Концептуалізація публічного адміністрування у сфері страхової медицини: зарубіжний та вітчизняний досвід
Дослідження концептуалізації публічного адміністрування у сфері страхової медицини. Питання ефективного публічного адміністрування страхової медицини у контексті воєнних дій з 2014 р. Адаптація медичних установ до роботи в умовах загроз і невизначеності.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.12.2024 |
| Размер файла | 25,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Концептуалізація публічного адміністрування у сфері страхової медицини: зарубіжний та вітчизняний досвід
Судак Дмитро Володимирович аспірант кафедри міжнародних відносин та політичного консалтингу, Інститут права та суспільних відносин, Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
Анотація
публічне адміністрування страхова медицина
Дана стаття присвячена дослідженню концептуалізації публічного адміністрування у сфері страхової медицини шляхом аналізу наукових напрацювань зарубіжних та вітчизняних учених. Актуальність теми обумовлена сучасними викликами, такими як пандемії, економічні кризи, війни та інші глобальні загрози, що впливають на всі сфери життя українців. Особливо гостро питання ефективного публічного адміністрування страхової медицини постає у контексті воєнних дій, які Україна переживає з 2014 року. Повномасштабна війна (2022 р.) значно збільшила навантаження на систему охорони здоров'я. Постала необхідність адаптації медичних установ до роботи в умовах постійних загроз і високого рівня невизначеності, що спонукає до швидкого перегляду та модернізації існуючих підходів у сфері страхової медицини.
Проведений аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що феномен публічного адміністрування у сфері страхової медицини потребує подальшого дослідження та узгодження підходів до його визначення і використання. У статті розглядається досвід розвинутих країн, таких як Німеччина, Франція, Швеція та США, щоб знайти ефективні практики, які можна адаптувати до українських умов. Особлива увага приділяється реформуванню системи охорони здоров'я в Україні, запровадженню обов'язкового медичного страхування та створенню нормативно-правової бази, яка регулює роботу страхових медичних установ.
Результати роботи підкреслюють важливість адаптації міжнародного досвіду до українських умов для досягнення сталого розвитку національної системи охорони здоров'я, а також зроблені висновки щодо перспектив розвитку страхової медицини в Україні, підкреслюючи необхідність комплексного підходу до реформування системи охорони здоров'я. У цьому контексті, підтверджено значущість використання сучасних інформаційних технологій, оптимізацію фінансового менеджменту та підвищення рівня підготовки кадрів.
Ключові слова: публічне адміністрування, страхова медицина, медичне страхування, охорона здоров'я, фінансування медичних послуг, зарубіжний досвід, вітчизняний досвід.
Abstract
Sudak Dmytro Volodymyrovych PhD student, department of international relations and political consulting, Institute of law and public relations, Open international university of human development “Ukraine”
CONCEPTUALIZATION OF PUBLIC ADMINISTRATION IN THE
FIELD OF INSURANCE MEDICINE: FOREIGN AND DOMESTIC
EXPERIENCE
This article delves into the conceptualization of public administration within the healthcare insurance field, scrutinizing the scientific contributions of both foreign and domestic researchers. The topic's relevance stems from contemporary challenges such as pandemics, economic crises, wars, and other global threats affecting all spheres of life in Ukraine. The issue of effective public administration of healthcare insurance is particularly pressing in light of the ongoing conflict in Ukraine, which began in 2014. The full-scale war (2022) significantly increased the burden on the healthcare system. There was a need to adapt medical institutions to work in conditions of constant threats and high levels of uncertainty, which prompted a rapid review and modernization of existing approaches in the field of insurance in the healthcare system. The analysis of recent studies and publications showed that the phenomenon of public administration in the field of insurance in healthcare requires further research and harmonization of approaches to its definition and use. The article scrutinizes the experiences of developed countries like Germany, France, Sweden, and the US to identify effective practices suitable for adaptation to Ukrainian conditions. The article specifically focuses on the reform of Ukraine's healthcare system, the implementation of mandatory health insurance, and the establishment of a normative and legal framework that governs the operations of insurance medical institutions. The results underscore the significance of adapting international experience to Ukrainian conditions to ensure the sustainable development of the national healthcare system. Additionally, the conclusions drawn on the prospects for the development of healthcare insurance in Ukraine underscore the need for an integrated approach to healthcare reform. This context confirms the importance of utilizing modern information technologies, optimizing financial management, and enhancing personnel training.
Keywords: public administration, insurance medicine, health insurance, health care, health service financing, foreign experience, domestic experience.
Постановка проблеми
У світлі сучасних змін і викликів, таких як пандемії, економічні кризи, війни та інші глобальні загрози, які вплинули на всі сфери життя українців, питання ефективного публічного адміністрування страхової медицини набуває особливої актуальності.
Стан сфери охорони здоров'я передусім гостро постає в контексті воєнних дій, які Україна переживає від 2014 року. Війна внесла свої корективи у структуру медичних потреб населення, значно збільшивши навантаження на систему охорони здоров'я. З початком повномасштабної війни у 2022 році ці виклики лише поглибились, оскільки значна кількість медичних закладів опинилася на лінії фронту або в зонах безпосередніх бойових дій, що вимагає надзвичайних заходів реагування та реалокації ресурсів. Отже, необхідність адаптації медичних установ до роботи в умовах постійних загроз і високого рівня невизначеності спонукає до швидкого перегляду та модернізації існуючих підходів до страхування медицини. Водночас, у науковому дискурсі спостерігається відсутність узгодженого підходу до визначення та використання термінів «страхова медицина» та «публічне адміністрування», що впливає на затримку прогресу розвитку національної системи страхової медицини. Це вимагає розробки нових підходів та їх застосування у процесі проведення нових наукових досліджень у сфері публічного управління та медичного страхування. Усе вищенаведене дозволило зробити висновок про актуальність теми даної статті.
Мета статті - дослідити концептуалізацію публічного адміністрування у сфері страхової медицини шляхом аналізу наукових напрацювань зарубіжних та вітчизняних учених.
Виклад основного матеріалу дослідження
У сучасних наукових дослідженнях публічне адміністрування визначається як сукупність організацій, процедур і практик, які використовує держава для управління суспільними справами, такими як розробка та впровадження політики, надання послуг і забезпечення правопорядку [3]. Водночас, процес взаємодії державних і недержавних установ у сфері охорони здоров'я для впровадження національної політики охорони здоров'я називається публічним адмініструванням у сфері охорони здоров'я. Згідно з дослідженнями З. Гладуна, цей процес включає проєктування, впровадження, нагляд і оцінку політик, що стосуються управління ресурсами та здоров'я населення [5].
На думку С. Вовк, сучасне публічне адміністрування включає активну участь приватного сектору та громадськості, а також державне управління. Це сприяє розвитку більш адаптивних систем охорони здоров'я, які є важливими під час економічних і соціальних катастроф [4].
В. Карлаш та Д. Турчак стверджують, що держава має вирішальне значення у створенні достатніх нормативно-правових рамок, які регулюють діяльність усіх сторін медичного сектору. Особливо це стосується забезпечення якості медичних послуг, оскільки держава відповідає за впровадження стандартів і контроль за їхнім дотриманням [8]; [14].
У дослідженнях М. Філоненка наголошується, що впровадження європейського досвіду має значний вплив на українську медичну політику. Це включає покращення медичного обслуговування, кращі системи управління та більше участі громадян у процесі прийняття рішень [15].
Таким чином, поняття публічного адміністрування у сфері охорони здоров'я охоплює різноманітні дії, які мають бути зроблені, щоб гарантувати ефективну та високу якість медичної допомоги. Важливість цих заходів посилюється в сучасних умовах змін і криз, оскільки постає необхідність швидкої адаптації національної системи здоров'я до швидкозмінних ситуацій.
Відповідно представленого аналізу, зауважимо, що розробка державної політики у сфері охорони здоров'я складається з декількох кроків, зокрема: аналізу потреб населення, визначення пріоритетів і розробку стратегій для покращення медичного обслуговування, а також розробку довгострокових стратегій, які враховують демографічні, епідеміологічні та економічні фактори, а також адаптацію національних умов до досвіду міжнародного досвіду. Наступним кроком постає впровадження розробленої державної політики - розподіл бюджетних коштів, організація діяльності медичних закладів і забезпечення ефективного використання ресурсів та моніторинг і оцінка ефективності впроваджених заходів.
Згідно з дослідженням В. Карлаша, функції публічного адміністрування включають планування, регулювання, контроль, нагляд, координацію та інтеграцію, які сприяють ефективній реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я [8]. Таким чином, планування, регулювання, контроль, нагляд, координація та інтеграція є основними функціями публічного адміністрування охорони здоров'я. Частиною функції планування постає розробка стратегічних цілей для системи охорони здоров'я, визначення пріоритетів і ресурсів, необхідних для їх досягнення. Це важко переоцінити, оскільки ефективне планування дозволяє уникати дублювання роботи, оптимізує використання ресурсів і досягає максимального результату.
Регуляторна функція публічного адміністрування включає ліцензування медичних установ, сертифікацію лікарів, встановлення стандартів якості медичних послуг і гарантію їх дотримання, що цілісно захищає права пацієнтів і підтримує високий рівень медичних послуг.
Функції контролю і нагляду включають перевірки, аудити та спостереження за діяльністю медичних закладів і професійною діяльністю лікарів та застосовуються для того, щоб переконатися, що медичні заклади відповідають встановленим правилам і стандартам. Важливою функцією публічного адміністрування у сфері охорони здоров'я є координація дій різних інституцій - це керівництво роботою державних лікарень, амбулаторій та інших медичних установ, забезпечення доступу до медичних препаратів і обладнання, реалізацію програм профілактики захворювань, а також забезпечення рівного доступу до медичних послуг для всіх верств населення, незалежно від місця проживання чи соціального статусу тощо. Разом із тим, - це і співпраця між приватними та державними медичними закладами, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та міжнародними партнерами. Ефективна координація дозволяє уникати дублювання зусиль, забезпечити комплексний підхід до розв'язання проблем охорони здоров'я та забезпечити розумне використання ресурсів. У цьому контексті наголосимо на комунікації та взаємодії з громадськістю, що є важливою частиною діяльності органів місцевого самоврядування, що включає інформування населення про медичні послуги, проведення навчання, залучення громадян до процесу прийняття рішень і врахування їхньої думки при розробці та впровадженні медичних політик і програм.
Значущою частиною публічного адміністрування охорони здоров'я постають інновації та використання технологій, що включає розвиток електронної системи здоров'я, нових методів діагностики та лікування, а також використання сучасних інформаційних технологій для управління медичними послугами. Вочевидь, що інновації покращують діагностику та лікування, полегшують доступ до медичних послуг для населення та підвищують якість і ефективність медичних послуг.
Відповідно представленого аналізу, зауважимо, що розробка державної політики є першим кроком та однією з основних функцій публічного адміністрування охорони здоров'я, що включає аналіз потреб населення, визначення пріоритетів і розробку стратегій для покращення медичного обслуговування, а також розробку довгострокових стратегій, які враховують демографічні, епідеміологічні та економічні фактори, а також адаптацію національних умов до досвіду міжнародного досвіду. Наступним кроком у діяльності публічного адміністрування є впровадження розробленої політики. Зокрема: розподіл бюджетних коштів, організація діяльності медичних закладів і забезпечення ефективного використання ресурсів, моніторинг та оцінка ефективності впроваджених заходів.
Таким чином, публічне адміністрування у сфері охорони здоров'я є складним і багатогранним процесом, який охоплює різноманітні функції та принципи задля гарантування того, що медичні послуги надаються ефективно, високоякісно та легкодоступно. Зазначене передбачає інновації, забезпечення фінансової стійкості, підготовку медичних кадрів та впровадження страхової медицини у контексті врахування потреб населення.
Логіка наших умовиводів вимагає звернення до аналізу та уточнення понять «медицина» та «страхова медицина». В Україні термін «страхова медицина» здебільшого використовується як синонім «медичного страхування», що є частиною страхової медицини, яка має на меті забезпечити фінансування медичних послуг. Однак, між цими поняттями є деякі відмінності, які необхідно враховувати, щоб отримати чітке розуміння та ефективне застосування в системі охорони здоров'я.
По-перше, «медичне страхування» - це вузький термін, який безпосередньо стосується системи фінансування медичних послуг. Воно охоплює системи добровільного та обов'язкового страхування, де громадяни або роботодавці платять страховим компаніям або державним організаціям за медичні послуги. Медичне страхування захищає громадян від надмірних витрат на медичну допомогу та лікарські засоби [12]. По-друге, термін «страхова медицина» є ширшим і охоплює як фінансування медичних послуг, так і організацію та керівництво системою охорони здоров'я, заснованою на страхуванні. Це включає регулювання діяльності медичних закладів, забезпечення якості медичних послуг, створення профілактичних програм, моніторинг і контроль за станом здоров'я населення та інтеграцію різних видів медичних послуг [6].
Таким чином, страхова медицина стосується організації, фінансування та надання медичних послуг на основі принципів страхування, що дозволяє забезпечити стабільність і прогнозованість витрат у галузі охорони здоров'я, а система медичного страхування захищає громадян від високих витрат на медичне обслуговування
Так, задля фінансування страхової медицини, громадяни, роботодавці та держава сплачують страхові внески, які, залежно від типу страхування та законодавчих вимог, можуть бути добровільними або обов'язковими. Обов'язкове медичне страхування передбачає участь усіх громадян у системі страхування, що дозволяє забезпечити максимальне охоплення населення та стабільність фінансових потоків. Добровільне медичне страхування доповнює обов'язкове і дає можливість отримати більше медичних послуг або кращий рівень обслуговування [13].
Однією з ключових функцій страхової медицини, яка передбачає збір, зберігання та розподіл фінансових ресурсів для оплати медичних послуг, постає управління страховими фондами, що здійснюється спеціалізованими організаціями або державними органами, які відповідають за те, щоб ресурси використовувалися ефективно і щоб система була фінансово стабільна. Ефективне управління страховими фондами дозволяє уникнути дефіциту ресурсів і забезпечити стабільне фінансування медичних послуг.
Страхові компанії та надавачі медичних послуг також активно взаємодіють, що включає укладання договорів на надання медичних послуг, визначення цін і умов оплати, а також нагляд за якістю та обсягом наданих послуг. Страхові організації контролюють і оцінюють діяльність медичних закладів, щоб переконатися, що послуги відповідають встановленим стандартам і вимогам.
Отже, розвиток стрaхової медицини має вирішальне значення для підвищення ефективності системи охорони здоров'я в Україні. Це включає підтримку наукових досліджень та інновацій у галузі охорони здоров'я, створення інформаційних систем для обліку та аналізу медичних послуг, а також впровадження сучасних методів і технологій управління. Інновації покращують якість медичних послуг, підвищують ефективність їх надання та зменшують витрати. Забезпечення рівного доступу до медичних послуг для всіх громадян, незалежно від матеріального становища чи місця проживання, є важливим соціальним елементом страхової медицини. Страхова медицина зменшує соціальну нерівність і захищає найбільш вразливих груп населення. Це досягається за допомогою принципу солідарності при розподілі ресурсів на основі потреб кожного громадянина.
Водночас, страхова медицина є значущою також для покращення демографічних показників і загального здоров'я населення. Завдяки їй зменшується захворюваність і смертність, підвищується тривалість та якість життя людей, забезпечує фінансову стабільність і безпеку населення.
Таким чином, страхова медицина поєднує організаційні елементи медичної системи з фінансовими механізмами медичного страхування.
Як зазначає Л. Пархета, страхова медицина складається з добровільного та обов'язкового медичного страхування. Обов'язкове медичне страхування вимагає участі всіх громадян у системі страхування, що дозволяє створити загальнонаціональний фонд для фінансування медичних послуг. Добровільне медичне страхування дозволяє людям купувати приватні страхові поліси, щоб отримати додаткові медичні послуги [12].
Враховуючи вищезазначене, ми наголошуємо на тому, що поняття «страхова медицина» є прийнятним для використання в Україні, оскільки воно охоплює ширший спектр питань, пов'язаних з організацією та управлінням системою охорони здоров'я. Зміни в розумінні поняття «страхова медицина» свідчать про зміни в підходах до фінансування охорони здоров'я. Спочатку пріоритетом було надання працівникам основних медичних послуг. Зростання витрат на охорону здоров'я та розвиток медичних технологій привели до того, що системи страхової медицини почали охоплювати більшу кількість послуг, таких як профілактика, діагностика, лікування та реабілітація. Страхування може надаватися як добровільно, так і обов'язково.
Таблиця 1 ілюструє основні зміни у трактуванні поняття «страхова медицина» протягом різних історичних періодів:
Таблиця 1.Основні зміни у трактуванні поняття «страхова медицина» протягом різних історичних періодів
|
Період |
Основні зміни у трактуванні поняття «страхова медицина» |
|
|
XIX століття |
Запуск перших систем обов'язкового медичного страхування в Німеччині (1883 р.) Акцент на базових медичних послугах для членів персоналу. |
|
|
Міжвоєнний період маєте на увазі період між першою і другою світовими війнами (1919 - 1939) |
Розширення європейських систем медичного страхування. Поєднання приватних і державних елементів. |
|
|
Після Другої світової війни |
Розвиток соціально-орієнтованих держав. Більшість розвинених країн запровадили системи охорони здоров'я. Розширення різноманітності медичних послуг. |
|
|
Кінець XX століття |
В Україні термін «страхова медицина» широко використовується. розвиток програм обов'язкового та добровільного медичного страхування. |
|
|
Сучасний період |
Інтеграція найновіших технологій у страхові системи. Акцент на профілактиці, реабілітації та комплексному підході до лікування. |
Сучасні уявлення про страхову медицину демонструють широкий спектр методів управління та фінансування медичних послуг. Ці концепції включають низку моделей публічного та приватного адміністрування, які гарантують доступність, якість і фінансову стійкість медичної галузі. Для того, щоб розробити ефективні плани розвитку страхової медицини в Україні, важливо вивчити сучасні концепції.
Д. Турчак розглядає, ефективність приватного і державного партнерства у страховій медицині, оскільки саме партнерство сприяє покращенню якості медичних послуг і забезпечує фінансову стабільність системи охорони здоров'я. Дослідник наголошує, що інтеграція приватного сектора у систему державної страхової медицини може значно підвищити ефективність медичних послуг завдяки інноваціям і більшій конкуренції [14].
Сучасні концепції страхової медицини передбачають регуляторні моделі та механізми, які контролюють якість медичних послуг, так і витрати. В. В. Карлаш розглядає механізми державного регулювання охорони здоров'я та підкреслює важливість ефективного регулювання для забезпечення фінансової стабільності та доступності медичних послуг [8].
Зауважимо, що моделі страхової медицини в Україні значно відрізняються від зарубіжних через специфічні соціально-економічні умови та рівень розвитку медичних технологій. Так, В. Костюк зосереджується на процесі реформування системи охорони здоров'я в Україні, підкреслюючи, наскільки важливо адаптувати європейські моделі до конкретних умов країни. Він стверджує, що розвиток страхової медицини в Україні може допомогти впровадити найкращі європейські практики [9]. Вивчення регуляторних практик інших країн допомагає визначити найкращі практики та методи організації страхової медицини. Так, у Німеччині є система соціального медичного страхування, яка фінансується працівниками та роботодавцями через обов'язкові внески. Профілактика, лікування та реабілітація є частиною цієї категорії медичних послуг. У Франції діє комбінована система страхування, яка включає приватне та державне страхування, що гарантує, що всі громадяни мають доступ до медичних послуг.
Сучасна концепція соціального медичного страхування використовується в багатьох європейських країнах, зокрема у Німеччині та Франції. Щоб фінансувати профілактику, лікування та реабілітацію, ця модель передбачає обов'язкові страхові внески працівників і роботодавців. М. Філоненко в роботі «Імплементація європейського досвіду публічного адміністрування у сфері охорони здоров'я» стверджує, що впровадження європейського досвіду в українську систему охорони здоров'я має вирішальне значення, оскільки це може призвести до покращення якості медичних послуг, а також їх доступності [15].
У Сполучених Штатах Америки існує приватна система медичного страхування, фінансована добровільними страховими полісами. Хоча ця система надає чудові послуги, високі витрати на охорону здоров'я та обмежений доступ до медичних послуг для малозабезпечених груп населення є її недоліками. Громадяни Швейцарії можуть отримати доступ до високоякісних медичних послуг завдяки системі обов'язкового медичного страхування.
Medicare, система державного медичного страхування в Канаді, яка фінансується податками та надає всім громадянам доступ до медичних послуг. Щоб забезпечити рівність і доступність медичних послуг, канадська модель використовує централізоване фінансування та управління витратами. Відсутність прямих витрат для пацієнтів на більшість медичних послуг є однією з ключових характеристик цієї моделі, яка робить систему особливо привабливою для забезпечення універсального доступу до охорони здоров'я.
У Нідерландах обов'язкове медичне страхування та приватні страхові компанії надають основні медичні послуги. Ця система сприяє зниженню витрат і підвищенню якості медичних послуг завдяки сильній конкуренції між страховиками. Щоб гарантувати доступність і якість медичних послуг для всіх, держава регулює страхові компанії та встановлює мінімальні стандарти охорони здоров'я.
Як показав аналіз регуляторних моделей зарубіжних країн, найкращі системи медичного страхування поєднують державний і приватний контроль, щоб балансувати доступність, якість і фінансову стійкість медичних послуг. Україні може знадобитися цей досвід для розробки ефективної моделі страхової медицини, яка враховує унікальні потреби та умови країни, щоб гарантувати високий рівень медичної допомоги та стійкість системи охорони здоров'я.
Висновки
Згідно з проведеним аналізом зарубіжного та вітчизняного досвіду щодо концепцій публічного адміністрування у сфері страхової медицини, наголошуємо, що в умовах сучасних викликів, ефективне управління цією галуззю є важливим для забезпечення доступності та якості медичних послуг. Аналіз понятійного апарату дозволив з'ясувати основні поняття, які використовуються в страховій медицині та їхні зв'язки. Вивчення трансформацій, які відбулися в страховій медицині України, показало розвиток в способах фінансування охорони здоров'я.
Розбіжності у трактуванні основних понять, обмеженість фінансових ресурсів і недостатня ефективність публічного адміністрування є основними проблемами у сфері страхової медицини в Україні. Сучасні системи страхування медичних послуг використовують різні моделі приватного та публічного адміністрування, щоб гарантувати доступність, якість і фінансову стійкість медичних послуг. Як показав аналіз регуляторних моделей зарубіжних країн, найефективніші системи поєднують державний і приватний контроль.
Загалом, проведений аналіз дозволив концептуалізувати публічне адміністрування у сфері страхової медицини. Вивчення історичних аспектів становлення та розвитку страхової медицини та її регуляторних моделей у зарубіжних країнах, підтвердило думку про важливість адаптації їх ефективного досвіду для розвитку страхової медицини в Україні.
Література
1. Бакуменко В. Д. Державне управління: словник-довідник. Вид. Офіц. Київ: УАДУ, 2012. 228 с.
2. Білинська М. М. Державна політика у сфері охорони здоров'я: монографія. Київ. НАДУ, 2016. 484 с.
3. Вовк С. М. Системні трансформації охорони здоров'я : монографія. Кривий Ріг: ДДУУ, 2017. 600 с.
4. Вовк, С. М. Механізми державного управління системними змінами в охороні здоров'я, автореферат докторської дисертації, механізми державного управління. Донецький державний університет управління, Маріуполь, 2019. 610 с.
5. Гладун З. С. Адміністративно-правове регулювання охорони здоров'я населення в Україні. Вісник Національної академії правових наук України, № 1. Київ, 2014. С. 103-111.
6. Гладун З. С. Концептуальні засади державно-правового регулювання відносин у сфері охорони здоров'я населення: матеріали І всеукр. Наук.-практ. конф., м. Львів, 19-20 квітня 2007 р. Львів, 2007.
7. Думенко Т. М., Ліщишина О. М., Степаненко А. В. Інструменти управління якістю медичної допомоги: розвиток в Україні. Український медичний часопис, № 6. 2018. С. 58-60.
8. Карлаш, В. В. Механізми державного регулювання громадського здоров'я в Україні, автореферат докторської дисертації, механізми державного управління, Національний університет цивільного захисту України, Харків, Україна, 2020, 307 с.
9. Костюк, В. С. Реформування охорони здоров'я в Україні в умовах європейської орієнтації, Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Економіка та управління, №24(2), 2017.
10. Литвиненко М. В. Принципи національної системи охорони здоров'я в Україні. Науковий вісник. Теорія та практика державного управління, № 2, 2015. С. 198-206.
11. Мирошниченко Ю. Г. Реформа публічного адміністрування медичної сфери США: досвід для України: кваліфікаційна робота магістра спеціальності 281 Публічне управління та адміністрування, наук. керівник О. П. Масюк. Запоріжжя : ЗНУ, 2023. 105 с.
12. Пархета, Л. В. Медичне страхування та його роль у фінансуванні системи охорони здоров'я в Україні, автореферат дисертації кандидата економічних наук, гроші, фінанси і кредит, Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, Україна, 2018, 287 с.
13. Сокирко, О. С. Кобзар, І. А., Ханалієва, І. С. «Розвиток медичного страхування: зарубіжний досвід та можливості його використання в Україні«. Економіка та суспільство, №19, 2018.
14. Турчак, Д. В. Механізми державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров'я, автореферат кандидатської дисертації, механізми державного управління, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, Київ, Україна, 2019, 315 с.
15. Філоненко М. В. Імплементація європейського досвіду публічного адміністрування у сфері охорони здоров'я: кваліфікаційна робота: спец. 281 «Публічне управління та адміністрування». Поліський нац. ун-т, каф. економічної теорії, інтелектуальної власності та публічного управління ; наук. кер. Ходаківський Є. І. Житомир, 2023. 47 с.
16. Яремчук, О. В. Кращі зарубіжні практики сімейної медицини: досвід для України, Державне управління: удосконалення та розвиток, № 11, 2018. С. 130-134.
References
1. Bakumenko, V. D. (2012). Derzhavne upravlinnia: slovnyk-dovidnyk [Public Administration: Dictionary-Reference Book]. Kyiv: UADU [in Ukrainian].
2. Bilynska, M. M. (2016). Derzhavna polityka u sferi okhorony zdorovia: monohrafiia [State Policy in the Field of Healthcare: Monograph]. Kyiv: NADU [in Ukrainian].
3. Vovk, S. M. (2017). Systemni transformatsii okhorony zdorovia: monohrafiia [Systemic Transformations of Healthcare: Monograph]. Kryvyi Rih: DDHU [in Ukrainian].
4. Vovk, S. M. (2019). Mekhanizmy derzhavnoho upravlinnia systemnymy zminamy v okhoroni zdorovia: avtoreferat doktorskoi dysertatsii, mekhanizmy derzhavnoho upravlinnia [Mechanisms of Public Administration of Systemic Changes in Healthcare: Abstract of Doctoral Dissertation, Mechanisms of Public Administration]. Mariupol: Donetsk State University of Management [in Ukrainian].
5. Hladun, Z. S. (2014). Administratyvno-pravove rehuliuvannia okhorony zdorovia naselennia v Ukraini [Administrative and Legal Regulation of Healthcare in Ukraine]. Visnyk Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy, 1, 103-111 [in Ukrainian].
6. Hladun, Z. S. (2007). Kontseptualni zasady derzhavno-pravovoho rehuliuvannia vidnosyn u sferi okhorony zdorovia naselennia: materialy I vseukr. nauk.-prakt. konf., m. Lviv, 19-20 kvitnia 2007 r. [Conceptual Principles of State-Legal Regulation of Relations in the Field of Healthcare: Proceedings of the 1st All-Ukrainian Scientific and Practical Conference, Lviv, April 19-20, 2007]. Lviv [in Ukrainian].
7. Dumenko, T. M., Lishchyshyna, O. M., & Stepanenko, A. V. (2018). Instrumenty upravlinnia yakistiu medychnoi dopomohy: rozvytok v Ukraini [Tools for Quality Management of Medical Care: Development in Ukraine]. Ukrainskyi medychnyi chasopys, 6, 58-60 [in Ukrainian].
8. Karlash, V. V. (2020). Mekhanizmy derzhavnoho rehuliuvannia hromadskoho zdorovia v Ukraini: avtoreferat doktorskoi dysertatsii, mekhanizmy derzhavnoho upravlinnia [Mechanisms of Public Regulation of Public Health in Ukraine: Abstract of Doctoral Dissertation, Mechanisms of Public Administration]. Kharkiv: National University of Civil Protection of Ukraine [in Ukrainian].
9. Kostiuk, V. S. (2017). Reformuvannia okhorony zdorovia v Ukraini v umovakh yevropeiskoi orientatsii [Healthcare Reform in Ukraine in the Context of European Orientation]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Ekonomika ta upravlinnia, 24(2) [in Ukrainian].
10. Lytvynenko, M. V. (2015). Pryntsypy natsionalnoi systemy okhorony zdorovia v Ukraini [Principles of the National Healthcare System in Ukraine]. Naukovo-vyrobnychyi zhurnal. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia, 2, 198-206 [in Ukrainian].
11. Miroshnychenko, Yu. H. (2023). Reforma publichnoho administruvannia medychnoi sfery SSHA: dosvid dlia Ukrainy: kvalifikatsiina robota mahistra spetsialnosti 281 Publichne upravlinnia ta administruvannia [Reform of Public Administration in the Medical Field of the USA: Experience for Ukraine: Master's Thesis in Specialty 281 Public Administration and Management]. Zaporizhzhia: ZNU [in Ukrainian].
12. Parkheta, L. V. (2018). Medychne strakhuvannia ta ioho rol u finansuvanni systemy okhorony zdorovia v Ukraini: avtoreferat dysertatsii kandydata ekonomichnykh nauk, hroshi, finansy i kredyt [Health Insurance and Its Role in Financing the Healthcare System in Ukraine: Abstract of Candidate's Thesis, Money, Finance and Credit]. Kyiv: State Higher Educational Institution "Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman" [in Ukrainian].
13. Sokyrko, O. S., Kobzar, I. A., & Khanaliieva, I. S. (2018). Rozvytok medychnoho strakhuvannia: zarubizhnyi dosvid ta mozhlyvosti yoho vykorystannia v Ukraini [Development of Health Insurance: Foreign Experience and Opportunities for Its Use in Ukraine]. Ekonomika ta suspilstvo, 19 [in Ukrainian].
14. Turchak, D. V. (2019). Mekhanizmy derzhavno-pryvatnoho partnerstva u sferi okhorony zdorovia: avtoreferat kandytskoi dysertatsii, mekhanizmy derzhavnoho upravlinnia [Mechanisms of Public-Private Partnership in Healthcare: Abstract of Candidate's Thesis, Mechanisms of Public Administration]. Kyiv: Institute of Personnel Training of the State Employment Service of Ukraine [in Ukrainian].
15. Filonenko, M. V. (2023). Implemetatsiia yevropeiskoho dosvidu publichnoho administruvannia u sferi okhorony zdorovia: kvalifikatsiina robota: spets. 281 Publichne upravlinnia ta administruvannia [Implementation of European Experience in Public Administration in Healthcare: Qualification Work: Specialty 281 Public Administration and Management]. Zhytomyr: Polissya National University, Department of Economic Theory, Intellectual Property and Public Administration [in Ukrainian].
16. Yaremchuk, O. V. (2018). Krashchi zarubizhni praktyky simeinoi medytsyny: dosvid dlia Ukrainy [Best Foreign Practices of Family Medicine: Experience for Ukraine]. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok, 11, 130-134 [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Інститути безпосередньої демократії в місцевому самоврядуванні. Публічне адміністрування як процес вироблення, прийняття та виконання управлінських рішень, як частина політичної думки. Референдум як засіб демократичного управління державними справами.
контрольная работа [21,4 K], добавлен 17.12.2013Бюрократія як адміністративна система організації, що складається з ряду офіційних осіб. Розгляд цілей і завдань державної служби в Україні. Характеристика теорії В. Вільсона. Формалізація як метод відображення певної області у вигляді формальної системи.
реферат [52,4 K], добавлен 11.12.2012Питання комунікаційної політики у судовій установі. Актуальність раціоналізації в адмініструванні судової діяльності. Проблемні аспекти, шляхи розвитку цього напряму судового адміністрування та підходи до поліпшення взаємодії судів із громадськістю.
статья [16,5 K], добавлен 17.08.2017Аналіз господарсько-правового регулювання страхової діяльності. Аналіз судової практики, що витікає із страхової діяльності. Особливості господарської правоздатності і дієздатності, господарсько-правовий статус страховиків як суб’єктів правових відносин.
курсовая работа [50,2 K], добавлен 30.06.2019Визначення та характеристика основних шляхів впровадження реформ з децентралізації влади в Україні. Ознайомлення з метою адміністративно-правового регулювання. Дослідження й аналіз головних характеристик зазначених моделей місцевого самоуправління.
эссе [130,3 K], добавлен 18.09.2019Характеристика проблем в сфері регулювання оподаткування. Особливості проступків у сфері адміністрування податків, зборів, обов’язкових платежів, відповідальність за їх здійснення. Нормативні акти регулювання і проект змін до Податкового кодексу України.
доклад [15,9 K], добавлен 17.11.2011Визначення поняття та процесуального статусу потерпілого в справах публічного, приватно-публічного та приватного обвинувачення. Права та повноваження потерпілого на різних стадіях кримінального провадження. Представник та законний представник потерпілого.
курсовая работа [45,4 K], добавлен 03.11.2013Загальні поняття "право" та "система права". "Матеріальні" та "формальні" концепції поділу права на приватне і публічне. Сутність та значення публічного та приватного права, особливості критеріїв поділу. Співвідношення публічного і приватного права.
курсовая работа [46,3 K], добавлен 22.02.2011Поняття митного права, його предмет, норми, метод, характер, об'єктивні умови виникнення й становлення в правовій системі. Визначення страхової діяльності, її законодавча база, учасники та формування статутного фонду. Порядок надання ліцензії страховика.
контрольная работа [19,0 K], добавлен 23.01.2010Особливості законодавчого регулювання надання послуг у сфері освіти країн Європейського Союзу та інших країн Центральної Європи. Система законодавства про освіту країн СНД. Практика застосування правового регулювання сфери освіти у США та країн Азії.
дипломная работа [258,1 K], добавлен 08.08.2015Дослідження поняття та основних рис сучасного міжнародного права. Характеристика особливостей міжнародного публічного і приватного права. Міжнародне право від падіння Римської імперії до Вестфальського миру 1648 року і до першої Гаазької конференції миру.
контрольная работа [28,1 K], добавлен 08.11.2013Дослідження особливостей та поняття правовідносин в сфері соціального захисту, з’ясування їх правової природи. Елементи, класифікації правовідносин у сфері соціального захисту. Аналіз чинних нормативно-правових актів, що регулюють трудові відносини.
курсовая работа [43,1 K], добавлен 01.02.2009Дослідження сутності локауту – тимчасового закриття підприємства чи установи його власником під приводом економічних труднощів, але частіше усього у відповідь на страйковий рух персоналу. Зарубіжний та вітчизняний досвід правового регулювання локаутів.
реферат [32,3 K], добавлен 24.12.2010Аспекти цивільно-правової відповідальності у сфері здійснення медичної діяльності. Визначення розмежувань між договірною та деліктною відповідальністю медичних працівників. Умови деліктної відповідальності за шкоду, заподіяну неналежним лікуванням.
статья [23,1 K], добавлен 11.09.2017Особливості нотаріальної діяльності у сфері міжнародного співробітництва. Нотаріальне оформлення документів від імені громадян, підприємств, установ України, призначених для дії за кордоном. Становлення нотаріату на сучасному етапі розвитку в Україні.
курсовая работа [41,0 K], добавлен 11.11.2014Реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Дослідження аспектів ведення соціального діалогу у сфері праці на територіальному рівні та вироблення пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства у цій сфері.
статья [16,8 K], добавлен 11.09.2017Наукова класифікація договорів за різними ознаками (критеріями) залежно від цілей, які при цьому ставляться. Поняття публічного договору. Можливість і допустимість зміни чи розірвання договору. Версії класифікації договірних зобов'язань різними вченими.
реферат [15,8 K], добавлен 02.03.2009Поняття справи адміністративної юрисдикції. Юридична природа спору про цивільне право. Основні групи адміністративно-правових відносин. Поняття суб’єктивного публічного права. Зміст публічно-правового спору. Проблема розмежування судових юрисдикцій.
статья [21,8 K], добавлен 15.03.2009Дослідження часової юрисдикції Нюрнберзького трибуналу на дії, зв'язані з подіями Другої світової війни. Аналіз питання про кримінальну юрисдикцію щодо воєнних злочинців. Вивчення формулювання поняття "злочини проти миру" у Статуті Токійського трибуналу.
реферат [33,0 K], добавлен 18.05.2011Забезпечення ефективності правового регулювання податку на додану вартість, механізму його відшкодування. Стимулювання економічного зростання, запровадження нових методів адміністрування, захист інтересів бізнесу. Удосконалення вітчизняного законодавства.
статья [21,7 K], добавлен 17.08.2017
