Соціальний і правовий захист жінок-військовослужбовиць

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціальний і правовий захист жінок-військовослужбовиць

Галина Олександрівна Бочарова, аспірантка Київського університету права НАН України

Резюме

Бочарова Г. О. Соціальний і правовий захист жінок-військовослужбовиць.

У статті обґрунтовується актуальність визначеної тематики, що тісно пов'язана із забезпеченням обороноздатності держави в умовах збройної агресії. Зазначено, що своєчасності набуває питання ефективного забезпечення соціального і правового захисту жінок-військовослужбовиць. Розглядається сутність соціального та правового захисту, що застосовується на даному етапі розвитку нашої держави. Вивчено основні проблеми в питаннях впровадження реформ для покращення соціального захисту. Аналізуються фактичні напрацювання з зазначеної теми. На основі проаналізованих наукових положень і нормативно-правових актів окреслено пропозиції щодо вдосконалення належного рівня забезпечення військовослужбовців з урахуванням їх особливого соціального статусу.

Ключові слова: соціальний захист, державна політика соціального захисту, правовий захист, жінка-військовослужбови- ця, професійна армія, Збройні Сили України. соціальний захист державна політика

Summary

Bocharova Halyna. Social and legal protection of female military personnel.

The author substantiates the relevance of the specified topic, which is closely related to ensuring the defense capability of the state in the conditions of armed aggression. It is indicated that the issue of effective provision of social and legal protection of female military servicewomen is becoming timely. The article examines the essence of social and legal protection, which are applied at this stage of the development of our state. The main problems in the implementation of reforms to improve social protection have been studied. Actual developments in the specified topic are analyzed. On the basis of the analyzed scientific provisions and regulatory legal acts, the author outlines proposals for improving the appropriate level of support for military personnel, taking into account their special social status.

ft is noted that the main component of the development of the world community at the current stage is the strengthening of the process of increasing the role and influence of women in all spheres of society. The Armed Forces of Ukraine, as a specific state institution, are no exception in this respect. Ensuring the protection of military personnel is a state activity. Such activity should be clearly established at the legislative level, aimed at achieving social guarantees, rights and freedoms of military personnel, but at the same time, an effective mechanism for the realization of these rights should be created. The appropriate level of support for military personnel is also reflected in their special social status, precisely this increase in the social status of military personnel should become one of the effective directions of ensuring a consistent and purposeful state policy. It is also necessary to pay attention to foreign experience, where in most cases the state takes care of both the quality of social protection of military personnel and the real possibility of them receiving these benefits. In our opinion, it is necessary to turn to foreign experience, where considerable attention is paid to the issues of socioeconomic and legal protection of military personnel. According to the legislation of foreign countries, it is military personnel who belong to one of the most protected groups of the population. In Western countries, an extensive system of ensuring the protection of the rights and freedoms of the military in the social sphere is quite widely developed and normatively established at various normative levels. The specified system consists of a number of legally established and secured mechanisms and institutions that effectively interact with each other and contribute to ensuring social well-being. The most developed and well-developed system of monetary support for military personnel was created in the USA and NATO countries. It is completely open to the public and information about social protection occupies an extremely important place in the advertising of military service. The Ministry of Military Affairs of the United States operates to solve the issue of informing about the rights and privileges of servicemen of the US Armed Forces, their social security and protection, and adaptation to civilian life. In NATO member countries, almost all costs of moving servicemen and their family members to a new place of service are compensated. For example, while on leave, U.S. military personnel and their family members receive a 50% discount on commercial airline tickets, bus and rail transportation, hotel room rentals, and road transportation within the U.S.

Key words: social protection, state policy of social protection, legal protection, female military servicewoman, professional army, armed forces of Ukraine.

Постановка проблеми

Кількість жінок в українській армії постійно зростає. Якщо брати до уваги жінок, які обіймають у Збройних Силах України цивільні посади, то їх кількість сягає понад 50 тисяч. На листопад 2022 р. кількість жінок на службі в ЗСУ становила 59 786 осіб. Безпосередньо в зоні бойових дій перебувають близько 5 тисяч жінок-військовослужбовиць. У ЗСУ статистика показує, що кількість військо- вослужбовиць постійно зростає. Саме тому актуальності набуває питання ефективного забезпечення соціального і правового захисту жінок-військовослужбовиць.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналізували важливі й актуальні питання гендерної проблематики у збройних силах зарубіжні та вітчизняні дослідники, зокрема Н. Дубчак, П. Бендер, Ю. Калагін, А. Калюжний, О. Кітов, Н. Клименко, Т. Марценюк, Р. Семенець, Ю. Савченко, Н. Шумакевич, Я. Тешанович та ін. Водночас деякі положення щодо ефективного забезпечення соціального й правового захисту військовослужбовців і членів їхніх сімей у зв'язку з процесом військової глобалізації потребують нових підходів до розуміння його сутності, що надає підстави виокремити ряд нових напрямів у розробленні цієї проблеми.

Формулювання мети статті

З огляду на викладене метою цієї статті є визначення сутності соціального і правового захисту жінок-військовослужбовиць і вироблення пропозицій щодо вдосконалення напрямів забезпечення послідовної та цілеспрямованої політики держави в зазначеній сфері.

Викладення основного матеріалу

У багатьох країнах жінок і чоловіків не тільки сприймають, а й оцінюють по-різному, обґрунтовуючи це гендерними особливостями та відмінностями в їхніх здібностях, у розподілі влади між ними. При цьому гендерні ролі й норми не мають універсального змісту і значно різняться в різних країнах.

У цьому розумінні бути чоловіком або жінкою означає зовсім не володіння якимись природними якостями, а виконання певної ролі. Дотримання державою гендерного паритету в усіх сферах її діяльності дає особистості (жінці, чоловікові) рівні умови для реалізації прав людини, участі в національному, політичному, економічному, соціальному та культурному розвитку, для отримання рівної винагороди за результатами цієї участі.

Є особливості службової кар'єри жінки у військовій організації. За останні роки у Збройних Силах України багато посад стали укомплектовувати з жінок. Раніше в радянські часи жінки були військовими лікарями, медсестрами, юристами, писарями в штабах, службах і т. п. Тепер жінки стали обіймати майже усі офіцерські посади, у тому числі й командні. Раніше такі випадки були одиничними, а нині жінки широким «фронтом» пішли у військові менеджери¹.

Серед військових, які захищають сьогодні Україну від російських окупантів, чимало жінок. Рівність усіх громадян перед законом закріплена ст. 24 Конституції України. Отже, жінки і чоловіки мають однакові права і обов'язки на військовій службі.

У вересні 2018 р. було ухвалено Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях». У зв'язку з цим внесено зміни до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил та до Закону «Про військовий обов'язок і військову службу». Це дало повноцінну можливість призначати жінок-військовослужбовців у добові наряди. Також для них стали доступними всі посади рядо-

вого, сержантського і старшинського складів, які натепер є у ЗСУ. Тобто законопроект № 6109 уможливив виконання жінками військового обов'язку на рівних засадах із чоловіками, за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони дитинства та материнства².

Відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» жінки, які мають фах, споріднений з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров'я, віком та сімейним станом, беруться на військовий облік військовозобов'язаних. Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час. У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом)³.

На сьогодні соціальні права військовослужбовців і членів їхніх сімей регламентуються законами та іншими нормативно-правовими актами. Їх можна розділити на дві групи: загальні - які визначають державну політику та регулюють відносини у сфері соціального захисту (Конституція України); спеціальні законодавчі та підзаконні акти - які регламентують соціальний захист конкретного соціального прошарку - (військовослужбовців і членів їхніх сімей) або вирішення конкретних соціальних проблем.

Одним із основних у цій сфері є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 12 грудня 1991 р., відповідно до якого надаються пільги, гарантії та компенсації. Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їхніх сімей у їх правах і свободах, які визначені законодавством України. Згідно з законодавством України особливий період - це період, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій⁴.

Щодо соціальних гарантій прав членів сімей військовослужбовців, то члени сімей військовослужбовців строкової служби та військової служби за призовом, осіб офіцерського складу мають переважне право при прийнятті на роботу і на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників, а також на першочергове направлення для професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки з відривом від виробництва та на виплату на період навчання середньої заробітної плати.

Дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, виплачується за місцем роботи грошова допомога в розмірі середньомісячної заробітної плати при розірванні ними трудового договору у зв'язку з переведенням чоловіка (дружини) на службу в іншу місцевість. При тимчасовій втраті працездатності листки непрацездатності оплачуються дружинам (чоловікам) військовослужбовців у розмірі 100 відсотків середньомісячної заробітної плати незалежно від страхового стажу; дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, до загального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком, зараховується період проживання разом з чоловіком (дружиною) в місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років. Місцеві ради: працевлаштовують у першочерговому порядку дружин військовослужбовців строкової служби у разі їх звільнення при скороченні чисельності або штату працівників, при ліквідації, реорганізації або перепро- філюванні підприємства, установи, організації; надають позачергово місця дітям військовослужбовців і дітям військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження служби, у дитячих закладах за місцем проживання; забезпечують відселення із закритих та віддалених від населених пунктів військових гарнізонів військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку. Вдова (вдівець), батьки загиблого або померлого військовослужбовця, а також дружина (чоловік), у разі якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти або повнолітні діти - особи з інвалідністю з дитинства, батьки військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження військової служби, мають право на пільги, передбачені Законом «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»⁵.

У воєнний час жінки, які перебувають на обліку, можуть бути призвані на військову службу або залучені до виконання робіт з забезпечення оборони. У мирний час жінки ідуть на військову службу, підписуючи контракт. Згідно з наказом № 50 Міноборони, ухваленим 10 лютого 2022 р., усі посади рядового, сержантського, старшинського і офіцерського складу в Збройних Силах України доступні жінкам-військовослужбов- цям. Проте вагітні жінки-військовослужбовці за їхнім клопотанням та відповідно до медичного висновку, а також жінки, які мають дітей віком до трьох років, за їхнім клопотанням, за неможливості виконання обов'язків на займаних посадах, можуть бути призначені на посади з меншим обсягом роботи - рівнозначні або нижчі.

Не допускається переведення на нижчі посади військовослужбовців без їхньої згоди із мотивів, пов'язаних із вагітністю, вихованням дітей віком до трьох років (до шести - за медпоказниками), або у зв'язку з тим, що вони є одинокими матерями (батьками) та мають дітей віком до чотирнадцяти років чи дітей-інвалідів. Відрядження для вагітних військовослужбовців-жінок і тих, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, можливе лише за їхньої згоди.

А до складу добового наряду військовослужбовці призначаються з дотриманням законодавства з питань охорони материнства і дитинства. Жінок залежно від військового звання та посади дозволяється призначати: помічниками чергового військової частини; черговими; помічниками чергового КПП; черговими чи днювальними медпункту; черговими штабу, їдальні, посильними; черговими чи днювальними гуртожитку.

Заборонено призначати військовослужбовців-жінок на роботи, пов'язані з перенесенням і пересуванням вантажу, вага якого перевищує встановлені граничні норми. Що ж до розташування військовослужбовців-жінок, то їм мають виділити окремі службові житлові приміщення. Якщо військова частина розташовується табором, військовослужбовців-жінок селять в окремих наметах або приміщеннях.

Відпустки військовослужбовцям-жінкам надаються у зв'язку з вагітністю та пологами, а також для догляду за дитиною до трирічного віку або тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до шестирічного віку (якщо обоє батьків військовослужбовці, то одному з них за їхнім рішенням). На підставі медичного висновку військовослужбовцям-жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 126 календарних днів (140 календарних днів при народженні двох і більше дітей чи ускладнених пологах)⁶.

До речі, Міноборони пропонує проаналізувати світовий досвід щодо форми для жінок в інших країнах, проаналізувати типи жіночих фігур і обов'язково протестувати експериментальні зразки жіночої форми в польових умовах. Ведеться робота над створенням спідньої білизни для жінок. Лекала розробили за жіночою формою збройних сил США, а відшили з «пікселю», замовленого у Польщі. Першу партію штанів, кітелів і тактичної білизни для жінок найближчим часом передадуть українським захисницям, щоб протестувати форму на предмет її функціональності⁷.

На нашу думку, необхідно звернутися до зарубіжного досвіду, де питанням соціально-економічного та правового захисту військовослужбовців приділяється значна увага. За законодавством зарубіжних країн військовослужбовці належать до однієї із найбільш захищених груп населення. У західних країнах доволі широко розвинуто та нормативно закріплено на різних нормативних рівнях розгалужену систему забезпечення захисту прав та свобод військових у соціальній сфері. Зазначену систему складає низка законодавчо встановлених і забезпечених механізмів та інститутів, які ефективно взаємодіють між собою та сприяють забезпеченню соціального благополуччя.

Найрозвиненіша і відпрацьована система грошового забезпечення військовослужбовців створена в США і країнах НАТО. Вона повністю відкрита для суспільства й інформація про соціальний захист посідає надзвичайно вагоме місце в рекламі військової служби. Для вирішення питання інформування про права і привілеї військовослужбовців збройних сил США, їх соціального забезпечення і захисту, адаптації до цивільного життя функціонує Міністерство у справах військової служби США.

У країнах - членах НАТО практично всі витрати на переміщення військовослужбовців і членів їх сімей до нового місця служби компенсуються. Так, під час переміщення у відпустку військовослужбовцям США і членам їх сімей надається 50% знижки на квитки комерційних авіаліній, автобусні та залізничні перевезення та на розрахунки за оренду номерів у готелях та автомобільного транспорту на території США. На авіаквитки під час переміщення у відпустку за кордон знижка збільшується до 60%. Якщо військовослужбовець користується послугами військово-транспортної авіації (за наявності вільних місць), то такі послуги надаються на безоплатній основі⁸.

Висновки

Основною складовою розвитку світового співтовариства на сучасному етапі є посилення процесу зростання ролі та впливу жінок у всіх сферах життя суспільства. Збройні Сили України як специфічний державний інститут не є винятком у цьому сенсі. Забезпечення захисту військовослужбовців - це діяльність держави. Така діяльність має бути чітко закріплена на законодавчому рівні, спрямована на досягнення соціальних гарантій, прав і свобод військовослужбовців, але при цьому повинен бути створений дієвий механізм реалізації зазначених прав. Належний рівень забезпечення військовослужбовців виявляється також і в їх особливому соціальному статусі, саме тому підвищення соціального статусу військовослужбовців має стати одним із ефективних напрямів забезпечення послідовної і цілеспрямованої політики держави. Необхідно також звернути увагу і на зарубіжний досвід, де у більшості випадків держава піклується як про якість соціального захисту військовослужбовців, так і про реальну можливість отримання ними цих пільг.

Литература

¹ Клименко Н. Г. Роль і місце жінки-військовослужбовця в Україні. Економіка та держава. 2014. № 5. С. 116-119.

² Карпюк Г. Гендер, рівноправ'я й переваги. Скільки в ЗСУ жінок та чому їм легше. URL: http://www.mil.gov.ua/ministry/ zmi-pro-nas/2019/02/15/gender-rivnopravya-j-perevagi-skilki-v-zsu-zhinok-ta-chomu-im-legshe/

³ Про військовий обов'язок і військову службу: Закон України. URL: https://ips.ligazakon.net/document/T223200

⁴ Про оборону України: Закон України від 06.12.1991 року. Редакція від 01.01.2023. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 9. Ст. 106. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12tfText

⁵ Матеріальне забезпечення, соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей. URL: https://www.helsinki.org.ua/articles/materialne-zabezpechennia-sotsialnyy-i-pravovyy-zakhyst-viyskovosluzhbovtsiv-ta-chleniv-ikh-simey/

⁶ Права жінок на військовій службі. URL: www.armyfm.com.ua/ua/prava-zhinok-na-vijskovij-sluzhbi/

⁷ Вперше в історії ЗСУ створять уніфіковану військову форму для жінок. URL: https://tsn.ua/ukrayina/vpershe-v-istoriyi- zsu-stvoryat-unifikovanu-viyskovu-formu-dlya-zhinok-2114152.html

⁸ Марко І. Ю., Марко Є. І., Чернишова І. М. Зарубіжний досвід забезпечення соціальних гарантій військовослужбовців. Історичні, соціальні та організаційні аспекти проблем дослідження воєнної науки та освіти. 2019. С. 135-142.

Размещено на Allbest.ru