Сучасний стан розвитку судово-експертної діяльності в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасний стан розвитку судово-експертної діяльності в Україні

Current state of the development of forensic expert activities in Ukraine

Бондаренко-Берегович В.В., старший судовий експерт

Житомирський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України

Стаття присвячена висвітленню однієї з актуальних теоретико-методологічних проблем сучасного стану розвитку судово-експертної діяльності в Україні. Дана робота має на меті розглянути актуальну теоретико-методологічну проблему сучасного стану розвитку судово-експертної діяльності в Україні. У результаті аналізу робіт науковців та практиків щодо сучасного стану судово-експертної діяльності в Україні виокремлено кілька пріоритетних напрямків розвитку. Відтак пріоритетним стає збереження, розвиток та примноження потенціалу наукових знань у правничій сфері та у галузі судової експертизи, як важливої складової юридичної науки. Означена царина повсякчас розвивається, підтвердженням чого є кількість проведених судових експертиз, поява нових об'єктів, впровадження сучасних засобів фіксування доказової інформації. Необхідність змін у судово-експертній діяльності обумовлена демократизацією суспільства та трансформацією підходів стосовно захисту прав та свобод людини. В статті освітлено проблему розширення бази знань експертів, розробки новітніх методичних комплексів, в тому числі, шляхом адаптації сучасних зарубіжних методик та просування новітніх українських алгоритмів в закордонну практику. Висвітлено аспект, який обумовлює потребу переформатування судово-експертної служби. Проаналізовано новітню парадигму у розвитку судової експертизи, що відобразилося в акредитації лабораторій науково-дослідних установ за міжнародним стандартом ISO 17025 та запровадженні процедури акредитації за стандартом ISO 17020. Виокремлено лінії розвитку сфери судово-експертної діяльності - вдосконалення традиційних алгоритмів проведення класичних експертиз та формування їх нових видів. Означено, що порівняно із попередніми періодами розвитку судово-експертної служби, сучасний етап характеризується інноваційними підходами та застосуванням інформаційних технологій під час проведення.

Ключові слова: судово-експертна діяльність, судовий експерт, реалізація, дослідження.

Нині, за умов світових глобалізаційних процесів наука та освіта стали чи не основними чинниками розвитку всіх сфер життя суспільства, підвищення його економічного добробуту, забезпечення соціальної стабільності людської спільноти [1, с. 84]. Відтак пріоритетним стає збереження, розвиток та примноження потенціалу наукових знань у правничій сфері загалом, та у галузі судової експертизи, як важливої складової юридичної науки, зокрема. Адже спеціальні експертні знання застосовуються чи не у всіх видах судочинства: в адміністративному, кримінальному, арбітражному та цивільному. Творчі здобутки саме цієї сфери діяльності дають змогу опосередковано встановити нові факти, які недоступні для безпосереднього пізнання та з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну і припинення правових відносин [2, с. 292].

Означена царина повсякчас розвивається, незважаючи на буремні виклики сьогодення: з кожним роком неухильно зростає кількість проведених судових експертиз, а поступ науки, техніки і технології дає змогу залучати на допомогу правосуддю нові науково-технологічні здобутки. Відповідно з'являються нові об'єкти експертиз, сучасні засоби фіксування доказової інформації, невідомі раніше способи її добування, що суттєво розширює коло завдань, які на сучасному етапі ставить перед експертом судова та слідча практика [3, с. 190].

Варто зазначити, що протягом останніх років в Україні триває ґрунтовний процес реформування цієї сфери. Необхідність змін у судово-експертній діяльності обумовлена демократизацією суспільства та трансформацією підходів стосовно захисту прав та свобод людини. Теперішній вектор спрямування України на європейську інтеграцію та розвиток її як правової демократичної держави зумовлює те, що якраз задоволення прав і свобод людини стає засадничим критерієм, на який слід орієнтуватися у ході вирішення проблем, що постають у сфері діяльності судових експертів (зокрема, проблем, які стосуються нормативно-правового й науково-методичного забезпечення) [4, с. 44].

Однією із чільних задач цієї галузі від розв'язання якої безпосередньо залежать гарантії захисту державою прав та свобод людини та забезпечення конституційних гарантій доступу до правосуддя, є побудова ефективної системи проведення судово-експертних досліджень. Останнє вимагає, зокрема, розширення бази знань експертів, розробки новітніх методичних комплексів, в тому числі, шляхом адаптації сучасних зарубіжних методик та просування новітніх українських алгоритмів в зарубіжну практику [5, с. 123-124].

Ще одним аспектом, який обумовлює потребу пере- форматування судово-експертної служби є пошук нових шляхів для активізації боротьби зі злочинністю в Україні, позаяк остання постійно еволюціонує (головною особливістю сучасної злочинності кримінологи називають її суттєві якісні зміни [6, с. 5]:

- відбувається підвищення професіоналізму та інтелектуального потенціалу злочинності [7, с. 10];

- спостерігається поява нових видів злочинів та збільшення частки тяжких злочинів проти особистості [8, с. 133].

Як видається, завдяки упровадженню інновацій у судово-експертній сфері можна підсилити зусилля із запобігання злочинам та підвищити ефективність їх розслідування, тим самим забезпечивши невідворотність притягнення злочинців до кримінальної відповідальності та їх покарання.

Важливо зазначити, що перспективи задекларованої державою реформи експертної служби залежать передусім від ефективності реалізації державної політики у цьому ключі. Втім останнє утруднюється необхідністю нагального вирішення безпекових питань, викликаних специфікою соціально-економічного та політичного стану держави сьогодні. Позаяк сучасні процеси у судово-експертній діяльності відбуваються на тлі виснажливої російсько-української війни, під час якої українська державність протистоїть російським загарбникам. Умови воєнного стану сприяють ускладненню кримінологічної обстановки, виникненню надзвичайних ситуацій, що призводить до трансформації системи кримінальної юстиції, зміни пріоритетів у питаннях гарантування кримінологічної безпеки тощо [6, с. 5].

Втім, незважаючи на військову агресію російської федерації, останнім часом судово-експертна галузь України відзначається низкою нових досягнень, що поліпшують якість і підвищують ефективність судово-експертних досліджень [9, с. 5].

Відтак актуальною видається теоретична розробка означених питань. У цьому зв'язку надалі подамо огляд проблематики розвитку та умов реалізації судово-експертної діяльності в сучасній Україні.

Дослідження наукових поглядів та зіставлення їх із висновками експертної практики в нашій державі, країнах Європи, США та інших дозволяє стверджувати, що початок ХХІ століття характеризується як наступний етап у розвитку судово-експертної діяльності.

Знавці означеної проблематики виділяють низку ознак, що визначають сутність нової концепції у сфері, яка розглядається:

1) відбувається введення уніфікованої термінології для позначення результатів експертних досліджень у висновках експертів;

2) виконується чимало наукових розвідок, які присвячені проблемі аргументованості тих чи інших способів здійснення судово-експертних досліджень, кількісних показників вірогідності та невизначеності результатів таких досліджень та їх висновків;

3) аналізується людський вплив на підсумки судово- експертної діяльності і розробляються процедури для нейтралізації суб'єктивних експертних помилок;

4) створюються системи урахування в ході здійснення судових експертиз змін, валідації методики, оцінки достовірності результатів, обміну інформацією та перевірки кваліфікації експерта (професійного тестування), а також розробляються відповідні методики та правила судово- експертних досліджень;

5) запроваджуються перевірки якості та акредитації судово-експертних лабораторій та індивідуальна сертифікація самих експертів;

6) здійснюється сертифікація судово-експертних установ та інститутів;

7) встановлюються еталони обізнаності судових експертів;

8) схвалюються загальні засадничі принципи організації праці судово-експертних установ;

9) на міжнародному рівні здійснюються фахові тестування і міжлабораторні порівняння;

10) застосовуються критерії менеджменту якості розслідувань і використання доказів у суді;

11) підтверджується еквівалентність судово-експертної діяльності правоохоронних органів для недопущення дублювання зусиль через невизнання доказів завдяки технічним та якісним відмінностям;

12) відбувається скорочення терміну розслідування злочинів з урахуванням транскордонної злочинності;

13) виробляються загальні й оптимальні шляхи створення, оновлення та використання баз даних судової експертизи;

14) досягнення судово-експертної діяльності застосовуються у протидії тероризму, організованій злочинності та іншим видам протиправної діяльності;

15) відбувається удосконалення судово-експертної грамотності співробітників правоохоронних органів і сфери юстиції завдяки проведенню різноманітних занять і тре- нінгів;

15) застосовуються проєкти щодо сприяння розвитку інфраструктури судової експертизи [10, с. 56-57].

Означена новітня парадигма у розвитку судової експертизи у цілому була схвалена українською науковою спільнотою, що, як зазначає В.В. Бажанюк, сприяло підвищенню ефективності судово-експертної діяльності і відобразилося, зокрема в акредитації лабораторій науково-дослідних установ за міжнародним стандартом ISO 17025 та запровадженні процедури акредитації за стандартом ISO 17020 [10, с. 57].

Згідно окресленої парадигми в України нині можна виокремити дві основні лінії розвитку сфери судово-експертної діяльності: по-перше, відбувається вдосконалення традиційних алгоритмів проведення класичних експертиз; по-друге, спостерігається формування нових видів експертиз [10, с. 58].

Розглянемо їх докладніше.

Новітні, зокрема, інформаційно-комп'ютерні технології сьогодні вкорінюються в усі сфери життя українського суспільства. Так, чимала кількість інформації перетворюється в цифрову, формуються електронні реєстри даних, держава потроху стає, так би мовити, цифровою. Зокрема, в Україні відбувається діджиталізація суспільства (йдеться, наприклад, про функціонування застосунку «Дія»). Документообіг, спілкування, оформлення договірних відносин також все більше переходять до комп'ютеризованого простору, оминаючи безпосереднє спілкування та контактування осіб, що спричиняє появу відповідних електронних слідів, або, іншими словами, цифрових доказів. Все зазначене призводить до зміни класичних підходів до методів, прийомів і засобів отримання, дослідження, використання і оцінювання доказів з метою розслідування, судового розгляду та запобігання кримінальних правопорушень [11, с. 110].

Відтак, порівняно із попередніми періодами розвитку судово-експертної служби, сучасний етап характеризується інноваційними підходами та застосуванням інформаційних технологій під час проведення судових експертиз, що виявилось наслідком рушійного впливу глобалізації сучасного світу. Теперішні зусилля судових експертів зазвичай спрямовуються на утвердження сучасних методів досліджень, оволодіння науковим інструментарієм для їх проведення, створення новітніх інформаційно-пошукових систем та використання технологій обміну інформацією [12, с. 76]. Про це свідчить, наприклад, анкетування судових експертів державних спеціалізованих установ та інших фахівців відповідних галузей знань, проведене у 2022 році спеціалістами кафедри криміналістики Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. За результатами анкетування було з'ясовано, що 92 працівники із 172 (тобто 53,5 %) використовують у своїй практиці автоматизоване робоче місце експерта [13, с. 20].

Варто зазначити, що сучасні цифрові та комп'ютерні технології, їх запровадження і використання у галузі судово-експертної діяльності слугують додатковим інструментарієм для розширення можливостей досліджень різноманітних об'єктів і речових доказів з метою отримання доказової інформації в інтересах слідства.

Науковці розглядають комп'ютеризацію та цифрові- зацію повсякденної судово-експертної діяльності як важливий крок на шляху оптимізації та підвищення ефективності останньої. І справді, станом на сьогодні технічне оснащення працівників експертної служби характеризується стрімким розвитком і надає широкі можливості щодо виявлення, фіксації та дослідження доказової інформації [14, с. 15]. У сучасній науці виокремлюється від чотирьох до десяти напрямів комп'ютеризації судово-експертної діяльності [15, с. 20]. Наприклад, дедалі більш актуальним стає використання спеціалістами комп'ютерних систем у вигляді банків даних із автоматичною інформаційно- пошуковою функцією. Йдеться, зокрема, про дві групи подібних систем:

- інформаційно-довідкові, у яких пошук здійснюється за конкретними об'єктами експертизи (наприклад, «АР» (автоматичні пістолети), «Метали» (відомості про склади металів і сплавів, сфери їх застосування), «Волокно» (опис текстильних волокон), «Взуття» (характеристики підошов взуття), «Regula Загальна система документів, Паспорт, Валюта» (основні ознаки паспортів, валюти, інших документів);

- оперативно-пошукові системи, які дозволяють ввести інформацію до бази даних з метою її подальшого пошуку (наприклад, автоматизовані ідентифікаційні балістичні системи “Druggfier” (США), “IBIS” (Канада), а також системи у галузі дактилоскопії - «Дакто-2000» та “DEX” (Україна), “AFIS” (США), «Дактомат» (Республіка Білорусь).

Ще одним напрямком комп'ютеризації судово-експертної діяльності є застосування спеціалізованих програм для автоматизованого вирішення експертних завдань або ж підтримки проведення судової експертизи (мова йде про балістичні системи «Рикошет», «Балэкс», що застосовують під час експертного дослідження вогнепальної зброї, «Кортик» - експертизи холодної зброї, «Автоэкс» - аналізу наїздів транспортних засобів на пішоходів, “Transfarm” (Республіка Польща), “TrasoScan” (дослідження відбитків взуття, пальців, документів та пласких поверхонь), “ToolScan” (сканування інструментів та слідів, залишених останніми), “BalScan” (дослідження метальних елементів та гільз патронів). До речі, система “BalScan” досить широко почала використовуватись експертною службою МВС України [15, с. 19-21].

Із-поміж програм, призначених для автоматизації почеркознавчої експертизи можна виокремити такі, як: «Почерк» (слугує автоматизованому експертному дослідженню почерку), “Oldman” (допомагає встановити вік виконавця підпису, що здійснений від імені особи літнього чи похилого віку), “Lefth” (призначена для встановлення фактів виконання рукопису лівою рукою), “AGE. SEX” (дозволяє визначити стать та вік виконавця рукописного документу) тощо [15, с. 19-21].

Серед програм, які застосовують в межах портретної експертизи можна виділити «БАРСПортрет», «Портрет- Поиск», для експертизи відео-, звукозапису - “PINGUIN - IP”, “EXPAD”, “Signal Viewer”, для КЕМРВ - «Проволока», «Спирт», “Farm”.

У фоноскопічній експертизі застосовують програмний комплекс для ідентифікації людини за голосом та мовленням SIVE v.8.2.

Під час вибухотехнічної експертизи використовують програму визначення потужності заряду вибухової речовини за результатами ОМП «Руїна» [15, с. 19-21].

Поруч з цим, варто звернути увагу на обставини, що перешкоджають широкому й активному застосування можливостей інноваційних і цифрових технологій в розслідуванні злочинів. До таких належать недостатній професіоналізм і кваліфікація працівників правоохоронних органів (слідчих, працівників Національної поліції, прокурорів) і суду, а точніше їх необізнаність стосовно можливостей використання новітніх засобів, потенціалу судових експертиз і спектру вирішуваних судовими експертами питань. Відтак, часто-густо спостерігається невміння виявити та незнання, як правильно зафіксувати і вилучити сліди злочинів на місці події та призначити необхідні експертні дослідження. Як свідчить практика, чим глибшою є спеціалізація експертних знань, тим істотнішим може бути розрив між потенціалом судової експертизи і його практичною реалізацією [7, с. 13-14].

Водночас важливо, що застосування будь-яких інноваційних продуктів в судово-експертній діяльності має бути вивіреним з позицій правомірності, доцільності, ефективності та наукової обґрунтованості [7, с.15].

Саме тому одним із важливих кроків у напрямку інтеграції новітніх методів у сучасну українську судово-екс- першу дійсність стало отримання Харківським науково- дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса ліцензії на освітню діяльність з підготовки докторів філософії в галузі права (судово-експертний профіль), в тому числі - для іноземців; а також відкриття аспірантури та докторантури. Позаяк саме під час підготовки науковців вищої кваліфікації у дисертаційних роботах за судово-експертним профілем відображаються оригінальні авторські ідеї та науково обґрунтовані нововведення в галузі судової експертизи.

Отже, нині спостерігаємо розвиток судово-експертної діяльності в Україні в аспекті утворення нових типів експертиз та експертних спеціальностей у межах існуючих судових експертиз, а також науково-методичного забезпечення діяльності судових експертів.

ЛІТЕРАТУРА

судова експертиза методичний