Механізми забезпечення електронного урядування в органах державної влади України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Механізми забезпечення електронного урядування в органах державної влади України

Асланов Стеллас Антипович

доктор політичних наук, професор, професор кафедри політології і державного управління, Ужгородський національний університет

Коба Василь Васильович

аспірант, Ужгородський національний університет

Анотація

У статті досліджено концептуальні положення розвитку електронного урядування України в умовах інформаційного суспільства. Проведено аналіз інституційного механізму забезпечення електронного урядування на основі впровадження цифрових теехнологій та напрями розвитку державних механізмів електронного урядування для впровадження цифрових перетворень в Україні. Також вдалося активізувати наукову проблему щодо формування та вдосконалення державних механізмів розвитку електронного урядування в умовах цифрових трансформацій.

Визначено, що формування інформаційного суспільства в Україні передбачає цілеспрямовану узгоджену діяльність всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування. При цьому на законодавчому рівні повинно бути забезпечено чіткий розподіл повноважень між органами державної влади з метою уникнення конкуренції між ними, запобігання дублювання їх функцій, уникнення розпорошення ресурсів та зусиль в цій сфері.

Система державного управління за своєю структурою охоплює такі складові: суб'єкти управління (управляючу систему), взаємодію та взаємосприяння (управлінську діяльність/процес), суспільну систему (об'єкти управління), тобто сфери і галузі суспільного життя.

У державному управлінні до суб'єктів управління належать: органи виконавчої влади (уряд, міністерства, державні комітети, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації); керівники і керівний склад цих органів (політичні діячі; посадові особи; службові особи, які наділені державно-владними повноваженнями).

Доведено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, що успішно впроваджують електронного урядування, мають такі переваги, як відкритість і широке охоплення; орієнтація на потреби громадян як споживачів державних послуг.

Ключові слова: електронне урядування, інформаційне суспільство, цифрові трансформації.

Abstract

електронне урядування державна влада

Aslanov Stellas Antipovich, Doctor of Political Sciences, Professor, Professor of the Department of Political Science and Public Administration, Uzhhorod National University

Koba Vasyl Vasilovych, graduate student, Uzhhorod National University

MECHANISMS FOR PROVIDING ELECTRONIC GOVERNMENT IN PUBLIC GOVERNMENT BODIES OF UKRAINE

The article examines the conceptual provisions of the development of e-governance of Ukraine in the conditions of the information society. An analysis of the institutional mechanism for providing e-governance based on the implementation of digital technologies and directions for the development of state mechanisms of e-governance for the implementation of digital transformations in Ukraine was carried out. It was also possible to activate the scientific problem of the formation and improvement of state mechanisms for the development of electronic governance in the conditions of digital transformations.

It was determined that the formation of the information society in Ukraine requires the purposeful coordinated activity of all state authorities and local selfgovernment bodies. At the same time, a clear division of powers between state authorities should be ensured at the legislative level in order to avoid competition between them, prevent duplication of their functions, and avoid dispersal of resources and efforts in this area.

According to its structure, the public administration system includes the following components: subjects of administration (administrative system), interaction and mutual support (administrative activity/process), social system (objects of administration), that is, spheres and branches of public life.

In state administration, subjects of administration include: bodies of executive power (government, ministries, state committees, other central bodies of executive power, local state administrations); heads and management staff of these bodies (political figures; officials; officials who are vested with state-authority powers).

It has been proven that state and local self-government bodies that successfully implement e-governance have such advantages as openness and wide coverage; orientation to the needs of citizens as consumers of public services.

Keywords: electronic governance, information society, digital transformations.

Постановка проблеми

Ефективність модернізації національної політики щодо розвитку електронного урядування залежить не тільки від регуляторних актів, але і за наявності інституційної структури, у тому числі, сформованих структур державного управління, державно-приватного партнерства, чіткої системи аналізу та моніторингу виконання рішень та гнучкого реагування на зміни, які відбуваються.

Розвиток інформаційного суспільства в Україні передбачає цілеспрямовану узгоджену діяльність всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування. При цьому на законодавчому рівні повинно бути забезпечено чіткий розподіл повноважень між органами державної влади з метою уникнення конкуренції між ними, запобігання дублювання їх функцій, уникнення розпорошення ресурсів та зусиль в цій сфері.

Система державного управління за своєю структурою охоплює такі складові: суб'єкти управління (управляючу систему), взаємодію та взаємосприяння (управлінську діяльність/процес), суспільну систему (об'єкти управління), тобто сфери і галузі суспільного життя.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Теоретико-методологічними засадами вивчення даної проблеми є дослідження в галузі різноманітних політичних робіт як у вітчизняній так і в зарубіжній науці.

Мета статті полягає у здійсненні дослідження та аналізі механізму забезпечення електронного урядування на основі впровадження цифрових технологій в умовах війни в Україні.

Виклад основного матеріалу

У державному управлінні до суб'єктів управління належать: органи виконавчої влади (уряд, міністерства, державні комітети, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації); керівники і керівний склад цих органів (політичні діячі; посадові особи; службові особи, які наділені державно-владними повноваженнями).

До суб'єктів, які беруть участь у відносинах формування та виконання державної інформаційної політики, належать: замовники робіт з інформатизації, виконавці окремих завдань (проектів) інформатизації, організації, що здійснюють експертизу окремих завдань та проектів інформатизації, користувачі автоматизованих та інших інформаційних систем і засобів інформатизації.

Згідно Конституції в Україні є три види органів, які безпосередньо здійснюють державне управління [1]: загальнодержавні - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Конституційний суд; регіональні-обласні, районі, міські Києва та Севастополя, Автономної республіки Крим державні адміністрації; місцевого самоврядування - сільські, селищні, міські, районні ради, в тому числі Києва, Севастополя, Автономної Республіки Крим. Діяльність у сфері інформатизації притаманна усім організаціям, установам, органам місцевого самоврядування, державної влади незалежно від особливостей функціонування та їх повноважень. Законодавчу основу формування та розвитку електронного урядування в Україні складають нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, та Кабінету Міністрів України. Головними суб'єктами в системі формування еурядування є Міністерство освіти і науки України, Міністерство економіки України, Міністерство юстиції України, Міністерства інформаційної політики 150 України, Міністерство цифрової трансформації України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації та ін.

Міністерство інформаційної політики (МІП) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційного суверенітету України, зокрема, з питань забезпечення функціонування державних інформаційних ресурсів, поширення суспільно важливої інформації в Україні та за її межами.

Г оловною метою МІП є створення умов для формування конкурентного та незалежного інформаційного простору України, що ґрунтується на принципах і засадах громадянського суспільства та професійної спільноти, здатних до саморегуляції та саморозвитку, як гарантії попередження впливу на незалежні засоби масової інформації (ЗМІ) та як необхідної умови розвитку незалежної демократичної держави, а також популяризації цінностей України у світі [2].

Міністерство освіти і науки України є головним органом з забезпечення реалізації та формування державної політики у сфері науки, освіти, інформатизації, інновацій, інтелектуальної власності. Відповідно до покладених на нього завдань Міністерство освіти і науки України визначає пріоритетні напрями та перспективи розвитку питань науки, освіти, інформатизації, інновацій, інтелектуальної власності; забезпечує розвиток інформаційного потенціалу України; забезпечує інтеграцію інформаційних ресурсів, сфер інформатизації відповідно до принципів захисту та збереження національних інтересів; затверджує технічні регламенти, стандарти, норми у сфері електронного документообігу, програмного забезпечення, структуру інформаційних ресурсів та обміну інформацією (єдині формати обміну даними) для органів місцевого самоврядування та державної влади; забезпечує функціонування та ведення державних електронних реєстрів, баз даних та ін. [3]

2 вересня 2019 року Постановою Кабінету було створено Міністерство цифрової трансформації України, яке забезпечує:

-реалізацію та формування державної політики у сфері цифрової економіки, цифровізації, цифрових інновацій, електронної демократії та електронного урядування, розвитку інформаційного суспільства; реалізацію та формування державної політики у сфері розвитку цифрових прав та цифрових навичок громадян;

- реалізацію та формування державної політики у сфері інтероперабельності та розвитку національних електронних інформаційних ресурсів, відкритих даних, розвитку телекомунікацій, інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету, бізнесу та електронної комерції;

- формування та реалізацію державної політики у сфері надання електронних довірчих послуг. адміністративних та електронних послуг, розвитку ІТ - індустрії; виконання функцій центрального засвідчувального органу шляхом забезпечення створення у сфері електронних довірчих послуг умов для функціонування суб'єктів правових відносин [4].

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації - орган державного регулювання у сфері інформатизації, телекомунікацій, надання послуг поштового зв'язку та користування радіочастотним ресурсом, що здійснює повноваження дозвільного органу, органу ліцензування, органу державного нагляду та регуляторного органу (контролю), що забезпечує відповідно до покладених на нього завдань: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері інформатизації та розвитку інформаційного суспільства; 156 пропозиції щодо забезпечення ринкової збалансованості та вдосконалення механізму державного регулювання у сфері інформатизації; реалізацію державної стратегії розвитку у сфері інформатизації та розвитку інформаційного суспільства; участь у розробленні норм, стандартів і технічних регламентів у сфері програмного забезпечення, електронного документообігу, структури інформаційних ресурсів та обміну інформацією (єдині формати обміну даними) для органів державного управління; управління та координацію діяльності з питань формування та використання державних електронних інформаційних ресурсів, ведення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів органів державної влади [5].

Слід зазначити, що в останні роки посилилась конкуренція між органами державної влади за повноваження в сфері інформатизації та розвитку інформаційного суспільства, наслідком якої стала децентралізація управління та розпорошення функцій головного суб'єкта управління серед інших органів державної влади, втрата ефективності управління та контролю в цій сфері, що може створювати передумови для корупційних дій.

Така тенденція дисонує з загальносвітовою тенденцією переходу до інформаційного суспільства та суспільства знань, де підвищується значення ІКТ в життєдіяльності громадян, суспільства, бізнесу та держави та збільшується організуюча та координуюча роль держави в цих процесах при забезпеченні принципу партнерства та співпраці з іншими суб'єктами.

Сьогодні ні один з існуючих центральних органів виконавчої влади не в змозі самостійно розв'язати проблеми впровадження електронного урядування та розбудови інформаційного суспільства.

Фактично, лише Міністерство цифрової трансформації України в системі центральних органів виконавчої влади має чітко визначену функцію щодо е-урядування, інші положення лише фіксують окремі пов'язані з е-урядуванням функції.

Висновки. Таким чином, органи державної влади та місцевого самоврядування, що успішно впроваджують електронного урядування, мають такі переваги, як відкритість і широке охоплення; орієнтація на потреби громадян як споживачів державних послуг.

Література:

1. Конституція України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-% D0%B2%D1%80 (дата звернення 28.04.2024).

2. Міністерство інформаційної політики URL: https://mip.gov.ua/ (дата звернення 28.04.2024).

3. Міністерство освіти і науки України. URL: https://mon.gov.ua/ua (дата звернення 28.04.2024).

4. Міністерство цифрової трансформації України. URL: https://thedigital.gov.ua/ (дата звернення 28.04.2024).

5. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. URL: https://nkrzi.gov.ua/ (дата звернення 28.04.2024).

References:

1. Constitution of Ukraine. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96- %D0%B2%D1%80 (date of application 04/28/2024).

2. Ministry of Information Policy URL: https://mip.gov.ua/ (access date 04/28/2024).

3. Ministry of Education and Science of Ukraine. URL: https://mon.gov.ua/ua (date of application 04/28/2024).

4. Ministry of Digital Transformation of Ukraine. URL: https://thedigital.gov.ua/ (date of application 04/28/2024).

5. The National Commission, which carries out state regulation in the field of communication and informatization. URL: https://nkrzi.gov.ua/ (date of application 04/28/2024).

Размещено на Allbest.ru