Окремі аспекти реалізації принципу недискримінації в Національній поліції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Окремі аспекти реалізації принципу недискримінації

в Національній поліції

Дрок Ірина Сергіївна

т.в.о. завідувача навчально-наукової лабораторії з дослідження проблем превентивної діяльності, Дніпровський державний університет внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент, м. Дніпро

В наукові статті визначено окремі аспекти реалізації принципу недискримінації в Національній поліції, зокрема, за ознакою сексуальної орієнтації. Висловлена позиція про те, що різноманітність характеристик поліцейських в Україні має стати основою для усунення дискримінації в рядах Національної поліції.

У роботі акцентована увага на проблемах сприйняття ЛГБТ-осіб, які є громадянами України і мають намір проходити службу в Національній поліції України. Під час проведення дослідження авторкою було розроблено анкетування для поліцейських, яке присвячене з'ясуванню думки поліцейських та ставлення їх до проблеми.

Висловлена та підтверджена позиція щодо збереження загальної для України тенденції щодо представництва ЛГБТ серед працівників Національної поліції. Доведена думка про тенденцію до сприйняття наявності прав і свобод ЛГБТ-осіб, у тому числі серед особового складу поліцейських, однак зберігається приблизно третина осіб, які категорично не підтримують такі погляди. Виявлена деяка непослідовність респондентів щодо ставлення до реалізації ЛГБТ права на доступ до служби в Національній поліції. З метою розвитку ідеї рівності права на службу в Національній поліції всіх громадян України, у тому числі ЛГБТ, запропоновано проводити відповідну роботу щодо спрямування поглядів нейтральної групи поліцейських (а таких в середньому третина) в проєвропейський бік, в бік реалізації принципу дотримання прав людини.

Акцентована увага на необхідності розвитку політики МВС України у напрямку рівності прав і свобод поліцейських за сексуальною орієнтацією. Авторка виділяє три вектори підвищення рівня забезпечення прав ЛГБТ- поліцейських: удосконалення нормативно-правових засад, які регламентують діяльність Національної поліції; виведення з тіні проблеми дотримання прав ЛГБТ-поліцейських; просвітницька робота серед громадян України в цілому та серед поліцейських зокрема.

Ключові слова: сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, права і свободи, недискримінація, забезпечення прав, правове регулювання, цивільне партнерство, воєнний стан.

Abstract

недискримінація національна поліція

Drok Iryna Serhiivna Candidate of Juridical Sciences (Ph. D.), associate professor, Senior Research Officer of the educational and scientific laboratory for the study of problems of preventive activity of the Dnipro State University of Internal Affairs, Dnipro,

SOME ASPECTS OF THE IMPLEMENTATION OF THE NON-DISCRIMINATION PRINCIPLE IN THE NATIONAL POLICE

Scientific articles define certain aspects of the implementation of the principle of non-discrimination in the National Police, in particular, based on sexual orientation. The expressed position is that the diversity of characteristics of police officers in Ukraine should become the basis for eliminating discrimination in the ranks of the National Police.

The work focuses on the problems of perception of LGBT people who are citizens of Ukraine and intend to serve in the National Police of Ukraine. During the research, the author developed a questionnaire for police officers, which is dedicated to finding out the opinion of police officers and their attitude to the problem.

The position expressed and confirmed regarding the preservation of the general trend for Ukraine regarding the representation of LGBT people among the employees of the National Police. There is a proven opinion about the tendency to perceive the existence of rights and freedoms of LGBT people, including among police personnel, however, approximately one third of people who categorically do not support such views remain. In order to develop the idea of equality of the right to serve in the National Police of all citizens of Ukraine, including LGBT, it is proposed to carry out relevant work about directing the views of a neutral group of police officers (and on average a third of them) in the pro-European direction, in the direction of the implementation of the principle of respect for human rights

Focused attention on the need to develop the policy of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine in the direction of equality of rights and freedoms of policemen based on sexual orientation. The author singles out three vectors of increasing the level of ensuring the rights of LGBT police officers: improvement of the legal framework that regulates the activities of the National Police; bringing out of the shadows the problem of observing the rights of LGBT police officers; educational work among citizens of Ukraine in general and among police officers in particular.

Постановка проблеми

Принцип недискримінації гарантує однакове ставлення до фізичних осіб, незалежно від їхньої національності, статі, расової належності чи етнічного походження, релігії або вірувань, фізичних вад, віку чи сексуальної орієнтації. Дискримінація за ознакою сексуальної орієнтації включає неоднакове ставлення до особи через те, що вона є або здається геєм, лесбійкою, бісексуалом, трансгендером або гетеросексуалом. Може бути пряма або непряма дискримінація. В українському законодавстві на конституційному рівні проголошений принцип рівності прав і свобод громадян перед законом [1], у тому числі за ознакою статі. Положення щодо рівності прав і свобод громадян за ознакою сексуальної орієнтації відсутнє в Конституції України. Підзаконні нормативно-правові акти також не конкретизують механізм дотримання прав і свобод людини за ознакою сексуальної орієнтації. Тобто чинне українське законодавство замовчує, не врегульовує дане питання. Однак, на наш погляд, різноманітність характеристик поліцейських в Україні має стати основою для усунення дискримінації в рядах Національної поліції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В основному предметом дослідження наукової спільноти в Україні виступають загальні питання протидії дискримінації в різних галузях права. Загальнотеоретичні аспекти заборони дискримінації вивчала у своєму дисертаційному дослідженні вивчала Равлінко З.П. (2016) [2]. Бачинська О.-М.І. (2019) дослідила принцип недискримінації та механізми його реалізації у своєму дисертаційному дослідженні [3]. Янковець І.В. (2020) присвятила дисертаційне дослідження інституційному механізму подолання дискримінації в Україні [4]. Сербин Н.В. (2018) на основі узагальнення наукових праць вчених, аналізу норм чинного трудового законодавства України, а також міжнародних нормативно-правових актів, визначає сутність та особливості правового регулювання недопущення дискримінації у сфері праці, на основі чого надає науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення та подальшого розвитку вітчизняного законодавства у цій сфері [5]. Кругова С.С. (2021) здійснила розробку цілісних напрямів теоретико-практичних пропозицій з оптимізації сучасного стану конституційно-правового регулювання забезпечення рівності прав і свобод жінок і чоловіків в Україні [6]. Світовенко Д.В. (2023) предметом дослідження для своєї дисертації обрала форми та способи реалізації принципу тендерної рівності за трудовим законодавством України [7]. Наливайко Л.Р. (2024) виділяє головні напрями забезпечення гендерної рівності у секторі безпеки та оборони в умовах воєнного стану: недопущення дискримінації за ознакою статі, запобігання, протидія проява насильства щодо жінок-військовослужбовиць, забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у питаннях проходження військової служби, забезпечення рівних можливостей жінкам і чоловікам обіймати посади та просуватися по службі, виховання і пропаганда культури ґендерної рівності серед військовослужбовців та офіцерського складу, поширення просвітницької діяльності та впровадження спеціалізованих навчальних курсів та програм у цій сфері в навчальних закладах, тощо [8]. Нами раніше (2023) також були досліджені окремі гендерні аспекти в роботі керівників підрозділів поліції [9]. Поряд із цим питання реалізації принципу недискримінації в Національній поліції за ознакою сексуальної орієнтації не були предметом наукових досліджень серед українських вчених, зокрема галузі адміністративного права.

Мета написання наукової статті - визначити окремі аспекти реалізації принципу недискримінації в Національній поліції, зокрема, за ознакою сексуальної орієнтації.

Виклад основного матеріалу

Сталою позицією в європейських державах є те, що наявність співробітників ЛГБТ-спільноти у правоохоронних органах являється основою кращого діалогу із суспільством. Історично склалося, що представництво ЛГБТ серед поліцейських має багато дискусійних моментів. Зокрема, до роботи в правоохоронних органах не завжди долучали представників нетрадиційної сексуальної орієнтації. Прийняті норми міжнародного значення щодо забезпечення прав людини [10] часто зустрічали і зустрічають спротив щодо їхньої адаптації на національному рівні. Сьогодні в складі поліції розвинених держав світу створені підрозділи та комітети із співробітників ЛГБТ. Рішення про прийняття до лав правоохоронних органів таких осіб зазвичай приймалися після внесення змін до законодавства. Зауважимо, що прийняття нормативно-правових актів про захист прав ЛГБТ- осіб, зокрема і про допуск таких осіб, що здійснили камінг-аут, до служби в поліції залежить від ставлення до питання представників державних органів, законодавців, громади конкретної держави в цілому.

Кількість представників ЛГБТ в Національній поліції, як і в Збройних Силах України, достовірно невідома. В публічному просторі від початку повномасштабного вторгнення все частіше лунають приклади камінг-аутів військовослужбовців. Тематика захисту прав військових-ЛГБТ повсякчас стає предметом соціологічних досліджень, законодавчих обговорень, діяльності громадських діячів, психологів, тощо. Офіційно зареєстровані громадські об'єднання геїв, лесбійок, що є військовослужбовцями. Діють телеграм-чати для представників ЛГБТ-спільноти, що проходять службу в Збройних силах України. Ведуться публічні сторінки в соціальних мережах для таких осіб та інших членів українського суспільства і не тільки.

Згідно досліджень, проведених громадською організацією “Військові ЛГБТІК+”, від 2% до 4 % військовослужбовців відносяться до ЛГБТ+ спільноти, а 54 частини військових підрозділів підтвердили присутність у їх лавах ЛГБТ+ представників [11]. Відповідно, можемо зробити висновок про те, що ЛГБТ люди служать в армії нарівні з гетеросексуальними людьми.

За аналогією зі статистикою військової спільноти та загальним відсотком ЛГБТ-осіб в українському суспільстві можемо висунути думку про наявність таких осіб у лавах Національної поліції. Водночас, рух ЛГБТ- поліцейських не те, що не набирає обертів, а він взагалі відсутній. Причинами цього вважаємо упереджене ставлення поліцейських до ЛГБТ через тісний зв'язок з тюремною субкультурою в наслідок виконання службових обов'язків; пережитки радянського світогляду, що проник в правоохоронні органи та передається від покоління до покоління; закритість поліцейської спільноти, так звана “корпоративна етика”. Умови військового стану ще більше сприяють латентності проблеми забезпечення прав ЛГБТ-поліцейських через пріоритетність виконання службових завдань перед забезпеченням прав самих поліцейських. Відповідно, можна стверджувати про негласне запровадження в нашій державі правила «Don't ask, don't tell» в лавах Національної поліції з приводу окресленого питання. Водночас, міжнародний рух поліцейських- ЛГБТ, набирає обертів. Наприклад, European LGBT Police Association - це головна організація європейських ЛГБТ поліцейських асоціацій, яка має на меті - просвітництво та інформування теми «ЛГБТ» всередині та поза поліцейськими організаціями шляхом інформування громадськості та поліцейських сил про сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність та зменшення широко поширених упереджень щодо лесбіянок, геїв, бісексуалів та трансгендерів [12].

У даній роботі увага буде акцентована саме на проблемах реалізації прав і гарантій ЛГБТ людей, які є громадянами України і мають намір проходити службу в Національній поліції України. З метою досягнення поставленої мети, нами було розроблено анкетування для поліцейських, яке присвячене з'ясуванню їх думки та ставлення до проблем реалізації прав поліцейськими, які є представниками ЛГБТ-спільноти. Інтерв'ювання проводилося в травні 2024 року з представниками Київської, Дніпропетровської, Рівненської областей. В рамках дослідження було опитано 344 поліцейських (45% жінок та 55% чоловіків), що дозволяє говорити про репрезентативність респондентів за статтю. Репрезентативність за віком також дотримана: 37% - особи віком від 18 до 25 років; 32% - особи віком від 26 до 35 років; 27% - особи віком від 36 до 45 років; 4% - особи віком старше 45 років. Стаж роботи в органах внутрішніх справ відповідно ставив: до 3 років - 28,5 %; від 3 до 5 років - 10%; від 5 до 10 років - 14%; від 10 до 15 років - 19%; від 15 до 20 років - 14,5%; більше 20 років - 14 %. Інтерв'ювання проводилося шляхом анонімного опитування через заповнення Google форми. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки не перевищувала 3%. За умов введення воєнного стану, закритості поліцейської спільноти в цілому, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення.

Проте, вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої поліцейських.

Переходячи до суті проведеного дослідження, першочергово нами було з'ясовано, що більшість поліцейських розуміють значення терміну “ЛГБТ” (96%), тобто можемо говорити про розуміння сутності явища серед поліцейських, що є позитивним, зважаючи на те, що Національна поліція залишається закритою спільною, яка в Україні досить консервативна. Відзначимо, що дотепер важко знайти приклади публічних камінг-аутів серед поліцейських в Україні. Водночас, проведене нами опитування зафіксувало, що 98% опитах не відносять себе до представників ЛГБТ-спільноти, що співпадає з даними інших відзначених вище досліджень [11] і підтверджує важливість обраного напрямку дослідження. У той же час, 16% опитаних знають осіб, які можуть віднести себе до представників ЛГБТ-спільноти і є працівниками Національної поліції. Отже, можемо зробити висновок про підтвердження наявності ЛГБТ-осіб в лавах Національної поліції

Розглядаючи питання ставлення до реалізації прав представників ЛГБТ- спільноти, показними стали відповіді, які приблизно розділилися порівну. Повністю погоджуються або скоріше погоджуються з тим, що представники ЛГБТ-спільноти повинні мати такі ж права, як і всі інші, 44% респондентів; як погоджуюся, так і не погоджуюся - 16% з них; не можуть дати однозначну відповідь, відповіли “не знаю” - 17%; категорично не погоджуються із твердженням 23% опитаних поліцейських. Тобто, відповідаючи на загальне питання, яке не стосується служби в поліції, респонденти вже не мають однозначного ставлення до ЛГБТ-осіб. Така думка підтверджує застарілість та консервативність поглядів серед поліцейських, однак більшість вже розуміють європейські та міжнародні стандарти рівності прав людей в цілому. Вважаємо, що саме молоді поліцейські широкі у своїх поглядах на права людини та верховенство права в цілому. Варто звернути увагу на те, що проведеним загальнонаціональним опитуванням у 2022 році встановлено, що саме поліцейські серед представників різних професій є найбільш толерантними до ЛГБТ [13]. Підтримання та розвиток означеної позиції, впровадження її в повсякденну діяльність поліцейського сприятиме безумовному дотриманню прав людини, протидії дискримінації під час виконання службових обов'язків поліцейськими, у тому числі за ознакою сексуальної орієнтації.

Розвиваючи думку про різноманітність в робочому середовищі Національної поліції, ми запропонували респондентам відповісти на питання, чи повинні мати представники ЛГБТ-спільноти рівний доступ до служби в поліції, як і всі інші. Думки опитаних розділилися: повністю або скоріше погодилися з твердженням 40% респондентів; 31% - категорично не погодилися; як погоджуються, так і не погоджуються - 12%; не можуть дати однозначну відповідь, відповіли “не знаю” - 17%.

Конкретизуючи ставлення діючих поліцейських до реалізації права на службу в Національній поліції представниками ЛГБТ-спільноти через власний набутий або прогнозований досвід, ми з'ясовували їх ставлення до нового колеги у випадку, якщо він буде ЛГБТ-особою і не приховуватиме цього. Більшість, 38% опитаних мають нейтральне ставлення до таких осіб та події, що відбулася або може відбутися у майбутньому; 27% респондентів мають скоріше негативне або однозначно негативне ставлення; для 17% респондентів це було важке питання і вони не змогли дати однозначної відповіді; лише 18% респондентів позитивно або однозначно позитивно ставляться до події мати колегу, що є ЛГБТ-особою.

Більш тісне несення служби відбувається з напарником у лавах Національної поліції. З'ясовуючи реакцію поліцейських на те, що їх напарником може бути представник ЛГБТ-спільноти, ми прийшли до таких висновків. Більшість, 31% опитаних мають нейтральне ставлення до таких осіб та події, що відбулася або може відбутися у майбутньому; 38% респондентів мають скоріше негативне або однозначно негативне ставлення; для 15% респондентів це було важке питання і вони не змогли дати однозначної відповіді; лише 16% респондентів позитивно або однозначно позитивно ставляться до події мати напарника, що є ЛГБТ-особою.

В процесі подальшого опитування, респондентам було задане узагальнююче питання, чи впливає сексуальна орієнтація на рівень виконання службових завдань поліцейськими? 23% опитаних вважають, що сексуальна орієнтація однозначно впливає або скоріше впливає на рівень виконання поставлених завдань поліцейськими; 28% відмітили, що їм важко відповісти на поставлене питання; 49% респондентів вважають, що скоріше не впливає або однозначно не впливає.

Подальші питання стосувалися тих осіб, які є самі представниками ЛГБТ-спільноти або які мають таких знайомих у лавах Національної поліції. Більшість (76,5%) респондентів відзначили, що їм не відомі факти дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації в трудовому колективі Національної поліції. Варіант “важко відповісти” обрали 15 % респондентів. 8,5% опитаних відзначили, що їм відомі такі факти. Серед відомих фактів дискримінації респонденти відзначали: законодавчі обмеження прав (13%); утиск з боку керівництва (15%); утиск з боку колег (19%); утиск з боку громадян (29%); утиск з боку підрозділів кадрового забезпечення (7,5%).

Аналіз результатів проведеного опитування дозволяє зробити наступні висновки: збереження загальної для України тенденції щодо представництва

ЛГБТ серед працівників Національної поліції (2%); в цілому можна простежити тенденцію до сприйняття наявності прав і свобод ЛГБТ-осіб, у тому числі серед особового складу поліцейських, однак зберігається приблизно третина осіб, які категорично не підтримують такі погляди; найбільш толерантно до ЛГБТ ставляться молоді поліцейські віком 18-25 років; найбільш нетерпимими є поліцейські, які мають досвід роботи більше 15 років; деяка непослідовність респондентів щодо прав ЛГБТ проявляється в питанні доступу до служби в Національній поліції, адже на 8 % більше осіб категорично не підтримують думку про рівний доступ до такої служби ЛГБТ, ніж тих, хто проти рівності прав ЛГБТ та інших громадян в цілому; чим ближче перспектива безпосереднього спілкування та виконання службових завдань з особою ЛГБТ, тим ставлення поліцейських змінюється в гіршу сторону (на 7% менше респондентів ставилися б нейтрально до роботи з напарником-ЛГБТ, ніж до просто колеги-ЛГБТ; на 11% більше відповідей про негативне ставлення до напарника-ЛГБТ, ніж до просто колеги); в сучасній українській поліцейській спільності залишається позиція (23%) про те, що сексуальна орієнтація може впливати на рівень виконання службових завдань. З метою розвитку ідеї рівності права на службу в Національній поліції всіх громадян України, у тому числі ЛГБТ, варто проводити відповідну роботу щодо спрямування поглядів нейтральної групи поліцейських (а таких в середньому третина) в проєвропейський бік, в бік реалізації принципу дотримання прав людини.

Висновки

Під час проведеного нами дослідження звучали думки про те, що такі особи переважно не афішують свою сексуальну орієнтацію під час вступу на службу або під час проходження служби. Для підвищення рівня забезпечення прав ЛГБТ-поліцейських, наш погляд, варто починати з нормативно-правових засад, які регламентують діяльність Національної поліції. Зокрема, варто наголосити на принципі рівності прав і свобод громадян України за сексуальною орієнтацію, у тому числі під час доступу до служби в Національній поліції. Наступним вектором, який сприятиме реалізації зазначеного права, це виведення з тіні проблеми дотримання прав ЛГБТ-поліцейських (створення громадський об'єднань, розвиток цього напрямку в діяльності профспілок поліцейських, висвітлення в громадськості наявності такого явища, тощо). Третій вектор, який, вважаємо, сприятиме реалізації права на службу в поліції представниками ЛГБТ-спільноти, - це просвітницька робота серед громадян України в цілому та серед поліцейських зокрема (можливо, в рамках проведення тренінгів, занять зі службової підготовки, зустрічей, тощо на тему рівності прав і свобод усіх громадян України перед законом).

Література:

1. Конституція України № 254к/96-ВР від 28.06.96 URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D 1%80#Text

2. Равлінко З. П. Заборона дискримінації: загальнотеоретичне дослідження : автореф. дис. ... канд. юрир. наук : 12.00.01. Львів, 2016. 23 с.

3. Бачинська О. І. Принцип недискримінації і механізми його реалізації (теоретико- правові аспекти) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01. Київ, 2019. 254 с.

4. Янковець І. В. Дискримінація та інституційний механізм її подолання в Україні : дис. ... докт. філософії. Одеса, 2020. 300 с.

5. Сербин Н. В. Правове регулювання недопущення дискримінації у сфері праці за трудовим законодавством України: : автореф. дис. ... канд. юрир. наук : 12.00.05. Харків, 2018. 23 с.

6. Кругова С. С. Конституційно-правове забезпечення тендерної рівності в Україні: дис. ... докт. філософії. Київ, 2021. 240 с.

7. Світовенко Д. В. Форми та способи реалізації принципу гендерної рівності за трудовим законодавством України: дис. ... докт. філософії. Київ, 2023. 249 с.

8. Наливайко Л. Р. Гендерна рівність у секторі безпеки і оборони в умовах воєнного стану. Наукові перспективи. 2024 № 3(45). С. 911-919. https://doi.org/10.52058/2708-7530- 2024-3(45)-911-919

9. Дрок І. С. Врахування гендерного аспекту в роботі керівників підрозділів поліції з внутрішньо переміщеними особами-поліцейськими. Науковий вісник Ужгородського Національного університету. Серія Право. 2023. Випуск 77 (3). С. 42-46. https://doi.org/ 10.24144/2307-3322.2023.77.2.6

10. Європейська конвенція з прав людини, ратифікована Законом України № 475/97- ВР від 17.07.97. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text

11. Громадська організація “Військові ЛГБТІК+”. URL: https://www.instagram.com/ lgbtiqmilitary/

12. European LGBT Police Association [сайт]. URL: https://www.lgbtpolice.eu/

13. Як в Україні змінилося ставлення до ЛГБТ. Опитування. URL: https://life.pravda.com.ua/ society/2022/06/1/248914/

References:

1. Konstytutsiia Ukrainy № 254k/96-VR vid 28.06.96 [Constitution of Ukraine, 1996, June, 28]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80# Text [in Ukrainian].

2. Ravlinko, Z. P. (2016). Zaborona dyskryminatsii: zahalnoteoretychne doslidzhennia [Prohibition of discrimination: a general theoretical study] : Extended abstract of candidate's thesis. Lviv. [in Ukrainian].

3. Bachynska, O. I. (2019). Pryntsyp nedyskryminatsii i mekhanizmy yoho realizatsii (teoretyko-pravovi aspekty) [Non-discrimination principle and the mechanisms of its implementation (theoretical and legal aspects)]: Candidate's thesis. Kyiv. [in Ukrainian].

4. Iankovets, I. V. (2020). Dyskryminatsiia ta instytutsiinyi mekhanizm yii podolannia v Ukraini [Discrimination and the institutional mechanism of overcoming it in Ukraine]: Candidate's thesis. Odesa. [in Ukrainian].

5. Serbyn, N. V. (2018). Pravove rehuliuvannia nedopushchennia dyskryminatsii u sferi pratsi za trudovym zakonodavstvom Ukrainy [Legal regulation of non-discrimination in the sphere of labor according to the labor legislation of Ukraine]: Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv. [in Ukrainian].

6. Kruhova, S. S. (2021). Konstytutsiino-pravove zabezpechennia hendernoi rivnosti v Ukraini [Constitutional and legal provision of gender equality in Ukraine]: Candidate's thesis. Kyiv. [in Ukrainian].

7. Svitovenko, D. V. (2023). Formy ta sposoby realizatsii pryntsypu hendernoi rivnosti za trudovym zakonodavstvom Ukrainy [Forms and methods of implementation of the gender equality principle under the labor legislation of Ukraine]: Candidate's thesis. Kyiv. [in Ukrainian].

8. Nalyvaiko, L. R. (2024). Henderna rivnist u sektori bezpeky i oborony v umovakh voiennoho stanu [Gender equality in the security and defense sector under martial law]. Naukovi perspektyvy, 3(45), 911-919. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-3(45)-911-919 [in Ukrainian].

9. Drok, I. S. (2023). Vrakhuvannia hendernoho aspektu v roboti kerivnykiv pidrozdiliv politsii z vnutrishno peremishchenymy osobamy-politseiskymy [Taking into account the gender aspect in the work of the police units heads with internally displaced police officers]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho Natsionalnoho universytetu. Seriia Pravo, 77 (3), 42-46. https://doi.org/ 10.24144/2307-3322.2023.77.2.6 [in Ukrainian].

10. Ievropeiska konventsiia z prav liudyny, ratyfikovana Zakonom Ukrainy N° 475/97-VR vid 17.07.97 [The European Convention on Human Rights, ratified by the Law of Ukraine № 475/97-VR dated 1997, July, 17]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text [in Ukrainian].

11. Hromadska orhanizatsiia “Viiskovi LHBTIK+” [Public organization "Military LGBTIK+"]. URL: https://www.instagram.com/lgbtiqmilitary/ [in Ukrainian].

12. European LGBT Police Association [sait]. URL: https://www.lgbtpolice.eu/ [in English].

13. Iak v Ukraini zminylosia stavlennia do LHBT. Opytuvannia. [How the attitude towards LGBT has changed in Ukraine. Poll.]. URL: https://life.pravda.com.ua/society/2022/06/ 1/248914/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru