Комунікативний аспект діяльності правозахисних громадських організацій: зарубіжний досвід

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунікативний аспект діяльності правозахисних громадських організацій: зарубіжний досвід

Драгомирецька Наталія Михайлівна

доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри соціально-гуманітарних наук Інститут публічної служби та управління Національного університету «Одеська політехніка»

Анотація

Вступ. В сучасних умовах важливою постає проблема права на спілкування, взаємодію та додержання прав людей, а також тих, чиї можливості в спілкуванні обмежені. В зарубіжній літературі і практиці за останні п'ять років виро- блено велику кількість науково-прикладних підходів щодо комунікацій в правозахисній діяльності задля розширення прав людей. Однією з актуальних тенденцій є залучення до такої діяльності правозахисних громадських організацій. Врахову- ються їх можливості щодо впливу на громадськість з додержання права на спілкування, а також впливу на політику дер- жави і міжнародних спільнот. В українській науці дана проблематика не отримала комплексного широкого дослідження.

Мета. Метою статті є опис сучасних зарубіжних науково-прикладних підходів діяльності правозахисних громадських організацій в комунікативному аспекті.

Матеріали і методи. Матеріалами для даної статті стали науково-прикладні публікації зарубіжних дослідників і фа- хівців щодо права спілкування, ефективних комунікацій, методів, способів і інструментів комунікацій, які мають застосо- вувати правозахисні громадські організації. Було використано методи аналізу, синтезу та узагальнення задля виявлен- ня основних тенденцій і напрямів комунікативної діяльності та впливів правозахисних громадських організацій.

Результати. В сучасному контексті діяльність громадських правозахисних організацій підкріплюється комунікатив- ним контекстом, який ґрунтується на певних теоретичних підходах та сучасних практичних тенденціях правозахисної діяльності. Такий вид діяльності розглядається з декількох позицій: спілкування; інформування; навчання; спільного розроблення інструментів комунікацій з прав людини; ролі комунікацій в гуманітарній роботі; права на спілкування як одного з виду прав людини та його відстоювання; стратегічних комунікацій в аспекті формування громадської думки з прав людини та її впливу на політику; створення лояльності шляхом комунікативних практик; вироблення методів, спо- собів та інструментів комунікацій і впливів в контексті правозахисної діяльності громадських організацій та ін.

Перспективи. В подальшому планується більш детально дослідити можливості імплементації даних підходів в укра- їнську практику правозахисної діяльності.

Ключові слова: публічне управління та адміністрування, правозахисні громадські організації, комунікації, методи, способи та інструменти комунікацій, комунікативна діяльність, впливи, зарубіжний досвід.

Dragomyretska Nataliіa

Doctor of Science in Public Administration, Professor,

Professor of the Department of Social and Humanitarian Sciences Institute of Public Service and Management of the

National University “Odesa Polytechnic”

COMMUNICATIVE ASPECT OF THE ACTIVITIES OF NON-GOVERNMENTAL HUMAN PROTECTION ORGANIZATIONS: FOREIGN EXPERIENCE

Summary. Introduction. The problem of the right to communication, interaction and observance of the rights of people, as well as those whose communication capabilities are limited, becomes important in modern conditions. A large number of scientific and applied approaches to communications in human rights activities for the expansion of people's rights have been developed in foreign literature and practice over the past five years. Involvement of human rights organizations in such activities is one of the current trends. They have wide opportunities to influence the public in respect of the right to communication, as well as influence the policy of the state and international communities. Дана проблематика не отримала комплексного широкого дослідження в українській науці. публічне управління адміністрування громадський

Purpose. The purpose of the article is a description of modern foreign scientific and applied approaches to the activity of human rights public organizations in the communicative aspect.

Materials and methods. Scientific and applied publications of foreign researchers and experts on the right to communicate, effective communications, methods, methods and tools of communications that should be used by human rights public organi- zations are the materials for this article.

Results. In the modern context, the activity of public human rights organizations is reinforced by the communicative context, which is based on certain theoretical approaches and modern practical trends of human rights activity. This type of activity is considered from several positions: communication; informing; training; joint development of human rights communication tools; the role of communications in humanitarian work; the right to communication as one of the types of human rights and its ad- vocacy; strategic communications in the aspect of forming public opinion on human rights and its influence on politics; creating loyalty through communicative practices; development of methods and tools of communications and influences in the context of human rights activities of public organizations, etc.

Discussion. A more detailed study of the possibilities of implementing these approaches in the Ukrainian practice of human rights activities is planned in the future.

Key words: public management and administration, human rights non-governmental organizations, communications, meth- ods and communication tools, communicative activity, influences, foreign experience.

Постановка проблеми

В сучасних умовах жит- тєдіяльності людей важливою постає проблема права на спілкування, взаємодію та додержання прав людей, можливості яких в спілкуванні обме- жені. В зарубіжній літературі і практиці за останні п'ять років вироблено велику кількість науково- прикладних підходів щодо комунікацій в правоза- хисній діяльності задля розширення прав людей. Однією з актуальних тенденцій є залучення до такої діяльності правозахисних громадських організа- цій. Враховуються їх можливості щодо впливу на громадськість з додержання права на спілкування, а також впливу на політику держави і міжнародних спільнот. В українській науці дана проблематика не отримала комплексного широкого дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Кому- нікативна діяльність громадських правозахисних організацій ґрунтується на теоретико-прикладних дослідженнях проблеми комунікацій та прав люди- ни. З позицій спілкування розглядає комунікацію і права людини Єen Fulya A. Він акцентує увагу на праві спілкування, яке розглядає в рамках свободи вираження поглядів і плюралістичної демокра- тії. Йдеться про визнання права на спілкування, яке має важливе значення для загального захисту стандартів прав людини, що передбачає обмін дум- ками шляхом спілкування. Наголос робиться на тому, що в концепції прав людини важливе місце посідає право на спілкування в контексті свободи вираження поглядів, плюралістичних медіа та сво- боди Інтернету в демократичному суспільстві [1]. В публікаціях ENNHRI (2022) йдеться про ефективні комунікації з прав людини. В першу чергу, наголос робиться на ефективному інфор- мування про права людини, оскільки просування прав людини є однією з основних функцій націо- нальних правозахисних установ (НІПЛ). ENNHRI (Європейська мережа національних правозахис- них установ, яка об'єднує понад 40 національних інституцій з прав людини (НІПЛ) у всій Європі, щоб посилити просування та захист прав людини в регіоні) надає європейським НІПЛ платформу для нарощування потенціалу та обміну досвідом щодо ефективної комунікації з прав людини. Та- кож вони співпрацюють з партнерами в цій сфе- рі, намагаючись створити ширшу підтримку прав людини в Європі. Цій роботі сприяє робоча група організації з комунікацій [2]. Виокремлюються наступні методи:

– повідомлення про права людини та фреймінг (переосмислити комунікаційні практики та пе- реформулювати повідомлення про права людини, щоб забезпечити їх повне розуміння широкою громадськістю) для чого проводяться семіна- ри, навчальні заходи, засновані на об'єднанні існуючих досліджень. Наприклад, у 2019 році організація провела семінар на тему «Повідом- лення про економічні та соціальні права», який об'єднав працівників європейських НІПЛ, які займаються комунікаціями та політикою, щоб спільно вивчити підходи до просування позитив- ного наративу прав людини в Європі;

– співпраця з регіональними та міжнародними партнерами, які об'єднують експертів з кому- нікацій з установ та організацій, що працюють у сфері прав людини на європейському рівні та співпрацюють для просування прав людини та вирішення пов'язаних із цим проблем. Така група С10 посилює повідомлення один одного для більшого впливу, а також створює спільні продукти. Група розробила набір інструментів

«10 ключів для просування та захисту прав лю- дини», випущений у 2021 році задля допомогти всім, хто працює у сфері прав людини в регіоні ОБСЄ та за його межами, щоб створювати та доносити потужні повідомлення для підвищення обізнаності та посилення захисту прав людини. В організацію С10, окрім ENNHRI входять: Рада Європи, Комісар Ради Європи з прав людини, Гранти ЄЕЗ-Норвегія, Equinet, Європейська мережа органів з питань рівності, Агентство Європейського Союзу з основних прав (FRA), Агентство Європейського Союзу з гендерної рів- ності (EIGE), Європейська комісія, Генеральний директорат із питань споживачів та внутріш- ніх справ (DG JUST), Бюро з демократичних інститутів і прав людини (ODIHR) Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) [2];

– проведення різних семінарів та он-лайн курсів

як навчальної складової, наприклад: Сила на- ративу: разом за рівність і права людини (2021) [3]; Формування міграції з точки зору прав лю- дини: новий онлайн-курс (2021) [4]; Як НІПЛ можуть створити культуру прав: натхнення від Академії НІПЛ (2020) [5]; Просування свобод і захист активістів у соціальних мережах: яка роль НІПЛ? (2020) [6]; Семінар для НІПЛ на тему «Інформація про економічні та соціальні права» сприяє співпраці між експертами з кому- нікації та політики (2019) [7]; Належні практи- ки та стратегії для НІПЛ, які спілкуються про надання притулку та міграцію (2019) [8].

Метою статті є опис сучасних зарубіжних науково-прикладних підходів діяльності правоза- хисних громадських організацій в комунікатив- ному аспекті.

Матеріали і методи

Матеріалами для даної статті стали науково-прикладні публікації зарубіжних дослідників і фахівців щодо права спілкування, ефективних комунікацій, методів, способів і ін- струментів комунікацій, які мають застосовувати правозахисні громадські організації. Було вико- ристано методи аналізу, синтезу та узагальнення задля виявлення основних тенденцій і напрямів комунікативної діяльності та впливів правозахис- них громадських організацій.

Виклад основного матеріалу

Monchari E. розглядає роль комунікацій в гуманітарній роботі. Зазначається, що громадські організації, повно- важеннями яких є гуманітарна діяльність, мають бути проактивними у спілкуванні. Роль спілкуван- ня в таких організаціях полягає в тому, щоб діли- тися інформацією, розповідати історії, захищати репутацію бренду та брати участь у розмовах, які надихають людей приєднатися до організації для виконання її місії. Інформування стосується того як: отримати допомогу; діяти; надавати пожер- твування і волонтерську допомогу. Повідомлення («історії») мають бути: проактивними (прес-релізи, презентації в ЗМІ, проведення презентацій і промов для спільноти, розробка флаєрів і листівок, ство- рення та поширення вмісту через соціальні мережі та підтримка збору коштів і громадських заходів); ітерактивними (моніторинг розмов у соціальних ме- режах і участі в розмовах. Також через залучення прихильників і критиків); реактивними (відповіді на запити ЗМІ, реагування на соціальні розмови, захист вашого бренду та репутації та створення тез для розмови чи інших повідомлень) [9].

В інших публікаціях 2023 року наголошується на важливості спілкування, оскільки право на спілкування є основним правом людини. В цих публікаціях комунікативна складова розглядаєть- ся не з позицій просвітницької діяльності з прав людини, а саме розуміння права людини на спіл- кування, висловлювання власних думок та відсто- ювання таких прав. Також йдеться про право лю- дини спілкуватись будь-яким способом, який вона вибере, що також стосується людей, які мають труднощі з спілкуванням. Багато інших прав лю- дини, включно з правом на освіту, право на роботу та участь у прийнятті рішень щодо уряду шляхом голосування, залежать від права на спілкування. Право на спілкування також є важливим у ситуа- ціях несправедливого поводження з людьми [10]. В цьому контексті важливим і цікавим є ко- мунікаційний Білль про права Австралії, в якому основний меседж полягає в тому, що право на спілкування дозволяє людям робити справжній вибір у власному житті. Але люди з труднощами спілкування обмежені в такому праві, що створює для них певні перешкоди, зокрема щодо: обмежен- ня в отриманні інформації, вираженні своїх емоцій і думок, прийнятті рішень, обміні вподобаннями та обговоренні ідей. Відповідно, кожен має право використовувати будь-який альтернативний спосіб спілкування, який долає ці бар'єри. Біль про пра- ва на комунікацію описує 12 конкретних прав на спілкування для досягнення людиною соціальних, освітніх і професійних цілей. Відповідно кожна людина може отримати доступ до варіантів спіл- кування, які йому підходять. Вважається, що саме це створює сильніші спільноти, де кожен може зробити свій внесок і почуватися причетним [10]. Благодійна організація Великобританії, яка об'єднує людей та організації, що займаються питаннями рівності, прав людини та соціальної справедливості, щоб зробити це реальністю в жит- ті кожного Equally Ours (раніше Форум рівності та різноманіття) розробила десятирічну стратегію (2022-2032) «Разом за соціальну справедливість», яка визначає сміливу програму для підвищення рівності та зміцнення прав. Ця стратегія перед- бачає: захист і вдосконалення законодавства про рівність і права людини; збільшення інвестицій у вирішення основних причин нерівності та по- рушення прав. У даному контексті акцент ро- биться на стратегічних комунікаціях в аспекті формування громадської думки з прав людини та її впливу на політику. Головна мета такої кому- нікації -- зміна ставлення громадськості та зміц- нення спроможності ефективніше спілкуватися з важливих питань. Основний підхід до комуні- кації полягає в тому, що він базується на доказах і цінностях (теорії фреймів і аналізу поведінки). Це передбачає чотири напрями роботи: досліджен- ня аудиторії; розробка та тестування кадрів і пові- домлень; розбудова спроможності громадянського суспільства спілкуватися та проводити кампанії за зміни; створення кампанії та контенту [11].

Equally Ours, ґрунтуючись на власних дослі- дженнях на практиці, співпрацювала з низкою національних організацій, зокрема Age UK, Unicef і Mind, щоб створити переконливі комунікаційні кампанії, які пов'язують права людини з повсяк- денним життям, надаючи людям можливість кори- стуватися своїми правами, коли вони потребують. У травні 2019 року організація запустила довго- строкову кампанію зі зміни ставлення населення до прав людини. У рамках поточного проєкту з роз- будови стратегічної комунікаційної спроможності сектору рівності організація підготувала посібник «Говоримо про рівність» із бесід про рівність на основі досліджень і передового досвіду [11].

Steininger S. розрізнює практику спілкування в європейському та міжамериканському режимах прав людини. Досліджується практики створен- ня лояльності шляхом комунікативних практик. Акцент робиться на діяльності комунікативних відділів, які виконують, у тому числі, дифузну підтримку міжнародних судів. Відбувається як про- фесіоналізація суб'єктів комунікації, так і еволю- цію конкретних комунікаційних стратегій у часи негативної реакції. Лояльність розуміється як по- стійна відданість установі навіть перед обличчям викликів. Активне використання практик спіл- кування є ключовим для створення лояльності. Зазначається також, що протягом останнього де- сятиліття міжнародні суди: розробили широкий спектр комунікаційних стратегій та інструментів; використовують численні комунікаційні страте- гії для взаємодії з громадськістю; мають штатних прес-офіцерів, які готують заяви для ЗМІ, надають резюме, є активними в соціальних мережах та да- ють інтерв'ю пресі; створили ситуацію переходу від відносно пасивного забезпечення прозорості та доступу громадськості до прийняття міжнародних рішень до того, що міжнародні інституції стають активними учасниками публічних дебатів. Наго- лошується, що займаючись комунікацією з гро- мадськістю, міжнародні інституції можуть таким чином взяти на себе активну відповідальність за свій суспільний імідж і відповідати своїм крити- кам. Ця проактивна комунікаційна політика дає установі можливість просувати ретельно створений суспільний імідж навіть за рахунок придушення критичних голосів. Враховуючи це, пропонуєть- ся комунікативні практики не розуміти як суто інформативні повідомлення, оскільки вони є ін- струментами для моніторингу, переформатування та впливу на публічну дискусію з метою створення лояльності серед її учасників. Використовуючи різ- номанітні медіа-інструменти, міжнародні інституції беруть участь у «ринку лояльності», що означає, що вони стратегічно створюють наративи соціальної єдності та ідентичності, щоб залучити потенційних «покупців», а саме «громадян, підданих, грома- дян, споживачів-одержувачів пакети інформації, пропаганди, реклами, драматургії та новин, які пропонують ЗМІ». Окрім того наголошується, що європейський режим прав людини розвинув потуж- ну міжінституційну мережу комунікацій, яка до- повнює роботу його преси та зв'язків зі ЗМІ більш активними комунікаційними стратегіями [12].

Інша стратегія, прийнята правозахисними ін- ституціями від громадських організацій, полягає у використанні техніки розповіді у візуальних ме- діа. Це метод, який використовує фактичні історії для ілюстрації основного повідомлення. Особливо в часи посилення критики держави розповідь стає важливою для створення позитивного наративу. Використання візуальних форматів і технік опо- відання вбудовуються в більш традиційні формати спілкування, такі як потокове передавання сесій та офіційні веб-сайти. Вони є частиною багатогранно- го підходу до спілкування, який може бути адапто- ваний судами, як вважає Steininger S. (2022) [12]. Equinet та правозахисні організації по всій Єв- ропі працюють над наданням оновленої версії 10 ключів до ефективного інформування про права людини (2022). Кожен ключ спонукає розглянути важливий аспект комунікації, спрямований на ви- бір аудиторії, формування партнерських стосунків та пошуку нових форм роботи [13].

В деяких публікаціях розглядається роль ін- струментів комунікаційних стратегій (2024), які, як зауважується, допоможуть активістам і гро- мадським організаціям не тільки планувати свої контр-наративні або альтернативні наративні кам- панії на основі цінностей і принципів прав лю- дини, але також буде орієнтиром щодо того, що робити терміново, а що не робити. Кампанії мають бути креативним та інноваційним. Загальна схе- ма інструменту містить уявлення та поради щодо того, що слід враховувати під час планування, під- готовки та проведення ідеальної кампанії. Вибір правильної платформи має вирішальне значення під час планування контр-або альтернативної на- ративної кампанії [14].

У Рекомендаціях FDFA з прав людини 2021-2024 років наголошується, що ефективний і сталий розвиток неможливий без просування прав люди- ни, що може бути досягнуто завдяки ефективним комунікаціям. Це вимагає чіткої, ефективної та чутливої до конфліктів комунікації. Комунікація щодо прав людини (HR) в контексті сталого розвит- ку починається з передумови, що комунікація сама по собі є правом людини та має важливе значення для розширення можливостей власників прав, що забезпечує оптимальні результати сталого розвит- ку. Ефективне спілкування з правами людини ви- магає: точно відображати відповідні міжнародні стандарти прав людини та визначати правовлас- ників і носіїв обов'язків, що стосуються сектора розвитку/тематичного пріоритету кожної програ- ми; розширення можливостей і посилення участі цільових груп, чітко посилаючись і підвищуючи обізнаність про загальновизнані кадрові стандарти, що стосуються сектора/тематичного пріоритету розвитку та профілю цільової групи, що важливо для відкритого інформування про права людини; підкреслення, що підхід, заснований на правах людини, є частиною відповідальності за те, яким чином і шляхом робляться досягнення у співпраці в галузі розвитку (повідомлення про пріоритети, можливості ін.); підкреслення універсальності, не- подільності, взаємопов'язаності; взаємозалежності і обов'язковості прав людини, включаючи заборо- нені ознаки дискримінації; підкреслення переваги стійкості розвитку, заснованого на правах люди- ни, наприклад, зміцнення прав людини означає усунення корінних причин конфліктів і бідності; охоплення всього спектру прав (економічні, соці- альні, культурні, громадянські, політичні права); нормалізації комунікації про права людини та за- безпечення видимість контенту HR у всіх секторах життєдіяльності людини; прийняття та культиву- вання наративів, які є корисними для прав людини та людей і організацій, які їх захищають [15].

Наголошується, що, при цьому, потрібно вра- ховувати, що повідомлення -- це листи, надіслані спеціальними процедурами урядам та іншим осо- бам, таким як міжурядові організації, підприєм- ства, військові чи охоронні компанії. У цих листах експерти повідомляють про скарги на порушення прав людини, які вони отримали, щодо: минулих порушень прав людини, які можуть бути об'єктом листа-звинувачення; триваючого або потенційного порушення прав людини, яке може бути об'єктом термінового звернення; занепокоєння щодо зако- нопроектів, законодавства, політики чи практики, які не відповідають міжнародному праву та стан- дартам у галузі прав людини [16].

Висновки і перспективи подальших досліджень

В сучасному контексті діяльність громадських правозахисних організацій підкріплюється комуні- кативним контекстом, який ґрунтується на певних теоретичних підходах та сучасних практичних тенденціях правозахисної діяльності. Такий вид діяльності розглядається з декількох позицій: спіл- кування; інформування; навчання; спільного роз- роблення інструментів комунікацій з прав людини; ролі комунікацій в гуманітарній роботі; права на спілкування як одного з виду прав людини та його відстоювання; стратегічних комунікацій в аспекті формування громадської думки з прав людини та її впливу на політику; створення лояльності шляхом комунікативних практик; вироблення методів, способів та інструментів комунікацій і впливів в контексті правозахисної діяльності громадських організацій та ін. В подальшому планується більш детально дослідити можливості імплементації да- них підходів в українську практику правозахисної діяльності.

Література

1. Єen Fulya A. Communication and Human Rights. Procedia -- Social and Behavioral Sciences. 2015. Vol. 174.

P. 2813-2817. doi: 10.1016/j.sbspro.2015.01.972; URL: https://www.researchgate.net/publication/277651307_Com- munication_and_Human_Rights (дата звернення: 19.02.2024).

2. Communicating Human Rights. European Network of National Human Rights Institutions: вебсайт. 2018. URL: https://ennhri.org/our-work/topics/communicating-human-rights/ (дата звернення: 19.02.2024).

3. The power of narrative: together for equality and human rights. European Network of National Human Rights Institutions: вебсайт. 2021. URL: https://ennhri.org/news-and-blog/the-power-of-narrative-together-for-equality- and-human-rights/ (дата звернення: 19.02.2024).

4. Framing migration from a human rights perspective: a new online course. European Network of National Hu- man Rights Institutions: вебсайт. 2021. URL: https://ennhri.org/news-and-blog/framing-migration-from-a-human- rights-perspective-a-new-online-course/ (дата звернення: 19.02.2024).

5. How NHRIs can create a culture of rights: inspiration from the NHRI Academy. European Network of National Human Rights Institutions: вебсайт. 2020. URL: https://ennhri.org/news-and-blog/how-nhris-can-create-a-culture- of-rights-inspiration-from-the-nhri-academy/ (дата звернення: 19.02.2024).

6. Promoting freedoms and protecting activists on social media: What role for NHRIs? European Network of Na- tional Human Rights Institutions: вебсайт. 2020. URL: https://ennhri.org/news-and-blog/promoting-freedoms-and- protecting-activists-on-social-media-what-role-for-nhris/ (дата звернення: 19.02.2024).

7. Workshop for NHRIs on `Communicating Economic and Social Rights' facilitates collaboration between com- munication and policy experts. European Network of National Human Rights Institutions: вебсайт. 2019. URL:

https://ennhri.org/news-and-blog/workshop-for-nhris-on-communicating-economic-and-social-rights-facilitates- collaboration-between-communication-and-policy-experts/ (дата звернення: 19.02.2024).

8. Good practices and strategies for NHRIs communicating about asylum and migration. European Network of National Human Rights Institutions: вебсайт. 2019. URL: https://ennhri.org/news-and-blog/good-practices-and- strategies-for-nhris-communicating-about-asylum-and-migration/ (дата звернення: 19.02.2024).

9. Monchari E. Role of communication in humanitarian work. Atlas Corps. 2019. URL: https://atlascorps.org/ role-of-communication-in-humanitarian-work/ (дата звернення: 19.02.2024).

10. Communication is a human right. Communication Hub: вебсайт. URL: https://communicationhub.com.au/ CommunicationEssential (дата звернення: 19.02.2024).

11. Strategic communications. Equally Ours: вебсайт. URL: https://www.equallyours.org.uk/strategic-communica- tions/ (дата звернення: 19.02.2024).

12. Steininger S. Creating loyalty: Communication practices in the European and Inter-American human rights re- gimes. Cambridge University Press. 2022. URL: https://www.cambridge.org/core/journals/global-constitutionalism/ article/creating-loyalty-communication-practices-in-the-european-and-interamerican-human-rights-regimes/8842CCF E7C56332DB2637050AB4DF6DC (дата звернення: 19.02.2024).

13. 10 keys to effectively communicating human rights. European Network of Equality Bodies: вебсайт. 2022. URL: https://equineteurope.org/10-keys-to-effectively-communicating-human-rights/ (дата звернення: 19.02.2024).

14. Toolkit for human rights speech. Council of Europe: вебсайт. URL: https://pjp-eu.coe.int/en/web/human- rights-speech/communicate (дата звернення: 19.02.2024).

15. H2N -- Human Rights and Communication. FCHR. 2021. URL: https://www.shareweb.ch/site/Conflict- and-Human-Rights/Documents/H2N%20Human%20Rights%20and%20Communication%20(FCHR%20Unit,%20 Bern,%20August%202021).pdf (дата звернення: 19.02.2024).

16. What are Communications? United Nations: вебсайт. 2024. URL: https://www.ohchr.org/en/special- procedures-human-rights-council/what-are-communications (дата звернення: 19.02.2024).

References

1. Єen, Fulya A. (2015). Communication and Human Rights. Procedia -- Social and Behavioral Sciences, 174, 2813- 2817. doi: 10.1016/j.sbspro.2015.01.972; Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/277651307_ Communication_and_Human_Rights.

2. Communicating Human Rights. (2018). European Network of National Human Rights Institutions. Retrieved from https://ennhri.org/our-work/topics/communicating-human-rights/.

3. The power of narrative: together for equality and human rights. (2021). European Network of National Human Rights Institutions. Retrieved from https://ennhri.org/news-and-blog/the-power-of-narrative-together-for-equality- and-human-rights/.

4. Framing migration from a human rights perspective: a new online course. (2021). European Network of Nation- al Human Rights Institutions. Retrieved from https://ennhri.org/news-and-blog/framing-migration-from-a-human- rights-perspective-a-new-online-course/.

5. How NHRIs can create a culture of rights: inspiration from the NHRI Academy. (2020). European Network of National Human Rights Institutions. Retrieved from https://ennhri.org/news-and-blog/how-nhris-can-create-a- culture-of-rights-inspiration-from-the-nhri-academy/.

6. Promoting freedoms and protecting activists on social media: What role for NHRIs? (2020). European Network of National Human Rights Institutions. Retrieved from https://ennhri.org/news-and-blog/promoting-freedoms-and- protecting-activists-on-social-media-what-role-for-nhris/.

7. Workshop for NHRIs on `Communicating Economic and Social Rights' facilitates collaboration between com- munication and policy experts. (2019). European Network of National Human Rights Institutions. Retrieved from https://ennhri.org/news-and-blog/workshop-for-nhris-on-communicating-economic-and-social-rights-facilitates- collaboration-between-communication-and-policy-experts/.

8. Good practices and strategies for NHRIs communicating about asylum and migration. (2019). European Net- work of National Human Rights Institutions. Retrieved from https://ennhri.org/news-and-blog/good-practices-and- strategies-for-nhris-communicating-about-asylum-and-migration/.

9. Monchari, E. (2019). Role of communication in humanitarian work. Atlas Corps. Retrieved from https://atlas- corps.org/role-of-communication-in-humanitarian-work/.

10. Communication is a human right. (2023). Communication Hub. Retrieved from https://communicationhub. com.au/CommunicationEssential.

11. Strategic communications. (2023). Equally Ours. Retrieved from https://www.equallyours.org.uk/strategic- communications/.

12. Steininger, S. (2022). Creating loyalty: Communication practices in the European and Inter-American hu-

man rights regimes. Cambridge University Press. Retrieved from https://www.cambridge.org/core/journals/global-

constitutionalism/article/creating-loyalty-communication-practices-in-the-european-and-interamerican-human- rights-regimes/8842CCFE7C56332DB2637050AB4DF6DC.

13. 10 keys to effectively communicating human rights. (2022). European Network of Equality Bodies. Retrieved from https://equineteurope.org/10-keys-to-effectively-communicating-human-rights/.

14. Toolkit for human rights speech. (2024). Council of Europe. Retrieved from https://pjp-eu.coe.int/en/web/ human-rights-speech/communicate.

15. H2N -- Human Rights and Communication. (2021). FCHR. Retrieved from https://www.shareweb.ch/site/ Conflict-and-Human-Rights/Documents/H2N%20Human%20Rights%20and%20Communication%20(FCHR%20 Unit,%20Bern,%20August%202021).pdf.

16. What are Communications? (2024). United Nations. Retrieved from https://www.ohchr.org/en/special- procedures-human-rights-council/what-are-communications.

Размещено на Allbest.ru