Публічне адміністрування у сфері захисту дитинства та материнства в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Публічне адміністрування у сфері захисту дитинства та материнства в Україні

Бухтіярова Ірина Геннадіївна кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри публічного управління та адміністрування, Національна академія внутрішніх справ

Анотація

Протягом останніх десятиліть істотно зменшилася чисельність населення України, що свідчить про наявність глибокої демографічної кризи, в якій перебуває наша держава. Відсутність відповідної державної політики може призвести до зупинки соціально-економічного розвитку України та зниження стану її національної безпеки. Зважаючи на це одним зі стратегічних загальнонаціональних пріоритетів нашої держави має стати вироблення дієвого механізму охорони захисту дитинства та материнства, стимулювання народжуваності, збереження репродуктивного здоров'я нації як невід'ємної умови належного функціонування сфери національної безпеки.

На сьогоднішній день Україна стоїть на шляху адаптації та стандарти - зації чинного законодавства у відповідності до стандартів Європейського Союзу (Acquiscommunautaire (acquis), тому публічна адміністрація повинна спрямовувати всі владні можливості для реалізації поставленої мети, пов'язаної із захистом прав та інтересів громадян у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

Завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні. Таким чином, форми та методи адміністративно-правового захисту дитинства та материнства в Україні є певним механізмом, що регулює питання охорони вказаних суб'єктів права. Основоположними у даному випадку є форми адміністративної діяльності публічної адміністрації.

Доведено, що здійснюючи свої функції публічна адміністрація при здійсненні адміністративно-правового захисту дитинства та материнства в Україні має можливість використовувати всі найпоширеніші види форм адміністрування суспільних відносин публічною адміністрацією, зокрема такі, як: видання нормативних й індивідуальних адміністративних актів, здійснення інших юридично значущих дій, матеріально-технічних операцій і т. ін;

В свою чергу до особливостей концептуальних засад методів адміністративної діяльності публічної адміністрації у сфері адміністративно-правового захисту дитинства та материнства в Україні, відноситься те, що до них не належать методи заохочення і переконання, оскільки вони не використовуються при відновленні та попередженні протиправних посягань на права, свободи й законні інтереси цих осіб, а публічна адміністрація може використовувати весь арсенал адміністративно-запобіжних, адміністративно-попереджувальних заходів та адміністративного примусу, а також метод адміністративного контролю для досягнення загальних і спеціальних цілей адміністративно-правового захисту дітей та матерів в Україні.

Ключові слова: захист прав, материнство, дитинство, форми публічного адміністрування, методи публічного адміністрування.

Abstract

Public administration in the sphere of childhood and maternity protection in Ukraine

Bukhtiiarova Iryna Gennadiyevna candidate of legal sciences, associate professor, associate professor of the Department of Public Management and Administration, National Academy of Internal Affairs

During the last decades, the population of Ukraine has significantly decreased, which indicates the presence of a deep demographic crisis in which our state is. The absence of an appropriate state policy can lead to a halt in the socioeconomic development of Ukraine and a decline in the state of its national security. Considering this, one of the strategic national priorities of our state should be the development of an effective mechanism for the protection of childhood and motherhood, stimulation of birth rates, preservation of the reproductive health of the nation as an integral condition for the proper functioning of the sphere of national security.

Today, Ukraine is on the path of adapting and standardizing the current legislation in accordance with the standards of the European Union (Acquiscommunutaire (acquis), therefore, the public administration should direct all powerful opportunities to realize the set goal related to the protection of the rights and interests of citizens in all spheres of life society.

The task of the legislation on childhood protection is to expand the social and legal guarantees of children, to ensure the physical, intellectual, and cultural development of the young generation, to create social, economic and legal institutions to protect the rights and legitimate interests of children in Ukraine.

It has been proven that in carrying out its functions, the public administration in the implementation of the administrative-legal protection of childhood and motherhood in Ukraine has the opportunity to use all the most common forms of public administration administration of social relations, in particular such as: issuance of normative and individual administrative acts, implementation of other legally significant actions, material and technical operations, etc.;

In turn, the peculiarities of the conceptual foundations of the methods of administrative activity of the public administration in the field of administrative-legal protection of childhood and motherhood in Ukraine include the fact that they do not include methods of encouragement and persuasion, since they are not used in the restoration and prevention of illegal encroachments on rights, freedoms and legitimate interests of these persons, and the public administration can use the entire arsenal of administrative-preventive, administrative-preventive measures and administrative coercion, as well as the method of administrative control to achieve general and special goals of administrative-legal protection of children and mothers in Ukraine.

Keywords: protection of rights, motherhood, childhood, forms of public administration, methods of public administration.

Постановка проблеми

Протягом останніх десятиліть істотно зменшилася чисельність населення України, що свідчить про наявність глибокої демографічної кризи, в якій перебуває наша держава. Відсутність відповідної державної політики може призвести до зупинки соціально - економічного розвитку України та зниження стану її національної безпеки. Зважаючи на це одним зі стратегічних загальнонаціональних пріоритетів нашої держави має стати вироблення дієвого механізму охорони захисту дитинства та материнства, стимулювання народжуваності, збереження репродуктивного здоров'я нації як невід'ємної умови належного функціонування сфери національної безпеки. Отже, сьогодні важливого значення набуває вироблення ефективної державної політики у сфері захисту дитинства та материнства в України, а також дієвого механізму її реалізації за допомогою вжиття низки відповідних законодавчих, адміністративних та просвітницьких заходів. Зазначене дозволить створити належні умови для реалізації прав і свобод жінок-матерів та дітей, забезпечити їх належний правовий та соціальний захист.

Одним із гострих питань, яке стоїть перед органами публічної адміністрації в умовах сьогодення, є адміністративно-правовий захист дитинства та материнства в Україні. Охорона та збереження життя дітей та матерів, а також створення всіх необхідних умов для розвитку та захисту їх законних інтересів є особливим елементом становлення української державності, що передбачений як у вітчизняному, так і в міжнародному законодавстві.

На сьогоднішній день Україна стоїть на шляху адаптації та стандарти - зації чинного законодавства у відповідності до стандартів Європейського Союзу (Acquiscommunautaire (acquis), тому публічна адміністрація повинна спрямовувати всі владні можливості для реалізації поставленої мети, пов'язаної із захистом прав та інтересів громадян у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання щодо визначення форм і методів адміністративно-правового захисту дитинства та материнства в Україні були предметом дослідження таких науковців: В. Авер'янова, І. Бухтіярової, В. Галунька, Т. Коломоєць, В. Колпакова, О. Кузьменко, О. Стрельченко, В. Стеценко, С. Стеценка, І. Сенюти, В. Радиша, В. Пашко та ін.

Разом із тим і надалі є актуальним питанням щодо формування державної політики у сфері захисту дитинства та материнства, вироблення дієвого адміністративно-правового механізму її реалізації, що обумовлює увагу науковців до подальшого дослідження.

Мета статті полягає в тому, щоб окреслити дієві форми та методи публічного адміністрування у сфері захисту дитинства та материнства в Україні задля удосконалення адміністративно-правового визначеної сфери.

Виклад основного матеріалу

На сьогоднішній день Україна стоїть на шляху адаптації та стандартизації чинного законодавства у відповідності до стандартів Європейського Союзу (Acquiscommunautaire (acquis), тому публічна адміністрація повинна спрямовувати всі владні можливості для реалізації поставленої мети, пов'язаної із захистом прав та інтересів громадян у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Відповідно до статті 2 Закону України «Про охорону дитинства» законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері [1].

Завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні[1]. Таким чином, форми та методи адміністративно-правового захисту дитинства та материнства в Україні є певним механізмом, що регулює питання охорони вказаних суб'єктів права. Основоположними у даному випадку є форми адміністративної діяльності публічної адміністрації.

Юридична енциклопедія тлумачить форми діяльності органів публічної влади, як зовнішній бік їх функціонування, тобто сукупність його однорідних дій, які здійснюються в певних організаційних рамках, визначених законодавством [2]. У словнику з української мови зазначено, що форма - це тип, будова, спосіб організації чого-небудь; спосіб існування змісту, його внутрішня структура, організація та зовнішній вираз [3].

Ю.П. Битяк, стверджує, що «...форми державного управління - це зовнішній вияв конкретних дій, які здійснюють органи виконавчої влади для реалізації поставлених перед ними завдань. Термін «форма» означає вид, будь-який зовнішній вияв певного змісту. Якщо функції управління розкривають основні напрями цілеспрямованого впливу суб'єктів управління на об'єкти управління, то форми управління -- це шляхи здійснення такого цілеспрямованого впливу, тобто форми управління показують, як практично здійснюється управлінська діяльність. Процес реалізації завдань і функцій юридично виявляється у відповідних формах. Форми управлінської діяльності визначають характер відносин у сфері управління. Вони складаються в процесі здійснення виконавчої та розпорядчої діяльності. Управлінська діяльність викликає різні наслідки: одні дії зумовлюють юридичні наслідки, інші -- ні» [4].

Вчені-адміністративісти, Р. Мельник і В. Бевзенко розкривають, категорію адміністративний акт, не поділяючи його на різні форми, вважаючи, що він є об'єднуючим зовнішньо вираженим інструментарієм діяльності публічної адміністрації. У своїх працях, вони описують тільки адміністративні акти та адміністративні договори. Так під адміністративно -правовим актом, вони визначають - дію, вчинок, а також документ, виданий (прийнятий) уповноваженим на це органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами [5, с. 272]. Крім того, в адміністративному праві «акт» розуміється, насамперед, як вольова дія (волевиявлення). Найчастіше волевиявлення суб'єктів публічної адміністрації виражається у формі документа, а якщо таке волевиявлення потребує спеціального оформлення (свідоцтва, ліцензії тощо), то це безпосередньо впливає на можливість використання адміністративного акта, тобто на набуття адміністративним актом чинності [5, с. 272].

Такий підхід до розкриття змісту інструментарної теорії адміністративного права, коли до його складу відносять адміністративні акти, адміністративний розсуд, та електронне врядування є вірним. Однак, для потреб теорії адміністративно-правового захисту більш слушним є визначення інструментарію адміністративного права через слово «форми» та класичний поділ на адміністративні акти нормативного і індивідуального характеру, здійснення інших юридично значущих та матеріально-технічних операцій.

В. Колпаков, і О. Кузьменко, розуміють під формами «публічного адміністрування» - зовнішньо виражену дію суб' єктів публічної адміністрації, що здійснюється в рамках їх компетенції для виконання поставлених перед ними завдань, які тягнуть за собою певні наслідки. Вони є системним утворенням, компоненти якого тісно взаємодіють один з одним, проте не є взаємозамінними. Вони відзначаються помітною самостійністю й універсаль - ністю, щодо конкретних галузей і сфер владного впливу. Саме тому одні й ті самі форми успішно застосовуються в різних сферах суспільного життя (економічна, соціально-культурна, адміністративно-політична). Застосування публічною адміністрацією тієї чи іншої форми багато в чому визначається її компетенцією, характеристиками об'єкта впливу, поставленою метою, прагненням отримати той чи інший конкретний результат. Форми публічного адміністрування, як правило, передбачені і до певної міри регламентовані адміністративно-правовими нормами. Вони найчастіше містяться у законах та підзаконних актах, що визначають компетенцію того чи іншого суб'єкта владних повноважень (положення про той чи інший орган, посадові інструкції, правила тощо) [6].

Таким чином, виходячи з положень, закріплених у сучасній юридичній літературі, а також із думок учених, можна визначити, що формами адміністративно-правового захисту дитинства та материнства в Україні є зовнішні способи вираження певних дій і процедур, що здійснюються органами державної влади в межах наданих їм повноважень через надання адміністративних послуг і здійснення управлінської діяльності, щодо створення усіх умов для фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління в Україні та надання якісних адміністративних послуг у даній сфері.

В. Галунько, В. Курило під формами діяльності публічної адміністрації розуміють зовнішнє вираження однорідних за своїм характером і правовою природою груп адміністративних дій посадових осіб і органів публічної адміністрації, здійснене в межах режиму законності та компетентності для досягнення адміністративно-правової мети - публічного забезпечення прав і свобод людини і громадянина, нормального функціонування громадянського суспільства та держави [7, с. 225-226].

Вони вважають, що за характером і правовою природою форми діяльності суб'єктів публічної адміністрації поділяються на: 1) видання адміністративних актів: - видання підзаконних нормативно-правових актів; - видання індивідуальних адміністративних актів; 2) укладення адміністративних договорів; 3) учинення інших юридично значущих адміністративних дій; 4) здійснення матеріально-технічних операцій. При цьому під вчиненням інших юридично значущих адміністративних дій, вони розуміють дії, які безпосередньо створюють нове юридичне положення, змінюють наявні правовідносини або стають необхідною умовою для настання зазначених правових наслідків - незалежно від того, були вони спрямовані на ці наслідки чи ні [7, с. 132-139]. А під здійсненням матеріально-технічних операцій мається на увазі забезпечення публічною адміністрацією збирання, зберігання й оброблення інформації, використання технічних засобів, створення матеріально-технічних умов праці тощо. Зазначені дії в системі форм адміністративного діяльності суб'єктів публічної адміністрації виконують допоміжну роль [7, с. 132-139].

Зважаючи на те, що предметом статті виступає адміністративно- правовий захист дитинства та материнства в Україні, що безумовно є адміністративно-правовим елементом, слід розуміти, що він складається з норм адміністративно-правового регулювання, які призначені для розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління. Таким чином, відповідні форми є адміністративно-правовими інструментами діяльності публічної адміністрації, за допомогою яких вона реалізує поставлені цілі в життєдіяльність суспільства. Зазначеним формам притаманні певні ознаки:

1) форми адміністративної діяльності публічної адміністрації в механізмі адміністративно-правового захисту дитинства та материнства в Україні базуються на теорії форм діяльності публічної адміністрації;

2) ця діяльність здійснюється в ході виконавчо-розпорядчої діяльності та надання адміністративних послуг;

3) метою такої діяльності є відновлення чи недопущення порушення прав, свобод або законних інтересів дітей і матерів в Україні;

4) до форми діяльності публічної адміністрації у сфері адміністративно - правового захисту дитинства та материнства в Україні слід віднести видання нормативних й індивідуальних адміністративних актів, здійснення інших юридично значущих дій і матеріально-технічних операцій [8].

Таким чином, виходячи з думок вищевказаних вчених, можна зробити висновок, що форми адміністративної діяльності публічної адміністрації у сфері адміністративно-правового захисту дитинства та материнства в Україні є класичним виразом їх адміністративної діяльності, щодо здійснення виконавчо-розпорядчої діяльності та надання адміністративних послуг з метою відновлення чи недопущення порушення прав, свобод або законних інтересів дітей та матерів в Україні. При цьому суб'єкти публічної адміністрації можуть використовувати весь наявний арсенал форм адміністрування суспільних відносин публічною адміністрацією, а саме видання нормативних й індивідуальних адміністративних актів, здійснення інших юридично значущих дій і матеріально-технічних операцій.

Статтею 5 Закону України «Про охорону дитинства» визначено систему заходів щодо охорони дитинства в Україні, а саме: визначення основних правових, економічних, організаційних, культурних та соціальних засад щодо охорони дитинства, удосконалення законодавства про правовий і соціальний захист дітей, приведення його у відповідність з міжнародними правовими нормами у цій сфері; забезпечення належних умов для охорони здоров'я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності, зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги, свободи та рівності; проведення державної політики, спрямованої на реалізацію цільових програм з охорони дитинства, надання дітям пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі виховання, навчання, підготовки до трудової діяльності, заохочення наукових досліджень з актуальних проблем дитинства; встановлення відповідальності юридичних і фізичних осіб (посадових осіб і громадян) за порушення прав і законних інтересів дитини, заподіяння їй шкоди [1].

Таким чином, відповідно до вище проаналізованої інформації можна сказати, що формами діяльності публічної адміністрації у сфері адміністративно-правового захисту дитинства та материнства в Україні є видання нормативних й індивідуальних адміністративних актів, а також здійснення інших юридично значущих дій, матеріально-технічних операцій, спрямованих на захист прав та інтересів дітей та матерів та їх культурний та фізичний розвиток. Головною метою цієї діяльності є становлення та розвиток молодого покоління, адже здорові та розумні діти запорука могутньої та незалежної держави.

Особливостями форм адміністративної діяльності публічної адміністрації у сфері адміністративно-правового захисту дитинства та материнства є примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, оскільки в цій сфері спостерігаються найбільші проблеми щодо відновлення порушених прав дітей та матерів в Україні. В умовах сьогодення показник виконання судових рішень складає близько 15-18%.

Отже, здійснюючи свої функції публічна адміністрація при здійсненні адміністративно-правового захисту дитинства та материнства в Україні має можливість використовувати всі найпоширеніші види форм адміністрування суспільних відносин публічною адміністрацією, зокрема такі, як: видання нормативних й індивідуальних адміністративних актів, здійснення інших юридично значущих дій, матеріально-технічних операцій і т. ін.

Значну роль у функціонуванні будь-якої сфери відіграють методи адміністративної діяльності публічної адміністрації, як інструментарій адміністративного права. Не є виключенням із цього і проблема адміністративно - правового захисту дітей та матерів в Україні. Тому методи, відіграють важливу роль в адміністративно-правовому захисті дитинства і материнства в Україні [8; 10].

Відповідно до тлумачного словника «метод» (від гр. methodos - «шлях, спосіб дослідження, навчання викладу» - це сукупність прийомів і операцій пізнання і практичної діяльності; спосіб досягнення певних результатів у пізнанні і практиці [8].

Заслуговує на увагу визначення методу державного управління як способів, прийомів, шляхів досягнення цілей, вирішення завдань та здійснення його функцій і повноважень [11, с. 61]. Професори В. Галунько, В. Курило визначають, що методи діяльності публічної адміністрації - це способи, прийоми цілеспрямованого впливу норм адміністративного права на поведінку учасників адміністративно-правових відносин із метою публічного забезпечення прав і свобод людини та громадянина, нормального функціонування громадянського суспільства й держави [7, с. 151].

Як сукупність засобів, прийомів та способів категорію «метод» розглядає і О.І. Безпалова, яка зазначає, що «...методами реалізації правоохоронної функції держави розуміти сукупність різноманітних засобів, прийомів та способів цілеспрямованого впливу суб'єктів реалізації правоохоронної функції держави та їх посадових осіб на відповідні об'єкти з метою виконання поставлених перед цими суб'єктами завдань та функцій» [12, с. 129].

В юридичній літературі під методом адміністративної діяльності (державного управління, публічного адміністрування) провідні вчені - адміністративісти, вважають, що це способи, прийоми цілеспрямованого впливу норм адміністративного права на поведінку учасників адміністративно- правових відносин з метою досягнення кінцевих завдань адміністративно - правового захисту дитинства та материнства в Україні. Іншими словами, у більшості випадків це кінцевий правовий інструмент адміністративно-правого захисту дитинства та материнства, після якого має бути досягнута кінцева мета.

В свою чергу заходи адміністративного припинення мають за мету своєчасне реагування на ті чи інші антигромадські діяння, припинення, переривання протиправної поведінки і тим самим - недопущення настання її шкідливих наслідків. Вони спрямовані на примусове переривання (припинення) діянь, які мають ознаки адміністративного правопорушення, а в окремих випадках - і кримінально-правовий характер, недопущення шкідливих наслідків протиправної поведінки, забезпечення провадження в справі про адміністративне правопорушення і притягнення винних до адміністративної, а у виняткових випадках - до кримінальної відповідальності.

Залежно від різних критеріїв заходи адміністративного припинення в діяльності публічної адміністрації поділяються: залежно від мети застосування - на самостійні (оперативні) та допоміжні (забезпечувальні); за характером правоохоронного впливу - на особистісні, організаційні та майнові; за формою процесуального вираження - на усні, письмові та виражені в певних матеріально-технічних діях; за характером застосування - на заходи загального і спеціального призначення. Фактичними підставами застосування правоохоронними органами заходів адміністративного припинення є конкретна протиправна ситуація, яку в майбутньому може бути визнано адміністративним проступком, злочином або об'єктивно протиправним діянням душевнохворого чи малолітнього [8].

Зокрема аналізуючи порушення прав дітей, на сьогоднішній день - кожне четверте звернення до Уповноваженого Президента з прав дитини стосується невиконання батьками обов'язків по сплаті аліментів. На сьогодні є близько 16000 злісних неплатників аліментів. На жаль, Державна виконавча служба, яка мала би забезпечувати виконання рішень судів з виплати аліментів, сьогодні фактично бездіяльна і не використовує всі можливі інструменти впливу на батьків щодо того, аби вони в повній мірі виконували свій обов'язок стосовно дитини.

Висновки

Викладене вище дає підстави зробити наступні висновки:

- формами адміністративно-правового захисту дитинства та материнства в Україні є зовнішні способи вираження певних дій і процедур, що здійснюються органами державної влади в межах наданих їм повноважень через надання адміністративних послуг і здійснення управлінської діяльності, щодо створення усіх умов для фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління в Україні та надання якісних адміністративних послуг у даній сфері;

- до ознак форм адміністративно-правового захисту дитинства та материнства слід віднести: 1) форми адміністративної діяльності публічної адміністрації в механізмі адміністративно-правового захисту дитинства та материнства в Україні базуються на теорії форм діяльності публічної адміністрації; 2) ця діяльність здійснюється в ході виконавчо-розпорядчої діяльності та наданні адміністративних послуг; 3) метою такої адміністративної діяльності є відновлення чи недопущення порушення прав, свобод або законних інтересів дітей і матерів в Україні; 4) до форми адміністративної діяльності публічної адміністрації у сфері адміністративно -правового захисту дитинства та материнства в Україні слід віднести видання нормативних й індивідуальних адміністративних актів, здійснення інших юридично значущих дій і матеріально-технічних операцій;

- форми адміністративної діяльності публічної адміністрації у сфері адміністративно-правового захисту дитинства та материнства в Україні є класичним виразом їх адміністративної діяльності, щодо здійснення виконавчо-розпорядчої діяльності та надання адміністративних послуг з метою відновлення чи недопущення порушення прав, свобод або законних інтересів дітей та матерів в Україні. При цьому суб'єкти публічної адміністрації можуть використовувати весь наявний арсенал форм адміністрування суспільних відносин публічною адміністрацією, а саме видання нормативних й індивідуальних адміністративних актів, здійснення інших юридично значущих дій і матеріально-технічних операцій;

- формами діяльності публічної адміністрації у сфері адміністративно - правового захисту дитинства та материнства в Україні є видання нормативних й індивідуальних адміністративних актів, а також здійснення інших юридично значущих дій, матеріально-технічних операцій, спрямованих на захист прав та інтересів дітей та матерів та їх культурний та фізичний розвиток. Головною метою цієї діяльності є становлення та розвиток молодого покоління, адже здорові та розумні діти запорука могутньої та незалежної держави;

- здійснюючи свої функції публічна адміністрація при здійсненні адміністративно-правового захисту дитинства та материнства в Україні має можливість використовувати всі найпоширеніші види форм адміністрування суспільних відносин публічною адміністрацією, зокрема такі, як: видання нормативних й індивідуальних адміністративних актів, здійснення інших юридично значущих дій, матеріально-технічних операцій і т. ін;

- під методом адміністративної діяльності (державного управління, публічного управління адміністрування) слід розуміти способи, прийоми цілеспрямованого впливу норм адміністративного права на поведінку учасників адміністративно-правових відносин з метою досягнення кінцевих завдань адміністративно-правового захисту дитинства та материнства в Україні [8].

Зауважимо, що до особливостей концептуальних засад методів адміністративної діяльності публічної адміністрації у сфері адміністративно - правового захисту дитинства та материнства в Україні, відноситься те, що до них не належать методи заохочення і переконання, оскільки вони не використовуються при відновленні та попередженні протиправних посягань на права, свободи й законні інтереси цих осіб, а публічна адміністрація може використовувати весь арсенал адміністративно-запобіжних, адміністративно-попереджувальних заходів та адміністративного примусу, а також метод адміністративного контролю для досягнення загальних і спеціальних цілей адміністративно-правового захисту дітей та матерів в Україні.

публічна адміністрація дитинствр материнство

Література

1. Про охорону дитинства: Закон України від 26 квіт. 2001 р. № 2402 - III. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 30. Ст. 142.

2. Ярмиш О., Серьогін В. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні. Харків: Національного ун-ту внутр. справ, 2002. 653 с.

3. Новий словник української мови: в 3 т. [уклад. В. В. Яременко, О. М. Сліпушко]. Київ: Аконіт, 2008.Т. 1. А - К. 928 с.

4. Адміністративне право України: підручник[Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дяченко та ін.]; за ред. Ю.П. Битяка. Київ: Юрінком Інтер, 2005. 544 с.

5. Стрельченко О.Г., Бухтіярова І.Г., Бухтіяров О.А. Доктринальна характеристика суб'єктів публічної адміністрації: сучасний вимір у рамках європеїзації суспільства. Правова позиція (правонаступник наукового журналу «Вісник Академії митної служби України. Серія: «Право»). 2022. Випуск 2 (35). С. 22-26.

6. Курс адміністративного права України: підручник [В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух, В.Д. Сущенко та ін.]; за ред. В.В. Коваленко. К.: Юрінком Інтер, 2012. 808 с.

7. Адміністративне право України. Т. 1. Загальне адміністративне право: навч. посіб. [В.В. Галунько, В.І. Курило, С.О. Короєд та ін.]; за ред. проф. В. В. Галунька. Херсон: Грінь Д. С., 2015. 272 с.

8. Бухтіярова І.Г. Адміністративно-правові засади захисту дитинства та материнства в Україні: монографія. Київ: Видавничий дім «Гельветика», 2018. - 212 с.

9. Колпаков В. Поняття форм публічного адміністрування. Адміністративне право і процес. 2012. № 2 (2). С. 43-51.

10. Бухтіярова І.Г. Доктринальна характеристика генезису інституту материнства і дитинства в Україні: історичний аспект. Науковий вісник Ужгородського національного університету Серія «Право» 2018. Випуск 53 Т. 2 С. 24-28

11. Струс-Духнич Т. Роль і місце судової влади у правовій державі. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. 2011. Вип. 6. С. 171-175.

12. Безпалова О.І. Адміністративно-правовий механізм реалізації правоохоронної функції держави: монографія Харків: НікаНова, 2014. 544 с.

References

1. Pro okhoronu dytynstva: Zakon Ukrainy vid 26 kvit. 2001 r. № 2402 - III. [On childhood protection: Law of Ukraine]Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2001. № 30. St. 142. [in Ukrainian].

2. Iarmysh O., Serohin V. (2002). Derzhavne budivnytstvo ta mistseve samovriaduvannia v Ukraini. [State construction and local self-government in Ukraine]. Kharkiv: Natsionalnoho untu vnutr. sprav, 2002. 653 c. [in Ukrainian].

3. Novyi slovnyk ukrainskoi movy [New dictionary of the Ukrainian language]: v 3 t. [uklad. V.V. Yaremenko, O.M. Slipushko]. Kyiv: Akonit, 2008.T. 1. A - K. 928 s. [in Ukrainian].

4. Administratyvne pravo Ukrainy [Administrative law of Ukraine]: pidruchnyk. [Iu.P. Bytiak, V.M. Harashchuk, O.V. Diachenko ta in.] ; za red. Yu.P. Bytiaka. Kyiv: Yurinkom Inter, 2005. 544 s. [in Ukrainian].

5. Strelchenko O.H., Bukhtiiarova I.H., Bukhtiiarov O.A. (2022). Doktrynalna kharakterystyka subiektiv publichnoi administratsii: suchasnyi vymir u ramkakh yevropeizatsii suspilstva. [Doctrinal characteristics of subjects of public administration: a modern dimension within the Europeanization of society] Pravova pozytsiia (pravonastupnyk naukovoho zhurnalu «Visnyk Akademii mytnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: «Pravo»). Vypusk 2 (35). S. 22-26. [in Ukrainian].

6. Kurs administratyvnoho prava Ukrainy [Course of administrative law of Ukraine]: pidruchnyk. [V.K. Kolpakov, O.V. Kuzmenko, I.D. Pastukh, V.D. Sushchenko ta in.]; za red. V.V. Kovalenko. K.: Yurinkom Inter, 2012. 808 s. [in Ukrainian].

7. Administratyvne pravo Ukrainy. [Administrative law of Ukraine] T. 1. Zahalne administratyvne pravo: navch. posib. [V.V. Halunko, V.I. Kurylo, S.O. Koroied ta in.] ; za red. prof. V.V. Halunka. Kherson: Hrin D.S., 2015. 272 s. [in Ukrainian].

8. Bukhtiiarova I.H. (2018). Administratyvno - pravovi zasady zakhystu dytynstva ta materynstva v Ukraini [Administratively - legal principles of childhood and maternity protection in Ukraine]: monohrafiia. Kyiv: Vydavnychyi dim «Helvetyka». 212 s. [in Ukrainian].

9. Kolpakov V. (2012). Poniattia form publichnoho administruvannia. [Concept of forms of public administration] Administratyvne pravo i protses. № 2 (2). S. 43-51. [in Ukrainian].

10. Bukhtiiarova I.H. (2018). Doktrynalna kharakterystyka henezysu instytutu materynstva i dytynstva v Ukraini: istorychnyi aspekt. [Doctrinal characteristics of the genesis of the Institute of Motherhood and Childhood in Ukraine: historical aspect] Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu Seriia «Pravo». Vypusk 53 T. 2 S. 24-28 [in Ukrainian].

11. Strus-Dukhnych T. (2011). Rol i mistse sudovoi vlady u pravovii derzhavi. [The role and place of the judiciary in the rule of law] Naukovi zapysky Lvivskoho universytetu biznesu ta prava. Vyp. 6. S. 171-175. [in Ukrainian].

12. Bezpalova O.I. (2014). Administratyvno-pravovyi mekhanizm realizatsii pravookhoronnoi funktsii derzhavy [The administrative and legal mechanism for implementing the law enforcement function of the state]: monohrafiia Kharkiv: NikaNova. 544 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru