Боротьба з корупцією як ключовий елемент сучасного державного управління: аналіз проблем та шляхи удосконалення системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Боротьба з корупцією як ключовий елемент сучасного державного управління: аналіз проблем та шляхи удосконалення системи

Маленко Богдан аспірант кафедри державного управління, ННІ ПУДС Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

Стаття присвячена аналізу сучасних підходів до боротьби з корупцією в державному управлінні. Автор розглядає корупцію як одну з найважливіших проблем, що перешкоджає ефективному функціонуванню державних інституцій та знижує рівень довіри громадян до влади. Наголошується на необхідності системного підходу до розв'язання цієї проблеми, включаючи нормативно-правові, організаційні та культурні аспекти. Детально розглянуто основні причини та наслідки корупції в державному секторі. Автор зазначає, що корупція підриває економічний розвиток, сприяє неефективному використанню державних ресурсів та погіршує якість надання державних послуг. Важливим аспектом є аналіз корупційних схем та механізмів, що дозволяє глибше зрозуміти проблему та знайти ефективні методи протидії.

Наголошується, що важливим є впровадження міжнародного досвіду боротьби з корупцією. Автор наводить приклади успішних антикорупційних програм та ініціатив, реалізованих у різних країнах, та аналізують можливість їх адаптації в умовах української дійсності. Особлива увага приділяється ролі міжнародних організацій у підтримці антикорупційних реформ.

Розглянуто основні напрями удосконалення системи боротьби з корупцією в Україні. Автор пропонує ряд конкретних заходів, серед яких -- зміцнення незалежності антикорупційних органів, покращення прозорості державних процесів, а також підвищення рівня професійної етики серед державних службовців. Важливу роль відведено питанням громадського контролю та участі громадянського суспільства у боротьбі з корупцією.

Аналізується роль цифрових технологій у протидії корупції, стверджується, що впровадження електронного урядування, автоматизованих систем контролю та електронних публічних закупівель може значно знизити рівень корупції, забезпечуючи прозорість та підзвітність державних процесів.

Висновок містить рекомендації щодо реалізації антикорупційної стратегії в Україні. Автор наголошує на необхідності комплексного підходу, що включає законодавчі зміни, інституційні реформи, а також широку інформаційну кампанію, спрямовану на формування антикорупційної культури в суспільстві. Підкреслюється важливість політичної волі та консолідації зусиль усіх зацікавлених сторін у досягненні стійких результатів у боротьбі з корупцією. корупція державне управління державний

Ключові слова: корупція, державне управління, антикорупційні стратегії, антикорупційні програми, державні інститути, корупційні схеми.

Malenko Bohdan Ph.D. candidate at the Department of Public Administration, Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service, Taras Shevchenko National University of Kyiv

COMBATING CORRUPTION AS A KEY ELEMENT OF MODERN PUBLIC ADMINISTRATION: ANALYSIS OF PROBLEMS AND

WAYS TO IMPROVE THE SYSTEM

Abstract This article is dedicated to analyzing modern approaches to combating corruption in public administration. The author consider corruption to be one of the most significant problems that hinder the effective functioning of state institutions and decrease citizens' trust in the government. They emphasize the necessity of a systematic approach to solving this issue, including regulatory, organizational, and cultural aspects. The main causes and consequences of corruption in the public sector are examined in detail. The author notes that corruption undermines economic development, contributes to the inefficient use of state resources, and deteriorates the quality of public services. An important aspect is the analysis of corruption schemes and mechanisms, which allows for a deeper understanding of the problem and finding effective countermeasures.

It is emphasized that the implementation of international experience in the fight against corruption is important. The author provide examples of successful anti-corruption programs and initiatives implemented in various countries and analyze the possibility of adapting them to the Ukrainian context. Special attention is given to the role of international organizations in supporting anti-corruption reforms.

The main directions for improving the anti-corruption system in Ukraine are considered. The author proposes a number of specific measures, including strengthening the independence of anti-corruption bodies, improving the transparency of state processes, and enhancing the level of professional ethics among civil servants. The issues of public control and the involvement of civil society in the fight against corruption are given significant importance.

The role of digital technologies in combating corruption is analyzed. The author argues that the implementation of e-government, automated control systems, and electronic public procurement can significantly reduce the level of corruption by ensuring transparency and accountability of state processes.

The conclusion contains recommendations for the implementation of an anticorruption strategy in Ukraine. The author emphasizes the need for a comprehensive approach, including legislative changes, institutional reforms, and a broad informational campaign aimed at forming an anti-corruption culture in society. He underlines the importance of political will and the consolidation of efforts by all interested parties to achieve sustainable results in the fight against corruption.

Keywords: corruption, public administration, anti-corruption strategies, anticorruption programs, state institutions, corruption schemes.

Постановка проблеми

Корупція залишається однією з найгостріших проблем, з якими стикається сучасне державне управління. Попри численні реформи та міжнародну допомогу, корупція продовжує підривати основи ефективного функціонування державних інституцій в Україні, адже вона проявляється у різних формах -- від хабарництва та зловживання службовим становищем до відмивання грошей та нецільового використання бюджетних коштів [1]. Відповідно це створює середовище, в якому порушуються принципи справедливості, прозорості та підзвітності, що своєю чергою знижує довіру громадян до уряду та державних установ.

Системність корупції є однією з головних причин її стійкості, тому, що вона проникла у всі рівні державного управління, що ускладнює боротьбу з нею. Багато корупційних схем функціонують завдяки підтримці та співучасті високопосадовців, які мають можливість уникати покарання через свій вплив та зв'язки [2, с. 413], відповідно це створює замкнене коло, де корупційні дії стають нормою, а спроби реформ зазнають невдачі через супротив корумпованих елементів системи. Тому, для ефективної боротьби з корупцією необхідно подолати не лише окремі прояви цього явища, але й руйнувати корупційні мережі, які підтримують його існування.

Відповідно, економічні наслідки корупції є значними, адже корупція призводить до неефективного використання державних ресурсів, що негативно впливає на економічний розвиток країни. Інвестори уникають країн з високим рівнем корупції через ризики, пов'язані з непередбачуваністю та нечесною конкуренцією [3, с.770], відповідно це знижує обсяг інвестицій та уповільнює економічне зростання. Крім того, корупція в державних закупівлях призводить до завищених цін та низької якості товарів та послуг, що фінансуються з державного бюджету, що, своєю чергою, погіршує якість життя громадян.

Соціальні наслідки корупції не менш важливі, адже вона сприяє поглибленню нерівності в суспільстві, оскільки переваги отримують ті, хто має можливість дати хабар або використовувати свої зв'язки й це підриває принципи соціальної справедливості та рівності перед законом. Громадяни, зневірені у можливості отримати справедливе розв'язання своїх проблем через офіційні канали, вдаються до неформальних методів, що посилює корупцію на побутовому рівні, тому така ситуація створює атмосферу загальної недовіри та цинізму, що є серйозною перешкодою на шляху до створення правової держави.

Міжнародний досвід свідчить про те, що ефективна боротьба з корупцією можлива лише за умови комплексного підходу. Багато країн досягли значних успіхів у цьому напрямку завдяки впровадженню жорсткого законодавства, незалежних антикорупційних інституцій та високого рівня прозорості у діяльності державних органів [4, с.663]. Важливу роль у цьому процесі відіграють також громадянське суспільство та засоби масової інформації, які здійснюють контроль за діяльністю влади та сприяють підвищенню обізнаності громадян про їхні права.

Враховуючи виклики, з якими стикається Україна у боротьбі з корупцією, необхідно розробити та реалізувати ефективну антикорупційну стратегію, яка б враховувала міжнародний досвід та специфіку національного контексту й це потребує консолідації зусиль усіх зацікавлених сторін -- державних органів, громадянського суспільства, бізнесу та міжнародних партнерів. Лише через спільні зусилля можна досягти значного зниження рівня корупції та створити умови для сталого розвитку та підвищення якості життя в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Останні дослідження вчених свідчать про те, що боротьба з корупцією є багатогранним процесом, який вимагає інтегрованого підходу. Науковці зосереджуються на вивченні різних аспектів корупції, включаючи її економічні, соціальні та політичні наслідки. Наприклад, дослідження показують, що високий рівень корупції негативно впливає на економічне зростання, знижуючи інвестиційну привабливість країни та перешкоджаючи ефективному розподілу ресурсів. Це підтверджується такими авторами, як: Блавацький П., Бусол О., Ковтун Г., Костенко О., Романик В., Самодай В., Черній В., які вивчають корупцію в контексті її впливу на економічний розвиток і ефективність державного управління.

Девід-Баррет Е., Декароліс Ф., Драган О., Кралікова М., Одреч Д., Фазекас М., досліджують соціальні аспекти корупції, зосереджуючись на її впливі на суспільні відносини та довіру до державних інституцій. Їхні роботи показують, що корупція підриває соціальну справедливість, сприяє нерівності та знижує рівень громадської участі в політичних процесах й це призводить до формування негативного громадського настрою та зневіри у можливостях демократичних реформ. Вони також підкреслюють важливість громадського контролю та прозорості у державному управлінні як ключових елементів успішної боротьби з корупцією.

Публікації останніх років наголошують на ролі технологій у протидії корупції. Величко З., Вусик Г., Ленда Р., Лікарчук Н., Кастро А., Нельсон П., Скриньковський Р., Шаз А. демонструють, що цифрові технології, включаючи електронне урядування та автоматизовані системи контролю, значно знижують рівень корупції. Вони стверджують, що впровадження електронних платформ для державних закупівель, електронних декларацій та інших інструментів підвищує прозорість та підзвітність державних процесів й це, своєю чергою, зменшує можливості для корупційних дій та сприяє формуванню культури доброчесності серед державних службовців та громадян.

Мета статті

Метою статті є аналіз проблем корупції в сучасному державному управлінні та розробка шляхів удосконалення системи для ефективної боротьби з корупційними проявами.

Виклад основного матеріалу

Корупція є однією з найгостріших і найпоширеніших проблем, що перешкоджають розвитку сучасних держав. Вона підриває основи демократичних інститутів, знижує ефективність державного управління та негативно впливає на економічне зростання. Проблема корупції є особливо актуальною для країн, що розвиваються, включаючи Україну, де корупційні практики стали системними та пронизують всі рівні державної влади [5] й це ставить під загрозу не лише економічний добробут, але й соціальну стабільність та довіру громадян до державних інституцій.

Сучасні підходи до боротьби з корупцією в державному управлінні передбачають комплексний та системний підхід. Важливим елементом цього підходу є створення та зміцнення антикорупційних інституцій, які мають бути незалежними та ефективними. Міжнародний досвід показує, що успішна боротьба з корупцією можлива лише за умови наявності потужних антикорупційних органів, які здатні здійснювати розслідування корупційних злочинів та притягати винних до відповідальності. На нашу думку, правові реформи є одним з ключових аспектів у боротьбі з корупцією, адже вони включають вдосконалення законодавчої бази, що регулює антикорупційну діяльність, а також створення механізмів, що унеможливлюють корупційні практики. Зокрема, важливою є реалізація принципів прозорості та підзвітності у державному управлінні, що включає впровадження електронного урядування, автоматизованих систем контролю та електронних публічних закупівель [6, с.362]. Такі заходи сприяють зменшенню можливостей для зловживань та підвищують ефективність державних процесів.

Громадський контроль та активна участь громадянського суспільства є невіддільною частиною сучасних підходів до боротьби з корупцією. Громадянське суспільство відіграє важливу роль у моніторингу діяльності державних органів, виявленні та висвітленні корупційних випадків [7, с. 251], адже це сприяє підвищенню рівня прозорості та відповідальності уряду перед громадянами. Участь громадянського суспільства є критично важливою для формування культури нульової толерантності до корупції.

Міжнародне співробітництво, -- багато країн звертаються до міжнародних організацій за підтримкою у впровадженні антикорупційних реформ. Такі організації, як Transparency International, Світовий банк та Організація Об'єднаних Націй, надають експертну допомогу, фінансові ресурси та проводять навчальні програми для підвищення кваліфікації працівників антикорупційних органів. Співпраця з міжнародними партнерами дозволяє запозичити передовий досвід та адаптувати його до національних умов [8, с.37].

Тому, сучасні підходи до боротьби з корупцією в державному управлінні є багатогранними та включають комплекс правових, інституційних та суспільних заходів. Успішна реалізація цих підходів вимагає політичної волі, активної участі громадянського суспільства та міжнародної підтримки. Лише через спільні зусилля можна досягти значного зниження рівня корупції, що є необхідною умовою для ефективного державного управління, економічного розвитку та підвищення якості життя громадян.

Відповідно, до вище відзначеного, в сучасних умовах сформовані причини корупції в державному секторі:

— однією з головних причин корупції є слабкі державні інститути, які не здатні ефективно виконувати свої функції та забезпечувати верховенство права. Недосконале законодавство та недостатній контроль за його дотриманням створюють сприятливі умови для корупційних практик. Відсутність чітких та прозорих процедур у державному управлінні також сприяє виникненню корупції.

— у багатьох випадках державні службовці вдаються до корупційних дій через низький рівень оплати праці та відсутність належних соціальних гарантій й це підштовхує їх до пошуку додаткових доходів шляхом зловживання службовим становищем. Брак стимулів для чесної праці створює середовище, в якому корупція стає прийнятною поведінкою.

— відсутність ефективного контролю за діяльністю державних органів та посадових осіб сприяє розвитку корупції. Корупційні дії залишаються безкарними через недостатню підзвітність державних службовців перед суспільством, а відсутність механізмів контролю та прозорості у прийнятті рішень робить можливим зловживання владою.

— у деяких суспільствах корупція може бути соціальною нормою або традиційною практикою, що сприймається як звичний спосіб розв'язання проблем. Відсутність громадянської свідомості та низький рівень правової культури також сприяють поширенню корупції. Громадяни, які не вірять у можливість отримати справедливість законним шляхом, частіше вдаються до хабарництва та інших корупційних дій [9, с.78-95; 10, с.81 ].

Відповідно, сформувались наслідки корупції в державному секторі:

— корупція негативно впливає на економічний розвиток країни, призводячи до неефективного використання державних ресурсів. Витрати на корупцію знижують обсяги державного бюджету, який міг би бути спрямований на розвиток інфраструктури, освіти, охорони здоров'я та інших важливих сфер. Крім того, корупція відлякує інвесторів, що призводить до зниження обсягів іноземних інвестицій та уповільнення економічного зростання;

— корупція у сфері державного управління призводить до погіршення якості державних послуг. Громадяни, які не можуть отримати послуги належної якості через корупційні дії посадовців, втрачають довіру до державних інституцій й це стосується таких важливих сфер, як охорона здоров'я, освіта, соціальний захист та інші.

— корупція підриває основи демократичної держави, створюючи нерівні умови для громадян та підприємств й це призводить до порушення принципів рівності, справедливості та верховенства права. Громадяни, які не вірять у чесність виборчого процесу та неефективність державних інституцій, можуть втратити довіру до демократичної системи в цілому.

— корупція сприяє посиленню соціальної нерівності, оскільки переваги отримують ті, хто має можливість дати хабар або використати свої зв'язки. Відповідно, це призводить до посилення соціальної напруги та зневіри у можливість досягнення успіху законним шляхом. Соціальна несправедливість, викликана корупцією, може стати джерелом конфліктів та соціальної нестабільності [11, с. 2031; 12, с.157].

На нашу думку, корупція в державному секторі має глибокі та багатогранні причини, що вимагають системного підходу для їх подолання, а її наслідки є руйнівними для економіки, суспільства та державних інституцій, тому боротьба з корупцією має стати пріоритетом для кожної держави, що прагне досягти сталого розвитку та добробуту своїх громадян.

Корупція є глобальною проблемою, яка негативно впливає на економічний розвиток, соціальну стабільність та довіру громадян до державних інституцій. За даними Transparency International, у 2023 році понад дві треті країн мали індекс сприйняття корупції (CPI) нижче 50, що свідчить про високий рівень корупції [13, с.10]. У багатьох країнах корупція стає основною перешкодою для економічного зростання та ефективного державного управління, призводячи до значних економічних втрат та соціальної нерівності.

Різні країни використовують різні підходи до боротьби з корупцією, розробляючи та впроваджуючи комплексні правові та інституційні заходи. Наприклад, у США діє Закон про іноземні корупційні практики (FCPA), який є одним із найжорсткіших у світі та забезпечує суворе покарання за підкуп іноземних посадовців. Велика Британія з 2010 року запровадила Закон про боротьбу з хабарництвом (Bribery Act), який охоплює як внутрішні, так і міжнародні корупційні дії, включаючи відповідальність компаній за недбалість у запобіганні хабарництву [13, с.12; 14]. В розробленій таблиці, представлені приклади боротьби з корупцією в країнах, що ілюструють різні підходи та законодавчі ініціативи. Відповідно визначені держави показують, яким чином адаптують свої антикорупційні стратегії до національних умов, використовуючи як внутрішні ресурси, так і міжнародний досвід для досягнення ефективних результатів. Розуміння цих підходів може сприяти розробці більш ефективних антикорупційних політик у різних країнах, що стикаються з цією проблемою [15, с. 937].

Табл 1. Практика боротьби з корупцією. Практика Джерело власна розробка автора на основі [13;14]

Удосконалення системи боротьби з корупцією в Україні вимагає комплексного підходу та впровадження ряду стратегічних заходів. Перш за все, необхідно зміцнити незалежність та ефективність антикорупційних органів, таких як Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, своєю чергою це охоплює забезпечення достатніх фінансових ресурсів, кадрового забезпечення та незалежності у розслідуванні корупційних справ. Другим важливим напрямом є покращення прозорості та відкритості державних процесів. Необхідно активно впроваджувати електронні системи управління, електронні реєстри та інші інструменти, які забезпечують доступ до інформації для громадськості та зменшують можливість виникнення корупційних схем. Третім напрямом є підвищення рівня професійної етики серед державних службовців й це може бути досягнуто через проведення навчань та тренінгів з питань етики та інтегрітету, розробку кодексів поведінки та встановлення механізмів моніторингу дотримання етичних стандартів [16]. Особлива увага також має бути приділена питанням громадського контролю та участі громадянського суспільства у боротьбі з корупцією. Залучення громадських організацій, журналістів та активних громадян до моніторингу та виявлення корупційних випадків може відігравати значну роль у зменшенні рівня корупції та забезпеченні відповідальності за корупційні дії.

Висновки

Корупція є однією з найбільших перешкод на шляху до ефективного державного управління та сталого розвитку суспільства. Аналізуючи проблеми, пов'язані з корупцією, можна дійти висновку, що вона підриває економічну стабільність, знижує інвестиційну привабливість країни та перешкоджає справедливому розподілу ресурсів. Корупція також погіршує якість надання державних послуг, що негативно впливає на рівень життя громадян та їхню довіру до державних інституцій.

Боротьба з корупцією вимагає системного та комплексного підходу, який включає як правові та інституційні реформи, так і зміну суспільної культури та етики. Перш за все, необхідно забезпечити незалежність та ефективність антикорупційних органів, які повинні мати достатні повноваження та ресурси для виконання своїх функцій. Законодавчі зміни повинні спрямовуватися на посилення відповідальності за корупційні дії та створення механізмів для їх запобігання.

Міжнародний досвід показує, що важливу роль у боротьбі з корупцією відіграють прозорість та підзвітність державних процесів. Впровадження електронного урядування, електронних публічних закупівель та автоматизованих систем контролю може значно знизити рівень корупції. Такі заходи підвищують відкритість діяльності державних органів, зменшуючи можливості для зловживань та хабарництва.

Громадський контроль та участь громадянського суспільства є невіддільною частиною успішної антикорупційної стратегії. Активне залучення

громадян до процесів прийняття рішень, моніторингу та оцінки діяльності державних органів сприяє формуванню прозорого та відповідального уряду. Важливу роль у цьому процесі відіграють засоби масової інформації, які інформують суспільство про випадки корупції та сприяють підвищенню обізнаності громадян про їхні права.

Для досягнення стійких результатів у боротьбі з корупцією необхідна політична воля та консолідація зусиль усіх зацікавлених сторін -- держави, громадянського суспільства, бізнесу та міжнародних партнерів. Тільки через спільні зусилля можна створити умови для ефективної протидії корупції та побудови правової держави, де верховенство права та справедливість є основоположними принципами.

Отже, боротьба з корупцією має бути пріоритетним завданням сучасного державного управління. Лише через системний підхід, залучення новітніх технологій та активну участь громадськості можна досягти значного зниження рівня корупції та підвищити ефективність функціонування державних інституцій й це, своєю чергою, сприятиме економічному зростанню, підвищенню якості життя громадян та зміцненню демократичних інститутів в Україні.

Література:

1. Самодай В., Ковтун Г. Корупція: загрози та наслідки для соціуму. Економіка та суспільство. 2023. №49. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/ 2360/2281 (дата звернення: 18.02. 2024)

2. David-Barrett E., Fazekas М. Grand corruption and government change: an analysis of partisan favoritism in public procurement. European Journal on Criminal Policy and Research. 2020. № 26.4. Р. 411-430.

3. Likarchuk N., Velychko Z., Andrieieva O., Lenda R., & Vusyk H. Manipulation as an element of the political process in social networks. Cuestiones Politicas. 2023. № 41(76). Р. 769-779.

4. Cifuentes-Faura J. Government transparency and corruption in a turbulent setting: The case of foreign aid to Ukraine. Governance. 2024. № 37.2. Р. 659-670.

5. Cherniei V. Criminal remedies and institutional mechanisms for combating corruption crimes: the experience of Ukraine and international approaches. Juridical Tribune/Tribuna Juridica. 2022. №12.2. URL: https://www.ceeol.com/search/article-detail7idM095278

6. Blavatskyy P. Obesity of politicians and corruption in Ukraine in 2000-2020- Reply. Economics of Transition and Institutional Change. 2021. № 29.2. Р. 361-365.

7. Kralikova M. Importing EU norms: the case of anti-corruption reform in Ukraine. Journal of European Integration. 2022. № 44.2. Р. 245-260.

8. Busol О., Kostenko О., Romanyk В. The Crisis-Type Phenomenon Of Corruption In Ukraine. Baltic Journal of Economic Studies. 2022. № 8.3. Р. 36-41.

9. Dragan O. Psychological Aspects of Corruption in Public Administration: Case-Study of Ukraine. Academic Journal of Interdisciplinary Studies. 2020. № 9.6. 264 р. URL: https://pdfs.semanticscholar.org/20d5/84441e26c15f75b25a14208fcc25b453ca61.pdf

10. Skrynkovskyy R. Competitiveness of the Company on the Market: Analytical Method of Assessment and the Phenomenon of the Impact of Corruption in Ukraine. Journal of Optimization in Industrial Engineering. 2021. № 14.Special Issue. Р. 79-86.

11. Audretsch D. Necessity or opportunity? Government size, tax policy, corruption, and implications for entrepreneurship. Small Business Economics. 2022. № 58.4. Р. 2025-2042.

12. Карасаєв С. У., Лікарчук Н. В. Міжнародні аспекти використання інформаційних технологій у державному управлінні. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти. 2023. № 12. С. 151-163.

13. Likarchuk N., Andrieieva O., Likarchuk D., Вегпаїзкуі A. Impression marketing as a tool for building emotional connections in the public administration sphere. Studies in Media and Communication. 2022. № 10 (1). Р. 9-16.

14. Decarolis F. Rules, discretion, and corruption in procurement: Evidence from italian government contracting. National Bureau of Economic Research. 2020. № w28209. URL: https://www.nber.org/papers/w28209

15. Castro A., Nelson P., Shaz A. Corporate corruption: A review and an agenda for future research. Academy of Management Annals. 2020. № 14.2. Р. 935-968.

16. Kralikova M. Importing EU norms: the case of anti-corruption reform in Ukraine."Journal of European Integration. 2022. № 44.2. Р. 245-260.

References:

1. Samodai, V., Kovtun, H. (2023). Koruptsiia: zahrozy ta naslidky dlia sotsiumu [Corruption: threats and consequences for society]. Ekonomika ta suspilstvo. №49. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/2360/2281 [in Ukrainian].

2. David-Barrett, E., Fazekas, М. (2020). Grand corruption and government change: an analysis of partisan favoritism in public procurement. European Journal on Criminal Policy and Research. № 26.4. Р. 411-430 [in English].

3. Likarchuk, N., Velychko, Z., Andrieieva, O., Lenda, R., & Vusyk, H. (2023). Manipulation as an element of the political process in social networks. Cuestiones Politicas. № 41(76). Р. 769-779 [in English].

4. Cifuentes-Faura, J. (2024). Government transparency and corruption in a turbulent setting: The case of foreign aid to Ukraine. Governance. № 37.2. Р. 659-670 [in English].

5. Cherniei, V. (2022). Criminal remedies and institutional mechanisms for combating corruption crimes: the experience of Ukraine and international approaches. Juridical Tribune/ Tribuna Juridica. №12.2. URL: https://www.ceeol.com/search/article-detail7idM095278 [in English].

6. Blavatskyy, P. (2021). Obesity of politicians and corruption in Ukraine in 2000-2020- Reply. Economics of Transition and Institutional Change. № 29.2. Р. 361-365 [in English].

7. Kralikova, M. (2022). Importing EU norms: the case of anti-corruption reform in Ukraine. Journal of European Integration. № 44.2. Р. 245-260 [in English].

8. Busol, О., Kostenko, О., Romanyk, В. (2022). The Crisis-Type Phenomenon Of Corruption In Ukraine. Baltic Journal of Economic Studies. № 8.3. Р. 36-41 [in English].

9. Dragan, O. (2020). Psychological Aspects of Corruption in Public Administration: Case-Study of Ukraine. Academic Journal of Interdisciplinary Studies. № 9.6. 264 р. URL: https://pdfs.semanticscholar.org/20d5/84441e26c15f75b25a14208fcc25b453ca61.pdf [in English].

10. Skrynkovskyy, R. (2021). Competitiveness of the Company on the Market: Analytical Method of Assessment and the Phenomenon of the Impact of Corruption in Ukraine. Journal of Optimization in Industrial Engineering. № 14.Special Issue. Р. 79-86 [in English].

11. Audretsch, D. (2022). Necessity or opportunity? Government size, tax policy, corruption, and implications for entrepreneurship. Small Business Economics. № 58.4. Р. 2025-2042 [in English].

12. Karasaiev, S. U., Likarchuk, N. V. (2023). Mizhnarodni aspekty vykorystannia informatsiinykh tekhnolohii u derzhavnomu upravlinni [International aspects of the use of information technologies in public administration]. Mizhnarodni vidnosyny: teoretyko-praktychni aspekty. № 12. Р. 151-163 [in Ukrainian].

13. Likarchuk, N., Andrieieva, O., Likarchuk, D., Bernatskyi, A. (2022). Impression marketing as a tool for building emotional connections in the public administration sphere. Studies in Media and Communication. № 10 (1). Р. 9-16 [in English].

14. Decarolis, F. (2020). Rules, discretion, and corruption in procurement: Evidence from italian government contracting. National Bureau of Economic Research. № w28209. URL: https://www.nber.org/papers/w28209 [in English].

15. Castro, A., Nelson, P., Shaz, A. (2020). Corporate corruption: A review and an agenda for future research. Academy of Management Annals. № 14.2. Р. 935-968 [in English].

16. Kralikova, M. (2022). Importing EU norms: the case of anti-corruption reform in Ukraine."Journal of European Integration, № 44.2. Р. 245-260 [in English].

Размещено на Allbest.ru