Ветеранський бізнес: правові засади підтримки та розвитку

Размещено на http://allbest.ru

Державна установа «Інститут економіко-правових досліджень

імені В.К. Мамутова НАН України»

Ветеранський бізнес: правові засади підтримки та розвитку

Ілларіонов Олександр Юрійович старший науковий співробітник

відділу господарсько-правових досліджень

проблем економічної безпеки

Україна

Анотація

В статті аналізується та пропонується до закріплення у чинному законодавстві поняття «ветеранський бізнес». Надається загальний нарис державної політики щодо спрощення започаткування, ведення та підтримки ветеранського бізнесу в Україні, підкреслюється велика соціальна значущість цього питання для суспільства.

Робиться висновок про хибність обраного способу комплексного упорядкування відносин ветеранського бізнесу у Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», адже цей Закон має іншу мету; пропонується відповідні норми щодо такого різновиду господарської діяльності, як ветеранський бізнес, згрупувати в Господарському кодексі України в окремій статті.

Ключові слова: господарська діяльність, підприємницька діяльність, ветеранський бізнес, правове забезпечення.

Вступ

Гібридна агресія російської федерації 2014 року та подальше повномасштабне вторгнення в Україну 24.02.2022 мали наслідком залучення до лав Збройних Сил України та інших військових формувань (в наслідок мобілізації чи добровільного волевиявлення) значної частини економічно активного населення країни, що призвело до труднощів з кадровим забезпеченням в окремих галузях та сферах економіки України, в т.ч. в підприємницькому секторі.

Загалом, станом на липень 2022 р. діяльність сектору безпеки й оборони забезпечувало близько 1 млн осіб у різних структурах. Зокрема, до Збройних сил України мобілізовано понад 700 тис. осіб. Про це повідомив міністр оборони України Олексій Резніков на конференції Forbes «Будуємо разом» [1]. Ще до повномасштабного російського вторгнення за даними «Юридичної сотні» станом на 01.07.2021 в Україні налічувалося 423076 учасників АТО/ООС, серед яких 21789 жінок [2]. Але експерти відзначають, що після повномасштабної війни ця цифра може сягнути 5 млн осіб (без урахування членів сімей).

Але попри наведену статистику вдало реалізовані окремі проєкти в сфері підприємництва були скоріше винятком, ніж наслідком системних дій з боку держави щодо соціально-економічної адаптації осіб, які з тих чи інших причин вивільнялися з лав Збройних Сил України та інших військових формувань. І все ж, на слуху десятки успішних бізнес-ініціатив ветеранів, а таких проєктів потрібно насправді тисячі.

При цьому загальновідомим є факт, що мале підприємництво є саме тим засобом, який здатен забезпечити особу-ветерана та його родину джерелами до існування без навантаження на систему соціального захисту, а також який сприяє зайнятості, підвищенню ділової активності в цілому (такий суб'єкт, крім надання послуг чи виконання робіт, дрібного виробництва товарів, сам стає споживачем супутніх послуг, що справляє мультиплікаційний ефект, враховуючи можливості додаткового працевлаштування інших осіб). Державою цей фактор значно недооцінювався. І лише наприкінці 2020 р. почало обговорюватись питання щодо необхідності стимулювання підприємництва колишніх військовослужбовців («ветеранський бізнес»), а також прийнято рішення щодо розширення кола осіб, на яких поширюватимуться пільгові умови для відкриття та розвитку підприємницької справи (членів сімей колишніх військовослужбовців, членів сімей загиблих, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та постраждалих учасників Революції Гідності тощо).

Слід мати на увазі, що не кожен ветеран має «підприємницьку жилку», розгортання програм підтримки ветеранського бізнесу ні в якому разі не повинне призводити до згортання відповідних соціальних програм забезпечення та підтримки, їх соціалізації та адаптації в цивільному середовищі. правовий бізнес законодавство ветеранський україна

В Плані пріоритетних дій Уряду на 2021 рік, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 276-р, в позиції під № 510 було запропоновано розробити та подати Кабінетові Міністрів України проєкт Закону України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України» щодо визначення основ ветеранського бізнесу як одного з різновидів суб'єктів господарювання».

Відповідальним державним органом було визначено Міністерство у справах ветеранів України, а строк виконання - вересень 2021 р. Очікуваним результатом було визначено створення можливостей для ветеранів війни, членів їх сімей, членів сімей загиблих, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та постраждалих учасників Революції Гідності щодо професійного розвитку, зміни військової кар'єри на цивільну, активної самозайнятості, відкриття та ведення власного бізнесу [3].

У 2022 р. проблематика розвитку «ветеранського бізнесу» набула більшої актуальності у зв'язку із значним зростанням як кількості військовослужбовців, які, звісно, після закінчення війни повертатимуться до цивільного життя, так і інших пов'язаних із ними осіб (наприклад, членів їх родин).

Не слід забувати й про підприємницький клімат у середині країни, під яким розуміється простота та прозорість процедури започаткування справи та отримання дозвільних документів, реєстрації права власності, доступність кредитування та стабільність нормативної бази, доступної до розуміння людині, яка не володіє спеціальними знаннями.

Хоча загалом прийнято вважати, що господарська діяльність - діяльність професійна, звідти й вимагає певних навичок та володіння базовими знаннями щодо її правового регулювання, яке зараз увійшло у період турбулентності з 2019 р. завдяки реставрації та агресивному нав'язуванню ідей декодифікації господарського законодавства [4], пов'язаних із лобіюванням адміністративними методами окремими представниками влади так званої «Концепції оновлення Цивільного кодексу України» [5], що, як бачимо, почало відображатися у планових документах Кабінету Міністрів: наявність тези про необхідність внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України при тому, що останній не регулює та не має регулювати підприємницькі відносини (за справжнім європейським досвідом), а намагання вставляти в усі питання правового забезпечення підприємництва та особливостей його здійснення окремими суб'єктами (тут, наприклад, - ветеранами) Цивільний кодекс ще і ще раз свідчить про свідоме викривити предмету цього Кодексу у бік його деформації та імплементації чужорідних норм [6] за калькою з правової системи держави-агресора.

Тим не менш, процеси дерегуляції господарської (в т.ч. підприємницької) діяльності стартували ще 2016 р. та справили позитивний ефект на сферу підприємництва, сприяли підняттю міжнародних індексів свободи підприємництва в Україні [7, с. 1 08-109] тощо. Таку практику слід продовжувати попри зовнішні виклики та воєнний стан. Тим більше, що середовище для підприємництва покращується в Україні в цілому: поштові відділення на деокупованих територіях швидко відновлюють діяльність (розширює географію для бізнесу в сфері продажів), Amazon UK та EU скасовує реферальну комісію для українських продавців-експортерів: з 06.09.2022 бізнес, що відправляє товари з України, звільняється строком на рік від сплати відсотка з продажу.

Про це йдеться в прес-релізі Укрпошти [8]. Свою позитивну роль відіграє і масштабна релокація бізнесу на більш безпечні території з тимчасово окупованих територій та територій, що зазнають обстрілів чи потенційно можуть бути окупованими, або з територій, а також ті, які зазнають негативних наслідків від близькості до лінії фронту, руйнувань критичної інфраструктури.

Все ж, очікування бізнесу почали покращуватися з місяця в місяць, триває пом'якшення бізнесом негативних оцінок перспектив своєї діяльності на тлі адаптації до воєнних умов та пристосування населення до поточної ситуації, що, на думку автора, створює для ветеранського бізнесу додаткові сприятливі умови (звісно, з урахуванням руйнування виробничих потужностей, труднощі з логістикою, удорожчання енергоресурсів, зменшення обсягів інвестицій, імпорту та експорту, а також зниження купівельної спроможності населення щодо товарів та споживання послуг тощо). Звідси, індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який Національний банк України розраховує щомісяця, за виключенням вимушеної перерви у березні-травні 2022 р., наприклад, у вересні 2022 р. зріс до 46.1 із 44.1 у серпні (особливо це стосувалося підприємств торгівлі - ядра бізнесу ветеранів поряд із наданням різноманітних послуг, ресторанного бізнесу тощо) [9].

Отже для розвитку правового забезпечення ветеранського бізнесу в Україні склалися сприятливі умови (наявні пільгові умови започаткування та підтримки підприємництва, дерегуляція підприємницької діяльності, суттєвий соціальний запит, державна увага до проблеми тощо), що неодмінно має призвести до позитивного результату. Попри це, наукової уваги проблема впровадження у чинне законодавство ветеранського бізнесу не отримала, наявні лише аналітичні доробки окремих експертів та статті в електронних ЗМІ, які лише окреслюють окремі напрями можливостей ведення ветеранського бізнесу, його підтримки, доводять до читача іноземний досвід тощо. Це підкреслює актуальність даного дослідження.

Метою статті є дослідження становлення та розвитку правового забезпечення ветеранського бізнесу в динаміці із одночасним формулюванням пропозицій щодо вирішення проблемних питань та окреслення подальших перспектив.

Виклад основного матеріалу

Не зважаючи на гарячу фазу російсько-української війни Кабінет Міністрів України із запізненням 13.09.2022 погодив розроблений фахівцями Міністерства у справах ветеранів України законопроєкт щодо внесення змін до чинного Закону України від 01.07.2010 № 2411-VI «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» [10], яким вперше запропоновано закріпити засади формування державної ветеранської політики. Вказаний Закон від 01.07.2010 № 2411-VI пропонується доповнити новими абзацами щодо забезпечення формування державної ветеранської політики, системи переходу від військової служби до цивільного життя [11]. Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» щодо засад внутрішньої політики у сфері формування державної ветеранської політики розроблено на виконання п. 543 Плану законопроєктної роботи Верховної Ради України на 2022 рік, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 15.02.2022 № 2036-IX [12].

Далі проаналізуємо пропозиції представників державних органів, ветеранських організацій та інших зацікавлених сторін з метою виявлення проблем та ідей їх вирішення. Для прикладу візьмемо 2 заходи: перший до повномасштабного вторгнення російської федерації 24.02.2022, другий - після зазначеної дати.

Перший захід було проведено за ініціативою Міністерства у справах ветеранів України, де експерти обговорили досвід інших країн у сприянні ветеранському бізнесу, умови адаптації ветеранів до цивільного життя, регіональні програми сприяння підприємництву та ін. Основні ініціативи, запропоновані у ході зустрічі: навчальні програми для ветеранів, менторська підтримка, створення державної онлайн-платформи, де будуть зібрані ідеї бізнесів, а також ухвалення окремого Закону про ветеранський бізнес. Констатовано, що самого лише бажання відкрити власну справу недостатньо для того, щоб бізнес став успішним: людині потрібні знання щодо організації підприємницької діяльності, розуміння того, в якій саме сфері є сенс розпочинати бізнес. Директор Благодійного Фонду «Карітас-Краматорськ» Василь Іванюк розповів, що «дуже часто ветеран повертається з війни з синдромами вигоряння та психологічної втоми. У багатьох спостерігається посттравматичний стресовий розлад, і на фоні цього відбувається переоцінка цінностей. Людина повертається до мирного життя з бажанням, щоб його розуміли, приймали та сприймали. Але нерідко зустрічається з байдужістю, і через це з'являється прагнення відсторонитися від усіх справ».

Однією з ініціатив Міністерства у справах ветеранів України є створення державної онлайн-платформи, де була б розміщена вся інформація про бізнес ветеранів, а також товари та послуги, які вони пропонують. Планується, що такий електронний ресурс стане рекламним майданчиком для колишніх військових, і допоможе їм просувати власні бізнес-ініціативи. Також там публікуватимуться історії успіху ветеранів, де ті розповідатимуть, як вони розпочинали свій бізнес [13].

Другий захід - «круглий стіл» на тему: «Розвиток ветеранського бізнесу», який проводився в Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Верховної Ради України. Відзначено, що «сприяння економічній діяльності ветеранів в Україні створює можливості розвитку країни активною частиною населення держави та сприяє поверненню Захисників та Захисниць України до мирного життя після завершення війни», з чим варто однозначно погодитися. ... «Ветеранське підприємництво має бути окремо визначене в законодавстві і має всіляко сприяти розвитку його ініціатив, можливості на гідний розвиток та підтримку держави», - зазначив головуючий на «круглому столі» голова Підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолій Остапенко. За словами народного депутата України на сьогодні понад 2000 українських ветеранів зареєстрували економічну діяльність та займаються виробництвом товарів та виробів промислового, непромислового та аграрного сектору, а також надають послуги за різноманітними напрямками економічної діяльності. За даними Міністерства у справах ветеранів України, в Україні лідерами щодо реалізації підприємницьких ініціатив серед ветеранської спільноти є Рівненська область, на яку припадає 30 % від загальної кількості таких ініціатив, Вінницька область - 13 %; м. Дніпро - 11 %; Івано-Франківська область - 5 % та м. Київ - 4%. Визначено, що процес активного сприяння держави в розвитку ініціатив та можливостей ветеранської спільноти потребує чіткого юридичного визначення поняття «ветеранське підприємництво».

На сьогодні здійснюється доопрацювання тексту Законопроєкту про внесення змін до деяких законів України, спрямованих на забезпечення додаткових гарантій соціального захисту ветеранів війни, реєстр. № 6350, розробленого Міністерством у справах ветеранів України. В процесі подальшого доопрацювання Законопроєкту запропоновано доповнити його поняттям «ветеран» та чітко виокремити в законодавчому полі визначення «ветеранське підприємництво». Крім того, за словами Генерального директора Директорату громадської ідентичності та ветеранського розвитку Міністерства у справах ветеранів України Максима Кушніра, для розвитку ветеранських підприємницьких ініціатив потребує затвердження «Стратегія розвитку підприємницьких ініціатив ветеранів війни період до 2030 року», яка наразі знаходиться на опрацюванні в зазначеному Міністерстві. Здійснюються також напрацювання щодо запровадження ефективної програми задля підтримки та стимуляції розвитку ветеранського підприємництва на державному рівні на 3 етапах: під час воєнного часу, після та на етапі економічного розвитку, фокусуючись на напрям діяльності [14]. Отже, державними інституціями, експертним середовищем та іншими зацікавленими особами згенеровані основні засади бачення розвитку правового забезпечення ветеранського бізнесу.

Громадські опитування за темою дослідження також мають певний вплив на покращення ситуації із започаткуванням та веденням ветеранського бізнесу.

Звісно, ці проблеми, озвучені учасниками опитування, є дороговказом до конструювання правових норм, що ляжуть в основу майбутнього Законопроєкту щодо підтримки ветеранського бізнесу. Отже, 73 % ветеранів - підприємців потребують підтримки своїх побратимів (рівний-рівному); понад 47 % ветеранів УЗАГАЛІ не розраховують на підтримку держави; 84 % прагнуть отримати додаткову конкурентну освіту, нові знання та навички пройти тренінги; 70 % із тих ветеранів, хто хоче зайнятися бізнесом, мають вищу чи неповну вищу освіту та лише 5 % ветеранів прагнуть зайнятися бізнесом, тому що не мають роботи (це має спонукати державу до розроблення механізмів пільгового працевлаштування ветеранів). 27 % ветеранів потребують допомоги держави у розвитку бізнесу, їх очікування від держави розподіляються наступним чином: необхідність стартових інвестицій (62,5 %), консультативної допомоги (13,7 %), допомоги у реалізації продукту (10,8 %), менторства (процес взаємодії більш досвідченої в певній сфері людини з менш досвідченою, при якому відбувається передача знань, навичок, вмінь тощо - авт.) (5 %) [15]. Навряд чи ці дані у відсотках суттєво зміняться після того, як процес демобілізації набере обертів у зв'язку із встановленням стійкого миру та закінченням війни.

Дослідження відповідних процесів на постконфліктних територіях (наприклад, Республіки Хорватія) показують, що найбільш ефективними інструментами залучення колишніх військових до започаткування власної справи в процесі їх переходу до цивільного життя були: допомога зі створення бізнесу, спеціалізовані кредитні лінії, освітні програми, преференції у публічних закупівлях для ветеранського бізнесу, підтримка ветеранських бізнес-асоціацій [15]. Ці заходи є актуальними до впровадження й сьогодні і потребують більше організаційних рішень, ніж фінансових витрат, наприклад, з Державного бюджету. Крім того, в Україні поряд із успішними діями Збройних Сил України з'являються деокуповані території, що створює підґрунтя для припинення релокації (а також для зворотної релокації) підприємств та започаткування (відновлення) бізнесів, розширення ринку споживання тощо.

У середині 2021 р. було утворено інструмент держави щодо виконання обов'язків перед ветеранами, що підвищує стійкість держави через сприяння реалізації ветеранських ініціатив, - Український ветеранський фонд - бюджетну установу, яка знаходиться в сфері управління Міністерства у справах ветеранів України [16]. Фактично Фонд отримав фінансове забезпечення діяльності з 01.01.2022. Вже сьогодні сформовано повноцінне правове забезпечення діяльності Фонду, а саме затверджені: 1) Положення про Український ветеранський фонд (наказ Міністерства у справах ветеранів України від 20.12.2021 № 263), 2) персональний склад Наглядової ради бюджетної установи «Український ветеранський фонд», 3) Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для функціонування Українського ветеранського фонду (постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 № 256), 4) Порядок використання коштів бюджетною установою «Український ветеранський фонд» у період дії воєнного стану та ін.

Підтримка ведення підприємницької діяльності ветеранами та сприяння у їх працевлаштуванні визначені основними завданнями Фонду (п. 2 Положення про Український ветеранський фонд від 20.12.2021). Фонд здійснює експертний відбір, моніторинг та контроль за процесом реалізації проєктів підтримки ведення підприємницької діяльності ветеранами та сприяння у їх працевлаштуванні, а також надання цільової допомоги у виглядів коштів на безоплатній та безповоротній основі за рахунок коштів Фонду (фінансової підтримки) ветеранам та членам сімей ветеранів, юридичним особам незалежно від форм власності для реалізації проєктів відповідно до пріоритетних напрямів діяльності Фонду.

На виконання поставлених завдань Фондом вже розпочато реалізацію проєкту з мікрофінансування ветеранського бізнесу. Відтепер ветерани та члени їхніх сімей, які стали внутрішньо переміщеними особами (ВПО), можуть отримати одноразове грошове відшкодування на купівлю товарів, необхідних для ведення власної справи, у розмірі до 20 тис. грн. При цьому пакет документів для отримання такої цільової допомоги є мінімальним (або стандартним для отримання соціальних чи адміністративних послуг): паспорт, довідка ВПО, витяг з Єдиного державного реєстру про статус фізичної особи - підприємця, підтвердження статусу ветерана війни або статусу члена сім'ї ветерана війни, чеки на купівлю після 24.02.2022 для роботи бізнесу, заява з усіма документами у форматі онлайн із заповненням відповідної форми. Заявки, звісно, приймаються до завершення воєнного стану. Гадається, після завершення воєнного стану діятимуть й інші подібні програми.

27.08.2022 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 963 «Про внесення зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для функціонування Українського ветеранського фонду» [17], якою відкрито нові можливості для ветеранського підприємництва та ветеранських ініціатив, розвитку яких сприяє Український ветеранський фонд: можливість надавати мікрофінансування не лише з числа ветеранів і членів їхніх сімей - внутрішньо переміщених осіб, а й тим, хто служить в інших військових формуваннях, створених відповідно до чинного українського законодавства, в т.ч. й добровольчих формуваннях територіальних громад; можливість фінансування конкурсних програм.

Крім того, Український ветеранський фонд запустив конкурсну програму «Варто» для підтримки ветеранського бізнесу, в рамках якої надаватиме військовим від 500 тис. до 1 млн грн на ветеранський бізнес (черговий конкурс завершився 05.10.2022). До конкурсу були допущені а) ветерани, члени сімей ветеранів війни загиблих (померлих) та члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, які зареєстровані відповідно до вимог законодавства як фізичні особи-підприємці; б) юридичні особи, зареєстровані не пізніше ніж за два роки до отримання фінансової підтримки, засновниками яких є ветерани, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та члени сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України. Отже, в пілотному варіанті було значно розширено коло осіб - потенційних отримувачів «грантів», що є логічним та матиме потім своє продовження (див. далі).

Отже, на сьогодні підтримка ветеранського бізнесу сформована інституціонально (створено Український ветеранський фонд, проведено перші конкурси тощо), однак все ж таки все це - разові проєкти. Системності може надати лише встановлення статусу ветерана та ветеранського бізнесу у чинному законодавстві для набуття ветеранським підприємницьким рухом масовості (з опорою, переважно, не на разові конкурси, а на кредитні та власні ресурси).

На розвиток цієї ідеї Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України внесений проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України, спрямованих на забезпечення додаткових гарантій соціального захисту ветеранів війни реєстр. № 6350 від 25.11.2021, яким пропонується внести зміни до ст. 20 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» [18] щодо підприємницьких ініціатив серед ветеранів, а саме: держава гарантуватиме підтримку і сприятиме розвитку підприємницьких ініціатив та господарської діяльності ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності та осіб, на яких поширюється чинність цього Закону. Пропонується також визначити поняття підприємницької ініціативи серед ветеранів війни та ветеранського підприємництва. Отже, підприємницькі ініціативи серед ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності та осіб, на яких поширюється чинність цього Закону, - це комплекс заходів, спрямований на їх здатність самостійно висувати, розпочинати та розвивати власні ідеї, бізнес-проєкти та стартапи.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів, заснована ветераном війни, особою, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалим учасником Революції Гідності та особами, на яких поширюється чинність цього Закону, а також громадськими об'єднаннями ветеранів війни, - є ветеранським підприємництвом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції створюють відповідні умови для розвитку підприємницьких ініціатив та господарської діяльності серед ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності та осіб, на яких поширюється чинність цього Закону, зокрема шляхом надання інформаційних, консультативних, освітніх послуг та можливих інструментів фінансової підтримки [19].

Проєкт внесений до порядку денного (див. Постанову Верховної Ради України від 06.09.2022 № 2557-IX «Про порядок денний восьмої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання» [20]) і зараз проходить експертне дослідження в комітетах та службах апарату Верховної Ради. Вже в наявності висновок Головного комітету - Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів від 08.02.2022, яким рекомендовано Верховній Раді України проєкт Закону України про внесення змін до деяких законів України, спрямованих на забезпечення додаткових гарантій соціального захисту ветеранів війни (реєстр. № 6350), поданий

Кабінетом Міністрів України, включити до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та за результатами його розгляду у першому прийняти за основу; висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України від 15.02.2022, в п. 3 якого міститься обґрунтоване застереження про те, що у нових частинах 4-7, яким доповнюється ст. 20 Закону, розглядаються питання підприємницької ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності та осіб, на яких 3 поширюється чинність цього Закону. Однак слід звернути увагу, що у ст. 20 згідно з її назвою мають регулюватися питання діяльності громадських організацій та інших об'єднань ветеранів війни, а не підтримки підприємницької діяльності вказаних осіб, а також висновок Комітету з питань бюджету Верховної Ради України від 18.04.2022, в якому відзначається, що проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України, спрямованих на забезпечення додаткових гарантій соціального захисту ветеранів війни (реєстр. № 6350 від 25.11.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (може реалізовуватися за рахунок та у межах коштів, передбачених за відповідними бюджетними програмами законом про державний бюджет, водночас призведе до збільшення видатків місцевих бюджетів на виконання законопроєкту (у разі його прийняття)). У разі прийняття відповідного Закону до 15.07.2022 він має вводитися в дію не раніше 01.01.2023, а після 15.07.2022 - не раніше 01.01.2024 (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Дивним виглядає факт не долучення до експертного дослідження проєкту Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, адже запропоновані зміни до ст. 20 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині врегулювання особливостей здійснення підприємницької діяльності - ветеранського бізнесу знаходиться в компетенції вказаного Комітету.

Висновки

Здавалося б, Проєкт реєстр. № 6350 від 25.1 1.2021 в частині розглянутих змін щодо упорядкування питань визначення ветеранського підприємництва є дещо компромісним: з одного боку, враховано позицію Міністерства у справах ветеранів України, громадських та експертних кіл, ветеранів про комплексне упорядкування питань ветеранського підприємництва в спеціальному Законі, а також не допущено здійснення необгрунтованих кроків за планами Кабінету Міністрів України внести «якісь такі» зміни до Цивільного кодексу України (і паралельно не дати здійснитися згаданим деструктивним концепціям [5]) попри те, що особливості здійснення підприємництва мають міститись саме в Господарському кодексі України, з іншого боку - такий законодавчий крок суперечить юридичній техніці та принципам розподілу чинного законодавства на галузі (крім необхідності упорядкування таких відносин в Господарському кодексі), на що чітко було вказано у розглянутому висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України від 15.02.2022. Дійсно, ст. 20 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має іншу мету, а вміщення цих же питань в окрему статтю з умовним номером 20-1 буде вже суперечити предмету самого згаданого Закону в цілому: у ст. 1 визначено завдання Закону, серед яких немає відповідного акценту щодо особливих умов господарювання. Натомість, Господарський кодекс має на меті забезпечити зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами, що цілком

співпадає з цілями держави щодо сприяння започаткування та розвитку ветеранського бізнесу та нормативне забезпечення його особливостей. Отже маємо ситуацію, коли з якихось причин таку корисну для суспільства й економіки України у воєнний час та на стадії відновлення у воєнний час ідею паплюжить намагання реалізувати чиїсь власні амбіції (або тіньові вказівки щодо ігнорування існування Господарського кодексу) та спаплюжити модернізацію господарського законодавства шляхом внесення доповнень до законів України, предмет яких суперечить логіці таких змін. Спроба комплексно врегулювати питання підтримки ветеранів у запропонований спосіб навряд чи може бути прийнятною.

Поки що не порушувалось питання надання податкових пільг для ветеранського бізнесу. Суспільством та посадовцями органів місцевого самоврядування обговорювалися питання запровадження податкових канікул для ветеранського бізнесу. 36 % опитаних представників органів місцевого самоврядування та 34 % самих ветеранів підтримали цю ідею. Однак, надання податкових пільг може суперечити принципу рівності перед Законом.

Виникає також необхідність у переосмисленні та донесенні до суспільства нового змісту поняття «ветеран». Довіра та повага до чинних військовослужбовців - безмежні та беззаперечні. Збройні Сили України - лідер довіри громадянського суспільства в Україні. Однак слово «ветеран» і досі асоціюється в нашому суспільстві з «90-річним чоловіком з хамовитою поведінкою та «іконостасом» на грудях. Військовослужбовці захищають, ветерани - утриманці». Цю психологію треба зламати просвітницькими та культурними заходами, все це сприятиме новому сприйняттю ветеранського бізнесу як новітнього соціально-економічного явища, яке має беззаперечно позитивне забарвлення та має сприйматися як інструмент соціалізації осіб, які нещодавно захищали Батьківщину і навряд чи в їх світогляді щось змінилося. Ветеранський бізнес має стати ядром соціально відповідального та патріотичного українського бізнес-середовища.

Поряд з цим, державі (а також і підприємствам військово-оборонного комплексу) варто звернути особливу увагу на тих ветеранів, які після набуття безцінного досвіду користування військовою технікою (а також зразками зброї за стандартами НАТО) можуть стати генераторами ідей щодо виробництва нових та/або покращення існуючих зразків техніки. Таку підприємницьку ініціативу варто підтримувати.

Підсумовуючи все вищесказане відзначимо, що поняття ветеранського підприємництва як різновиду господарської діяльності можна викласти, наприклад, в новій статті з умовним номером «48-1» у Господарському кодексі України, додаткові гарантії для ветеранського бізнесу можна закріпити, наприклад, додавши до існуючої ст. 47 «Загальні гарантії прав підприємців». Як компроміс можна розглянути можливість прийняття окремого Закону України про ветеранське підприємництво. В такому комплексному акті викласти всі особливості здійснення такого різновиду господарської діяльності, додаткові соціальні гарантії, трудові права, нюанси державної допомоги, пільг, страхування тощо. Однак такий підхід ще і ще раз провокує «інфляцію законів», тож варто зосередитися на наповненні новими нормами вже існуючі нормативно-правові акти.

Досвід імплементації поняття «ветеранський бізнес» у чинне законодавство показує загальні напрями, наприклад, розвитку й подальшого закріплення у законодавстві поняття «волонтерський бізнес», адже після завершення великої війни більша частина волонтерського руху повинна буде (як і військові) соціалізуватися вже у повоєнному середовищі. Факт, що значна частина волонтерів - вихідці саме з підприємницького середовища, тож без зайвих проблем повернуться до довоєнних справ, але багато з числа волонтерів спробують себе у бізнесі. Частина волонтерів адаптується до реалій постконфлікту: залишиться значна кількість ветеранів, які потребуватимуть допомоги з боку волонтерів, деокуповані території та місцеве населення ще роками переборюватимуть наслідки бойових дій, які провокують гуманітарну катастрофу, на подолання якої волонтерський рух зосереджений вже сьогодні. Схожість ситуації в тому, що відносини волонтерства теж упорядковані своїм спеціальним Законом України від 19.04.201 1 № 3236-VI «Про волонтерську діяльність» [21], і слід мати на увазі, що спосіб комплексного упорядкування відносин, включаючи специфічний вид підприємництва, в зазначеному Законі робити не варто. Існує техніко-юридична можливість поширення визначення «ветеранське підприємництво» на волонтерів шляхом додання до вищенаведеного визначення, запропонованого до закріплення в чинному законодавстві, після слів «...заснована ветераном війни» через кому слова «волонтером». Звісно, волонтери не є ветеранами війни у класичному розумінні цього словосполучення, однак до суб'єктів «ветеранського підприємництва» пропонується відносити й осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалим учасником Революції Гідності та особами, на яких поширюється чинність цього Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», але заслуги волонтерів у обороні України від російської агресії є неоціненними та мають всебічно відзначатися у законодавстві.

Подальші наукові дослідження також варто сконцентрувати на питаннях стимулювання та заохочення підприємництва осіб, які безпосередньо постраждали від наслідків війни, наприклад, полонені - цивільні особи, які зазнали страждань від окупаційних військ та окупаційних адміністрацій тощо.

Список використаних джерел

[1] Понад мільйон українців у формі забезпечують оборону країни - Резніков. Forbes.08.07.2022. Вилучено з: https://forbes.ua/news/ponad-1-mln-lyudey-u-formi-zabezpechuyut-oboronu-ukraini-reznikov-08072022-7072

[2] Свіжа статистика щодо кількості учасників АТО/ООС станом на 2021 рік. Юридичнасотня. 05.08.2022. Вилучено з: https://legal100.org.ua/svizha-statistika-shhodo-kilkosti-uchasnikiv-ato-oos-stanovi-na-2021 -rik/

[3] Про затвердження плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік: розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 276-р. Вилучено з: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-planu-prioritetnih-dij-uryadu-na- 2021-s240321

[4] Ілларіонов О.Ю. Рекодифікація = декодифікація? Ліга-Блоги. 24.07.2019. URL: https://blog.liga.net/user/aillarionov/article/34014

[5] Науково-експертний висновок до Концепції оновлення Цивільного кодексу України: брошура (2021). Під заг. ред. члена-кореспондента НАН УкраїниВ.А. Устименка. Київ: НАН України, ДУ «Інститут економіко- правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України», 112.

[6] Илларионов А.Ю. (2019). Перегрев отраслевой юридической науки. Економіка та право, 1 (52), 87-112. https://doi.org/10.15407/econlaw.2019.01.087

[7] Илларионов А.Ю. (2017). Политико-правовые аспекты модернизации хозяйственного законодательства. Часть первая: НАН Украины. Ин-т экономикоправовых исследований. Чернигов: Десна Полиграф, 160 с.

[8] Amazon скасовує комісію для українських підприємців на рік. Економічна правда. 21.09.2022. Вилучено з: https://www.epravda.com.ua/news/2022/09/21 /691699/

[9] Бізнес продовжує послаблювати негативні очікування щодо ділової активності - дані опитування підприємств у вересні. Офіційний сайт Національного банку України. 03.10.2022. Вилучено з: https://bank.gov.ua/ua/news/all/biznes-prodovjuye- poslablyuvati-negativni-ochikuvannya-schodo-dilovoyi-aktivnosti--dani-opituvannya- pidpriyemstv-u-veresni

[10] Про засади внутрішньої і зовнішньої політики: Закон України від 01.07.2010 № 2411 -VI. Відомості Верховної Ради України. 2010. № 40. Ст. 527.

[11] Уряд погодив законопроект Мінветеранів, яким вперше закріплюється формування ветеранської політики та системи переходу у засадах внутрішньої політики. Урядовий портал. 13.09.2022. Вилучено з: https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-pohodyv-zakonoproekt-minveteraniv-iakym- vpershe-zakripliuietsia-formuvannia-veteranskoi-polityky-ta-systemy-perekhodu-u- zasadakh-vnutrishnoi-polityky

[12] Про План законопроектної роботи Верховної Ради України на 2022 рік: Постанова Верховної Ради України від 15.02.2022 № 2036-IX. Офіційний вісник України. 2022. № 19. Ст. 1028.

[13] У Міністерстві у справах ветеранів обговорили, як можна допомогти започаткувати бізнес людям, що повернулися з війни. Мультимедійна платформа іномовлення України «Укрінформ». 15.03.2021. Вилучено з: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3208182-ak-veteranu-stati-pidpriemcem.html

[14] У Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів обговорили шляхи розвитку ветеранського підприємництва. Офіційний вебпортал парламенту України. 09.07.2022. Вилучено з: https://www.rada.gov.ua/news/razom/225327.html

[15] Коляда О. Про ветеранський бізнес - не популярно, але предметно. Українська правда. Життя. 01.09.2020. Вилучено з: https://life.pravda.com.ua/columns/2020/09/1/242150/

[16] Про утворення бюджетної установи «Український ветеранський фонд»: постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 720. Офіційний вісник України. 2021. № 58. Ст. 3601.

[17] 17. Про внесення зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для функціонування Українського ветеранського фонду: постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2022 № 963. Вилучено з: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zminy-do-poriadku-vy-a963

[18] Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту: Закон України від 22.10.1993 № 3551 -XII. Відомості Верховної Ради України. 1993. № 45. Ст. 425.

[19] Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України, спрямованих на забезпечення додаткових гарантій соціального захисту ветеранів війни реєстр. № 6350 від 25.11.2021. Офіційний вебпортал парламенту України. Вилучено з: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/28400

[20] Про порядок денний восьмої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання: Постанова Верховної Ради України від 06.09.2022 № 2557-IX. Вилучено з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2557-IX

[21] Про волонтерську діяльність: Закон України від 19.04.2011 № 3236-VI. Відомості Верховної Ради України. 2011. № 42. Ст. 435.

Размещено на Allbest.ru