Переваги соціально орієнтованої кластеризації в забезпеченні продуктивної зайнятості як важливого фактору забезпечення національної безпеки країни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Переваги соціально орієнтованої кластеризації в забезпеченні продуктивної зайнятості як важливого фактору забезпечення національної безпеки країни

Бульба Володимир Григорович доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри права, національної безпеки та європейської інтеграції, Навчально-науковий інститут «Інститут державного управління» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, м. Харків,

Поступна Олена Вікторівна доктор наук з державного управління, професор, доцент кафедри менеджменту, Національний університету цивільного захисту України, м. Харків



Анотація

Стаття присвячена розгляду питань людського розвитку як важливого напряму забезпечення національної безпеки держави. Визначено, що Україна, незважаючи на зовнішні й внутрішні проблеми, і досі у загальному світовому рейтингу входить до списку країн з високим рівнем людського розвитку за основними його вимірами - довге та здорове життя, доступ до знань та гідний рівень життя.

Визначено основні тенденції в сфері зайнятості населення України: збільшення рівня безробіття, зокрема внаслідок внутрішньої і зовнішньої міграції населення з окупованих територій та від активних військових дій; зменшення рівня зайнятого населення за два останні роки практично вдвічі; зростання дефіциту робочої сили тощо. З'ясовано, що в Україні скорочення кадрового резерву та зниження його якості супроводжується: відтоком кадрів за кордон, ймовірна їх асиміляція та неповернення до країни; поглибленням процесу старіння населення та, як наслідок, збільшення соціального навантаження на платників податків; поглибленням демографічної кризи внаслідок війни (втрата кадрового резерву у майбутньому); погіршенням якості людського капіталу (міграція населення, загибель, погіршення фізичного та психологічного стану молоді репродуктивного віку); дисбалансом на ринку праці - з одного боку, збільшується попит на робочу силу, з іншого - відчувається дефіцит трудових ресурсів.

Розглянуто продуктивну зайнятість як передумову подолання бідності серед працюючого населення. Доведено, що в умовах політичної та економічної кризи, розширення обсягів бідності й посилання нерівності в суспільстві, спричиненими військовими діями, ключовим пріоритетом Української держави є розробка ефективної соціальної політики, спроможної забезпечити продуктивну зайнятість населення. Обґрунтовано застосування соціально орієнтованої кластеризації в забезпеченні продуктивної зайнятості населення з метою вдосконалення їх якості життя. Визначено фактори, що впливають на переваги соціально орієнтованої кластеризації: збереження людського капіталу; природозберігаючі; раціональне використання трудових ресурсів; економія трудових і матеріальних ресурсів; прискорення соціально - економічного розвитку; вдосконалення територіальної організації економіки; покращення системи розселення; підвищення якості життя населення.

Ключові слова: публічне управління, національна безпека, соціальна політика, кластеризація, соціальний кластер, економіка праці, організація праці, людський капітал, зайнятість населення, продуктивна зайнятість, якість життя. публічне управління національна безпека



Bulba Volodymyr Grigorovich Doctor of Science in Public Administration, Professor, Professor of the Department of Law, National Security and European Integration, Educational and Scientific Institute "Institute of Public Administration" V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv

Postupna Olena Viktorivna Doctor of Science in Public Administration, Professor, Associate Professor of the Department of Management, National university of civil defence of Ukraine, Kharkiv

Lytvynov Andrii Oleksiyovych Candidate for the degree of doctor of philosophy in public management and administration of the Department of Law, National Security and European Integration, Educational and Scientific Institute "Institute of Public Administration" V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv

ADVANTAGES OF SOCIALLY-ORIENTED CLUSTERING IN ENSURING PRODUCTIVE EMPLOYMENT AS AN IMPORTANT FACTOR IN ENSURING NATIONAL SECURITY OF THE COUNTRY

Abstract. This article is dedicated to the examination of human development issues as an important aspect of ensuring national security. It has been determined that Ukraine, despite external and internal challenges, still ranks among countries with a high level of human development according to major indicators such as long and healthy life, access to knowledge, and a decent standard of living.

Key trends in the employment sector in Ukraine have been identified: the increase in unemployment rates, particularly due to internal and external migration from occupied territories and active military zones; the reduction of the employed population by nearly half over the last two years; and the growing labor force deficit. It has been found that in Ukraine, the reduction and declining quality of the labor reserve is accompanied by: brain drain abroad with potential assimilation and nonreturn; deepening population aging and the consequent increase in social burden on taxpayers; worsening demographic crisis due to the war (loss of future labor reserve); declining quality of human capital (migration, death, deterioration of physical and psychological health of the reproductive-age youth); labor market imbalance - on one side, increasing demand for labor, and on the other, a noticeable labor resource deficit.

Productive employment is considered as a precondition for overcoming poverty among the working population. It has been proven that in the context of political and economic crisis, expansion of poverty, and increased inequality caused by military actions, the key priority of the Ukrainian state is to develop an effective social policy capable of ensuring productive employment. The application of socially-oriented clustering in ensuring productive employment has been substantiated to improve the quality of life. Factors influencing the advantages of socially-oriented clustering have been identified: preservation of human capital; environmentally friendly practices; rational use of labor resources; saving labor and material resources; accelerating socio-economic development; improving the territorial organization of the economy; enhancing the settlement system; and improving the quality of life of the population.

Keywords: public administration, national security, social policy, clustering, social cluster, labor economics, labor organization, human capital, employment, productive employment, quality of life.



Постановка проблеми

Одним із важливих напрямів забезпечення національної безпеки України є людський розвиток. У загальному світовому рейтингу Україна довгий час тримає достатньо високу планку та, незважаючи на зовнішні й внутрішні проблеми, і досі входить до списку країн з високим рівнем людського розвитку за основними його вимірами - довге та здорове життя, доступ до знань та гідний рівень життя. На жаль, з 2022 р. Україна суттєво втрачає свої позиції і, згідно з оприлюдненим рейтингом індексу людського розвитку (далі - ІЛР) у Доповіді про людський розвиток за 2023-2024 рр. (далі - Доповідь про ЛР), посідає 100 місце зі 193 країн і територій світу [32]. Це найгірший показник за останні 20 років (у 2019 р. Україна посіла 74 місце серед 189 країн і територій світу), однак розуміємо, що він може ще нижче опуститися у загальному рейтингу із-за продовження активних військових дій, що ведуться на території України, наслідки яких прорахувати дуже складно. В цілому у світ спостерігається нерівномірний прогрес розвитку, в результаті чого найбідніші країни посідають найнижчі позиції в загальному рейтингу ІЛР. У світі поглиблюється соціально - економічна нерівність і посилюється політична поляризація у глобальному масштабі, у результаті чого виникає небезпечний глухий кут, про який і йдеться у Доповіді про ЛР. У документі пропонуються декілька напрямів подальшого руху світового співтовариства:побудувати архітектуру глобальних суспільних благ, заснованої на реаліях ХХІ ст., від яких залежить життя людей (допомога в галузі розвитку; гуманітарна допомога, що орієнтована на протидію надзвичайним ситуаціям; підтримка фінансування глобальних суспільних благ); стримувати підвищення глобальної температури та знизити градус суспільної поляризації - подолання політичної поляризації, популізму, недовіри, нерівності та викликів людського розвитку; подолати прогалини у спроможності людини впливати на зміни (здатність людей визначати власне майбутнє).

З огляду на глобальні світові тенденції та виклики, а також на національні потреби людського розвитку завданням Української держави сьогодні є формування такого економічного та соціального порядку, який би став підґрунтям для реалізації прав і свобод громадянина на індивідуальний розвиток і соціальну захищеність [20]. Одним з фундаментальних прав і важливим конституційним правом людини є право на працю. Воно належить до соціально-економічних прав, що забезпечує можливість доступу до джерел для задоволення потреб як себе, так і членів своєї родини, а також для самореалізації та самовираження. На сучасному етапі розвитку українського суспільства суттєвий вплив на соціально-економічну ситуацію держави чинять насамперед такі виклики, як російська військова агресія проти України та, як наслідок, тимчасова окупація частини її території, часткова чи повне руйнування соціальної й енергетичної інфраструктури, демографічна криза, безробіття, бідність, а також загострення проблем у сфері медицини, освіти, науки, культури, соціального захисту тощо. Безсумнівно, що передумовою подолання бідності серед працюючого населення є продуктивна зайнятість, яка, відповідно до українського законодавства, визначається, як «зайнятість, що дає змогу забезпечити ефективне суспільне виробництво та задовольнити потреби працівника на рівні не менше встановлених законодавством гарантій» [19]. В умовах політичної та економічної кризи, розширення обсягів бідності й посилання нерівності в суспільстві, спричиненими військовими діями, ключовим пріоритетом Української держави є розробка ефективної соціальної політики, спроможної забезпечити продуктивну зайнятість населення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Національна безпека України є однією з актуальних проблем державотворення та конституційного права. За останні два десятиліття ця проблематика все більше стає предметом комплексних наукових досліджень українських учених, основні результати яких викладені у монографічних виданнях. Вчені розглядають такі питання, як: концептуальні, організаційно-правові (Г. Ситник [24]), світоглядні, теоре- тико-методологічні (О. Дзьобань [17]), конституційно-правові (В. Антонов [1]) та адміністративно-правові засади національної безпеки (О. Хитра [29]); філософсько-правовий і соціально-економічний аналіз національної безпеки держави (В. Бліхар [2]); визначення та застосування індикаторів стану національної безпеки (А. Качинський [12]); особливості публічного управління та його впливу на безпеку особистості, суспільства і держави в системі національної безпеки (А. Михненко, Н. Грущинська, Ю. Нестеряк [21]); соціально-економічне забезпечення державного управління національною безпекою (С. Домбровська, В. Шведун, А. Рубан [7]); структура та функції стратегічних комунікацій у системі національної безпеки держави (Т. Сивак, М. Шклярук, В. Копанчук, О. Поступна, О. Фендо [33]) тощо.

Теоретичні та практичні аспекти людського розвитку в Україні як одного з напрямів забезпечення національної безпеки країни, питання відтворення продуктивних сил висвітлено у монографічних працях українських авторів (Е. Бойченко [3], Г. Возняк [28], Е. Лібанової [14], О. Новікова, О. Амоша, Ю. Залознова [26], Н. Статівка [25], М. Цимбал [15] та ін.). Основи соціального забезпечення, визначення рівня і якості життя населення України в умовах соціально-економічної нестабільності є предметом досліджень, таких учених, як В. Бульба [4], В. Новіков, О. Макарова, М. Откидач [6], В. Саріогло [23], Л. Черенько [18; 22; 30; 31] та ін.

Незважаючи на вагомий вклад українських учених у дослідження проблеми забезпечення продуктивної зайнятості населення як важливого фактору забезпечення національної безпеки країни, обґрунтування необхідності підви - щення ефективності соціальної політики у сфері зайнятості, на жаль, недос - татньо уваги приділяється дослідженню місця, ролі та визначенню переваг соціально орієнтованих кластерів у підвищенні рівня добробуту зайнятого населення. Окремі теоретичні питання формування кластерних утворень, їх вплив на соціально-економічний розвиток території досліджують М. Войнаренко [13], С. Гриценко, А. Таранич [5], Ю. Федотов [27] та ін.

Мета статті - розглянути питання людського розвитку як важливого напряму забезпечення національної безпеки держави; визначити основні тенденції в сфері зайнятості населення України та розглянути продуктивну зайнятість як передумову подолання бідності серед працюючого населення; визначити фактори, що впливають на переваги соціально орієнтованої кластеризації в забезпеченні продуктивної зайнятості.

Виклад основного матеріалу

Зайнятість населення зумовлює в собі соціально-економічні та демографічні процеси, що відбуваються в державі. Державна політика в сфері зайнятості спрямовується на недопущенні дискримінації в можливості кожній людині отримати роботу та стабільний дохід, щоб забезпечити собі та своїм членам сім'ї якісне життя, а також мати можливість особистості кар'єрного і статусного росту.

З метою аналізу тенденцій стану і розвитку ринку праці з метою визначення прогалин у цій сфері, розробки та прийняття відповідних управлінських рішень, у тому числі щодо створення нових робочих місць кожна держава збирає статистичні дані про зайнятість населення. В Україні статистичні дані щодо рівня зайнятості, рівня безробіття та кількості робочої сили збирає державний орган - Державна служба статистики України, яка до зайнятого населення відносить особи віком від 15 років і старше, які здійснюють будь-яку діяльність, що пов'язана з виробництвом товарів та надання послуг. Звичайно, що за здійснення цієї діяльності людина отримує певну оплату, яка й має забезпечити гідний рівень життя населення.

Відповідно до методологічних положень щодо класифікації та аналізу робочої сили та окремих форм трудової діяльності, рівень зайнятості розглядається як «відношення кількості зайнятих певного віку і/або певної соціально-демографічної групи до кількості населення відповідного віку і/або населення відповідної соціально-демографічної групи (у відсотках)» [16]. За даними Державної служби статистики України, починаючи з 2014 р., коли російські війська вперше незаконно ввійшли на територію України та окупували частину її території, частка громадян втратила роботу, частка осіб вимушена була виїхати з Криму та зі сходу країни до інших підконтрольних Україні територій, внаслідок чого рівень безробіття збільшився, а рівень зайнятого населення відповідно зменшився. Однак при цьому, показник зайнятого населення з 2010 по 2019 рр. залишається практично стабільним - у середньому 57,8 %, а рівень безробіття перебуває на рівні - 7,3-9,5 % від усієї робочої сили, що свідчить про те, що щорічно майже 1,5 млн осіб не можуть знайти роботу [10].

З початку повномасштабної війни в Україні значно зменшилась кількість населення - станом на березень 2024 р. до 31,1 млн (до війни проживало 37,6 млн людей), понад 6,5 млн з тих, хто виїхав з країни на початку війни, досі не повернулись (це кількість зареєстрованих у країнах світу українських біженців). Оскільки головним ресурсом економічного розвитку є люди, а саме якість людського капіталу, склад трудових ресурсів, то доцільним є розгляд структури населення та визначення кадрового резерву. Так, відповідно до статистичних даних, станом на березень 2024 р. з 31,1 млн постійного населення України лише 13,4 млн складають робочу силу, серед яких 11,1 млн - зайняті та 2,3 млн безробітні. Найбільшу частку 17,7 млн складають економічно неактивне населення, 7,8 млн - пенсіонери (2,7 млн продовжують працювати), 5,6 млн - люди, які не працюють та не шукають роботу, 4,3 млн - діти у віці до 15 років. Отже, в Україні відбулось значне зростання дефіциту робочої сили - у 2023 р. майже втричі порівняно з 2022 р. збільшився показник нестачі працівників (у 2022 р. - 13,5 %, а у 2023 р. - 34 %), що значно обмежує розвиток бізнесу [8]. В цілому, відбувається скорочення кадрового резерву та знижується його якість, що супроводжується такими процесами, як:

- відтік кадрів за кордон, їх ймовірна асиміляція та неповернення до країни;

- зміщення структури населення в бік населення старшого віку - поглиблення процесу старіння населення та, як наслідок, збільшення соціального навантаження на платників податків;

- поглиблення демографічної кризи внаслідок війни - зниження народжуваності, втрати етнічного фундаменту нації та кадрового резерву у перспективі;

- погіршення якості людського капіталу - міграція значної кількості підприємців, талановитих людей, молоді репродуктивного віку за кордон, загибель та каліцтво значної кількості молодих людей внаслідок війні, погіршення психічного стану населення;

- дисбаланс на ринку праці - при збільшенні попиту на робочу силу відчувається дефіцит трудових ресурсів, є проблеми з пошуком кваліфікованих працівників, робітників окремих спеціальностей.

Перелічені процеси, а також переведення майже четвертої частини з усіх працюючих на роботу в режимі онлайн та/або змішану форму роботи (частину робочого тижня працюють в офлайн-режимі, іншу - в онлайн), зниження оплати праці при зростанні цін на комунальні послуги та на товари першої необхідності, посилення мобілізаційних заходів з боку держави (частка населення свідомо не працюють, щоб їх не мобілізували) призводять до зниження рівня доходів громадян та стимулюють збільшення вторинної зайнятості і/або зайнятість у неформальному тіньовому секторі економіки лише для підтримки отримання необхідного доходу, щоб триматися на прийнятному для людини рівні. Безсумнівно, всі ці процеси негативно впливають на продуктивну зайнятість, яка є основним фактором підвищення якості життя населення. Стан економіки та фінансова спроможність економічно активного населення в першу чергу залежить від забезпечення повної зайнятості. Це дозволяє працюючому населенню підтримувати власні доходи і свій добробут, а отже, розвивати людський потенціал. У такому разі продуктивна зайнятість характеризує рівень її організації та ефективність внутрішньої структури.

Оцінка якості життя населення є, з одного боку, важливим фактором зайнятості, з іншого - є суб'єктивним мірилом, оскільки залежить від суб'єктивного сприйняття особистістю умов свого існування. За даними соціологічного опитування, проведеного командою Rakuten Viber серед своїх користувачів (взяли участь 70 тис. осіб), з початку війни у 4 з 10 українців зменшились доходи, тобто 40 % громадян відчули зниження рівня доходів, лише у 15 % не змінилась заробітна плата та у 5 % вона навіть зросла. Як виявилось, понад третини респондентів на момент опитування не працювали, зокрема: 9 % людей втратили роботу і активно її шукають; 5 % не працюють і не шукають; 26 % не мають роботи по причині навчання чи вже на пенсії. 31 % респондентів зазначили, що ситуація щодо їх роботи і доходу з початку війни змінилась на гірше - вони працюють, але дохід значно зменшився [11].

Важлива роль в модернізації соціального життя, виходу з кризової соціально-економічної ситуації в усьому світі відводиться управлінню соціальними проєктами, до яких додатково залучають бізнес і громадські інституції задля вирішення соціальних проблем, які існують в суспільстві. Одним з інструментів вирішення цих проблем в Україні є використання кластерної форми організації діяльності, що дозволяє підвищити рівень та якість надання населенню послуг, знизити навантаження на бюджети за рахунок залучення до цього процесу на конкурентних засадах різних учасників (органи державної влади, бізнес структури, громадськість, соціальні заклади та установи). Створені соціально орієнтовані кластери по суті призводять до трансформації базових завдань державної соціальної політики [4]. Структура таких кластерів може бути різноманітною. Зазвичай, до складу соціально орієнтованого кластеру входять різні соціальні компанії (заклади та установи освіти, науки, охорони здоров'я, культури, соціального захисту, підприємства економіки тощо), що локалізовані на певній території. Діяльність кластерів спрямовується на вирішення таких задач, як:

- підвищення показників народжуваності та зниження рівня смертності;

- боротьба з бідністю;

- покращення здоров'я та добробуту;

- надання якісних освітніх послуг та гендерна рівність;

- забезпечення гідною працею та економічне зростання;

- зменшення нерівності;

- доступна та чиста енергія;

- чиста вода та належні санітарні умови;

- впровадження інновацій та розвиток інфраструктури;

- стійкий розвиток населених пунктів;

- відповідальне споживання та ін. [9; 14].

Фактично соціально орієнтований кластер забезпечує високу якість і гідний рівень життя населенню, розвиваючи при цьому соціальну інфраструктуру в межах певної території. Функціонування такого кластеру можна оцінити за двома напрямами:

- цільової орієнтації (сприяння соціально-економічному розвитку території, модернізації соціально значущих інфраструктурних складових, підвищення добробуту населення);

- сфери діяльності (забезпечення продовольчої та екологічної безпеки, покращення надання послуг у сфері охорони здоров'я та освіти, задоволення соціальних, культурних та духовних потреб особистості, підвищення рівня життєзабезпечення населення).

Визначимо фактори, що впливають на переваги соціально орієнтованих кластерів.

По-перше, це збереження людського капіталу. Безперечно, базовими вимірами розвитку людського потенціалу є демографія, міграція, освіта, здоров'я. Суб'єктивні виміри - це соціальне почуття та самопочуття. Сьогодні є потреба в суспільстві щодо створення та розширення зон безпеки в середині країни, посилення її обороноздатності, створення умов для стійкої економіки, в тому числі для ведення бізнесу. Особливої уваги суспільства і держави потребують заклади освіти різного рівня щодо створення безпекових умов навчання. Для підвищення рівня соціального почуття й самопочуття необхідно налагодити суспільний діалог для вирішення болючих питань, зокрема підготувати рішення про мобілізацію населення для досягнення стратегічної переваги у довгій війні; продумати механізми щодо залучення мігрантів з інших країн для вирішення питання дефіциту робочої сили та ін.

По-друге, природозберігаючий фактор. У сучасному світі все більше уваги приділяють розвитку «зеленої» економіки, що пов'язана з принципом екоуправління - управління, що здійснюється з урахуванням стану навколишнього середовища та забезпеченням його збереження. Ініціатива «зеленої» економіки заснована на таких принципах, як збереження природних ресурсів; врахування природного капіталу під час прийняття та реалізації управлінських рішень; використання переробних систем відходів; забезпечення зайнятості населення за рахунок створення «зелених» робочих місць і відповідної політики; усвідомлення існування людини у нерозривному зв'язку з екосистемою, у якій вона живе. Фактично з'являється новий напрямок в діяльності людини - еколо- гізація, що націлений на досягнення екологічної рівноваги з природним середовищем, що дозволяє зберегти природу та одночасно підвищити якість життя населення. Підвищення ефективності використання природних ресурсів досягається на основі більш повної переробки ресурсів сировини, палива, води у виробництві.

По-третє, раціональне використання трудових ресурсів є підвалинами покращення матеріального добробуту населення. Створення достатньої кількості робочих місць має бути пропорційним росту чисельності населення та галузям соціальної інфраструктури. Головною ціллю управління трудовими ресурсами є забезпечення мінімізації витрат на їх формування й утримання та отримання максимального результату від їх використання.

По-четверте, економія трудових і матеріальних ресурсів. Економія трудових і матеріальних ресурсів досягається внаслідок прогресу техніки й технологій, удосконалення організації виробництва і праці, зниження витрат на одиницю виробленої продукції, покращення устаткування та ін. Все це веде до підвищення продуктивності праці, що характеризується такими показниками, як виробництвом продукції за одиницю часу; трудомісткістю виробленої продукції; вартістю виробленої продукції на одну людину. Економія трудових ресурсів відбувається за рахунок спеціалізації виробництва та кращого використання робочого часу.

По-п'яте, прискорення соціально-економічного розвитку. Вихід з важкої соціально-економічної ситуації, що склалась в Україні, можливо за рахунок прискорення проведення реформ, що спрямовані на створення ефективної національної економіки з відповідними механізмами соціального захисту.

По-шосте, вдосконалення територіальної організації економіки. Територіальна організація включає комплекс цілеспрямованої економічної діяльності суб'єктів господарювання на певній території та виступає як: результат територіальної економічної діяльності; система відносин між суб'єктами господарювання, місцевими владами та громадянами; механізм розміщення нових об'єктів; форма територіальної інтеграції виробництва і розселення населення. Дана організація включає територіальний поділ праці, розміщення продуктивних сил, територіальну концентрацію, територіальні пропорції. Вдосконалення територіальної організації економіки досягається створенням локальних виробничих комплексів і центрів, забезпеченням взаємопов'язаного й пропорційного розвитку галузей господарства в периферійних економічних районах.

По-сьоме, покращення системи розселення. Цей процес забезпечується усуненням надмірної концентрації виробництва та населення у великих містах; розвитком малих і середніх населених пунктів за рахунок ефективного розосередження промисловості по території; створенням єдиної мережі об'єктів соціальної інфраструктури, раціональною організацією місць застосування праці, побуту та відпочинку громадян; регулюванням маятникового руху робочої сили.

По-восьме, підвищення якості життя населення. Стратегія підвищення якості життя має бути спрямована на покращення тих показників, які мають найбільший негативний вплив на якість життя населення. При цьому пріоритетними сферами є підвищення рівня доходів людини, що забезпечує економічну безпеку населення; вільний доступ до медичних і освітніх послуг; забезпечення безпеки громадянина на вулицях, що формує рівень довіри до правоохоронних органів; покращення екологічної ситуації тощо.



Висновки

Отже, в ході дослідження виявлено, що Україна, незважаючи на зовнішні й внутрішні проблеми, і досі у загальному світовому рейтингу входить до списку країн з високим рівнем людського розвитку за основними його вимірами. З'ясовано, що скорочення кадрового резерву та зниження його якості супроводжується: відтоком кадрів за кордон, ймовірна їх асиміляція та неповернення до країни; поглибленням процесу старіння населення та, як наслідок, збільшення соціального навантаження на платників податків; поглибленням демографічної кризи внаслідок війни (втрата кадрового резерву у майбутньому); погіршенням якості людського капіталу (міграція населення, загибель, погіршення фізичного та психологічного стану молоді репродуктивного віку); дисбалансом на ринку праці - з одного боку, збільшується попит на робочу силу, з іншого - відчувається дефіцит трудових ресурсів.

Розглянуто продуктивну зайнятість як передумову подолання бідності серед працюючого населення. Доведено, що в умовах політичної та економіч - ної кризи, розширення обсягів бідності й посилання нерівності в суспільстві, спричиненими військовими діями, ключовим пріоритетом Української держави є розробка ефективної соціальної політики, спроможної забезпечити продуктивну зайнятість населення. Обґрунтовано застосування соціально орієнтованої кластеризації в забезпеченні продуктивної зайнятості населення з метою вдосконалення їх якості життя.



Література:

1. Антонов В. О. Конституційно-правові засади національної безпеки України : монографія / наук. ред. Ю. С. Шемшученко. Київ: ТАЛКОМ, 2017, 576 с.

2. Бліхар В., Бліхар М., Копитко М., Омельчук О., Башук В., Живко З., Вінічук М., Стадник М. Національна безпека держави: філософсько-правовий і соціально-економічний аналіз : монографія. Хмельницький: Вид-во ХУУП ім. Л. Юзькова, 2021, 404 с.

3. Бойченко Е. Б. Відтворення продуктивних сил в контексті розвитку регіонального соціуму: питання теорії, практики, діагностики : монографія. Київ: «Хай-Тек Прес», 2015, 372 с.

4. Бульба В. Г. Соціальні функції держави : монографія. Харків: Вид-во Асоціації докторів наук державного управління, 2011, 264 с.

5. Гриценко С. І., Таранич А. В. Стратегія міжнародної економічної діяльності кластерних утворень в інформаційній економіці : монографія. Донецьк: ДонНУ, 2010, 228 с.

6. Державне інвестування в соціальний розвиток (інфраструктурний аспект) / Новіков В. М., Макарова О. В., Откидач М. В. / тех. ред. Герасименко І. В.; НАН України, Ін-т демогр. та соц. дослідж. ім. М. В. Птухи. Київ, 2020, 89 с.

7. Державне управління національною безпекою: соціально-економічне забезпечення : монографія / Домбровська С. М., Шведун В. О., Рубан А. В. Харків: НУЦЗУ. 2022, 221 с.

8. Доповідь «2024 - де точка визначеності. Прогноз експертів UIF». Український інститут майбутнього. Київ, 2024, 92 с. https://drive.google.eom/file/d/1UgXFAHpYtADiA 0ZdhDIP4I-O4kIsew3J/view.

9. Економічна ефективність vs соціальна справедливість: пріоритети розвитку України на етапі подолання кризи : кол. моногр. / НАН України, Секція суспільних і гуманітарних наук. Київ, 2019, 350 с.

10. Зайнятість і безробіття. Державна служба статистики України. https://ukrstat.gov.ua/ operativ/pro_stat/Prosto/zainiat/zan_bez.pdf.

11. З початку війни у 4 з 10 українців зменшились доходи - опитування / А. Жарикова. Економічна правда. 12 червня 2023 р. https://www.epravda.com.ua/news/2023/06/12/ 701065/.

12. Качинський А. Б. Індикатори національної безпеки: визначення та застосування їх граничних значень : монографія. Київ: НІСД, 2013, 104 с.

13. Кластери в економіці України : монографія / М. П. Войнаренко [та ін.] ; за наук. ред. М. П. Войнаренка. Хмельницький: ХНУ, ФОП Мельник А.А., 2014, 1085 с.

14. Людський розвиток в Україні. Інноваційні види зайнятості та перспективи їх розвитку (кол. моногр.) / за ред. Е. М. Лібанової; Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України. Київ, 2016, 328 с.

15. Людський розвиток в Україні. Пріоритети національної політики мінімізації асиметрії українського ринку праці / кер. авт. кол. О. І. Цимбал; Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України. Київ: Академ-періодика, 2021, 210 с.

16. Методологічні положення щодо класифікації та аналізу робочої сили й окремих форм трудової діяльності : наказ Державної служби статистики України від 27 січня 2017 р. № 22. Київ, 2017, 34 с. https://www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/metod_doc/2018/292/ mp_rs_new.pdf.

17. Національна безпека: світоглядні та теоретико-методологічні засади : монографія / за заг. ред. О. П. Дзьобаня. Харків: Право, 2021, 776 с.

18. Оцінка ефективності програм соціальної підтримки за даними спеціального опитування населення / Черенько Л. М., Полякова С. В., Шишкін В. С. [та ін.]; Нац. акад. наук Укр., Ін-т демогр. та соц. дослідж. ім. М. В. Птухи НАН України. Київ, 2020, 64 с.

19. Про зайнятість населення : Закон України від 5 липня 2012 р. № 5067-VL https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/5067-17#Text.

20. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про Стратегію людського розвитку» : указ Президента України від 2 червня 2021 р. № 225/2021. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/225/2021#Text.

21. Публічне управління та національна безпека : монографія / А. М. Михненко, Н. М. Грущинська, Ю. В. Нестеряк [та ін.]; за заг. ред. д-ра іст. наук, проф. А. М. Михненко і д-ра екон. наук, доц. Н. М. Грущинської. Київ: НАУ, 2019, 340 с.

22. Рівень життя населення України / НАН України, Ін-т демогр. та соц. дослідж., Держ. ком. статистики України; за ред. Л. М. Черенько. Київ: ТОВ «Видавництво «Кнсультант», 2006, 428 с.

23. Саріогло В. Г Прикладна інформаційна економіка: соціально-економічний аспект / НАН України, Ін-т демографії та проблем якості життя. Київ: Видавець «Сочінський М.М.», 2024, 223 с.

24. Ситник Г. П. Державне управління національною безпекою України: монографія. Київ: Вид-во НАДУ, 2004, 408 с.

25. Статівка Н. В. Продуктивність аграрного сектора економіки України: важелі державного впливу: монографія. Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2010, 300 с.

26. Трансформація соціально-трудової сфери в умовах цифровізації економіки : монографія / О. Ф. Новікова, О. І. Амоша, Ю. С. Залознова [та ін.]; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2022, 385 с.

27. Федотова Ю. В. Формування кластерних структуру та їх вплив на соціально- економічний розвиток регіонів : автореф. дис... канд. екон. наук : 08.00.05 «Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка». Харків, 2013, 24 с.

28. Фінансові детермінанти економічного зростання регіонів і громад України в умовах нестабільності: погляд крізь призму поведінкової економіки : монографія / за ред. Возняк Г В. Львів: ДУ «Ін-т регіон. дослідж. імені М. І. Долішнього НАН України, 2023, 557 с.

29. Хитра О. Л. Реагування на кризові ситуації, що загрожують національній безпеці України: адміністративно-правові засади реалізації теорії та досвіду : монографія. Львів: Растр-7, 2019, 398 с.

30. Черенько Л. М. Модель рівня життя в умовах соціально-економічної нестабільності : монографія. Київ: Ін-т демогр. та соц. дослідж. імені М. В. Птухи НАН України, 2021, 423 с.

31. Якість життя населення України та перші наслідки війни / Черенько Л. М., Полякова С. В., Шишкін В. С. [та ін.]; НАН України, Ін-т демогр. та соц. досілдж. ім. М. В. Птухи. Київ, 2023, 191 с.

32. Human Development Report 2023/2024. Breaking the gridlock. Reimagining cooperation in a polarized world. New York: UNDP, 16 p. https://hdr.undp.org/system/files/documents/ global-report-document/hdr2023-24reporten.pdf/

33. Syvak T., Shkliaruk M., Kopanchuk V., Postupna О., Fendo О. (2023). Structure and Function of Strategic Communications in the System of National and Informational State Security. In: Radchenko, O., Kovach, V., Semenets-Orlova, I., Zaporozhets, A. (eds). National Security Drivers of Ukraine. Contributions to Political Science. Springer, Cham, 151-166.

References:

1. Antonov V. O. (2017). Konstytutsiino-pravovi zasady natsionalnoi bezpeky Ukrainy [Constitutional and Legal Principles of National Security of Ukraine] : monohrafiia / nauk. red. Yu. S. Shemshuchenko. Kyiv: TALKOM [in Ukrainian].

2. Blikhar V., Blikhar M., Kopytko M., Omelchuk O., Bashuk V., Zhyvko Z., Vinichuk M., Stadnyk M. (2021). Natsionalna bezpeka derzhavy: filosofsko-pravovyi i sotsialno-ekonomichnyi analiz [National Security of the State: Philosophical, Legal and Socio-Economic Analysis] : monohrafiia. Khmelnytskyi: Vyd-vo KhUUP im. L. Yuzkova [in Ukrainian].

3. Boichenko E. B. (2015). Vidtvorennia produktyvnykh syl v konteksti rozvytku rehionalnoho sotsiumu: pytannia teorii, praktyky, diahnostyky [Reproduction of Productive Forces in the Context of the Development of Regional Society: Issues of Theory, Practice, Diagnostics ]: monohrafiia. Kyiv: «Khai-Tek Pres» [in Ukrainian].

4. Bul'ba, V. H. (2011). Sotsial'ni funktsii derzhavy [Social functions of the state] : monohrafiia. Kharkiv: Vyd-vo Asotsiatsii doktoriv nauk derzhavnoho upravlinnia [in Ukrainian].

5. Hrytsenko S. I., Taranych A. V. (2010). Stratehiia mizhnarodnoi ekonomichnoi diialnosti klasternykh utvoren v informatsiinii ekonomitsi [Strategy of International Economic Activity of Cluster Formations in the Information Economy ] : monohrafiia. Donetsk: DonNU [in Ukrainian].

6. Derzhavne investuvannia v sotsialnyi rozvytok (infrastrukturnyi aspekt) [Public investment in social development (infrastructural aspect)] (2020). Novikov V. M., Makarova O. V., Otkydach M. V. / tekh. red. Herasymenko I. V.; NAN Ukrainy, In-t demohr. ta sots. doslidzh. im. M. V. Ptukhy. Kyiv [in Ukrainian].

7. Derzhavne upravlinnia natsionalnoiu bezpekoiu: sotsialno-ekonomichne zabezpechennia [State Management of National Security: Socio-Economic Support] : monohrafiia (2020). Dombrovska S. M., Shvedun V. O., Ruban A. V. Kharkiv: NUTsZU [in Ukrainian].

8. Dopovid «2024 - de tochka vyznachenosti. Prohnoz ekspertiv UIF» [The report "2024 - where is the point of certainty. Forecast of UIF experts"]. (2024). Ukrainskyi instytut maibutnoho. Kyiv. https://drive.google.eom/file/d/fUgXFAHpYtADiA0zdhDIP4I-O4klsew3J/view [in Ukrainian].

9. Ekonomichna efektyvnist vs sotsialna spravedlyvist: priorytety rozvytku Ukrainy na etapi podolannia kryzy [Economic Efficiency vs Social Justice: Ukraine's Development Priorities at the Stage of Overcoming the Crisis] : kol. monohr. (2019). NAN Ukrainy, Sektsiia suspilnykh i humanitarnykh nauk. Kyiv [in Ukrainian].

10. Zainiatist i bezrobittia [Employment and unemployment]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. https://ukrstat.gov.ua/operativ/pro_stat/Prosto/zainiat/zan_bez.pdf [in Ukrainian].

11. Z pochatku viiny u 4 z 10 ukraintsiv zmenshylys dokhody - opytuvannia [Since the beginning of the war, 4 out of 10 Ukrainians have reduced their income - survey]. (2023). A. Zharykova. Ekonomichnapravda. https://www.epravda.com.ua/news/2023/06/12/701065/ [in Ukrainian].

12. Kachynskyi A. B. (2013). Indykatory natsionalnoi bezpeky: vyznachennia ta zastosuvannia yikh hranychnykh znachen [National Security Indicators: Definition and Application of Their Limit Values] : monohrafiia. Kyiv: NISD [in Ukrainian].

13. Klastery v ekonomitsi Ukrainy [Clusters in the Economy of Ukrainel : monohrafiia (2014). M. P. Voinarenko [ta in.] ; za nauk. red. M. P. Voinarenka. Khmelnytskyi: KhNU, FOP Melnyk A.A. [in Ukrainian].

14. Liudskyi rozvytok v Ukraini. Innovatsiini vydy zainiatosti ta perspektyvy yikh rozvytku [Human Development in Ukraine. Innovative types of employment and prospects for their development] (кол. моногр.). (2016). Za red. E. M. Libanovoi; In-t demohrafii ta sotsialnykh doslidzhen im. M. V. Ptukhy NAN Ukrainy. Kyiv [in Ukrainian].

15. Liudskyi rozvytok v Ukraini. Priorytety natsionalnoi polityky minimizatsii asymetrii ukrainskoho rynku pratsi [Human Development in Ukraine. Priorities of the national policy of minimizing the asymmetry of the Ukrainian labor market]. (2021). Ker. avt. kol. O. I. Tsymbal; In-t demohrafii ta sotsialnykh doslidzhen im. M. V. Ptukhy NAN Ukrainy. Kyiv: Akadem- periodyka [in Ukrainian].

16. Metodolohichni polozhennia shchodo klasyfikatsii ta analizu robochoi syly y okremykh form trudovoi diialnosti [Methodological Provisions for the Classification and Analysis of the Labor Force and Certain Forms of Labor Activity] : nakaz Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy vid 27 sichnia 2017 r. № 22. https://www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/metod_doc/2018/292/mp_rs_ new.pdf [in Ukrainian].

17. Natsionalna bezpeka: svitohliadni ta teoretyko-metodolohichni zasady [National Security: Worldview and Theoretical and Methodological Foundations] : monohrafiia. (2021). Za zah. red. O. P. Dzobania. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].

18. Otsinka efektyvnosti prohram sotsialnoi pidtrymky za danymy spetsialnoho opytuvannia naselennia [Evaluation of the effectiveness of social support programs based on the data of a special survey of the population]. (2020). Cherenko L. M., Poliakova S. V., Shyshkin V. S. [ta in.]; Nats. akad. nauk Ukr., In-t demohr. ta sots. doslidzh. im. M. V. Ptukhy NAN Ukrainy. Kyiv [in Ukrainian].

19. Pro zainiatist naselennia [On Employment of the Population] : Zakon Ukrainy vid 5 lypnia 2012 r. № 5067-VI. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text [in Ukrainian].

20. Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 14 travnia 2021 roku «Pro Stratehiiu liudskoho rozvytku» [On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine of May 14, 2021 "On the Human Development Strategy"] : ukaz Prezydenta Ukrainy vid 2 chervnia 2021 r. № 225/2021. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/225/2021#Text [in Ukrainian].

21. Publichne upravlinnia ta natsionalna bezpeka [Public Administration and National Security] : monohrafiia. (2019). A. M. Mykhnenko, N. M. Hrushchynska, Yu. V. Nesteriak [ta in.]; za zah. red. d-ra ist. nauk, prof. A. M. Mykhnenko i d-ra ekon. nauk, dots. N. M. Hrushchynskoi. Kyiv: NAU [in Ukrainian].

22. Riven zhyttia naselennia Ukrainy [Standard of living of the population of Ukraine]. (2006). NAN Ukrainy, In-t demohr. ta sots. doslidzh., Derzh. kom. statystyky Ukrainy; za red. L. M. Cherenko. Kyiv: TOV «Vydavnytstvo «Knsultant» [in Ukrainian].

23. Sariohlo V. H. (2024). Prykladna informatsiina ekonomika: sotsialno-ekonomichnyi aspekt [Applied Information Economy: Socio-Economic Aspect] / NAN Ukrainy, In-t demohrafii ta problem yakosti zhyttia. Kyiv: Vydavets «Sochinskyi M.M.» [in Ukrainian].

24. Sytnyk H. P. (2004). Derzhavne upravlinnia natsionalnoiu bezpekoiu Ukrainy [State Administration of National Security of Ukraine] : monohrafiia. Kyiv: Vyd-vo NADU [in Ukrainian].

25. Stativka N. V (2010). Produktyvnist ahrarnoho sektora ekonomiky Ukrainy: vazheli derzhavnoho vplyvu [Productivity of the Agrarian Sector of the Economy of Ukraine: Levers of State Influence] : monohrafiia. Kharkiv: Vyd-vo KharRI NADU «Mahistr» [in Ukrainian].

26. Transformatsiia sotsialno-trudovoi sfery v umovakh tsyfrovizatsii ekonomiky [Transformation of the social and labor sphere in the context of digitalization of the economy ] : monohrafiia. (2022). O. F. Novikova, O. I. Amosha, Yu. S. Zaloznova [ta in.]; NAN Ukrainy, In-t ekonomiky prom-sti. Kyiv [in Ukrainian].

27. Fedotova Yu. V (2013). Formuvannia klasternykh strukturu ta yikh vplyv na sotsialno- ekonomichnyi rozvytok rehioniv [Formation of cluster structures and their impact on the socioeconomic development of regions] : avtoref. dys... kand. ekon. nauk : 08.00.05 «Rozvytok produktyvnykh syl i rehionalna ekonomika». Kharkiv [in Ukrainian].

28. Finansovi determinanty ekonomichnoho zrostannia rehioniv i hromad Ukrainy v umovakh nestabilnosti: pohliad kriz pryzmu povedinkovoi ekonomiky [Financial Determinants of Economic Growth of Ukraine's Regions and Communities in Conditions of Instability: A Look Through the Prism of Behavioral Economics] : monohrafiia. (2023). Za red. Vozniak H. V. Lviv: DU «In-t rehion. doslidzh. imeni M. I. Dolishnoho NAN Ukrainy [in Ukrainian].

29. Khytra O. L. (2019). Reahuvannia na kryzovi sytuatsii, shcho zahrozhuiut natsionalnii bezpetsi Ukrainy: administratyvno-pravovi zasady realizatsii teorii ta dosvidu [Responding to Crisis Situations Threatening the National Security of Ukraine: Administrative and Legal Principles for the Implementation of Theory and Experience] : monohrafiia. Lviv: Rastr-7 [in Ukrainian].

30. Cherenko L. M. (2021). Model rivnia zhyttia v umovakh sotsialno-ekonomichnoi nestabilnosti [Model of living standards in conditions of socio-economic instability] : monohrafiia. Kyiv: In-t demohr. ta sots. doslidzh. imeni M. V. Ptukhy NAN Ukrainy [in Ukrainian].

31. Yakist zhyttia naselennia Ukrainy ta pershi naslidky viiny [The quality of life of the population of Ukraine and the first consequences of the war]. (2023). Cherenko L. M., Poliakova S. V, Shyshkin V. S. [ta in.]; NAN Ukrainy, In-t demohr. ta sots. dosildzh. im. M. V. Ptukhy. Kyiv [in Ukrainian].

32. Human Development Report 2023/2024. Breaking the gridlock. Reimagining cooperation in a polarized world. New York: UNDP https://hdr.undp.org/system/files/documents/global- report-document/hdr2023-24reporten.pdf [in English].

33. Syvak T., Shkliaruk M., Kopanchuk V., Postupna О., Fendo О. (2023). Structure and Function of Strategic Communications in the System of National and Informational State Security. In: Radchenko, O., Kovach, V., Semenets-Orlova, I., Zaporozhets, A. (eds). National Security Drivers of Ukraine. Contributions to Political Science. Springer, Cham, 151-166 [in English].

Размещено на Allbest.ru

...