетеросексуальною, або чия гендерна ідентичність не базується на традиційній гендер- ній двійці, або тих, хто ідентифікує себе за допомогою інших категорій для опису своєї тендерної ідентичності чи власного розуміння своєї сексуальності [2].

Що стосується визначення перспективних напрямків для поліпшення стану правової захищеності ЛГБТ+ осіб в Україні, акцентуємо наступне. У п'ятій доповіді Європейської комісії проти расизму та нетерпимості (ЄКРН) Ради Європи у 2017 році було визначено, що «конфлікт, який триває в Україні, призвів до різкого зростання ненависті за останні три роки й негативно вплинув на вразливі групи в цілому» [3]. У зв'язку із цим, ЄКРН вимагає від України визначити пріоритети, а їхня реалізація буде відстежуватися протягом двох років: зазначити у Кримінальному кодексі сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність як обставини, тобто, криміналізувати підбурювання до ненависті на ґрунті гомо/трансфобії; звільнити від сплати судових витрат ромів, які прагнуть підтвердити свою особу з метою одержання документів, що посвідчують особу; надати повноваження щодо розслідування випадків дискримінації Уповноваженому Верховної Ради з прав людини; включити сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність як обставини у Закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» [4]; створити систему збору статистичних даних про інтеграцію ромів; покращити доступ дітей ромів до дошкільних закладів і припинення їхньої сегрегації та залякування в школах; поліпшити доступ біженців до соціальних пільг, житла, освіти, вивчення мов та роботи; вирішити питання житла та зайнятості внутрішньо переміщених осіб та інвестувати кошти у їхню інтеграцію; створити незалежний від поліції та прокуратури орган для розслідування правопорушень, пов'язаних із расовою дискримінацією, з боку поліцейських [5].

З іншого боку, можна навести три основні напрямки порушень, з якими стикаються інтер- секс-люди: а) порушення права на здоров'я та фізичну недоторканість; б) упереджене ставлення; в) порушення права на рівність та дискримінація [6]. Хоча зазначені порушення стосуються інтерсексуальних людей, їхній характер цілком охоплюється проблемами ЛГБТ+ осіб в Україні. Спираючись на це можна визначити напрямки удосконалення адміністративно-правового забезпечення прав ЛГБТ+ осіб в Україні, а саме: а) забезпечення права на здоров'я та фізичну недоторканність засобами адміністративного права; б) використання адміністративно-правових інструментів для унеможливлення упередженого ставлення до таких осіб; в) забезпечення права на рівність та недискримінацію.

Серед актів «м'якого права» варто також зупинитися на Рекомендації CM/Rec(2010) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам про заходи з боротьби проти дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації або тендерної ідентичності (Ухвалена Комітетом Міністрів 31 березня 2010 року на 1081-ому засіданні представників міністрів). У додатку до рекомендації CM/Rec(2010) 5 наведені рекомендовані принципи і заходи, якими слід керуватися державам-членам у своєму законодавстві, політиці та практиці [7].

Відповідно до рекомендації CM/Rec(2010) 5, можна виокремити наступні напрямки, що потребують удосконалення у частині нормативно-правового та організаційного забезпечення:

1) Право на життя, безпеку та захист від насильства: а) «Злочини ненависті» та інші інциденти за мотивами ненависті та б) «Промови ненависті». Це стосується забезпечення ефективного, негайного та неупередженого розслідування можливих справ про злочини та інші події, в яких є розумні підстави вважати, що мотивом правопорушника була сексуальна орієнтація або гендерна ідентичність жертви. Також, зазначений напрямок має включати вжиття належних заходів для боротьби з усіма проявами «мови ненависті», у тому числі в медіа та Інтернеті, які можуть справедливо вважатися спрямованими на розпалення, розповсюдження чи пропаганду ненависті чи інших форм дискримінації щодо ле- сбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерних осіб.

2) Свобода об'єднань. Забезпечення того, щоб, відповідно до статті 11 Європейської конвенції з прав людини, право на свободу об'єднань застосовувалось без дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації або тендерної ідентичності. Зокрема, це стосується реєстрації та діяльності громадських об'єднань.

3) Свобода висловлення поглядів та мирних зборів. Вживання належних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях для забезпечення того, щоб право на свободу мирних зборів, могло ефективно реалізовуватися, без дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності.

4) Право на повагу до приватного і сімейного життя. Скасування будь-якого дискримінаційного законодавства, яке криміналізує добровільні одностатеві сексуальні акти між повнолітніми особами. Вони також повинні вживати належних заходів для забезпечення того, щоб норми кримінального права, які, в силу їх формулювань, можуть призвести до дискримінаційного застосування, були скасовані, змінені або застосовувалися відповідно до принципу недискримінації.

5) Праця. Особлива увага повинна приділятися забезпеченню ефективного захисту права на недоторканість приватного життя трансгендер- них осіб в умовах праці, зокрема, це стосується заяв про прийом на роботу, для недопущення будь-якого невідповідного розкриття роботодавцю або іншим працівникам інформації про їхню гендерну історію або минуле ім'я.

6) Освіта. Такі заходи повинні включати у себе захист права дітей та молоді на освіту в безпечному середовищі, вільному від насильства, залякувань, соціального відторгнення або інших форм дискримінаційного та принизливого поводження у зв'язку з сексуальною орієнтацією або гендерною ідентичністю.

7) Здоров'я. Потребують впровадження належні законодавчі та інші заходи для забезпечення того, щоб найвищий досяжний рівень стану здоров'я дійсно міг бути отриманий без дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності.

8) Житло. Повинні бути вжиті заходи для забезпечення того, щоб доступ до нормальних житлових умов міг бути ефективно і рівною мірою наданий всім особам, без дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації або тендерної ідентичності. Такі заходи мають бути, зокрема, спрямовані на забезпечення захисту від дискримінаційного виселення, а також на гарантування рівних прав на придбання та збереження власності на землю чи інше майно.

9) Спорт. Спортивна діяльність та спортивні об'єкти повинні бути відкриті для кожного без дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності. Зокрема, мають вживатися ефективні заходи щодо запобігання, протидії та покарання за дискримінаційні образи, пов'язані з сексуальною орієнтацією або гендерною ідентичністю на, під час, та у зв'язку із спортивними заходами.

10) Право шукати притулок. Необхідно забезпечити, щоб особи, які звертаються за захистом, не висилалися до країни, в якій їхнє життя або свобода можуть бути під загрозою, або де вони можуть зіткнутися з ризиком катувань, негуманного або принизливого поводження чи покарання на підставі сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності.

11) Національні правозахисні структури. Слід забезпечити, щоб національні правозахисні структури були спроможні займатися дискримінацією за ознаками сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності.

12) Множинна дискримінація. Заохочується вжиття заходів для забезпечення того, щоб правові норми національних законів, які забороняють чи попереджують дискримінацію, також захищали від дискримінації одночасно за декількома ознаками, в тому числі за ознаками сексуальної орієнтації та тендерної ідентичності. У свою чергу, національні правозахисні структури повинні мати широкі повноваження, які б дозволяли їм займатися відповідними проблемами [7].

Детальний розгляд зазначених складових дозволяє зробити висновок, що поєднання організаційно-правових заходів здійснюється, переважно, нормами адміністративного права. Крім того, забезпечення прав ЛГБТ+ осіб в Україні безпосередньо залежить від ефективності адміністративно-правових норм.

На підставі опрацьованого матеріалу можна зробити висновок про наявність численних проблем із станом забезпечення прав ЛГБТ+ осіб в Україні. У зв'язку із цим, нами сформовано перспективні напрямки удосконалення адміністративно-правового забезпечення прав ЛГБТ+ осіб.

Насамперед, слід розпочати із належного законодавчого закріплення антидискримінаційних норм. Це стосується включення до ключових нормативно-правових актів принципу недискримінації, закріплення у законодавстві сексуальної орієнтації та тендерної ідентичності (СОГІ) як захищеної ознаки. Зокрема й титульний закон про запобігання та протидію дискримінації в Україні має чітко й однозначно забороняти дискримінацію за ознакою СОГІ у всіх сферах життя.

У наведеному аспекті автори науково-практичних рекомендацій «Дотримання прав людини під час застосування адміністративного затримання підрозділами Національної поліції» зазначають, що уразливість представників та представниць ЛГБТ+ спільноти може використовуватися поліцейськими для шантажу або вимагань, коли жертві погрожують аутингом або кримінальним переслідуванням в обмін на гроші або необхідні свідчення. Для цього використовується весь арсенал підручних засобів - від банальних загроз до багатоходівок з використанням додатків для знайомств в Інтернеті. Разом із тим, постраждалі не поспішають звертатися зі скаргами в інші державні органи - після досвіду спілкування з поліцією вони сприймають це як дії, наслідки яких можуть лише нашкодити [8, с. 54-55].

Другим важливим напрямком є розробка та впровадження механізмів ефективного реагування на випадки дискримінації та будь-яких проявів насильства щодо ЛГБТ+ осіб. Зокрема, це стосується реагування поліції на випадки домашнього насильства. Так, Б.О. Логвиненко звертає увагу на те, що суспільству необхідно визнати факт існування сімейних відносин, утворених особами однієї біологічної статі, бо останні також мають підпадати під дію законодавства, спрямованого на запобігання і протидію насильству. Адже, відповідно до статті 21 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах [9, с. 138].

Третім напрямком ми визначили поширення культури толерантності. Потребує впровадження політика недискримінації в органах державної влади та місцевого самоврядування, освітніх закладах, на підприємствах, установах та організаціях будь-якої форми власності та в інших сферах публічного життя. Так, щодо діяльності поліції може бути доцільним звернення до міжнародного законодавства щодо стандартів поліцейської діяльності, наприклад, Кодексу поведінки службовців органів правопорядку, затвердженого Генеральною Асамблеєю ООН від 17.12.1979 № 34/169 [10, с. 124].

Четвертим напрямком є забезпечення доступу до медичних і соціальних послуг. Зокрема, це має включати фармацевтичну допомогу, психологічну допомогу та медичну реабілітацію. Держава має забезпечити рівний доступ ЛГБТ+ осіб до психо- соціальної підтримки та інших соціальних послуг. Особливо це стосується внутрішньо переміщених осіб та осіб які є постраждалими внаслідок збройного конфлікту як серед комбатантів, так і серед цивільних осіб. Відповідно, реалізація цієї політики на організаційному рівні має включати навчання медичних працівників повазі до прав пацієнтів незалежно від їхньої сексуальної орієнтації та ген- дерної ідентичності.

П'ятим напрямком ми виокремили залучення ЛГБТ+ осіб до процесів розробки та впровадження політики щодо захисту їхніх прав. Це відображає принцип «нічого про нас без нас» і стосується комплексного підходу, який включатиме законодавчі зміни, інституційні реформи, інформаційні кампанії та співпрацю з правозахисними організаціями. Причому для людей, які проживають на території де відсутні належні джерела офлайн комунікації, важливим є доступ до глобальних ресурсів - кон- ференц-дзвінків, вебінарів або соціальних медіа.

ДИСКУСІЯ ТА ВИСНОВКИ

Підводячи підсумок, слід зазначити про те, що в Україні вже відбулася низка позитивних змін. З іншого боку, впровадження реальних новацій у досліджуваному питанні часто супроводжується незавершеністю реформ та відсутністю послідовності у їхній реалізації.

Запропоновані нами напрямки можуть виправити ситуацію із забезпеченням прав ЛГБТ+ осіб в Україні на краще, але не менш важливою є реалізація дієвих заходів за окресленими напрямками. У підсумку це дозволить створити більш толерантне суспільство в Україні, де всі люди, незалежно від їхньої сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, матимуть рівні права та можливості, будуть надійно захищені державою.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК:

1. Situation of LGBTQ in Ukraine January - June 2023 (2023, 8 July) Pravozakhysnyi LHBT Tsentr NASh SVIT Vebsait - LGBT Human Rights NASH SVIT Center: Website. Retrieved from https://gay.org.ua/en/blog/2023/07/08/ situation-of-lgbtq-in-ukraine-january-june-2023/

2. LGBT+ Council of Europe: website Retrieved from https://www.coe.int/en/web/gender-matters/lgbt-

3. ECRI Report on Ukraine CRI(2017)38 (fifth monitoring cycle) (2017) Retrieved from https://rm.coe.int/fifth- report-on-ukraine/16808b5ca8

4. Pro zasady zapobihannia ta protydii dyskryminatsii v Ukraini: Zakon Ukrainy vid 06.09.2012 № 5207-VI [Principles of Prevention and Counteracting Discrimination in Ukraine: The Law of Ukraine from September 9 2012, № 5207-VI]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#Text [in Ukrainian].

5. U Radi Yevropy nadaly Ukraini rekomendatsii shchodo borotby z nenavystiu [The Council of Europe provided Ukraine with recommendations on the fight against hatred] (2017, 19 September). Ukrinform: Vebsait - Ukrinform: Website. Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2308010-u-radi-evropi-nadali-ukraini-rekomendacii- sodo-borotbi-z-nenavistu.html [in Ukrainian].

6. Den solidarnosti z interseks-liudmy [Day of solidarity with intersex people] (2022, 10 November). Hei-alians Ukraina: Vebsait - Gay Alliance Ukraine: Website. Retrieved from https://upogau.org/inform/36530.html [in Ukrainian].

7. Recommendation CM/Rec(2010)5 of the Committee of Ministers to member states on measures to combat discrimination on grounds of sexual orientation or gender identity (2010)/ Retrieved from https://search.coe.int/cm/ Pages/result_details.aspx?0bjectID=09000016805cf40a

8. Bochkovyi, O., Drok, I., Lohvynenko, B. & et al. (2023). Dotrymannia prav liudyny pid chas zastosuvannia administratyvnoho zatrymannia pidrozdilamy Natsionalnoi politsii: naukovo-praktychni rekomendatsii [0bservance of human rights during the application of administrative detention by the National Police: scientific and practical recommendations]. Dnipro: Dnipro State University of Internal Affairs [in Ukrainian].

9. Lohvynenko, B.O. (2021). Dyskusiini pytannia ratyfikatsii Ukrainoiu Konventsii Rady Yevropy pro zapobihannia nasylstvu stosovno zhinok i domashnomu nasylstvu ta borotbu iz tsymy yavyshchamy (Stambulskoi konventsii) [Discussion issues of Ukraine's ratification of the Council of Europe Convention on preventing and combating violence against women and domestic violence (Istanbul Convention)]. Dniprovskyi naukovyi chasopys publichnoho upravlinnia, psykholohii, prava - Dnipro Scientific Journal of Public Administration, Psychology, Law, 1, 135-139. DOI https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.1.20 [in Ukrainian].

10. Lohvynenko, B.O. (2022). Okremi aspekty pidvyshchennia rivnia profesiinoi pravovoi kultury politseiskykh [Some aspects of raising the level of professional legal culture of police officers]. Proceedings from: II Mizhnarodna naukovo-praktichna konferenciya «Politseiska mediatsiia yak instrument zakhystu prav ta interesiv hromadian» - The ІІ International Scientific and Practical Conference «Police Mediation as a Tool for Protecting the Rights and Interests of Citizens» (Odesa, September 16, 2022) (pp. 122-125). Odesa - Lviv - Torun : Liha-pres. DOI https://doi. org/10.36059/978-966-397-257-2-31 [in Ukrainian].

11. Tovpeko, Y K. (2017). Realizatsiia konstytutsiino-pravovykh norm pro prava liudyny shchodo seksualnykh menshyn: porivnialno-pravove doslidzhennia [Realization of Constitutional Legal Norms on Human Rights in Relation to Sexual Minorities: a comparative legal study] Extended abstract of Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

12. Sviashchuk, A. L. (2018). Pravovyi zakhyst LHBT-spilnoty [Legal protection of the LGBT community]. Kyiv : FOP Holembovska O.O [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru