Аналіз правових норм та застосування адміністративного провадження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський міський нотаріальний округ

АНАЛІЗ ПРАВОВИХ НОРМ ТА ЗАСТОСУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Войтовський Валентин Сергійович

кандидат юридичних наук, Приватний нотаріус

Анотація

Розвиток науки адміністративного процесуального права України свідчить про необхідність нових пошуків теоретичного забезпечення різних сфер адміністративно-правового регулювання, рівень якого залежить від якості та ефективності вирішення актуальних і проблемних питань концептуального характеру, що стосуються предметної галузі адміністративного процесу. Обґрунтування теоретичних питань адміністративно-процесуальних правовідносин неможливе без аналізу концепції останнього. При цьому необхідно зазначити, що питання адміністративно-процесуальних правовідносин залежать від визначення предмета адміністративного процесу (адміністративно-процесуального права), у зв'язку з чим виникає потреба у проведенні аналізу юридичних категорій «правові норми» та «адміністративне провадження». Важливість цього напряму наукових розвідок пояснюється необхідністю осмислення нових перетворень їх змісту в адміністративному процесі не лише як правової категорії, а і як самостійної структурної частини адміністративного процесуального права.

Метою статті є вивчення теоретичних засад змісту правових адміністративних процесуальних норм. Аналізуючи праці вітчизняних і закордонних науковців, визначено, що при визначенні поняття та змісту адміністративного процесу необхідно враховувати той факт, що це різновид юридичного процесу, який складається з юрисдикційного та неюрисдикційного провадження. Відповідно до зазначеного, результативність процесуальної діяльності суб'єктів адміністративної юрисдикції суттєво залежить від нормативно-правової бази, яка врегульовує адміністративно-юрисдикційну діяльність.

Дослідження дозволило визначити, що поза правовими нормами адміністративний процес як явище юридичної дійсності не існує. Це є підставою для поглибленого вивчення норми, що регулює адміністративно-процесуальні відносини, з загальнотеоретичних правових позицій і дослідження її як юридичного інструменту, покликаного забезпечити результативний правовий вплив суб'єкта влади на різноманітні суспільні відносини виконавчо-розпорядчого (у широкому розумінні) характеру з метою реалізації статутних прав та обов'язків осіб, що беруть у них участь, а також досягнення очікуваного легітимного результату. У висновку наголошено: норми та відносини в адміністративно-процесуальній діяльності, по суті, визначають межі правомірної поведінки суб'єктів у процесі здійснення виконавчої влади. Регулювання відносин управлінського характеру відбувається шляхом визначення взаємних прав, обов'язків та відповідальності сторін цих відносин. Тим самим, публічні інтереси забезпечуються за допомогою встановлення конкретного заходу, як належної, так і можливої поведінки суб'єктів адміністративного права сфери державного управління.

Ключові слова: публічна влада, права і обов'язки, адміністративний процес, норма права, адміністративно-юрисдикційна діяльність, виконавчорозпорядчий характер.

Annotation

Voitovskyi Valentyn Serhiyovych Doctor of Law, Private notary, Kyiv City Notary District

ANALYSIS OF LEGAL STANDARDS AND APPLICATION OF ADMINISTRATIVE PROCEEDINGS

The development of the science of administrative procedural law of Ukraine indicates the need for new searches for theoretical support of various spheres of administrative and legal regulation, the level of which depends on the quality and effectiveness of solving topical and problematic issues of a conceptual nature related to the subject area of the administrative process. The substantiation of theoretical issues of administrative-procedural legal relations is impossible without an analysis of the concept of the latter. At the same time, it should be noted that issues of administrative-procedural legal relations depend on the definition of the subject of the administrative process (administrative-procedural law), in connection with which there is a need to analyze the legal categories "legal norms" and "administrative proceedings". The importance of this direction of scientific research is explained by the need to understand new transformations of their content in the administrative process not only as a legal category, but also as an independent structural part of administrative procedural law.

The purpose of the article is to study the theoretical foundations of the content of legal administrative procedural norms. Analyzing the current legislation of Ukraine, the work of domestic and foreign scientists, it was determined that when defining the concept and content of the administrative process, it is necessary to take into account the fact that it is a type of legal process that consists of jurisdictional and non-jurisdictional proceedings. In accordance with the above, the effectiveness of the procedural activity of subjects of administrative jurisdiction significantly depends on the legal framework that regulates administrative-jurisdictional activity.

The research made it possible to determine that the administrative process as a phenomenon of legal reality does not exist outside of legal norms. This is the basis for an in-depth study of the norm regulating administrative-procedural relations from general theoretical legal positions and its research as a legal instrument designed to ensure the effective legal influence of the subject of power on various public relations of an executive-administrative (in the broad sense) nature with the aim implementation of the statutory rights and obligations of the persons participating in them, as well as the achievement of the expected legitimate result. The conclusion emphasizes: norms and relations in administrative-procedural activity, in fact, determine the limits of lawful behavior of subjects in the process of exercising executive power. Management relations are regulated by determining the mutual rights, obligations and responsibilities of the parties to these relations. Thus, public interests are ensured by establishing a specific measure, both proper and possible behavior of subjects of administrative law in the sphere of public administration.

Keywords: public power, rights and obligations, administrative process, rule of law, administrative-jurisdictional activity, executive-administrative character.

Постановка проблеми

Сучасні наукові розробки питань належного забезпечення взаємовідносин держави та громадянина потребують поглиблення теоретико-методологічних підходів щодо обґрунтування сутності управлінських, процедурних та адміністративно-судових складових єдиного предмета адміністративного процесуального права. У зв'язку з цим виникла потреба формування та розвитку нових наукових поглядів про сутність та призначення адміністративно-процесуальних правовідносин, що виникають у процесі реалізації норм матеріального адміністративного права у різних сферах адміністративно-процесуальної діяльності органів публічної влади, посадових і службових осіб. Особливу увагу необхідно звернути на аналіз правових норм і застосування адміністративного провадження, а також питання правового захисту фізичних та юридичних осіб, оскільки не завжди відповідні дії органів публічної влади відповідають положенням Конституції та законам України. Причин для цього достатньо, але однією з головних є наукові суперечки щодо визначення сутності відносин адміністративно-процесуального характеру у суспільстві, про можливість практичної реалізації наявних наукових інновацій у сфері адміністративної діяльності суб'єктів владних повноважень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Певні аспекти щодо вивчення юридичного процесу висвітлювали у своїх працях О. Щербанюк [1], М. Бургін [2], Дж. Дарі-Маттіаччі [3] та інші.

Метою статті є вивчення змісту правових норм і застосування адміністративного провадження.

Виклад основного матеріалу

Юридичний процес - це система дій, які реально здійснюються відповідно до процедури тими або іншими громадянами, організаціями, органами та посадовими особами, та система правовідносин, що складаються у результаті таких дій. Як слушно зауважує О. Щербанюк, у XXI столітті зміна характеру відносин між особою та владою призвела до перегляду традиційної процесуальної форми, саме нова система пріоритетів, цінностей і понять стала причиною такого перегляду [1]. Як відмічає, М. Бургін, по суті, будь-який судовий процес є інформаційним процесом у правовій сфері, в якому бере участь одна або декілька правових систем [2].

На думку Дж. Дарі-Маттіаччі, існує природний баланс між ступенем невизначеності правової системи (під контролем судового розгляду) та рівнем її судових розглядів (підтримується невизначеністю) [3]. Дослідження питань юридичного процесу має важливе значення, оскільки без аналізу процесуальних правових норм, процесуальних правовідносин, процесуального права загалом неможливо об'єктивно оцінити реальний стан механізму правового регулювання, оскільки у демократичному суспільстві, в якому живе людина, її права та свободи є найвищою цінністю, процесуальне право, опосередковуючи взаємодію держави та особи, є гарантом їх захисту, важливим засобом координації приватного та публічного інтересу.

У межах системи юридичного процесу можна виокремити такі його види: процеси безпосередньої демократії (виборчий, проведення референдумів); процеси діяльності законодавчих (представницьких) органів (законодавчий, бюджетний); процеси діяльності виконавчої влади (адміністративно-правотворчий, кримінально-виконавчий, цивільно-виконавчий, адміністративно-юрисдикційний); процеси судочинства (кримінальне, цивільне, адміністративне).

Адміністративний процес можна розглядати як концепцію тріад, яка включає три частини адміністративно-процесуальної діяльності уповноважених органів державної влади, а саме:

- управлінський процес (застосування адміністративно-правових норм органами державної влади, посадовими та службовими особами у процесі виникнення, зміни та припинення адміністративної управлінської процедури);

- адміністративний деліктний процес (особливий вид виконавчо-розпорядчої та судової діяльності, пов'язаний з реалізацією у примусовому порядку відповідних адміністративно-правових норм);

- адміністративний судовий процес (особливий порядок розгляду судами справ адміністративної юрисдикції).

Адміністративно-процесуальні норми належать до правових норм, відповідно до цього вони є правилом загального характеру, що встановлене або санкціоноване державою. У цьому розумінні адміністративно-процесуальні норми не відрізняються від всіх інших правових норм, оскільки спільною для них є така ознака, як їх юридична природа. Проте кожна норма регулює конкретні суспільні відносини соціально-правового середовища, сукупність яких є предметом відповідної галузі права України.

Питання щодо специфіки матеріальних норм у науці адміністративного права достатньо широко висвітлені, при цьому варто відзначити збіг поглядів представників різних напрямів у ній. Першочергово йдеться про поняття та сутність адміністративного права. Це юридичні правила, які регулюють суспільні відносини, що виникають у сфері державного управління у процесі діяльності органів виконавчої влади України. Вони мають чітко виражений управлінський характер. адміністративний процесуальний право влада

Щодо адміністративно-процесуальних норм варто відзначити, що в українській адміністративно-правовій науці вони є недостатньо вивченими. За таких умов суттєвого значення набуває врахування зв'язку процесуальних норм з матеріальними. Процесуальні норми цивільного, адміністративного та кримінального права забезпечують реалізацію відповідних матеріальних галузей права. Спільність між ними полягає у регулюванні відносин, що виникають в одній і й тій же сфері соціально-правового середовища. Для матеріальних і процесуальних норм адміністративного права спільною є сфера державного управління, в якій реалізуються багатоманітні функції органів виконавчої влади. Разом з тим між матеріальними та процесуальними адміністративними нормами існують й суттєві відмінності.

Процесуальні норми адміністративного права застосовуються у тих випадках, якщо виникає необхідність у реалізації матеріальних адміністративно-правових норм, а також матеріальних норм інших галузей права. Відповідно до зазначеного, для адміністративно-процесуальних норм відносини, які регулюються матеріальними адміністративними нормами не є єдиною основою для їх існування. Адміністративно-процесуальним нормам властивий ширший предмет їх регулювання. Це безпосередньо стосується визначення об'єму адміністративно-процесуальної діяльності.

Попри те, що матеріальні та процесуальні адміністративно-правові норми, які виникають у процесі функціонування єдиної системи виконавчої влади України, та регулюють відносини у соціально-правовому середовищі, дія зазначених норм на ці відносини не є однаковою. Матеріальні та процесуальні адміністративно-правові норми регулюють певною мірою неоднакові управлінських відносин або різні стадії функціонування одних з них.

Матеріальна норма передує у своїй дії реалізації процесуальної норми, тому матеріальні відносини необхідно розглядати як попередню умову виникнення адміністративно-процесуальних правовідносин. Якщо норма матеріального адміністративного права визначає зміст прав та обов'язків суб'єктів права, то норма адміністративного процесуального права - порядок їх реалізації.

Інший підхід щодо ролі та місця адміністративно-процесуальних норм випливає з «юрисдикційної» концепції сутності адміністративного процесу, прихильники якої вказують на такі відмінності між матеріальними та процесуальними адміністративно-правовими нормами. По-перше, норми матеріального адміністративного права визначать зміст прав та обов'язків сторін адміністративних відносин по суті, у той час, як норми процесуального права визначають порядок примусового вирішення спору.

По-друге, норми матеріального адміністративного права встановлюють певні заборони, враховуючи інтереси охорони громадського порядку, містять перелік адміністративних стягнень за проступки, а норми процесуальні визначають порядок притягнення осіб до відповідальності.

Відповідно до зазначеного вище, можна зробити висновок про те, що для процесуального права окреслено вузький перелік завдань і цілей, а саме: забезпечити необхідним правовим інструментом реалізацію владних повноважень відповідних державних органів при розв'язанні спірних питань, виникненні конфліктів і застосуванні необхідних санкцій, а також при оцінці дій тих або інших автономних суб'єктів управлінських відносин. Адміністративно-процесуальне право обмежується невеликою частиною відносин соціально-правового середовища (юрисдикційного).

Проте вбачається, що такий підхід не є цілком виправданим, оскільки обмеження адміністративно-процесуального регулювання виключно юрисдикційними правовідносинами не відповідає реальним масштабам і змісту адміністративного процесу.

На відміну від норм інших процесуальних галузей права України, адміністративно-процесуальні норми мають певні особливості. По-перше, йдеться про неоднакове коло суб'єктів, які уповноважені встановлювати процесуальні норми різних галузей. Наприклад, цивільно-процесуальні та кримінально-процесуальні норми встановлюються законодавчим актом. Щодо адміністративно-процесуальних норм, їх створення є предметом діяльності, крім законодавчих органів, також органів виконавчої влади. По-друге, існують суттєві відмінності та у самому колі суб'єктів, які застосовують адміністративно-процесуальні та інші процесуальні норми.

Цивільно-процесуальні та кримінально-процесуальні норми уповноважені застосовувати суворо визначене коло суб'єктів, які визначені у відповідних процесуальних законах. У ширшій сфері державного управління, в якій реалізуються функції розгалуженої системи виконавчої влади, коло суб'єктів правозастосування адміністративно-процесуальних норм відповідно є більш багатоманітним.

По-третє, реалізація адміністративно-процесуальних норм не у всіх випадках пов'язана з необхідністю здійснювати примусовий вплив на учасників правовідносин. Елемент примусу як такий характерний лише для достатньо невеликої кількості адміністративно-процесуальних норм.

Висновки

Адміністративно-процесуальні правовідносини - суспільні відносини, що виникають, розвиваються та припиняються у системі адміністративного процесу та пов'язані з реалізацією органами публічної влади адміністративних матеріальних норм, і у певних випадках матеріальних норм інших галузей права. Адміністративний процес є динамічним і складним правовим явищем, а адміністративно-процесуальні правовідносини становлять його ядро, їх можна позначати як ланку між матеріальним та процесуальним адміністративним правом.

Адміністративно-процесуальним відносинам властиві дві основні особливості. Перша полягає в їх управлінському характері, оскільки вони регулюють відносини, що виникають у сфері державного управління, в якій реалізуються повноваження органів виконавчої влади. Ця особливість дозволяє відмежувати адміністративно-процесуальні норми від всіх інших правових норм, крім норм матеріального адміністративного права, які також регулюють управлінські суспільні відносини.

Другою особливістю адміністративно-процесуальні норми є те, що це правила, які регулюють не всі без винятків управлінські відносини, а ті, що виникають у зв'язку з вирішенням індивідуальних конкретних справ органами виконавчої влади. Відповідно до зазначеного, адміністративно-процесуальні норми регулюють ті відносини, які виникають у процесі застосування матеріального адміністративного права, тобто, правових.

Література

1. Shcherbanyuk O. Simplified legal proceedings in the administrative proceedings of Ukraine. European journal of law and public administration. 2021. Vol. 7, no. 2. P. 165-183. URL: https://doi.org/10.18662/eljpa/7.2/137 (date of access: 22.05.2024).

2. Burgin M., Mestdagh K. (N.J.). Complexity of legal processes and systems. Proceedings. 2020. Vol. 47, no. 1. P. 17. URL: https://doi.org/10.3390/proceedings2020047017 (date of access: 22.05.2024).

3. Dari-Mattiacci G., Deffains B. Uncertainty of law and the legal process. Journal of institutional and theoretical economics. 2007. Vol. 163, no. 4. P. 627. URL: https://doi.org/ 10.1628/093245607783242990 (date of access: 22.05.2024).

References

1. Shcherbanyuk O. Simplified legal proceedings in the administrative proceedings of Ukraine. European journal of law and public administration. 2021. Vol. 7, no. 2. P. 165-183. URL: https://doi.org/10.18662/eljpa/7.2/137 (date of access: 22.05.2024).

2. Burgin M., Mestdagh K. (N.J.). Complexity of legal processes and systems. Proceedings. 2020. Vol. 47, no. 1. P. 17. URL: https://doi.org/10.3390/proceedings2020047017 (date of access: 22.05.2024).

3. Dari-Mattiacci G., Deffains B. Uncertainty of law and the legal process. Journal of institutional and theoretical economics. 2007. Vol. 163, no. 4. P. 627. URL: https://doi.org/ 10.1628/093245607783242990 (date of access: 22.05.2024).

Размещено на Allbest.ru