Еволюція цифрової трансформації публічного врядування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів

Еволюція цифрової трансформації публічного врядування

Леськів Тарас Сергійович

аспірант другого року навчання

кафедри адміністративного та

фінансового менеджменту

за спеціальністю 281

«Публічне управління і адміністрування»

Анотація

цифровий трансформація публічний управління

Цифрова трансформація в сфері публічного управління в сучасному світі стає необхідною умовою для ефективної взаємодії держави та громадян, впровадження інноваційних підходів та підвищення рівня якості надання публічних послуг. В статті автор досліджує ключові аспекти цього технологічного перетворення та його вплив на функціонування урядових структур. Також розглянуто стратегічний контекст цифрової трансформації, проаналізовано інструменти та технології, які забезпечують цей процес, та вивчено вплив цифрової трансформації на якість публічних послуг, прозорість владних структур і участь громадян у прийнятті рішень.

В статті детально проаналізовані етапи еволюції цифрової трансформації в контексті публічного врядування та її вплив на організаційні процеси та надання публічних послуг в історичному розрізі.

На початкових етапах статті акцентується на розгляді основних технологічних зрушень у суспільстві в контексті промислових революцій, причин виникнення цифровізації у публічній сфері, таких як електронне урядування та автоматизація процесів. Подальший аналіз спрямований на вивчення впливу цифрової трансформації на структури уряду, зміни у механізмах взаємодії з громадянами та розвиток публічного врядування.

Стаття розглядає сучасні тенденції у цифровому публічному врядуванні. Пропонується схема явища цифрових онлайн-сервїсїв в контексті технологічних революцій та процесу цифрової трансформації публічного врядування.

Автор здійснив детальний аналіз понятійно-категоріального апарату, виділивши композицію понятійно-категоріального апарату при дослідженні теоретичних основ цифрових онлайн-сервісів в публічному врядування, а також обґрунтував основні еволюційні етапи розвитку цифровізації у публічному секторі, базуючись на зміну парадигми в теорії управління у історичному контексті.

Ключові слова: цифрова трансформація, публічне управління, публічне врядування, цифрові онлайн-сервіси, електронне врядування.

Leskiv Taras Serhiyovych a second-year doctoral student at the Department of Administrative and Financial Management, specializing in Public Administration and Administration, National University "Lviv Polytechnic," Lviv

Evolution of digital transformation in public governance

Abstract

Digital transformation in public administration has become a necessary condition for effective interaction between the state and citizens, the implementation of innovative approaches, and the improvement of the quality of public services. This article explores key aspects of this technological transformation and its impact on the functioning of government structures. The strategic context of digital transformation is examined, along with the analysis of tools and technologies that facilitate this process. The article also studies the influence of digital transformation on the quality of public services, transparency of governance structures, and citizen participation in decision-making.

The stages of the evolution of digital transformation in the context of public governance and its impact on organizational processes and the provision of public services are thoroughly analyzed in the historical perspective in the article. The initial stages of the article focus on examining the fundamental technological shifts in society within the context of industrial revolutions and the reasons for the digitization in the public sector, such as e-governance and process automation. Further analysis is directed towards studying the impact of digital transformation on government structures, changes in mechanisms of interaction with citizens, and the development of public governance.

The article explores current trends in digital public governance. A scheme of the phenomenon of digital online services is proposed in the context of technological revolutions and the process of digital transformation in public governance. The author conducts a detailed analysis of the conceptual framework, identifying the composition of the conceptual apparatus when researching the theoretical foundations of digital online services in public governance. Additionally, the author justifies the main evolutionary stages of digitization development in the public sector, based on a paradigm shift in management theory in historical context.

Keywords: digital transformation, public administration, public governance, digital online services, e-governance

Постановка проблеми

Збільшена "доступність" та "індивідуалізація" - це дві з найбільш поширених вимог споживачів у сучасному світі. Це явище зайняло значне місце на сучасному ринку споживачів, незалежно від того, чи йдеться про послуги у фінансах, страхуванні, роздрібній торгівлі чи транспорті. Інтернет, смартфони та інші технології, що виникли в епоху цифрового розвитку, допомагають людям отримувати краще уявлення та усвідомлення того, чого вони очікують від постачальника послуг. У цьому відношенні публічне врядування, так само як і інші галузі, також користується новими технологіями та цифровими інноваціями, спрямованими на радикальне поліпшення повсякденного життя громадян та допомогу у створенні більш стійких суспільств. У зв'язку зі стрімким технологічним розвитком та поширенням цифрових інструментів у сучасному суспільстві, питання цифрової трансформації в контексті публічного врядування стає актуальним та комплексним завданням. Однак, не зважаючи на широкий обсяг наявної літератури та досліджень у цьому напрямі, існують проблеми, що потребують детального аналізу та уточнення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичні засади цифрового врядування у своїй монографії досліджували Карпенко О.В., Денисюк Ж.З., Наместнік В.В. [1], тему цифрової трансформації в економїцї, освіті, публічному врядуванні та інших соціальних сферах, вивчали такі науковці як Аванесова Н.Е., Колодяжна Т.В. [2], Куйбіда В.С., Карпенко О.В., Наместнік, В.В. [3], Яненкова І.Г [4]. Серед іноземних науковців, то власні концепції цифрової трансформації розробили такі науковці, як Фонтен Дж. [5], Данвілі П., Маргетс Х. та ін [6]. Проте, в ході аналізу зазначених досліджень, було виявлено недостатність комплексних досліджень, які охоплюють всі етапи еволюції цифрової трансформації в контексті публічного врядування, що ускладнює повноту розуміння процесу.

Мета статті

Мета статті полягає в системному аналізі та розгляді етапів еволюції цифрової трансформації в контексті публічного управління. Дослідження спрямоване на визначення ключових аспектів цифрової трансформації, її впливу на функціонування урядових структур та надання публічних послуг.

Виклад основного матеріалу

Глобальне впровадження i активне використання цифрових онлайн-сервісів у публічному врядуванні є явищем порівняно новим та сучасним. Не зважаючи на свою відносно нещодавню появу в 90-х роках (у ролі принципово нового засобу доступу до урядової інформації та послуг) [7, с. 32], на сьогоднішній день цифрові онлайн-сервіси на рівні держави вже стали невід'ємною її частиною та відіграють критичну роль у сприянні інноваціям, реформуванні публічного врядування та наданні державних послуг і розглядається в розрізі п'яти ключових цілей [8]:

Політична основа e-Govemment визначається набором політичних стратегій та прийнятих рішень, спрямованих на підтримку розвитку електронного урядування. Ця ціль охоплює створення правового та регуляторного середовища, сприятливого для впровадження та ефективного функціонування e-Govemment.

Покращені державні послуги - визначається удосконаленням доступності та якості послуг, які надає держава громадянам і бізнесу через використання електронних засобів. Це охоплює впровадження електронних порталів, систем онлайн-заявок та електронного документообігу для полегшення взаємодії громадян із державою.

Високоякісні та економічно ефективні урядові операції - це оптимізація та автоматизація внутрішніх процесів державних органів.

Залучення громадян до демократичних процесів, що передбачає створення механізмів для ефективної участі громадян у прийнятті рішень та контролі над діяльністю державних органів.

Адміністративна та інституційна реформа з метою впровадження структурних та інституційних змін для підтримки ефективності та взаємодії в системі електронного урядування.

Цифрова технологія включає в себе багато різних концепцій та компонентів, що створили основу для наукових пошуків. Інтернет у багатьох відношеннях надав підґрунтя для багатьох з цих розвитків, даючи доступ до інформації та гнучкість у способах, які не були можливими раніше. Звичайно, що трансформаційні процеси проходять під впливом різних чинників зміни підходів до створення нових технологій і їх використання. історики виділяють декілька переломних періодів протягом розвитку людства, так званих революцій, коли поява та поширення невідомих до того технологій фундаментально змінювала економічні системи та соціальну структуру суспільства.

Перша промислова революція (~1760--1840) супроводжувалася винаходом парового двигуна, використанням енергії води, будівництвом залізниць та механізацією виробництва. Друга промислова революція (кінець 19-го--поч. 20 ст.) охарактеризувалася використанням електроенергії та конвеєра, а отже впровадження масового виробництва. Третя промислова революція (1960ті--поч. 21 ст.), яку часто називають цифровою або комп'ютерною, через центральну роль в ній цифрових технологій, розпочалася з винайденням транзистора та комп'ютеризацією. Щодо Четвертої промислової революції, то досі немає консенсусу чи дійсно варто виділяти її в окрему революцію чи вважати сучасні події та тренди розвитку інформаційних технологій як логічне продовження Третьої промислової революції, проте, на 2019-й рік даний термін уже доволі міцно закріпився в широкому вжитку. Характеризується ця революція розвитком та поширенням так званих кіберфізичних систем, тобто механізмів що контролюються алгоритмами, тісним переплетенням фізичного та цифрового світів. До основних проривних технологій цієї революції відносять хмарні обчислення, блокчейн, розвиток сенсорів, машинне навчання, штучний інтелект, віртуальну та доповнену реальності, автономний транспорт та роботизацію, 3D-друк, відновлювану енергетику, наночастинки та ін. Кожна з цих революцій тягла за собою кардинальні соціально-економічні зміни, не стала винятком і Четверта промислова революція зі своїми унікальними викликами та можливостями. Цифрові онлайн сервіси в даній системі часових координат виникли в 90-хроках 20-го століття (зі стрімким поширенням доступу до інтернету) на зламі між Третьою та Четвертою революціями (перший сайт в мережі Інтернет з'явився 6 серпня 1991 [9]) і з того часу, постійно еволюціонуючи, стали невід'ємною частиною сучасного суспільства. На початках веб-сайти давали змогу лише споживати статичний текстовий контент та зображення, тому важливу роль відігравали web-каталоги та сервіси пошуку інформації, найвизначнішим з яких стала компанія Google (рік заснув. 1998). На наступному етапі (2000-ні роки) з'явилася можливість інтерактивної взаємодії користувачів, утворилася так звана партисипативна соціальна павутина, з'явилися та набули поширення блоги та соціальні мережі (Facebook, Twkter та ін.), успіх яких був зумовлений тим, що контент генерували їх користувачі -- безпрецедентне явище з соціальної точки зору, що дало можливість кожному публікувати інформацію онлайн для широкого загалу. З'явилися сервіси, що базуються на економіці спільного користування, такі як Uber, Lyft, АігЬпЬ -- вони дозволили оцифрувати доступ до фізичних ресурсів, синхронізувати реальний та цифровий світ, створивши нові економічні моделі працевлаштування та доступу до необхідних ресурсів (транспорт, оренда житла). Сучасними трендами мережі є розвиток інтернету речей (IOT), криптовалют (децентралізація інтернету), штучного інтелекту та ін. Про складність та масштаби суспільних перетворень в періоди Третьої та Четвертої революцій можемо судити по кількості досліджень таких змін та по розмаїттю нової термінології для позначення нового умовного типу суспільства (кібернетичне, інформаційне, комп'ютерне, телематичне, біо-суспільство, біо-інфо-суспільство) та історичного періоду в цей час (інформаційний вік, комп'ютерна доба, доба систем, технетронна ера, пост-індустріальнаера, постіндустріалізм, постмодернізм, постгуманізм).

Таким чином, для найкращого усвідомлення сутності і місця розвитку цифрових сервісів у публічному врядуванні в сучасному світі, його аналіз, доцільно здійснювати як у широкому фундаментальному контексті технологічного прогресу і еволюції інформаційних технологій та їх впливу на суспільство (макрорівень), зокрема «Четвертої промислової революції (умовного історичного етапу глобального проникнення інформаційних технологій у всі сфери діяльності людини ), так і у вужчому контексті, процесу цифрової трансформації публічного врядування (мікрорівень).

Отже, в своїй сутності, цифрові онлайн-сервіси є продуктом симбіозу людини і технології та своєрідним інструментом для досягнення поставлених цілей, глибинне розуміння природи цього явища як технологічного інструменту та засобу досягнення певної мети, дозволить посилити здатність його ефективно використовувати (рис. 1).

Також, з вищезгаданою метою, доцільним є розкриття сутності супутніх елементів понятійно-категоріального апарату (рис. 2), в контєксті якого існують цифрові онлайн-сервіси в публічному врядуванні, таких як «цифрова трансформація публічного врядування», «електронне врядування», «цифрове врядування» та інших.

Рис. 1. Схема явища цифрових онлайн-сервісів в контексті технологічних революцій та процесу цифрової трансформації публічного врядування.

*Сформовано автором на основі [10-12]

Рис. 2. Концептуальна схема композиції понятійно-категоріального апарату при дослiдженнi теоретичних основ цифрових онлайн-сервісів в публічному врядуванні

Сформовано автором на основі [10-12]

Трансформаційний вплив електронного урядування на організації та їх середовище все ще залишається дискусійним питанням. Переваги електронного урядування зосереджені головним чином на покращенні послуг і їх надання, що призводить до підвищення ефективності уряду.

Аналізуючи наукові підходи до поняття цифрової трансформації, можна виокремити підхід Фонтена [5.], який зосереджено на впливі технологій на організації через інституційну перспективу. Вона розрізняє об'єктивні та діючі технології. Об'єктивна технологія включає такі інновації, як Інтернет, тоді як прийнята технологія передбачає використання, проектування та сприйняття цих технологій окремими особами в організації. Сприйняття та використання технологій обмежено інституційними механізмами, але запроваджена технологія також впливає на організацію. Роль технології, отже, відрізняється і залежить від організації та того, що люди в організації роблять з неї. Іншою структурою, яка оцінює організаційні зміни, викликані технологіями, є підхід «Управління в цифрову еру» [6] . Автори стверджують, що під впливом нової парадигми державного менеджменту технологічні зміни уможливлюють зміни в організаціях державного сектору кількома способами. Вони зосереджуються на організаційних змінах, організаційній культурі та нових способах, у які суспільство обробляє інформацію та нових вимогах до державних послуг.

Цифрова трансформація розглядається як зміна парадигми та іноді називається технологічною революцією. Загалом, цифровізація в публічному секторі покликана зробити надання послуг більш ефективним і доступним для громадян. Поетапні моделі, які теоретизують та аналізують розвиток електронного урядування в громадських організаціях, стверджують, що на останніх етапах впровадження електронного урядування адміністрація переміщує свою увагу за межі уряду та враховує переваги своїх зацікавлених сторін [13.].

У «Дослідженні е-врядування» 2003 UN DESA представила теоретичну кількісну п'ятирівневу модель висхідного характеру для виділення етапів та оцінки рівня розвитку електронного врядування, вона виділяє такі п'ять етапів його еволюції: початкова присутність (онлайн присутність зводиться до наявності офіційного веб-сайту з наявністю лише базової статичної інформації), посилена присутність (уряд надає онлайн ширший спектр актуальної та архівної інформації, такої як закони та нормативні акти, звіти, інформаційні бюлетені, бази даних та інші документи про державну політику; доступний пошук документів і мапа сайту; комунікація залишається переважно односторонньою від уряду до громадян), інтерактивна присутність (сервіси стають інтерактивними, напр. можливість завантажити форми для сплати податків, отримання ліцензій; наявність аудіо та відео релевантної публічної інформації; з держслужбовцями можна зв'язатися за допомогою електронної пошти; сайти регулярно оновлюються), транзакційна присутність (двостороння взаємодія між громадянином та урядом; є можливість сплачувати податки, подаватися на отримання різноманітних документів, оновлювати ліцензії онлайн 24/7; громадяни можуть оплачувати державні сервіси, таю як штрафи та податки онлайн; постачальники товарів і послуг можуть безпечно брати участь в торгах на державні контракти онлайн), мережева присутність (найсладніший рівень електронного врядування, характеризується інтеграцією взаємодій типу уряд-уряд (G2G), уряд громадянин (G2C) та громадянин-уряд (C2G); уряд заохочує партисипативне деліберативне прийняття рішень та готовий і здатний залучити суспільство до двостороннього відкритого діалогу; завдяки інтерактивним функціям, таким як веб-форми для коментарів та інноваційні механізми онлайн-консультацій, уряд активно виявляє думки громадян щодо державної політики, законотворчої діяльності та демократичного процесу прийняття рішень; інтеграція органів державного сектору з повною співпрацею та розумінням концепції колективного прийняття рішень, партисипативної демократії та розширення прав і можливостей громадян як їхнього демократичного права) (рис. 1.3) [14]. В контексті вищеописаної моделі можемо трактувати цифрову трансформацію публічного врядування як еволюційний процес переходу від ниж чого до вищого етапу розвитку[15].

З більш сучасної точки зору, згідно з OECD, цифрову трансформацію публічного врядування можемо описати як еволюційний процес переходу від аналогового врядування до електронного врядування (е-врядування) з подальшим його переходом до так званого цифрового врядування і прагненням досягти так званої цифрової зрілості врядування (digital maturity) (рис. 3) [16].

Рис. 3. Цифрова трансформація публічного врядування

Сформовано автором на основі [14-16]

В цьому процесі OECD визначає е-врядування як використання урядами ГКТ, зокрема Інтернету, як інструменту для покращення державного управління, а цифрове врядування -- використання цифрових технологій як невід'ємної частини стратегій модернізації уряду для створення суспільної цінності. Таке врядування спирається на екосистему цифрового уряду, що складається з державних суб'єктів, неурядових організацій, компаній, об'єднань громадян і окремих осіб, яка підтримує продукування та доступ до даних, послуг і контенту через взаємодію з урядом [4].

Таким чином, дослідження основних етапів цифрової трансформації публічного управління, дало змогу сформувати авторське бачення цього процесу. Отже, цифрова трансформація публічного врядування - це комплексний процес впровадження інноваційних технологій, цифрових засобів з метою оптимізації, покращення діяльності державних інституцій та їх взаємодії з громадянами, бізнесом, неурядовими публічними інституції , що включає в себе використання відповідних ресурсів для підвищення ефективності публічних послуг, забезпечення відкритості та прозорості в діяльності державних органів, а також підвищення залучення громадськості у процеси прийняття рішень.

Висновки

Протягом останніх десятиліть публічне врядування зазнало значних змін через впровадження цифрових технологій.

Цей процес еволюціонував від простого використання комп'ютерів до більш складних систем електронного урядування та, зрештою, до концепції цифрового урядування.

Еволюція цифрової трансформації публічного врядування характеризується трьома основними етапами:

Етап 1: Автоматизація: початковий фокус був на автоматизації рутинних завдань за допомогою комп'ютерів.

Етап 2: Електронне врядування, що характеризується розвитком онлайн- послуг та порталів для покращення доступу громадян до інформації та державних послуг.

Етап 3: Цифрове урядування. Цей етап фокусується на використанні даних, аналітики та штучного інтелекту для покращення прийняття рішень, підвищення ефективності та прозорості

Еволюція цифрової трансформації публічного врядування є важливим процесом, який має значний вплив на роботу урядів, їх взаємодію з громадянами та загалом на суспільство, що вимагає подальших досліджень.

Література

1. Карпенко О.В., Денисюк Ж.З., Наместнік В.В. та ін. Цифрове врядування. Київ: ІДЕЯ ПРИНТ, 2020. 336 с. ISBN 9789264010505.

2. Avanesova N., Kolodiazhna T. The Essence, Content and Role of Digital Transformation in Development Socio-economic Systems. VUZF Review, 2021, т. 6, № 2, с. 129--138. DOI: 10.38188/2534-9228.21.2.15.

3. Куйбіда В., Карпенко О., Наместнік В. Цифрове врядування в Україні: базові дефініції понятійно-категоріального апарату. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. Серія: Державне управління, 2018, № 1, с. 5--10.

4. Яненкова I. Чинники і шляхи розвитку цифровізації в Україні. Економіка України, 2022, № 3, с. 4--22. DOI: 10.15407/economyukr.2022.03.004.

5. Fountain J. Building the virtual state: Information technology and institutional change [Електронний ресурс]. Brookings Institution Press, 2001. URL: https://www.academia.edu/646758/Building_the_virtual_state_Information_technology_and_institutional_change.

6. Dunleavy P., Margetts H., Bastow S., Tinkler J. New Public Management Is Dead -- Long Live Digital-Era Governance [Електронний ресурс]. Journal of Public Administration Research and Theory, 2006. Режим доступу: https://doi.org/10.1093/jopart/mui057.

7. Chung C.-S. Developing Digital Governance: South Korea as a Global Digital Government Leader. Routledge, 2020. ISBN 9780429054426. URL: https://doi.org/10.4324/9780429054426.

8. Dawes S.S. The Evolution and Continuing Challenges of E-Governance. Public Administration Review, 2008, т. 68(s1), с. S86 - S102. DOI: 10.1111/j.1540-6210.2008.00945.x.

9. O'Reilly T. WTF?: What's the Future and Why It's Up to Us. Random House, 2017. ISBN 9781473537842.

10. Lee M. et al. How to Respond to the Fourth Industrial Revolution, or the Second Information Technology Revolution? Dynamic New Combinations between Technology, Market, and Society through Open Innovation. Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity, 2018, т. 4, № 3. DOI: 10.3390/joitmc4030021. URL: https://www.mdpi.com/2199-8531/4/3/21.

11. OECD. Digital Government in Lebanon, 2020, с. 57. DOI: https://doi.org/https://doi.org/10.1787/a711b0c1-en. URL: https://www.oecd-ilibrary.org/content/publication/a711b0c1-en.

12. OECD. Recommendation of the Council on Digital Government Strategies, 2014, с. 8. URL: https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0406.

13. Bretschneider, Stuart, Frederick J. Marc-Aurele, and Jiannan Wu. "“Best practices” research: a methodological guide for the perplexed." Journal of Public Administration Research and Theory 15.2 (2004): 307-323.

14. UN global e-government survey 2003, UN, DESA, 2003, с. 112. URL: https:// digitallibrary.un.org/record/3868822/files/UN%2520E-Government%2520Survey%25202003.pdf?ln=en.

15. Global e-Government Readiness Report 2004: Toward Access for Opportunity / UN DESA. URL: https://desapublications.un.org/file/785.

16. OECD. The E-Leaders Handbook on the Governance of Digital Government, 2021, с. 107. DOI: https://doi.org/https://doi.org/10.1787/ac7f2531-en. URL: https://www.oecd-ilibrary.org/content/publication/ac7f2531-en.

References

1. Karpenko, O.V., Denysiuk, Zh.Z., Namestnyk, V.V., ta in. (2020). Tsyfrove vriaduvannia. Kyiv: IDEIA PRINT. ISBN 9789264010505-en.

2. Avanesova, N., & Kolodiazhna, T. (2021). The Essence, Content and Role of Digital Transformation in Development Socio-economic Systems. VUZF Review, 6(2), 129--138. DOI: 10.38188/2534-9228.21.2.15.

3. Kuibida, V., Karpenko, O., & Namestnik, V. (2018). Tsyfrove vriaduvannia v Ukraini: bazovi definitsii ponyatijno-kategorialnoho aparatu. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy. Seriia: Derzhavne upravlinnia, 1, 5--10.

4. Yanenkova, I. (2022). Chynnyky i shliakhy rozvytku tsyfrovizatsii v Ukraini. Ekonomika Ukrainy, 3, 4--22. DOI: 10.15407/economyukr.2022.03.004.

5. Fountain, J. (2001). Building the virtual state: Information technology and institutional change [Electronic resource]. Brookings Institution Press. URL: https://www.academia.edu/646758/Building_the_virtual_state_Information_technology_and_institutional_change.

6. Dunleavy, P., Margetts, H., Bastow, S., & Tinkler, J. (2006). New Public Management Is Dead--Long Live Digital-Era Governance [Electronic resource]. Journal of Public Administration Research and Theory. URL: https://doi.org/10.1093/jopart/mui057.

7. Chung, C.-S. (2020). Developing Digital Governance: South Korea as a Global Digital Government Leader (1st ed.). Routledge. ISBN 9780429054426. DOI: https://doi.org/10.4324/9780429054426.

8. Dawes, S.S. (2008). The Evolution and Continuing Challenges of E-Governance. Public Administration Review, 68(s1), S86 - S102. https://www.researchgate.net/publication/227608705_The_Evolution_and_Continuing_Challenges_of_E-Governance.

9. O'Reilly, T. (2017). WTF?: What's the Future and Why It's Up to Us. Random House. ISBN 9781473537842.

10. Lee, M., et al. (2018). How to Respond to the Fourth Industrial Revolution, or the Second Information Technology Revolution? Dynamic New Combinations between Technology, Market, and Society through Open Innovation. Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity, 4(3). DOI: 10.3390/joitmc4030021. URL: https://www.mdpi.com/2199-8531/4/3/21.

11. OECD. (2020). Digital Government in Lebanon. С. 57. DOI: https://doi.org/https://doi.org/10.1787/a711b0c1-en. URL: https://www.oecd-ilibrary.org/content/publication/a711b0c1-en.

12. OECD. (2014). Recommendation of the Council on Digital Government Strategies. С. 8. URL: https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0406.

13. Bretschneider, S., Marc-Aurele, F.J., & Wu, J. (2004). “Best practices” research: a methodological guide for the perplexed. Journal of Public Administration Research and Theory, 15(2), 307-323.

14. UN. (2003). UN global e-governmment survey 2003. UN, DESA. С. 112. URL: https://digitallibrary.un.org/record/3868822/files/UN%2520E-Government%2520Survey%25202003.pdf?ln=en.

15. UN DESA. Global e-Government Readiness Report 2004: Toward Access for Opportunity. URL: https://desapublications.un.org/file/785.

16. OECD. (2021). The E-Leaders Handbook on the Governance of Digital Government. С. 107.

Размещено на Allbest.ru