Використання CHATGPT у публічній службі: недоліки та переваги

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання CHATGPT у публічній службі: недоліки та переваги

USING CHATGPT IN PUBLIC SERVICE: DISADVANTAGES AND ADVANTAGES

Казаков Геннадій, кандидат історичних наук, провідний професіонал відділу методології навчання і наукових досліджень Вищої школи публічного управління

Kazakov Hennady,

Candidate of Historical sciences (Ph. D. in History), Leading Desk Officer, Teaching and Scientific Research Methodologies Department at High School of Public Governance

Анотація

Стаття присвячена проблемі застосування алгоритму штучного інтелекту ChatGPT у професійній діяльності публічними службовцями. Сьогодні штучний інтелект набуває все більшої популярності, через що неможливо не допустити його використання у діяльності особами різних професій. Тому постає вимога - створити рекомендації, які б дозволили найефективніше використовувати алгоритми штучного інтелекту, при цьому не зробивши людей залежними від нього. Результати дослідження отримані за рахунок практичної перевірки різних функціональних завдань через штучний інтелект, а саме версії ChatGPT 3.5 від OpenAI. Досліджено міжнародні та українські нормативно-правові акти, які регулюють діяльність та використання штучного інтелекту та визначено, що сьогодні Україна лише починає напрацьовувати законодавчу базу у даній сфері.

Виявлено основні напрямки застосування алгоритму, такі як сприяння генерації ідей, пошук інформації та підготовка чернеток. Зазначено, що ChatGPT може виявитися корисним при обробці великих обсягів інформації, пошуку зміненого тексту, а також в інших аспектах роботи з великим обсягом даних. Вказано, що чат-бот може стати свого роду освітнім хабом, який дозволяє швидко отримати стислу інформацію з нагальних питань.

Водночас, для ChatGPT характерна низка недоліків: «галюциназія нейромережі», обмежений обсяг генерованого тексту, потреба у попередніх поясненнях, залежність користувача від алгоритму тощо, виствітлюючи які автор приходить до висновків, що ChatGPT в реаліях сьогодення не спроможний замінити публічних службовців, а може бути використаний тільки у якості допоміжного інструменту для пришвидшення виконання деяких рутинних завдань. Автор вбачає його радше як інструмент оптимізації роботи, підкреслюючи важливість збереження гуманітарного підходу та контролю за діяльністю штучного інтелекту у сфері публічної служби.

Ключові слова: штучний інтелект, публічна служба, ChatGPT, професійна діяльність, нейромережа.

Abstract

The article is devoted to the problem of using the ChatGPT artificial intelligence algorithm in the professional activities of public servants. Today, artificial intelligence is gaining more and more popularity, which is why it is impossible to prevent its use in the activities of people of various professions. Therefore, there is a requirement to create recommendations that would allow the most efficient use of artificial intelligence algorithms, while not making people dependent on it. The results of the research are obtained through practical testing of various functional tasks through artificial intelligence, namely the version of ChatGPT 3.5 from OpenAI. The international and Ukrainian legal acts that regulate the activity and use of artificial intelligence were studied and it was determined that today Ukraine is only beginning to develop a legislative framework in this field.

The main areas of application of the algorithm are identified, such as facilitating the generation of ideas, searching for information, and preparing drafts. It is noted that ChatGPT can be useful when processing large amounts of information, searching for changed text, as well as in other aspects of working with a large amount of data. It is indicated that a chatbot can become a kind of educational hub that allows you to quickly get concise information on urgent issues.

At the same time, ChatGPT is characterized by several disadvantages: «neural network hallucination», limited volume of generated text, need for preliminary explanations, user dependence on the algorithm, etc. Based on this the author concludes that ChatGPT in today's realities is not able to replace public servants, but can only be used as an auxiliary tool to speed up the performance of some routine tasks. The author sees it rather as a tool for optimizing work, emphasizing the importance of maintaining a humanitarian approach and control over the activities of artificial intelligence in the field of public service.

Keywords: artificial intelligence, public service, ChatGPT, professional activity, neural network.

Постановки проблеми. В умовах масової діджиталізації сфери державного управління вагомим питанням постає доцільність та ступінь використання штучного інтелекту у роботі державного службовця. Поступово штучний інтелект стає невід'ємною частиною людського життя. Поряд з нейромережами та чат- ботами, такими як GhatGPT або DALL-E; існують різні голосові помічники на кшталт Siri, Cortana, Alexa; допоміжні програми, які генерують пошукову інформацію на основі попередніх запитів та розмов особи тощо. Можемо з впевненістю стверджувати, що це лише початковий етап і в майбутньому можна очікувати зростання функціональних можливостей штучного інтелекту. З іншого боку, штучний інтелект наразі не є досконалим. Окрім того, доречним є і питання етики його використання державним службовцем у ході виконання власних посадових обов'язків.

Одними з різновидів штучного інтелекту, які набувають наразі популярності, є різного роду чат-боти, особливо засновані на алгоритмі ChatGPT, функціональні можливості котрих наразі знаходяться в постійній динаміці і на момент публікації статті вже можуть бути дещо удосконалені. Зважаючи на його доступність, на наш погляд доречним постає дослідити переваги та недоліки використання ChatGPT у роботі державного службовця.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Штучний інтелект у сфері державного управління на сьогодні стає досить актуальною сферою наукових розвідок. Деякі аспекти проблеми вивчала Л. Корнута. Водночас, в українському науковому дискурсі тема лише починає вивчатися, будучи представлена здебільшого короткими згадками у більших за обсягом статтях.

Мета дослідження - визначити переваги та недоліки, які може надати використання ChatGPT у професійній діяльності державному службовцю. У нашому дослідженні ми звертаємо увагу на версію ChatGPT 3.5 від OpenAI, яка є загальнодоступною за рахунок безкоштовного доступу до неї, при цьому вона містить значний масив функцій, доступних і більш пізній версії. Запропоновані в статті результати отримані на основі практичної апробації різних видів роботи у ChatGPT.

Виклад основного матеріалу. Звертаючись до понятійної бази нашого дослідження відзначимо, що у науковій літературі штучний інтелект сьогодні розглядається переважно лише у якості підвиду комп'ютерних наук [1; 6], проте на наш погляд таке тлумачення не є повністю доречним, адже штучний інтелект вийшов далеко за подану галузь. Тому, на наш погляд, більш доречним є наступне тлумачення, відповідно до якого штучний інтелект - це сукупність технологій, методів та алгоритмів, що дозволяють комп'ютерам здійснювати імітацію інтелектуальних здібностей людини, включаючи мислення, навчання та адаптацію до нових ситуацій. ChatGPT у свою чергу є системою штучного інтелекту, заснованою на глибокому навчанні та моделі Transformer, що використовується для забезпечення текстової комунікації та взаємодії з користувачами, шляхом аналізу текстової інформації та генерації відповідей на основі широкого спектру наявних даних [3].

У законодавчій площині у світовому співтоваристві наразі активно ведеться питання правового регулювання діяльності штучного інтелекту. Зокрема, у червні 2023 р. в Європарламенті було ухвалено законопроєкт, відомий як AI Act [7], який спрямовано на регулювання подальшого розвитку штучного інтелекту в межах ЄС та окреслення низки обмежень для його застосування. Паралельно в межах ООН розглядається питання створення органу зі спостереження за штучним інтелектом.

В Україні на сьогодні єдиним нормативно-правовим актом, який стосується штучного інтелекту є розпорядження Кабінету міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні» [1], який визначає стратегію розвитку та застосування ШІ, зокрема у сфері публічного управління, проте у світлі останніх нормативно-правових актів ЄС подану концепцію можемо вважати дещо застарілою.

ChatGPT є алгоритмом, який генерує текстову інформацію на запити користувача завдяки доступу до значної бази даних, яка постійно розвивається та збільшується завдяки раніше згенерованим відповідям на запити інших користувачів. Враховуючи це, модель версії 3.5 в теоретичній площині здатна підготувати текст практично на будь-яку тему та у будь-якій стилістиці. Це робить його привабливим для створення різного роду доповідей, документів, проєктів, особливо зважаючи на фактор часозатрат, адже на відміну від самостійного пошуку та компіляції інформації, яка може займати дні, ChatGPT потребує лише декількох хвилин.

Проведене практичне дослідження дозволяє стверджувати, що ChatGPT здатен: генерувати інформацію на різну тематику; поянювати незрозумілі по тексту моменти, питання, терміни; створювати сценарії різних заходів; визначати проблеми, які є актуальними для суспільства та пропонувати їх вирішення; використовуватись для збору та аналізу даних; відстеження світових тенденцій; застосовуватися як елемент прийняття рішень; бути засобом прогнозування; генерувати документи та нормативно-правові акти; бути освітнім хабом для державного службовця, особливо осіб, які лише заступили на державну службу; здійснювати сортування та аналіз документів; проводити моніторинг соціальних мереж та ЗМІ; автоматично генерувати звіти тощо. Поданий перелік скоріш за все не є вичерпним та обмежується виключно фантазією та потребами користувача.

Водночас, враховуючи обмежений ліміт тексту, який здатна створювати безкоштовна версія та той фактор, що машина наразі нездатна замінити людський мозок, на наш погляд штучний інтелект ні в якій мірі не може стати замінником державного службовця. За умов його використання користувач має зважити факт того, що алгоритм виконує роль допоміжного ресурсу, залишаючи основним виконавцем - людину.

Розуміючи вагомий потенціал алгоритму зосередимо увагу лише на його найбільших перевагах в державній службі, з урахуванням сучасних можливостей безкоштовної версії 3.5.

У першу чергу, це використання GhatGPT у якості засобу самоосвіти. В умовах динамічного світу, коли постійно виникають нові знання, змінюються тенденції, перед державним службовцем постає потреба їх швидкого опанування та уміння в подальшому імплементувати у свою професійну діяльність або функціонування державного апарату в цілому. В такому випадку, у вигляді GhatGPT, держслужбовець матиме свого роду у швидкому доступі освітню платформу, яку від пошукових систем відрізняє той факт, що інформація вже систематизована та потребує лише чітко сформульованого запиту.

Поміж того, GhatGPT здатен надавати доступ до актуальних навчальних матеріалів і документів, пов'язаних з державною службою. Це можуть бути закони, постанови, розпорядження, методичні рекомендації та інші акти, які є важливими для ефективного здійснення службових обов'язків. Однак, слід враховувати той факт, що версія 3.5 на сьогодні обмежена інформацією кінця 2021 р.

Не менш вагомим функціональним потенціалом є генерація текстів. Модель може бути використана для автоматичної генерації документів заздалегідь визначеного формату або структури. Наприклад, користувач може зазначити тип документа (наприклад, акт, довідка, лист) та необхідні розділи, і модель згенерує документ з врахуванням вказаних параметрів. Поміж того, може допомагати в підготовці повідомлень або листів, які потребують швидкого та точного формулювання. Але на наш погляд, GhatGPT недоречно буде використовувати у підготовці повних текстів наказів, звітів, доповідей, виступів тощо, але він може стати незамінним помічником у підготовці їх складових. Так, пропонуючи алгоритму згенерувати якийсь документ чи текст за певною тематикою та критеріями, користувач може отримати певні ідеї, підходи або деякі висловлювання, які будуть доречними для його роботи. Проте, як повноцінний генератор офіційних документів, алгоритм на сьогодні не є доречним та функціональним, адже він не враховує специфіку діяльності конкретної особи у певній державній установі. Окрім того, в етичному плані генерація матеріалів повністю нейромережами підіймає питання у потребі в працівнику на певній посаді.

Доволі цінними можливостями інтелектуальних моделей є автоматичне сортування та аналіз документів, що сприяє систематизації робочої документації та у підсумку, полегшує здійснення професійної діяльності. В поданому напрямку роботи модель може:

Автоматично розпізнавати та категоризувати документи за їхньою тематикою, типом, автором або іншими важливими характеристиками. Наприклад, вона може розподіляти документи за відповідними відділами установи чи тематичними категоріями для подальшої обробки.

Аналізувати вміст документів для пошуку ключових слів, фраз, тем або зв'язків між ними. Такий аналіз може допомогти у виявленні тенденцій, проблем, важливих інформаційних аспектів та забезпечити більш детальний інсайт щодо змісту документів.

Використовуватися для швидкого пошуку необхідної інформації у великому за обсягом тексті. Замість того, щоб витрачати багато часу на ручний пошук, користувач може використовувати модель для отримання точних результатів пошуку відповідно до заданих параметрів.

Аналізувати історію документів та виявляти зміни між різними версіями. Це допомагає відслідковувати розвиток подій, зміни у державній політиці, а також забезпечує збереження релевантних даних для довідкових цілей.

Аналізувати схожість документів та ідентифікувати дублікати або схожі версії, що допомагає уникнути подвійної роботи.

Проте, варто враховувати, що поданий функціонал є більш актуальним для версії 4 та напевне більш пізніших, тоді як версія 3.5 обмежена обсягами текстової частини для запиту та матеріалу, який генерує.

Безкоштовна версія має змогу аналізувати тексти обсягом до 5000 символів (платна - до 20 тисяч) з пробілами за поставленим користувачем запитом. Як результат, державний службовець може отримати коротку резолюцію (обсяг якої може коригувати сам користувач своїм запитом) з тексту, тим самим приділивши звільнений час іншим видам діяльності. Варто додати, що за можливості для більш точного результату варто аналізувати менші за обсягом тексти.

Здійснена практична робота з аналізу договорів, статей нормативно- правових актів, аналітичних доповідей дозволяє стверджувати, що в поданому типу діяльності GhatGPT є найбільш результативним та надає здебільшого точні результати.

Однією з потенційних можливостей ШІ є його здатність прогнозування в різних галузях державної діяльності. В межах алгоритму GhatGPT поданий функціонал є дієвим лише в оплачуваних пізніших версіях, тоді як для отримання прогнозів з версії 3.5 слід усю базову інформацію подати йому низкою повідомлень з попереднім уточненням, що запит з прогнозування стосується до усіх попередніх повідомлень. Наголосимо, що отримані результати не варто вважати за єдино вірні, а лише враховувати як свого роду думку одного з колег (експертів).

У контексті державної служби прогнозування може проявлятися:

через аналіз даних (аналізувати великі обсяги даних, включаючи статистичні дані, звіти, інформацію з різних джерел, що у підсумку допоможе користувачу відстежувати тенденції, розуміти патерни та прогнозувати можливі результати);

як аналіз тенденцій у певній сфері державного життя;

використовуючи дані про економіку та фінанси, аналізувати ризики та можливі наслідки різних рішень на сферу економіки.

Як результат, алгоритм дозволяє передбачити можливі кризові ситуації та їх наслідки, що дозволяє державному службовцю підготуватися до більшості варіантів розвитку подій та власне на основі запропонованих відомостей спрогнозувати сценарії їх розвитку.

Враховуючи використання алгоритму у всьому світі, і той факт, що він вчиться на спілкуванні з користувачами різних держав, GhatGPT здатен надавати пропозиції державному службовцю з урахуванням світових практик у певній галузі. Поєднавши для прикладу моделі впровадження певного законодавства в декількох державах, він здатен або запропонувати щось нове унікальне або перерахувати різні варіанти, серед яких можливо обрати найбільш дієвий з точки зору державного службовця.

GhatGPT наголошує, що він здатен відстежувати та аналізувати соціальні мережі та ЗМІ для отримання цінних інсайтів щодо громадської думки, настроїв та реакцій громадськості на різні події [Згенеровано ChatGPT]. Однак, зважаючи на практичний аналіз роботи чату, наразі він не має доступу до соціальних мереж, як загалом, так і окремих каналів, тому поданий аспект може розглядатися лише на перспективу.

Поряд з позитивами, державний службовець мусить зважати і на недоліки GhatGPT, особливо в його безкоштовній версії. Наголосимо, що більшість недоліків є загальними для вищеозначеного алгоритму і будуть негативно впливати на роботу не лише працівника органів державної служби, але й будь- якого користувача.

Найпершим недоліком алгоритму є його недостатня обізнаність, що часом призводить до так званого явища, як «галюцинації нейромережі». Подане явище характеризується тим фактором, що за відсутності інформації з проблеми, яку користувач просить згенерувати, мережа замість того, щоб вказати на свою необізнаність, створює фейкову інформацію, яку особи, що необізнані в темі можуть сприймати у якості істини. Тому виникає потреба у верифікації запропонованої ChatGPT інформації, що по суті вимагає додаткової пошукової діяльності задля того, щоб не виглядати у ході презентації згенерованого тексту некомпетентним. Звісно, варто врахувати, що штучний інтелект наразі має змогу постійно вчитися та вдосконалюватися, що в перспективі може ліквідувати подібний недолік.

Суттєвим недоліком використання ChatGPT є і його недосконала система приватності, що в нинішніх умовах, коли питання кібербезпеки в органах державного управління є досить актуальним, дозволяє каталогізувати модель, як частково небезпечну. За умов теоретичного злому алгоритму зловмисники можуть отримати доступ до персональної інформації користувача або навіть комп'ютерної техніки, з якої відбувалась авторизація. Тому, на нашу думку, використовуючи ChatGPT, державний службовець не має працювати з корпоративної техніки, а використовувати особисті технічні ресурси. штучний інтелект публічний службовець

Звісно у ході реєстрації не відбувається розголошення інформації користувачів, проте відбувається збереження їх запитів генерування, що можуть бути використані у генерації відповідей іншим користувачам. Це створює ситуацію недостатньої анонімності. Оскільки відповідний алгоритм здатен генерувати тексти з урахуванням введеного користувачем контексту, це може включати особисту інформацію, яка стосується користувача. Відсутність анонімності може створювати ризик порушення приватності та витоку конфіденційної інформації. Зокрема, якщо ми запропонуємо ChatGPT самому визначити власні недоліки, то як приклад він пропонує те, що система зберігає дані взаємодії з користувачем, це може стати джерелом інформації, яка може бути використана без дозволу користувача або за його спиною [Згенеровано ChatGPT].

Варто врахувати і наявність ризику неправильної обробки конфіденційної інформації. При передачі даних між користувачем і системою може виникати потенційна загроза зламу або несанкціонованого доступу до даних. Це також може призвести до розголошення комерційної або конфіденційної інформації, порушивши приватність осіб, що взаємодіють з системою ChatGPT.

Іншим недоліком можемо відзначити залежність користувача від ChatGPT. Так, за умов позитивного досвіду взаємодії з нейромережою, особа стане все частіше звертатися до алгоритму з запитами, що може призвести до певної розумової деградації та покладання робочих функцій виключно на модель. Якщо особа починає все більше покладатися на модель для генерації ідей, висловлювань та рішень, це може призвести до втрати навичок самостійного мислення та творчості. Вона може втратити здатність генерувати власні унікальні ідеї та підходи, що в майбутньому може негативно вплинути на її роль у професійному та особистому житті.

З ростом залежності від моделі може виникнути тенденція довіряти їй усі аспекти розумової діяльності. У результаті можливе зниження здібностей до аналізу, критичного мислення та розв'язання складних завдань, оскільки особа може вважати, що модель вже здатна це зробити за неї. Це призведе до погіршення продуктивності та якості виконуваної службовцем діяльності.

З цього випливають і етичні аспекти використання штучного інтелекту. При генерації текстів чи відповідей за допомогою моделі службовці повинні дотримуватися принципів етичності та професійної моралі. Важливо уникати розповсюдження дезінформації, образ та будь-якого матеріалу, що може порушувати норми взаємовідносин. Також державні службовці повинні враховувати, що згенерований вихідний матеріал може бути сприйнятий різними способами. Важливо забезпечити чітку інтерпретацію та контекст для уникнення недорозумінь.

У випадках, де модель використовується для генерації текстів або відповідей, важливо, щоб було ясно вказано, що цей матеріал був згенерований штучним інтелектом, а не особисто автором.

Ще одним недоліком використання моделі, на які вже наголошувалося вище, є застарілість даних та недостатня інформативна база. Якщо говорити за версію 3.5, то вона містить інформацію лише до осені 2021 р., як результат в реаліях українського сьогодення, вона не врахує повномасштабне вторгнення рф та його вплив на різні сфери державного управління. Зокрема, спроби згенерувати інформацію, з урахуванням військового стану в Україні, зводить модель до подій АТО/ООС та виключно військових дій на Сході України. Те саме можемо віднести до законодавства, адже алгоритм не враховує останні зміни, що для державної служби є недоречним, адже сьогодні, в умовах екстенсивної євроінтеграції відбуваються суттєві трансформації у законодавчому полі. В цьому випадку, саме для державного службовця алгоритм є найменш доречним для повноцінного урахування його у власній роботі, адже виникає ймовірність невірного тлумачення законів та подача неактуальної вже інформації.

Звісно, штучний інтелект вчиться на запитах та роз'ясненнях інших, враховує свої помилка, якщо йому на них вказати, але й це не є запорукою достовірності, адже він погоджується майже з кожним зауваженням, а отже правильна інформація в кінцевому випадку може бути замінена на хибну.

Останній недолік полягає у машинності тексту. Штучний інтелект ніяк не є людиною та наразі все одно запрограмований на дотримання певних алгоритмів, через що не враховує різні нюанси, деталі, або враховує їх за запитом у прямому розумінні. Враховуючи специфіку роботи на державній службі, відповідна машиність є недоречною, адже існує багато ймовірних варіацій для кожної ситуації.

Висновки

Таким чином, штучний інтелект стає все більш невід'ємнішою складовою життя людства, тому кожна сфера діяльності має його враховувати у своїй роботі, визначати перспективні сторони, при цьому зважаючи, що штучний інтелект не здатен замінити людину. Останнім часом набула популярності модель GhatGPT, а особливо його версія 3.5, яка є безкоштовною та загальнодоступною. Підбиваючи підсумки наголосимо, що в державній службі алгоритм GhatGPT, зважаючи на його сучасний стан розвитку, може бути використаний виключно як допоміжний матеріал для генерації ідей, пошуку інформації, підготовки певних чернеток, подальше опрацювання яких вже буде здійснюватися самим державним службовцем, адже зважаючи на характер праці у органах державної влади, людський фактор є вирішальним і наразі не існує моделі, яка б могла замінити людину. Дозволяє також GhatGPT полегшити роботу з великими обсягами інформації, пошуками зміненого тексту, спільних та відмінних рис, що буде доречним при опрацюванні різних версій документу, певних закономірностей тощо. Разом з тим, необхідно враховувати низку недоліків алгоритму, які полягають у так званій «галюцинації нейромережі» та обмеженості доступк до вже застарілої, як для галузі державної служби інформації.

Звісно, варто зважати й на те, що штучний інтелект знаходиться у постійному динамічному розвитку і цілком ймовірно, що на момент публікації статті деякі недоліки вже будуть менш актуальними або взагалі ліквідовані.

Список використаних джерел

Корнута Л.М. Штучний інтелект у публічному управлінні: перспективи впровадження. Європейські орієнтири розвитку України в умовах війни та глобальних викликів ХХІ століття: синергія наукових, освітніхта технологічних рішень: у 2 т.: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 19 травня 2023 р.). Одеса: Видавництво «Юридика», 2023. Т. 2. C. 37-39.

Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 р. № 1556-р: станом на 29 груд. 2021 р. URL: Ьйрз://2акоп.габа.до7.иа/^8/8^/1556-2020-р#Тех1 (дата звернення: 03.01.2024).

Що таке ChatGPT? Історія створення і можливості. URL: https://gptchat.in.ua/chat- gpt/#google_vignette (дата звернення: 03.01.2024).

Яровой Т.С. Можливості та ризики використання штучного інтелекту в публічному управлінні. Economic Synergy. 2023. № 2. С. 36-47

Artificial intelligence. Cambridge dictionary. URL: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/ english/artificial-intelligence (дата звернення: 03.01.2024).

Artificial intelligence. Oxford dictionary. URL: https://www.oxfordreference.com/display/10.1093/ oi/authority.20110803095426960 (дата звернення: 03.01.2024).

Proposal for a Regulation of the European parliament and of the council laying down harmonised

rules on artificial intelligence (artificial intelligence act) and amending certain union legislative acts. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A52021 PC0206 (дата

звернення: 03.01.2024).

References

Kornuta, L.M. (2023). Shtuchnyi intelekt u publichnomu upravlinni: perspektyvy vprovadzhennia [Artificial intelligence in public administration: prospects for implementation]. Proceedings from EORU'23: Yevropeiski oriientyry rozvytku Ukrainy v umovakh viiny ta hlobalnykh vyklykiv KhKhI stolittia: synerhiia naukovykh, osvitnikhta tekhnolohichnykh rishen - European guidelines for the development of Ukraine in the conditions of war and global challenges of the XXI century: synergy of scientific, educational and technological solutions. Odesa: Vydavnytstvo «Yurydyka», 2, (pp. 37-39) [in Ukrainian].

Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy «Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukraini vid 02.12.2020. № 1556-r: stanom na 29 hrudnia 2021 [Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine «About approval of the Concept of the development of artificial intelligence in Ukraine] (2020). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020- р#Text [in Ukrainian].

Shcho take ChatGPT? Istoriia stvorennia i mozhlyvosti [What is ChatGPT? History of creation and possibilities] (n.d.). Retrieved from https://gptchat.in.ua/chat-gpt/#google_vignette [in Ukrainian].

Yarovoi, T.S. (2023). Mozhlyvosti ta ryzyky vykorystannia shtuchnoho intelektu v publichnomu upravlinni. Economic Synergy, 2, 36-47 [in Ukrainian].

Artificial intelligence (n.d.). Cambridge dictionary. Retrieved from https://dictionary.cambridge.org/ dictionary/english/artificial-intelligence [in English].

Artificial intelligence (n.d.). Oxford dictionary. Retrieved from https://www.oxfordreference.com/ display/10.1093/oi/authority.20110803095426960 [in English].

Proposal for a Regulation of the European parliament and of the council laying down harmonised rules on artificial intelligence (artificial intelligence act) and amending certain union legislative acts (n.d.). eur-lex.europa.eu. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex% 3A52021PC0206[in English].

Размещено на Allbest.ru/