До проблеми визначення принципів відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівнику

Размещено на http://www.allbest.ru/

До проблеми визначення принципів відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівнику

Панченко Ольга Іванівна, кандидат юридичних наук, старший дослідник, старший науковий співробітник відділу науково-правових експертиз та законопроектних робіт, Науково-дослідний інститут публічного права

Анотація

Проблема принципів права здавна і неодноразово ставала предметом дослідження багатьох науковців, адже від того, на яких засадах ґрунтується правовий порядок, можна значною мірою міркувати про характер як усієї правової системи, так і самої держави. Трудове право як самостійна галузь права також має власні принципи правового регулювання, що служать тим орієнтиром, за допомогою якого формується державний підхід до нормативної регламентації праці та визначається сутність майбутніх правових норм. Визначення базисних принципів цієї галузі є результатом трактування відповідних положень Конституції України, міжнародно-правових договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Кодексу законів про працю України та інших нормативно-правових актів. Інституту відшкодування моральної шкоди у рамках трудового законодавства притаманні власні принципи. Розгляд цього питання на сьогодні є більш ніж актуальним, адже виступає гарантією захисту порушених законних прав працівника. Тож метою цієї статті є визначення принципів відшкодування моральної шкоди в трудовому праві.

Зауважимо, що до набрання чинності Законом України «Про охорону праці», у трудовому законодавстві зовсім не було поняття моральної шкоди; наразі ж це питання регламентує ст. 237 -1 Кодексу законів про працю України. На основі вивчення норм цієї статті, ми виокремили наступні принципи відшкодування моральної шкоди у межах цієї галузі праві: 1) відшкодування моральної шкоди має місце у разі порушення законних прав працівника, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням; 2) заподіяна моральна шкода повинна виражатися у моральних стражданнях, втраті нормальних життєвих зв'язків і вимагати від працівника додаткових зусиль для організації свого життя; 3) моральна шкода відшкодовується роботодавцем або уповноваженим ним органом; 4) відшкодування моральної шкоди провадиться за наявності вини власника, а також у разі її відсутності, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов'язку роботодавця стосовно її компенсації. Кожна із виокремлених засад була детально вивчена та проаналізована.

Ключові слова: моральна шкода, принципи, трудове право, працівник, власник.

Abstract

The problem of defining the principles of compensation for moral damage, caused to an employee

Panchenko Olha Ivanivna, Candidate of Legal Sciences, Senior Researcher, Senior Researcher of the Scientific and Legal Expertise and Legislative Works Department, Scientific Institute of Public Law

The problem of the principles of law has long been the subject of research by many scientists because the nature of the entire legal system and the State itself can be largely determined by the values, on which the legal order is based. Labor law, as an independent branch of law, also has its own principles of legal regulation, which serve as a guide to the public approach to normative regulation of labor and the essence of future legal rules. The identification of the basic principles of this branch of law is the result of the interpretation of the relevant provisions of the Constitution of Ukraine, international legal treaties that the Verkhovna Rada has agreed are binding, the Labor Code of Ukraine and other regulatory legal acts.

The institution of compensation for moral damage within the labor legislation has its own principles. Consideration of this issue is more than relevant as it serves as a guarantee of protection of the violated legal rights of the employee. Therefore, the purpose of this article is to define the principles of compensation for moral damages in labor law. Note that before the Law of Ukraine "On Labor Protection" entered into force, there was no concept of moral damage in labor legislation; at present, this issue is regulated by the Article 237-1 of the Labor Code of Ukraine.

Based on the study of this provision, we identified the following principles of compensation for moral damage within this area of law: 1) compensation for moral damage takes place in case of violation of the employee's legal rights, including as a result of discrimination, mobbing (harassment), the fact of which is confirmed by the court decision; 2) moral damage must be expressed in moral suffering, loss of normal life ties and require additional efforts from the employee to organize his (her) life; 3) moral damage is compensated by the employer or the body; 4) compensation for moral damage is made if there is fault of the owner, as well as in its absence, if there are legal facts establishing the basis of the emp loyer's obligation to compensate it. Each of the identified principles was studied and analyzed in detail.

Key words: moral damage, principles, labor law, employee, owner.

Постановка проблеми

Проблема принципів права здавна і неодноразово ставала предметом дослідження багатьох науковців. І тут немає нічого дивного, адже принцип є підвалиною, фундаментом будь-якої соціальної системи (в тому числі правової). Принципи права відіграють роль орієнтирів у формуванні та реалізації права, а також пов'язують його з політикою, економікою, мораллю, забезпечують ефективність застосування різних правових процесів.

Трудове право як самостійна галузь права також має власні принципи правового регулювання. Принципи трудового права характеризують основні керівні засади та ідеї, які закріплені в нормах і виражають суть та напрямки подальшого розвитку цієї галузі права. Вони служать тим орієнтиром, за допомогою якого формується державний підхід до правового регулювання праці та визначається сутність майбутніх правових норм.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанню визначення принципів трудового права присвячували свої наукові праці Н.Б. Болотіна, Ю.Ф. Іванов, М.І. Іншин, О.Я. Лаврів, О.М. Перунова, П.Д. Пилипенко, С.В. Селезень, О.В. Старчук.

Окремі аспекти відшкодування моральної шкоди досліджували А.М. Слюсар, О.П. Сорока, Р.О. Стефанчук, С.І. Шимон, В.Д. Чернадчук. Втім, питанню встановлення системи принципів відшкодування моральної шкоди у рамках трудового законодавства увага не приділялася. Тож метою цієї статті є визначення принципів відшкодування моральної шкоди в трудовому праві.

Виклад основного матеріалу.

Зауважимо, що інституту відшкодування моральної шкоди у рамках трудового законодавства притаманні власні принципи. Це питання на сьогодні є більш ніж актуальним, адже виступає гарантією захисту порушених законних прав працівника. Так, кожне неправомірне діяння може стати причиною моральних страждань особи, і тому, на додаток до матеріальної компенсації, вона управомочена отримати відшкодування за ці переживання, які, втім, не можуть бути оцінені у грошовому виразі. Тому дуже важливо визначити основні засади адекватного розрахунку такої виплати з тим, аби потерпілий отримав компенсацію максимально співрозмірну заподіяній шкоді, аби хоч трохи нівелювати негативний емоційний досвід.

Нагадаємо, що до набрання чинності Законом України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII, у трудовому законодавстві зовсім не було поняття моральної шкоди. Натомість, ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997, зобов'язала державу визнати, що права та свободи особистості у житті суспільства є пріоритетними, що сприяло появі у праві відповідних положень [1].

Наразі це питання регламентує ст. 237 -1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), де зазначено, що відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя [2].

На основі цієї статті можна виокремити такі принципи відшкодування моральної шкоди у трудовому праві:

- відшкодування моральної шкоди має місце у разі порушення законних прав працівника, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням;

- заподіяна моральна шкода повинна виражатися у моральних стражданнях, втраті нормальних життєвих зв'язків і вимагати від працівника додаткових зусиль для організації свого життя;

- моральна шкода відшкодовується роботодавцем або уповноваженим ним органом;

- відшкодування моральної шкоди провадиться за наявності вини власника, а також у разі її відсутності, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов'язку роботодавця стосовно її компенсації.

Щодо принципу відшкодування моральної шкоди у разі порушення законних прав працівника, то тут варто звернутися до ППВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 р. № 4, де встановлено, що «відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування моральної шкоди провадиться, якщо наявні порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплата належних йому грошових сум тощо), які призвели до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя» [3].

При цьому законними є права працівника, передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 2 КЗпП ними є: право на працю; право на відпочинок; право на здорові і безпечні умови праці; на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку; на участь в управлінні підприємством, установою, організацією; на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби або реабілітації, повної або часткової втрати працездатності; на матеріальну допомогу в разі безробіття; право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, та інші права, встановлені законодавством.

Як правильно зазначає з цього приводу Е.В. Бабенко, законним правом визнається будь-яке суб'єктивне право працівника, яке виникло на підставі закону, підзаконного акта, угоди, трудового договору, іншої угоди, укладеної між роботодавцем і його працівником як сторонами трудових відносин [4, с. 98].

Звертаючись до другого принципу слід зазначити, що відшкодування моральної шкоди провадиться, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, порушення його нормальних життєвих зав'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральними втратами потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інші негативні наслідки морального характеру [5].

Під моральними стражданнями як емоційно-вольовими переживаннями людини розуміються пережиті нею почуття приниження, роздратування, пригніченості, гніву, сорому, розпачу, неповноцінності, стану психологічного дискомфорту тощо. Визначення моральної шкоди через страждання означає, що вони мають бути відображені у свідомості потерпілого та викликати негативні психічні наслідки. Вони є визначальними показниками настання моральної шкоди [6, с. 170].

Отже, моральними стражданнями у трудових правовідносинах є негативні переживання працівника у разі порушення його законних прав, закріплених у Конституції України, міжнародних угодах, КЗППУ, інших законах, трудовому договорі, цивільно-правовій угоді тощо (незаконне звільнення або переведення, невиплата належних йому грошових сум, порушення права на відпочинок, на здорові і безпечні умови праці; на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових спорів і т.д.) у вигляді відчуття образи, приниження, обурення, несправедливості, страху, пригніченості, сорому, розпачу, що відобразилися у його свідомості та призвели до негативних психічних станів та реакцій.

Із приводу втрати нормальних життєвих зв'язків і прикладання додаткових зусиль для організації життя працівника, то ці обставини повинні бути належно доведені, адже обов'язок відшкодувати моральну шкоду виникає лише за умови, що ці фактори стали наслідками порушення законних прав працівника.

Наприклад, за матеріалами справи ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення моральної шкоди, посилаючись на отримання ним професійного захворювання внаслідок роботи протягом тривалого часу в шкідливих умовах праці. Висновком МСЕК у 1993 році йому було первинно встановлено втрату професійної працездатності в загальному розмірі 30% та визнано людиною з інвалідністю другої групи. Вважаючи причиною отримання професійного захворювання тривалу роботу в шкідливих умовах праці, просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 70 000, 00 грн.

Суд встановив, що позивач час від часу змушений проходити стаціонарний курс лікування та періодичні обстеження, переносить щоденний фізичний біль та моральні страждання, позбавлений нормальних життєвих зав'язків через те, що професійне захворювання обмежує його життєву активність і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. На підставі медичних документів про лікування позивача у зв'язку з отриманим професійним захворюванням, було доведено, що позивачу заподіяна моральна шкода, так як порушено та порушуються його нормальні життєві зв'язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Лікарями виявлений відсутній стабілізаційний процес у його здоров'ї, що підтверджується чисельними виписними епікризами, які містяться в матеріалах справи, де зафіксований нестійкий дистабілізаційний стан його здоров'я, внаслідок чого потерпілий зазнає моральних страждань. У зв'язку з викладеним суд присудив стягнути з Криворізького залізорудного комбінату на користь ОСОБА_2 70000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди [7].

У листопаді 2022 року до ст. 237-1 КЗпП України були внесені зміни, а саме додано підстави для відшкодування моральної шкоди. Так, крім порушень трудових прав працівника, цей вид відповідальності наразі передбачений за дискримінацію, а також мобінг (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням.

Дискримінацією у сфері праці є порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров'я, інвалідності, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому громадському об'єднанні, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання (ст. 2-1 КЗпП України).

Мобінг (цькування) - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов'язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність (ст. 2-2 КЗпП України).

У разі ушкодження здоров'я працівника, причиною якого став мобінг (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, заподіяна шкода відшкодовується у розмірі понесених витрат на лікування.

Відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Щодо принципу відшкодування моральної шкоди роботодавцем, то він логічно «випливає» зі змісту п. 13 ППВС № 4, де прямо зазначено, що обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди. Однак у статті 237-1 КЗпПУ немає і протилежного положення (про те, що відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від вини). Відповідно, слід зробити висновок, що питання про вину повинне вирішуватися спеціальними актами законодавства, які можуть визнати вину обов'язковим чи необов'язковим елементом юридичного складу- підстави правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди. Поки це питання спеціально не вирішено, слід дійти висновку про те, що закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов'язку власника відшкодувати моральну шкоду .

У ППВС № 4 із цього приводу зазначено, що особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності за відшкодування моральної шкоди, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з її вини. За матеріалами судової практики, у разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини [8]. Відповідно, при аргументуванні стягнення моральної шкоди з роботодавця суди досить часто вживають таку конструкцію: «Відповідач не довів того, що він є невинним» [9].

моральний шкода мобінг трудовий

Висновки

Отже, на основі розглянутого можемо зробити такі висновки. Принципи права є вихідними ідеями, основоположними засадами, на яких базується вся система права; стандартами, яких слід дотримуватися при регламентації суспільних відносин. Інституту відшкодування моральної шкоди у рамках трудового законодавства притаманні власні принципи. На основі вивчення норм трудового законодавства, ми виокремили і охарактеризували наступні принципи відшкодування моральної шкоди у межах цієї галузі праві:

- відшкодування моральної шкоди має місце у разі порушення законних прав працівника, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням;

- заподіяна моральна шкода повинна виражатися у моральних стражданнях, втраті нормальних життєвих зв'язків і вимагати від працівника додаткових зусиль для організації свого життя;

- моральна шкода відшкодовується роботодавцем або уповноваженим ним органом;

- відшкодування моральної шкоди провадиться за наявності вини власника, а також у разі її відсутності, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов'язку роботодавця стосовно її компенсації.

Література

1. Гончарук В.В. Відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівникові. Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави: тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 30 листоп. 2018 р.). МВС України; Харків. нац. ун -т внутр. справ; Консультат. місія Європ. Союзу. Харків, 2018. С. 43 - 44.

2. Кодекс законів про працю України: Закон України від 10 грудня 1971 року N° 322-VIII.

3. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4.

4. Бабенко Е.В. Відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівнику незаконним звільненням. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2019. № 55. С. 156-165.

5. Постанова Верховного Суду України від 15 червня 2020 року у справі № 212/3137/17-ц.

6. Паліюк В.П. Відшкодування моральної (немайнової) шкоди : монографія. Вид. 2-е, випр.. та доп. Київ Право, 2000. 272 с.

7. Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 липня 2018 р. у справі № 210/2274/18.

8. Постанова Верховного Суду України від 15 лютого 2023 року у справі № 377/169/20.

9. Відшкодування моральної шкоди в трудовому праві. Правовий тиждень.

References

1. Honcharuk V.V. (2018). Vidshkoduvannia robotodavtsem moralnoi shkody pratsivnykovi [Compensation for moral damage to an employee by an employer]// In the collection: Suchasni problemy pravovoho, ekonomichnoho ta sotsialnoho rozvytku derzhavy - Modern problems of legal, economic and social development of the state of the International scientific and practical conference (pp. 43 - 44). Kharkiv: Ministry of Internal Affairs of Ukraine; Kharkiv National University of Internal Affairs; European Union Advisory Mission.

2. Kodeks zakoniv pro pratsiu Ukrainy [Labor Code of Ukraine]: Zakon Ukrainy vid 10 hrudnia 1971 roku № 322-УШ - Law of Ukraine of December 10, 1971 № 322-УШ.

3. Pro sudovu praktyku v spravakh pro vidshkoduvannia moralnoi (nemainovoi) shkody [On judicial practice in cases of compensation for moral (non-property) damage]: Postanova Plenumu Verkhovnoho Sudu Ukrainy vid 31 bereznia 1995 roku № 4 - Resolution of the Plenum of the Supreme Court of Ukraine of March 31, 1995 No. 4.

4. Babenko E.V. (2019). Vidshkoduvannia materialnoi shkody, zapodiianoi pratsivnyku nezakonnym zvilnenniam [Compensation for material damage caused to an employee by illegal dismissal]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pravo - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Series: Law, № 55, pp. 156-165.

5. Postanova Verkhovnoho Sudu Ukrainy vid 15 chervnia 2020 roku u spravi № 212/3137/17-ts [Resolution of the Supreme Court of Ukraine dated June 15, 2020 in case № 212/3137/17 -ts].

6. Paliiuk, V.P. (2000). Vidshkoduvannia moralnoi (nemainovoi) shkody: monohrafiia [Compensation for moral (non-property) damage: monograph]. Kyiv: Pravo.

7. Rishennia Dzerzhynskoho raionnoho sudu m. Kryvoho Rohu Dnipropetrovskoi oblasti vid 13 lypnia 2018 r. u spravi № 210/2274/18 [Decision of the Dzerzhinsky District Court of Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk Region of July 13, 2018 in case № 210/2274/18].

8. Postanova Verkhovnoho Sudu Ukrainy vid 15 liutoho 2023 roku u spravi № 377/169/20 [Resolution of the Supreme Court of Ukraine of February 15, 2023 in case № 377/169/20].

9. Vidshkoduvannia moralnoi shkody v trudovomu pravi [Compensation for moral damage in labor law]. Pravovyi tyzhden - Legal Week.

Размещено на Allbest.ru