Правовий статус кібероперацій та кібербезпеки в контексті сучасного міжнародного права

Размещено на http://allbest.ru

Національна академія Служби безпеки України

Правовий статус кібероперацій та кібербезпеки в контексті сучасного міжнародного права

Кравченко Олена Миколаївна кандидат юридичних наук,

начальник наукової лабораторії,

Петренко Світлана Володимирівна науковий співробітник

науково-організаційного центру

Анотація

Зростання кіберзлочинності, кібершпіонажу та кібервійни робить необхідним чітке розуміння міжнародних правових норм, що стосуються кіберпростору.

Кібератаки можуть завдати значної шкоди економіці. Ця шкода може бути пряма, наприклад, через втрату даних або крадіжку коштів, або непряма, наприклад, через шкоду для репутації або втрату продуктивності. Важливо мати чітке розуміння методів оцінки шкоди, щоб можна було вжити заходів для її мінімізації.

Однак, насамперед необхідно чітко визначити правові маркери кібербезпеки та операцій з знешкодження загроз.

Робота досліджує актуальні питання міжнародного права у контексті кібербезпеки, зосереджуючись на визначенні правового статусу кібератак та кібервійськових операцій. У статті проаналізовано міжнародне право, яке стосується кібербезпеки. Автором зроблена спроба визначити правовий статус кібератак та кібервійськових операцій та визначити проблемні аспекти правового регулювання кібербезпеки. Проаналізовано міжнародні договори та конвенції; наукову літературу; практики іноземних держав.

У результаті проведеного дослідження отримано наступні висновки:

• міжнародне право щодо кібербезпеки все ще перебуває в стадії розвитку;

• існують загальноприйняті принципи, але відсутня чітка та узгоджена правова база;

• правовий статус кібератак та кібервійськових операцій залежить від їх характеру та наслідків;

• існують проблеми з атрибуцією кібератак, визначенням кібервійни та оцінкою шкоди;

• необхідно докласти зусиль для розвитку міжнародного права кібербезпеки;

• необхідно розробити чітку дефініцію кібервійни, механізми атрибуції та методи оцінки шкоди;

• компанії та організації повинні інвестувати в кібербезпеку, щоб запобігти кібератакам;

• необхідно розробити плани реагування на інциденти, спрямовані на мінімізацію шкоди від кібератак (регулярно проводити навчання з кібербезпеки для підвищення обізнаності про кіберзагрози).

Стаття може бути корисною для науковців, дипломатів, юристів та фахівців з кібербезпеки та студентів. Результати дослідження можуть бути використані для розробки нових міжнародних правових норм у сфері кібербезпеки.

Ключові слова: кібербезпека, міжнародне право, кібератаки, кібервійна, атрибуція, оцінка шкоди.

Abstract

Legal status of cyber operations and cyber security in the context of modern international law

Kravchenko Olena Mykolaivna PhD in Law, Head of science laboratory, National academy of Security service of Ukraine

Petrenko Svitlana Volodymyrivna researcher associate of scientific and organizational center, National academy of Security service of Ukraine

The growth of cybercrime, cyberespionage and cyberwar makes it necessary to have a clear understanding of international legal norms related to cyberspace. Cyber attacks can cause significant damage to the economy. This damage can be direct, such as loss of data or theft of funds, or indirect, such as damage to reputation or loss of productivity. It is important to have a clear understanding of damage assessment methods so that steps can be taken to minimize it. However, first of all, it is necessary to clearly define the legal markers of road safety and operations for their disposal.

The work explores current issues of international law in the context of cyber security, focusing on determining the legal status of cyber attacks and cyber military operations. The article analyzes international law related to cyber security. The author has made an attempt to determine the legal status of cyber attacks and cyber military operations and to identify problematic aspects of the legal regulation of cyber security. International treaties and conventions were analyzed; scientific literature; practices of foreign countries.

As a result of the conducted research, the following conclusions were obtained:

• international law on cyber security is still in the stage of development;

• there are generally accepted principles, but there is no clear and agreed legal framework;

• the legal status of cyber attacks and cyber military operations depends on their nature and consequences;

• there are problems with the attribution of cyber attacks, the definition of cyber warfare and the assessment of damage;

• efforts must be made to develop international cyber security law;

• it is necessary to develop a clear definition of cyber war, attribution mechanisms and damage assessment methods;

• companies and organizations should invest in cyber security to prevent cyber attacks;

• it is necessary to develop incident response plans aimed at minimizing damage from cyber attacks (regularly conduct cyber security training to increase awareness of cyber threats).

The article may be useful for academics, diplomats, lawyers and cyber security professionals and students. The results of the research can be used to develop new international legal norms in the field of cyber security.

Keywords: cyber security, international law, cyber attacks, cyber war, attribution, damage assessment.

Вступ

Постановка проблеми. Кібербезпека стає все більш гострою проблемою у сучасному світі. Зростає кількість кібератак, які можуть мати значний вплив на інфраструктуру, економіку та політичну стабільність країн. Цифрова трансформація економіки та суспільства прискорилася в останні роки, приносячи з собою як можливості, так і проблеми, такі як кібербезпека. Оскільки наше життя все більше залежить від цифрових технологій, кібератаки стають дедалі дорожчими. Ось чому кібербезпека є важливою та ключовим пріоритетом для ЄС. Сфери, які сильно залежать від мереж та інформаційних систем і тому найбільш вразливі до кібератак, включають: транспорт, енергетику, охорону здоров'я, телекомунікації та цифрову інфраструктуру, банки та фінансові ринки, безпеку, демократичні процеси, космос та оборону. Кібербезпека також стосується персональних пристроїв, операційних систем і пристроїв, підключених до Інтернету, таких як системи сигналізації та навіть нові холодильники.

Використання цифрових рішень давно зростає, і блокування, коли ми працювали віддалено, робили покупки та підключалися в Інтернеті, ще більше прискорили цей процес. Цифрові рішення можуть принести користь споживачам і підтримати економіку, але інший бік медалі -- зростання шкідливої активності в Інтернеті. Кібератаки -- це спроби неправомірного використання інформації шляхом її викрадення, знищення або розголошення, спрямовані на порушення або знищення комп'ютерних систем і мереж. Кібербезпека охоплює інформаційну та комунікаційну безпеку, операційні технології та ІТ-платформи, необхідні для забезпечення безпеки цифрових систем. Кіберзахист включає аналіз кібербезпеки та загроз, а також стратегії захисту від загроз для громадян, установ і урядів. Зловмисники використовують фітингові сайти та електронні листи зі шкідливими посиланнями та вкладеннями, щоб викрасти банківську інформацію або шантажувати організації після того, як їхні ІТ-системи та дані заблоковано.

Аналіз останніх досліджень. Зміна безпекової ситуації у світі протягом останніх двох років дійсно призвела до суттєвого перегляду міжнародними інституціями своїх поглядів щодо можливості застосування МГП до кіберпростору. Серед українських науковців, які досліджують цю проблему, дійсно важливо виділити:

- К. В. Юртаєву, яка досліджувала питання феномену кібернайманства та існуючі до 2022 року тенденції щодо відповідальності за кіберзлочини, вчинені під час міжнародного збройного конфлікту;

- В. В. Музику, яка у 2021 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософії з тематики атрибуції кібератак;

- Г. В. Фещукова, який у своїй статті окреслив проблеми застосування МГП до кібероперацій та інші. Однак, попри значну увагу з боку науковців, безліч питань досі не були вивчені.

Мета статті -- узагальнення визначення правового статуту кібератак та кібервійськових операцій в контексті міжнародного права.

Виклад основного матеріалу

Європейський Союз працює над посиленням кібербезпеки. У листопаді 2022 року парламент прийняв Директиву про мережеву та інформаційну безпеку (NIS2), всеосяжне законодавство, яке посилює кіберстійкість у просторі Європейського союзу. У листопаді 2022 року депутати Європарламенту прийняли законодавство, щоб зробити фінансовий сектор ЄС більш стійким до кібератак через Регламент цифрової операційної стійкості (DORA).

22 листопада парламент остаточно схвалив законодавство, яке посилює захист критичної інфраструктури ЄС, включаючи цифрову інфраструктуру. Вони посилюють вимоги до оцінки ризиків і звітності для ключових організацій в 11 ключових секторах.

Чинні джерела міжнародного права не оновлювались з урахуванням кіберпростору, який з'явився значно пізніше. Це створює правову невизначеність, адже норми, які регулюють діяльність держав у цій сфері, не чітко окреслені.

Відсутність міжнародного договору, що б чітко визначав правила поведінки держав у кіберпросторі, а також практики Міжнародного кримінального суду у цій сфері, дає можливість для різного тлумачення норм та, як наслідок, для зловживань. У таких обставинах виникає загроза стрімкої мілітаризації кіберпростору протягом останнього десятиліття. Важливо розуміти: кіберпростір - це не просто віртуальний світ, а частина реального світу, де відбуваються реальні конфлікти. Тому міжнародне співтовариство має вжити заходи для врегулювання даної сфери та недопущення кібервійни. У таких обставинах можна:

- прийняти міжнародний договір, що б чітко визначав правила поведінки держав у кіберпросторі;

- створити міжнародну організацію з кібербезпеки, яка б координувала зусилля держав з протидії кіберзагрозам;

- підвищувати рівень обізнаності про кібербезпеку серед населення та державних службовців.

Основні послуги та ключові сектори, такі як транспорт, енергетика, охорона здоров'я та фінанси, стають все більш залежними від цифрових технологій. кіберзлочин правовий цифровий компетенція

Оскільки кількість фізичних об'єктів, підключених до Інтернету речей, зростає, це може мати негативні наслідки, які можуть зробити кібербезпеку питанням життя чи смерті.

Наприклад, кібератаки на лікарні, які змушують їх відкладати термінові медичні процедури, або атаки на енергетичні мережі та водопровідні споруди загрожують забезпеченню основними послугами.

Оскільки автомобілі та будинки дедалі частіше підключаються до Інтернету, вони можуть опинитися під загрозою непередбачувано. Щоб забезпечити безпеку лікарень, банків і постачальників енергії, а також забезпечити належне функціонування нашої демократії та інституцій, ЄС повинен інвестувати в надійну кібербезпеку для основних послуг і критичної інфраструктури, а також модернізувати загальноєвро - пейські правила.

До ключових проблем, пов'язаних з визначенням правового статусу кібератак та кібервійськових операцій варто віднести:

1. Кіберзлочинність, зазвичай, розуміється як використання комп'ютерних мереж для скоєння злочинів, таких як крадіжка особистих даних або шахрайство. Кібервійна ж описується як використання комп'ютерних мереж для здійснення актів агресії проти іншої держави.

2. Кібератаки та кібервійськові операції часто важко атрибутувати певній державі або групі. Це може ускладнити притягнення до відповідальності винних.

3. Відсутність чіткого міжнародного правового регулювання, який би був прийнятий усіма країнами. кібератаки та кібервійськові операції. Це призводить до правової невизначеності та ускладнює координацію зусиль з протидії цим загрозам.

Важливо зазначити, що правовий статус кібератак та кібервійськових операцій все ще перебуває в процесі розвитку. Постійно зростає потреба в більш чіткої та всебічної міжнародної правової роботи, щоб краще регулювати ці дії та забезпечити притягнення до відповідальності винних.

Наразі практика МКС не має прецедентів щодо розслідування кібератак як «нападу» в контексті міжнародного збройного конфлікту та їх кваліфікації як воєнного злочину.

В Україні до 2022 року кібератаки з боку РФ розслідувалися за статтею 361 Кримінального кодексу України як звичайні комп'ютерні злочини, без урахування їхнього контексту в рамках міжнародного збройного конфлікту. Існує декілька факторів, що зумовили цю ситуацію:

1. Міжнародне право не має чіткої дефініції кібератаки та не окреслює чітко, як саме МГП має застосовуватися до кіберпростору. Це ускладнює кваліфікацію кібератак як воєнних злочинів.

2. Складність доказування.

3. Політичні фактори.

4.Зміна безпекової ситуації.

5.Активізація зусиль на національному рівні.

Ці зміни дають надію, що кібератаки, вчинені РФ, будуть розслідувані та кваліфіковані як воєнні злочини.

Відсутність чіткої міжнародної правової бази, що регулює поведінку держав у кіберпросторі, є однією з ключових проблем, що ускладнює кваліфікацію та розслідування кібератак як воєнних злочинів.

Важливо підкреслити: стимулювання ратифікації існуючих міжнародних договорів, що стосуються кібербезпеки. Підвищення обізнаності про ризики кібератак та важливість кібербезпеки. Лише спільними зусиллями можна створити безпечний та справедливий кіберпростір. Донедавна у межах жодного міжнародного збройного конфлікту кібернетична компонента масштабно не застосовувалася, а питання міжнародно-правового змісту кібератак залишалося теоретичним. Натомість протягом останнього десятиріччя відбулася стрімка мілітаризація кібепростору. Так, наприклад, Китаєм, США, Росією першими були створені кібервійська, а усвідомлення масштабу воєнної загрози у кіберпросторі спонукало, зокрема, НАТО, ще у 2016 році визнати його «як сферу операцій, у якій Організація має захищати себе так само ефективно, як і у повітрі, на землі та на морі» [11]. Транскордонність, анонімність, складність атрибуції - все це робить ідентифікацію реальних виконавців кібератак надзвичайно складним завданням. Донедавна кібернетична компонента не використовувалась так масштабно в рамках міжнародних збройних конфліктів. Питання міжнародно-правового змісту кібератак залишалося здебільшого теоретичним.

Висновок

Підсумовуючи вищезазначене, можна зробити наступні висновки:

1. Кіберпростір - нове поле битви, яке потребує чіткої правової регламентації.

2. Відсутність профільного міжнародного договору ускладнює кваліфікацію та розслідування кібератак як воєнних злочинів.

З.Існуючі міжнародно-правові акти не дають чіткої відповіді на питання про те, як саме МГП має застосовуватися до кіберпростору.

4. Кібератаки можуть мати серйозні наслідки для життя та безпеки людей, а також для економіки та стабільності країн.

5. Міжнародне співтовариство має вжити заходів для врегулювання цієї сфери та недопущення поширення кібервійни на інтернет-просторі, яка може стати однією із найбільших загроз.

Література

1. Юртаєва К.В. Кримінальна відповідальність за кіберзлочини, вчинені під час збройного конфлікту: міжнародні тенденції та українські реалії. Юридичний науковий електронний журнал. 2012. № 12. С. 409-414.

2. Музика В.В. Атрибуція кібератак проти об'єктів критичної інфраструктури: визначення основних проблем та шляхів їх вирішення : дис. ... д-ра філософії : 081 / Нац. ун-т. «Одеська юридична академія». Одеса, 2021. 219 с.

3. Фещуков Г.В. Застосування МГП по відношенню до кібероперацій, що проводяться під час збройних конфліктів. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. № 9. С. 437-439.

4. Geers K. Strategic cyber securit. Tallinn, Estonia : CCD COE Publication. 2011. 169 p.

5. The Gravity of Russia's Cyberwar against Ukraine. Вебсайт OpinioJuris. URL: https:// opiniojuris.org/2023/04/19/the-gravity-of-russiascyberwar-against-ukraine/ (дата звернення: 25.02.2024).

6. The Prosecutor's New Policy on `Cyber Operations' before the International Criminal Court (and its Implications for Ukraine). Вебсайт Blog of the European Journal of International Law. URL: https://www.ejiltalk.org/the-prosecutors-new-policy-on-cyber-operations-before-theinternational-criminal-court-and-its-implications-for-ukraine-some-preliminaryreflections/ (дата звернення: 25.02.2024).

7. Information for victims. Вебсайт International Criminal Court. URL: https://www.icc- cpi.int/victims/ukraine (дата звернення: 25.02.2024).

8. Римський статут Міжнародного кримінального суду. Вебсайт Міністерства юстиції України. URL: https://minjust.gov.ua/mZ mijnarodniy-kriminalniy-sud (дата звернення: 25.02.2024).

9. Що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру: Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 9 чер. 1977 р. Вебсайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_200#Text (дата звернення: 25.02.2024).

10. Michael N. Schmitt. Tallinn Manual on the International Law Applicable to Cyber Warfare. Cambridge, England : Cambridge University Press. 2013. 282 p.

11. NATO Cyber defence. Вебсайт North Atlantic Treaty Organization. URL: https:// www.nato.int/cps/en/natohq/topics_78170.html (дата звернення: 25.02.2024).

12. Tallinn Manual 2.0 on the International Law Applicable to Cyber Warfare. Вебсайт Cambridge University. URL: https://assets.cambridge. org/ 97811071/77222/frontmatter/9781107 177222_frontmatter.pdf (дата звернення: 25.02.2024).

13. Статут ООН. Charter of the United Nations and Statute of the International Court of Justice. San Francisco. 1945 [Електронний ресурс]. URL: https://treaties.un.org/doc/publication/ ctc/uncharter.pdf (дата звернення: 25.02.2024).

14. Ukraine enters uncharted territory with request to investigate Russian cyberattacks as war crimes. Вебсайт The Hill. URL: https://thehill.com/policy/cybersecurity/3833793-ukraine- enters-uncharted-territory-with-request-to-investigate-russian-cyberattacks-as-warcrimes/ (дата звернення: 25.02.2024).

15. Міжнародний трибунал може розглядати кібератаки РФ на Україну я к військовий злочин. Вебсайт Служби безпеки України. URL: https://ssu.gov.ua/novyny/mizhnarodnyi- trybunal-maie-rozghliadaty-kiberataky-rf-na-ukrainu-yak-voiennyi-zlochyn-illia-vitiuk (дата звернення: 25.02.2024).

References

1. Yurtaieva, K.V. (2012). Kryminalna vidpovidalnist za kiberzlochyny, vchyneni pid chas zbroinoho konfliktu: mizhnarodni tendentsii ta ukrainski realii [Criminal liability for cybercrimes committed during armed conflict: international trends and Ukrainian realities]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal - Legal scientific electronic journal, 12, 409-414. [in Ukrainian].

2. Muzyka, V.V. (2021). Atrybutsiia kiberatak proty obiektiv krytychnoi infrastruktury: vyznachennia osnovnykh problem ta shliakhiv yikh vyrishennia [Attribution of cyberattacks against critical infrastructure objects: identification of the main problems and ways to solve them: thesis]. Extended abstract of Doctor's thesis Odesa, Nat. Univ. "Odesa Law Academy". [in Ukrainian].

3. Feshchukov, G.V. (2023). Zastosuvannia MHP po vidnoshenniu do kiberoperatsii, shcho provodiatsia pid chas zbroinykh konfliktiv [Applic. of IHL in relation to cyber operations conducted during armed conflicts]. Yuryd. naukovyi electron. zhurnal - Legal scientific electronic journal, 9, 437-439. [in Ukrainian].

4. Geers, K. (2011). Strategic cyber security. Tallinn, Estonia: CCD COE Publication, 169 p.

5. Website OpinioJuris. The Gravity of Russia's Cyberwar against Ukraine. Retrieved from: https://opiniojuris.org/2023/04/19/the-gravity-of-russiascyberwar-against-ukraine/ [in English].

6. Website Blog of the European Journal of International Law. The Prosecutor's New Policy on 'Cyber Operations' before the International Criminal Court (and its Implications for Ukraine). Retrieved from: https://www.ejiltalk.org/the-prosecutors-new-policy-on-cyber-operations- before-theinternational-criminal-court-and-its-implications-for-ukraine-some-preliminaryreflections/ [in English].

7. Website International Criminal Court. Information for victims. Retrieved from: https:// www.icc-cpi.int/victims/ukraine [in English].

8. Website of the Ministry of Justice of Ukraine. Rymskyi statut Mizhnarodnoho kryminalnoho sudu [Rome Statute of the International Criminal Court]. Retrieved from: https://minjust.gov.ua/m/ mijnarodniy-kriminalniy-sud [in Ukrainian].

9. Website of the Verkhovna Rada of Ukraine. Shcho stosuietsia zakhystu zhertv zbroinykh konfliktiv nemizhnarodnoho kharakteru: Dodatkovyi protokol do Zhenevskykh konventsii vid 9 cher. 1977 r. [Regarding the protection of victims of armed conflicts of a non-international nature: Additional Protocol to the Geneva Conventions dated June 9 1977]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_200#Text [in Ukrainian].

10. Michael N. Schmitt. (2013). Tallinn Manual on the International Law Applicable to Cyber Warfare. Cambridge, England: Cambridge University Press. 282 p.

11. Website North Atlantic Treaty Organization. NATO Cyber defense. Retrieved from: https ://www.nato. int/cps/en/natohq/topics_78170.html. [in English].

12. Website Cambridge University. Tallinn Manual 2.0 on the International Law Applicable to Cyber Warfare. Retrieved from: https://assets.cambridge. org/ 97811071/77222/ frontmatter/9781107177222_frontmatter.pdf. [in English].

13. UN Charter. Charter of the United Nations and Statute of the International Court of Justice. San Francisco 1945 [Electronic resource]. Retrieved from: https://treaties.un.org/doc/ publication/ctc/uncharter.pdf. [in English].

14. Website the Hill. Ukraine enters uncharted territory with a request to investigate Russian cyberattacks as war crimes. Retr. from: https:// thehill.com/policy/cybersecurity/ 3833793-ukraine-enters-uncharted-territory-with-request-to-investigate-russian-cyberattacks-as- warcrimes/ [in English].

15. Website of the Security Service of Ukraine. Mizhnarodnyi trybunal mozhe rozghliadaty kiberataky RF na Ukrainu yak viiskovyi zlochyn [The international tribunal may consider Russian cyberattacks on Ukraine as a war crime]. Retrieved from: https://ssu.gov.ua/novyny/ mizhnarodnyi- trybunal-maie-rozghliadaty-kiberataky-rf-na-ukrainu-yak-voiennyi-zlochyn-illia-vitiuk. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru