Проблемні питання діяльності Громадської ради доброчесності в умовах воєнного стану
Підходи щодо розуміння правових засад функціонування та механізму діяльності Громадської ради доброчесності в контексті судової реформи з метою ефективного здійснення правосуддя. Критерії кваліфікаційного оцінювання судів. Престиж професії судді.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 21.09.2024 |
Размер файла | 16,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Проблемні питання діяльності Громадської ради доброчесності в умовах воєнного стану
Загурський Олександр Богданович, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри права та публічного управління ЗВО «Університет Короля Данила»
Мета. Сформулювати авторські підходи щодо розуміння правових засад функціонування та механізму діяльності Громадської ради доброчесності в контексті судової реформи з метою ефективного здійснення правосуддя. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: термінологічний, логіко-семантичний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. Результати. В процесі дослідження визнано, що престиж професії судді є надзвичайно важливим для функціонування цієї професійної групової цінності, оскільки вона сприяє універсальному відчуттю соціальної справедливості та підтверджує сприйняття юридичних інститутів загалом. Разом з тим, суддя, який користується авторитетом, краще піклується про добро, тому турбота про побудову його авторитету -- це один із способів реалізації добра в етичному сенсі створення професії, а отже, моральний обов'язок кожного судді. Престиж професії -- це суспільне благо, весь суддівський корпус працює над його змістовим наповненням, суддя може використовувати авторитет, розроблений колегами, а також пропустити його, знищуючи роботу цілих поколінь.
Наукова новизна. В процесі дослідження встановлено, що професійна діяльність судді зосереджена на справедливості, суддя реалізує закон, який пов'язаний з справедливістю і він повинен бути справедливим, важко не погодитися з тезою, що вона працює на велике благо. Справедливість, однак, є доброю, що повне занепокоєння судді не вимагає двосторонніх дій: по-перше, обережно і відповідально в буквальному розумінні слід виконувати всі поставлені завдання, мета яких -- встановити та підтримувати справедливість, по-друге, постійна побудова та підтримання престижу самої професії.
Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані під час розробки положень, висновків та рекомендацій щодо державної судової політики у сфері здійснення правосуддя, для підвищення рівня прийняття відповідних державних рішень у цій галузі, а також для подальшого удосконалення законодавства у сфері судоустрою.
Ключові слова: доброчесність, суддя, громадськість, етика судді, професійна репутація.
Problematic issues of the public integrity council under martial law
O. Zagurskyy PhD, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Law and Public Administration of the Higher Education Institution "King Danylo University"
Purpose. formulate the author's own approaches to understanding the legal basis for the functioning and mechanism of the Public Integrity Council in the context of judicial reform with a view to the effective administration of justice. Methodology. The methodology includes a comprehensive analysis and a synthesis of available scientific and theoretical information. It is includes the formulation of relevant conclusions and recommendations. Such methods of scientific knowledge were used: terminological, logical-semantic, functional, systemic-structural, logical-normative. Results. The study recognized that the prestige of the judicial profession is crucial for the functioning of this professional group value, as it contributes to a universal sense of social justice and affirms the sense of the legal institutions as a whole. At the same time, a judge who enjoys prestige is better able to do good, so caring about building his or her prestige is one of the ways in which the profession is ethically good, and thus a moral obligation of every judge.
The prestige of the profession is a public good, the entire judiciary is working on its content, a judge can use the authority developed by colleagues, but also miss it, destroying the work of entire generations. Originality. The study found that the judge's professional activity is focused on justice, the judge implements the law, which is related to justice and it must be fair, it is difficult to disagree with the thesis that it works for the greater good. Justice, however, is a good thing that a judge's full concern does not require twofold actions: first, careful and responsible performance of all tasks, which aim to establish and maintain justice, and second, constant building and maintaining the prestige of the profession itself.
Practical significance. The results of the study can be used to develop provisions, conclusions and recommendations on the state judicial policy in the field of administration of justice, to improve the level of relevant state decision-making in this area, and also to further improve legislation in the field of the judiciary.
Key words: integrity, judge, public, judicial ethics, professional reputation.
громадська рада доброчесність суддя
Постановка проблеми
На сьогоднішній день цілком очевидним є те, що професія судді є однією з тих професій, яка потребує професійної етики як набору принципів поведінки, сформульованих незалежно від моральних норм, що зазвичай визнані в певній культурі. Неможливо не погодитися з твердженням, що робота судді служить надзвичайно важливим благам і що це не може бути предметом прямого контролю. Труднощі в боротьбі з діями судді мають два типи джерела: по-перше, знання, які має суддя, є занадто великим, щоб кожен володів ним перед судом, по-друге - соціальна роль професії має таку правову природу, що це виключає можливість контролю.
Професія судді має сенс лише тоді, коли вона асоціюється з довірою та повагою. Постійний, прямий контроль над діями судді повністю усуває довіру, серйозно применшує повагу, загрожує неупередженості судді тобто справедливості судового рішення.
Громадська рада доброчесності - незалежний громадський орган, що з 2016 року сприяє Вищій кваліфікаційній комісії суддів в оцінюванні чинних суддів та доборі кандидатів на посади суддів. Поточний склад Ради був обраний 14 серпня 2023 року на зборах представники профільних організацій. До третього складу ГРД увійшли фахівці різного профілю: адвокати, журналісти, правозахисники та інші представники громадських організацій, які роками сприяють реформам у сферах правосуддя та антикорупції. У зв'язку з цим, виникла необхідність дослідити правову природу діяльності Громадської ради доброчесності в умовах воєнного стану.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Проблемні питання забезпечення дотримання етичних стандартів в сфері судової діяльності були предметом наукових праць багатьох науковців, таких як Н. Бакаянова, В. Бринцев, О. Боровицький, О. Гончаренко, С. Жуков, Р. Ігонін, Ю. Косткіна, В. Кривенко, І. Назаров, Л. Москвич, А. Музиченко, О. Овсяннікова, Л. Тацій та інші. Окремі аспекти досліджуваної тематики частково висвітлені у працях Ю. Барабаша, О. Гуменного, Н. Ковалко, Р. Куйбіди, М. Оніщука, О. Улютіної, С. Штогуна та ін.
Тим не менше, більшість праць вітчизняних і зарубіжних вчених та практиків присвячено дослідженню адміністративно-правового статусу Громадської ради доброчесності. В той же час, проблема удосконалення правового статусу Громадської ради доброчесності в умовах воєнного стану, а також в контексті е фективного здійснення правосуддя є надзвичайно актуальною в сучасних умовах розвитку України і зумовила вибір даної теми дослідження.
Формулювання авторських підходів щодо розуміння правових засад функціонування та механізму діяльності Громадської ради доброчесності в контексті судової реформи з метою ефективного здійснення правосуддя.
Виклад основного матеріалу дослідження
Суддя вводить закон, змушує мертвий лист оживити і формує реальність. Питання про те, що таке закон, часто було предметом фундаментальних наукових досліджень, проте, це не є метою нашого дослідження, щоб спробувати зіткнутися з нею тут.
В той же час, ми хотіли б звернути увагу на певний аспект концепції права, підкреслену Хартом, що важливо для наших подальших міркувань. Цей автор, незважаючи на те, що він є прихильником юридичного позитивізму, стверджує, що «закон містить основні інтуїції щодо справедливості, а також щодо певних благ, без яких життя неможливе» [і, с. 274-275].
«Суддя не є законодавцем, це очевидно, однак, він має здатність інтерпретувати закон та подання закону відповідно до його совісті. Правила закону розмивали межі, а в деяких випадках судді створюють власні правила відповідно до їх переконань» [2, с. 26]. Слова присяги про совість вказують на суддя як особу, на яку покладено заключний тягар відповідальності за застосування закону. Останнє слово належить людині, а не коду, людина, а не код, робить його підпис у рішенні.
Важко уявити демократичну країну, що громадяни не погоджуються з тим, що закон, що не діє в їхній країні про захист прав людини та фундаментальні права свободи. Праведний закон повинен супроводжуватися справедливою заявою.
Незалежність суддів слід розглядати як фундаментальний етичний постулат, адресований кожному судді, тоді як неупередженість і самостійність є наслідком незалежності, що додатково уточнює сферу, в якій незалежний суддя може і повинен здійснювати свої функції.
Аналіз чинної Конституції України свідчить про те, що конституційними засадами створення та діяльності Громадської ради доброчесності є наступні положення: «незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів» [3].
На думку П.І. Крайнього, «залучення громадськості до участі у здійсненні відповідними органами влади своїх функцій є новим механізмом у вітчизняній правовій системі. Показовим є створення Громадської ради доброчесності (далі - ГРД), яка була абсолютно новою інституцією та спрямована на демонстрацію максимальної фаховості, незалежності, об'єктивності під час здійснення конкурсного добору на посади суддів. Ідея її створення була підтримана як розробниками законопроекту «Про судоустрій та статус суддів» так й представниками різноманітних міжнародних інституцій: USAID, Консультативна рада Європейських суддів тощо» [4].
Згідно ст. 87-88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 р. № 1402-Vin, «Громадська рада доброчесності утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. Громадська рада доброчесності складається з двадцяти членів. Членами Громадської ради доброчесності можуть бути представники правозахисних громадських об'єднань, науковці-правники, адвокати, журналісти, які є визнаними фахівцями у сфері своєї професійної діяльності, мають високу професійну репутацію та відповідають критерію політичної нейтральності та доброчесності» [5].
До завдань Громадської ради доброчесності слід віднести:
1) збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді);
2) надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді);
3) надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє;
4) делегує уповноваженого представника для участі у засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді);
5) має право створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності суддів, кандидатів на посаду судді [5].
Оскільки професійна діяльність судді зосереджена на справедливості, суддя реалізує закон, який пов'язаний з справедливістю і він повинен бути справедливим, важко не погодитися з тезою, що вона працює на велике благо. Справедливість, однак, є доброю, що повне занепокоєння судді не вимагає двосторонніх дій: по-перше, обережно і відповідально в буквальному розумінні виконання всіх завдань, мета яких - встановити та підтримувати справедливість, по-друге, постійна побудова та підтримання престижу самої професії.
І. Ковалко зауважує, що «рада - це інструмент прямого впливу суспільства на судову систему. її основне завдання полягає у тому, щоб шляхом надання ВККС інформації щодо судді (кандидата на посаду судді) або висновку про його невідповідність етичним та антикорупційним критеріям (за наявності відповідних підстав) утверджувати в суддівському корпусі якісно нові стандарти професійної етики й доброчесності. Відповідно до положень ст. 106 Закону №1402-VII, невідповідність судді критеріям професійної етики й доброчесності є підставами для розгляду ВККС питання щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Таким чином, для кожного члена Ради мають бути характерними надвисокий рівень відповідальності та відсутність схильності до зловживань» [6].
Регламентом Громадської ради доброчесності від 23 листопада 2016 р. 1/2016 визначено, що «завданням Ради як інструменту громадськості, що встановлений Законом України “Про судоустрій і статус суддів”, є утвердження доброчесності та високих стандартів професійної етики у суддівському корпусі. З цією метою Рада сприяє Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання шляхом надання інформації про них або висновків про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) цим критеріям» [7].
За результатами роботи другого складу Громадської ради доброчесності (17.12.2018-16.12.2020) встановлено, що «попри нереалістичний графік проведення співбесід, упродовж 2019 року ГРД проаналізувала 1682 досьє суддів і надала ВККС 472 висновки та 111 інформацій про суддів. За результатами кваліфікаційного оцінювання попереднім складом ВККС 80 % суддів від усіх, що складали кваліфікаційне оцінювання, визнані такими, що відповідають займаній посаді, 2 % рекомендовані до звільнення, остаточне рішення щодо 18 % суддів не ухвалене. У 2020 році ГРД продовжила аналіз суддів у межах процедури кваліфікаційного оцінювання, уже за відсутності повноважного складу ВККС.
За цей час ГРД надала ВККС 131 висновок про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики та 5 інформацій щодо суддів [8].
Варто зауважити, що попередній склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів ігнорував численні висновки ГРД. Так на посади потрапило і залишилося там чимало недоброчесних суддів. Щоб не допустити цього у майбутньому, необхідно сформувати доброчесний і компетентний склад нової ВККС на відкритому і прозорому конкурсі, а висновки ГРД про недоброчесність мають автоматично означати непроходження суддею переатестації. Лише це дозволить звільнити недоброчесних з посад, а на їхнє місце знайти професіоналів, у доброчесності яких не буде жодних сумнівів.
14 серпня 2023 р. на зборах представники профільних організацій обрали новий склад Громадської ради доброчесності, яка допоможе оновленій Вищій кваліфікаційній комісії формувати гідний суддівський корпус. Це сильний і спроможний склад, як і потрібно в умовах, коли ВККС має закінчити кваліфоцінювання майже двох тисяч суддів та відібрати приблизно 700 суддів на вакантні посади в апеляційних судах.
13 листопада стартували співбесіди в рамках відновленого кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів, яке стояло на паузі з 2019 року. Уперше для вирішення питання про відповідність суддів критеріям доброчесності та професійної етики застосовувались спільні індикатори, затверджені ГРД і ВККСУ напередодні. Представники Громадської ради доброчесності взяли участь у співбесідах та могли безпосередньо у суддів уточнити інформацію, викладену в рішеннях ГРД. Відзначимо, що і рада, і комісія проявили прагнення до об'єктивної та конструктивної взаємодії щодо оцінювання 1884 суддів [9].
На думку О.Я. Кархот, «основними проблемами недосконалого функціонування ГРД є відсутність: по-перше, окремого нормативно-правового акту, який би повно та всебічно регулював роботу Ради (наразі функціонування цього органу регулюється лише двома статтями Закону “Про судоустрій і статус суддів” та Регламентом ГРД, що і викликало безліч дискусійних запитань); по-друге, чіткої методології роботи, яка була б заздалегідь визначена та оприлюднена; по-третє, злагодженої співпраці між ВККС, ГРД та кандидатами, що породжує суперечки та не порозуміння між сторонами [10].
На думку експертів фундації DEJURE, «відповідна модель дійсно сформувалась на початку 2000 років у країнах Західної Європи як така, що здатна була «позбавити суди політичного впливу й зробити інституції незалежними». Проте погоджуємось з експертами в тому, що така «система правосуддя в країнах Західної Європи розбудовувалась протягом десятиліть. Судовій владі в цих країнах зараз довіряє більшість населення: від 70 % громадян в Німеччині до 88 % у Данії. Політичний вплив на судову владу зведений до мінімуму, а доброчесність суддів не ставиться під сумнів. У цих країнах правило «судді, обрані суддями» має сенс: судді самі дбають за чистоту своїх рядів і за доброчесність всього суддівського корпусу» [11].
Висновки
Таким чином, кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Важливими критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Щодо нового складу ГРД оцінку давати доволі зарано, адже треба дочекатися результатів її діяльності. Разом з тим, якість першого та другого складу не настільки важлива, бо він лише чітко окреслю точку відліку. Важливим є те, що це порядок і культура формування таких органів. Іноді громадський сектор використовує не дуже цивілізовані підходи, перенесені з українського політикуму: цькування конкурентів, непрозорі підкилимні домовленості.
До того ж, доцільно також треба врахувати європейські стандарти, наприклад, щодо розголошення/нерозголошення відомостей про кандидатів, їх оцінювання. Потрібно, щоб робота ГРД одночасно була ефективною, не загрожувала незалежності суддів, щоб було усунуто корупційні ризики, щоб нас не звинуватили у подачі необ'єктивної інформації.
У зв'язку з цим, престиж професії судді є надзвичайно важливим для функціонування цієї професійної групової цінності, оскільки вона сприяє універсальному відчуттю соціальної справедливості та підтверджує сприйняття юридичних інститутів загалом. Суддя, який користується авторитетом, краще піклується про добро, тому турбота про побудову його авторитету - це один із способів реалізації добра в етичному сенсі створення професії, а отже, моральний обов'язок кожного судді. Престиж професії - це суспільне благо, весь суддівський корпус працює над його змістовим наповненням, суддя може використовувати авторитет, розроблений колегами, а також пропустити його, знищуючи роботу цілих поколінь.
Список використаних джерел
1. Hart L.A. Pojcie prawa. Wydawnictwo Naukowe PWN. Warszawa. 1998. 412 s.
2. Lukow P. Granice zgody: autonomia zasad i dobro pacjenta. Wydawnictwo Naukowe SCHOLAR, Warszawa. 2005. 359 s.
3. Конституція України: закон від 28 червня 1996 р. № 254к/9б-ВР. URL:
4. Крайній П.І. До питання про адміністративно-правовий статус Громадської ради доброчесності. Сучасні виклики та актуальні проблеми судової реформи в Україні: матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції (29 жовтня 2021 р., Чернівці). Чернівці, 2021. С. 79¬84.
5. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 2 червня 2016 р. № 1402-VIIL
6. Ковалко І. Громадська рада доброчесності як інструмент впливу суспільства на судову систему. Юридична газета
7. Регламент Громадської ради доброчесності: рішення Громадської ради доброчесності від 23 листопада 2016 р. №1/2016.
8. Звіт за результатами роботи другого складу Громадської ради доброчесності (17.12.2018-16.12.2020). Громадська рада доброчесності.
9. Відновлено кваліфоцінювання суддів. Громадська рада доброчесності.
10. Бабіч К.Р., Кархут О.Я. Правовий статус Громадської ради доброчесності: завдання, основні засади діяльності. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 18: Право: зб. наук. праць. Київ : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2017. Вип. 32. С. 79-84.
11. Що таке "європейські стандарти" судочинства і як вони повинні бути застосовані? DEJURE: вебсайт.
References
1. Hart L.A. (2008). Pojcie prawa [The concept of law]. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN. (in Polish)
2. Lukow P. (2005). Granice zgody: autonomia zasad i dobro pacjenta [Limits of consent: principle autonomy and patient welfare]. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe SCHOLAR. (in Polish)
3. Constitution of Ukraine: Law of Ukraine (1996, June 28). The Verkhovna Rada of Ukraine: official website. (in Ukrainian).
4. Krainii P.I. (2021). Do pytannia pro administratyvno-pravovyi status Hromadskoi rady dobrochesnosti [On the administrative and legal status of the Public Integrity Council]. Suchasni vyklyky ta aktualni problemy sudovoi reformy v Ukraini: Materialy V Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (pp. 79-84). Chernivtsi. (in Ukrainian).
5. On the judicial system and the status of judges: Law of Ukraine (2016, June 2). The Verkhovna Rada of Ukraine: official website. (in Ukrainian).
6. Kovalko I. (2016). Public Integrity Council as an instrument of public influence on the judicial system. (in Ukrainian)
7. Rules of Procedure of the Public Integrity Council: decision of the Public Integrity Council № 1/2016 (2016, November 23). (in Ukrainian)
8. Report on the work of the second composition of the Public Integrity Council (17.12.2018-16.12.2020). Public Integrity Council. (in Ukrainian)
9. Qualification assessment of judges has been restored (2023). Public Integrity Council. (in Ukrainian)
10. Babich K.R., Karkhut O.Y. (2017). Pravovyi status Hromadskoi rady dobrochesnosti: zavdannia, osnovni zasady diialnosti [Legal Status of the Public Integrity Council: Tasks, Basic Principles of Activity]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova, 32, 79-84. (in Ukrainian)
11. What are the "European standards" of judicial proceedings and how should they be applied? DEJURE (in Ukrainian)
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Питання комунікаційної політики у судовій установі. Актуальність раціоналізації в адмініструванні судової діяльності. Проблемні аспекти, шляхи розвитку цього напряму судового адміністрування та підходи до поліпшення взаємодії судів із громадськістю.
статья [16,5 K], добавлен 17.08.2017Основні напрямки правоохоронної діяльності. Компоненти поняття судової влади в Україні, засади її організації, повноваження та атрибути. Роль суду як органу державної влади. Структура судової системи України. Система засад здійснення судочинства.
реферат [17,4 K], добавлен 21.03.2009Причини, мета, передумови конституційної реформи. Зміст та проблемні наслідки, місцеве самоврядування. Розширення повноважень Верховної Ради, створення парламентської більшості, фракційна дисципліна. Зміни щодо уряду, у повноваженнях президента.
реферат [46,2 K], добавлен 04.04.2009Характеристика міжнародно-правових стандартів правосуддя та прав людини. Дослідження проблемних питань щодо здійснення адміністративного судочинства в апеляційних інстанціях. Наведено пропозиції щодо можливого вирішення окреслених правових завдань.
статья [21,9 K], добавлен 11.09.2017Історичні аспекти розвитку та становлення господарських судів в Україні. Система, склад, структура, повноваження та ключові принципи діяльності господарських судів. Проблемні питання юрисдикції господарських, загальних та адміністративних судів.
курсовая работа [58,1 K], добавлен 06.02.2014Вибори як визначальний захід у формуванні Верховної Ради. Віковий ценз депутатів. Організаційно-правова форма діяльності Верховної Ради. Вплив трансформаційних процесів соціуму на організацію та функціонування Верховної Ради України на початку ХХІ ст.
реферат [32,5 K], добавлен 20.09.2010Організація, повноваження, порядок діяльності комітетів Верховної Ради України. Роль комітетів в державному апараті. Комітети як організаційні форми діяльності Верховної Ради. Список комітетів ВРУ. Діяльність парламентських комітетів в зарубіжних країнах.
курсовая работа [34,3 K], добавлен 09.12.2010Визначення стану, можливостей, умов і перспектив сприйняття позитивного досвіду професійної діяльності юристів англо-американської правової сім’ї в розвитку правової системи України. Проблемні питання, які стосуються юридичної діяльності.
реферат [24,0 K], добавлен 30.04.2011Статус судді та залучених для здійснення правосуддя представників народу. Історія та актуальність професії. Вимоги до кандидатів на суддівську посаду. Порядок обрання на посаду і звільнення з посади професійного судді. Особливості у кримінальному процесі.
реферат [24,3 K], добавлен 03.02.2015Поняття і природа судової влади в Україні. Здійснення правосуддя і загальні засади конституційно-правового статусу Вищої ради юстиції. Правосуб'єктність, права і обов'язки суддів, порядок притягнення їх до юридичної відповідальності і звільнення з посади.
курсовая работа [36,0 K], добавлен 20.01.2014Проаналізовано проблеми у сфері реалізації положень законодавства України щодо особливого порядку кримінального провадження щодо Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Конституційно-правові основи та додаткові гарантії його діяльності.
статья [20,2 K], добавлен 21.09.2017Поняття та система функцій Верховної Ради України. Представницька місія в системі парламенту. Загальна характеристика законодавчої функції ВРУ. Установча функція як напрямок діяльності парламенту. Особливості і форми здійснення парламентського контролю.
контрольная работа [32,2 K], добавлен 06.09.2016Сільська рада в сучасній Україні: порядок формування та організація діяльності. Встановлення чисельності працівників органів місцевого самоврядування. Історична довідка на фонд Човновицької сільської Ради: склад депутатів та виконавчого комітету.
курсовая работа [165,4 K], добавлен 25.02.2013Теоретико-правові питання оптимізації використання спеціальних знань у правозастосовному процесі України. Використання консультації, експертизи, знань спеціаліста з метою ефективного проведення процесуальної дії. Доповнення до чинних норм законодавства.
статья [30,1 K], добавлен 10.08.2017Дослідження основних засад судової реформи в Україні, перспектив становлення суду присяжних. Аналіз ланок у законі про судоустрій, судових структур притаманних різним країнам світу. Огляд рішень апеляційних загальних судів, ухвалених у першій інстанції.
курсовая работа [48,4 K], добавлен 14.12.2011Сучасна національна безпека України. Завдання та функції Ради національної безпеки і оборони України. Організаційна структура організації, засідання як основна організаційна форма її діяльності. Повноваження Голови та членів Ради національної бе
контрольная работа [17,0 K], добавлен 16.06.2011Державна політика щодо забезпечення розвитку населених пунктів. Визначення та використання земель житлової та громадської забудови. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва.
реферат [20,0 K], добавлен 23.03.2009Поняття та загальні ознаки правосуддя, засади здійснення судочинства. Система органів правосуддя Німеччини. Судова влада: суди загальної юрисдикції та суди у трудових справах, соціальні і адміністративні суди, об’єднаний сенат вищих федеративних судів.
курсовая работа [42,5 K], добавлен 25.04.2008Характеристика мирових судів Ізраїлю, їх основні види: звичайні цивільні та спеціалізовані суди. Законодавче регулювання діяльності цих судів, кількісний і якісний скал, питання компетенції. Порівняльний аналіз особливостей судової системи Німеччини.
реферат [24,9 K], добавлен 27.06.2010Поняття, організаційні та правові форми організації торговельної діяльності, публічні вимоги щодо порядку її здійснення. Торгівля з метою отримання прибутку як один з видів підприємницької діяльності. Облік розрахункових операцій у сфері торгівлі.
курсовая работа [36,5 K], добавлен 12.02.2011