Механізми публічного управління соціальним розвитком територіальних громад

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

Кафедра менеджменту і публічного адміністрування

Механізми публічного управління соціальним розвитком територіальних громад

Шульський І.В., аспірант

м. Харків

Анотація

Публічне управління соціальним розвитком територіальних громад є одним із основних видів публічного управління розвитком територіальних громад, належне забезпечення якого обумовлено змінами в сучасному суспільстві. Публічним управлінням соціального розвитку територіальних громад є цілеспрямована діяльність з розробки, прийняття й реалізації управлінських рішень, спрямована на поліпшення якості життя населення та підвищення рівня його життя, забезпечення його соціальних потреб і прав, шляхом взаємодії між суб'єктами та об'єктами публічного управління.

Важливість висвітлених у статті питань та їх актуалізація зумовлені необхідністю удосконалення публічного управління соціальним розвитком територіальних громад в Україні в умовах воєнного стану. Доволі актуальним наразі залишається вирішення питання щодо оновлення механізмів публічного управління соціальним розвитком територіальних громад в Україні.

Наголошується, що в умовах воєнного стану громадяни потребують як допомоги, так і соціальної державної підтримки. Це, насамперед, пенсіонери, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з інвалідністю, одинокі матері, одинокі непрацездатні тощо.

Запропоновано напрями оновлення механізмів публічного управління соціальним розвитком територіальних громад в умовах воєнного стану. До таких напрямів віднесено: здійснення розробки та реалізації Концепції публічного управління соціальним розвитком територіальних громад в умовах воєнного стану; посилення адресної соціальної допомоги, надання соціальних послуг соціально вразливим категоріям населення; оновлення нормативно-правового й організаційного механізмів публічного управління соціальним розвитком територіальних громад в Україні.

Подальші наукові пошуки мають будуть присвячені публічному управлінню соціальним розвитком територіальних громад в країнах Європейського Союзу.

Ключові слова: публічне управління, соціальний розвиток, територіальна громада, механізми публічного управління, воєнний стан

Abstract

Mechanisms of public management of the social development of territorial communities

Shulskyi I.V., Postgraduate student, Department of Management and Public Administration, O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv, Kharkiv,

Public management of territorial social development communities is one of the main types of public development management territorial communities, the proper provision of which is determined by changes in modern society. Public management of social development of territorial communities is a purposeful activity of developing, adopting and implementing management decisions, aimed at improving the quality of life of the population and raising its standard of living, ensuring its social needs and rights, through interaction between subjects and objects of public management.

The importance of the issues highlighted in the article and their actualization are conditioned by the need to improve public management of the social development of territorial communities in Ukraine under martial law. Quite relevant currently, the issue of updating the mechanisms of public management of the social development of territorial communities in Ukraine remains to be resolved.

It is emphasized that in the conditions of martial law, citizens need both help and social state support. These are, first of all, pensioners, orphans, children deprived of parental care, persons with disabilities, single mothers, single disabled people, etc. Directions for updating the mechanisms of public management of the social development of territorial communities in the conditions of martial law are proposed.

These areas include: development and implementation of the Concept of public management of social development of territorial communities under martial law; strengthening targeted social assistance, provision of social services to socially vulnerable categories of the population; update of regulatory and organizational mechanisms of public management of social development of territorial communities in Ukraine.

Further scientific research should be devoted to the public management of social development of territorial communities in the countries of the European Union.

Keywords: public management, social development, territorial community, mechanisms of public management, martial law.

Постановка проблеми

В Україні проблеми соціального розвитку територіальних громад в умовах воєнного стану набувають все більшого поширення. Внаслідок чого важливим постає приділення особливої уваги створенню умов для гідного життя громадян, підтримці соціально вразливих категорій населення, зменшення соціального розшарування, подолання бідності, надання громадянам соціальних гарантій, підвищення якості соціальних послуг тощо. Важливим є удосконалення публічного управління соціальним розвитком територіальних громад та оновлення його механізмів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню публічного управління соціальним розвитком територіальних громад приділяли увагу такі українські та зарубіжні вчені, як: В. Батицька, В. Борщевський, Д. Брінкергоф, О. Василиця, С. Гайдученко, В. Голубчук, А. Єрьоміна, О. Козир, С. Марова, Є. Матвєєв, В. Николаєва, М. Обіход, П. Петровський, В. Філіппова, О. Шевченко тощо. Поряд з цим, саме механізмам публічного управління соціальним розвитком територіальних громад в умовах воєнного стану приділялася незначна увага науковцями.

Мета статті - визначення сутності публічного управління соціальним розвитком територіальних громад, напрямів оновлення його механізмів в умовах воєнного стану.

Виклад основного матеріалу

Одним із основних видів публічного управління розвитком територіальних громад, як відомо, є публічне управління соціальним їх розвитком.

Публічним управлінням є вплив суб'єкта управління, що володіє публічною владою на об'єкт - суспільство (суспільні процеси, а також відносини) згідно покладених на нього суспільнозначущих функцій і повноважень [1].

За своєю сутністю, на думку С. Гайдученко, публічне управління приречене на систематичне ухвалення управлінських рішень екологічного, економічного, соціального, гуманітарного, технологічного тощо розвитку країни, регіону, території та відповідної галузі [2].

Соціальним розвитком міста, на думку О. Козир та В. Філіппової, є процес, який спрямований на поліпшення якості та рівня життя населення, забезпечення соціальних потреб і прав людини. Такий процес, на думку авторів, включає в себе соціальну сферу (охорона здоров'я, освіта, спорт, молодіжна політика, культура), соціальну інфраструктуру (міський транспорт, житлово-комунальне господарство), а також пенсійне, соціальне забезпечення. Вони підкреслюють, що метою соціального розвитку є створення сприятливих умов для задоволення потреб і розвитку населення, збереження сталого росту та покращення якості та рівня їх життя. Також звертають увагу на те, що задля досягнення цієї мети важливим є забезпечення ефективного функціонування політичного, правового, організаційного та економічного механізмів публічного управління соціальним розвитком міста. Оптимальне поєднання організаційного (формування ефективної системи взаємодії громадськості та органів публічної влади при прийнятті та реалізації управлінських рішень щодо соціального розвитку міста); правового механізму (забезпечення ефективної дії нормативно-правової бази соціального розвитку міста); політичного механізму (розробка міської політики щодо соціального розвитку); економічного (схвалення та реалізація управлінських рішень, спрямованих на покращення якості життя населення міста, підвищення рівня його життя) механізмів, із врахуванням причинно-наслідкових зв'язків, виступає основною передумовою взаємодії різних елементів системи публічного управління соціальним розвитком міста, забезпечуючи у цілому підвищення ефективності функціонування цієї системи [3].

Визначенню сутності публічного управління соціальним розвитком територіальних громад сприяли положення Конституції України, Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», «Про засади державної регіональної політики», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану» [4-9], матеріали досліджень українських та зарубіжних вчених, у яких розкрито різні питання щодо публічного управління соціальним розвитком територіальних громад, зокрема: публічного управління соціальним розвитком на основі підвищення якості життя (В. Голубчук [10]); теоретико-методичних засад публічного управління розвитком соціальних послуг для дітей та сімей з дітьми в територіальних громадах (П. Петровський, М. Обіход [11]); складових системи публічного управління соціальним розвитком міста (О. Козир, В. Філіппова [3]); стратегічних підходів до публічного управління (М. Латинін та інш. [12]); публічного управління в умовах воєнного стану: інституційних трансформацій, стратегічного планування та механізмів розвитку (В. Борщевський, О. Василиця, Є. Матвєєв [13]); адміністративно- правового забезпечення та особливостей функціонування територіальних громад в умовах воєнного стану в Україні (Я. Павлович-Сенета, Н. Лепіш [14]); особливостей розвитку територіальних громад в умовах військового стану (І. Фурман, Д. Камінний [15]); теоретико-організаційного аспекту публічного управління та адміністрування в забезпеченні сталого розвитку територій та стратегічного планування розвитку територіальних громад (К. Пастух [16, 17]); публічного управління як стратегічного інструменту для забезпечення сталого розвитку територій (А. Мовчанюк [18]); механізму публічного управління, наданню соціальних послуг (О. Шевченко, А. Єрьоміна, В. Батицька [19]), соціальної роботи як мультимодальної системи допомоги і підтримки у транзитивному суспільстві (В. Николаєва, С. Марова [20]), управління соціальним розвитком (Д. Брінкергоф [21]) тощо.

Публічним управлінням соціального розвитку територіальних громад є цілеспрямована діяльність з розробки, прийняття й реалізації управлінських рішень, спрямована на поліпшення якості життя населення та підвищення рівня його життя, забезпечення його соціальних потреб і прав, шляхом взаємодії між суб'єктами та об'єктами публічного управління.

Сучасні зміни обумовлюють належне забезпечення публічного управління розвитком територіальних громад, не вирішеним залишається питання щодо оновлення його механізмів в умовах воєнного стану.

Воєнний стан є особливим правовим режимом, що вводиться в Україні або в окремих місцевостях країни у разі збройної агресії або загрози нападу, небезпеки державній незалежності країни, територіальній цілісності України та передбачає надання військовому командуванню, відповідним органам державної влади, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування необхідних повноважень для відсічі збройної агресії, відвернення загрози та забезпечення національної безпеки країни, а також усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, та зумовлене загрозою тимчасове обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії таких обмежень [9].

Закон України «Про правовий режим воєнного стану» [9] визначає зміст такого режиму, порядок введення та скасування цього режиму, правові засади діяльності органів державної влади, військових адміністрацій, військового командування, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини, а також громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.

Як відомо, основними засадами внутрішньої політики в соціальній сфері в Україні є: забезпечення гарантованих Конституцією України прав і свобод населення завдяки впровадженню європейських стандартів соціального захисту, а також підвищення якості соціальних послуг; подолання бідності і зменшення соціального розшарування, зокрема, шляхом сприяння самозайнятості населення, розвитку малого бізнесу, середнього бізнесу, недопущення виникнення заборгованості із заробітної плати на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності; удосконалення системи пенсійного забезпечення, створення умов для гідного життя населення похилого віку, стимулювання розвитку недержавної системи пенсійного страхування; забезпечення розміру соціальних виплат, які є основним джерелом доходів, удосконалення системи підтримки соціально незахищених верств населення; забезпечення доступним житлом населення, особливо малозабезпечених, з обмеженими фізичними можливостями, молоді, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, працівників бюджетної сфери, а також багатодітних сімей, формування державного замовлення на будівництво соціального житла, відродження доступного іпотечного кредитування; сприяння молоді в реалізації творчих можливостей та ініціатив, залучення її до активної участі в гуманітарному, соціальному, економічному розвитку держави; досягнення ефективного демографічного розвитку; поліпшення соціального захисту дітей, утвердження духовно і фізично здорової сім'ї, матеріально забезпеченої та соціально благополучної сім'ї; надання соціальних гарантій населенню завдяки удосконаленню системи соціальних стандартів і пільг; створення ефективної системи забезпечення реалізації та захисту прав дитини; створення умов для повноцінного життя і розвитку дітей, їх благополуччя, безпеки, зростання у безпечному сімейному оточенні; трансформація державної політики у сфері зайнятості та ринку праці, у тому числі шляхом розвитку партнерства між роботодавцями і найманими працівниками, власниками організацій, установ, підприємств та професійними спілками; забезпечення державних гарантій щодо реалізації соціальних прав працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності, забезпечення молоді першим робочим місцем; забезпечення захисту прав громадян України, які працюють за кордоном, та сприяння їх поверненню в країну; погашення зобов'язань держави за знеціненими заощадженнями громадян; подолання бездомності громадян, бездоглядності, безпритульності, бродяжництва серед дітей; недопущення насильства стосовно дитини, залучення її до найгірших форм дитячої праці, втягування її у злочинну діяльність; підтримка сімей, які усиновили дитину, взяли дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на виховання у свої сім'ї; запобігання соціальному сирітству та інституціалізації дітей, зокрема, завдяки забезпеченню підтримки батьків у виконанні ними батьківських обов'язків та розвитку системи соціальних послуг для сімей з дітьми [5].

В. Борщевський, О. Василиця та С. Матвєєв до основних викликів, з якими стикаються країни під час воєнних дій на своїй території, відносять: збільшення масштабів бідності, загострення соціальних проблем, зниження інвестиційної активності бізнесу, зміну структури економіки, інфляцію, втрату значної частини бюджетних надходжень, руйнування механізмів публічного управління [13].

Недосконалість системи соціальних послуг вказує на необхідність реформування публічного управління [22]. Проблеми розвитку територіальних громад вказують на необхідність їх вирішення завдяки прийняттю результативних та ефективних управлінських рішень в органах місцевого самоврядування [17].

Визначенню напрямів удосконалення публічного управління соціальним розвитком територіальних громад та оновлення його механізмів сприяли напрацювання науковців.

В. Голубчук зазначає, що для підвищення рівня життя населення необхідним є здійснення державної політики соціального розвитку, що спрямована, перш за все, на підвищення компонентів, які мають вплив на якість життя населення. До них віднесено: захист прав і свобод людини, безпека, формування соціального капіталу, розвиненість інституцій влади, навколишнє середовище, охорона здоров'я, освіта, доступ до інфраструктури, суспільно важливих послуг, а також стан економіки [10]. На думку сучасних науковців у сфері публічного управління та адміністрування, М. Латиніна та інш., необхідним постає створення умов й усунення внутрішніх та запобігання зовнішнім загрозам розвитку територіальних громад [12]. Задля задоволення потреб населення в різних сферах життєдіяльності, вирішення нагальних проблем особливого значення набуває реформування системи публічного управління та адміністрування [16].

І. Фурман, Д. Камінний до основних напрямів удосконалення управління територіальними громадами відносять: розвиток системи соціальної підтримки мешканців, постраждалих внаслідок війни, шляхом надання соціальної, фінансової підтримки та наданні необхідних послуг; схвалення та реалізацію програм соціальної реабілітації населення, а також демобілізованих військових Збройних сил України [15]. На думку В. Николаєвої та С. Марової важливим є здійснення соціальної роботи, яка пов'язана зі змінами в суспільних відносинах і життєдіяльності людини і суспільства, а також забезпечує дотримання принципу соціальної справедливості завдяки наданню соціальної підтримки вразливим категоріям населення [20]. А. Мовчанюк зазначає, що завдяки ефективно організованої системи публічного управління можна вирішити проблемні питання соціально-економічних напрямів [18].

Як зазначають П. Петровський та М. Обіход, відсутність зрозумілої програми реформування соціальної сфери, пропозицій щодо здійснення соціальної політики, підходів, механізмів та інструментів її реалізації, призводить до соціального дискомфорту серед населення, особливо отримувачів соціальних послуг [11].

Я. Павлович-Сенета та Н. Лепіш вважають за необхідне надавати екстрено (кризово) безкоштовні соціальні послуги (у разі неможливості застосування загального порядку організації соціальних послуг та їх надання) [14].

О. Шевченко, А. Єрьоміна та В. Батицька вважають за необхідне поєднання економічних та соціальних пріоритетів стабілізації функціонування територіальних громад за умов воєнного стану, що вимагає перебудови системи соціального захисту, створення соціально-політичних, економічних передумов для розвитку суспільства [19]. Д. Брінкергоф підкреслює необхідність модифікації організаційних структур [21].

Повномасштабна війна докорінно змінила життя людей, вона призвела до зниження рівня їх життя, руйнування інфраструктури, значної міграції населення. В умовах воєнного стану населення особливо потребує допомоги, соціальної державної підтримки. Це, насамперед, пенсіонери, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з інвалідністю, одинокі матері, одинокі непрацездатні тощо. Актуальним постає посилення їм адресної соціальної допомоги та соціальних послуг.

Важливим є програмно-проектний підхід з урахуванням територіально- галузевих особливостей, що реалізує завдання цифровізації соціальної сфери [23]. публічний управління соціальний територіальний громада

На наш погляд, потребує оновлення нормативно-правове й організаційне забезпечення публічного управління соціальним розвитком територіальних громад в Україні в умовах воєнного стану. Це потребує змін до нормативно-правової бази, додаткової відповідальності органів публічної влади, підсилення механізмів контролю щодо вирішення цього питання. Особливої уваги потребує удосконалення формування та реалізації внутрішньої політики в соціальній сфері в Україні.

Усуненню найгостріших проявів бідності, забезпеченню оптимального рівня зайнятості, поліпшенню матеріального становища населення сприятиме, на нашу думку, розробка та реалізація Концепції публічного управління соціальним розвитком територіальних громад в умовах воєнного стану.

Таким чином, основними напрямами оновлення механізмів публічного управління соціальним розвитком територіальних громад в умовах воєнного стану мають бути: розробка та реалізація Концепції публічного управління соціальним розвитком територіальних громад в умовах воєнного стану; посилення адресної соціальної допомоги та соціальних послуг соціально вразливим категоріям населення; оновлення нормативно-правового й організаційного механізмів публічного управління соціальним розвитком територіальних громад.

Висновки

Отже, публічне управління соціальним розвитком територіальних громад, як один із основних видів публічного управління розвитком територіальних громад, в умовах воєнного стану потребує удосконалення. Сучасні зміни обумовлюють належне забезпечення публічного управління соціальним розвитком територіальних громад, не вирішеним залишається питання щодо оновлення його механізмів. Внаслідок повномасштабної війни, яка докорінно змінила життя людей, призвела до зниження рівня їх життя, руйнування інфраструктури, значної міграції населення, наразі важливим постає надання допомоги, соціальної державної підтримки населенню. Це, насамперед, пенсіонери, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з інвалідністю, одинокі матері, одинокі непрацездатні тощо. До основних напрямів оновлення механізмів публічного управління соціальним розвитком територіальних громад в умовах воєнного стану віднесено: розробку та реалізацію Концепції публічного управління соціальним розвитком територіальних громад в умовах воєнного стану; посилення адресної соціальної допомоги та соціальних послуг соціально вразливим категоріям населення; оновлення нормативно-правового й організаційного механізмів публічного управління соціальним розвитком територіальних громад. Подальші наукові пошуки можуть будуть присвячені публічному управлінню соціальним розвитком територіальних громад в країнах Європейського Союзу.

Література

1. Обушна Н.І. Публічне управління як нова модель організації державного управління в Україні: теоретичний аспект. Ефективність державного управління. 2015. Вип. 44 (1). С. 53-63.

2. Гайдученко С.О. Прийняття відповідальних і своєчасних управлінських рішень органами публічної влади як виклик сучасності. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління: електронне наукове видання. 2021. №1 (13). С. 202-214.

3. Козир О.В., Філіппова В.Д. Складові системи публічного управління соціальним розвитком міста. Вісник ХНТУ. Публічне управління та адміністрування. 2023. Вип. 3(86).

4. Конституція України від 28 черв. 1996 р. №254к/96-ВР // ВВР України. 1996. №30. Ст. 141.

5. Про засади внутрішньої та зовнішньої політики: Закон України від 01 липн. 2010 р. №2411-VI // ВВР України. 2010. №40. Ст. 527.

6. Про засади державної регіональної політики: Закон України від 5 лют. 2015 р. №156-VIII // ВВР України. 2015. №13. Ст. 90.

7. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 трав. 1997 р. №280/97-ВР // ВВР України. 1997. №24. Ст. 170.

8. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квіт. 1999 р. №586-XIV // ВВР України. 1999. №20/21. Ст. 190.

9. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12 трав. 2015 р. №389-VIII// ВВР України. 2015. №28. Ст. 250.

10. Голубчук В.С. Публічне управління соціальним розвитком на основі підвищення якості життя. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. 2022. №34.

11. Петровський П.М., Обіход М.М. Теоретико-методичні засади публічного управління розвитком соціальних послуг для дітей та сімей з дітьми в місцевих територіальних громадах. Вчені записки Університету «КРОК». 2020. №4 (60). С.68-76.

12. Latynin M., Pastukh K., Tarasenko D., Shevchenko S., Munko A. Public administration in the economic sphere in Ukraine: strategic approach. Estudios de Economia Aplicada. 2021. University of Almeria. Spain. Vol. 39. №5.

13. Борщевський В.В., Василиця О.Б., Матвєєв Є.Е. Публічне управління в умовах воєнного стану: інституційні трансформації, стратегічне планування та механізми розвитку. Держава та регіони. Серія: Публічне управління і адміністрування. 2022. №2 (76).

14. Павлович-Сенета Я.П., Лепіш Н.Я. Територіальні громади в умовах воєнного стану в Україні: адміністративно-правове забезпечення та особливості функціонування Територіальні громади в умовах воєнного стану в Україні: адміністративно-правове забезпечення та особливості функціонування. Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство». 2022.

15. Фурман І.В. Камінний Д.В. Особливості розвитку територіальних громад в умовах військового стану. Цифрова економіка та економічна безпека, 2023, №9 (09).

16. Пастух К.В. Публічне управління та адміністрування в забезпеченні сталого розвитку територій: теоретико-організаційний аспект. Науковий вісник: Державне управління. 2022. №1 (11). С.186-206.

17. Пастух К.В. Стратегічне планування розвитку територіальних громад. Науковий вісник: Державне управління. 2021. №1 (7). C.195-215.

18. Мовчанюк А.В. Публічне управління як стратегічний інструмент для забезпечення сталого розвитку територій. Економіка та суспільство. 2024, №60.

19. Шевченко О.О., Єрьоміна А.Ю., Батицька В.О. Механізм публічного управління на рівні територіальних громад: земельна децентралізація та надання соціальних послуг. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2023. №1.

20. Nykolaieva V. Marova S. Social work as a multimodal system for assistance and support in transitional society. Social Work and Education. 2019. Vol. 6. №2.

21. Derick W. Brinkerhoff. Managerial roles for social development management. Public Administration and Development. 1985. Vol. 5 (2).

22. George A. Larbi. The New Public Management Approach and Crisis States. UNRISD Discussion Paper. 1999. №112.

23. Семеніхіна О.В., Харченко І.І., Шишенко І.В. Цифровізація організаційно-правового забезпечення управління розвитком соціальної сфери на рівні територіальної громади. Публічне управління та адміністрування в Україні. 2021. №6.

References

1. Obushna, N.I. (2015). Publichne upravlinnia yak nova model orhanizatsii derzhavnoho upravlinnia v Ukraini: teoretychnyi aspekt [Public administration as a new model of public administration organization in Ukraine: theoretical aspect]. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia - Efficiency of public administration, 44 (1), 53-63 [in Ukrainian].

2. Haiduchenko, S.O. (2021). Pryiniattia vidpovidalnykh i svoiechasnykh upravlinskykh rishen orhanamy publichnoi vlady yak vyklyk suchasnosti [Making responsible and timely management decisions by public authorities as a modern challenge]. Ekspert: paradyhmy yurydychnykh nauk i derzhavnoho upravlinnia: elektronne naukove vydannia - Expert: paradigms of legal sciences and public administration: electronic scientific publication, 1 (13), 202-214.

3. Kozyr, O.V., & Filippova, V.D. (2023). Skladovi systemy publichnoho upravlinnia sotsialnym rozvytkom mista [Component systems of public management of social development of the city]. Visnyk KhNTU. Publichne upravlinnia ta administruvannia - KhNTUBulletin. Public management and administration, 3(86).

4. Konstytutsiia Ukrainy [Constitution of Ukraine] vid 28 cherv. 1996 r. №254k/96-VR // Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine, №30, 141 [in Ukrainian].

5. Pro zasady vnutrishnoi ta zovnishnoi polityky [About the principles of domestic and foreign policy]: Zakon Ukrainy vid 01 lypn. 2010 r. №2411-VI // Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine, №40, 527 [in Ukrainian].

6. Pro zasady derzhavnoi rehionalnoi polityky [About the principles of state regional policy]: Zakon Ukrainy vid 5 liut. 2015 r. №156-VTTT // Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine, №13, 90 [in Ukrainian].

7. Pro mistseve samovriaduvannia v Ukraini [About local self-government in Ukraine]: Zakon Ukrainy vid 21 trav. 1997 r. №280/97-VR // Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine, №24, 170 [in Ukrainian].

8. Pro mistsevi derzhavni administratsii [About local state administrations]: Zakon Ukrainy vid 9 kvit. 1999 r. №586-XTV // Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine. №20/21, 190 [in Ukrainian].

9. Pro pravovyi rezhym voiennoho stanu [On the legal regime of martial law]: Zakon Ukrainy vid 12 trav. 2015 r. №389-VTTT // Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine. №28, 250 [in Ukrainian].

10. Holubchuk, V.S. (2022). Publichne upravlinnia sotsialnym rozvytkom na osnovi pidvyshchennia yakosti zhyttia [Public management of social development based on improving the quality of life]. Naukovi zapysky Lvivskoho universytetu biznesu ta prava - Scientific notes of the Lviv University of Business and Law, 34 [in Ukrainian].

11. Petrovskyi, P.M. & Obikhod, M.M. (2020). Teoretyko-metodychni zasady publichnoho upravlinnia rozvytkom sotsialnykh posluh dlia ditei ta simei z ditmy v mistsevykh terytorialnykh hromadakh [Theoretical and methodological principles of public management of the development of social services for children and families with children in local territorial communities]. Vcheni zapysky Universytetu «KROK» -Scientific notes of the «KROK» University, 4 (60), 68-76 [in Ukrainian].

12. Latynin, M., Pastukh, K., Tarasenko, D., Shevchenko, S. & Munko, A. (2021). Public administration in the economic sphere in Ukraine: strategic approach. Estudios de Economla Aplicada, 39 (5).

13. Borshchevskyi, V.V., Vasylytsia, O.B. & Matvieiev, Ye.E. (2022). Publichne upravlinnia v umovakh voiennoho stanu: instytutsiini transformatsii, stratehichne planuvannia ta mekhanizmy rozvytku [Public administration under martial law: institutional transformations, strategic planning and development mechanisms]. Derzhava ta rehiony. Publichne upravlinnia i administruvannia - State and regions. Public management and administration, №2 (76) [in Ukrainian].

14. Pavlovych-Seneta & Ya.P., Lepish, N.Ta. (2022). Terytorialni hromady v umovakh voiennoho stanu v Ukraini: administratyvno-pravove zabezpechennia ta osoblyvosti funktsionuvannia [Territorial communities in the conditions of martial law in Ukraine: administrative and legal support and peculiarities of functioning]. Elektronne naukove vydannia «Analitychno-porivnialne pravoznavstvo» - Electronic scientific publication «Analytical and comparative jurisprudence».

15. Furman, T.V. & Kaminnyi, D.V. (2023). Osoblyvosti rozvytku terytorialnykh hromad v umovakh viiskovoho stanu [Peculiarities of the development of territorial communities under martial law]. Tsyfrova ekonomika ta ekonomichna bezpeka - Digital economy and economic security, №9 (09) [in Ukrainian].

16. Pastukh, K.V. (2022). Publichne upravlinnia ta administruvannia v zabezpechenni staloho rozvytku terytorii: teoretyko-orhanizatsiinyi aspekt [Public management and administration in ensuring sustainable development of territories: theoretical and organizational aspect]. Naukovyi visnyk: Derzhavne upravlinnia - Scientific Bulletin: State Administration, 1 (11), 186-206 [in Ukrainian].

17. Pastukh, K.V. (2021). Stratehichne planuvannia rozvytku terytorialnykh hromad [Strategic planning of the development of territorial communities]. Naukovyi visnyk: Derzhavne upravlinnia - Scientific Bulletin: State Administration, 1 (7), 195-215 [in Ukrainian].

18. Movchaniuk, A.V. (2024). Publichne upravlinnia yak stratehichnyi instrument dlia zabezpechennia staloho rozvytku terytorii [Public management as a strategic tool to ensure sustainable development of territories]. Ekonomika ta suspilstvo - Economy and society, 60 [in Ukrainian].

19. Shevchenko, O.O., Yeromina, A.Iu. & Batytska, V.O. (2023). Mekhanizm publichnoho upravlinnia na rivni terytorialnykh hromad: zemelna detsentralizatsiia ta nadannia sotsialnykh posluh [The mechanism of public administration at the level of territorial communities: land decentralization and the provision of social services]. Dniprovskyi naukovyi chasopys publichnoho upravlinnia, psykholohii, prava - Dnipro scientific journal ofpublic administration, psychology, law, 1 [in Ukrainian].

20. Nykolaieva, V. & Marova, S. (2019). Social work as a multimodal system for assistance and support in transitional society. Social Work and Education, 6 (2) [in Ukrainian].

21. Derick W., Brinkerhoff (1985). Managerial roles for social development management. Public Administration and Development, 5 (2) [in Maryland].

22. George A., Larbi (1999). The New Public Management Approach and Crisis States. UNRISD Discussion Paper, 112 [in Switzerland].

23. Semenikhina, O.V., Kharchenko, 1.1. & Shyshenko, I.V (2021). Tsyfrovizatsiia orhanizatsiino-pravovoho zabezpechennia upravlinnia rozvytkom sotsialnoi sfery na rivni terytorialnoi hromady [Digitization of organizational and legal support for managing the development of the social sphere at the level of the territorial community]. Publichne upravlinnia ta administruvannia v Ukraini - Public management and administration in Ukraine, №6 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru