Теоретико-методичні аспекти забезпечення дієвого публічного управління для здійснення ефективної державної й регіональної економічної політики в умовах цифрового розвитку України

Інноватор

0,75 - 1

Орган влади використовує у своїй діяльності всі можливості, які дають цифрові технології. Процес цифрової трансформації є системним і охоплює всі сфери діяльності органу влади. Проводиться моніторинг й оцінювання інновацій, розроблена цифрова стратегія органу влади.

При подальшому формуванні рекомендацій для органів публічної влади запропонована кількісна шкала у табл. 4 дозволить визначити ті заходи, які удосконалять управління в умовах цифровізації. Кількісна шкала складається із чотирьох рівнів цифрової зрілості органу влади, які дозволяють оцінити, наскільки добре певна цифрова технологія використовується в органі влади.

Отже, на наступному етапі - на третьому етапі - визначається рівень цифрової зрілості органу публічної влади для кожного із обраних напрямів оцінювання («Стратегія органу влади», «Персонал органу влади», «Організаційна культура органу влади», «Технології публічного управління органу влади», «Зв'язки з громадськістю», «Структура управління органом влади»), а саме: спостерігач, початківець, досвідчений чи інноватор.

На четвертому етапі визначається загальний (інтегральний) рівень цифрової зрілості органу публічної влади, який враховує ієрархію і взаємозв'язок рівня цифрової зрілості усіх напрямів діяльності органу публічної влади.

На останньому етапі - на п'ятому етапі - проводиться розробка напрямів удосконалення системи управління органом публічної влади в умовах цифровізації по тому дескриптору системи управління, значення оцінювання цифрової зрілості якого суттєво відхиляється від середнього рівня цифрової зрілості органу влади.

Таблиця 5

Матриця вибору стратегії цифової трансформації органу публічної влади

Отже, проведення оцінювання цифрової зрілості надає органу публічної влади можливість отримати конкретні переваги на шляху цифрової трансформації, зокрема: формування бажаного рівня цифрової зрілості; формування рекомендацій щодо вибору стратегії цифрової трансформації, виходячи з умов та особливостей конкретного органу публічної влади, отриманих внаслідок проведеного оцінювання його цифрової зрілості (табл. 5); виявлення латентного цифрового потенціалу органу публічної влади; ознайомлення з можливостями, які надають цифрові технології для діяльності органу публічної влади.

Висновки

У даному дослідженні здійснено науково-теоретичне обґрунтування пріоритетних напрямів забезпечення дієвого публічного управління для здійснення ефективної державної й регіональної економічної політики в умовах цифрового розвитку України. У роботі доведено, що важливою передумовою стабільної роботи системи публічного управління в умовах воєнного стану є забезпечення результативного функціонування органів влади в країні, яке може бути досягнуто за рахунок здійснення дієвої інноваційної діяльності на засадах цифровізації. Отже, саме інноваційна діяльність на засадах цифровізації визначає подальший розвиток органів влади, відповідальних за виконання важливих функцій (соціальних, економічних тощо) в Україні. У дослідженні розкрито значення підвищення дієвості здійснення інноваційної діяльності в органах влади для реалізації ефективної державної й регіональної економічної політики України та досягнення високого суспільного розвитку в країні. На основі проведеної порівняльної статистики щодо рейтингу України в інноваційній сфері серед інших країн світу протягом останніх років виявлено, що Україна має потенціал до інноваційного розвитку, однак поки що є значні перешкоди для того, щоб наша країна посідала перші місця у міжнародних індексах у сфері інновацій. У дослідженні визначено основні перешкоди проведення ефективної інноваційної політики в Україні. У зв'язку з цим у роботі запропоновано авторський підхід щодо забезпечення дієвої інноваційної діяльності в органах влади на засадах цифровізації, який на відміну від існуючого, акцентує увагу на удосконаленні нормативно-правового, інституційного, кадрового, мотиваційного, науково-методичного, інформаційно-комунікаційного та фінансового забезпечення інноваційної діяльності в органах влади. Використання запропонованого підходу в умовах цифрового розвитку країни дозволить здійснювати більш ефективну державну й регіональну економічну політику. При цьому між процесом здійснення ефективної державної й регіональної економічної політики та процесом забезпечення дієвої інноваційної діяльності органів влади визначено зв'язок, який ґрунтується на здійсненні результативного публічного управління на засадах цифровізації (підвищення інноваційності системи публічного управління на засадах цифровізації забезпечить здійснення ефективної державної й регіональної економічної політики в країні). Автором запропоновано напрями удосконалення окремих аспектів забезпечення дієвої інноваційної діяльності органів влади (нормативноправового, інституційного, кадрового, мотиваційного, науково-методичного, фінансового, інформаційно-комунікаційного), які в умовах воєнного стану та в умовах цифрового розвитку України дозволять підвищити результативність публічного управління та досягти ефективності реалізації її державної й регіональної економічної політики.

У науковому дослідженні також обґрунтовано, що для впровадження інновацій, які пов'язані з цифровізацією публічного управління, є доцільним оцінювати цифрову зрілість публічних службовців та органів влади в цілому. З цією метою удосконалено методичний підхід щодо оцінювання цифрової зрілості органів публічної влади, який на відміну від існуючих, дасть можливість: сформувати цілісне уявлення про реальний рівень цифрової зрілості органів влади та про їх бажаний стан; виявити латентний цифровий потенціал органів влади; розробити рекомендації з урахуванням умов і особливостей органів влади; розробити напрями удосконалення системи управління органами влади в умовах цифровізації. Застосування запропонованого методичного підходу дозволить не тільки оцінити та за необхідності підвищити цифрову зрілість публічних службовців в органах влади, а також підвищити ефективність економічної політики держави на усіх рівнях й досягти високого суспільного розвитку в країні.

Джерела

1. Бакуменко В. Д. Особливості публічного управління та адміністрування: монографія / В. Д. Бакуменко [та ін.]. Київ: КНУКіМ, 2016. 167 с.

2. Ващенко К. О. Професійна підготовка державних службовців: теорія, методологія, практика: монографія / К. О. Ващенко. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2017. 416 с.

3. Публічне управління та адміністрування у забезпеченні регіонального розвитку: монографія /

H. Л. Гавкалова, Г. М. Шумська, В. І. Мельник та ін.; за заг. ред. докт. екон. наук, професора Н. Л. Гавкалової. Харків: ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2019. 390 с.

4. Гончарук Н. Т., Прудиус Л. В. Модернізація державної служби України на сучасному етапі розвитку. Право та державне управління. Збірник наукових праць. Запоріжжя: Класичний приватний університет. 2017. № 4 (29). Т. 2. C. 191-198.

5. Квітка С. Цифрові трансформації як сучасний тренд періодичного циклу розвитку суспільства. Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. Спецвипуск. 2020. С. 131-134. http://doi.org/10.36.030/2664-3618-2020-si-131-134 (дата звернення: 20.01.2023)

6. Куйбіда В. С., Карпенко О. В., Карпенко О. В., Наместнік В. В. Цифрове врядування в Україні: базові дефініції понятійно-категоріального апарату. Вісник НАДУ. Серія «Державне управління». 2018. № 1. С. 5-11.

7. Лахижа М. Актуальні проблеми удосконалення публічного управління в Україні: зміни,

реформування, модернізація, оптимізація, децентралізація, реструктуризація, перезавантаження. Актуальні проблеми державного управління. 2020. №1 (57). С. 18-28. URL: https://ap.kh.ua/index.php/ apdu/article/view/123. DOI: 10.34213/ар.20.01.02 (дата звернення: 20.01.2023)

8. Obolenskyi, O., Shchokin, R., Romanenko, Ye., Zhukova, I. (2020) Current trends of public management in the modern world: economic and organizational aspects. Financial and credit activity: problems of theory and practice. № 34. РР. 413-420. DOI: https://doi.org/10.18371/fcaptp.v3i34.215586

9. Дегтярьова І. О. Зарубіжний досвід інституційної підтримки інновацій державного і муніципального управління. Інституційне забезпечення кадрової політики у державному управлінні: становлення та розвиток: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю (Київ, 29 травня 2015 р.). Київ: НАДУ, 2015. С. 8-10.

10. Никифоров А. Є. Інноваційна діяльність: теорія і практика державного управління: монографія. Київ: КНЕУ, 2010. 420 с.

11. Петришина М. О. Загальні засади запровадження інноваційної моделі розвитку української держави: муніципальний аспект. Право та інновації. 2014. № 4. С. 15-26 URL: http://ndipzir.org.ua/wp- content/uploads/2014/01/Petryshyna.pdf (дата звернення: 28.01.2023).

12. Роджерс Е. М. Дифузія інновацій / пер. з англ. В. Старка. Київ: Києво-Могилянська академія, 2009. 591 с.

13. Управління стратегічним розвитком об'єднаних територіальних громад: інноваційні підходи та інструменти: монографія / С. М. Серьогін, Ю. П. Шаров, Є. І. Бородін, Н. Т. Гончарук [та ін.]; за заг. та наук. ред. С. М. Серьогіна, Ю. П. Шарова. Дніпро : ДРІДУ НАДУ, 2016. 276 с.

14. Геєць В. М. Феномен нестабільності - виклик економічному розвитку [Текст]: монографія / В. М. Геєць. Київ: Ін-т економіки та прогнозування НАН України, 2020. 456 с.

15. Адаптаційний потенціал забезпечення стійкого функціонування реального сектора економіки України в умовах глобальної нестабільності: кол. монографія / За ред. М. Кизима. Авт. кол.: М. Кизим, В. Хаустова, О. Полякова та ін. - Харків: ФОП Лібуркіна Л. М., 2021. 156 с.

16. Регулювання економіки: теоретичні та прикладні аспекти [Текст]: монографія / П. Круш,

I. Максименко; ред. П. В. Круш; Національний технічний ун-т України «Київський політехнічний ін- т». - Київ: НТУУ «КПІ», 2008. 424 с.

17. Тарасевич В. М. Інноваційно-інформаційна економіка: зміст, динаміка, регулювання: монографія / Тарасевич В. М., Білоцерківець В. В., Завгородня О. О., Лебедєва В. К. та ін.; за ред. В. М. Тарасевича. - Дніпро: ПМП «Економіка», 2018. 356 с.

18. Питання Міністерства цифрової трансформації: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 року № 856 / Кабінет Міністрів України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/856-2019- %D0%BF#Text (дата звернення: 28.01.2023).

19. Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій: Указ Президента

України № 1497/2005 від 10 жовтня 2005 р. / Президент України. URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1497/2005#Text (дата звернення: 28.01.2023).

20. Реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвиток інформаційного простору України: Рекомендації парламентських слухань від 31 березня 2016 року № 1073-VIII / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1073-19#Text (дата звернення: 28.01.2023).

21. Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України: Розпорядження Кабінету Міністрів

України від 17 січня 2018 року № 67-р / Кабінет Міністрів України. URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80#Text (дата звернення: 28.01.2023)

22. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021 - 2027 роки: Постанова Кабінету Міністрів України № 695 від 05.08.2020 р. / Кабінет Міністрів України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-%D0%BF#Text (дата звернення: 28.01.2023)

23. Деякі питання цифрового розвитку: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 № 56 / Кабінет Міністрів України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/56-2019-%D0%BF (дата звернення: 28.01.2023).

24. Про схвалення Концепції розвитку цифрових компетентностей та затвердження плану заходів з її реалізації: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 167-р / Кабінет Міністрів України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/167-2021-%D1%80#Text (дата звернення:

28.01.2023)

25. Global Innovation Index (2021) URL: https://nrat.ukrintei.ua/globalnyj-innovaczijnyj-indeks-2021/ (дата звернення: 25.01.2023).

26. Інноваційний індекс Bloomberg 2021. URL: https://www.theceomagazine.com/business/innovation- technology/most-innovative-countries-2021/ (дата звернення: 26.01.2023).

27. Про схвалення Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 526-р / Кабінет Міністрів України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/526-2019 (дата звернення: 28.01.2023).

28. Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 22.01.2023).

29. Звіт щодо розвитку електронного урядування у 2022 році. URL: https://publicadministration.un.org /egovkb/en-us/Reports/UN-E-Government-Survey-2022 (дата звернення: 27.01.2023).

30. Шумська Г. М. Концептуальні засади здійснення інноваційної діяльності органами публічної влади як основи соціально-економічного розвитку України. Економіка та суспільство. Випуск 18. Мукачево: Мукачівський державний університет, 2018. С. 432-442.

31. Monterisi A. (2009) Regional innovation strategies: the Apulian experience and the role of ARTI (Brussels, 7 October, 2009). DOI : http://old.arti.puglia.it/fileadmin/download/OD_Puglia_7oct09.pdf (дата звернення:

29.01.2023) .

32. Шумська Г. М. Забезпечення дієвого публічного управління в Україні на основі розроблення й упровадження органами публічної влади інноваційних інструментів та технологій. Формування ефективної системи управління та публічного адміністрування в умовах транзитивної економіки: матеріали IV Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (21 вересня 2022 р.). Харків: Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова, 2022. С. 202-205. URL: http://www.repository.hneu.edu.ua/ handle/123456789/28348 (дата звернення: 09.02.2023).

33. Шумська Г. М. Теоретичні аспекти забезпечення дієвої інноваційної діяльності органами публічної влади як основи розвитку національної економіки. Інфраструктура ринку. Випуск 43. Одеса: Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій. 2020. С. 94-101.

34. Коврига О. С. Розвиток публічного адміністрування як умова вдосконалення функціонування органів влади. Публічне управління. 2021. № 2. С. 38-45.

35. Maturity Model and Best Practice Skill Development for Digital Transformation. SAP SE (2017). URL: https://news.sap.com/2017/09/maturity-model-from-sap-and-ercis-helps-companies-develop-skills-for-digital- transformation (дата звернення: 11.02.2023).

36. Digital Transformation: a Roadmap for Billion-dollar Organisations (2017). URL:

https://www.capgemini.com/wpcontent/uploads/2017/07/DigitalTransformation_ARoad-MapforBillion- DollarOrganizations.pdf (дата звернення: 11.02.2023).

37. Westerman G., Bonnet D., McAfee A. The Nine Elements of Digital Transformation (2021). URL: https://sloanreview.mit.edu/article/the-nineelements-of-digital-transformation (дата звернення: 12.02.2023).

38. Digital Maturity Model. Achieving Digital Maturity to Drive Grow (2021). URL: https://www2.deloitte.com /content/dam/Deloitte/global/Documents/Technology-MediaTelecommunications/deloitte-digital- maturitymodel.pdf (дата звернення: 12.02.2023).

Размещено на Allbest.ru