Правосуддя як якісна характеристика судочинства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський університет права НАН України

ПРАВОСУДДЯ ЯК ЯКІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУДОЧИНСТВА

Олексій Миколайович Богданов, аспірант

Руслан Ігорович Панчишин, к.ю.н., доцент кафедри

міжнародного права та галузевих правових дисциплін

Постановка проблеми

Відповідно до ч. 1 ст. 124 та ч. 1 ст. 127 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди; правосуддя здійснюють судді; у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.

Тож, єдиною допустимою формою реалізації функцій судочинства в Україні визнається правосуддя, що здійснюється судами з дотриманням принципу верховенства права. Тобто правосуддя можна розглядати як певну якісну характеристику судочинства, що ґрунтується на системі принципів, основним з яких є принцип верховенства права.

Дослідження поняття та сутності правосуддя, зокрема, у науково-теоретичному та практичному аспектах набуває нової актуальності в сучасних умовах здійснення реформи судочинства та набуття Україною статусу кандидата у члени Європейського Союзу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Деякі аспекти принципів та ознак правосуддя досліджували такі науковці, як Я. Берназюк, Р. Панчишин, С. Погребняк, А. Полянський, Д. Шпенов та ін. При цьому наукове обґрунтування ідеї про те, що правосуддя є якісною характеристикою судочинства, потребує нового підходу з огляду на здійснення в Україні реформи судочинства.

правосуддя судочинство реформа принцип

Формулювання мети дослідження

Метою статті є обґрунтування ідеї про те, що правосуддя є якісною характеристикою судочинства. Для реалізації цієї мети виконані такі завдання: 1) визначено поняття та сучасну систему принципів судочинства; 2) охарактеризовано наукові підходи до розуміння поняття «правосуддя» та визначення змісту цієї категорії; 3) сформулювано авторське визначення поняття правосуддя в аспекті його розуміння як якісної характеристики судочинства.

Викладення основного матеріалу дослідження

У науковій літературі не склалось єдиного підходу до розуміння поняття «правосуддя». При цьому у більшості наукових джерел правосуддя розглядається як певна якість судочинства, що характеризується особливою метою та способом його здійснення.

Як правило, якісна характеристика судочинства втілюється у його принципах. Поняття «принцип» (від лат. principium - початок, основа) є філософською категорією, яка означає підставу, тобто те, що лежить в основі якої-небудь сукупності фактів або знань¹.

В етимологічному значенні поняття «принцип» розглядається як: 1) основне, вихідне положення якої-небудь теорії, вчення, світогляду, теоретичної програми; 2) переконання, погляд на речі; 3) основна особливість в організації чого-небудь².

Правові принципи є особливою категорією правової науки, яка визначає її як такі відправні ідеї буття, що виражають найважливіші закономірності, підвалини певного типу держави і права, є однопорядковими із сутністю права та утворюють його основні риси, відрізняються універсальністю, вищою імперативністю і загальною значущістю, відповідають об'єктивній необхідності побудови та зміцнення певного суспільного ладу³. Отже, принципи права можна назвати основоположною категорією, оскільки вони визначають сутність тієї правової системи, що утверджена у державі, характеризують етап розвитку права цієї держави та відображають пріоритетні цінності суспільства.

С. Погребняк звертає увагу, що принципи права слід розглядати, як систему найбільш загальних і стабільних імперативних вимог, вихідних ідей, засад, положень найвищого авторитету, закріплених у праві, які є концентрованим виразом найважливіших сутнісних рис і цінностей, що притаманні певній системі права, і визначають її характер і напрями подальшого розвитку⁴.

У свою чергу Р. Панчишин зазначає, що ознакою принципів є їх відносна стабільність, проте це не виключає також їх динамічного характеру, який зумовлений постійним розвитком правових принципів під впливом різних історико-правових, соціально-культурних, економічних та інших глобальних процесів⁵. Отже, принципи права характеризують сутність відповідних правових явищ саме в сучасному аксіологічному вимірі, наділяючи їх тими ціннісними якостями, які існують у суспільстві та державі на конкретному етапі їх історичного розвитку. Тобто принципи права розвиваються разом з розвитком суспільства, держави і права.

Другою категорією, значення якої необхідно визначити в аспекті цього дослідження, є категорія «правосуддя», яке невід'ємно пов'язане з поняттям «судочинство». Такий зв'язок між цими двома категоріями полягає у такому: 1) судочинство є способом здійснення правосуддя; 2) судочинство реалізує цілі та завдання правосуддя; 3) співвідношення правосуддя і судочинства - це зв'язок змісту та форми, здійснюючи судочинство, орган держави вершить правосуддя, що ґрунтується на низці принципів⁶.

Загалом категорія «правосуддя» у науковій літературі розглядається у різних аспектах, зокрема: як мета судочинства, як принцип судочинства або як його основна характеристика.

У колективній монографії, присвяченій філософському та теоретичному осмисленню правосуддя, зазначається, що питання мети правосуддя може розглядатися в контексті його мети та правосуддя як мети. У першому розумінні, на думку науковців, правосуддя є процесом, інструментом досягнення певної мети, в другому - може розглядатися як процес, так і мета. На цій підставі у монографії стверджується, що наявні формальні та змістові сутнісні ознаки правосуддя: формальною ознакою правосуддя є його здійснення в формі судочинства судами як державними органами, а змістовною - відповідність вимогам справедливості й забезпечення ефективного поновлення в правах; перше акцентує увагу на правосудді як процесі, здійснюваному судами, друге - на результаті, яким воно може визначатися як мета; досягнення такого результату може слугувати основою телеологічного розуміння правосуддя⁷.

Отже, у самому понятті «правосуддя» закладено ціннісні орієнтири вітчизняного судочинства як такого, що ґрунтується на засадах верховенства права, справедливості та ефективності. Назва «Правосуддя» розділу VIII Конституції України, присвяченого засадам організації та функціонування судової влади, свідчить про те, що в Україні судочинство реалізується виключно шляхом здійснення правосуддя.

Деякі науковці під правосуддям пропонують розуміти діяльність суду щодо захисту прав і законних інтересів громадян, яка здійснюється шляхом розгляду й вирішення конкретних справ, а також застосування в разі необхідності передбачених законом заходів примусу. При цьому, як наголошує А. Полянський, у всіх концепціях, які стосуються визначення поняття «правосуддя», може домінувати: функціональний аспект (правосуддя як одна із функцій судової діяльності); форми його здійснення (коли правосуддя визначається як діяльність суду, яка полягає в тому, що суд на підставі закону й у встановленому законом процесуальному порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства вирішує питання щодо застосування закону до конкретного факту і визначає правові наслідки для учасників цього конфлікту та цілі його здійснення⁸.

Філософський вимір поняття «правосуддя» виявляється у таких його характеристиках, як справедливість, ефективність, оскільки ці поняття самі по собі є оціночними та абстрактними.

У юридичному словнику поняття «justice» (з англ. правосуддя) визначається у таких значеннях: 1) справедливість; 2) юстиція; 3) законність з франц. «justice»: 1) справедливість; 2) правота; 3) правосуддя, юстиція, судове відомство. В українській мові як тотожне застосовується поняття «юстиція», яка означає: 1) правосуддя; 2) систему судових та пов'язаних з їх діяльністю установ; крім судів, до цієї системи включають прокуратуру, органи слідства, адвокатуру, нотаріат тощо. Об'єднуючими засадами для них є їх покликання служити торжеству правосуддя, законності й справедливості, забезпеченню прав громадян⁹.

Правосуддя як характеристика сучасної системи судочинства зумовлена також історико-правовими особливостями розвитку громадянського суспільства, в умовах якого сутнісна роль правосуддя набуває нового значення.

Д. Шпенов, досліджуючи адміністративно-правові засади служби суддів в України, доходить висновку, що значення судової влади в умовах формування громадянського суспільства в Україні полягає у створенні сприятливих правових умов для розвитку інститутів громадянського суспільства, підвищення правосвідомості та правової культури у громадян, а також вихованні у них поваги до Закону, шляхом реалізації таких функцій: 1) відправлення правосуддя в різних формах судочинства; 2) забезпечення однакового розуміння та застосування судами норм законодавства при здійсненні правосуддя; 3) забезпечення однакового розуміння та застосування норм законодавства органами державного управління, громадянами та юридичними особами; 4) забезпечення участі громадян у здійсненні правосуддя та вирішенні конфліктів¹⁰.

Отже, досліджуючи принципи правосуддя, необхідно враховувати широкий і вузький підходи до їх розуміння.

Деякі вчені з цього приводу вважають, що сутність конституційних засад та принципів визначається у нормативному закріплені в Конституції України основоположних ідей і напрямів функціонування головних інститутів держави, складових механізму державної влади та керівних підходів визначення самого значення держави та державної влади; саме конституційними засадами судочинства визначається основоположні риси реалізації повноважень суду та гарантії реалізації особою можливості захисту прав та інтересів під час судового провадження й окреслює на ґрунтовному рівні її процесуальні права та обов'язки Філософський енциклопедичний словник: енциклопедія / НАН України, Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди; голов. ред. В. І. Шинкарук. Київ: Абрис, 2002. 742 с. С. 572.

² Словник української мови: в 11 т. / АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні; редкол.: І. К. Білодід (голова) та ін. Київ: Наук. думка, 1970-1980. Т. 7: Поїхати-Приробляти. 1976. 723 с. С. 693.

³ Колодій А. М. Принципи права: ґенеза, поняття, класифікація та реалізація. Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т.; за заг. ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина. Харків: Право, 2008. Т. 1. Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України. С. 689-704. С. 690.

⁴ Погребняк С. П. Основоположні принципи права (змістовна характеристика): монографія. Харків, 2008. 240 с. С. 37.

⁵ Панчишин Р. І. Об'єднана територіальна громада як суб'єкт муніципально-правових відносин. Системно-онтологічний аналіз: монографія / за ред. О. В. Марцеляка. Київ: Основа, 2020. 400 с. С. 149.

⁶ Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката: у 2 ч. О. Д. Святоцький, Т. Г. Захарченко, С. Ф. Сафулько та ін.; за заг. ред. С. Ф. Сафулька. Київ: Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. Ч. 1. 616 с. С. 46. ^{7 Бернюков А. М., Бігун В. С., Лобода Ю. П., Малишев Б. В. та ін. Правосуддя: філософське та теоретичне осмислення: колективна монографія. Київ: Реферат, 2009. 316} с. С. 37, 38, 39..

Р. Міліціанов принципи судочинства розглядає як визначені процесуальним законом положення, які на основі сформованих у Конституції України засад судочинства регулюють процесуальну діяльність у справах окремої категорії та мають на меті регламентувати права й обов'язки учасників процесу, визначити процесуальні повноваження суду, закріпити певний баланс у реалізації сторонами та судом наданих їм функцій¹².

У науковій літературі пропонують різні підходи до класифікації конституційних принципів правосуддя.

Однак переважна більшість таких класифікацій ґрунтується на критерії поширеності відповідних принципів на галузі права, залежно від якого принципи здійснення правосуддя поділяються на: 1) загальноправові, тобто ті, що діють у всіх галузях права (наприклад принцип законності), але виявляються з певними особливостями в певних процесах; 2) міжгалузеві - діють у кількох галузях права (наприклад принцип змагальності); 3) галузеві - діють лише в межах одного процесу (наприклад принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист діє лише в кримінальному процесі).

При цьому необхідно погодитися з науковцями, які зауважують, що принципи правосуддя за обсягом змісту і сферою дії не можна поділити на головні та другорядні, оскільки принципи тому й є найбільш узагальненими нормами права, що вони однаковою мірою важливі, незалежно від правового вияву та діапазону їх дії; вони тісно пов'язані один з одним, одні сприяють здійсненню інших¹³. Отже, конкуренція конституційних принципів правосуддя недопустима з огляду на те, що кожен з таких принципів посідає своє місце в єдиній системі конституційних засад правосуддя.

Загальна система принципів правосуддя визначена у ст. 129 Конституції України¹⁴. Як убачається з наведеної конституційної норми, ефективність правосуддя не виокремлена в самостійну засаду. При цьому можна припустити, що цей принцип розглядається як складовий елемент верховенства права.

Важливо зазначити, що в системі принципів правосуддя, зважаючи на динамічний процес державного розвитку, з'являються нові засади, що характеризують відповідний етап такого розвитку.

Наприклад, у контексті євроінтеграційних прагнень сучасної України, Л. Шапенко і М. Райчук вважають доцільним також виокремлення такого нового принципу судової системи, як інтеграційність, що походить від «європейської інтеграції» та означає створення європейських інститутів і політик, які, зі свого боку, еволюціонують у напрямі формування певного наднаціонального центру. Крім того, навколо цього центру повинен конституюватися спільний європейський простір. З принципом інтеграційності судової системи тісно пов'язаний принцип міжнародності; судова реформа неможлива без урахування надбань людства у сфері правосуддя¹⁵.

Висновки

Проведене у цій статті дослідження дає підстави зробити такі висновки.

Принципи правосуддя доцільно розглядати як засадничі ідеї, закріплені в Основному Законі України та міжнародно-правових актах, що характеризуються відносною стійкістю й відображають аксіологічні константи відповідного історичного етапу суспільного розвитку, на яких ґрунтуються організація та функціонування судової влади.

Правосуддя як сутнісна якість сучасного судочинства характеризується такими ознаками: 1) є конституційною та міжнародною вимогою до якості та ефективності розгляду та вирішення справи; 2) є засадничим принципом, на якому ґрунтується діяльність судів усіх без винятку юрисдикцій та інстанцій; 3) є метою, на ефективну реалізацію якої спрямована організація системи судів, спосіб їх діяльності, процесуальні норми та вимоги до суддів тощо. Тобто саме цій меті підпорядкований увесь спосіб організації та функціонування судової влади в Україні.

Література

1. Полянський А. Г. Реалізація функції правосуддя в сучасних умовах конституційного розвитку України: дис.... канд. юрид. наук. Київ, 2020. 171 с. С. 75.

2. Багатомовний юридичний словник-довідник. І. О. Голубовська, В. М. Шовковий, О. М. Лефтерова та ін. Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2012. 543 с. С. 242.

3. Шпенов Д. Ю. Служба суддів в Україні: адміністративно-правові засади: монографія. Харків: Панов, 2015. 501 с. С. 32.

4. Ханаєва Е. Г. Конституційні засади судочинства в Україні. Journal «ScienceRise: Juridical Science». 2020. № 1(11). С. 19-23.С. 22.

5. Міліціанов Р. В. Правова природа конституційних засад судочинства. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Право». 2014. № 1137. Вип. № 18. С. 69-72. С. 71.

6. Мірінович У. А. Поняття та класифікація принципів здійснення правосуддя. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. 2011. Вип. 6. С. 209-211. С. 211.

7. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0% B2%D1%80#Text

8. Шапенко Л. О., Райчук М. В. Принципи правового забезпечення судової влади в умовах євроінтеграції України. Прикарпатський юридичний вісник. 2020. Вип. 5(24). С. 24-30. С. 28.

Резюме

Богданов О.М., Панчишин Р.І. Правосуддя як якісна характеристика судочинства.

У статті розкрито науковий підхід до розуміння правосуддя як якісної характеристики судочинства та обґрунтовано ідею про те, що правосуддя є єдиною допустимою формою здійснення судочинства. Доведено, що якісна характеристика судочинства втілюється у його принципах.

Охарактеризовано основні наукові підходи до розуміння поняття та системи принципів правосуддя. На підставі проведеного дослідження запропоновано принципи правосуддя розглядати як засадничі ідеї, закріплені в Основному Законі України та міжнародно-правових актах, що характеризуються відносною стійкістю та відображають аксіологічні константи відповідного історичного етапу суспільного розвитку, на яких ґрунтуються організація та функціонування судової влади.

З'ясовано, що існує декілька наукових концепцій правосуддя. Визначено, що категорія «правосуддя» у науковій літературі розглядається у різних аспектах, зокрема: як мета судочинства, як принцип судочинства або як його основна характеристика. Аргументовано, що правосуддя як особлива сутнісна якість сучасного судочинства є конституційною та міжнародною вимогою до якості та ефективності розгляду та вирішення справи у судах всіх юрисдикцій та інстанцій.

Доведено, що в самому понятті «правосуддя» закладено ціннісні орієнтири вітчизняного судочинства як такого, що ґрунтується на засадах верховенства права, справедливості та ефективності. Обґрунтовано, що правосуддя є засадничим принципом, на якому ґрунтується діяльність судів усіх без винятку юрисдикцій та інстанцій. Автором при дослідженні змісту правосуддя основний наголос робиться на такому аспекті, як мета, на ефективну реалізацію якої спрямована організація системи судів, спосіб їх діяльності, процесуальні норми та вимоги до суддів. На основі дослідження доведено, що на реалізацію мети здійснення судочинства у формі правосуддя спрямований увесь спосіб організації та функціонування судової влади в Україні.

Ключові слова: правосуддя, судочинство, принципи, якість, ефективність.

Summary

Oleksiy Bogdanov, Ruslan Panchyshyn. The justice as a qualitative characteristic of judiciary.

The article reveals a scientific approach to the understanding of justice as a qualitative characteristic of judicial proceedings and substantiates the idea that justice is the only permissible form of judicial proceedings. The author proved that the qualitative characteristics of the judiciary are embodied in its principles.

The main scientific approaches to understanding the concept and system of principles of justice are characterized. On the basis of the conducted research, it is proposed to consider the principles of justice as fundamental ideas enshrined in the Basic Law of Ukraine and international legal acts, which are characterized by relative stability and reflect the axiological constants of the corresponding historical stage of social development, on which the organization and functioning of the judiciary are based.

The author found out that there are several scientific concepts of justice. It was determined that the category of «justice» in the scientific literature is considered in various aspects, in particular: as the goal of judicial proceedings, as a principle of judicial proceedings or as its main characteristic. It is argued that justice, as a special essential quality of modern judiciary, is a constitutional and international requirement for the quality and efficiency of consideration and resolution of cases in courts of all jurisdictions and instances.

It has been proven that the very concept of «justice» lays down the value guidelines of the domestic judiciary as such, which is based on the principles of the rule of law, justice and efficiency.

It is substantiated that justice is the fundamental principle on which the activity of courts of all jurisdictions and instances is based. The author, when researching the content of justice, puts the main emphasis on such an aspect as the goal, the effective implementation of which is aimed at the organization of the court system, the way they operate, procedural norms and requirements for judges.

On the basis of the research carried out by the author, it has been proven that the entire way of organizing and functioning of the judiciary in Ukraine is aimed at the realization of the goal of judicial proceedings in the form of justice.

Key words: justice, judiciary, principles, quality, efficiency.

Размещено на Allbest.ru