Загальнотеоретичні підходи до з’ясування генезису поняття "судовий розсуд"
Проведення в Україні судової реформи покликано посилити забезпечення захисту конституційного ладу. Особливу роль у правозастосовному розсуді відіграє розсуд суду, що застосовується у вітчизняній судовій практиці як інструмент вирішення конкретних справ.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.10.2024 |
| Размер файла | 25,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Загальнотеоретичні підходи до з'ясування
генезису поняття «судовий розсуд»
Лукашевич Сергій Миколайович
аспірант кафедри теорії та історії держави і права ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», м. Київ
Анотація
Проведення в Україні судової реформи покликано посилити забезпечення захисту конституційного ладу, здійснення прав і свобод громадян, відповідність законодавчих актів Конституції України, дотримання загальновизнаних принципів законності, справедливості, розумності та добросовісності при застосуванні положень нормативно-правових актів. Розвиток суспільних процесів характеризується безперервною зміною і формуванням нових соціальних відносин. У зв'язку з цим законодавець не в змозі передбачити і детально відобразити всі можливі шляхи їх розвитку в законі. Прагнути ж до такого всеохоплюючого регулювання і не завжди доцільно, оскільки досягнення цілей правового регулювання забезпечується, в тому числі, за рахунок його гнучкості. Суспільні відносини розвиваються та трансформуються, що прямо відображається на етапах правотворення та правозастосування. В реаліях сьогодення законодавець вибудовує правову галузь так, щоб вона відповідала потребам суспільства та забезпечує конституційно-правові гарантії якості життя.
Нові типи соціальної реальності - передбачувані, стійкі, справедливі правила та партнерські відносини є підґрунтям розвитку демократичної, правової держави, що зумовлює необхідність нового розуміння та усвідомлення значущості процесу інституціоналізації системи права. У даних умовах особливого значення набуває розсуд суб'єкта правозастосування, при якому його суб'єкт у визначених законом випадках має право обрати варіант вирішення конкретного правового питання. Особливу роль у правозастосовному розсуді відіграє розсуд суду або судовий розсуд, що застосовується у вітчизняній судовій практиці як інструмент вирішення конкретних справ.
Ключові слова: право, судовий розсуд, правоутворення, правосуддя, верховенство права
Abstract
судовий розсуд реформа
Lukashevych Serhii Mykolaiovych postgraduate student of the Department of Theory and History of the State and Law of the KROK University, Kyiv,
GENERAL THEORETICAL APPROACHES TO CLARIFYING THE GENESIS OF THE CONCEPT OF “JUDICIAL DISCRETION”
The ongoing judicial reform in the country is designed to ensure the protection of the constitutional order, the exercise of citizens' rights and freedoms, compliance of legislative acts with the Constitution of Ukraine, and adherence to the generally recognized principles of legality, fairness, reasonableness and good faith in the application of the provisions of legal acts. The development of social processes is characterized by continuous change and the formation of new social relations. In this regard, the legislator is not able to foresee and reflect in detail all possible ways of their development in the law. It is not always advisable to strive for such comprehensive regulation, since the achievement of the objectives of legal regulation is ensured, among other things, by its flexibility. Social relations are developing and transforming, which is directly reflected in the stages of lawmaking and law enforcement. In today's realities, the legislator builds the legal sector so that it meets the needs of society and provides constitutional and legal guarantees of quality of life.
New types of social reality - predictable, stable, fair rules and partnerships - are the basis for the development of a democratic, rule-of-law state, which necessitates a new understanding and awareness of the importance of the process of institutionalizing the legal system. In these conditions, the discretion of the law enforcement officer is of particular importance, whereby the subject of the law enforcement officer has the right to choose a solution to a particular legal issue in cases determined by law. A special role in the law enforcement discretion is played by the court's discretion or judicial discretion, which is used in domestic court practice as a tool for resolving specific cases.
Keywords: law, judicial discretion, law-making, justice, rule of law
Постановка проблеми
Довгий час у вітчизняній науці і юридичній практиці відкидалася сама ідея застосування розсуду судами. Це було пов'язано з панівною думкою про необхідність імперативного правового регулювання: будь-яка правова проблема повинна мати лише одне рішення, чітко позначене в нормативно-правовому акті. Формування сучасної демократичної держави сприяло вдосконаленню права в рамках його поступового переходу до посилення диспозитивності правового регулювання і розширення можливості використання правозастосовного, в тому числі судового розсуду в повсякденній практичній діяльності.
Стан розвитку процесу правоутворення зумовлений об'єктивними закономірностями та суб'єктивними аспектами, пов'язаними із впливом на процес утворення права самих суб'єктів правоутворення [4, с. 48]. Водночас, в процесі формування нормативно-правової бази безсумнівно наявні прогалини, що потребує вироблення і застосування механізмів їх реалізації в контексті зміни загальної парадигми судового розсуду з ефективним використанням моральних і духовних ресурсів, що визначать дієвість та результативність системи судового права. Оскільки право, як наука, досліджує та виявляє загальні прийоми вирішення неврегульованих питань -- практика суддівського розсуду активізує правозастосовну та правотлумачувальну функцію суду.
Трактування положень норм права завжди ставали предметом дискусій у широкого кола дослідників, зокрема питання наділення повноваження певних суб'єктів, які реалізовують право у визначених випадках на розсуд. Особливу увагу в цьому питанні звернено на дефініцію судового розсуду судді як процесуального суб'єкта у судочинстві.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Питання судового розсуду досліджували у своїх наукових працях такі вчені та практики: В.Б. Авер'янов, О.Ф. Андрійко, А.І. Берлач, Ю.П. Битяк, І.Л. Бородіна, Л. Н. Берг, І.С. Гриценка, Є.В. Додін, Я. П. Зейкан, С.С. Єсімов, Р.А. Калюжний, В. С. Канцір, М. В. Ковалів, A.А. Козловський, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, В.І. Курило, Є.В. Курінний, К. І. Комісаров, П. Куфтирєв А. І. Мадіков, Р.С. Мельник, B.Я. Настюк, Н.М. Оніщенко, О.І. Остапенко, А.О. Селіванов, О. А. Папков, Д. П. Поповський, О.І. Харитонова, Я.М. Шевченко, Ю.С. Шемчушенко та інші.
Науковий досвід у дослідженнях на цю тему затребуваний як база дослідження, але потребує переосмислення з урахуванням сучасних підходів у процесуальному середовищі.
Метою статті є узагальнення дефініцій «судовий розсуд» та запропонувати консолідоване визначення поняття суддівського розсуду.
Виклад основного матеріалу
Особливості судового розсуду в Україні багато в чому зумовлюються характером романо-германської правової сім'ї, до якої можна віднести і нашу країну, специфікою її нормативних приписів, що допускають різні варіанти поведінки учасників правовідносин. Можливість вибору найбільш доцільного варіанта вирішення конкретної справи і породжує практичну необхідність в інституті розсуду суду.
Дискусії щодо інтерпретації положень законодавства, в якому містяться прогалини, можуть урегулювати, судді, як носії владних повноважень, наділені спеціальним правовим статусом, що випливає із класичної конструкції правового статусу особи й відрізняється особливостями, зумовленими належністю цих посадовців до представників влади [9, с. 195].
Противники застосування інституту розсуду суду посилаються на можливість прояву необмеженої суддівської свободи, зловживання якої тягне за собою свавілля і беззаконня. Тим часом, право на використання судом розсуду не є абсолютним і нічим не обмеженим. Навпаки, цей інститут припускає наявність чітких меж його застосування. Встановлення меж розсуду суду - чи не найважливіша гарантія забезпечення законності його здійснення. Тому відповідне рішення не втрачає ознак законності, обґрунтованості і справедливості лише на тій підставі, що суддя звертається до розсуду як способу прийняття найбільш оптимального в конкретних умовах рішення.
Разом з тим, розсуд неминуче передбачає наявність суб'єктивного вибору при прийнятті рішень. А тому проблема полягає у визначенні рамок розсуду і встановленні меж свободи суду, що реалізує цю правомочність.
З огляду на сказане, проведення дослідження феномену судового розсуду і його меж є актуальним як з точки зору теорії, так і юридичної практики.
В дослідженнях Євгена Ерліха закладено початок судового розсуду як правової категорія. Ідея дослідника полягала в тому, що судовий розсуд покликаний заповнювати прогалини які містить право та недоліки правотворчості [5, c. 168-184]. Так, практика суддівського розсуду повність не заповнює прогалини правотворчості, хоча при цьому активується правозастосовна та правотлумачувальна функція суду.
Таблиця
Наукові підходи до визначення дефініції «судовий розсуд»
|
№ п/п |
Науковці |
підходи до визначення |
|
|
1 |
Д. П. Поповський |
зазначає, якщо погодитися з абстрактним, загальним характером правових норм, то в разі їх застосування неминучим буде процес тлумачення, який залишає, як правило, для судді свободу розсуду, захистивши його лише встановленням правових рамок і директив Г121 |
|
|
2 |
В. С. Канцір |
визначає зміст судовий розсуд як норми права, що є загальним і сам вибір можливого варіанта вирішення справи творчим, особистісним, заснованим на свободі погляду Г 61 |
|
|
3 |
А. С. Макаренко |
визначає судовий розсуд у кримінальному праві як правозастосовча інтелектуально-вольова діяльність судді, яка передбачена кримінальним законом мірою свободи вибору одного із варіантів рішення у кримінальній справі [71 |
|
|
4 |
А.М. Мірошниченко |
суддівський розсуд розглядається як суб'єктивний вибір одного з можливих варіантів у тлумаченні та застосуванні права та у встановленні фактів, що здійснюється суддею Г81 |
|
|
5 |
Б.М Рісний |
судовий розсуд має такі ознаки: правовий характер; варіативність; спрямованість на забезпечення законності, справедливості, доцільності та ефективності правового регулювання; лімітованість; визначеність сфери застосування; притаманність конкретній групі правозастосувачів; процесуальна форма реалізації; обґрунтованість здійсненого вибору Г131 |
|
|
6 |
В.В. Степаненко |
стверджує, що поняття «розсуд (угляд)» у праві та «правозастосовний розсуд (угляд)» співвідносяться як ціле та його частина, а останній є різновидом розсуду у правіГ 151 |
|
|
7 |
С.М. Глубоченко |
суддівський розсуд визначає передбачену та забезпечену правом з урахуванням меж правозастосовного розсуду свободу суб'єкта судового правозастосування для вибору найбільш оптимального правозастосовного рішення на основі гносеологічного, аксіологічного та психолого- етичного змісту власного світогляду [21 |
|
|
8 |
О.О Торбас |
розкриває поняття суддівського угляду та угляду слідчого як одну з форм повноважень державних органів та службових осіб, що ведуть кримінальне провадження [16] |
|
|
9 |
Л.А. Остафійчук |
суддівський (судовий) розсуд (дискреція) - це вихідний принцип здійснення правосуддя, який полягає у гарантуванні суб'єктові правозастосування (судді) правомочностей щодо обрання найбільш оптимального варіанту вирішення правового питання, відповідно до нормативно визначених меж, вихідних засад та цілей права, відповідно до закону, обставин справи, засад доцільності, справедливості, розумності [11] |
|
|
10 |
В. Бігун |
визначає судовий розсуд як межі свободи судді в судовому вирішенні, як спосіб реалізації судової влади суддею; принципове положення в здійсненні правосуддя, що визначає межі повноважень суду у вирішенні питань і справ у судочинстві Т11 |
|
|
11 |
Н.А. Гураленко |
виходить з постулату про те, що суддівськии розсуд, не є і не може бути абсолютним, виділяється два типи и ого обмежень - процедурні (коли суддя робить вибір стосовно дотримання вимоги справедливості суддівського розсуду) та матеріальні (коли суддя відносно доводів, що він бере до уваги, застосовує вимогу розумності) [3, с. 292-304] |
Досліджуючи судовий розсуд у країнах романо-германської правової системи науковець Д.П. Поповський зазначає, що процес свободи розсуду настає коли застосовуються загальні правила та абстрактні правові норми, що призводить до тлумачення цих норм зі встановленням правових рамок і директив. Дослідник зазначає, що суддя, застосовуючи право, послідовно та логічно розвиває раніше сформульовані норми із залученням методів порівняння, протиставлення, нових визначень, тощо [12, c. 15-19].
Карл Ллевелін зазначав: якщо навіть припустити, що законодавець створив правило в формулюванні одного варіанта і що врегульовані ним обставини були добре йому відомі і не змінилися відтоді, одного разу все ж виникає сумнівний випадок, який повинен буде вирішити суддя, вдаючись до власної оцінки позитивного права [17]. З одного боку законодавець обмежився постановленням загальних правил, що виключає судове свавілля та водночас дає простір для судового розсуду. Дослідник В. С. Канцір стверджує, зміст норми права є загальним і сам вибір можливого варіанта вирішення справи є творчим, особистісним, заснованим на свободі погляду. Якби кримінальне право було набором «готових до використання» схем, то воно не могло б виконувати роль регулятора суспільних відносин [6, c. 10].
Науковець В. Бігун пропонує визначати суддівський розсуд як межі свободи судді в судовому вирішенні, спосіб реалізації судової влади суддею, принципове положення в здійсненні правосуддя, що визначає межі повноважень суду у вирішенні питань і справ у судочинстві [1, c. 22].
На основі представлених підходів до визначення дефініції суддівського розсуду ми вважаємо, що суддівський розсуд є особливою категорією, з огляду процесуальної форми здійснення повноважень, її мети, змісту, та суб'єкта реалізації прав та обов'язків судді.
Отже, аналізуючи наукові підходи подані таблиці можемо виділити підґрунтя для існування суддівського розсуду:
- динамічний розвиток суспільства, що унеможливлює створення безстрокових правових норм;
- індивідуальна різноманітність життєвих явищ;
- недосконалість законодавчої техніки;
- недоцільність формулювання абсолютно-визначених норм.
Водночас існує певна свобода судді обґрунтовувати винесене ним рішення на підставі власного бачення та трактування закону, зазначене передбачено в нормах права законодавцем. Варто зазначити, що суспільна життєдіяльність часто містить нестандартні обставини, відповідно наслідки правовідносин неможливо чітко врегулювати правовою нормою, тому оцінку зобов'язаний надати суд в межах правового поля та за своїм розсудом.
Розглянемо суддівський розсуд з боку дефінітивного вираження його сутності, змісту та ознак. У науці існує досить широкий спектр проблем, що їх вивчають дослідники різних галузей права, а тому питання суддівського розсуду не стало винятком. Наприклад, дослідник А.С. Макаренко визначає суддівський розсуд у кримінальному праві як правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність судді, яка передбачена кримінальним законом мірою свободи вибору одного із варіантів рішення у кримінальній справі [7, с. 164]. Тож, вважаємо, що судовий розсуд - це повноваження суду приймати, відповідно до конкретних умов, таке рішення з питань права, можливість якого випливає із загальних та лиш відносно визначених вказівок закону. Як відомо, державна воля виражена в нормі права, доповнюється правовою позицією компетентного органу відносно конкретного випадку (правовий розсуд).
Ми пропонуємо розглядати суддівський розсуд як ментальну форму, обравши цей термін, який означає від лат. mens - розум, мислення [14, c. 67], у перекладі на англійську «mental» означає розумовий, розумові здібності, такий, що належить до сфери інтелектуальної, активність та результати активності мозку, думки. Розсуд, як ми уже визначили, є діяльністю судді, пов'язаною з його осмисленням та оцінкою відповідної ситуації. Це не що інше як ментальні характеристики процесу розсуду.
На нашу думку, судовий розсуд - це особливий вид правозастосовної діяльності, що врегулювана нормами права; сутнісними ознаками якого є надання повноважень суду у спірних питаннях враховуючи основоположні принципи права на засадах верховенства права, моральності, гуманності і справедливості. Судовий розсуд і запроваджується насамперед для всебічного забезпечення справедливості правозастосування з урахуванням встановлених та проаналізованих об'єктивних обставин справи.
Водночас можемо стверджувати те, що судовий розсуд - це елемент у структурі діяльності правозастосовуючого органу з пошуку, прийняття індивідуалізованого юридичного рішення про права та обов'язки сторін чи індивідуалізацію покарання; це вибір суддею варіанта рішення юридичної справи, що ґрунтується на його суб'єктивному сприйнятті обставин справи та його суб'єктивному тлумаченню правових норм.
Висновки
Ми пропонуємо таку інтерпретацію судового розсуду, зокрема, першочергово, так зване вільне волевиявлення судді не повинно виходити за межі вказівки процесуального закону. Зазначимо, що у неврегульованих питаннях або нечітко врегульованих - судовий розсуд не може бути абсолютним. У таких випадках суддя зобов'язаний керуватися іншими впливовими чинниками, які вплинуть на його кінцеве рішення. Такими чинниками можуть бути інші нормативно-правові правотлума- чувальні акти (роз'яснення Верховного Суду, узагальнення судової практики, практика ЄСПЛ тощо), принципи права (засади кримінального судочинства, конституційні гарантії, основи захисту прав та свобод людини).
Отже, суддівський розсуд - це ментально-інтелектуальна форма реалізації процесуальних повноважень суду, яка має обмеження або відсутність процесуальної норми закону, результатом якої є винесення правомірного, найоптимальнішого рішення в межах закону з обґрунтованими підставами, яка зумовлена поставленими перед судом/суддями завданнями, що відповідає інтересам держави та суспільства і основується на фактах об'єктивної дійсності.
Література:
1. Бігун В. С. Філософія правосуддя: ідея та здійснення : монографія. К., 2011. 303 с.
2. Глубоченко С.М. Концептуалізація поняття правозастосовчого судового розсуду. Теорія і практика правознавства. 2011. № 1. С. 5.
3. Гураленко Н. А. Свобода вибору як атрибутивна ознака суддівського розсуду. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2012. № 4. С. 292-304.
4. Дідич Т. О. Моніторинг сучасного стану правоутворення в Україні: пізнавально- правові аспекти. Альманах права. 2019. Вип. 10. С. 45-50.
5. Ерліх Е. Вільне правознаходження та вільне правознавство. Проблеми філософії права. Т. 3, № 1-2. Київ ; Чернівці, «Рута», 2005. С. 168-184.
6. Канцір В. С. Проблеми судового угляду при застосуванні кримінального законодавства України : автореф дис. ... канд. юрид. наук. Львів, 1998. 20 с.
7. Макаренко А. С. Суддівський розсуд при призначенні покарання в Україні : дис. ... канд. юрид. наук. Одеса, 2012. 264 с.
8. Мірошниченко А.М. Суддівський розсуд, судова помилка та суддівське свавілля (через призму юридичної відповідальності суддів). К.: Юрінком Інтер, 2020. 120 с.
9. Москвич Л. М. Статус суддів: теоретичний та порівняльноправовий аналіз: монографія. Київ. 2004. 224 с.
10. Основи культурології : навч.посіб. / за ред. Л. О. Сандюкта Н. В. Щубелки. К. : Центр учбової літератури, 2012. 400 с.
11. Остафійчук Л.А. До питання змістовних складових поняття «суддівського розсуду» при здійсненні правосуддя. International Scientific and Practical Conference «WORLD SCIENCE». 2017. № 7. Vol. 4. С. 62.
12. Поповський Д. П. Застосування суддівського розсуду в країнах романо- германської правової сім'ї. Науковий вісник міжнародного гуманітарного ун-ту. Сер.: Юриспруденція. № 10-1, Т. 1. 2014. С. 15-19.
13. Рісний М.Б. Правозастосувальний розсуд (загальнотеоретичні аспекти): автореф. дис. . канд. юрид. наук: 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень / Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2006. С. 10.
14. Словник Вебстера. URL: http://www.merriamwebster.com/dictionary/mental (дата звернення: 16.05.2024).
15. Степаненко В.В. Застосування у праві та правозастосовний розсуд: співвідношення понять. Юридичний бюлетень. 2017. Випуск 5. С. 300-303.
16. Торбас О.О. Тлумачення розсуду в кримінальному процесі крізь призму правової доктрини. Південноукраїнський правничий часопис. 2019. № 4. Ч. 2. С. 96.
17. Llewellyn, Karl N. Jurisprudence: Realism in Theory and Practice. The University of Chicago Press, 1962. viii, 531 pp.
References:
1. Bihun ,V. S. (2011). Filosofiiapravosuddia: ideia ta zdiisnennia [Philosophy of justice: idea and implementation ]. Kyiv. [in Ukrainian].
2. Hlubochenko, S.M (2011). Kontseptualizatsiia poniattia pravozastosovchoho sudovoho rozsudu [Conceptualisation of the concept of law enforcement judicial discretion]. Teoriia i praktykapravoznavstva, 1, 5 [in Ukrainian].
3. Huralenko, N. A. (2012). Svoboda vyboru yak atrybutyvna oznaka suddivskoho rozsudu [Freedom of choice as an attribute ofjudicial discretion]. Naukovyi visnykLvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. 4. 292-304 [in Ukrainian].
4. Didych, T. O. (2019). Monitorynh suchasnoho stanu pravoutvorennia v Ukraini: piznavalno-pravovi aspekty [Monitoring the Current State of Law-Making in Ukraine: Cognitive and Legal Aspects] Almanakhprava. 10. 45-50 [in Ukrainian].
5. Erlikh, E. (2005). Vilne pravoznakhodzhennia ta vilne pravoznavstvo [Free law finding and free jurisprudence. Problems of philosophy of law]. Problemy filosofii prava. Vol. 3, 1-2. Kyiv : Chernivtsi, «Ruta»[in Ukrainian].
6. Kantsir, V. S. (1998). Problemy sudovoho uhliadu pry zastosuvanni kryminalnoho zakonodavstva Ukrainy [Problems of judicial review in the application of criminal legislation of Ukraine]. Extended abstract of candidate 's thesis. Lviv [in Ukrainian].
7. Makarenko, A. S. (2012). Suddivskyi rozsud pry pryznachenni pokarannia v Ukraini [Judicial discretion in sentencing in Ukraine]. Candidate's thesis. Odessa [in Ukrainian].
8. Miroshnychenko, A.M. (2020). Suddivskyi rozsud, sudova pomylka ta suddivske svavillia (cherez pryzmu yurydychnoi vidpovidalnosti suddiv) [Judicial discretion, miscarriage of justice and judicial arbitrariness (through the prism of legal liability of judges)]. Kyiv: Yurinkom Inter [in Ukrainian].
9. Moskvych, L. M. (2004). Status suddiv: teoretychnyi ta porivnialnopravovyi analiz [Status of Judges: Theoretical and Comparative Legal Analysis]. Kyiv [in Ukrainian].
10. Sandiukta, L. O. & Shchubelky, N. V. (2012). Osnovy kulturolohii [Fundamentals of cultural studies]. Kyiv : Tsentr uchbovoi literatury [in Ukrainian]
11. Ostafiichuk, L.A. (2017) Do pytannia zmistovnykh skladovykh poniattia «suddivskoho rozsudu» pry zdiisnenni pravosuddia [On the issue of substantive components of the concept of `judicial discretion' in the administration of justice]. International Scientific and Practical Conference «WORLD SCIENCE», 7, (Vols. 4), (p. 62) [in Ukrainian].
12. Popovskyi, D. P. (2014). Zastosuvannia suddivskoho rozsudu v krainakh romano- hermanskoi pravovoi sim'I [Application of judicial discretion in the countries of the Romano- Germanic legal family]. Naukovyi visnyk mizhnarodnoho humanitarnoho un-tu. Ser.: Yurysprudentsiia. 10-1, vols. 1, 15-19 [in Ukrainian].
13. Risnyi, M.B (2006). Pravozastosuvalnyi rozsud (zahalnoteoretychni aspekty) [Law enforcement discretion (general theoretical aspects)]. Extended abstract of candidate's thesis /. Lviv: Lvivskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Franka [in Ukrainian].
14. Slovnyk Vebstera. www.merriamwebster.com. Retrieved from: http://www.merriamwebster.com/ dictionary/mental [in Ukrainian].
15. Stepanenko, V.V (2017). Zastosuvannia u pravi ta pravozastosovnyi rozsud: spivvidno- shennia poniat [Application in law and law enforcement discretion: correlation of concepts]. Yurydychnyi biuleten, 5 [in Ukrainian].
16. Torbas, O.O. (2019). Tlumachennia rozsudu v kryminalnomu protsesi kriz pryzmu pravovoi doktryny [Interpretation of discretion in criminal proceedings through the prism of legal doctrine]. Pivdennoukrainskyipravnychyi chasopys, 4, part 2, 96 [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз і характеристика поняття "суддівський розсуд" у кримінальному праві, що є правозастосовною інтелектуально-вольовою діяльністю судді, яка є передбаченою законодавством мірою свободи вибору одного з варіантів рішення в кримінальному провадженні.
статья [22,7 K], добавлен 17.08.2017Історія формування, сутність, функції та повноваження Конституційного Суду України, зміст його діяльності. Вирішення гострих правових конфліктів, забезпечення стабільності конституційного ладу, становлення законності в сфері державно-правових відносин.
курсовая работа [24,0 K], добавлен 23.05.2014Практичні питання здійснення правосуддя в Україні. Поняття конституційного правосуддя. Конституційний суд як єдиний орган конституційної юрисдикції. Особливості реалізації функцій Конституційного Суду України, місце у системі державної та судової влади.
курсовая работа [32,7 K], добавлен 06.09.2016Конституційний Суд - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Порядок формування Конституційного Суду і його склад. Функції і повноваження Конституційного Суду. Порядок діяльності Конституційного Суду і процедури розгляду ним справ. Шлях до створ
контрольная работа [17,9 K], добавлен 15.12.2004Дослідження основних засад судової реформи в Україні, перспектив становлення суду присяжних. Аналіз ланок у законі про судоустрій, судових структур притаманних різним країнам світу. Огляд рішень апеляційних загальних судів, ухвалених у першій інстанції.
курсовая работа [48,4 K], добавлен 14.12.2011Огляд системи основних організаційних і процесуальних дій Конституційного Суду України. Проблематика його правосуб’єктності, притаманних для цього органу засобів забезпечення конституційного ладу. Межі офіційного тлумачення Конституції і законів України.
реферат [26,7 K], добавлен 09.02.2014Поняття конституційного ладу та його засад. Склад принципів, що становлять засади конституційного ладу України. Конституційна характеристика української держави. Демократичні основи. Економічні та духовні аспекти основ конституційного ладу України.
курсовая работа [49,2 K], добавлен 29.10.2008Джерела правового регулювання фінансування судової влади в Україні. Механізм належного фінансування судової гілки влади іноземних країн. Належне фінансування як ефективний засіб забезпечення незалежності, корупційних правопорушень у судовій гілці влади.
статья [14,0 K], добавлен 13.11.2017Поняття і види конституційного правосуддя. Конституційно-правовий статус Конституційного Суду України та його суддів як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні. Форми звернення до Конституційного суду, правова природа та значення його актів.
курсовая работа [42,8 K], добавлен 06.12.2010Необхідність забезпечення принципу верховенства права на шляху реформування судової системи країни під час її входження в європейський і світовий простір. Повноваження Верховного Суду України. Проблеми, які впливають на процес утвердження судової влади.
статья [14,8 K], добавлен 24.11.2017Поняття конституційного ладу та його закріплення в Конституції. Державні символи України. Основи національного розвитку та національних відносин. Поняття та ознаки органів державної влади, їх класифікация. Система місцевого самоврядування в Україні.
контрольная работа [37,0 K], добавлен 30.04.2009Конституційний Суд України та його місце в механізмі державної влади. Склад і порядок формування Конституційного Суду України. Повноваження Конституційного Суду. Процедура розгляду справ. Рішення та висновки Конституційного Суду та їх юридичні наслідки.
реферат [29,9 K], добавлен 19.06.2015Особливості дослідження досвіду забезпечення єдності судової практики вищими судовими інстанціями на прикладі деяких країн Європи. Аналіз їх статусу, місця в судовій системі й повноваження, якими наділені ці інстанції у сфері уніфікації судової практики.
статья [20,7 K], добавлен 14.08.2017Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції в державі. Принципи, на яких базується діяльність органу державної влади: верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, всебічності розгляду справ.
реферат [15,4 K], добавлен 30.10.2014Питання комунікаційної політики у судовій установі. Актуальність раціоналізації в адмініструванні судової діяльності. Проблемні аспекти, шляхи розвитку цього напряму судового адміністрування та підходи до поліпшення взаємодії судів із громадськістю.
статья [16,5 K], добавлен 17.08.2017Поняття, структура та правові основи функціонування судової системи України. Завдання, склад та повноваження Конституційного Суду України, а також форми звернення до нього та порядок здійснення провадження. Правовий статус суддів Конституційного Суду.
курсовая работа [27,1 K], добавлен 14.11.2010Загальні засади адміністративної реформи та засоби забезпечення її здійснення. Роль Концепції адміністративної реформи в реформуванні адміністративного права України. Характеристика етапів проведення реформи та основних напрямків дій на кожному етапі.
курсовая работа [37,6 K], добавлен 27.03.2013Система судів як механізм захисту законних прав суб’єктів господарювання та їх повноваження. Стадії діяльності господарського суду з розгляду господарських справ і вирішення спорів. Оскарження та перевірка рішень, ухвал та постанов у порядку нагляду.
реферат [16,6 K], добавлен 19.07.2011Система судів дореформеного періоду. Завдання судової реформи 1864р. Мирові суди. Загальні суди. Сенат. За пореформені роки до судової реформи внесено понад 700 змін і поправок.
реферат [13,0 K], добавлен 05.03.2003Сутність та порядок формування Конституційного Суду України. Основні принципи його діяльності, функції і повноваження. Вимоги до суддів Конституційного Суду. Форми звернень до Конституційного Суду України: конституційне подання, звернення, провадження.
курсовая работа [27,3 K], добавлен 19.07.2014
