Громадське здоров’я: реалії сьогодення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Громадське здоров'я: реалії сьогодення

Куртакова Ганна Олександрівна кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін та міжнародного права, Навчально - науковий інститут права ім. князя Володимира Великого, Міжрегіональна Академія управління персоналом

Ребенок Наталія Олександрівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії держави і права та конституційного права, Навчально-науковий інститут права ім. князя Володимира Великого, Міжрегіональна Академія управління персоналом

Анотація

громадське здоров'я концепція

Громадське здоров'я охоплює науку і практику попередження захворювань, продовження тривалості життя та зміцнення здоров'я через систематичні зусилля суспільства. Громадське здоров'я включає комплекс інструментів, процедур і заходів, які реалізуються державними і недержавними організаціями для покращення здоров'я населення, запобігання захворюванням і сприяння активному та продуктивному життю. Громадське здоров'я використовує міждисциплінарний підхід, що охоплює епідеміологію, біостатистику, охорону здоров'я, гігієну довкілля, психічне здоров'я та інші аспекти, що сприяють загальному благополуччю населення.

Громадське здоров'я залучає різноманітні спеціалізовані групи, які працюють для забезпечення і підтримки здоров'я населення.

Це включає лікарів, що спеціалізуються в галузі громадського здоров'я, комунальної медицини, інфекційних захворювань, психологів, епідеміологів, біостатистів, медичних мікробіологів, посадових осіб із санітарного стану навколишнього середовища, інспекторів громадського здоров'я, фармацевтів, стоматологів, медсестер, які спеціалізуються на аспектах громадського здоров'я, дієтологів і нутриціологів, ветеринарів, інженерів громадського здоров'я, юристів у галузі громадського здоров'я, соціологів, спеціалістів з розвитку громад, експертів комунікацій, спеціалістів з біоетики та інші. Вони спільно працюють для розвитку і впровадження стратегій і програм, спрямованих на поліпшення здоров'я та благополуччя суспільства.

У листопаді 2016 р. Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію розвитку системи громадського здоров'я.

У 2018 році в Україні запроваджено принцип збереження здоров'я населення, за якого всі ухваленні урядом рішення аналізуватимуться з точки зору впливу їх реалізації на громадське здоров'я.

Ключові слова: громадського здоров'я, населення, охорона здоров'я, гігієна довкілля, психічне здоров'я,життя.

Abstract

Kurtakova Anna Alexandrovna candidate of juridical sciences , Associate Professor of International Law and Civil Law of Civil and Commercial Law, Institute of Law. Prince Vladimir the Great, Interregional Academy of Personnel Management

Rebenok Nataliia Oleksandrivna, PhD in law, Associate Professor of the Department of Theory of State and Law and Constitutional Law, Educational and Scientific Institute of Law. Prince Volodymyr the Great, The Interregional Academy of Personnel Management

PUBLIC HEALTH: TODAY'S REALITIES

Постановка проблеми

Здоров'я, за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я, це стан повного фізичного, душевного і соціального благопо - луччя, а не просто відсутність хвороб і фізичних дефектів. А складові здоров'я, які обговорюються зараз це: Фізичне здоров'я, розумове здоров'я, емоційне здоров'я, соціальне здоров'я, особисте здоров'я та духовне здоров'я.

Ці всі аспекти взаємодіють і впливають один на одного, створюючи загальний стан здоров'я людини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженнями громадського здоров'я займалися наступні вчені: С.Б. Булеца, В.М. Пашков, І.С. Демченко, О.Ю. Кашинцева, І.Я. Сенюта та інші.

Мета статті. Дослідити ключові аспекти громадського здоров'я.

Виклад основного матеріалу

Визначення громадського здоров'я згідно з Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) засвідчує роль як науки так і практики, спрямованої на покращення здоров'я всього суспільства через організовані зусилля. Громадське здоров'я включає профілактику захворювань, захист здоров'я та зміцнення його, сприяючи тривалому життю та загальному добробуту.

Згідно зі статутом ВООЗ, одним з основних принципів є те, що кожна людина має право на найвищий досяжний рівень здоров'я. Здоров'я, за визначенням ВООЗ, охоплює повний фізичний, психічний та соціального добробуту, а не лише відсутність хвороб чи недуг.

Міжнародні медико-санітарні правила (ММСП), ухвалені у 2005 році, є ще одним кроком у напрямку глобального збереження здоров'я. Ці правила зобов'я - зують 196 країн, включаючи всі членів ВООЗ, до спільної дії у сфері громадського здоров'я, що включає виявлення, оцінку та повідомлення про події, які стосуються глобальної охорони здоров'я.

На сьогодні громадське здоров'я є ключовим аспектом суспільного добробуту та охоплює різноманітні аспекти, які впливають на здоров'я та благополуччя всієї громади.

Всі ці аспекти свідчать про значущість громадського здоров'я як глобальної ініціативи, спрямованої на покращення якості життя і тривалості існування всіх людей на планеті.

Тому деякі ключові пункти, які варто розглянути при обговоренні громадського здоров'я:

1. Профілактика захворювань і захист від загроз: Громадське здоров'я охоплює заходи та програми, спрямовані на запобігання захворю - ванням, що є загрозою для всієї громади. Це може включати вакцинацію, освіту про гігієну, контроль над заразними хворобами та інші ініціативи.

2. Управління кризовими ситуаціями та екстреними випадками: Громадське здоров'я охоплює підготовку до надзвичайних ситуацій, таких як природні катастрофи, війни або епідемії. Важливо мати системи попередження, реагування та відновлення для мінімізації наслідків для здоров'я населення.

3. Соціальні визначники здоров'я: Громадське здоров'я враховує соціальні визначники, такі як доступ до медичних послуг, освіти, житла і безпеки. Нерівність у цих сферах може впливати на здоров'я певних груп населення.

4. Здоровий спосіб життя та оточення: Сприяння здоровому способу життя, включаючи правильне харчування, фізичну активність, відмову від шкідливих звичок і створення здорових середовищ для проживання і роботи.

5. Міжнародне співробітництво: Співпраця між країнами та міжнародними організаціями в галузі громадського здоров'я є важливою для обміну досвідом, ресурсами та технологіями для підвищення рівня здоров'я на всій планеті.

Громадське здоров'я є інтегральною частиною соціально-економічного розвитку кожної країни та відіграє важливу роль у забезпеченні сталого розвитку і благополуччя суспільства.

1.1. Профілактика захворювань і захист від загроз є одним із найважливіших аспектів громадського здоров'я. Це охоплює широкий спектр заходів і програм, спрямованих на зниження ризику захворювань і покращення здоров'я всієї громади. Ось деякі ключові аспекти профілак - тики захворювань:

• Вакцинація: Вакцинація є одним з найефективніших способів запобігати заразним хворобам. Широке щеплення населення проти таких хвороб, як кору, кашлюку, поліомієліту, грипу та інших, допомагає запобігти їх поширенню і захистити вразливі групи, такі як діти та люди зі зниженим імунітетом.

• Освіта про гігієну: Посилення освіти про правила особистої гігієни, такі як регулярне миття рук з милом і водою, правильне використання масок у випадку епідемій, а також чистота води і їжі, сприяє зменшенню ризику передачі інфекційних захворювань.

• Контроль за заразними хворобами: Моніторинг і контроль за заразними хворобами, вчасна ідентифікація випадків і їх ефективне управління мають критичне значення для запобігання епідемій та пандемій.

• Програми імунізації та профілактичні заходи: Розробка та реалізація національних програм імунізації, а також проведення профілактичних кампаній з метою зниження ризику захворювань серед населення.

• Виявлення і контроль ризикових факторів: Аналіз та управління ризиковими факторами, такими як погане середовище, неправильне харчування, тютюнопаління та інші звички, що впливають на здоров'я, сприяє покращенню загального стану здоров'я громади.

Ці заходи та програми спільно допомагають створити безпечне і здорове середовище для всіх членів суспільства, зменшуючи інциденцію захворювань і підвищуючи загальний рівень громадського здоров'я.

2.1. Управління кризовими ситуаціями та екстреними випадками є ключовою складовою громадського здоров'я, оскільки вони можуть миттєво позначитися на здоров'ї та добробуті населення.

Важливо враховувати такі аспекти:

• Попередження: Здійснення передбачення можливих кризових ситуацій і вчасне інформування громадськості про потенційні загрози. Це включає розробку систем відстежування природних катастроф, моніторинг епідемій та спостереження за іншими ризиковими факторами.

• Реагування: Швидке і координоване реагування на виниклі кризові ситуації для мінімізації втрат людських життів і здоров'я. Це включає мобілізацію медичних служб, готовність лікарняних закладів і надання необхідних медичних послуг.

• Відновлення: Розвиток і впровадження програм відновлення після кризових ситуацій для швидкого відновлення інфраструктури, медичних послуг та загального здоров'я громадськості. Це включає підтримку для тих, хто постраждав внаслідок кризи, психологічну підтримку та реабілітацію.

• Комунікація та освіта: Важлива роль інформаційних кампаній і освітніх програм для підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях. Освіта про безпечність, підготовку надзвичайних запасів і процедури евакуації допомагає зменшити паніку і зберегти життя.

• Міжнародна співпраця: Взаємодія і співпраця з міжнародними організаціями та іншими країнами для обміну досвідом і ресурсами у сфері запобігати кризовим ситуаціям та відновлення.

• Загальна мета управління кризовими ситуаціями у контексті громадського здоров'я полягає в забезпеченні готовності до реагування на будь-які небезпечні ситуації та мінімізації їх впливу на здоров'я та життя людей.

3.1. Соціальні визначники здоров'я є ключовими факторами, які впливають на загальний стан здоров'я і благополуччя населення. Ці визначники охоплюють широкий спектр аспектів життя людей і включають:

• Доступ до медичних послуг: Від доступності та якості медичних послуг залежить можливість людей отримувати необхідну медичну допомогу вчасно та ефективно. Недоступність медичних послуг може призвести до зниження якості життя і погіршення стану здоров'я.

• Освіта: Вищий рівень освіти часто пов'язаний з кращими умовами життя і здоров'ям. Освічені люди здатні краще розуміти важливість здорового способу життя, мають більше можливостей для заробітку і, зазвичай, кращий доступ до медичних послуг і інших ресурсів.

• Житло: Якість житла та умови проживання можуть впливати на здоров'я. Погані житлові умови можуть сприяти поширенню захворювань та інших проблем зі здоров'ям.

• Безпека: Наявність безпечного житла, низький рівень насильства і злочинності також мають велике значення для здоров'я людей. Несприятливе соціальне середовище може впливати на психічне здоров'я та загальний стан благополуччя громади.

• Нерівність у соціальних визначниках здоров'я означає, що певні групи населення можуть мати обмежений доступ до цих ключових ресурсів і послуг, що своєю чергою призводить до нерівності в здоров'ї та загроз для загальної громадської справедливості. Розв'язання цих проблем потребує комплексного підходу, включаючи політичні, економічні та соціальні заходи для забезпечення рівних можливостей і зменшення нерівності.

4.1. Здоровий спосіб життя та оточення є важливими аспектами громадського здоров'я, оскільки вони сприяють зниженню ризику захворювань і покращенню загального самопочуття.

• Правильне харчування: Раціональне харчування з високим вмістом фруктів, овочів, злаків, білків та здорових жирів є важливим для забезпечення необхідного харчування та підтримання здоров'я. Воно допомагає запобігати хронічним захворюванням, таким як серцево-судинні захворювання, діабет та ожиріння.

• Фізична активність: Регулярна фізична активність знижує ризик розвитку серцевих захворювань, м'язово-скелетних захворювань і деяких видів раку. Вона також сприяє покращенню психічного здоров'я, зменшує стрес і підвищує загальний тонус організму.

• Відмова від шкідливих звичок: Позбавлення від тютюнопаління та обмеження споживання алкоголю веде до зменшення ризику хронічних захворювань, включаючи різні види раку, хронічних захворювань легень і цирозу печінки.

• Здорові умови для проживання і роботи: Створення здорових середовищ для проживання і роботи містить забезпечення чистого повітря, води та ґрунту, контроль токсичних речовин у робочих умовах, а також підтримку здорових умов у школах, офісах і інших громадських місцях. Загальна мета сприяння здоровому способу життя та оточенню полягає в

створенні умов, що підтримують фізичне і психічне здоров'я населення, зменшують витрати на охорону здоров'я і підвищують якість життя. Впровадження цих принципів вимагає підтримки на рівні громади, національних урядів і міжнарод - них організацій.

5.1. Міжнародне співробітництво в галузі громадського здоров'я відіграє ключову роль у забезпеченні здоров'я і благополуччя на всій планеті. Важливі аспекти цієї співпраці включають:

• Обмін досвідом і знаннями: Міжнародне співробітництво дозволяє країнам обмінюватися найкращими практиками, дослідженнями та інноваціями в області охорони здоров'я. Це допомагає покращити підходи до профілактики, діагностики та лікування захворювань.

• Ресурси та технології: Міжнародні організації та держави можуть спільно використовувати ресурси та технології для боротьби з глобальними проблемами в галузі здоров'я, такими як інфекційні захворювання, неінфекційні захворювання, медична евакуація під час конфліктів тощо.

• Епідемічний контроль: Співробітництво дозволяє оперативно реагувати на епідемії та пандемії, координувати міжнародні заходи з контролю та запобігання поширенню захворювань.

• Фінансування і підтримка: Міжнародні організації, такі як Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), надають фінансову підтримку і технічну допомогу країнам з низьким і середнім рівнем доходів для зміцнення їх медичної інфраструктури та підвищення доступу до основних медичних послуг.

• Лобіювання і політика: Міжнародні організації можуть виступати ініціаторами створення міжнародних нормативних актів і стандартів в галузі громадського здоров'я, що сприяє гармонізації підходів та забезпече - нню взаємодії між країнами.

Міжнародне співробітництво є важливим інструментом для розв'язання глобальних проблем в галузі охорони здоров'я і підвищення рівня здоров'я населення у всьому світі. Воно сприяє створенню більш стійкого і рівного доступу до медичних послуг і ресурсів для всіх людей, незалежно від їхнього місця проживання чи соціально-економічного статусу.

В реаліях сьогодення громадське здоров'я стає особливо вразливим і потребує спеціальних заходів та управління, оскільки воєнний конфлікт може серйозно підірвати теперішню систему охорони здоров'я та загрожувати здоров'ю та добробуту населення.

Тому ключовими аспектами громадського здоров'я в період війни є:

1. Епідеміологічні загрози. Умови війни сприяють поширенню захворювань через погіршення гігієнічних умов, недостатність медичних ресурсів та доступу до здоров'я, переміщення населення та погіршення умов життя в умовах переселення та евакуації. Важливо мати ефективні системи моніторингу та відстеження захворювань, щоб вчасно реагувати на потенційні епідемії та запобігти їх поширенню. Умови війни створюють серйозні епідеміологічні

загрози, які можуть значно погіршити стан здоров'я населення через кілька ключових чинників:

Погіршення гігієнічних умов.У воєнний час гігієнічні умови значно погіршуються через руйнування інфраструктури (водопостачання, каналізація), недостатність миючих засобів та умов для зберігання їжі та води. Це створює сприятливе середовище для поширення інфекційних захворювань, таких як діарея, холера та інші захворювання, які передаються через воду та нечистоти.

Недостатність медичних ресурсів та доступу до здоров'я. В умовах війни значно обмежується доступ населення до медичних закладів, лікарських засобів та медичної допомоги взагалі. Руйнування медичної інфраструктури, нестача медичних працівників та обладнання, а також проблеми з транспортним доступом ускладнюють можливість вчасного та ефективного лікування хворих.

Переміщення населення та умови переселення. Військові дії змушують тисячі людей покидати свої домівки та шукати притулку в тимчасових таборах для переселених осіб або евакуаційних пунктах. У таких умовах зростає ризик поширення інфекційних захворювань через перенаселеність, недостатню гігієну та обмежений доступ до медичної допомоги.

Ефективність систем моніторингу та відстеження захворювань. В умовах війни особливо важливо мати ефективні системи моніторингу захворю - вань, які дозволяють вчасно виявляти випадки епідемій та швидко реагувати на них. Це містить в собі організацію лабораторних досліджень, системи звітності про захворювання та мобілізацію медичних ресурсів для надання допомоги хворим.

Запобігання поширенню епідемій. Запобігання поширенню епідемій в умовах війни вимагає комплексного підходу, що включає просвітницькі кампанії щодо гігієни, вакцинації проти захворювань, контроль за водопостачанням та здійсненням відповідних санітарно-епідеміологічних заходів.

2. Медичні послуги та інфраструктура. Воєнні дії часто призводять до руйнування медичної інфраструктури, знищення медичних закладів та перешкоджають наданню медичної допомоги. Потрібні екстрені заходи для відновлення медичних послуг та забезпечення доступу до них для всіх груп населення, включаючи вразливі категорії, такі як військовополонені, цивільні жертви та біженці. Медичні послуги та інфраструктура в умовах війни і конфліктів мають критичне значення для забезпечення здоров'я цивільного населення. Тут ми детальніше розглянемо про вплив війни на медичні послуги та інфраструктуру:

Вплив війни на медичні послуги:

Руйнування медичної інфраструктури: Воєнні дії часто спричиняють руйнування лікарень, амбулаторій та інших медичних закладів через обстріли, бомбардування та інші воєнні дії. Це призводить до втрати медичних ресурсів, медичного обладнання та інфраструктури, необхідної для надання ефективної медичної допомоги.

Недостатність медичних ресурсів: В умовах війни часто відбувається нестача лікарських засобів, медикаментів, медичного обладнання та кваліфіко - ваного медичного персоналу. Це ускладнює надання якісної медичної допомоги пацієнтам, що потребують невідкладної та спеціалізованої допомоги.

Евакуація медичного персоналу та пацієнтів: Військові дії можуть змушувати медичний персонал та пацієнтів евакуюватися зі своїх місць прожи - вання та роботи, що може призвести до перебоїв у медичному обслуговуванні та підвищення ризику для їхнього здоров'я.

Відновлення медичної інфраструктури після війни: Необхідність відновлення медичних закладів: Після завершення конфлікту важливо якнайшвидше відновити руйновані медичні заклади, щоб забезпечити доступ населення до медичної допомоги. Це включає відновлення будівель, постачання необхідного обладнання та матеріалів, а також навчання нового медичного персоналу.

Міжнародна допомога та координація: Міжнародні гуманітарні організації, такі як Червоний Хрест, Червоний Півмісяць та Лікарі без кордонів, грають важливу роль у наданні медичної допомоги в умовах війни. Вони координуються з урядами та іншими міжнародними організаціями для надання медичних послуг і матеріальної допомоги на місцях.

Підготовка до майбутніх викликів: Уряди повинні мати плани та стратегії відновлення медичної інфраструктури в разі виникнення військових конфліктів або надзвичайних ситуацій. Це включає в себе вдосконалення систем попередження та реагування на кризові ситуації, а також підготовку медичного персоналу до надання медичної допомоги в умовах надзвичайних обставин.

3. Психологічне здоров'я. Війна суттєво впливає на психологічний стан населення, особливо дітей та осіб, які пережили насильство та втрати. Стрес, тривога та посттравматичний стрес можуть мати серйозні наслідки для психічного здоров'я. Програми психологічної підтримки, включаючи психосоціальну допомогу та консультації, є критично важливими для зменшення негативного впливу війни на психічне благополуччя населення. Психологічне здоров'я є важливою складовою загального здоров'я людини, яка містить емоційний, психічний і соціальний аспекти. В умовах війни або конфліктів психологічне здоров'я стає особливо вразливим через стресові ситуації, травми та нестабільні умови життя. Ключові аспекти психологічного здоров'я в контексті війни включають в себе:

Вплив війни на психологічне здоров'я:

Стрес і тривога: Війна створює надзвичайно напружені умови, що призводять до стресу та тривоги у населення. Люди можуть переживати страх за власну безпеку, за майбутнє та за майбутнє своїх близьких.

Травми та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР): Під час військових дій люди можуть пережити фізичні травми, втрати близьких, а також емоційні травми від насильства та загроз. Це може призводити до розвитку ПТСР, що вимагає професійної психологічної підтримки та лікування.

Депресія та психічні розлади: Довготривалі стресові умови війни можуть спричиняти депресію, апатію та інші психічні розлади. Важливо мати доступ до психіатричної та психологічної допомоги для надання підтримки та лікування психічних проблем.

Заходи для підтримки психологічного здоров'я під час війни:

Психологічна підтримка і консультації: Надання доступу до психологічної підтримки для населення, яке переживає війну, є важливим аспектом. Це може включати психотерапію, консультації та групову підтримку.

Психосоціальна підтримка: Організація програм, спрямованих на покращення психологічного та соціального благополуччя, включаючи підтримку сімей, які втратили близьких, а також дітей та молоді, що пережили травми.

Просвітництво та освіта: Інформаційні кампанії щодо психологічного здоров'я, відповідність правам людини та здоров'ю, що може покращити свідомість і підтримку серед населення.

4. Гуманітарна допомога та міжнародне співробітництво

Міжнародні гуманітарні організації, такі як Червоний Хрест та ВООЗ, відіграють важливу роль у забезпеченні гуманітарної допомоги, медичних ресурсів та координації міжнародної допомоги. Вони також сприяють розвитку та впровадженню стратегій захисту громадського здоров'я в умовах війни. Гуманітарна допомога та міжнародне співробітництво грають ключову роль в управлінні кризовими ситуаціями, включаючи війни, природні катастрофи та інші надзвичайні події.

Гуманітарна допомога:

Надання необхідних ресурсів: Гуманітарна допомога полягає у наданні життєво важливих ресурсів, таких як їжа, вода, медикаменти, одяг та проживання, людям, які опинилися в складних життєвих обставинах через конфлікти або катастрофи.

Медична допомога і медичне обслуговування: Гуманітарні організації надають медичну допомогу, лікування і медичне обслуговування постраждалим від війн, природних катастроф або епідемій, де медична інфраструктура місцевих установ може бути пошкоджена або перевантажена.

Психологічна підтримка: Психологічна підтримка та психосоціальна допомога також є складовою гуманітарної допомоги, оскільки багато людей можуть переживати стрес, травми та емоційні труднощі під час кризових ситуацій.

Відновлення інфраструктури: Гуманітарна допомога також може включати проекти з відновлення інфраструктури, яка була пошкоджена внаслідок конфліктів або катастроф, такі як школи, лікарні, дороги і водопостачання.

Міжнародне співробітництво: Координація гуманітарних зусиль: Міжнародні організації, такі як ООН, Червоний Хрест, Лікарі без кордонів та інші, координують гуманітарну допомогу для забезпечення ефективності та покращення впливу допомоги.

Фінансування і ресурси: Країни-донори надають фінансову підтримку та матеріальні ресурси для гуманітарних організацій, які здійснюють допомогу постраждалим.

Експертна допомога і ресурси: Міжнародні організації надають експертну підтримку у веденні гуманітарних операцій, включаючи координацію, логістику та технічну допомогу.

Висновок

Громадське здоров'я в період війни потребує комплексного підходу та спільних зусиль з боку урядів, міжнародних організацій та місцевих ініціатив для забезпечення захисту, медичної допомоги та психологічної підтримки населенню. Важливо розробляти і впроваджувати стратегії, спрямовані на збереження життя та покращення умов життя в умовах військового конфлікту.

Отже для забезпечення захисту населення і покращення умов життя в умовах війни необхідно:

1. Координація та співпраця: Уряди, міжнародні організації та місцеві ініціативи повинні працювати разом для координації допомоги, ресурсів і стратегій, спрямованих на захист здоров'я та життя людей.

2. Медична допомога: Надання доступу до медичної допомоги і лікування для постраждалих від фізичних травм, захворювань і психологічних проблем.

3. Психологічна підтримка: Організація психологічної підтримки і психосо- ціальної допомоги для людей, що пережили стрес та травми внаслідок військових дій.

4. Запобігання епідеміям і захворюванням: Розробка та впровадження ефективних стратегій моніторингу, профілактики і лікування захворювань, що можуть стати епідемічними в умовах війни.

5. Захист мирного населення: Забезпечення захисту цивільного населення від військових дій і уникнення колатеральних збитків.

Громадське здоров'я в період війни потребує не лише негайних заходів, але й довгострокових стратегій для покращення умов життя і забезпечення медичної та психологічної підтримки населенню, яке опинилося в складних умовах конфлікту.

Література

1. Рингач Н.О. Громадське здоров'я як чинник національної безпеки: монографія / Н.О. Рингач. - К.: НАДУ - 2009 - 296 с.

2. Лобас В.М., Шутов М.М., Вовк С.М. Методологія реформування систем охорони здоров'я, за кластерними підходами. Україна. Здоров'я нації. 2013. No 2 (26). С. 84-88.

3. Мартякова О.В., Трикоз І.В. Перспективи модернізації охорони здоров'я. Вісник Бердянського уні-верситету менеджменту і бізнесу. 2015. No 4 (32). С. 23-30.

4. Булавінова К.О., Децик О.З., Ціхонь З.О. Роль комунікаційних стратегій у системі громадського здоров'я України. Україна. Здоров'я нації. 2018;(3): р. 6-10.

References

1. Rynhach, N.O. (2009) Hromadske zdorovia yak chynnyk natsionalnoi bezpeky [Public health as a factor of national security], NADU, Kyiv, Ukraine.

2. Lobas V.M., Shutov M.M. and Vovk S.M. (2013), “Metodolohiia reformuvannia system okhorony zdorov'ia, za klasternymy pidkhodamy”[“Methodology of reforming health care systems, according to clus-ter approaches”], journal Ukraina. Zdorov'ia natsii, No 2 (26), pp. 84-88 [Ukraine]

3. Martiakova O.V. and Trykoz I.V. (2015), “Perspektyvy modernizatsii okhorony zdorov'ia” [“Prospects for health care modernization”], Visnyk Berdians'koho universytetu menedzhmentu i biznesu [Bulletin of Berdyansk University of Management and Business], No 4 (32), pp. 23-30 [Ukraine]

4. Bulavinova K.O., Detsyk O.Z., Tsikhon Z.O.(2018) Rol komunikatsiinykh stratehii u systemi hromadskoho zdorovia Ukrainy [The role of communication strategies in the public health system of Ukraine]. Ukraina. Zdorovia natsii, No 3: pp. 6-10 [Ukraine]

Размещено на Allbest.ru