Формування комунікативної компетентності професійної підготовки бакалавра права в закладах вищої освіти України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Формування комунікативної компетентності професійної підготовки бакалавра права в закладах вищої освіти України

Прокопів Любов Миколаївна кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика,

Сидорук Оксана Миколаївна завідувач відділення дошкільної освіти, викладач дисциплін циклу загальної підготовки Івано-франківського фахового коледжу,

Василишин Назар Борисович аспірант кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика, Сидорук Тарас Ярославович аспірант кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика

Анотація

Стаття присвячена дослідженню процесу формування комунікативної компетентності студентів - бакалаврів права - в українських закладах вищої освіти. Проаналізовано актуальність та значення розвитку комунікативних навичок у майбутніх юристів, описано методи та підходи до впровадження ефективних навчальних стратегій для підвищення рівня комунікативної компетентності студентів-правників. У статті акцентується увага на тому, що комунікативна компетентність є інтегрованим показником, який включає різні аспекти: знання мовних норм, уміння адаптувати мовлення залежно від ситуації спілкування, здатність до ефективного міжособистісного спілкування та володіння методами аргументації й переконання. На основі проведеного аналізу джерельної бази, було сформульовано пропозиції з метою ефективної реалізації цього спектра в освітній сфері. Ці пропозиції включають введення в освітні програми здобувачів вищої освіти юридичних спеціальностей курсів, спрямованих на підвищення рівня культури професійного мовлення, навичок ораторської майстерності та ефективності професійної комунікації. Аналіз освітніх програм підготовки бакалаврів свідчить про важливість формування комунікативної компетентності у майбутніх юристів. У дослідження з'ясовано, що вся увага в освітніх компонентах приділяється розвитку комунікативних навичок через спеціалізовані курси, практичні заняття, участь у дебатах та симуляціях судових процесів.. Це забезпечує здобувачів освіти необхідними знаннями та навичками для успішної професійної діяльності у правовій сфері. У статті відзначено необхідність удосконалення навчальних програм і впровадження нових підходів до викладання дисциплін, спрямованих на розвиток комунікативної компетентності. Зокрема, рекомендовано розширити міждисциплінарні зв'язки, залучати до навчального процесу практикуючих юристів і спеціалістів з комунікацій. У статті зроблено висновок, що ефективне формування комунікативної компетентності бакалаврів права можливе за умов тісної співпраці між закладами вищої освіти, студентами та юридичними практиками.

Ключові слова: компетентність, комунікативна компетентність; бакалаври права, технології навчання, освітні компоненти методи навчання.

Abstract

FORMING THE COMMUNICATIVE COMPETENCE OF BACHELOR OF LAW IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS OF UKRAINE

The article is devoted to the study of the process of forming the communicative competence of students - bachelors of law - in Ukrainian higher education institutions. The author analyses the relevance and importance of developing communication skills in future lawyers, describes methods and approaches to implementing effective teaching strategies to improve the level of communication competence of law students. The article focuses on the fact that communication competence is an integrated indicator which includes various aspects: knowledge of language norms, ability to adapt speech depending on the communication situation, ability to communicate effectively in interpersonal relations, and mastery of argumentation and persuasion methods. Based on the analysis of the source base, proposals have been formulated for the effective implementation of this spectrum in the educational sphere. These proposals include the introduction of courses aimed at improving the level of professional speech culture, public speaking skills and the effectiveness of professional communication in the curricula of law students. The analysis of bachelor's degree programmes demonstrates the importance of developing communication competence in future lawyers. The study found that all attention in the educational components is paid to the development of communication skills through specialised courses, practical classes, participation in debates and trial simulations. This provides students with the necessary knowledge and skills for successful professional activity in the legal field. The article notes the need to improve curricula and introduce new approaches to teaching disciplines aimed at developing communication competence. In particular, the author recommends expanding interdisciplinary relations and involving practicing lawyers and communication specialists in the educational process. The article concludes that the effective development of bachelors' communicative competence is possible only if there is close cooperation between higher education institutions, students and legal practitioners.

Keywords: competence, communicative competence; bachelors of law, teaching technologies, educational components, teaching methods.

Постановка проблеми

Україна, яка на сьогодні знаходиться у стані війни, потребує змін. У першу чергу у комунікаційній підготовці фахівців. Сучасні системні реформи в Україні, які підтверджують її статус як демократичної держави, спрямовані на модернізацію галузі права. Одним з головних пріоритетних завдань є підготовка майбутніх висококваліфікованих представників юридичної професії. Новітні потреби суспільства відображаються у нових стандартах особистості фахівця права, який є активним учасником соціального життя і відповідає вимогам сучасного суспільства. Актуальність проблеми пояснюємо, по-перше, численними реформами у правовій сфері, що вимагає від юристів вміння ефективно комунікувати. По-друге, поінформованістю соціуму і зростанням вимог до правової допомоги, по-третє, зростання міжнародного співробітництва вимагає від майбутніх правників вміння комунікувати на міжнародному рівні, розуміти правові системи інших країн та вести переговори з іноземними партнерами. По-четверте, впровадження електронного судочинства та інших цифрових правових послуг потребує від юристів нових комунікативних навичок для роботи в цифровому середовищі. І останнє, етичні стандарти професії вимагають правників не лише дотримання законів, але й вміння спілкуватися з клієнтами на високому професійному рівні, демонструючи повагу та розуміння.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вирішальне значення для якісної підготовки майбутніх фахівців у сфері права в українських вищих навчальних закладах має комунікативна компетентність. На цій проблемі акцентують увагу українські вчені, серед яких Н. Бабич, Г. Білавич, А. Богуш, Т. Василькова, С. Ермоленко, С. Козак, С. Макаренко, М. Оліяр, Г. Онуфрієнко, М. Пентилюк, О. Трифонова та інші. Вони розглядають комунікативну компетентність як складну інтегральну категорію, що включає загальну культуру спілкування та специфічні аспекти професійної діяльності майбутніх фахівців. Формування цієї компетентності дозволяє студентам ефективно вирішувати різноманітні комунікативні завдання, враховуючи цілі, ситуації, стратегії спілкування та інші аспекти.

У своїх працях вчені Л. Насілєнко та О. Семеног досліджують різні аспекти проблеми формування комунікативної компетентності майбутніх юристів. навчальний комунікативний компетентність ораторський

Таким чином, комунікативна компетентність стає важливим елементом професійної підготовки майбутніх юристів, що дозволяє їм успішно інтегруватися в суспільний простір та досягати успіху у своїй професійній діяльності.

Мета статті - проаналізувати значення комунікативної підготовки бакалавра права в закладах вищої освіти України в контексті формування їхньої професіограми.

Виклад основного матеріалу

Для подальшого розуміння проблеми проаналізуємо визначення найважливіших характеристик цих понять.

Узагальнюючи основні загальні ознаки розглянутої категорії, академічний тлумачний словник дає такевизначення слова «компетентність»: «Властивість за значенням компетентний (де останнє означає «Який має достатні знання в якій-небудь галузі; який з чим-небудь добре обізнаний)» [6].

У Законі України «Про вищу освіту» компетентність тлумачиться як здатність особи до успішної соціалізації, навчання та виконання професійної діяльності. Ця здатність ґрунтується на динамічній комбінації знань, навичок, умінь, методів мислення, поглядів, цінностей та інших особистих якостей особи [4, ст. 1]

Щодо комунікативної компетентності, то вона, зі свого боку, означатиме: здатність особистості встановлювати, застосувати і підтримувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії та необхідні контакти з оточуючими людьми, певна сукупність знань, умінь та навичок роботи у групі, що забезпечують ефективне спілкування, передбачають уміння змінювати глибину і коло спілкування, розуміти й бути зрозумілим для партнера у процесі спілкування [1].

Комунікативна/мовленнєва компетентність передбачає практичне оволодіння мовою в її усній і писемній формах, дотримання мовлених норм, насамперед у галузі орфоепії, наголошування, слововживання, володіння мовленнєвим етикетом та ін. Комунікативна обізнаність - це здатність до ефективного спілкування та запорука успішної професійної діяльності, адже наявність у фахівця відповідних умінь для ефективного забезпечення його комунікативної діяльності в усіх сферах професійної активності, що відповідають вимогам до нього не тільки як до фахівця, а й як до культурної освіченої особистості [2].

На думку О. Семеног, юридична комунікація характеризується специфічними ознаками (нормативність, точність, логічність, лаконічність), виконує певні функції (інформативну, інтерактивну, перцептивну, експресивну, нормативну, соціальну) і знаходить вияв в різних жанрах (професійний діалог, публічний виступ, протокол допиту, консультування). Комунікативна компетентність майбутніх юристів - це інтегральна особистісна якісна характеристика юриста, що поєднує ціннісні установки, комунікативні знання, уміння, навички, здібності, які забезпечують ефективну діалогову взаємодію із суб'єктами правових відносин у певному колі професійних правових ситуацій на основі вільного володіння вербальними і невербальними засобами юридичної комунікації відповідно до морально-етичних норм[5].

Ю. Короткова визначає зміст поняття «комунікативна компетентність майбутніх юристів» як «інтегральне особистісне утворення, що має складну структуру (сукупність знань, умінь і навичок, ціннісних установок, усвідомлення етичних, деонтологічних норм і правил комунікативної взаємодії, готовність до комунікації тощо), кожний компонент якої виконує роль орієнтирів при структуруванні змісту професійної підготовки студента- юриста у закладі вищої освіти» [3].

Сучасне суспільство потребує високорозвинених і всебічно компетентних професіоналів, які можуть задовольнити потреби країни як на внутрішньому, так і на міжнародному рівнях.

Комунікативна компетентність - це здатність ефективно спілкуватися та взаємодіяти з іншими людьми в різних ситуаціях. У контексті правової галузі ця навичка стає особливо важливою для майбутніх юристів з наступних причин:

Представлення інтересів клієнтів: юристи повинні вміти чітко і переконливо висловлювати позицію своїх клієнтів перед судом, іншими юридичними представниками та клієнтами.

Комунікація: здатність до написання юридичних документів, які є зрозумілими та відповідають правовим вимогам, є важливою частиною роботи будь-якого юриста.

Міжособистісні вміння: вміння встановлювати та підтримувати ефективні взаємини з клієнтами, колегами, судовими працівниками та іншими учасниками правового процесу допомагає вирішувати конфлікти та досягати спільних цілей.

Публічні виступи: здатність до переконливих публічних виступів на судових слуханнях, переговорах, конференціях та інших заходах є необхідною для ефективної адвокатської діяльності.

Розв'язання конфліктів: юристи часто зустрічаються з конфліктними ситуаціями, тому важливо мати навички вирішення конфліктів та управління конфліктами через ефективну комунікацію.

Як зазначила Г. Яворська, комунікативна складова більшості юридичних спеціальностей передбачає знання маніпулятивних технологій спілкування, лінгвістичного програмування; зобов'язує юриста мати хорошу риторичну підготовку, не кажучи вже про навички дотримання мовних норм у мовленні [7].

У відповідності до даних визначень та на основі аналізу освітніх програм підготовки бакалаврів університетів України зазначимо, що мовна підготовка правознавця передбачає формування у нього певних умінь:

вільно, точно, зрозуміло та обґрунтовано виражати розмовною і професійною мовою правову теорію і практику;

вести бесіди на правові, політичні, економічні, філософські, історичні та інші теми, набір яких становить коло загальної і професійної компетентності культурної людини -- сучасного фахівця;

слухати і чути співбесідника, формулювати питання різних типів у гідній для культурної людини формі, подавати доречні репліки, коректно вступати в розмову, доповнюючи і розвиваючи тему бесіди або аргументовано заперечуючи по суті предмета обговорення;

переконувати інших вивіреним словом, досконалою риторикою, точною логікою, грамотністю думок;

ефективно брати участь у дебатах з проблеми, в якій той, що говорить, достатньо компетентний, ясно і лаконічно, у хорошій літературній формі висловлювати власні думки у вигляді чіткого регламентованого виступу;

брати участь у дискусіях, спорах з дотриманням логічних законів і етико-психологічних правил; послідовно і доказово обстоювати свої погляди, якщо вони спрямовані на конструктивне вирішення питання;

виступати з науковими повідомленнями і доповідями, а також з невеликою, але яскравою і переконливою публічною промовою на доступну тему і в різних жанрах з добре вивченого предмета і при цьому вміти коректувати її форму і тактику відповідно до інтересів та настрою аудиторії;

вільно висловлювати у письмовій формі свої думки, переконання та оцінки, співвідносити стиль і форму тексту з його жанром і прийнятими у суспільстві правилами;

вникати у задум і зміст чужої письмової та усної мови, розрізняти зовнішню форму слів і словосполучень та їх сенс, значення, глибинні цілі, тобто ефективно читати і слухати, давати загальнориторичну і професійно- понятійну оцінку прочитаного або прослуханого тексту;

- володіти розвиненою лінгвістичною культурою, мовним етикетом, естетичним сприйняттям слова, мовною інтуїцією (відчуттям мови) [6].

Отже, комунікативна компетентність є ключовою для успішної практики у сфері права, оскільки вона дозволяє юристам ефективно взаємодіяти з іншими учасниками правового процесу та досягати своїх професійних цілей.

Вважаємо, що комунікативна компетентність бакалаврів права може бути сформованою й розвинутою в результаті вдало застосованих методів навчання.

Нами проаналізовано освітньо-професійні програми «Право» першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю 081 Право в різноманітних закладах вищої освіти України та освітні компоненти, в який реалізується комунікативна компетентність.

Таблиця 1. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій в освітніх компонентах підготовки бакалаврів права у ЗВО України

Як видно, з таблиці, комунікативна компетентність у професійній підготовці бакалавра в закладах вищої освіти України в навчальних предметах представлена недостатньо.

Аналіз освітніх програм підготовки бакалаврів права в трьох провідних університетах України свідчить про важливість формування комунікативної компетентності у майбутніх юристів. Усі розглянуті програми включають курси, спрямовані на розвиток навичок ефективного спілкування, риторики, культури мовлення та комунікаційних технологій у правовій діяльності. Це забезпечує здобувачів освіти необхідними знаннями та навичками для успішної професійної діяльності у правовій сфері.

Зокрема, у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника програмні компетентності, зокрема, інтегральна компетентність (здатність розв'язувати складні спеціалізовані задачі у галузі правничої діяльності), загальні компетентності (ЗК4. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово, ЗК7. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями, ЗК8. Здатність бути критичним і самокритичним, ЗК9. Здатність працювати в команді, ЗК14. Цінування та повага різноманітності та мульти- культурності тощо) реалізуються під час вивчення освітньої компоненти «Українська мова за професійним спрямуванням», «Ораторське мистецтво».

Проте не у всіх закладах вищої освіти серед обов'язкових компонент освітньої програми «Право» першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю 081 Право є вищезазначені освітні компоненти (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» ).

Виключення освітніх компонент «Українська мова за професійним спрямуванням» та «Ораторське мистецтво» може суттєво ускладнити формування комунікативної компетентності бакалаврів права. Це, на нашу думку, може призвести до наступних наслідків:

Обмеження вміння висловлювати свої думки: відсутність навчального курсу «Ораторське мистецтво» може призвести до того, що студенти не отримають необхідних навичок для ефективного публічного виступу, а це є важливою складовою комунікативної компетентності юриста.

Відсутність спеціалізованого вивчення мови: освітня компонента «Українська мова за професійним спрямуванням» може допомогти бакалаврам права розвинути вміння використовувати професійну термінологію та правильно будувати текстові документи, що є необхідним для їхньої подальшої професійної діяльності.

Вміння ефективно спілкуватися в україномовному середовищі: недостатнє знання української мови та відсутність ораторських навичок може призвести до зниження рівня вміння студентів взаємодіяти з клієнтами, колегами та іншими учасниками правового процесу в професійному спілкуванні.

Послаблення професійної впевненості: неотримання цих компонентів освіти може призвести до зниження впевненості бакалаврів права у своїх комунікативних навичках, що може вплинути на їхню готовність до роботи в професійному оточенні після закінчення університету.

Освітня програма підготовки бакалавра права в КНУ ім. Тараса Шевченка передбачає Проаналізувавши близько 20 освітніх програм підготовки бакалаврів права на, наше переконання найбільщ дієвими у формуванні комунікативної компетентності могли б бути такі освітні компоненти як « Юридична риторика», «Основи професійної етики», психологія спілкування», «Риторика та культура мови», «Комунікативні технології у праві», «Міжнародна правова комунікація», «Комунікативні аспекти правової діяльності» та ін.

Серед основних комунікативних компетентностей дані освітні компоненти формуватимуть:

розвиток ораторських навичок («Юридична риторика»), вміння виступати в суді, вести переговори та аргументувати свою позицію;

вивчення комунікативних аспектів взаємодії з клієнтами («Основи професійної етики) та колегами; основи міжособистісної комунікації та управління конфліктами;

розвиток навичок ефективного спілкування, правильного використання мовних засобів у юридичній практиці («Риторика та культура мовлення»).

застосування комунікативних навичок у правовій діяльності (Комунікативні технології у правозастосуванні) та особливості комунікації в міжнародному правовому просторі (Міжнародна правова комунікація).

розгляд комунікативних навичок у контексті правозастосовної практики та адвокатської діяльності («Комунікативні аспекти правової діяльності»).

Формування комунікативної компетентності в освітньо-професійних програмах «Право» першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю 081 Право зазвичай базується на різноманітних технологіях. Означимо найбільш перспективні, на нашу думку:

Інтерактивні заняття: включають в себе ділові ігри, дебати, дискусії та інші форми активної участі студентів. Ці методи дозволяють студентам взаємодіяти, аргументувати свої погляди та навчитися ефективно спілкуватися.

Кейс та ігрові ситуації: здобувачі вищої освіти мають можливість відтворити ситуації з реального життя, де вони виступають у ролі юристів, клієнтів або інших учасників правового процесу. Це допомагає розвивати навички адвокатури, переговорів та адаптації до різних комунікативних контекстів.

Практичні курси з письмової та усної комунікації: включають в себе вправи з написання юридичних документів (наприклад, судових позовів, договорів тощо) та тренування усної презентації правової аргументації.

Проєктна діяльність: робота над проєктами та завданнями в групах сприяє розвитку комунікативних навичок, таких як співпраця, обговорення ідеї, узгодження позицій та прийняття спільних рішень.

Міжкультурна комунікація: врахування аспектів міжкультурного спілкування та робота з міжнародними студентами або в рамках міжнародних програм сприяє розвитку розуміння різних культурних контекстів та вміння адаптуватися до них.

Тренінги з розвитку міжособистісних вмінь: включають тренування з активного слухання, емпатії, ефективної співпраці та вирішення конфліктів.

Ці методи допомагають студентам правових спеціальностей розвивати не лише теоретичні знання, але й практичні навички комунікації, які є необхідними для успішної професійної діяльності у сфері права.

Адже комунікативна компетентність виявляє значний вплив на професійну успішність правника через кілька ключових механізмів. Ефективне спілкування з клієнтами та колегами передбачає вміння чітко висловлювати свої думки, слухати співрозмовника та відповідно реагувати на його сигнали допомагає правнику будувати довіру з клієнтами та ефективно співпрацювати з колегами. Чималу роль має здатність переконливо аргументувати свою позицію та впливати на думку й поведінку інших є ключовою для досягнення успіху в судових засіданнях, переговорах та інших правових процесах. У комунікації необхідним є ефективне вирішення конфліктів, вміння вести діалог та шукати компроміси допомагає правнику уникати або вирішувати конфліктні ситуації з клієнтами, опонентами та іншими сторонами.

На сьогодні пропонуємо майбутнім правникам ще один аспект комунікації - побудова іміджу та репутації (здатність ефективно спілкуватися сприяє створенню позитивного іміджу професіонала, що впливає на його репутацію та можливості отримання нових клієнтів та професійних можливостей).

Отже, комунікативна компетентність є необхідною складовою для досягнення успіху в професійній діяльності правника, оскільки вона визначає його здатність ефективно спілкуватися та взаємодіяти з іншими учасниками правового процесу.

Висновки

Отримання ефективних навичок комунікації є критично важливим для здобувачів вищої освіти-правників, формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців у вищому навчальному закладі повинне бути реалізоване не лише за допомогою окремої навчальної дисципліни, такої як «Українська мова за професійним спрямуванням», а також через включення цього аспекту до інших спеціальних освітніх компонентів . Вони можуть охоплювати такі аспекти, як публічне виступ, письмова комунікація, міжособистісні взаємодії та розв'язання конфліктів тощо. За допомогою інтегрованого підходу на цих доцільно формувати систему професійних знань, навичок та особистісного розвитку, з особливим акцентом на розвиток комунікативних якостей.

Дана проблема актуалізується сьогодні, тому перспективою подальших досліджень є вивчення в історичному аспекті різноманітних впливів на формування фахівців.

Література

1. Бех І. Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: навч.-метод. посібник К.: ІЗМН, 1998. 204 с.

2. Білавич, Г. В., Багрій, М. А., Гречаник, Н. Ю., Гнатишин, С. І. Формування комунікативної кимпетентності здобувачів. Медична освіта. 2023. 4(22) (4), 77-81.

3. Korotkova, Yuliya. «Формування комунікативної компетентності майбутніх юристів на заняттях з української мови.» Continuing Professional Education: Theory and Practice 3-4 (2018): 84-88. С.85

4. Про вищу освіту: Закон України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 37-38, ст.2004). Зі змінами.

5. Семеног О. М. Насілєнко Л.А. Професійна комунікативна підготовка майбутніх юристів : теорія і практика : [монографія]. Суми: Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2015. 324 с.

6. Словник української мови / Білодід І.К. та ін. [В 11 т.] (1970-1980).

7. Яворська, Г. Х. «Базові компетентності майбутніх правознавців.» Наукові записки Міжнародного гуманітарногоуніверситету:[збірник].Одеса: Фенікс 2016. - С.222

References

1. Bekh I. D.(1998) Osobystisno-zoriientovane vykhovannia [Personality-oriented education: educational and methodological manual]: navch.-metod. posibnyk K.: IZMN, 1998. 204 s. [in Ukrainian].

2. Bilavych, H. V., Bahrii, M. A., Hrechanyk, N. Yu., Hnatyshyn, S. I.(2023.) Formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti zdobuvachiv. [Formation of communicative competence of applicants.]:Medychnaosvita. 4(22) (4), 77-81.

3. Korotkova, Y. (2018) «Formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti maibutnikh yurystiv na zaniattiakh z ukrainskoi movy.» [Formation of Communicative Competence of Future Lawyers in Ukrainian Language Classes".] Continuing Professional Education: Theory and Practice. 3-4 84-88. [in Ukrainian].

4. Pro vyshchu osvitu (2014): Zakon Ukrainy [On Higher Education: The Law of Ukraine] (Vidomosti Verkhovnoi Rady (VVR), № 37-38, st.2004). Zi zminamy.

5. Semenoh O. M. Nasilienko L.A. (2015.) Profesiina komunikatyvna pidhotovka maibutnikh yurystiv: teoriia i praktyka [Professional communicative training of future lawyers: theory and practice] : [monohrafiia]. Sumy: Vyd-vo SumDPU imeni A.S. Makarenka, 324 s. [in Ukrainian].

6. Slovnyk ukrainskoi movy [Dictionary of the Ukrainian languag]/ Bilodid I.K. ta in. [V 11 t.] (1970-1980).

7. lavorska, H. Kh.(2016) «Bazovi kompetentnosti maibutnikh pravoznavtsiv» ["Basic competences of future lawyers"] Naukovi zapysky Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu: [zbirnyk].Odesa: Feniks ч3.222 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru