Моніторинг якості та безпечності кормів для тварин за мікробіологічними критеріями

Кравцова Оксана Леонідівна

завідувач науково-дослідного бактеріологічного відділу

Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та

ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна

Чечет Ольга Миколаївна

кандидат ветеринарних наук, директор

Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна

Гайдей Ольга Сергіївна

кандидат ветеринарних наук,

старший науковий співробітник, заступник директора з наукової роботи Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна

Шуляк Світлана Валеріївна кандидат ветеринарних наук,

завідувач науково-дослідного хіміко-токсикологічного відділу Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна

Гереймович Віолетта Леонтіївна

доцент кафедри маркетингу та міжнародної торгівлі

Національний університет біоресурсів і природокористування України,

м. Київ, Україна

Марчук Ольга Олексіївна молодший науковий співробітник

лабораторії мікробіологічних досліджень харчових продуктів та кормів науково-дослідного бактеріологічного відділу Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна

Шалімова Людмила Олександрівна молодший науковий співробітник

лабораторії мікробіологічних досліджень харчових продуктів та кормів науково-дослідного бактеріологічного відділу

Продовольча проблема є найгострішою для людства. Науковці відносять її до довгострокових не тільки в Україні, а й у світовій економіці. Від її розв'язання залежить реалізація генетичного потенціалу населення країни [1]. Однією з основних цілей продовольчої безпеки України є стабільність продовольчого постачання в країні; економічна доступність продуктів харчування для всіх верств населення, якість і безпека харчових продуктів.

Харчова безпека включає систему взаємовідносин, що виникають в процесі виробництва продуктів харчування. Однією із важливих складових харчової безпеки є контроль якості кормів для тварин та птиці. Надзвичайно важливим завданням у розвитку тваринництва та птахівництва є створення якісної кормової бази та забезпечення тварин чи птиці доброякісними і повноцінними кормами. Питання контролю якості та безпеки продуктів харчування, а також кормів для тварин завжди було актуальним для забезпечення формування безпечної продовольчої системи України [1,2,3].

Постачання населенню якісних харчових продуктів тваринного походження можливе лише за умови функціонування надійної системи контролю за безпекою та якістю кормів. Безпечними вважаються корми, що не мають негативного впливу на здоров'я тварин, або корми, що не роблять харчові продукти, одержані від тварин та птиці, небезпечними для споживання людиною [4,5,7].

Якість кормів залежить від сукупністі різноманітних характеристик, що задовольняють потребу тварин та птиці у корисних речовинах, енергії та смакових властивостях. Від якості харчування тварин залежить їх продуктивність та якість продуктів тваринництва.

Крім того, необхідно відзначити, що корми, які застосовуються для годівлі тварин, за неналежних умов зберігання (підвищена вологість та температура), стають сприятливим середовищем для розмноження патогенних мікроорганізмів, та їх метаболітів, в наслідок чого часто виникають проблеми з їх якістю та безпекою [9 ].

При виробництві та зберіганні кормів можливе забруднення їх різними патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами, що можуть бути причиною виникнення не тільки інфекційних захворювань серед тварин чи птиці, а й впливати на якість харчової продукції.

Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи та регіональними державними лабораторіями Держпродспоживслужби України у період з 2019 по 2021 рік було досліджено 46233 зразки з них 279 (0,6%) були не якісними.

За 2019 рік досліджено на відповідність мікробіологічним критеріям якості та безпеки 14481 зразків кормів для тварин та птиці з них виявлено неналежної якості 112 (0,8%) зразків Рис.3, у 2020 році - 14206 зразків з них неналежної якості 80 (0,6%) зразків Рис. 4, у 2022 році досліджено 17546 зразків кормів з них не відповідало якості та безпеці 87 (0,5%) Рис.5.

Рис. 4. Виявленні зразки кормів, що не відповідали мікробіологічним критеріям у 2020 році

Рис. 5. Виявленні зразки кормів, що не відповідали мікробіологічним критеріям у 2021році

Як бачимо з результатів наших випробувань за 2019-2021 роки найбільше відхилень за показником ентеропатогенні штами кишкової палички (E.coli), у 2019 р.-50 зразків, 2020р.- 38, 2021р. -32 випадки неякісних кормів. Тому проблема враження кормів ентеропатогенні штами кишкової палички (E.coli) наразі досить актуальна. Ось чому систематичні мікробіологічні дослідження кормів та кормової сировини необхідні для своєчасного виявлення контамінації їх патогенними мікроорганізмами та профілактики виникнення захворювання тварин на кишкові інфекції та кормові отруєння, а також надходження їх до організму людини разом із продуктами харчування.

Слід зауважити, що оператори ринку мають право здійснювати обіг кормів в Україні лише за умови, якщо ці корми є безпечними та відповідають вимогам законодавства про корми.

З цією метою виробники кормів зобов'язані здійснювати заходи контролю до яких належить контроль небезпечного забруднення з повітря, ґрунту, води. Для цього оператори ринку кормів повинні розробляти, запроваджувати та використовувати постійно ДІЮЧІ процедури, засновані на принципах системи аналізу ризиків та контролю у критичних точках (НАССР) та забезпечувати простежуваність кормів на всіх стадіях їх виробництва та обігу.

Державний моніторинг мікробіологічних критеріїв вивчає загальний рівень забруднення кормів ентеропатогенними штамами кишкової палички (E.coli), ентеробактеріями, сальмонелами, токсиноутворюючими анаеробами, коагулазопозитивними стафілококами (S.aureus). Надає об'єктивні дані про дотримання вимог законів щодо кормів. Забезпечує недопущення обігу небезпечних кормів та розробку відповідних заходів а також формування пріоритетних напрямів державної політики у сфері кормів, здоров'я та благополуччя тварин.

Результатом моніторингу є усунення наслідків невідповідності кормів вимогам щодо їх безпечності та притягнення до відповідальності за порушення чинного законодавства.

Висновки

За результатами проведених досліджень у рамках «Плану державного моніторингу кормів для тварин на 2021 рік» встановлено, що корми для тварин, що виготовляються підприємствами України відповідають вимогам якості та безпеки за мікробіологічними критеріями. Згідно з результатами проведених моніторингових досліджень за 2021 рік дослідженні консервовані корми для непродуктивних тварин (1,9%), комбікорму для свиней (21% ), комбікорму для ВРХ (16,2%), комбікорму для птиці (23,4%), кормові матеріали (35,5%), сухі корми для непродуктивних тварин (1,9%) за мікробіологічними критеріями не містили відхилень, що свідчить про дотримання санітарно - гігієнічних вимог при виробництві, фасуванні, транспортуванні.

Для покращення якості кормів для тварин на ринку України потрібно стимулювати відповідальність виробників для впровадження належних умов виробничої та гігієнічної практики.

Перспективи подальших досліджень. Контроль якості та безпеки, збереження продуктивної цінності кормів для тварин потребують більш розширеного контролю шляхом державного моніторингу за мікробіологічними критеріями. Окрім того, дедалі більше виникає необхідність у застосуванні новітніх методів аналізу, які є більш чутливими, точними та здатними забезпечити достовірні результати.

Список використаних джерел:

[1] Про безпечність та гігієну кормів (Закон України) № 2264-VII від 21.12.2017 зі змінами № 1206-IX від 21.03.2021.

[2] Про ветеринарну медицину (Закон України) № 2498-XII від 25.06.1992 зі змінами № 2246-IX від 27.05.2022.

[3] Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів (Закон України ) № 771/97-ВР від 23.12.1997, зі змінами № 1822-ІХ від 13.05.2022.

[4] Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин (Закон України) № 2042-V III від 18.05.2017 р. зі змінами № 2246-IX 27.05.2022.

[5] Про затвердження Порядку відбору зразків та їх перевезення (пересилання) до уповноважених лабораторій для цілей державного контролю та Форми акта відбору зразків. (Наказ МАППУ) № 490 11.10.2018.

[6] Про затвердження Плану державного моніторингу кормів на 2021 рік. (Наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів) від 22.07.2021 № 516 Держпродспоживслужба.

[7] Регламент (ЄС) №183/2005Європейського Парламенту і Ради від 12 січня 2005 року, що встановлює вимоги до гігієни кормів.

[8] Регламент (ЄС) 882/2004 року «Про офіційний контроль для гарантування відповідності кормів вимогам законодавства, санітарії та благополуччя тварин».

[9] Димань Т. М;Мазур Т. Г. (2011) Безпека продовольчої сировини і харчових продуктів Київ : Академія, 520.

[10] Гаркавенко Т.О., Кравцова О.Л.,. Семенчукова І.В. (2014) Методичні рекомендації щодо бактеріологічного аналізу кормів для тварин. Київ ДНДІЛДВСЕ.

[11] Мазуренко О.В. (2008) Продовольча безпека та поточна ситуація з позиції виробництва та споживання м'яса. Вісник Уманського національного університету садівництва. Вип. 70,105-111.

[12] Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Горизонтальні методи виявлення та підрахунку Enterobacteriaceae. Частина 2. Метод підрахунку колоній: ISO 21528-2:2004.

[13] Мікробіологія харчового ланцюга. Горизонтальний метод підрахунку коагулазопозитивних стафілококів (Staphylococcus aureus та інших видів). Частина 1. Метод із використанням агаризованого середовища Берда-Паркера: ISO 6888-1:2021.

[14] Мікробіологія харчового ланцюга. Горизонтальний метод виявлення, підрахунку та серотипування Salmonella. Частина 1. Виявлення (Salmonella spp.): ISO 6579-1:2017.

Размещено на Allbest.ru