Вектори посилення громадського впливу на публічне управління у повоєнному відновленні України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Академія адвокатури України, м. Київ

Вектори посилення громадського впливу на публічне управління у повоєнному відновленні України

Гончаренко Володимир Сергійович кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри адвокатської майстерності та міжнародної юридичної практики

Анотація

У статті здійснено спробу окреслити та проаналізувати напрями посилення громадського впливу на публічне управління у повоєнному відновленні України.

Розглянуто проспекти заходів з повоєнного відновлення та розвитку України, пропозиції щодо пріоритетних реформ та стратегічних ініціатив, правові акти, реалізація яких є необхідною для ефективної роботи і відновлення країни у повоєнний період та розвитку України як європейської держави. громадський відновлення публічне управління

Визначено, що з метою повоєнного відновлення країни та інтеграції економіки в європейський простір Україні необхідно реалізувати масштабну програму відновлення. Тому Україна має створити власну модель відновлення з використання кращих принципів відновлення країн після військових конфліктів, з використанням сучасного цифрового інструментарію.

Акцентовано, що передумовою успішного вирішення окресленої проблеми та формування ефективної державної політики в цілому є: відновлення довіри до державних інституцій; застосування інструментів прямої демократії; підтримка місцевого самоврядування; прозорість та підзвітність у викорис - танні міжнародної допомоги; використання сучасних інформаційно-комунікаційних/цифрових технологій; інформаційна прозорість та комунікація; ініціювання та підтримка громадських програм з реабілітації ветеранів та цивільних осіб; співпраця з неурядовими організаціями; економічна підтримка та розвиток підприємництва; відбудова та розвиток інфраструктури; психосо- ціальна підтримка та підтримка інклюзивного суспільства; удосконалення системи безпеки та правопорядку; підтримка програм збереження культурної спадщини; стимулювання інновацій та наукових досліджень; підтримка молодіжних проектів; впровадження ініціатив, спрямованих на екологічне відновлення та стале управління природними ресурсами; розширення співпраці з українською діаспорою; розвиток соціального діалогу тощо.

Ключові слова: громадськість, громадський вплив, повоєнне відновлення, публічне управління, державна політика.

Goncharenko Volodymyr Serhiyovych Candidate of Legal Sciences, Senior Lecturer of the Department of Advocacy and International Legal Practic, Academy of Advocacy of Ukraine, Kyiv

VECTORS OF STRENGTHENING PUBLIC INFLUENCE FOR PUBLIC ADMINISTRATION IN THE POST-WAR RECONSTRUCTION OF UKRAINE

Abstract

The article attempts to outline and analyze the directions of increasing public influence on public administration in the post-war reconstruction of Ukraine.

The prospectuses of measures for the post-war recovery and development of Ukraine, proposals for priority reforms and strategic initiatives, legal acts, the implementation of which is necessary for the effective work and recovery of the country in the post-war period and the development of Ukraine as a European state, were considered.

It was determined that in order to restore the country after the war and integrate the economy into the European space, Ukraine needs to implement a large- scale recovery program. Therefore, Ukraine should create its own recovery model using the best principles of recovery of countries after military conflicts, using modern digital tools.

It is emphasized that the prerequisite for a successful solution to the outlined problem and the formation of an effective state policy in general is: restoration of trust in state institutions; application of tools of direct democracy; support of local self-government; transparency and accountability in the use of international aid; use of modern information and communication/digital technologies; information transparency and communication; initiation and support of public programs for the rehabilitation of veterans and civilians; cooperation with non-governmental organizations; economic support and development of entrepreneurship; reconstruction and development of infrastructure; psychosocial support and support for an inclusive society; improvement of the security system and law and order; support of cultural heritage preservation programs; stimulation of innovation and scientific research; support of youth projects; implementation of initiatives aimed at ecological restoration and sustainable management of natural resources; expanding cooperation with the Ukrainian diaspora; development of social dialogue, etc.

Keywords: public, public influence, post-war recovery, public administration, state policy.

Постановка проблеми. Військова агресія рф проти України зруйнувала та продовжує руйнувати українську політику, економіку, культуру, соціальну, транспортну та енергетичну інфраструктуру, життя пересічних громадян, руйнує цілі міста, села, знищуючи український народ та цілі екосистеми України.

Саме тому необхідно вжити всіх заходів для відновлення та «перезапуску» нашої держави після, не сумніваємося, нашої перемоги.

Демократична і правова держава не може існувати без розвиненого громадянського суспільства. Особливість іх взаємодії' полягає в тому, що громадянське суспільство підпорядковує собі державу і контролює іі' діяльність. Зв'язок громадянського суспільства з державою, иого вплив на неі' ґрунтується передусім на принципах демократії'. У демократичній державі громадське суспільство, через своі' інститути, активно впливає на вироблення владними інституціями політики, контролює іх публічну діяльність спрямовану на реалізацію виробленоі ' політики, фактично спонукаючи органи публічної влади служити інтересам людеи. Тому, необхідність поглиблення демократичних змін в усіх сферах суспільного життя Украіни, особливо у повоєнний період, актуалізує процес активного пошуку новітніх підходів та напрямів до створення такоі ' моделі публічного управління, де громадянський вплив, державно-громадські комунікації' стали б визначальним фактором трансформаціиних перетворень у повоєнній краіні. Тож актуальність заявленоі ' теми дослідження не викликає сумнівів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі розвитку громадського впливу на публічне управління присвячено низку наукових праць украінських науковців (В. Бакуменко, В. Голубь, І. Грицяк, В. Козаков, С. Кравченко, В. Ребкало, І. Пантелеичук, С. Телешун, С. Хаджирадієва та ін.).

Питання оптимізаціі' нормативно-правовоі' і методологічноі' баз, що дає змогу органам державноі ' влади та органам місцевого самоврядування, громадянам комунікувати, в умовах інформаціиного суспільства, є об'єктом дослідження таких провідних вчених з державного управління як В. Вакуленко, А. Гаврилюк, Н. Даціи, С. Дубенко, О. Крутіи, В. Куибіда, Т. Мотренко, А. Семенченко та ін.

Віддаючи належне проведеним дослідженням, зазначимо, що попри окреслені ґрунтовні студії, питання векторів посилення громадського впливу на публічне управління у вітчизняному повоєнному відновленні на сьогодні залишається мало вивченим. З огляду на це, зазначений аспект вимагає додаткового студіювання та висвітлення.

Мета статті. Окреслити та проаналізувати вектори посилення громадського впливу на публічне управління у вітчизняному повоєнному відновленні.

Виклад основного матеріалу. Основним завданням Національної ради з відновлення України від наслідків війни, сформованої як консультативно- дорадчий орган при Президентові України, є розроблення плану заходів з повоєнного відновлення та розвитку України. Рада відповідно до Указу Президента від 21 квітня 2022 р. № 266/2022 [3] в рамках 24-ох робочих груп розробила проєкт плану повоєнного відновлення, який базується на п'яти основних принципах:

^негайний початок і поступовий розвиток;

^нарощування справедливого добробуту;

^інтеграція в ЄС;

^відбудова кращого, ніж було, в національному та регіональному масштабах;

^стимулювання приватних інвестицій [2].

Окреслений проспект заходів з повоєнного відновлення та розвитку України, перелік пропозицій щодо пріоритетних реформ та стратегічних ініціатив, проєктів нормативно-правових актів, прийняття та реалізація яких є необхідними для ефективної роботи і відновлення України у воєнний та повоєнний періоди, спряють пришвидшеному відновленню та розвитку України як європейської держави.

Позиція ж та бачення Європейської комісії щодо повоєнного відновлення зафіксована у комюніке COM(2022) 233 «Ukraine Relief and Reconstruction» від 18 травня 2022 р. [4]. Європейська Комісія сформувала своє бачення повоєнного відновлення як системного процесу, що включає відбудову від наслідків війни, модернізацію держави, проведення широго спектру євроінтеграційних реформ та підтримку середньострокового розвитку економіки та суспільства [1].

Звичайно, згадані кроки не є остаточними і виключними у процесі відновлення та реформування України як європейської демократичної держави. Протягом останніх років проведено низку україноцентричних заходів, покликаних підтримувати та сприяти розвитку нашої держави, серед яких: Конференція в Лугано (Ukraine Reform Conference, 4-5 липня 2022 р.); Берлінська конференція (International Expert Conference on the Recovery, Reconstruction and Modernisation of Ukraine, 25 жовтня 2022 р.); Конференції з відновлення України у Римі, 26 квітня 2023 р.); Конференція в Лондоні (Ukraine Recovery Conference, 21-22 червня 2023 р.); Конференція в Берліні (Ukraine Recovery Conference, 11-12 червня 2024 р.); Глобальний саміт миру (Summit on Peace in Ukraine, 15-16 червня 2024 р.) та ін.

З метою повоєнного відновлення країни, інтеграції економіки в європейський простір Україні необхідно реалізувати масштабну програму віднов - лення. За сучасним розвитком інформаційно-комунікаційних технологій світ не бачив проєктів відновлення, схожих за масштабом із майбутнім відновлення України. Тому Україна має створити власну модель відновлення з використання кращих принципів відновлення країн після стихійних лих та військових конфліктів, з використанням сучасного цифрового інструментарію.

Зважаючи на стратегічність та важливість окресленої проблеми, не може залишатися поза увагою і питання ролі вагомості громадського впливу на формування та розвиток публічного управління у повоєнний період, як ключового складника функціонування держави. Світова практика доводить, що громадський вплив є невід'ємною частиною громадянського суспільства, а його відсутність чи мінімальний вплив свідчать про недемократичні шляхи розвитку суспільства.

Необхідність формування сучасного демократичного соціуму зумовлює трансформацію відносин між суспільством та державою. Розвиток сучасної держави, у свою чергу, сприяє створенню нових форм впливу громадськості на управлінські процеси і, відповідно, активній участі громадськості у суспільному, політичному, економічному, культурному житті будь-якої країни.

Специфікою громадського впливу (контролю) є те, що його результати можуть слугувати передумовою здійснення контрольованої діяльності у всіх сферах держави.

Громадський вплив як форма громадської участі у здійсненні публічноі' політики набуває сьогодні виключного значення. Це розкривається, зокрема, через иого завдання, ключовими серед яких є: сприяння співпраці публічноі' влади, іі' органів з інститутами громадянського суспільства; перевірка законності діяльності органів публічноі' влади; подолання проблем корумпованості державного апарату на всіх рівнях; встановлення відповідності приинятих публічних рішень волі народу чи громади; сприяння недопущенню порушень норм чинного законодавства в діяльності органів публічноі' влади, іх публічних службовців, належна процедурна форма діяльності; перевірка процесу підготовки, прииняття та виконання рішень органів публічноі' влади на відповідність правовим цінностям суспільства; сприяння демократизації' держави та іі' апарату; підвищення рівня відповідальності публічноі ' влади, іі ' відкритості та забезпечення можливостей доступу до публічноі' інформації; підвищення рівня соціальноі' та правовоі' активності, підвищення рівня патріотизму и довіри до влади, суб'єктивноі' відповідальності особи за правову політику держави тощо.

Для покращення ефективності механізмів здіиснення громадського впливу в системі публічного управління у повоєнний період органам публічної влади та організаціям громадянського суспільства, на нашу думку, необхідно ініціювати створення комплексноі' системи громадського контролю, яка буде включати як державні структури, так і структури громадянського суспільства та складатися з двох рівнів - регіонального та загальнонаціонального; спрямувати діяльність суб'єктів громадського контролю на виявлення та оприлюднення недоліків і порушень, які виявляються у діяльності державного апарату, організації; застосовувати передбачені нормативно-правовими актами заходи з оперативного усунення порушень прав, свобод і законних інтересів громадян.

Повномасштабне відновлення України після війни вимагає комплексного підходу, який охоплює політичні, економічні, соціальні, культурні, інфраструктурні та інші аспекти життя держави. У повоєнний період посилення громадського впливу на публічне управління в Україні стане особливо актуальним для забезпечення стабільного розвитку, відбудови та ефективного управління ресурсами. Вектори процесу повоєнного відновлення з урахування громадського впливу передбачають низку факторів, серед яких ключовими є:

^відновлення довіри до державних інституцій, що вимагає посилення та здійснення антикорупційних заходів, забезпечення суворого покарання за корупційні правопорушення, трансформацію/реформування/реорганізацію державних установ, з метою підвищення ефективності та прозорості роботи органів публічної влади;

^застосування інструментів прямої демократії, серед яких - активне залучення громадян до процесів прийняття рішень, громадські слухання та консультації, регулярне проведення яких сприяє формуванню якісної та ефективної державної політики, розвивати механізми прямої демократії (референдуми, петиції та ін.);

^підтримка місцевого самоврядування - продовження реформи децентралізації для посилення ролі місцевих громад у прийнятті рішень та управлінні ресурсами; підтримка місцевих ініціатив, спрямованих на відновлення та розвиток територій, що постраждали від війни, не можлива без залучення громадськості та врахування громадських вимог, пропозицій, ініціатив;

^прозорість та підзвітність у використанні міжнародної допомоги, як вектор посилення громадського впливу на публічне управління у повоєнному відновленні України, сприяє створенню національних громадських наглядових рад для контролю за використанням міжнародної допомоги та оприлюднення відкритих детальних звітів про використання міжнародної фінансової допомоги або гуманітарної підтримки;

^використання сучасних інформаційно -комунікаційних/цифрових технологій шляхом впровадження та розвитку електронних платформ, сервісів, програм для участі громадян у прийнятті рішень та надання зворотного зв'язку для підвищення прозорості роботи органів публічної влади;

^інформаційна прозорість та комунікація - необхідно вести відкритий діалог з громадськістю для забезпечення відкритої комунікації між органами публічної влади та громадянами завдяки їх постійній участі у комунікативних заходах (конференції, симпозіуми, зустрічі, форуми тощо), ознайомленням зі звітами, та інформуванню громадськості органами публічної влади про події та заходи, спрямовані на повоєнну відбудову країни;

^підтримка незалежних медіа для забезпечення неупередженого висвітлення процесів відбудови та реформ;

^ініціювання та підтримка громадських програм з реабілітації ветера - нів та цивільних осіб, що постраждали внаслідок війни; забезпечення прав зазначеної категорії; співпраця з ветеранськими організаціями для захисту прав та інтересів ветеранів - це один надважливий аспект врахування

громадської думки для неупередженого, справедливого, демократичного розвитку держави;

^співпраця з неурядовими організаціями як процес сприяння реалізації проектів з відновлення та розвитку місцевих громад у повоєнний період; надання достатньої фінансової підтримки неурядовим організаціям, що працюють у сфері прав людини, соціальної та психологічної допомоги підвищать якість надання окреслених послуг та сприятимуть реалізації людиноцентричних програм, особливо актуальних у повоєнний період (соціальний, правовий, моральний, культурний, національний та ін. аспекти); крім того, важливою складовою є й підтримка правозахисних організацій, які займаються захистом прав людини та наданням юридичної допомоги постраждалим - необхідне створення системи моніторингу та фіксації порушень прав людини у воєнний та повоєнний періоди;

^економічна підтримка та розвиток підприємництва - впровадження державних програм, що сприяють розвитку малого та середнього бізнесу; надання мікрофінансування та грантів для підтримки малого та середнього бізнесу, особливо у постраждалих від війни регіонах; надання консультаційної та менторської підтримки підприємцям з питань управління бізнесом та залучення інвестицій; створення бізнес-інкубаторів для підтримки стартапів та інноваційних проектів, що сприяють економічному відродженню за участі та громадськості;

^відбудова та розвиток інфраструктури - громадський вплив за відновленням передбачає громадський моніторинг та контроль за процесами відбудови інфраструктури з метою забезпечення прозорості та ефективного використання ресурсів;

^психосоціальна підтримка, яка передбачає розробку та запровадження програм з надання психологічної допомоги громадянам, які постраждали внаслідок війни, та розширення мережі соціальних служб для підтримки найуразливіших верств населення;

^підтримка інклюзивного суспільства, пропонованого громадськими ініціативами, та, відповідно, реалізація програм, що сприяють соціальній інтеграції людей з інвалідністю, ветеранів та інших груп населення; забезпечення доступності будівель, транспорту та інших інфраструктурних о'єктів для людей з особливими потребами;

^удосконалення системи безпеки та правопорядку - окреслений вектор посилення громадського впливу на публічне управління у вітчизняному повоєнному відновленні передбачає проведення низки реформ для підвищення професіоналізму, прозорості та відповідальності правоохоронних органів, а також залучення громадських патрулів та волонтерів для підтримки правопорядку в місцевих громадах;

^підтримка програм збереження культурної спадщини та реалізація проєктів з відновлення та збереження культурних та історичних пам'яток, що

постраждали під час війни; організація культурних заходів, що сприяють єднанню суспільства та відродженню національної ідентичності;

^стимулювання інновацій та наукових досліджень, що передбачає надання грантів для досліджень та інноваційних проектів, які сприяють відбудові та розвитку країни; співпраця з закладами вищої освіти для розвитку наукових досліджень та впровадження інновацій; відбудова та модернізація шкіл, університетів та інших навчальних закладів, що постраждали під час війни; розвиток дистанційних освітніх програм для забезпечення доступу до освіти в умовах повоєнного відновлення;

^підтримка молодіжних проектів та ініціатив, що сприяють відновле - нню та розвитку країни; реалізація програм з розвитку лідерських якостей та активної громадянської позиції серед молоді;

^впровадження ініціатив, спрямованих на екологічне відновлення та стале управління природними ресурсами; залучення громадськості до моніторингу стану навколишнього середовища та виявлення екологічних проблем;

^проведення національних та регіональних форумів, спрямованих на діалог та примирення між різними групами населення; впровадження програм, що сприяють відновленню довіри та співпраці між громадами, які зазнали конфліктів;

^розширення співпраці з українською діаспорою з метою залучення інвестицій, знань та досвіду до процесу відбудови країни; створення та реалізація програм для заохочення повернення українців, що виїхали за кордон, до участі у відновленні країни;

^організація заходів для сприяння інтеграції національних меншин у суспільне та економічне життя повоєнної країни; реалізація програм, що забезпечують захист прав та культурної ідентичності національних меншин;

^розвиток соціального діалогу, який передбачає створення тристоро - нніх комісій, що включають представників уряду, бізнесу та громадських організацій для обговорення та вирішення політичних, економічних, соціальних, культурних та ін. питань; впровадження постійно діючих платформ для відкритого діалогу між різними секторами суспільства тощо.

Висновки

Звичайно, окреслені вектори посилення громадського впливу на вітчизняне публічне управління у повоєнному відновленні не є вичерпними. Не менш важливою сферою громадської уваги повинен бути контроль за роботою підприємств, установ та організаціи, за якістю обслуговування ними населення, за станом забезпечення владою житлових, медичних та інших потреб громадян; унормування нормативно-правової бази щодо механізмів застосування громадського контролю; сприяння у формуванні та розвитку національної інформаційно-аналітичної мережі, яка б забезпечувала моніторинг реалізації програм розвитку інститутів громадянського суспільства, у тому числі, в контексті здіиснення ними громадського

контролю; системне та систематичне дослідження і впровадження перспективних форм та методів громадського контролю та ін.

Все це свідчить, що формування та розвиток ефективного публічного управління в умовах відновлення країни є комплексним процесом, що вимагає цілісного підходу, який охоплює різні сфери суспільного життя, гнучкості та готовності до постійних змін. Важливо інтегрувати інноваційні технології, підтримувати міжнародне співробітництво, забезпечувати прозорість та підзвітність, забезпечувати економічну стійкість, реформувати національні державні інституції, сприяти інклюзивності та рівності тощо. Тільки таким чином можна забезпечити повноцінне відновлення України та її подальший євроінтеграційний розвиток.

Завдяки окресленим векторам повоєнного відновлення та безпосередній участі громадськості Україна зможе не лише ефективно відновитися після війни, але й створити стійку та демократичну систему управління, яка враховуватиме інтереси громадян та забезпечуватиме їх активну участь в управлінських процесах. Ці напрями сприятимуть не лише фізичному відновленню країни, але й побудові стійкої, демократичної та процвітаючої України, де громадяни мають реальний вплив на процеси публічного управління і можуть активно брати участь у розвитку демократичного європейського суспільства.

Література

Зелене повоєнне відновлення України: візія та моделі: аналітична записка. URL: https://www.rac.org.ua/uploads/content/658/files/zelene-vidnovlennyafinal.pdf.

План повоєнного відновлення України. URL: https://recovery.gov.ua.

Проект плану заходів з відновлення України від наслідків війни. URL: https:// www.kmu.gov.ua/diyalnist/nacionalna-rada-z-vidnovlennya-ukrayini-vid-naslidkiv-vijni/robochi-grupi.

COM(2022) 233, UKRAINE RELIEF AND RECONSTRUCTION. URL: https://eur- lex. europa. eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A52022DC0233.

References

Zelene povoyenne vidnovlennya Ukrayiny: viziya ta modeli: analitychna zapyska [Green post-war recovery of Ukraine: vision and models: analytical note]. Retrieved from https://www.rac.org.ua/uploads/content/658/files/zelene-vidnovlennyafinal.pdf [in Ukrainian].

Plan povoyennoho vidnovlennya Ukrayiny [Post-war reconstruction plan of Ukraine]. Retrieved from https://recovery.gov.ua [in Ukrainian].

Proekt planu zakhodiv z vidnovlennya Ukrayiny vid naslidkiv viyny [The draft plan of measures for the recovery of Ukraine from the consequences of the war]. Retrieved from https:// www.kmu.gov.ua/diyalnist/nacionalna-rada-z-vidnovlennya-ukrayini-vid-naslidkiv-vijni/robochi-grupi [in Ukrainian].

COM(2022) 233, UKRAINE RELIEF AND RECONSTRUCTION. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A52022DC0233.

Размещено на Allbest.ru/