Щодо кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.270 КК України, "Порушення встановлених законодаством вимог пожежної або техногенної безпеки"

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Кафедра кримінально-правових дисциплін

Щодо кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.270 КК України, «Порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки»

Житний О.О., д.ю.н., професор

Анотація

У сучасній доктрині кримінального права наслідки виступають як одна з найважливіших ознак у складі кримінального правопорушення. Наявність у конструкції складу кримінального правопорушення наслідків дозволяє віднести його до складів матеріальних. У такому випадку кримінальне правопорушення вважається закінченим саме з моменту настання передбачених у законі про кримінальну відповідальність наслідків. Такого роду кримінальним правопорушенням є і склад, передбачений ст.270 КК України «Порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки».

У статті констатується, що дослідженню цього складу кримінального правопорушення у сучасній літературі приділяється незначна увага, хоча останнім часом зростає кількість вчених, предметом наукового пошуку яких є питання, пов'язані із дослідженням складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.270 КК України. У статті аналізуються сучасні роботи, присвячені дослідженню кримінальної відповідальності за порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки. Констатується складність розуміння і тлумачення обсягу наслідків, передбачених як ч. 1, так і ч. 2 ст.270 КК України «Порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки». Робиться наголос на тому, що при характеристиці наслідків у ч.1 ст.270 КК України наслідки описуються за допомогою загальних понять «пожежа», «аварія», а у ч.2 ст.270 КК України вказані поняття не згадуються взагалі, що призводить до можливого висновку, що порушення передбачених вимог пожежної чи техногенної безпеки може мати наслідком щось інше, окрім аварії чи пожежі. Залишається відкритим питання, що може виступати у якості такого наслідку. Але його обсяг визначається за допомогою окреслених у ч.2 ст.270 КК оцінних понять - «загибель людей», «майнова шкода в особливо великому розмірі» та «інші тяжкі наслідки».

У статті аналізуються сучасні наукові підходи до визначення цих понять, які мають значний рівень невизначеності і є описовими. Проводиться аналіз кожного із них відповідно до їх змістовного наповнення при вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.270 КК України. Робляться теоретико-правові висновки щодо наслідків відносно конструкції складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.270 КК України.

Ключові слова: кримінальна відповідальність, склад кримінального правопорушення, громадська безпека, пожежна безпека, техногенна безпека, наслідки кримінального правопорушення, загибель людей, інші тяжкі наслідки.

Abstract

Regarding the qualifying features of the criminal offense under article 270 of the Criminal Code of Ukraine “Violation of fire or man-made safety requirements established by law”

Zhytnyi O.O., Dr Law, professor, Head of the Department criminal law disciplines, V.N. Karazin Kharkiv National University

In the modern doctrine of criminal law, consequences are considered to be one of the most important elements of a criminal offense. The presence of consequences in the construction of a criminal offense allows us to classify it as a formal offense. In this case, a criminal offense is considered to be completed from the moment when the consequences provided for in the law on criminal liability occur. This kind of criminal offense is also the composition provided for in Art. 270 of the Criminal Code of Ukraine “Violation of fire or industrial safety requirements established by law”.

The article states that little attention is paid to the study of this criminal offense in the modern literature, although recently the number of scholars whose research focuses on the issues related to the study of the criminal offense under Article 270 of the CC of Ukraine has been increasing. The article analyzes the modern works which are devoted to the study of criminal liability for violation of fire or industrial safety requirements established by law.

The author notes the difficulty of understanding and interpreting the scope of consequences provided for in both Part 1 and Part 2 of Article 270 of the Criminal Code of Ukraine “Violation of fire or industrial safety requirements established by law”. The author emphasizes that when describing the consequences in Part 1 of Article 270 of the CC of Ukraine, the consequences are described using the general concepts of “fire” or “accident”, and in Part 2 of Article 270 of the CC of Ukraine these concepts are not mentioned at all, which leads to the possible conclusion that violation of the fire or industrial safety requirements may result in something other than an accident or fire. The question of what can be such a consequence remains open. However, its scope is determined by means of the evaluative concepts outlined in Part 2 of Article 270 of the CC - “loss of life”, “property damage on a particularly large scale” or “other grave consequences”.

The article analyzes modern scientific approaches to the definition of these concepts which have a significant level of uncertainty and are descriptive. The author analyzes each of them according to their content in the context of a criminal offense under Article 270 of the Criminal Code of Ukraine. The author draws theoretical and legal conclusions regarding the consequences for the construction of the corpus delicti of a criminal offense under Article 270 of the Criminal Code of Ukraine.

Keywords: criminal liability, corpus delicti of a criminal offense, public safety, fire safety, technogenic safety, consequences of a criminal offense, loss of life, other grave consequences

Постановка проблеми

Безпека сучасного суспільства на даний момент забезпечується за допомогою різноманітних важелів, у тому числі і за допомогою правових засобів. Зважаючи на технологічність сучасного суспільства, на його швидкий розвиток і велику кількість об'єктів, яким може бути завдана шкода, важливу роль відіграє дотримання певних нормативів, що встановлені державою і виконання яких виступає запорукою безпеки. Порушення такого роду нормативів здатне призвести до найстрашніших наслідків, що можуть спричинити шкоду життю, відносинам власності, екологічній безпеці та ін. Саме тому законодавець встановив низку вимог, які пред'являються до людської діяльності в сфері недопущення техногенних катастроф або пожеж і забезпечує їх виконання за допомогою різноманітних механізмів, в тому числі і кримінально-правовими засобами. Так, статтею 270 чинного Кримінального кодексу України (далі - КК України) передбачена кримінальна відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки. Втім, незважаючи на те, які руйнівні і жахливі наслідки може тягнути за собою вчинення вказаного правопорушення, їх дослідження залишилося поза увагою сучасних дослідників у галузі кримінального права.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У цілому слід відзначити, що склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.270 КК України «Порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки», наразі не характеризується високим ступенем наукової розробки. Втім, останнім часом з'являються актуальні наукові публікації, присвячені правовому аналізу окремих елементів складу означеного кримінального правопорушення. Серед таких вчених, які опікувалися подібною проблематикою, можна виділити: О.О. Коваленко та А.В. Плотнікову із статтею «Щодо визначення суб'єкта кримінального правопорушення, передбаченого ст.270 КК України «Порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки» [3], С.С. Сердюк із статтею «Щодо теоретико-правового визначення об'єкта, передбаченого ст.270 Кримінального кодексу України»[7], А.М. Ященка з його статтями «Щодо визначення об'єкта кримінального правопорушення, передбаченого ст.270 КК України», «Щодо визначення понять пожежна та техногенна безпека у кримінальному праві України» [9, 10], Д.С. Шиян і О.Ю. Шиян зі статтею «Проблема суб'єкта порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки»[8]. Але ще раз слід відмітити, що у вказаних наукових роботах та деяких інших здебільшого розглядаються окремі елементи основного (загального. базового) складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.270 КК України. Водночас, наслідки цього діяння, навіть в контексті розгляду об'єктивної сторони цього складу правопорушення, як правило, залишаються поза увагою науковців-дослідників.

Метою статті є теоретико-правовий аналіз наслідків порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки та їх місця у складі кримінального правопорушення, передбаченого ст.270 КК України.

Виклад основного матеріалу

Формальний (буквальний) аналіз складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.270 КК України, здійснений з огляду на пануючу в теорії кримінального права ідею класифікації складів кримінальних правопорушень, призводить до висновку про те, що зазначений склад належить до матеріальних. У такому висновку ми виходимо із того, що наслідки прямо передбачені диспозицією як ч. 1 ст.270 КК України, так і ч. 2 ст.270 кК України. Так, відповідно до ч.1 ст.270 КК України правопорушення буде вважатися закінченим з моменту «виникнення пожежі або аварії, якою заподіяно шкоду здоров'ю людей або майнову шкоду у великому розмір», а ч. 2 цієї статті передбачає як наслідки «загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки». Незважаючи на таку ніби просту і зрозумілу легальну конструкцію опису наслідків, їх розуміння та тлумачення поки що не є безпроблемним.

Наслідки, передбачені ч. 1 ст.270 КК України, полягають у виникненні пожежі або аварії, які своєю чергою повинні заподіяти шкоду здоров'ю людей або майнову шкоду у великому розмірі, що необхідне для визнання діяння саме кримінальним правопорушенням (а не адміністративним). Тобто наслідок полягає у пожежі або аварії які вже самі по собі мають певні наслідкові ознаки. Втім, предметом наукового інтересу наразі є наслідки, які виступають як кваліфікуюча ознака, тобто передбачені ч.2 ст.270 КК України. кримінальний відповідальність наслідок техногенний пожежний

Порівняння наслідків, передбачених ч.2 ст.270 КК України та наслідків, що наведені вище (які передбачені ч. 1 цієї ж статті) призводить до дещо парадоксального висновку. Так, згадаємо конструкцію ч.2 ст.270 КК України. Вона описана таким чином: «Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки».

У конструкції суспільно небезпечних наслідків згідно із ч.2 ст.270 КК України привертає увагу відсутність згадування результату у вигляді ані пожежі, ані аварії. Так, у ч.2 ст.270 КК України говориться виключно про «те саме діяння». Воно ж, як випливає (має випливати) з текстуально викладеної волі законодавця, інтерпретованої з використанням буквального тлумачення ч.1 ст.270 КК України й враховуючи відсильний характер норми ч.2 ст.270 КК України, виступає як дія чи бездіяльність, змістом яких є порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки. Така правоінтерпретаційна позиція, на нашу думку, є цілком раціональною, узгоджується із назвою складу правопорушення і повністю і належно визначає зміст цієї правової норми.

Отже, ч.2 ст.270 КК України передбачає кримінальну відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки. При цьому такого роду порушення повинні спричинити загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки. Втім,, про те що це діяння повинно попередньо призвести до пожежі або аварії, мова у ч.2 ст.270 КК України не ведеться.

Не вдаючись у глибокий правовий та семантичний аналіз понять «пожежа» та «аварія», для урозуміння їх сутності можна звернутися до найбільш спрощених їх визначень: «пожежа - це процес виникнення вогнища горіння, який з'являється мимовільно, в результаті недбалості або по злочинному наміру. Процес горіння поширюється по будівлі до тих пір, поки вогнем не будуть охоплені всі потенційно пожежонебезпечні речовини і матеріали, або поки він не буде погашено» [5]. Поняття аварії (зокрема на об'єкті підвищеної небезпеки) визначене Законом України від 18.01.2001 №2245-III «Про об'єкти підвищеної небезпеки», який дозволяє отримати певне уявлення про її зміст: «аварія на об'єкті підвищеної небезпеки - небезпечна подія техногенного характеру, що виникла під час експлуатації джерела небезпеки і за своїми наслідками призвела (може призвести) до загибелі, загрози життю або здоров'ю працівників об'єкта підвищеної небезпеки і населення чи до забруднення навколишнього природного середовища»[2].

Можна зробити проміжний висновок, що і аварія і пожежа є наслідками порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки, а аварія й пожежа можуть мати різну інтенсивність та різну тяжкість та, відповідно, різну шкоду можуть спричинити. Незначні аварії та пожежі, які не тягнуть за собою значної небезпеки та шкоди кримінальної відповідальності за собою не тягнуть. Відповідальність настає тільки, як це вже вказувалося, якщо вони мінімум заподіяли шкоду здоров'ю людей або майнову шкоду у великому розмірі - що і передбачено у ч.1 ст.270 КК України.

Аналіз ч.2 ст.270 КК України породжує закономірне питання: чи може порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки тягнути за собою щось інше, окрім пожежі або аварії?

Із одного боку, якщо буквально тлумачити ч.2 ст.270 КК України, то слід зробити висновок, що законодавець не обмежує наслідки якимось класифікаціями чи віднесенням їх до певних груп. З іншого боку - важко уявити, який негативний результат, окрім пожежі, може настати внаслідок порушення передбачених законодавцем спеціальних «протипожежних правил» - вимог пожежної безпеки. Якщо це так, виникає питання: чому законодавець використав означені поняття при конструюванні ч.1 ст.270 КК України та не використав їх же про конструюванні ч.2 ст.270 КК України, яка, зважаючи на відсильний характер диспозиції останньої, має бути її логічним «продовженням». У будь-якому випадку використання подібного прийому в процесі законотворчості й створення тексту кримінально-правового акту має стати об'єктом більш пильного вивчення науковців.

Розглянемо наявні у конструкції ч.2 ст.270 КК України наслідки порушення встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки.

Першим наслідком, наявність якого обумовлює застосування кваліфікованого складу ст.270 КК України, є загибель людей. Щодо змісту цього наслідку в науці тривалий час точилися і досі тривають дискусії про обсяг відповідного поняття. Так, одні вчені наголошують на тому, що наслідок у вигляді загибелі людей передбачає настання смерті як однієї, так і декількох осіб. Інша ж група вчених вважає, що вказаний наслідок полягає у загибелі щонайменше двох чи більше осіб. Аналізуючи вказану дискусію, Г. Крайник посилаючись на позицію В.О. Навроцького, зазначає, що аргументація такого підходу полягає у наступному:

1) з граматичної точки зору слово «людей» однозначно означає множину, загибель людей передбачає наявність двох або більше потерпілих, яким заподіяно смерть;

2) для вказівки на заподіяння смерті одній особі законодавець використовує інші терміни (смерть потерпілого тощо);

3) термін «загибель кількох осіб», який за змістом рівнозначний терміну «загибель людей», однозначно вказує на заподіяння смерті двом чи більше потерпілим. На користь же протилежної позиції, коли під загибеллю людей пропонують розуміти заподіяння смерті хоча б одній особі, в літературі... досі не наведено жодного не лише вагомого, а й будь-якого доводу»[4, с. 241-242].

Не погоджуючись із таким підходом, Г. Крайник зазначає: «По-перше, розуміння під загибеллю людей заподіяння смерті хоча б одній особі є наслідком застосування законодавчої техніки, коли законодавець, формулюючи текст закону, намагається викласти його лаконічніше, звертаючи увагу на найбільш характерні і разом з тим достатні для розуміння суспільно небезпечного явища ознаки злочину, в тому числі й такі, що обтяжують кримінальну відповідальність. Тому і науковці у своїй більшості, і правозастосувачі застосовують при тлумаченні цього поняття так зване поширювальне тлумачення закону, що визнається можливим теорією кримінального права. вбачається, що питання стосовно змісту поняття «загибель людей» треба вирішувати не лише шляхом застосування тих чи інших прийомів тлумачення закону, породжуючи суто теоретичні дискусії, а шляхом соціально-кількісної оцінки небезпечності наслідків, що охоплюються цим поняттям. Безумовно, що наслідок у вигляді загибелі двох або більше потерпілих за ступенем суспільної небезпечності істотно відрізняється від спричинення смерті одній людині. Не випадково суди, призначаючи покарання, визначають значно більш сувору міру покарання до суб'єктів злочину, винних у загибелі кількох осіб, ніж до випадків, пов'язаних із загибеллю однієї людини. Окрім того, і в КК такий підхід щодо диференціації кримінальної відповідальності залежно від тяжкості наслідків за кількісним виміром набуває сталого поширення, у тому числі для випадків, пов'язаних із необережним спричиненням смерті одному чи кільком потерпілим»[4, с. 242-243]. Саме для усунення дискутивності описаного питання зазначений автор пропонує конкретизувати такий наслідок і викласти його у вигляді «загибель кількох осіб», що видається достатньо аргументованим і доречним шляхом удосконалення законодавчого опису розглядуваного різновиду наслідків (шкоди) [4, с.243]. Про подібне розуміння обсягу цього словосполучення говориться й у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. №7 де зазначається, що загибель людей - це випадки смерті однієї або кількох осіб[6].

Щодо загибелі людей як кваліфікуючої ознаки (обставини), передбаченої ч.2 ст.270 КК України, то розуміння її як настання смерті як однієї, так і більшої кількості осіб цілком узгоджується із особливостями архітектоніки заборонної норми, розміщеної у ст.270 КК України. У ч.1 вказаної статті передбачається як максимально шкідливий наслідок особиста (фізична) шкода, викладена як «шкода здоров'ю». Тож нелогічно вважати, що наступний за негативним значенням різновид фізичної шкоди «смерть людини» випущено законодавцем з уваги (а саме такий парадоксальний висновок доводиться робити, інтерпретуючи ознаку «загибель людей» виключно як таку, що вказує виключно на множину потерпілих). Отже, оскільки загибель хоча б однієї людини як шкідливий наслідок не включено у ст.270 КК України до основного складу кримінального правопорушення, то він виступає в цьому складі як обтяжуюча (кваліфікуюча) обставина та тягне застосування більш суворих санкцій.

Щодо спричинення діянням, передбаченим ст.270 КК України, такого наслідку, як «майнова шкода в особливо великому розмірі» існує чітка позиція законодавця, котрий не допускає його двозначного тлумачення. Так, примітка до ст.270 КК України визначає: «Майнова шкода вважається заподіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а в особливо великих розмірах - якщо прямі збитки становлять суму, яка в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян».

Останньою обставиною, що детермінує можливість застосування до порушника більш суворої санкції згідно із ч.2 ст.270 КК України виступає наслідок, описаний за допомогою словосполучення «інші тяжкі наслідки». На жаль, законодавець в межах досліджуваної норми не дає тлумачення вказаного поняття. Так, ані зміст ані обсяг цих «інших наслідків» не визначаються і приміткою до відповідної статті. Це зумовлює наукові дискусії із цього питання. Слід зазначити, що суперечки відносно визначення обсягу цього словосполучення тривають і відносно інших правових норм. На проблематику окреслення цього поняття та на дискусії відносно нього звернули увагу О.О. Дудоров і Р.О. Мовчан. Ці вчені абсолютно вірно зазначають, що «усвідомлення поняття «інші тяжкі наслідки» можливе лише за умови усвідомлення відмінності між ним і поняттям «тяжкі наслідки»[1, с.163]. У спеціальній літературі, торкаючись цього питання, автори як правило посилаються на постанову Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. №7 де зазначається: «як поняття «загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків» (частина перша статті 272, частина перша статті 273, частина перша статті 274, частина перша статті 275 КК) необхідно розуміти такі зміни у стані виробничих об'єктів, підприємств, унаслідок яких виникає реальна небезпека життю людей або реальна небезпека заподіяння (настання) шкоди вказаним у цих статтях благам. Тяжкість ймовірних наслідків визначається залежно від цінності благ, які поставлено під загрозу, кількості осіб, які можуть постраждати від небезпечних дій, розміру можливої матеріальної шкоди тощо» [6]. Окремі автори пропонували при роз'ясненні поняття «інші тяжкі наслідки» виходити із того що «під ними слід розуміти «тяжкі тілесні ушкодження хоча б одній людині, тому що вказані тілесні ушкодження (не враховуючи тих, що заподіюють смерть) є найбільш небезпечними серед тілесних ушкоджень, так звані «групові нещасні випадки» та заподіяння матеріальної шкоди у великих розмірах, якщо воно поєднувалося із загрозою життю або здоров'ю потерпілих. При цьому випадки заподіяння матеріальної шкоди у великих розмірах обов'язково повинні поєднуватися із загрозою життю або здоров'ю потерпілих» [4, с. 248]. Але вказаними визначеннями проблематика цього поняття не вичерпується. Як справедливо відзначається дослідниками, вона є надскладною, що виходить із «наскрізної» природи зазначеного поняття.

Опубліковані наразі розробки елементів й ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.270 КК України, дозволяє констатувати замалу кількість спеціальних досліджень, у яких би визначалося поняття «інші тяжкі наслідки» стосовно саме цього складу. У будь-якому випадку з огляду на зміст діяння, передбаченого диспозицією цієї статті, варіації таких наслідків є потенційно значними. Втім, вони завжди включають у себе суспільно небезпечні наслідки, так би мовити «підвищеної шкідливості» (окрім загибелі людей та майнової шкоди в особливо великому розмірі, які самостійно згадані у диспозиції ч.2 ст.270 КК України).

Як уявляється, окреслення вичерпного обсягу такого оцінного поняття як «інші тяжкі наслідки» повинно здійснюватися у спеціалізованому науковому дослідженні (монографічного або дисертаційного рівня).

Висновки

За результатами розгляду поставленої наукової задачі можна запропонувати декілька міркувань.

Чітке окреслення наслідків порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки дозволяє віднести цей склад кримінального правопорушення до матеріальних (згідно з класифікацією складів за конструкцією об'єктивної сторони). Відповідно, завершення посягання відбувається саме з настанням передбачених ч.1 (або ч.2) ст.270 КК України суспільно небезпечних наслідків. Окрім того, при конструюванні ч.2 ст.270 КК України законодавець не використовує поняття «пожежа» чи «аварія» які у якості наслідків діяння названо ним у ч. 1 зазначеної статті. Це призводить до висновку про можливість врахування й інших явищ (окрім аварії чи пожежі) при оцінці наявності об'єктивної сторони цього кримінального правопорушення. Така ситуація значним чином ускладнює розуміння обсягу наслідків, настання яких є обов'язковим для наявності складу правопорушення, передбаченого ст.270 КК України.

Слід зазначити, що немає і єдиної точки зору щодо змісту поняття «загибель людей» в контексті складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.270 КК України. Найбільш вдалим видається розуміння мінімального обсягу цього поняття, що охоплює загибель хоча б однієї людини.

Найбільш складним питанням є окреслення змісту поняття «інші тяжкі наслідки» порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки. Враховуючи техногенну небезпеку такого діяння, здатність його заподіювати різноманітну шкоду додатковим об'єктам, адекватна інтерпретація цього поняття видається заздалегідь приреченою на вироблення його за оціночними критеріями, а отже, здатним включати в себе великий обсяг суспільно небезпечних явищ.

У будь-якому випадку слід констатувати, що дослідження наслідків порушення передбачених законодавством вимог пожежної чи техногенної безпеки вимагають подальшого дослідження.

Література

1. Дудоров О.О., Мовчан Р.О. Кримінально-правове поняття «інші тяжкі наслідки»: проблеми тлумачення та вдосконалення законодавства. Юридичний науковий електронний журнал. 2015. №1. С.162-170.

2. Про об'єкти підвищеної небезпеки: Закон України від 18.01.2001 №2245-III.

3. Коваленко О.О., Плотнікова А.В. Щодо визначення суб'єкта кримінального правопорушення, передбаченого ст.270 КК України «Порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки». Актуальні питання у сучасній науці (Серія «Педагогіка», Серія «Право», Серія Економіка», Серія «Державне управління», Серія «Техніка», Серія «Історія та археологія»)». 2024. №5(23) 2024 с. 557-566.

4. Крайник Г. Щодо змісту понять «загибель людей» та «інші тяжкі наслідки» як обтяжуючих обставин, зазначених у ч. 2 ст.272 КК України. Вісник Академії правових наук України. 2011. №2 (65). с. 241-249.

5. Поняття пожежі і стадії пожеж.

6. Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва: Постанова Пленуму Верховного Суду України №7 від 12 червня 2009 р.

7. Сердюк С.С. Щодо теоретико-правового визначення об'єкта, передбаченого ст.270 Кримінального кодексу України. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Сер.: Право. 2021. Вип. 33. С. 92-97.

8. Шиян Д.С, Шиян О.Ю. Проблема суб'єкта порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки. Кримінально-правові та кримінологічні засоби протидії злочинам проти громадської безпеки та публічного порядку. Харків. 2019. с. 230-232.

9. Ященко А.М. Щодо визначення об'єкта кримінального правопорушення, передбаченого ст.270 КК України. Актуальні проблеми інноваційної економіки та права. №4 / 2023 С. 107-113.

10. Ященко А.М. Щодо визначення понять пожежна та техногенна безпека у кримінальному праві України. Актуальні проблеми інноваційної економіки та права. №5-6. 2023. С. 86-90.

References

1. Dudorov O.O., Movchan R.O. (2015) Kryminal'no-pravove ponyattya «inshi tyazhki naslidky»: problemy tlumachennya ta vdoskonalennya zakonodavstva. [The Criminal Law Concept of “Other Grave Consequences”: Problems of Interpretation and Improvement of Legislation]. Yurydychnyy naukovyy elektronnyy zhurnal- Legal scientific electronic journal, №1. С.162-170.

2. Zakon Ukrayiny «Pro ob'yekty pidvyshchenoyi nebezpeky». [The Law of Ukraine «On High Risk Facilities»]. (2001). Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny - Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine (VVR), 2001, N15, p. 73

3. Kovalenko O.O., Plotnikova A.V. (2024). Shchodo vyznachennya sub'yekta kryminal'noho pravoporushennya, peredbachenoho st. 270 KK Ukrayiny «Porushennya vstanovlenykh zakonodavstvom vymoh pozhezhnoyi abo tekhnohennoyi bezpeky». [Regarding Determination of the Subject of a Criminal Offense Under Article 270 of the Criminal Code of Ukraine “Violation of Fire or Technological Safety Requirements Established by Law”]. Aktual'ni pytannya u suchasniy nautsi (Seriya «Pedahohika», Seriya «Pravo», Seriya Ekonomika», Seriya «Derzhavne upravlinnya», Seriya «Tekhnika», Seriya «Istoriya ta arkheolohiya»)»: zhurnal. - Topical Issues in Modern Science (Series “Pedagogy”, Series “Law”, Series “Economics”, Series “Public Administration”, Series “Technology”, Series “History and Archeology”)": journal. №5 (23) 2024 с. 557-566.2024. [in Ukrainian].

4. Kraynyk H. (2011). Shchodo zmistu ponyat' «zahybel' lyudey» ta «inshi tyazhki naslidky» yak obtyazhuyuchykh obstavyn, zaznachenykh u ch.2 st.272 KK Ukrayiny [Regarding the content of the concepts of “death of people” and “other grave consequences” as aggravating circumstances specified in part 2 of Article 272 of the Criminal Code of Ukraine]. Visnyk Akademiyi pravovykh nauk Ukrayiny- Bulletin of the Academy of Legal Sciences of Ukraine. №2 (65). p. 241-249. [in Ukrainian].

5. Ponyattya pozhezhi i stadiyi pozhezh [The concept of fire and fire stages]

6. Postanova Plenumu Verkhovnoho Sudu Ukrayiny «Pro praktyku zastosuvannya sudamy Ukrayiny zakonodavstva u spravakh pro zlochyny proty bezpeky vyrobnytstva» 12.06.2009. [Resolution of the Plenum of the Supreme Court of Ukraine “On the Practice of Application of Legislation by the Courts of Ukraine in Cases of Crimes Against Industrial Safety”] (2009). [in Ukrainian].

7. Serdyuk S.S. (2021). Shchodo teoretyko-pravovoho vyznachennya ob'yekta, peredbachenoho st. 270 Kryminal'noho kodeksu Ukrayiny. [On the Theoretical and Legal Definition of the Object Provided for in Article 270 of the Criminal Code of Ukraine.] Zbirnyk naukovykh prats' Kharkivs'koho natsional'noho pedahohichnoho universytetu imeni H. S. Skovorody. Ser.: Pravo. - Collection of scientific works of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. S. Law. №33. p. 92-97.

8. Shyyan D.S., Shyyan O.Yu. (2019). Problema sub'yekta porushennya vstanovlenykh zakonodavstvom vymoh pozhezhnoyi bezpeky. [The problem of the subject of violation of fire safety requirements established by law]. Kryminal'no-pravovi takryminolohichnizasobyprotydiyi zlochynam proty hromads'koyi bezpeky ta publichnoho poryadku.- Criminal law and criminological means of combating crimes against public security and public order. Р. 230-232. [in Ukrainian].

9. Yashchenko A.M. (2023) Shchodo vyznachennya ob'yekta kryminal'noho pravoporushennya, peredbachenoho st. 270 KK Ukrayiny. [On the definition of the object of a criminal offense under Art. 270 of the Criminal Code of Ukraine.]. Aktual'niproblemy innovatsiynoyi ekonomiky taprava- Actual problems of innovative economy and law. №4. Р.107-113. [in Ukrainian].

10. Yashchenko A.M. (2023) Shchodo vyznachennya ponyat' pozhezhna ta tekhnohenna bezpeka u kryminal'nomu pravi Ukrayiny .[On the Definition of Fire and Technological Safety in the Criminal Law of Ukraine]. Aktual'ni problemy innovatsiynoyi ekonomiky ta prava. Actual problems of innovative economy and law. №5-6. Р. 86-90. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru